CC BY
18
УДК 636.5.033.085.13
Кривенок М.Я., к.с-г.н., 1льчук I.I., к..с-г.н.
Нацюналънийутверситет 6iopecypcie i природокористування Украши
ГЛ1ЦИН У РАЦЮНАХ РЕМОНТНИХ КУРЧАТ
Винайдення Memodie оптимального еикористання корм\в при вирощувант ремонтного молодняку яечного напряму продуктивност1 е на съогодт актуалъним напрямом дослгджень.
Встановлено ефективний eMicm глщину у комбтормах для ремонтного молодняку яечного напряму npodyKmuenocmiypi3Hi nepiodu його вирощування.
Ключовг слова: ремонтний молодняк, протегн, незам1нт амтокислоти, глщин, л1зин.
Вступ. Високий р1вень продуктивности та обмшних процеЫв у оргашзм1 птищ вимагае своечасного повного забезпечення ix енерпею, поживними i бюлопчно активними речовинами.
Продуктившсть дорослих курей значною м1рою залежить вщ якосп ремонтного молодняку. Його год1влю регулюють залежно вщ вшу i живо! маси. У nepmi 4 тижш життя курчатам згодовують «нульовий» комбжорм, до складу якого входять корми з найбшьшою кшьюстю легкоперетравних речовин. 3 добового вшу курчатам можна також давати комбжорм, призначений для молодняку стартового перюду (5-30 д1б), додатково ув1вши до його складу 46% сухого знежиреного молока або замшник незбираного молока.
Проте повшстю реал1зувати генотип птищ можливо лише за умови И год1вл1 комбжормами збалансованими за вс1ма поживними i бюлопчно активними речовинами вщповщно до потреби. При цьому бажано враховувати р1вень вм1сту 11 незамшних амшокислот: метюншу, л1зину, триптофану, apriHiHy, валшу, пстидину, лейцину, ¿золейцину, треоншу, феншалашну i глщину [7].
Слщ зазначити, що глщин е одшею з найпростших амшокислот, яка легко синтезуеться у оргашзм1 доросло! птищ з глюксилово! кислоти шляхом переамшування з глутамшово! кислоти, тод1 як для нормального росту молодняку И слщ додатково вводити до рацюну.
У nip'i птищ на глщин припадае близько 6% загально! кшькост1 амшокислот, тому необхщно обов'язково враховувати, що потреба у глщиш курчат з швидким ростом оперення значно вища шж у повшьно ростучих.
Також вщомо, що глщин знижуе негативний вплив надлишку метюншу на picT курчат [1].
Тому метою наших дослщжень було встановити ефективний р1вень глщину у комбжормах для молодняку птищ яечного напряму продуктивности
Матер1ал i методи дослщжень. Дослщження проводились у TOB «Кожух1вське» Васильювського району Кшвсько! област1 на погол1в'1 курчат кросу «Браун шк».
Дослщ проводився за методом груп (табл. 1).
136
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослщу_
Група Погол1в'я птищ, гол. Вж, тижшв
зр1вняльний (0-1) 2-3 4-8 9-17 17 до 5% продукт.
вм1ст глщину у 100 г комбжорму, %
1(контрольна) 100 ОР (вм1ст глщину 1,0%) 1,00 0,70 0,80 0,79
2 100 0,95 0,65 0,75 0,74
3 100 1,05 0,75 0,85 0,84
4 100 1,10 0,80 0,90 0,89
Вщповщно до схеми дослщу було вдабрано 400 курчат добового вку, з яких за принципом аналопв було сформовано чотири групи: контрольну та три дослщш, по 100 гол1в у кожнш. Основний перюд тривав 167 д1б (5,5 м1сящв).
Годували курчат у облжовий перюд повнорацюнними розсипними комбжормами збалансованими вщповщно до кнуючих норм [6], а курчатам дослщних груп згодовували комбжорми з р1зним р1внем амшокислот, вмкт яких нормували введениям або виключенням з його складу 1х синтетичних препарат1в.
Курчат зважували на вагах ВНЦ (точшсть ±5 г) на початку, у середин! та у юнщ дослщу.
Збережешсть погол1в'я визначали щоденно.
Масу спожитих комбшорм1в по трупах визначали щоденно, за кожен з пщперюд1в та за весь перюд дослщу.
Результата дослщжень.
Вмкт обмшно! енерги, поживних та бюлопчно активних речовин у комбшормах пщдослщних курчат змшювався вщповщно до фаз 1х використання (табл. 2).
Таблиця 2
Склад повноращонних комб1корм1в для ремонтних курчат, %
Компонент Вш курчат, тижшв
0-3 4-8 9-17 17 до 5% продукт.
Пшениця 31,0 29,0 35,0 30,0
Кукурудза 40,0 40,5 40,0 40,0
Шрот соевий 21,0 20,4 15,2 20,0
Шрот соняшниковий 6,0 6,0 6,0
Рибне борошно 6,0
Ол1я соняшникова 0,2 0,3 0,3 0,3
Сшь кухонна 0,1 0,3 0,3 0,3
Дикальцшфосфат 1,0 2,1 2,0 2,1
Вапняк 0,6 0,6 0,6 0,5
Премжс 0,1 0,8 0,6 0,8
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0
Для забезпечення росту курчат комбшорми повинш мютити вщносно велику кшьккть проте!ну \ енерги. Проте з 60-добового в1ку настае найбшьш вщпов¿дальний перюд у 1х год1влг Зниження вмкту у рацюш протешу у цей
137
перюд дозволяе попередити передчасне статеве дозр1вання курчат, забезпечити нормальний ркт I пщготувати птицю до продуктивного перюду.
На основ 1 проведених дослщжень у лаборатори кормових добавок кафедри год1вл1 тварин та технологи корм1в ¿м. П.Д. Пшеничного були визначеш середш показники поживност1 комб1корм1в для курчат контрольно! групи ( табл. 3)
Таблиця 3
Вм1ст основних поживних речовин та енергй' у 100 г комб1корму,%
Показ ник BiK, тижн1в
1-3 4-8 9-17 17 до 5% продукт.
Обмшна енерг1я, МДж 1,20 1,14 1,14 1,14
Сирий протеш, г 20,0 18,5 14,5 17,5
Сира кл1тковина, г 5,0 5,0 7,0 5,5
Кальцш, г 1,05 1,00 0,90 2,00
Фосфор, г 0,75 0,70 0,58 0,65
Л1нолева кислота, г 2,00 1,40 1,00 1,00
Натрш, г 0,18 0,17 0,16 0,16
Хлор, г 0,20 0,19 0,16 0,16
Концентрация обмшно! енергп, поживних та бюлопчно активних речовин у 100 г комбжорму в1дпов1дала нормам, встановленим для ремонтних курчат у р1зн1 виробнич1 пер1оди.
У таблиц! 4 наведено вмкт незам1нних ам1нокислот у комб1корм1 для курчат контрольно! групи.
Таблиця 4
Вмкт незам1нних ам1нокислот у комбжорм1, %_
Амшокислота BiK, ТИЖШВ
1-3 4-8 9-17 17 до 5% продукт.
ApriHiH 1,20 1,00 0,65 0,85
Валш 0,89 0,75 0,53 0,70
Глщин 1,00 0,80 0,70 0,79
1золейцин 0,70 0,65 0,49 0,56
Лейцин 1,40 1,20 0,98 1,12
Л1зин 1,20 1,00 0,65 0,85
Метюнш 0,48 0,40 0,34 0,36
Цистин 0,35 0,30 0,26 0,32
Триптофан 0,23 0,21 0,16 0,20
Треон1н 0,80 0,70 0,50 0,60
Феншалатн 0,63 0,60 0,44 0,50
К1льк1сть незамшних ам1нокислот у комб1корм1 для курчат контрольно! групи була на piBHi, рекомендованому компан1ею H&N International (розробник кросу).
Продуктивн1сть ремонтного молодняку
Жива маса е одним i3 основних показниюв ефективност1 вирощування
138
ремонтного молодняку, оскшьки вона не тшьки вщображае процеси росту та розвитку, а й використовуеться для визначення ефективност1 виробництва у цшому та у розрахунку на курку-несучку батьювського стада. Жива маса залежить як вщ виду, напряму продуктивное^, породи I вшу птищ, так I вщ умов И утримання та е показником ефективност1 год1вл1 (табл. 5).
Анал1з даних живо! маси курчат свщчить про те, що вона була дещо вищою у птищ третьо! групи пор1вняно ¿з середшм показником стандарту кросу. Проте, слщ зазначити що жива маса курчат друго! групи була дещо нижчою пор1вняно з контролем, показники якого вщповщали вимогам стандарту кросу.
Таблиця 5
Жива маса курчат, г_
В|К, ТИЖН1В Групи
1 2 3 4
1 67 68 67 69
2 119 118 128 124
3 183 181 197 187
4 259 257 285 280
5 348 344 380 364
6 449 440 490 475
7 556 550 600 580
8 650 643 711 689
9 750 740 812 792
10 830 822 918 885
11 917 903 1011 989
12 991 988 1090 1059
13 1070 1064 1175 1130
14 1138 1122 1246 1215
15 1199 1180 1320 1302
16 1258 1247 1400 1357
17 1329 1311 1480 1454
18 1398 1361 1565 1511
Анал1зуючи живу масу ремонтних курочок за тижнями вирощування, необх1дно зазначити, що до 7-тижневого в1ку вони дещо вщставали у рост1 пор1вняно ¿з вимогами стандарту. Починаючи ¿з 8-ми тижневого в1ку I до юнця вирощування курочки за фактичною живою масою дещо переважали стандарт ф1рми. Це св1дчить про належн1 умови утримання та год1вл1.
В1дпов1дно до живо! маси спостер1гаються I змши абсолютних I середньодобових прирост1в (табл. 6).
У перш1 7 д1б вирощування суттево! р1зниц1 за середньодобовим приростами м1ж курчатами вс1х груп не спостер1галось. 3 8-ми тижневого в1ку I до к1нця вирощування за середньодобовими приростами курчата третьо! I четверто! груп переважали аналопв контрольно! групи. Проте, сл1д зауважити, що ц1 показники перебували у межах передбачених стандартом кросу.
139
Збережешсть молодняку за перюд досл1ду склала 98%, що вщповщае вимогам розробниюв кросу. Також слщ зазначити, що основними причинами
вибракування птищ було травмування кшщвок.
Таблиця 6
_ Середньодобовий прщист живо'1 маси курчат, г_
BlK, ТИЖН1В Групи
1 2 3 4
1 4,0 4,0 4,4 4,3
2 7,4 6,4 7,9 7,8
3 9,1 9,3 9,9 1,4
4 10,9 10,0 9,3 13,6
5 12,7 10,0 14,9 13,6
6 14,4 11,4 16,1 14,3
7 15,3 12,8 12,9 12,9
8 13,4 14,3 21,3 12,9
9 14,3 14,3 14,4 13,6
10 11,4 12,8 15,1 12,9
11 12,4 12,8 13,3 12,9
12 10,6 11,4 13,9 13,6
13 11,3 10,0 9,6 12,9
14 9,7 9,3 10,1 12,1
15 8,7 7,1 10,6 12,9
16 8,4 7,1 11,4 12,1
17 10,1 7,1 11,4 12,1
18 9,9 6,4 13,6 12,9
У середньому 8,1+0,26 7,9+0,71 9,1+0,31 8,8+0,52
Висновки
1. Ниш з метою зменшення витрат корм1в на виробництво яець у птах1внищта склались тенденци дослщжень за двома напрямами: зменшення живо! маси курок-несучок та винайдення метод1в оптимального використання корм1в. Проте не слщ забувати, що жива маса курей-несучок знаходиться у тюнш кореляци з И продуктившстю, а отже i зменшення живо! маси несучок не завжди виправдовуеться зменшенням витрат корму на пщтримання життя.
2. Встановлення оптимальних параметр1в вирощування ремонтного молодняку яечного напряму продуктивност1 у поеднанш з ефективним використання корм1в на сьогодн1 е актуальним напрямом досл1джень.
3.Вм1ст гл1цину у кшькостях 1,05, 0,75, 0,85 та 0,84% у комбкорм1 в1дпов1дно до nepiofliß вирощування, на нашу думку е найб1льш ефективним при вирощуванн1 ремонтного молодняку кросу Браун HiK.
4. Також потребуе додаткового вивчення впливу р1зних piBHiB л1зину та його сп1вв1дношення з гл1цином на picT та розвиток ремонтного молодняку яечного напряму продуктивности
Л1тература
1. Архипов A.B., Топорова Л.В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы - М.: Колос, 1984, - 174с.
140
2.Бородай В.П., Задорожнш А., Задорожня Г. Стан та напрями наукових дослщжень у год1вл1 птищ // Науковий вкникНАУ. - Вип. 63 - С.109-111.
3.Подобед Л.И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация/ Издание второе, дополненное и переработанное - Днепропетровск, 2010, - 240с.
4.Раецкая Н. В. Использование синтетических аминокислот в кормлении птицы. - В.: ВНИИТЕИСХ, 1991. - 40с.
5.Рекомендацп з нормування год1вл1 сшьськогосподарсько! птищ/ Братишко H.I., Горобець A.I., Притуленко О.В. та ш.; за редакщею Ю.О. Рябоконя. - Б1рки, 2005. - 101с.
6.Руководство по содержанию финального гибрида Браун Ник. -К.:ПОА Кожуховское, -2013. -56 с.
7.Jeroch H, Drochner W, Simon O. Ernährung landwirtschaftlicher Nutztiere - Stuttgart: Ulmer, 1999. - 544s.
Summary Krevenok M.Y., Ilchuk I.I.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine GLICINE IN THE DIET OF CHIKENS REPAIR
The invention of methods of optimal use of fodder for rearing egg direction productivity is today a vital area of research.
Set effective glycine content in mixed fodders for replacements of an egg direction ofproductivity in different periods of their growth.
Key words: chickens repair, protein, essential amino acids, glycine, lysine.
Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
141
