CC BY
68
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9213
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 637.054:637
Use in the form of mixed complex of copper
T.V. Farionik
Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
Farionik, T.V. (2018). Use in the form of mixed complex of copper. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 64-67. doi: 10.32718/nvlvet9213
In the complete feeding of animals, including pigs, an important role is given to mineral elements, because they take an active part in the metabolism, provide normal conditions for the work of all internal organs, muscles and nervous system. Mineral elements are used by the body of animals as a structural material, they participate in the enzymatic processes of digestion, absorption, synthesis, decomposition, as well as the allocation of metabolic products from the body. Minerals have a positive effect on the activity of enzymes, hormones, vitamins, stabilize acid-alkaline balance and osmotic pressure. They affect the function of hematopoiesis, endocrine glands, protective reactions of the organism, microflora of the digestive tract, participate in protein biosynthesis, strengthen the permeability of cell membranes, etc. The absence or lack of individual mineral elements, as well as the violation of their ratio leads to a reduction in the efficiency of nutrient utilization in the diet and, consequently, to reduce the productivity of animals. Mineral substances account for 4-5% of the body weight of animals, of which 99.6% are on macro-elements, and 0.4% of trace elements. The main source of mineral elements for animals is feed. However, the mineral composition of the latter depends on the biogeochemical zone, type of soils, climatic conditions, plant species, agrochemical measures, collection, storage, preparation for feeding and other factors. When using copper in the form of chelates, a high coefficient of its assimilation is established. In blood, the serum iron content of iron increased and this contributed to a decrease in total and latent iron binding capacity of serum. Copper che-lates more intensively stimulate protein synthesizing function, which manifests itself by increasing the content of total protein, albumin and reducing the amount of globulins. Application of micronutrients and their chelate compounds and other biologically active substances has its advantages, the level of assimilation of heavy metals, radionuclides from contaminated feeds and water is reduced, chelate complexes of trace elements easily penetrate through cell membranes, allowing to carry out purposeful influence on exchange substances and energy and to correct the deficit of TE in the relevant biogeochemical zones.
Key words: piglets, microelements, chelates, copper, trace elements.
Використання у кормах хелатних комплекав Купруму
Т.В. Фарюшк
Втницький нацiональний аграрний утверситет, м. Вiнниця, Украгна
В повноцтнт годiвлi тварин, у тому Hucni й поросят-сисутв, важлива роль вiдводиться мтеральним елементам, тому що вони беруть активну участь в обмiнi речовин, забезпечують нормальт умови для роботи вЫх внутрШтх оргатв, м 'язiв i нервовог системи. Мтеральш елементи використовуються оргатзмом тварин як структурний матерiал, вони беруть участь у фермен-тативних процесах травлення, всмоктування, синтезу, розпаду, а також видтення продуктiв обмн з оргатзму. Мтеральш речовини позитивно впливають на активтсть ферментiв, гормотв, вiтамiнiв, стабШзують кислотно-лужну рiвновагу i осмоти-чний тиск. Вони впливають на функцп кровотворення, ендокринних залоз, захисж реакцп оргатзму, мтрофлору травного тракту, беруть участь у бiоcuнтезi бтка, змщнюють прониктсть клШинних мембран тощо. Вiдcутнicть або нестача окремих мтераль-них елементiв, а також порушення гх cпiввiдношення призводить до зниження ефектuвноcтi використання поживних речовин ращону i, як на^док, - до зниження продуктuвноcтi тварин. На мiнеральнi речовини припадае 4-5% маси тта тварин, з них на макроелементи - 99,6%, а на мжроелементи - 0,4%. Основне джерело мтеральних елементiв для тварин - це корми. Проте мне-ральний склад останжх залежить вiд бiогеохiмiчно'г зони, типу tрунтiв, клiматuчнuх умов, виду рослин, агрохiмiчнuх заходiв, технологи збирання, зберкання, тдготовки до згодовування та тших чиннимв. Повноцтна годiвля поросят-сисутв у бiльшоcтi гос-подарств Украгни забезпечуеться передстартерними комбкормами шпортного виробництва, що призводить до тдвищення
Article info
Received 17.10.2018 Received in revisedform 16.11.2018 Accepted 19.11.2018
Vinnytsia National Agrarian University, Sonyachna str., 3, Vinnytsia, 21000, Ukraine. Tel.: +38-067-997-52-42 E-mail: farionik19@gmail. com
co6ieapmocmi свинини. Крм того, традищйними джерелами MiKpoeMeMenmie у цих комбтормах е мтеральж солi у виглядi сульфа-тних i хлоридних сполук, бюдоступтсть яких становить 12-35%, що призводить до забруднення навколишнього середовища важкими металами, а кpисmалiзoвана вода, яка мктиться у молекулах сульфаmiв у складi премтав, руйнуе вШамти та iншi бюлоачно активт речовини. Стутнь засвоення мiкpoeлeмeнmiв тдвищуеться за використання кормових добавок з мтроелемен-тами оргашчного походження. Представниками таких кормових добавок е хелатн комплекси мiкpoeлeмeнmiв (хелати).
Ключовi слова: поросята, мтроелементи, хелати, купрум.
Вступ
1нтенсиф1кащя галуз1 свинарства вимагае розве-дення високопродуктивного молодняку, здатного забезпечувати високу енерпю росту за добрих умов його утримання та повноцшно! год1вл1 (Zhukova et al., 2017; Iesina et al., 2018).
Повноцшна год1вля поросят-сисушв у б1льшост1 господарств Укра!ни забезпечуеться передстартерни-ми комбжормами 1мпортного виробництва, що призводить до шдвищення соб1вартост1 свинини (Todoriuk et al., 2018; Kramarenko et al., 2018). Кр1м того, тради-цшними джерелами мжроелеменпв у цих комбжор-мах е мшеральш сол1 у вигляд1 сульфатних i хлорид-них сполук, бюдоступшсть яких становить 12-35%, що призводить до забруднення навколишнього сере-довища важкими металами, а кристалiзована вода, яка мiститься у молекулах сульфалв у складi премiксiв, руйнуе вггамши та iншi бiологiчно активш речовини (Kokorev et al., 1994; Bitiutskyi, 2007).
Зростання об'емiв виробництва свинини значною мiрою можна забезпечити, застосовуючи в годiвлi свиней бюлопчно активнi речовини, як1 нормалiзують рют та розвиток поросят, полiпшують перетравшсть поживних речовин кормiв та !х обмiн в органiзмi, сприяють найбшьш повнiй реалiзацil генетичного потенцiалу, продуктившсть, скорочують строки ввд-годiвлi, сприяють формуванню неспецифiчного iмунi-тету (Vitiaz, 1995; Kucheruk and Zasiekin, 2008). Вщо-мо, що корми, яш використовуються в годiвлi, потребу тварин у протест задовольняють на 70-75%, а в мшеральних елементах - усього на 50-80% (Zakharenko et al., 2007), тому 1х нестачу компенсують за рахунок бюлопчно активних добавок.
Бюлопчно активш добавки е концентратами при-родних незамшних поживних речовин. Вони можуть вживатись як додаток до рацiону для поповнення
дефiциту тих чи шших речовин в органiзмi або як обов'язковi компоненти повнорацiонних комбiкормiв.
Стутнь засвоення мшроелеменпв п1двищуеться за використання кормових добавок з мшроелементами оргашчного походження. Представниками таких кормових добавок е хелатш комплекси мшроелеменпв (хелати).
Враховуючи те, що поросята-сисуни потребують на 4-5 день життя добавки Феруму до материнського молока та достатньо! шлькосп Купруму, осшльки Купрум каталiзуе включення Феруму в структуру гему i е незамшним активатором синтезу гемоглобiну та стимулятором дозрiвання еритроцитiв, то вивчення ди цього елемента у складi хелатного комплексу в передстартерному комбiкормi е актуальним. Крiм того, вивчення господарсько-економiчного значення застосування змiшанолiгандного комплексу Купруму у годiвлi поросят-сисунiв, встановлення оптимальних норм ше! добавки з урахуванням породи i порiдностi, мае важливе наукове i практичне значення.
Метою е розробти та апробувати технологiю ви-готовлення хелатного комплексу Купруму та встано-вити ефектившсть його використання у склащ комбi-корму для поросят-сисушв.
MaTepia™ i методи дослiджень
Робота виконувалась на ФГ "Щербич", яке тюно спiвпрацюе з Лiтинським м'ясокомбшатом.
Пiдприемство мае свое пiдсобне господарство з вирощування свиней ФГ "Щербич". Господарську дiяльнiсть фермерське господарство веде на орендо-ванiй землi загальною площею 1700 га, що повшстю займае рiлля.
Основнi показники розвитку свинарства наведенi в таблицi 1.
Таблиця1
Продуктивт та економчт показники розвитку свинарства у ФГ "Щербич"
Показники Роки 2016 ±
2014 2015 2016 до 2014
Наявшсть поголш'я - усього, голш 1596 1315 1347 - 249
в т. ч основних свиноматок 130 130 130 -
Реапiзовано в живш масi, ц 921 1321 1562 641
Собiвартiсть 1 ц приросту живо! маси, грн. 1455,4 2001,9 2055,8 600,4
Середня цша реалiзацil 1 ц приросту живо! маси, грн. 1701,3 2257,6 2267,7 566,4
Прибуток (збитки), грн. 245,9 255,7 211,9 -34
Ршень рентабельностi, % 17,0 12,7 10,3 -6,7
Отже, загальне поголiв'я свиней у фермерському господарствi за звггаий перiод зменшилось на 249 голiв порiвняно з базисним 2014 роком.
Для проведення досл1ду було сформовано 5 груп по 10 голiв поросят у триденному вiцi, яш зважували при народженнi, в триденному i п'ятиденному вiцi.
Ha 3 дoбy пopocят-cиcyнiв шчитали пpивчaти дo cпoживaння пepeдcтapтepнoгo кoмбiкopмy, дo cклaдy якoгo бyлo включeнo cyльфaтy Kyпpyмy в кiлькocтi 15,1 г та тoннy кoмбiкopмy. Пopocятaм кoнтpoльнoï гpyпи, пoчинaючи з 5 дoби життя, згoдoвyвaли томбь кopм-пepeдcтapтep, в якoмy мicтивcя Kyпpyм y cyль-фaтнiй фopмi. Пopocятaм 2-ï дocлiднoï гpyпи в томбь
кopмi-пepeдcтapтepi зaмiнили cyльфaт Kyпpyмy нa xeлaтний кoмплeкc цьoгo мeтaлy, aлe кoнцeнтpaцiя чиcтoгo мeтaлy зaлишaлacь нa piвнi кoнтpoльнoï гру-пи, пopocятaм 3-ï дocлiднoï гpyпи ввeли 50,0% xeлaт-ний кoмплeкc Kyпpyмy пopiвнянo з 2-ю дocлiднoю гpyпoю, 4-ï - 25%, a 5-ï - 12,5%.
Тaблиця 2
Cxeмa дocлiдy
Tpyna Kiлькicть твapин, гoл. Дocлiджyвaний фaктop
I кoнтpoльнa 10 Пoвнopaцioнний кoмбiкopм (ПК) iз cyльфaтoм Kyпpyмy 15,1 г/т
II дocлiднa 10 ПК зi змiшaнoлiгaндним кoмплeкcoм Кутуму 21,8 г/т
III дocлiднa 10 ПК зi змiшaнoлiгaндним кoмплeкcoм Kyпpyмy 10,9 г/т
IV до^идт 10 ПК зi змiшaнoлiгaндним кoмплeкcoм Kyпpyмy 5,45 г/т
V дocлiднa 10 ПК зi змiшaнoлiгaндним кoмплeкcoм Kyпpyмy 2,72 г/т
^и ввeдeннi дo кoмбiкopмy мeтaлoopгaнiчнoï дo-бaвки Kyпpyмy викopиcтoвyвaли мeтoд вaгoвoгo дo-зyвaння тa бaгaтocтyпeнeвoгo змiшyвaння.
Результати тa ïx обговорення
Одними iз пpoвiдниx пoкaзникiв, щo xaparareproy-ють cтaн мeтaбoлiчниx пpoцeciв тa ïx aнaбoлiчнy œe-poвaнicть ^и ввeдeннi xeлaтнoгo кoмплeкcy Ку^у-му, e пoкaзники живoï мacи тa cepeдньoдoбoвi ^^o-cти тoмy пвд чac дocлiдiв пepioдичнo кoнтpoлювaли щ пoкaзники. Динaмiкa живoï мacи пopocят-cиcyнiв нaвeдeнa в тaблицi 3.
Дocлiджeння пoкaзaли, щo ввeдeння пiдcиcним пopocятaм вeликoï бiлoï пopoди piзниx дoз xeлaтнoгo кoмплeкcy Kyпpyмy cпpиялo кpaщoмy cпoживaнню
кoмбiкopмy i cпpaвилo шзитивний вплив нa ïxню живу мacy тa cepeдньoдoбoвi пpиpocти.
Bизнaчeння живoï мacи пopocят-cиcyнiв пpoвoди-ли y 3-, 15- тa 28-дoбoвoмy вщ. Haйкpaщi peзyльтaти зa живoю мacoю i cepeдньoдoбoвими пpиpocтaми 6ули oтpимaннi y пopocят вeликoï бiлoï пopoди 5-ï дocлiднoï гpyпи пpи дoзi xeлaтнoгo кoмплeкcy Куп-pyмy 2,72 г/т, яш пepeвищyвaли кoнтpoльнy 1рупу.
Вплив piзниx дoз згoдoвyвaння кoмплeкcy Ку^у-му пopocятaм-cиcyнaм нa шн^ву ïx живу мacy тa crpora дocягнeння живoï мacи 100 кг вiдcлiдкoвyвaли пpoтягoм вcьoгo пepioдy дopoщyвaння тa вiдгoдiвлi. Живa мaca пopocят пepeд зaбoeм, шквзники зaбoю, xiмiчний cклaд м'яca cвинeй вeликoï' 6WOÏ пopoди нaвeдeнi в тaблицi 4.
Таблиця 3
Maca Ma пopocят-cиcyнiв пiддocлiдниx гpyп, M ± m, n = 50
rpyna Bis пopocят, aí6
3 15 28
1 кoнтpoльнa 1,47 ± 0,012 5,11 ± 0,040 7,23 ± 0,090
2 дocлiднa 1,58 ± 0,010 5,19 ± 0,048 7,23 ± 0,095
3 дocлiднa 1,59 ± 0,011 5,27 ± 0,053 7,36 ± 0,093
4 дocлiднa 1,55 ± 0,014 5,44 ± 0,036** 7,59 ± 0,103**
5 дocлiднa 1,56 ± 0,017 5,51 ± 0,043** 7,78 ± 0,094***
Таблиця 4
Пoкaзники якocтi м'яca cвинeй вeликoï бiлoï' пopoди, M ± m (n = 50)
rpyna
Шгазник кoнтpoльнa 1 дocлiднa
2 3 4 5
Пepeдзaбiйнa живa мaca, кг 104,1 ± 1,39 106,3 ± 1,84 106,5 ± 2,07 107,4 ± 1,8 108,9 ± 1,44*
Зaбiйнa мaca, кг 69,9 ± 0,86 71,5 ± 1,14 71,8 ± 1,29 72,8 ± 1,00* 73,5 ± 1,22**
Зaбiйний вювд, % 67,1 ± 0,42 67,3 ± 0,62 67,4 ±1,03 67,8 ± 0,82 67,8 ± 0,91
Maca внyтpiшньoгo жиpy, кг 1,07 ± 0,124 1,07 + 0,166 1,1 ± 0,253 1,12 + 0,225 1,14 + 0,178
Умют у м'яci вoлoги, % 72,1 ± 0,23 72,4 + 0,26 72,8 + 0,27 72,0 + 0,56 72,1 + 0,28
Cyxoï peчoвини, % 27,9 ± 0,41 27,6 + 0,31 27,2 + 0,27 28,0 + 0,34 27,9 + 0,32
Як видто iз дaниx тaблицi 4, y cвинeй 5 дocлiднoï' групи пepeдзaбiйнa живa мaca бyлa нaйбiльшa i œpe-виIцyвaлa пepeд зaбiйнy живу мacy пopocят 1-ï rarn'-poльнoï гpyпи нa 4,6%. ^и цьoмy вapтo зaзнaчити io
пopocятa 2-ï i 3-ï дocлiдниx груп дocягли живoï' мacи 100 кг у вщ 169 днiв, 4-ï - 167 i 5-ï - 165 дшв, тимчa-coм як пopocятa 1-ï кoнтpoльнoï гpyпи - у вщ 173 днi. Тaкoж виявлeнo зpocтaння зaбiйнoï' мacи та 5,1% у
поросят 5-ï досл1дно1 групи пор1вняно з контролем. Р1зниця у май внутршнього жиру, Maci голови та шшри мiж контролем та тваринами 5-ï дослвдно1' групи мала характерну тенденцiю. Встановлено, що за дп хелатного комплексу Купруму зростае також соко-витicть м'яса свиней. Водночас концентращя жиру у м'яci цих самих груп була меншою.
Висновки
Щдвищенкя продуктивноcтi свиней вiдбувaeтьcя бшьше за рахунок мiнерaльних речовин, шж за раху-нок вiтaмiнiв, а ще бiльше - за рахунок оптишзаци aмiнокиcлотного та енергетичного живлення. Так, за згодовування молодняку свиней Купруму 1'хкя проду-ктивнicть тдвищувалась та полiпшувaлacь якicть продукцiï. При пiдгодiвлi пороcят-cиcунiв хелатним комплексом Купруму полшшуеться 1'х рicт i розвиток, пвдвищуеться 1'хкя cтiйкicть до захворювань.
Проте використання закуплених БВМД в госпо-дарствах Укрaïни не забезпечуе повно1 реaлiзaцiï ге-нетичного потенщалу свиней, оск1льки цi добавки виготовлеш без урахуваккя особливостей мшроеле-ментного складу грунтв, води, кормових зacобiв, породних особливостей та джерел надходження бю-логiчно активних речовин.
References
Bitiutskyi, V.S. (2007). Biotekhnolohiia oderzhania kom-pleksnykh antyanemichnykh preparativ ta yikh zasto-su-vannia dlia korektsii adaptyvnykh system orhaniz-mu porosiat v postnatalnomu ontohenezi: avtoref. dys. na zdo-buttia nauk. stupenia d-ra s.-h. nauk: spets. 03.00.20 "Biotekhnolohiia". Bila Tserkva, 37 (in Ukrainian).
Hunchak, R.V., & Sedilo, H.M. (2017). Iodine deficiency in pigs and the solutions to the problem. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 208-214. doi:10.15421/nvlvet7445.
Iesina, E.V., Tishkina, N.M., & Gutyj, B.V. (2018). Pathoanatomical diagnosis, treatment and preventive measures at pigs gastroenterocolitis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(83), 429-434. doi: 10.15421/nvlvet8384.
Kokorev, V.A., Gur'janov, A.M., Slushkin, M.V., & Gromova, E.V. (1994). Vlijanie medi na rost i mjaso-sal'nye kachestva svinej. Povyshenie produktivnosti i plemennyh kachestv s.-h. zhivotnyh. Stavropol' GSHA, 85-90 (in Russian).
Kramarenko, S.S., Lugovoy, S.I., Lykhach, A.V., Kramarenko, A.S., & Lykhach, V.Ya. (2018). A comparative study of the reproductive traits and clustering analysis among different pig breeds. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(84), 2126. doi: 10.15421/nvlvet8404.
Kucheruk, M.D., & Zasiekin, D.A. (2008). Olihosakha-rydy - naturalni, bezpechni ta efektyvni stymuliatory rostu. Visnyk Bilotserkivskoho nats. ahrar. un.: Zb. nauk. prats. Bila Tserkva, 56, 95-97 (in Ukrainian).
Todoriuk, V.B., Hunchak, V.M., Gutyj, B.V., Gufriy, D.F., Hariv, I.I., Khomyk, R.I., & Vasiv, R.O. (2018). Preclinical research of the experimental preparation "Ferosel T". Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences, 1(1), 3-9. doi: 10.32718/ujvas1-1.01.
Vitiaz, M. (1995). Rol zaliza v zhyvlenni plodiv u svynei. Tvarynnytstvo Ukrainy, 11, 14-15 (in Ukrainian).
Zakharenko, M.O., Shevchenko, L.V., & Holovkova, L.P. (2007). Metody syntezu spoluk tsynku z ami-nokyslotamy. Efektyvni kormy ta hodivlia, 3(19), 3335 (in Ukrainian).
Zhukova, I.O., Molchanov, A.A., & Antipin, S.L. (2017). Increase in resistance of pigs to oxidative stress by means of plant origin. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 3337. doi: 10.15421/nvlvet7408.
