CC BY
19
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8429 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636. 084.52:636.597.8
The productivity of the ducklings of Pekin species and Cherry Velly cross under the condition of feeding with the biologically active additive «Activio»
I.S. Leshchyshyn, Y.I. Kyryliv, B.S. Barylo
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Leshchyshyn, I.S., Kyryliv, Y.I., & Barylo, B.S. (2018). The productivity of the ducklings of Pekin species and Cherry Velly cross under the condition of feeding with the biologically active additive «Activio». Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 161-165. doi: 10.15421/nvlvet8429
The important indicators that influence on the growth and development, and in the future even on the productive qualities of poultry, in particular ducks, are the efficient feeding and the conditions of maintenance, that have the direct impact on the living mass and the quality of meat. With the aim of increasing the efficiency of the poultry farming, industry the increase of production of goods, the improvement of supplying the population of Ukraine with high-quality foodstuffs and strengthening the food safety of the state in recent years the tendency to the revival of this industry is observed. However there is still a range of problems that need a complex solution and economic support. With the increase of density of landing of the poultry lodging the amount of the products got from a unit of area is growing, the however the accretion of poultry is falling, the charges for feed are increasing and the quality of meat is reducing. The optimal tightness of the poultry lodging is determined by their age, maintenance, payment of feed, eventual living mass, quality of meat, product output from a unit of area. In the article the results of researches of indexes of living mass and increases of the ducks are given in case of feeding with the substance «Aktivio», which contains the extracts of oils of chili pepper, oregano, cinnamon and rosemary in its composition. Two groups of ducks were formed by us on the principle of groups of analogues. The first group of ducks was of the pekinese breed, and the second group of ducks was of cross-country breed of cherry-velly. The investigated ducks were held under the same conditions, they were fed with valuable mixed fodder balanced with all the nourishing and bioactive substances with the addition of 100 gs. of the preparation Aktivio per 1 tone of the mixedfodder. The index of preservation for the period of the experience was high in both groups and was at the level of 99.4-99.8%. Speed of the poultry growth was estimated on the basis of absolute, average daily and relative increases of living mass. For this purpose the poultry was individually weighed in certain periods of growing. As a result of the undertaken studies it was established that all sublings grow more intensively in the first month of life. On the 48 th day of growing living the mass of the ducklings from the second group was higher at 365.6 gramme or 24.22% comparatively with the analogues of the first group. The absolute increase for all the period of growing in the second group compised 1706 g, against 1366 g is in the first group. Since the 28-th day the substantial difference in the average daily increases between groups is observed. In the second group he was higher at the age of in 28, 38, and 48 days at 37.70, 34.29 and 24.520%. A relative increase in the second group was higher in all age-old periods comparatively with the analogues of the first group. For improving the quality of poultry meet a normal microclimate was supported at the breeding farms, temperature, humidity, illumination, un created superfluous noise. Deviation of indexes of microclimate from a norm was not observed. Feeding of birds was performed with taking into account the complex of nourishing and bioactive substances, that positively affected the living mass and the productivity of poultry.
Key words: duck, body weight, activio, the growth rate, the safety.
я я • • •• • •
Продуктившсть каченят пекшсько! породи та кросу черр1-велл1 при згодовуванш БАД «Активт»
1.С. Лещишин, Я.1. K^raiB, Б.С. Барило
Article info
Received 16.02.2018 Received in revisedform
09.03.2018 Accepted 14.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-097-454-29-45 E-mail: irinaleshchyshyn@ukr. net
Львiвський нацюнальний унiверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького м. Львiв, Укра'та
У статт1 наведено результати дослгджень показнишв збереженост1, живог маси та прирост1в каченят пектськог породи та кросу черр1-велл1 при згодовуват гм препарату «Активю», у склад1 якого м1стяться екстракти олш перцю чил1, орегано, кориц та розмарину. Було сформовано дв1 групи каченят за принципом груп аналог1в. Перша група каченята пектськог породи, а друга група каченята кросу черр1-велл1. Досл1джуваш каченята утримувалися в однакових умовах гм згодовували повноцтний комбторм збала-нсований за всма поживними та бюлоачно активними речовинами з додаванням 100 г перепарату «Активю» на 1 тону комб1кор-му. Протягом досл1джуваного перюду показник збереженост1 був високим в обидвох групах I складав 99,4-99,8%. Швидк1сть росту птиц оцтювали на основ1 абсолютного, середньодобового I в1дносного прирост1в живог маси. Для цього птицю тдив1дуа-льно зважували у певш перюди вирощування. Урезультат1 проведених дослгджень встановлено, що найттенсивнШе росте молодняк в перший м1сяць життя. На 48-му днг вирощування жива маса каченят другог групи була вищою на 365,6 грам або 24,22% пор1вняно з аналогами першог групи. Абсолютний прир1ст за весь перюд вирощування у друг1й груп1 становив 1706 г проти 1366 г, у першш грут. З 28 добового дня встановлена суттева р1зниця м1ж групами за середньодобовими приростами. У другш груп1 вт був вищий у 28, 38, та 48 добовому вц на 37,70, 34,29 та 24,520% в1дпов1дно. В1дносний прир1ст у другш грут був вищим у вс( втов1 перюди пор1вняно з аналогами першог групи.
Ключовi слова: качки, жива маса, активю, ттенсивтсть росту, збережетсть.
Вступ
Птах1вництво, як галузь, вщграе важливу роль в народному господарств^ так як постачае д1етичш продукти харчування - яйця i м'ясо. За пожившстю вони переважають бшъштстъ продукпв тваринництва. Економiчнi переваги ще1 галузi полягають у тому, що птиця в^^зняеться вщ шших видiв тварин високою плодючютю, скоростиглютю та продуктивною. Для виробництва м'яса в Укрш'ш у птахогосподарствах використовують рiзнi кроси та види птищ, що характеризуются високою штенсившстю росту. На сього-дшшнш день ринок м'яса птищ в основному представлений м'ясом курчат-бройлерiв, але для розширення асортименту продукцп птахiвництва необхщно сприя-ти вирощуванню водоплавно! птищ. В умовах штен-сивного виробництва вирощування качок е важливим джерелом одержання м'яса, осшльки вони не вибаг-ливi до умов утримання та годiвлi i вiдрiзняються високим темпом росту (Botsuliak, 2006; Sakhatskyi et al., 2006; Smoliar, 2012; Zhukova et al., 2017; Kyryliv, 2017). Завдяки сво!м поживним властивостям, зокре-ма структурi та хiмiчним складом, м'ясо качок е важ-ливим та неввд'емним продуктом харчування людини. За структурою м'ясо качок набагато шжшше i вщсо-ток важко-засвоюваних речовин в ньому досить ма-лий. М'ясо качок легко засвоюеться оргашзмом людини (Andrienko, 2006; Botsuliak, 2006; Zharkova, 2010; Leshchyshyn et al., 2017).
Вирощування качок - одна з найбшьш швидких галузей у сшьському господарствi. За 49 дшв при iнтенсивному вирощуваннi качок, вони досягають ваги до 3,5 кг. В Укра!ш найбiльшоl популярностi набули качки бшо! пекiнськоl породи та крос отрима-ний за участю ще! породи черрi-веллi. Птиця швидко росте, вiдгодовуеться i набирае масу (Sakhatskyi et al., 2003; Musin and Gadiev, 2010; Voinalovych and Sakhatskyi, 2011).
Головним завданням технологи е максимальне за-безпечення реалiзацil генетичного потенцiалу. З метою отримання безпечно! продукцil технологи та вчеш працюють над вирiшенням проблеми збшьшен-ня в рацiонах для птахiв бiологiчно-активних кормо-вих добавок природного походження (Asobajri, 1998). До них ввдноситься i препарат активю. Препарат ак-
тивю - це вибрана комбшащя природних стандарти-зованих активних речовин, видiлених iз ароматичних трав i спецiй, зосереджених в однш мiкроiнкапсульо-ванiй частцi. В своему склащ вона мiстить:
1. Ефiрну ол1ю корицi яка е смаковим стимулятором та антиоксидантом, посилюе сприйняття запаху та смаку корму, знижуе наслiдки стресу та захворю-вань.
2. Ефiрну ол1ю розмарину яка е антиоксидантом i протизапальним засобом, знижуе окислювальнi та запальш реакци, регулюе температуру тiла, зменшуе бiль при запальних процесах.
3. Екстракт перцю чiлi, який покращуе травлення за рахунок пiдвищення активносп травних ферментiв та секрецil шлункового соку пiдвищуючи конверс1ю корму i його смак.
4. Ефiрну олiю орегано, що проявляе бактерицид-нi та антиоксидантнi властивостi пригшчуючи рiст i розвиток патогенних грибшв та бактерiй (Grimes et al., 1996; Surai and Sparks, 2001).
Pid i розвиток - це двi сторони процесу к1льк1сних та яшсних змiн органiзму в онтогенез^ який залежить вiд багатьох факторiв. Дослiдження росту i розвитку тварин е одним iз методiв вивчення змiни напрямку потенцiальних можливостей оргашзму. Таким чином, аналiз змiни живо1 маси у тварин протягом вирощування дае можливють зробити висновки, що iнтенси-внiсть росту залежить вщ збалансовано1 годiвлi та умов утримання (Patrieva, 2005).
У зв'язку з цим метою наших дослгджень було ви-вчити та порiвняти показники живо1 маси та змши абсолютних, середньодобових i вiдносних прироспв протягом певного перiоду вирощування качок пешн-сько1 породи та кросу черрьвелл^ при згодовуваннi БАД «Активю».
MaTepia™ та методи досл1джень
Експериментальш дослiдження було проведено в умовах ДП ДГ «Миклашiвське» 1нституту сшьського господарства Карпатського регiону НААН Украши.
Для досл1ду каченята були пщбраш за принципом груп-анологiв у добовому вщ. Перша група були каченята пекшсько1 породи, а друга група каченята кросу черрьвелт. Добових каченят вирощували в
пpимiщeннi на пiдлoзi з викopиcтaнням глибoкoï n^c-тилки. Щiльнicть го^адки дo 2i-дoбoвoгo вiкy стаю)-вила ^ гoл/м2, а пicля 22-дoбoвoгo вiкy i дo к1нця nepio^ виpoщyвaння бyлa знижeнa дo 8 гол м2 .
Оcoбливo важливий для виpoщyвaння кaчeнят o6í-г^в пepшi дecять днiв життя. В цей пepioд ввдбува-етьcя iнтeнcивний picт i дифepeнцiaцiя тканин i opra-нiв та aдaптaцiя вж cиcтeм дo yмoв життя, змщнення вpoджeниx i нaбyтиx peфлeкciв, дocвiдy i peaRqiï no-вeдiнки та prnT^, poзвивaетьcя фyнкцioнaльнa дiяль-нють шлyнкoвo-кишкoвoгo тpaктy i зaлoз внyтpiшньoï ceкpeцiï, aктивaцiя пip'яниx cocoчкiв та iнтeнcивний picт пip'я на oкpeмиx чacтинax тiлa. Цeй пepioд най-бiльш вiдпoвiдaльний y життi мoлoднякa (Golikov, i99i; Kolesnikov, 200i).
В пepшi 7 днiв на piвнi i0-i5 cм вiд пiдлoги шдт-pимyвaлacь тeмпepaтypa в мeжax 28-30, y дpyгy - 2022, в тpeтю - 16-í8°. Пюля тpьox тижнiв тeмпepaтypнi пoкaзники знижyвaлиcя дo 8-i0°.
Пapaмeтpи мiкpoклiмaтy пpимiщeння, дe yтpимy-вaлacя птиця, ввдшвщали вcтaнoвлeним нopмaм. Picт та poзвитoк кaчeнят oцiнювaли за вiдпoвiдними зoo-тexнiчними пoкaзникaми. Живу мacy птиц визначали шляxoм iндивiдyaльнoгo звaжyвaння на ваг^ з точш-cтю дo i гpaмa в кiнцi ^жгого тижня. В пpoцeci ви-poщyвaння пpoвoдили кoнтpoль за збepeжeнням кaчe-нят.
На ocнoвi дocлiджyвaниx пoкaзникiв 6ули poзpa-xoвaнi aбcoлютний, cepeдньoдoбoвий та в^ш^ий пpиpocти птицi згiднo мeтoдик та зaгaльнoпpийнятиx фopмyл.
Аб^лю^ий np^iCT визначали за фopмyлoю: A = Wt - Wo,
дe: A - аб^лю^ий пpиpicт, г;
Wt - жива мaca у шнщ пepioдy,г;
Wo - жива мaca на пoчaткy пepioдy,г.
Cepeдньoдoбoвий np^iCT - за фopмyлoю : C= Wt-WoBB t
дe: С -cepeдньoдoбoвийпpиpicт, г;
t - тpивaлicть nepio^, дiб.
Biднocний пpиpicт poзpaxoвyвaли за фopмyлoю:
V =----100
(Wt + W0 )• 0,5
дe: V - в^таший пpиpicт, %
Гoдiвля птиц здiйcнювaлacь з ypaxyвaнням том-плeкcy пoживниx i бioлoгiчнo aктивниx peчoвин з poзpaxyнкy ïx вмicтy в i00 г кoмбiкopмy, щo забезпе-чувала пoтpeбy opгaнiзмy для пepeбiгy фiзioлoгiчниx фyнкцiй, yтвopeння пpoдyкцiï дoбpoï якocтi та ^o6-xiднoï R^^cri. Cтpyктypa кoмбiкopмiв для niA^^i-днт кaчeнят вiдпoвiцaе icнyючим peкoмeндaцiям щoдo cпiввiднoшeння кoмпoнeнтiв. Дoдaткoвo ввoди-ли i00 гpaм на i тону кoмбiкopмy пpeпapaтy «Акти-вю». Склад пoвнopaцioннoгo кoмбiкopмy, який згoдo-вували качкам пpoтягoм пepioдy виpoщyвaння, наве-дeнo у тaблицi i.
Кaчeнятa aктивнo cпoживaли кopм i будь-як^ змiн у пoвeдiнцi пiдцocлiцнoï птиц нe пoмiчaли.
Таблиця 1
Склад пoвнopaцioннoгo кoмбiкopмy для кaчeнят
№ ПК № ПК
3i-2 22-2
Iнгpeцiенти вж у дняx
i-20 2i-55
вмicт у %
Кyкypyцзa i5 40,8
Пшениця 45 30,0
Ячмiнь без пл^к i7,44 9,49
Шpoт coняшникoвий 7 5
Дpiжцжi кopмoвi 3 3
Рибне бopoшнo 7 5
M'яco-кicткoвe бopoшнo - 2
Bиciвки пшеничш 4 3
Kpe^a, вапняк i,4 i,5
Сшь 0,i5 0,2
Aктивio 0,0i 0,0i
Paзoм i00 i00
У i00 гpaмax кoмбiкopмy мicтитьcя, г:
Обмиш! enepriï, ккал 286,0 296,3i
Cиpoгo пpoтeïнy i8,09 i6,47
Енepгo-пpoтeïнoвe i58 i80
cпiввiцнoшeння
Cиpoгo жиpy 2,2 2,9
Cиpoï клiткoвини 4,б 3,8
Кальщю i,i7 i,i6
Фocфopy 0,84 0,7б
Haтpiю 0,39 0,35
Шзину (без добавки), мг 888,7 776,8
Meтioнiнy+циcтинy б58,0 5б7,9
(без добавки), мг
Результата та ïx обговорення
Baжливe пpaктичнe знaчeння мае oднa iз ocнoвниx ocoбливocтeй кaчoк - виcoкa iнтeнcивнicть pocтy в paнньoмy вiцi. Цe oбyмoвлeнo вишким piвнeм oбмiн-ниx пpoцeciв в ïxньoмy opгaнiзмi, щo xapaктepнo не тiльки для мoлoднякy, а й для дopocлoï птицi. У xoдi пpoвeдeниx дocлiджeнь були вcтaнoвлeнi в^м^таей мiж пoкaзникaми живoï мacи кaчeнят пpи ïx виpoщy-вaннi. Динашка живoï мacи кaчeнят нaвeдeнa на pra. i.
На пoчaткy дocлiдy пiдцocлiднe пoгoлiв'я кaчeнят в oбидвox гpyпax мaйжe нe вiдpiзнялиcь за шказни-ками живoï мacи. Суттева piзниця живoï мacи кaчeнят cпocтepiгaетьcя в 28-дoбoвoмy вiцi мiж групами. Дo-cить чiткo пpocлiдкoвyетьcя piзниця у живiй мaci на 28, 38 та 48 дш виpoщyвaння. У пepшiй гpyпi цeй шказник на 28-му днi нижчий пopiвнянo з дpyгoю гpyпoю на 38б,б гpaми aбo Зб,72%. А на 48-му дш виpoщyвaння жива мaca кaчeнят дpyгoï гpyпи бiльшa за мacy у пepшiй в cepeдньoмy на Зб5,б гpaм aбo 24,22%.
Aнaлiзyючи aбcoлютний пpиpicт живoï мacи ^д вiдмiтити, щo впpoдoвж ycьoгo nepio^ виpoщyвaння вiн був вищим у кaчeнят дpyгoï гpyпи. На пepшoмy тижнi виpoщyвaння аб^лю^ий пpиpicт ^yroï гpyпи був на piвнi з пepшoю. Haйбiльшa piзниця аб^лют-нт пpиpocтiв живoï мacи кaчeнят мiж дpyгoю та пepшoю гpyпaми cпocтepiгaлacь на 28-му днi виpoщy-вання i сташвила 37,б8% (pиc. 2).
2000
1800 ■
1500
и-, 1400 ■
ей 1200 ■
£ 100(1 ■
еС й коп ■
600 ■
401)
201' ■
0
р!К. днш
□ псрнгл Ядру га |
Рис.1. Динамжа живо! маси каченят
Рис. 2. Динамжа абсолютних прироспв живо! маси каченят
У 38 та 48 добовому вщ1 каченята друго! групи пе-ревищували сво!х анолопв першо! групи на 34,28% та 24,51% ввдповщно.
Под1бна законом1ршсть встановлена 1 за середньо-добовими приростами. В ус перюди вирощування каченята друго! групи за середньодобовими приростами були кращими за аналопв першо! групи. Найбь льша р1зниця у середньодобових приростах живо! маси каченят м1ж другою та першою групами спосте-р1галась на 28-му дш вирощування 1 становила 13,59 грами або 37,7%.
200 180 160 140 120 ¿"100 80 60 40 20 О
Рис. 3. Динашка середньодобових прироспв живо! маси каченят
Низький вщносний прир1ст живо! маси серед першо! та друго! груп спостер1гаеться на початку перюду вирощування, протягом перших двох тижшв вш практично знаходиться на одному р1вш. 1нша картина спостерталась за показниками вщносних прироспв качок у перюд вирощування з 28-! по 38-у добу, де друга група переважала першу за ввдносними приростами на 13,59%.
В шш1 в1ков1 перюди вирощування в1ропдно! р1з-нищ встановлено не було, але в середньому молодняк друго! групи мав на 7,74% вищ1 значення, шж птиця першо! групи.
Протягом всього науково-господарського дослвду нами щодня проводився обл1к збереженосп птиц (табл. 2).
ИИ
18 28 38
■ перша ■друга
Рис. 4. В1дносний прирют живо! маси каченят
Таблиця 2
Збереженють поголiв'я каченят, % , n = 100
Вж каченят, дiб -—-
_'_перша_друга
1-7 100 100
8-18 99 100
19-28 98 99
29-38 100 100
39-48 100 100
У середньому за дослвд 99,4 99.8
Збережешсть каченят за перюд вирощування у обидвох групах була на високому рiвнi, в межах 99,499,8%.
Висновки
У результата проведених дослiджень встановлено, що при згодовуванш «Активiо», в кiлькостi 100 г на тону комбжорму каченята кросу черрi-веллi мали вищу живу масу у 48-добовому вiцi на 24,22% порш-няно з каченятами пешнсько! породи. Вiдповiдно до цього у каченят кросу черрi-веллi були вищi серед-ньодобовi, абсолютш та ввдносш прирости i суттева рiзниця за цими показниками спостерiгаеться з 28-! доби i до кшця вирощування. Збереженiсть каченят була високою в обидвох групах проте у другш групi вона була дещо вищою.
Перспективи подальших дослгджень полягають у вивченш впливу бiологiчно активно! кормовое' добавки «Активiо», на продуктивш показники качок рiзно-го в^ з метою оптимального !х використання у гос-подарствах рiзного типу.
References
Andrienko, A. (2006). Muskusnaja utka. prosto i vygodno. Ahrovisnyk Ukraina. 5, 102-103 (in Russian).
Asobajri, Je.Je. (1998). Ispol'zovanija sveklovichnoj melassy v kormlenii jaichnyh kur. zb. nauk. prac' Harkivs'kogo zooveterinarnogo institutu. Harkiv. 3(27), 130-133 (in Russian). Botsuliak, N.Ya. (2006). Vyroshchuite kachok. Suchasne
ptakhivnytstvo. 6, 17-18 (in Ukrainian). Golikov, A.N. (1991). Fiziologija sel'skohozjajstvennih
zhivotnyh. M. Agropromizdat (in Russian). Grimes, I.L., Maurice, D.V., Lightsey, S.F., & Gay, Т.О. (1996). Dietary prilled fat and layer chicken performance and egg composition. Poultry Science. 75(2), 250-253. doi: 10.3382/ps.0750250. Kolesnikov, M.O. (2001). Ontohenetychni osoblyvosti formuvannia antyoksydantnoho statusu orhanizmu
kacheniat ta yoho kompleksna otsinka. Visnyk Bilotserkiv. derzh. ahar. univer. 19, 45-51 (in Ukrainian).
Kruzhel, B., Vovk, S., & Yaremko, R. (2008). Kachky y ryba v odnii vodoimi. Farmer. 3, 82-83 (in Ukrainian).
Kyryliv, B. (2017). Organ and tissue peculiarities of the activity of hydrolytic enzymes in the ducks of the meat production direction. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(82), 235-239. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1 396.
Leshchyshyn, I. S., Kyryliv, Y. I., & Barylo, B. S. (2016). The comqarative description of the puality of hathing eggs and the productivity of beijing breed and cherry velly. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18(1), 185-189. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/ article/view/155.
Musin, A., & Gadiev, R. (2010). Povyshaem vosproizvoditel'nye kachestva utok. Kombikorma. 3, 89-90 (in Russian).
Patrieva, L.S. (2005). Prohnozuvannia dynamiky rostu kachok. Suchasne ptakhivnytstvo. 6, 12-13 (in Ukrainian).
Rafieienko, V.V. (2004). Suchasna entsyklopediia ptakhivnytstva. 950 porad fakhivtsiv. Donetsk. TOV VKF «BAO» (in Ukrainian).
Sakhatskyi, M.I., Melnyk, V.O., & Duiunov E.A. (2003). Nevybahlyvi kachky. Suchasne ptakhivnytstvo. 11, 16-19 (in Ukrainian).
Smoliar, V. (2012). Suchasna tekhnolohiia vyroshchuvannia kachok. Propozytsiia. 1, 112-113 (in Ukrainian).
Surai, P.F., & Sparks, N.H. (2001). Comparative evaluation of the effect of two maternal diets on fatty acids, vitamin E and carotenoids in the chick embryo. British Poultry Science. 42(2), 252-259. doi: 10.1080/00071660120048519.
Voinalovych, S.A., & Sakhatskyi, H.I. (2011). Vplyv seredovyshcha na plodiuchist kachok. Tavriiskyi naukovyi visnyk. 73, 51-59 (in Ukrainian).
Zharkova, I.P. (2010). Prakticheskie sovety po vyrashhivaniju utok. Efektyvne ptakhivnytstvo. 2, 1618 (in Russian).
Zhukova, I.O., Bazdyreva, N.O., & Longus, N.I. (2017). Impact of macleay cordata on the state of antioxidant protection system of ducks at dehelmintization by phenbendazole. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 19(73), 40-45. doi:10.15421/nvlvet7309.
