Переваримость питательных веществ и баланс азота в цыплят-бройлеров за разных уровней триптофана в комбикорме Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.5.033.085.13

1батуллш I.I., д.с.-г.н, професор, академк НААН Нацюнальна академ1я аграрных наук Украти;

1льчук I.I., Кривенок М.Я., к.с.-г.н., доценти © E-mail: [email protected] Нацюнальнийутверситет 6iopecypcie i природокористування Украгны, м. Kui'e

ПЕРЕТРАВШСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА БАЛАНС АЗОТУ В КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗА Р13НИХ PIBHIB ТРИПТОФАНУ У

КОМБ1КОРМ1

Експерименталъно визначено перетравтстъ поживних речовин та баланс азоту у курчат-бройлер1в кросу «Кобб-500» за ргзних pieme триптофану у комбжормг. Встановлено, що як тдвищет, так i знижет piem триптофану у комб1корм1 курчат-броилер1в ежом 1 -10 di6 суттево не впливали на показники nepempaenocmi поживних речовин та баланс азоту у opsani3Mi. Шдвищення р1вня триптофану у комбжорм1 курчат ежом 11 - 22 доби до 0,21 i 0,23 % сприяло тдвищенню nepempaenocmi протету, жиру та БЕР корму, eidnoeidno на 1,4 - 1,5 %, 0,8 - 1,9 та 0,4 - 1,6%, а також збшъшенню вгдкладання азоту у оргашзм1 на 11,6 - 13,2 %. Шдвищення eMicmy триптофану у рацюш курчат-броилер1в до 0,20 i 0,22% у вщ 23 - 42 доби зумовило тдвищення nepempaenocmi протету на 0,6 - 1,4%, жиру - на 2,1 - 2,7 та БЕР - на 2,2 - 3,6%, а також збыъшення eid^adanm азоту в mrni на 5,6 -7,2%. Зниження eMicmy триптофану у K0M6iK0pMi курчат ежом 11 - 22 и 23 -42 доби, eidnoeidno до 0,18 i 0,17 % зумовило зниження nepempaenocmi осноених поживних речовин. Зокрема, перетравтстъ протету корму знизилася на 1,6 -2,6%, жиру - на 0,5, а БЕР на 3,4 %. Зниження piem триптофану yK0M6iK0pMi Kyp4am-6pornepie у 2 i 3 nepiodu вирощування сприяло зменшенню eidmadanrn азоту у opsam3Mi на 9,3 - 11,1 %. Змта pieme триптофану у K0M6iK0pMi курчат ycix вжових nepiodie суттево не вплинула на перетравтстъ сирог клтковини комбжорму.

Ключов1 слова: курчата-броилери; комбжорм; pieern триптофану; перетравтстъ сирого протету, сирого жиру, сирогклтковини та БЕР; баланс азоту в op2ani3Mi

УДК 636.5.033.085.13

Ибатуллин И.И., д.с.-х.н.к, профессор, академик НААН Национальная академия аграрных наук Украины; Ильчук И.И., Кривенок М.Я., к.с.-х.н., доценты Националънъшуниверситет биоресурсов и природопользования Украины,

г. Киев

ПЕРЕВАРИМОСТЬ ПИТАТЕЛЬНЫХ ВЕЩЕСТВ И БАЛАНС АЗОТА В ЦЫПЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ ЗА РАЗНЫХ УРОВНЕЙ ТРИПТОФАНА В

КОМБИКОРМЕ

Экспериментально установлена переваримость питательных веществ и баланс азота у цыплят-бройлеров кросса «Кобб-500» при различных уровнях триптофана в комбикорме. Установлено, что как повышенные, так и сниженные уровня триптофана, в комбикорме цыплят-бройлеров возрастом 1

© 1батуллш I.I., 1льчук I.I., Кривенок М.Я., 2014

113

- 10 суток, существенно не влияли на показатели переваримости питательных веществ и баланс азота в организме. Повышение уровня триптофана в комбикорме цыплят возрастом 11 - 22 суток до 0,21 и 0, 23% способствовало повышению переваримости протеина, жира и БЭВ корма, соответственно на

I,4 - 1,5%, 0,8 - 1,9 и 0,4 - 1,6 %, а также увеличению отложения азота в организме на 11,6 - 13,2 %. Повышение содержания триптофана в рационе цыплят-бройлеров до 0,20 - 0,22% в возрасте 23 - 42 суток способствовало увеличению переваримости протеина на 0,6 - 1,4%, жира - на 2,1 - 2,7 и БЭВ -на 2,2 - 3,6%, а также увеличению показателя отложения азота в теле на 5,6

- 7,2%. Снижение содержания триптофана в комбикорме цыплят-бройлеров в возрасте 11 - 22 суток до 0,18%, а 23 - 42 суток - до 0,17% способствовало снижению переваримости основных питательных веществ рациона. В частности, переваримость протеина корма снизилась на 1,6 - 2,6%, жира - на 0,5 и БЭВ - на 3,4 %. В следствии снижения уровней триптофана в комбикорме цыплят-бройлеров во 2 и 3 периоды выращивания, отложение азота в организме снизилось на 9,3 - 11,1%. Изменения уровней триптофана в комбикорме цыплят-бройлеров, во все возрастные периоды, существенно не влияли на переваримость сырой клетчатки кормов.

Ключевые слова: цыплята бройлеры; комбикорм; уровень триптофана; переваримость сырого протеина, сырого жира, сырой клетчатки и БЭВ; баланс азота в организме

UDC 636.5.033.085.13

Ibatullin I., Ilchuk I., Krivenok M.

DIGESTIBILITY OF NUTRIENTS AND NITROGEN BALANCE IN BROILER CHICKENS AT DIFFERENT LEVELS OF TRYPTOPHAN IN

FODDER

Experimentally determined nutrient digestibility and nitrogen balance in broiler chickens cross "Cobb-500" for different levels of tryptophan in feed. Established that both increased and decreased levels of tryptophan in the fodder broiler chickens aged 1 - 10 days did not significantly affect the performance of digestibility of nutrients and nitrogen balance in the body. Increasing the level of tryptophan in the fodder chicks aged 11 - 22 days to 0.21 and 0.23% contributed to increasing digestibility of protein, fat and NNS, respectively by 1.4 - 1.5% 0.8 - 1.9 and 0 4 - 1.6% and an increase in nitrogen in the body delay of 11.6 - 13.2%. Increase of tryptophan in the diet of broiler chickens to 0.20 and 0.22% at the age of 23 - 42 days resulted in increasing protein digestibility by 0.6 - 1.4%, fat - 2.1 - 2.7 and NNS - 2.2 - 3.6%, and an increase of nitrogen in the body delay by 5.6 - 7.2%. Decreasing the amount of tryptophan in the fodder chicks aged 11 - 22 and 23 - 42 days, respectively, to 0.18 and 0.17% caused a decrease in digestibility of essential nutrients. In particular, the protein digestibility of feed decreased by 1.6 - 2.6%, fat -0.5, and 3.4% NNS. Reducing the level of tryptophan in the fodder broiler chickens at 2 and 3 periods of cultivation helped reduce nitrogen in the body delay by 9.3 -

II.1%. Changes in the level of tryptophan in chicken fodder all age periods not significantly affected the digestibility of crude fiber feed.

Key words: Chicken Broilers; feed; level of tryptophan; digestibility of crude protein, crude fat, crude fiber and NNS; nitrogen balance in the body

Знания законом1рностей бшкового обмшу в оргашзм1 птищ i вмшня правильно оргашзувати И амшокислотне живлення дозволяе знизити норми

114

протешу у кормах. По cyii проблема повноцшного протешового живлення птищ зводиться до забезпечення И необхщними амшокислотами, як1 повинш знаходитись в корм1 у необхщнш кшькосп i у певному стввщношенш, як м1ж собою, так i м1ж шшими поживними i бюлопчно активними речовинами. За недостатнього чи надлишкового надходження амшокислот в оргашзм порушуються р!зномаштш ф1зюлопчш процеси [3].

Триптофан е одшею i3 незамшних амшокислот, що мае важливе значения у живленш. Поряд i3 участю у синтез! бшюв, вш е вихщним продуктом для синтезу в оргашзм1 шкотиново! кислоти. BiH е також попередником ряду шших ф1зюлопчно активних речовин - серотоншу, триптамшу, адренохрому. Дефщит триптофану може спричинити змши у використанш азоту корму, вш негативно впливае на р1вень вмюту гемоглобшу i бшюв плазми, транспорт лшщ1в i3 печшки у кров [1, 3, 4, 6].

Збалансовашсть рацюну за амшокислотним складом сприяе кращому засвоенню окремих амшокислот у кишечнику. За даними деяких дослщжень, амшокислоти незбалансованих рацюшв всмоктуються повшьшше, шж збалансованих. KpiM того, окрем1 амшокислоти можуть при всмоктуванш конкурувати одна з одною. Втрати неперетравного протешу i3 рацюшв незбалансованих за амшокислотним складом можуть сягати 1 % пор1вняно i3 збалансованим [2, 3].

PiBHi триптофану у рацюнах для курчат-бройлер1в, рекомендован! в1тчизняними та закордонними вченими, мають широкий д1апазон коливань 0,17 - 0,48 % [1, 7, 8], а визначення перетравност1 поживних речовин та процеав обмшу азоту за р1зних р!вшв триптофану у рацюш дасть змогу визначити оптимальш piBHi ще! амшокислоти у комбжормах та скоротити витрати протешових корм1в i вщповщно знизити соб1варткть продукци при вирощуванш курчат-бройлер1в.

Матер1ал i методи дослщжень. Дослщження i3 визначення оптимальних р!вшв триптофану у повнорацюнних комбжормах для курчат-бройлер1в р1зного в1ку, проводились у TOB «Птахофабрика «Оленка» Васильк1вського району, Ки1всько1 област1 та в проблемнш науково-дослщнш лаборатори кормових добавок кафедри год1вл1 тварин та технологи корм1в ¿м. П.Д. Пшеничного Нацюнального ушверситету öiopecypciß i природокористування Украши (НУБ1П Украши).

Об'ектом дослщжень були курчата-бройлери кросу "Кобб-500". Дослщи проводилися за методом груп. Упродовж основного перюду тривалютю 42 доби, враховуючи в1к курчат, видшили три напщперюди: 1-10; 11-22; 23-42 д1б, згщно 3i схемою дослщу (табл. 1).

Таблиця 1

Схема науково-господарського дослщу_

BiK, д1б

Група 1-10 11-22 23-42

Вм1ст триптофану у 100 г комбжорму, %

1 - контрольна 0,20 0,19 0,18

дослщш 2 0,18 0,17 0,16

3 0,22 0,21 0,20

4 0,24 0,23 0,22

Для дослвдв було ввдбрано 400 гол1в курчат-бройлер1в 1-добового вку, з яких за принципом аналопв сформували 4 групи по 100 гол1в у кожнш. При пщбор1 аналопв враховували в1к { живу масу курчат.

Курчат утримували в одному примщенш на пщлоз1 за щшьност1 посадки

115

12 гол1в на 1 м2. Фронт год1вл1 становив 2,5 см, фронт напування - 1,5 см. Показники м1крокл1мату примщення були однаковими для птищ вЫх груп \ вщповщали нормам.

Згодовували комбкорм курчатам два рази на добу. Р1вень триптофану у ращонах птищ регулювали введениям до складу комбжорму синтетичного препарату «Ь-триптофану».

За схемою дослщу курчатам-бройлерам згодовували повноращонш комбжорми, збалансоваш за обмшною енерпею (ОЕ) та вс1ма поживними речовинами, згщно з рекомендованими ф1рмою "Кобб" нормами. Наб1р \ кшьккть основних шгред1ент1в у склад1 комб1корм1в регулювали залежно вщ перюду вирощування курчат (1-10, 11-22 \ 23-42 доби) та необхщного вмкту в них триптофану.

Склад комбшорм1в, що згодовували птищ у дослщний перюд наведено у таблиц! 2.

Таблиця 2

Склад комб|корм1в для пщдослщних курчат-бройлер1в_

Компонент BiK птищ, дшв

1 - 10 11 - 22 36 - 42

Пшениця 5,20 6,17 0,00

Кукурудза 40,00 43,00 36,03

Горох 10,00 8,00 15,00

Соя 15,00 17,00 30,00

Шрот соевий 12,00 12,00 10,00

Рибне борошно 13,00 8,00 0,00

Ол1я рослинна 2,50 3,00 4,50

Сшь кухонна 0,10 0,14 0,45

Вапняк 0,60 1,00 1,57

Монокальцшфосфат 0,60 0,69 1,45

Премжс 1,00 1,00 1,00

Х1м1чний склад комб1корм1в дослщного перюду наведено у таблиц! 3.

Х1м1чний склад комбжорму, який згодовувався курчатам-бройлерам контрольно! та дослщних груп був однаковий i р1знився лише за вмютом триптофану вщповщно до схеми дослдав.

Х1м1чний склад корм1в визначали у лабораторп кафедри год1вл1 тварин та технолог!! корм!в iM. П.Д. Пшеничного НУБШ Украши вщповщно до Державного стандарту Украши за традицшними методиками зоотехшчного анал1зу [5].

Перетравшсть поживних речовини комб1корм1в та баланс азоту в оргашзм1 курчат визначали у ф1зюлопчних дослщах, яю проводили на фош науково-господарських. Було проведено 3 ф1зюлопчш дослщи на курчатах в1ком 1 - 10, 12 - 22, та 32 - 42 доби. Для досладв з кожно! групи було вщ1брано по 6 курчат (3 твники i 3 курочки). Тривалкть пщготовчого та облшового перюд1в становила по 5 д1б. Пщдослщних птах1в утримували у шдивщуальних кликах. Споживання комбжорму облжовували щоденно. Середш проби послщу консервували толуолом та 10 % соляною кислотою. Ввдбраш зразки корм1в i послщу до юнця дослщу збер1гали у холодильнику.

Масу корму та послщу, а також живу масу курчат-бройлер1в визначали на вагах ВЛКТ-500 та AXIS A 5000 IV кл.

Показники, отримаш в процеЫ дослщжень, оброблеш загальноприйнятими методами математично! i вар1ацшно! статистики.

116

Таблиця 3

Вмкт поживних речовин та енергн у 100 г комбжорму для тддослщних _курчат-бройлер1в, вжом 1 - 42 доби_

Показ ник Вж, д1б

1 - 10 11 - 22 23 - 42

ОЕ, МДж 1,29 1,31 1,32

Сирий протеш, г 25,00 22,00 20,70

Сирий жир, г 8,00 8,50 11,22

Сира клтгковина,г 3,50 4,00 4,40

Кальцш, г 1,00 0,93 0,92

Фосфор, г 0,80 0,70 0,71

Натрш, г 0,26 0,20 0,20

.Шзин, г 1,2 1,05 1,10

Метюнш, г 0,43 0,41 0,40

Метюнш + цистин, г 0,79 0,73 0,73

Треонш, г 0,83 0,80 0,90

Триптофан*, г 0,18 - 0,24 0,17 - 0,23 0,16 - 0,22

Арпнш, г 1,27 1,24 1,23

Пстидин, г 0,35 0,32 0,31

Валш, г 0,83 0,78 0,81

Лейцин, г 1,14 1,04 1,05

*Вм1ст триптофану вщповщно до схеми досл1ду

Результати дослщжень. У перший перюд вирощуваиия перетравшсть поживних речовин корму у курчат-бройлер1в дослщних груп практично не

вщр1знялась (табл. 4).

Таблиця 4

_ Перетравшсть поживних речовин, %_

Поживна речовина Групи

1 2 3 4

вж 1 - 10 д1б

Сирий протеш 82,57 ± 0,54 82,27 ± 0,12 81,76 ± 0,71 81,80 ± 1,16

Сирий жир 74,08 ± 0,82 73,77 ± 1,06 73,56 ± 0,62 74,08 ± 0,87

Сира клтгковина 8,92 ± 1,01 9,95 ± 0,91 10,01 ± 1,26 10,17 ± 1,03

БЕР 86,06 ± 1,02 85,93 ± 1,09 86,29 ± 1,07 85,73 ± 1,56

вж 12 - 22 доби

Сирий протеш 82,96 ± 1,20 81,81 ± 1,63 84,41 ± 1,10 84,35 ± 1,31

Сирий жир 75,21 ± 1,33 75,01 ± 1,29 76,04 ± 1,31 77,08 ± 1,38

Сира клтгковина 11,15 ± 1,26 11,06 ± 0,97 10,50 ± 0,83 11,13 ± 1,05

БЕР 88,71 ± 2,17 88,48 ± 1,68 89,14 ± 2,32 90,33 ± 0,24

вж 32 - 42 доби

Сирий протеш 85,78 ± 1,39 83,17 ±1,50* 86,39 ± 1,75 87,25 ± 1,21

Сирий жир 76,50 ± 1,52 76,24 ± 1,75 78,61 ± 1,76 79,16 ± 1,95*

Сира клтгковина 11,96 ± 2,51 12,02 ± 2,22 12,57 ± 2,46 11,83 ± 2,03

БЕР 90,41 ± 2,76 86,97 ± 1,58* 92,57 ± 2,20 93,98 ± 1,96*

* р <0,05 (пор1вняно з контрольною групою)

117

У другий перюд вирощування у курчат 2 групп, як1 споживали комбжорми ¿з зниженим вмктом триптофану, перетравшсть поживних речовин корму знизилась. Так, перетравшсть протешу була нижчою за аналопчний показник контрольно! групи - на 1,2 %. Перетравшсть поживних речовин корму у птах1в груп, як1 споживали комбжорми ¿з пщвищеними р1внями триптофану, була вищою, пор1вняно ¿з контрольною групою. Перетравшсть протешу у птах1в 3 I 4 груп була вищою на 1,4 - 1,5 %, жиру - на 0,8 - 1,9; БЕР - на 0,4 -1,6%.

У третш перюд вирощування спостер1галася така сама тенденщя, проте р1зниця була в1рогщною. Так перетравшсть проте!ну у курчат-бройлер1в 2 групи була нижчою шж у контрол1 на 2,6% (р < 0,05), а БЕР - на 3,4%. Перетравшсть протешу, жиру та БЕР у курчат 3 I 4 груп була вищою шж у контроле вщповщно на 0,6 - 1,4%; 2,1 - 2,7 (р < 0,05) та 2,2 - 3,6% (р < 0,05).

Р1зш р1вш триптофану у комб1корм1 суттево не вплинули на перетравшсть сиро! кл1тковини.

Даш щодо обмшу азоту у оргашзм1 тддослщних курчат-бройлер1в наведеш у таблиц! 5.

Показники споживання азоту корму пщдослщними птахами у перший перюд вирощування майже не в1др1знялись м1ж собою. Р1зниця м1ж показниками утримання у орган1зм1 була також несуттевою.

У в1ц1 12 - 22 доби м1ж показниками птах1в р1зних груп в1дм1чаеться певна р1зниця. Так, споживання азоту з кормом курчатами друго! групи було в1рог1дно нижчим, пор1вняно ¿з показником контролю, на 5,7 % (р <0,01). Курчата 3 I 4 дослщних груп споживали бшьше комб1корму пор1вняно ¿з контролем, а тому I показник споживання азоту був вищим на 4,1 - 4,3% (р <0,05).

Таблиця 5

_Середньодобовий баланс азоту у курчат-бройлер1в, г_

Поживна речовина

Групи

в1к 1 - 10 д1б

Спожито

1,17 ± 0,20

1,15 ± 0,03

1,16 ± 0,03

1,15 ± 0,04

Вид1лено з посл1дом

0,52 ± 0,04

0,50 ± 0,02

0,51 ± 0,02

0,51 ± 0,02

Утримано в орган1зм1

0,65 ± 0,05

0,64 ± 0,04

0,64 ± 0,04

0,64 ± 0,04

Утримано до прийнятого, %

55,17 ± 3,98

55,62 ± 2,28

54,90 ± 2,04

54,91 ± 0,98

в1к 12 - 22 доби

Спожито

3,68 ± 0,05

3,47 ± 0,09

3,83 ± 0,09

3,84 ± 0,08

Видшено з посл1дом

2,38 ± 0,16

2,30 ± 0,13

2,37 ± 0,18

2,40 ± 0,85

Утримано в органг'лп

1,29 ± 0,20

1,17 ± 0,16

1,46 ± 0,12

1,44 ± 0,21

Утримано до прийнятого, %

34,60 ± 5,00

32,81 ± 4,22

37,57 ± 3,77

36,85 ± 4,74

в1к 32 - 42 доби

Спожито

6,61 ± 0,17

6,42 ± 0,10

6,80 ± 0,13

6,78 ± 0,08

Видшено з послвдом

4,80 ± 0,09

4,82 ± 0,19

4,87 ± 0,02

I ± 0,06

Утримано в органг'лп

1,80 ± 0,12

1,60 ± 0,12

1,93 ± 0,13

1,90 ± 0,11

Утримано до прийнятого, %

27,28 ± 1,25

24,93 ± 2,12

28,36 ± 1,46

27,99 ± 1,38

: р <0,05 ** р <0,01 (пор1вняно з контрольною групою)

1

3

4

118

Видшення азоту ¿з послщом у птах1в 2 групи було незначно нижчим шж у контроле а тому показник утримання в оргашзм1 був в1рогщно меншим - на 9,3%. На противагу, у птах1в, яю споживали комбжорми ¿з пщвищеними р1внямн триптофану показник утримання азоту в оргашзм1 зрю, пор1вняно ¿з ровесниками контрольно! групи, на 11,6 - 13,2 %.

У вщ1 курчат-бройлер1в 32 - 42 доби спостер1галась аналопчна тенденцш, як { у другий перюд вирощування. Птахи 2 групи споживали менше азоту з комбжормами, а видшяли його з послщом бшьше шж контроль. Тому показник утримання в оргашзм1 був нижчим, пор1вняно з першою групою, на 11,1 % (р < 0,05). Споживання азоту з кормами та його утримання в оргашзм1 у курчат 3 I 4 груп було вищим, шж у аналопв контролю, на 5,6 - 7,2%.

Отже, пщвищення вмкту триптофану у комб1корм1 сприяло збшьшенню вщкладання азоту в оргашзм1 та пщвищенню продуктивное^ птах1в.

Висновки:

1. П1двищення р1вня триптофану у комб1корм1 курчат-бройлер1в до 0,22 й 0,24 % та зниження до 0,18% у перший перюд вирощування (в1к 1 - 10 д1б) суттево не вплинуло на показники перетравност1 поживних речовин рацюну та обм1ну азоту в оргашзмг

2. Зниження р1вня триптофану у комб1корм1 курчат у 2 I 3 перюди вирощування (в1к, вщповщно, 11 - 22 та 23 - 42 доби) зумовило зниження перетравност1 проте!ну на 1,2 - 2,6 % (р < 0,05), жиру та БЕР в1дпов1дно на 0,5 та 3,4 %.

3. П1двищення вм1сту триптофану у комбшорм1 курчат-бройлер1в у 2 I 3 перюди вирощування сприяло пщвищенню перетравност1 проте!ну на 1,5 - 3,4 %, жиру - на 0,8 - 2,7 % та БЕР - на 0,4 - 3,6 %.

4. Зниження р1вня триптофану у комб1корм1 у 2 I 3 перюди вирощування сприяло зменшенню вщкладання азоту у орган1зм1 курчат бройлер1в. П1двищення р1вня ц1е! амшокислоти сприяло зб1льшенню показника в1дкладання азоту у тш на 5,6 - 13,2 %.

5. Потребуе додаткового вивчення питания перетравност1 поживних речовин та обм1ну азоту у оргашзм1 за р1зного сп1вв1дношення у комб1корм1 курчат-бройлер1в триптофану та ¿нших незамшних ам1нокислот.

Л1тература

1. Архипов А.В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы / А.В.Архипов, Л.В.Топорова // М.: Колос. - 1984. - 175 с.

2. Градусов Ю.Н. Усвояемость аминокислот / Ю.Н. Градусов // М.:Колос. - 1979. - 400 с.

3. Григорьев Н.Г. Аминокислотное питание сельскохозяйственный птицы / НГ.Григорьев// М.: Колос. - 1972. - 177 с.

4. 1батуллш 1.1. Год1вля с1льськогосподарських тварин / НТбатуллш, Д.О.Мельничук, Г.О.Богданов та ¿н. // Вшниця: «Нова книга». - 2007. - 616 с.

5. Петухова Е.А. Зоотехнический анализ кормов / Е.А. Петухова, Р.Ф. Бесарабова, Л.Д. Халенова, О.А. Антонова // М.: Агропромиздат. - 1989. - 239 с.

119

6. Подобед Л.И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация // Л.И.Подобед // Днепропетровск. - 2010. - 240 с.

7. Рекомендацп з нормування год1вл1 сшьськогосподарсько! птищ / за редакщею Рябоконя Ю.О. // 1нститут птах1вництва Укра!нсько1 академ1! аграрних наук. - Б1рки. - 2005. - 101 с.

8. Nutrient Requirements of Poultry / National Research Council // Washington. - 1994. - 157 p.

Рецензент - д.с.-г.н., проф.,чл.-кор.НААНУ Кирил1в Я.1.

120