УДК 636.5.085.55:636.087.7
Павл1ченко С.В., астрант © ([email protected]) Нацюналънийутверситет 6iopecypcie i природокористування Украши, м. Кигв
ЕФЕКТИВШСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КОМБ1КОРМ1В 3 Р13НИМИ Р1ВНЯМИ МЕТЮН1НУ ТА С1РКИ У ГОД1ВЛ1 МОЛОДНЯКУ КАЧОК
Дослгджено ефективтстъ згодовування комбжорм1в з р1зними р1внями метютну i ciprn молодняку качок м 'ясного напряму npodyKmuenocmi. Встановлено, що застосування комбшорму у 1-14-добовому вЩ з вмктом метютну 0,4 % та с1рки - 0,2 %, i у 15-42-добовому вЩ - eidnoeidno 0,32 та 0,186 % сприяе тдвищенню inmencueHOcmi росту каченят та зниженню витрат KopMie на 1 кг приросту.
Ключовг слова: молодняк качок, жива маса, метютн, с\рка, комбторм
Вступ. Для забезпечення високо! продуктивное!! та нормально! життед1яльност1 птиця повинна одержувати не лише потр1бну кшьюсть протешу, а й амшокислоти у певному сшввщношенш м1ж собою та ¿ншими поживними речовинами [2, 3].
Найчаст1ше дефщитною ам1нокислотою для птах1в е метюнш. Важливими реакц1ями обм1ну дано! амшокислоти в оргашзм1 е в1дщеплення метильно! групи i перенесения И на rnmi речовини. Перенесения метильно! групи з мет1он1ну на pi3Hi субстрати зумовлюе утворення багатьох 61олог1чно активних речовин (адренал1ну, креатину, ансерину). [1, 4, 5, 6]. Разом з тим, за недостатнього р1вня надходження мет1он1ну в орган1зм в1н стае основним донатором cipKH. Це призводить, в свою чергу, до здорощання комб1корму. У свою чергу, додавання с1рки дае змогу зменшити вмют мет1он1ну у комб1корм1.
У зв'язку з цим, Hami досл1дження були направлен! на встановлення оптимальних piBHiß мет!он!ну та с!рки в комбжормах для молодняку качок м'ясного напрямку продуктивност!.
Матер1ал i методи. Дослщ проведено за методом груп в умовах проблемно! науково-досл!дно! лаборатор!! кормових добавок Нац!онального ун!верситету 6iopecypciB i природокористування Укра!ни. Було сформовано 4 групи добових каченят кросу Star 53 H.Y. по 100 гол!в у кожнш (50 самц!в i 50 самок).
П!ддосл!дне погол!в'я молодняку утримували на п!длоз!. Щшьшсть посадки на 1 м2 пщлоги становила 8 гол!в, фронт год!вл! та напування - по 3 см.
Дослщ тривав 42 доби та був под!лений на 2 перюди: 1-14 та 15-42 доби, кожен з яких под!лявся вщповщно на 2 та 4 п!дпер!оди (тривал!стю 7 д1б кожен), п!д час яких дослщжували picT каченят шляхом !ндив!дуального зважування, обчислення прирост!в живо! маси та витрат корм!в.
®С. ВПавл1ченко, I.I. 1батулл1н, 2012
Науковий KepiBHHK - I.I. 1батуллш, доктор с.-г. наук, академж НААН Укра!ни
139
Упродовж усього дослщу (з 1 по 42 добу) пщдослщну птицю годували два рази на добу повнорацюнними розсипними комбжормами. Вмкт метюншу та
с1рки у комбшормах для дослщних каченят наведено у cxeMi досл1ду (табл. 1).
Таблиця 1
__Схема науково-господарського дослщу_
Перюди досл1ду
Група 1 -2 тижш 3-6 тижшв
BMicr у 100 г комбжорму, г
мет1он1ну cipKH мет1он1ну cipKH
1-контрольна 0,5 0,17 0,4 0,155
2-досл1дна 0,5 0,2 0,4 0,186
3-досл1дна 0,6 0,2 0,48 0,186
4-досл1дна 0,4 0,2 0,32 0,186
За х!м!чним складом комбжорми, яю використовували для год1вл1 каченят ycix груп, були щентичними та р1знилися лише за вмктом метюншу та с!рки
(табл. 2).
Таблиця 2
_Вм1ст основних поживних речовин та енергй' у 100 г комбжорму
Показ ник BiK птиц1, д1б
1-14 15-42
Обмшна енерг1я, МДж 1,24 1,28
Сирий проте!н, г 20,0 17,0
Сирий жир, г 5,0 7,0
Сира кллжовина, г 4,0 5,0
Метюнш, г 0,4-0,6* 0,32-0,48*
Л1зин, г 1,00 0,80
Кальц1й, г 1,2 1,0
Фосфор загальний, г 0,8 0,7
Натр1й, г 0,15 0,15
CipKa, г 0,17-0,20* 0,155-0,186*
* - згщно схеми досл1ду (табл. 1).
Статистична обробка даних зроблена на ПЕОМ з використанням програмного забезпечення MS Excel.
Результати досл1дження. Даш таблиц! 3 свщчать, що р1вень середньодобового споживання комб1корму птицею контрольно! та дослщних груп упродовж кожного з вжових nepiofliB суттево не р1знився, але спостер1галися певн1 вщмшност1 м1ж трупами.
Упродовж науково-господарського дослщу р1вень споживання корму каченятами ycix дослщних груп вщносно контролю було на piBHi 99,7-101,5 %.
Добове споживання комб1корму п1ддосл1дними каченятами у середньому за досл1д перебувало у межах 154,5-156,8 г i3 розрахунку на одну голову.
140
Таблиця 3
Споживання комбжорму на одну голову, г
В1ковий перюд, д!б Групи
1 2 3 4
1-7 20,7 20,3 20,6 21,5
8-14 66,9 66,2 65,9 67,2
15-21 155,3 152,3 153,1 156,4
22-28 191,3 192,7 193,9 194,5
29-35 247,5 244,1 244,8 249,2
36-42 248,1 251,4 252,6 251,8
Регулювання м'ясно! продуктивное^ тварин базуеться на використанш законом1рностей !х росту. Серед фактор1в зовшшнього середовища найбшьший вплив на живу масу птищ передуам мають р1вень И год1вл1 та умови утримання.
Проведеними дослщженнями встановлеш певш змши у швидкост1 росту каченят-бройлер1в пщ впливом змши р1вшв метюншу та арки у комбшормах.
На початку дослщу каченята пщдослщних груп однодобового в1ку за живою масою ¿стотно не в1др1знялися (табл. 4), оскшьки р1зниця у нш була у межах до 1 %. Проте, з досягненням в1ку 7, 14, 21, 28, 35 та 42 доби жива маса каченят зм1нювалась по-р1зному \ залежала вщ вм1сту мет1он1ну та арки у комбжормах.
Таблиця 4
Жива маса каченят, г
Вж, Групи
Д1б 1 2 3 4
1 54,9±0,46 54,7±0,43 55,1±0,42 54,5±0,49
7 187,6±2,46 188,6±2,72 179,8±2,82* 195,2±2,71*
14 582,5±5,71 581,3±5,55 578,9±5,31 596,6±5,67
21 1142,8±11,62 1152,1±9,45 1124,9±11,71 1178,2±12,42*
28 1645,5±14,10 1653,8±14,13 1641,1±14,64 1689,1±16,70*
35 2327,1±15,77 2331,4±14,66 2283,3±15,36* 2389,6±16,24
42 2993,9±18,15 3005,2±17,12 2943,0±17,77* 3087,3±17,91*
Примгтка: р< 0,05; р<0,01; р<0,001 пор1внянозконтрольноюгрупою.
Так, у каченят 7-добового в1ку четверто! групи вона була найвищою \ перевершувала молодняк контрольно! групи на 1,04 % (р<0,05). Молодняк друго! групи мав живу масу на 1,0 % вищу, н1ж молодняк контрольно!. Каченята третьо! групи поступалася у жив!й мае! ровесникам контрольно! на 4,2 % (р<0,05).
У 14-добовому в!ц! найвищу живу масу мали каченята четверто! групи. Вони переважали молодняк ¿нших трьох груп вщповщно на 2,4; 2,6 та 3,0 %. Молодняк друго! та третьо! груп поступався за живою масою каченятам контрольно! групи вщповщно на 0,2 та 0,6 %.
У 21-добовому вш^ жива маса молодняку четверто! групи була на 3,1 % вища (р<0,05) пор!вняно з птицею контрольно! групи. Одночасно жива маса
141
птищ в останнш перюд пор1вняно з птахами третьо! групи була вищою на 1,6 %.
Погол1в'я третьо! групи 28-добового вшу за живою масою вщставало вщ сво!х аналопв ¿з контрольно! групи на 4,4 г. Разом з тим птиця друго! та четверто! груп вщповщно на 1,0 та 2,6 % (р<0,05) переважала за живою масою молодняк контрольно! групи.
Найнижчу живу масу серед каченят-бройлер1в 35-добового в1ку мав молодняк третьо! групи. Вона була на 1,9 % (р<0,05) меншою, шж у контроле Молодняк друго! та четверто! груп цього вжу мав живу масу на 0,2 та 2,7 % (р<0,01) бшьшу пор1вняно з птицею контрольно! групи.
У кшщ термшу вирощування жива маса каченят четверто! групи була на 3,1 % вищою (р<0,001) пор1вняно з птицею контрольно! групи. При цьому молодняк третьо! групи затримувався у рост! вщ останшх на 1,7 % (р<0,05).
Неоднакова штенсившсть росту каченят за р1зного вмюту метюншу та арки у комбжормах позначилася на витратах корму на одиницю приросту !х живо! маси (рис. 1). Зокрема, у перюди вирощування молодняку вжом 1-7 та 15-21 доба нижч1 витрати корму на 1 кг приросту живо! маси були у каченят друго! групи. Вони були вщповщно на 0,031 та 0,072 кг менш1, шж у контроле
и
а
и о а
а х
2 я
X X
Ч
О «
X
а о
а
н я а н
со
2,5
1,5
0,5
И 1 група Н 2 група ЕЗ 3 група Ш 4 група
1-7 8-14 15-21 22-28 29-35 36-42 Вшовий першд, д1б
3
2
1
0
Рис. 1. Витрати корму на 1 кг приросту живо¥ маси, кг
У перюд вирощування тварин в1ком 8-14 та 22-28 д1б у третш груш витрачалося корму на 1 кг приросту живо! маси вщповщно на 0,030 та 0,035 кг менше пор1вняно з птицею контрольно! групи. У 29 - 35 та 36-42-добовому вщ1 найнижч! витрати корму були у четвертш груш, що вщповщно на 2,0 та 3,0 %
142
менше пор1вняно з контролем. Найнижч1 витрати корму на 1 кг приросту за весь перюд вирощування виявлено у молодняку четверто! групи. Вони були на 1,8 % менше, шж у аналопв контрольно! групи.
Висновки. Додавання до комбжорму для молодняку качок у 1-14 та 15-42-добовому вщ1 метюншу вщповщно до р1вня 0,4 та 0,32 %i арки - до 0,2 та 0,186 % сприяе збшьшенню живо! маси на 3,1 % та зниження витрат корм1в на 1,8 %.
За одночасно збшьшення у комб1корм1 каченят кшькостс метюншу та с!рки призводить до зменшення живо! маси у 42-добовому вщ1 на 1,7 % та пщвищення витрат корм1в на 1,9 %.
Наступним етапом дослщжень буде визначення економ1чно! ефективност! використання комб1корм1в з р1зними р1внями метюншу та арки у год1вл1 молодняку качок.
Л1тература
1. Жеребцов П. И. Обмен и биосинтез белка / Жеребцов П. И., Солнцев А. И., ВракинВ. Ф. - М.: Колос, 1968. - 160 с.
2. Раецкая Н.В. Использование синтетических аминокислот в кормлении птицы / Н. В. Раецкая. - В.: ВНИИТЕИСХ, 1991. - 40 с.
3. Резуненко В. Н. Эффективность добавок кормового лизина в комбикормах для промышленных кур-несушек / В. Н. Резуненко, А. П. Фарбун // Птицеводство. - 1989. - № 42. - С. 34-35.
4. Baker D. H. Comparative species utilization and toxicity of sulfur amino acids / D. H. Baker // J. Nutr. - 2006. - № 136(6). - S. 1670-1675.
5. Fatufe A. A. Growth, body composition, and marginal efficiency of methionine utilization are affected by nonessential amino acid nitrogen supplementation in male broiler chicken / A. A. Fatufe, M. Rodehutscord / Poultry Science. - 2005. - V. 84. - P. 1584-1592.
6. Vieira S. L. Responses of growing broilers to diets with increased sulfur amino acids to lysine ratios at two dietary protein levels / S. L. Vieira, D. B. Goldenberg, I. Brugalli / Poultry Science. - 2004. V. 83. - P. 1307-1313.
Summary Pavlichenko S.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine EFFICIENCY MIXED FODDERS AT DIFFERENT LEVELS OF METHIONINE AND SULFUR IN FEEDING GROWING DUCKS
The efficiency of mixed fodders with different levels of methionine and sulfur growing meat ducks. It was established that in 1-14-day aged the use of fodders, in which additionally 0.4% methionine and 0.2% sulfur, and in 15-42-day aged -respectively 0.32 and 0.186% improves the intensity of growth ducklings and lower cost of feed conversion.
Key words: growing ducks, live weight, methionine, sulfur mixed fodder
Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
143