Научная статья на тему 'Перевариваемость корма и баланс азота в циплят-бройлеров при разном количестве метионина в рационе'

Перевариваемость корма и баланс азота в циплят-бройлеров при разном количестве метионина в рационе Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
153
37
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КУРЧАТА-БРОЙЛЕРИ / КОМБіКОРМ / РіВЕНЬ МЕТіОНіНУ / LEVEL OF METHIONINE / ПЕРЕТРАВНіСТЬ СИРОГО ПРОТЕїНУ / СИРОГО ЖИРУ / СИРОї КЛіТКОВИНИ ТА БЕР / БАЛАНС АЗОТУ В ОРГАНіЗМі / NITROGEN BALANCE IN THE BODY / ЦЫПЛЯТА-БРОЙЛЕРЫ / CHICKEN BROILERS / КОМБИКОРМ / FEED / УРОВЕНЬ МЕТИОНИНА / ПЕРЕВАРИМОСТЬ СЫРОГО ПРОТЕИНА / DIGESTIBILITY OF PROTEIN / СЫРОГО ЖИРА / СЫРОЙ КЛЕТЧАТКИ И БЭВ / FIBER AND FNS / БАЛАНС АЗОТА В ОРГАНИЗМЕ / FAT

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Ибатуллин И.И., Ильчук И.И., Кривенок М.Я., Довганюк Л.Ю.

Экспериментально изучена переваримость питательных веществ и баланс азота у цыплят-бройлеров кросса «Кобб 500» при разных уровнях метионина в комбикорме. Установлено, что повышенный уровень метионина в комбикорме цыплят-бройлеров обусловил повышение переваримости сырых протеина, жира и безазотистых экстрактивных веществ. Увеличение уровня метионина от 0,46 до 0,50 % в рационе цыплят, в первый период выращивания (1 10 сутки), способствовало повышению переваримости сырого протеина на 0,5 1,0%, а сырых жира и БЭВ, соответственно, на 1,2 и 1,1 1,4 %. Уменьшение уровня метионина в комбикорме цыплят-бройлеров до 0,44%, в этот период выращивания, способствовало некоторому снижению переваримости сырого протеина на 1,52%. Увеличение содержания метионина в комбикорме цыплят от 0,44 до 0,48% во второй период выращивания (11 22 сутки) обусловило увеличение переваримости сырого протеина на 1,3 %, жира на 0,7 1,4% и БЭВ на 1,0 1,4%. Увеличение уровня метионина в комбикорме цыплят-бройлеров от 0,43 до 0,47 %, в третий период выращивания (23 42 сутки), способствовало увеличению переваримости сырых протеина, жира и БЭВ, соответственно, на 1,1 1,8%; 1,1 3,2% и 1,3 2,5 %. Уменьшение содержания метионина в комбикорме цыплят до 0,44% в первый период выращивания и до 0,42 и 0,41 %, соответственно во второй и третий, способствовало снижению переваримости сырого протеина на 1,5 1,7%; жира на 1,2 1,9% и БЭВ на 1,1 1,7%. Изменение уровней метионина в комбикорме существенно не повлияло на переваримость сырой клетчатки у цыплят. Увеличение содержания метионина в комбикорме способствовало увеличению отложения азота в теле цыплят-бройлеров на 3,1 7,5 %, а уменьшение уровня снижению этого показателя на 4,4 9,0%.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по животноводству и молочному делу , автор научной работы — Ибатуллин И.И., Ильчук И.И., Кривенок М.Я., Довганюк Л.Ю.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМУ ТА БАЛАНС АЗОТУ В КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ЗА РІЗНОГО ВМІСТУ МЕТІОНІНУ У РАЦІОНІ

Experimentally determined digestibility of nutrients and nitrogen balance in broiler chickens cross "Cobb-500" at different levels of methionine in the feed. Established that the high content of methionine in broiler chicken fodder led to an increase digestibility of crude protein, fat and nitrogen-free substances. Thus, the increase in methionine from 0.46 to 0.50% in the diet of broiler chickens during the first period of growth contributed to higher digestibility of crude protein by 0.5 1.0% and crude fat and FNS, respectively, 1.2 and 1.0 1.4%. Reduction of methionine in broiler chickens fodder to 0.44% during this period of growth resulted in some reduction in digestibility of crude protein on 1,52%. Increase of methionine in mixed fodder chicks from 0.44 to 0.48% in the second period of growth led to increasing digestibility of crude protein by 1.3%, fat 0.7 1.4%, and FNS by 1.0 1.4%. Increased levels of methionine in the third period of growth in the diet of broiler chickens from 0.43 to 0.47% resulted in increasing digestibility of crude protein, fat and FNS, respectively, by 1.1 1.8%; 1.1 3.16 and 1.3 2.5%. Reduction of methionine in broiler chickens fodder to 0.44% in the first period of growth and to 0.42 and 0.41, respectively, in the second and third periods led to decrease digestibility of crude protein by 1.5 1.7%; fat 1.2 1.9% and FNS 1.1 1.7%. Changing levels of methionine in mixed fodder broiler chickens were not significantly influenced digestibility of crude fiber. Increase of methionine in broiler chickens fodder contributed to increasing delay in the body of nitrogen by 3.1 7.5%. Reduction of methionine in the diet of laying chickens caused a decrease in body nitrogen by 4.4 9.0%.

Текст научной работы на тему «Перевариваемость корма и баланс азота в циплят-бройлеров при разном количестве метионина в рационе»

УДК 636.084.52:577.112.386:636.52/.58

1батуллш 1.1., д.с.-г.н., професор, академк НААН 1льчук I.I., Кривенок М.Я., к.с.-г.н., доценти, Довганюк Л.Ю., студент E-mail: ilchukigor@ukr.net Нацюнальний ушеерситет 6iopecypcie i природокористування Украгни ПЕРЕТРАВН1СТЬ КОРМУ ТА БАЛАНС АЗОТУ В КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗА Р1ЗНОГО ВМ1СТУ МЕТ1ОН1НУ У РАЦ1ОН1 Експериментально еизначено перетраешсть пожиенихречоеин та баланс азоту у кyрчат-брoйлерie кросу «Кобб-500» за рiзних рieнie метюшну у кoмбiкoрмi. Встаноелено, що тдеищений емют метюшну у кoмбiкoрмi курча-брoйлерie зумоеие збыьшення перетраeнocтi сирих протешу, жиру та безазотистих екстрактиених речоеин. Так, збыьшення рieня метюшну i3 0,46 до 0,50 % у рацюш кyрчат-брoйлерie, у перший перюд еирощуеання (1 - 10 di6), сприяло тдеищенню перетраeнocтi сирого протешу на 0,5 - 1,0 %, а сирих жиру та БЕР, eiдпoeiднo, на 1,2 та 1,0 - 1,4%. Зменшення рieня метюшну у кoмбiкoрмi курчат брoйлерie до 0,44% у цей перюд еирощуеання зумоеило деяке зниження перетраeнocтi сирого протешу - на 1,5 %. Шдеищення емюту метюшну у кoмбiкoрмi курчат iз 0,44 до 0,48 % у другий перюд еирощуеання (11 - 22 доби) зумоеило тдеищення перетраeнocтi сирого протешу на 1,3%, жиру - на 0,7 - 1,4%, а БЕР - на 1,0 - 1,4 %. Збыьшення рieня метюшну у третт перюд еирощуеання (23 - 42 доби) у рацюш кyрчат-брoйлерie iз 0,43 до 0,47 % зумоеило тдеищення перетраeнocтi сирих протешу, жиру та БЕР, eiдпoeiднo, на 1,1 - 1,8%; 1,1 - 3,16 та 1,3 - 2,5%. Зменшення емюту метюшну у кoмбiкoрмi кyрчат-брoйлерie до 0,44 % у перший перюд еирощуеання та до 0,42 i 0,41%, eiдпoeiднo у другий i третт перюди, зумоеило зниження перетраeнocтi сирого протешу на 1,5 - 1,7%; жиру - на 1,2 - 1,9% та БЕР -на 1,1 - 1,7%. Змта рieнie метюшну у кoмбiкoрмi кyрчат-брoйлерie суттеео не еплинула на перетраешсть сирог клткоеини. Збыьшення емюту метюшну у кoмбiкoрмi кyрчат-брoйлерie сприяло тдеищенню eiдкладання у тш азоту на 3,1 - 7,5%, а зменшення рieня зумоеило зниження цього показника на 4,4 - 9,0%.

Ключовi слова: курчата-бройлери; комбторм; рieень метюшну; перетраешсть сирого протегну, сирого жиру, сирог клткоеини та БЕР; баланс азоту е oрганiзмi

УДК 636.084.52: 577.112.386: 636.52 / .58

Ибатуллин И.И., д.с.-х.н., профессор, академик НААН Ильчук И.И., Кривенок М.Я., к.с.-х.н., доценты, Довганюк Л.Ю., студент Национальный униеерситет биоресурсое и природопользоеания Украины ПЕРЕВАРИВАЕМОСТЬ КОРМА И БАЛАНС АЗОТА В ЦИПЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ ПРИ РАЗНОМ КОЛИЧЕСТВЕ МЕТИОНИНА В РАЦИОНЕ Экспериментально изучена перееаримость питательных еещесте и баланс азота у цыплят-бройлерое кросса «Кобб - 500» при разных уроенях

101

метионина в комбикорме. Установлено, что повышенный уровень метионина в комбикорме цыплят-бройлеров обусловил повышение переваримости сырых протеина, жира и безазотистых экстрактивных веществ. Увеличение уровня метионина от 0,46 до 0,50 % в рационе цыплят, в первый период выращивания (1 - 10 сутки), способствовало повышению переваримости сырого протеина на 0,5 - 1,0%, а сырых жира и БЭВ, соответственно, на 1,2 и 1,1 - 1,4 %. Уменьшение уровня метионина в комбикорме цыплят-бройлеров до 0,44%, в этот период выращивания, способствовало некоторому снижению переваримости сырого протеина - на 1,52%. Увеличение содержания метионина в комбикорме цыплят от 0,44 до 0,48% во второй период выращивания (11 - 22 сутки) обусловило увеличение переваримости сырого протеина на 1,3 %, жира - на 0,7 - 1,4% и БЭВ - на 1,0 - 1,4%. Увеличение уровня метионина в комбикорме цыплят-бройлеров от 0,43 до 0,47 %, в третий период выращивания (23 - 42 сутки), способствовало увеличению переваримости сырых протеина, жира и БЭВ, соответственно, на 1,1 - 1,8%; 1,1 - 3,2% и 1,3 - 2,5 %. Уменьшение содержания метионина в комбикорме цыплят до 0,44% в первый период выращивания и до 0,42 и 0,41 %, соответственно во второй и третий, способствовало снижению переваримости сырого протеина на 1,5 - 1,7%; жира - на 1,2 - 1,9% и БЭВ -на 1,1 - 1,7%. Изменение уровней метионина в комбикорме существенно не повлияло на переваримость сырой клетчатки у цыплят. Увеличение содержания метионина в комбикорме способствовало увеличению отложения азота в теле цыплят-бройлеров на 3,1 - 7,5 %, а уменьшение уровня -снижению этого показателя на 4,4 - 9,0%.

Ключевые слова: цыплята-бройлеры; комбикорм; уровень метионина; переваримость сырого протеина, сырого жира, сырой клетчатки и БЭВ; баланс азота в организме

UDC 636.084.52: 577,112,386: 636.52 / .58

Ibatullin I., Ilchuk I., Kryvenok J., Dovganiuk LY,

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

FEED DIGESTIBILITY AND NITROGEN BALANCE IN BROILER CHICKENS BY DIFFERENT CONTENT OF METHIONINE IN THE DIET

Experimentally determined digestibility of nutrients and nitrogen balance in broiler chickens cross "Cobb-500" at different levels of methionine in the feed. Established that the high content of methionine in broiler chicken fodder led to an increase digestibility of crude protein, fat and nitrogen-free substances. Thus, the increase in methionine from 0.46 to 0.50% in the diet of broiler chickens during the first period of growth contributed to higher digestibility of crude protein by 0.5 -1.0% and crude fat and FNS, respectively, 1.2 and 1.0 - 1.4%. Reduction of methionine in broiler chickens fodder to 0.44% during this period of growth resulted in some reduction in digestibility of crude protein - on 1,52%. Increase of methionine

102

in mixed fodder chicks from 0.44 to 0.48% in the second period of growth led to increasing digestibility of crude protein by 1.3%, fat - 0.7 - 1.4%, and FNS - by 1.0 -1.4%. Increased levels of methionine in the third period of growth in the diet of broiler chickens from 0.43 to 0.47% resulted in increasing digestibility of crude protein, fat and FNS, respectively, by 1.1 - 1.8%; 1.1 - 3.16 and 1.3 - 2.5%. Reduction of methionine in broiler chickens fodder to 0.44% in the first period of growth and to 0.42 and 0.41, respectively, in the second and third periods led to decrease digestibility of crude protein by 1.5 - 1.7%; fat - 1.2 - 1.9% and FNS - 1.1 - 1.7%. Changing levels of methionine in mixed fodder broiler chickens were not significantly influenced digestibility of crude fiber. Increase of methionine in broiler chickens fodder contributed to increasing delay in the body of nitrogen by 3.1 - 7.5%. Reduction of methionine in the diet of laying chickens caused a decrease in body nitrogen by 4.4 - 9.0%.

Key words: Chicken Broilers; feed; level of methionine; digestibility ofprotein, fat, fiber and FNS; nitrogen balance in the body

Метюнш - це життево необхщна амшокислота, яка бере участь не тшьки у OTHTe3i бшюв, а й е ушверсальним джерелом метильних груп, синтез яких у opraHi3Mi обмежений. Вш е важливим джерелом арки в оргашзм^ Як i Bci iншi Ырковмкш амшокислоти, метюнш бере участь у синтезi Ырчано! кислоти, яка мае важливе значення для знешкодження у печшщ деяких продукив обмшу. Найважлившими реакщями метилювання, що перебкають за участ метюншу, е утворення креатину, холшу, етаноламшу, карнозину, норадреналшу, шкотинамщу, ансерину, адреналшу. Опосередковано метюнш бере участь в обмм лшдав. Нестача метюншу порушуе синтез холшу, стримуючи утворення лабшьних лшопротещних комплекав та порушуе транспорт лшдав iз печшки у кров. В органiзмi кнуе тюний зв'язок мiж обмшом метюншу, фолiевоl кислоти та в^амшу В12, через синтез, перенесення i використання метильних груп. В обмм речовин метюнш ткно пов'язаний з шшими амшокислотами. Зокрема, через ряд перетворень з нього утворюеться цистин. Тому метюнш може замшювати цистин у синтезi бшка. Нестача метюншу у рацюш молодняку птищ призводить до затримки росту, зниження використання азоту корму, порушуе нормальний перебк ряду бiохiмiчних процеав i фiзiологiчних функцiй. Часто у рацюнах птицi вiн е першою лiмiтуючою амiнокислотою [1, 2,

з, 6].

Рiвнi метiонiну, у комбiкормi курчат-бройлерiв кросу "Кобб-500", рекомендованi розробником та шшими зарубiжними i вiтчизняними дослщниками, вiдрiзняються мiж собою у широкому дiапазонi [3, 7, 8]. Тому дослщження з визначення найефективнiшого рiвня цiеl амiнокислоти у комбiкормах е актуальними, а визначення перетравностi поживних речовин за рiзних рiвнiв метюншу у рацюш дасть змогу, визначити оптимальний вмкт цiеl амiнокислоти у рацюнах та скоротити витрати проте!нових кормiв i вiдповiдно знизити собiвартiсть продукцil при вирощуваннi курчат-бройлерiв.

103

Матер1ал i методи дослщжень. Дослiдження i3 визначення оптимальних piBHiB метiонiну у повноращонних комбжормах для курчат-бройлерiв рiзного вжу, проводились у ТОВ «Птахофабрика «Оленка» Вaсилькiвського району, Кшвсько! облaстi та в проблемнш нaуково-дослiднiй лаборатори кормових добавок кафедри годiвлi тварин та технологи кормiв iM. П.Д. Пшеничного Нащонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Украши (НУБiП Украши).

Об'ектом дослщжень були курчата-бройлери кросу "Кобб-500". Дослщи проводилися за методом груп. Упродовж основного перюду тривaлiстю 42 доби, враховуючи вiк курчат, видiлили три шдперюди: 1-10; 11-22; 23-42 дiб, згiдно 3i схемою дослiду (табл. 1).

Таблиця 1

Група В1к, д1б

1-10 11-22 23-42

Вм1ст метюшну у 100 г комбжорму, %

1 - контрольна 0,46 0,44 0,43

дослвдт 2 0,44 0,42 0,41

3 0,48 0,46 0,45

4 0,50 0,48 0,47

Для дослвдв було ввдбрано 400 голiв курчат-бройлерiв 1-добового вiку, з яких за принципом аналопв сформували 4 групи по 100 голiв у кожнш. При пiдборi аналогiв враховували вж i живу масу курчат.

Курчат утримували в одному примiщеннi на пiдлозi за щiльностi посадки 12 голiв на 1 м2. Фронт годiвлi становив 2,5 см, фронт напування - 1,5 см. Показники мжро^мату примiщення були однаковими для птищ всiх груп i вщповщали нормам.

Згодовували комбiкорм курчатам два рази на добу. Рiвень метюншу у рацiонах птицi регулювали введенням до складу комбжорму синтетичного препарату ще! амiнокислоти.

За схемою дослщу курчатам-бройлерам згодовували повнорацiоннi комбiкорми, збалансоваш за обмiнною енергiею (ОЕ) та вЫма поживними речовинами, згiдно з рекомендованими фiрмою "Кобб" нормами. Набiр i кiлькiсть основних iнгредiентiв у складi комбiкормiв регулювали залежно вщ перiоду вирощування курчат (1-10, 11-22 i 23-42 доби) та необхщного вмiсту в них метiонiну.

Склад комбiкормiв, що згодовували птицi у дослщний перiод наведено у таблиц 2.

104

Таблиця 2

Склад комбiкормiв для шддослщннх курчат-бройлерiв

Компонент В1к птищ, дшв

1 - 10 11 - 22 36 - 42

Пшениця 9,38 11,10 0,00

Кукурудза 44,00 43,00 51,21

Горох 10,01 10,50 10,00

Соя 13,70 15,00 20,00

Шрот соевий 12,00 10,00 11,00

Рибне борошно 7,00 5,00 0,00

Ол1я рослинна 1,00 2,30 3,90

С1ль кухонна 0,18 0,17 0,34

Вапняк 1,73 1,83 2,10

Монокальцшфосфат 0,00 0,10 0,45

Премжс 1,00 1,00 1,00

Хiмiчний склад комбiкормiв дослiдного перюду наведено у таблицi 3.

Таблиця 3

Вмкт пожнвннх речовнн та енергн у 100 г комбжорму для пщдослщннх

Показник В1к, д1б

1-10 11-22 23-42

ОЕ, МДж 1,25 1,29 1,33

Сирий протеш, г 21,19 19,74 18,07

Сирий жир, г 6,04 7,38 9,51

Сира клтгковина,г 3,56 3,56 3,84

Кальцш, г 1,00 0,96 0,90

Фосфор, г 0,52 0,49 0,45

Натрш, г 0,20 0,17 0,16

Л1зин, г 1,20 1,12 1,07

Метюнш *, г 0,44 - 0,50 0,42 - 0,48 0,41 - 0,47

Метюнш + цистин, г 0,89 0,85 0,81

Треонш, г 0,79 0,74 0,73

Триптофан, г 0,22 0,21 0,20

Арпнш, г 1,26 1,18 1,12

*Вм1ст метюшну ввдповщно до схеми дослщу

Хiмiчний склад комбжорму, який згодовувався курчатам-бройлерам контрольно! та дослщних груп був однаковий i рiзнився лише за вмктом метiонiну вiдповiдно до схеми дослвдв.

Хiмiчний склад кормiв визначали у лаборатори кафедри годiвлi тварин та технологи кормiв iм. П.Д. Пшеничного НУБШ Украши вiдповiдно до Державного стандарту Украши за традицiйними методиками зоотехшчного аналiзу [5].

105

Перетравшсть поживних речовини K0M6iK0pMiB та баланс азоту в opraHi3Mi курчат визначали у фiзiологiчних дослщах, яю проводили на фош науково-господарських. Було проведено 3 фiзiологiчнi дослiди на курчатах вжом 1 - 10, 12 - 22, та 32 - 42 доби. Для дослдав з кожно! групи було вiдiбрано по 6 курчат (3 твники i 3 курочки). Тривалiсть пiдготовчого та облжового перiодiв становила по 5 дiб. Пiддослiдних птахiв утримували у шдивщуальних клiтках. Споживання комбiкорму облжовували щоденно. Середнi проби послiду консервували толуолом та 10 % соляною кислотою. Ввдбраш зразки кормiв i послщу до кiнця дослiду зберiгали у холодильнику.

Масу корму та послщу, а також живу масу курчат-бройлерiв визначали на вагах ВЛКТ-500 та AXIS A 5000 IV кл.

Показники, отримаш в процесi дослщжень, обробленi загальноприйнятими методами математично! i варiацiйноl статистики.

Результати дослiджень.

У перший перюд вирощування курчат-бройлерiв (вж 1 - 10 дiб) вiрогiдноl рiзницi у перетравностi поживних речовин ращону не було (табл. 4).

Проте, як видно з даних наведених у таблищ, спостер^аеться певна тенденщя пов'язана iз змiною рiвнiв метiонiну у комбiкормi. Так, зi зменшенням вмiсту метiонiну у комбiкормi птахiв 2 групи до 0,44% перетравшсть протешу зменшилась на 1,52 %.

Таблиця 4

Перетравшсть поживних речовин, %_

Поживна речовина Групи

1 2 3 4

в1к 1 - 10 д1б

Сирий проте!н 82,15 ± 1,29 80,63 ± 1,11 82,59 ± 0,75 83,24 ± 0,98

Сирий жир 73,16 ±1,05 73,46 ± 0,71 74,36 ± 1,20 74,36 ±1,35

Сира кллжовина 8,52 ± 0,63 9,28 ± 0,60 8,46 ±1,40 9,58 ± 1,18

БЕР 85,68 ± 1,54 85,32 ± 1,24 86,66 ± 1,05 87,08 ± 2,39

в1к 12 - 22 доби

Сирий проте!н 83,30 ± 0,96 82,44 ± 1,31 84,60 ± 1,46 84,60 ± 0,66 *

Сирий жир 76,56 ± 1,47 75,40 ±1,60 77,22 ± 1,02 77,92 ± 1,43

Сира клтгковина 9,78 ± 1,79 10,98 ± 1,05 11,62 ± 0,82 10,50 ± 1,44

БЕР 88,92 ±1,07 87,22 ± 0,56 * 88,94 ± 1,46 90,52 ± 0,98 *

в1к 32 - 42 доби

Сирий проте!н 86,04 ± 1,04 84,38 ± 1,30 87,12 ± 1,16 87,86 ± 1,01*

Сирий жир 77,12 ± 0,99 75,20 ± 1,35 * 78,22 ± 1,81 80,28 ± 1,29**

Сира кллжовина 12,14 ±1,28 12,28 ± 1,84 13,48 ± 1,94 11,18 ± 1,81

БЕР 89,42 ± 2,57 88,32 ± 1,47 90,70 ± 1,19 91,94 ± 1,11

* р <0,05; ** р <0,01 (пор1вняно з контрольною групою)

На противагу, у птахiв 3 i 4 груп, яю споживали комбiкорми iз пiдвищеним вмiстом метiонiну, перетравнiсть сирого протешу зросла порiвняно з контролем. Аналопчна тенденцiя спостерiгаеться i у перетравност сирого жиру та безазотистих екстрактивних речовин. 1х перетравнiсть дещо зросла разом iз збiльшенням вмюту метiонiну у комбiкормi. Таке зростання, очевидно, можна пояснити кращим використанням протешу курчатами, що споживали

106

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

вищi рiвнi метюншу. А це зумовило i тдвищення використання енерги корму у виглядi жирiв i вуглеводiв та вщповщне збiльшення приростiв.

У другий перюд вирощування можна спостерiгати вже деяю вiрогiднi змiни у перетравност поживних речовин корму. Так, перетравшсть протешу у курчат-бройлерiв була нижчою за низького вмiсту метiонiну у комбжорм^ i навпаки зi збшьшенням рiвня дослщно! амiнокислоти вона зростала. За цим показником у птахiв 4 групи можна спостерiгати вiрогiдне збiльшення - на 1,3% (р <0,05). За перетравшстю сирого жиру та БЕР спостеркаеться аналогiчна тенденщя, як i у перший перюд вирощування - И тдвищення у птахiв що споживали комбiкорми iз вищим вмiстом метiонiну. Зокрема, перетравшсть БЕР у птахiв 2 групи була нижчою шж у контролi на 1,7% (р <0,05), а у бройлерiв 4 групи вищою на 1,6% (р <0,05).

У третш перiод вирощування перетравнiсть сирого протешу у курчат 2 групи зменшилась на 1,7%, а у дослщно! птищ 3 i 4 груп зросла порiвняно з контрольною на 1,1 - 1,8% (р <0,05). Перетравшсть сирого жиру та БЕР у курчат 2 групи знизилась, порiвняно iз контролем, вщповщно, на 1,9 (р <0,05) та 1,1 %. У птищ 3 i 4 груп щ показники зросли, вщповщно, на 1,1 - 1,8% (р <0,01) та 1,3 - 2,5%.

Рiзнi рiвнi метюншу у комбiкормi суттево не вплинули на перетравшсть сиро! кл^ковини у пщдослщних птахiв.

За балансом азоту ми зможемо судити про ефектившсть використання птахами протешу корму залежно вщ рiвнiв дослiджуваних факторiв у комбiкормi (табл. 5).

Таблиця 5

Середньодобовнй баланс азоту у курчат-бройлерiв, г_

Поживна речовина Групи

1 2 3 4

в1к 1 - 10 д1б

Спожито 1,17 ± 0,04 1,13 ± 0,04 1,18 ± 0,06 1,18 ± 0,06

Видшено з послщом 0,50 ± 0,02 0,53 ± 0,05 0,49 ± 0,02 0,47 ± 0,05

Утримано в оргашзм1 0,67 ± 0,03 0,61 ± 0,07 0,70 ± 0,05 0,72 ± 0,05

Утримано до прийнятого, % 57,19 ± 1,26 53,47 ± 4,55 59,04 ± 1,40 60,98 ± 3,38

в1к 12 - 22 доби

Спожито 3,67 ± 0,05 3,62 ± 0,08 3,75 ± 0,06 3,77 ± 0,10

Видшено з послщом 2,40 ± 0,06 2,45 ± 0,04 2,45 ± 0,06 2,41 ± 0,06

Утримано в оргашзм1 1,27 ± 0,07 1,17 ± 0,04* 1,31 ± 0,06 1,36 ± 0,05*

Утримано до прийнятого, % 34,31 ± 1,48 31,88±0,57* 34,50 ± 1,24 35,75 ± 0,60

в1к 32 - 42 доби

Спожито 6,68 ± 0,08 6,60 ± 0,13 6,71 ± 0,08 6,72 ± 0,09

Видшено з послшом 4,85 ± 0,06 4,85 ± 0,08 4,74 ± 0,11 4,75 ± 0,10

Утримано в оргашзм1 1,83 ± 0,05 1,75 ± 0,10 1,97±0,07** 1,96 ± 0,17

Утримано до прийнятого, % 27,42 ± 0,61 26,54 ± 1,14 29,35±1,10* 29,22 ± 2,23

* р <0,05 ** р <0,01 (порiвняно з контрольною групою)

107

Як видно з даних таблиц показники вщкладання азоту у тш курчат-бройлерiв тдтверджують тенденци i висновки яю були вiдмiченi при аналiзi даних перетравност поживних речовин. Вiдкладання азоту у тш збiльшувалося разом зi збiльшенням рiвня метiонiну у комбжормг Так, у перший перiод вирощування у птахiв друго! дослщно! групи вщкладання азоту в тш було нижчим шж у контролi на 9 %. Натомють у курчат 3 i 4 груп цей показник був вищим на 4,5 - 7,5 %. Аналiзуючи показник «утримано до прийнятого» видно, що птиця 2 групи вiдставала вщ контролю на 3,7 %, а курчата 3 i 4 груп випереджали аналогiв на 1,9 - 3,8 %.

За показником «утримано до прийнятого», у 2 та 3 перюди вирощування, спостер^алась та сама - тенденщя курчата-бройлери 2 групи поступалися контрольним на 0,9 - 2,4 % (р <0,05). У шж!в 3 i 4 груп цей показник був вищим шж у контролi на 1,4 - 1,9 % (р <0,05).

Даш перетравност поживних речовин та балансу азоту в органiзмi тдтверджують висновки зроблеш рашше на основi показниюв продуктивностi

- збiльшення рiвня метiонiну у комбiкормi позитивно впливае на фiзiологiчнi процеси у курчат-бройлерiв та, вiдповiдно, показники м'ясно! продуктивност

[4].

Висновки.

Пiдвищений вмiст метюншу у комбiкормi курча-бройлерiв зумовив збшьшення перетравностi сирих протешу, жиру та безазотистих екстрактивних речовин.

Збiльшення рiвня метюншу iз 0,46 до 0,50 % у рацюш курчат-бройлерiв у перший перюд вирощування сприяло пiдвищенню перетравност сирого протешу на 0,5 - 1,0 %, а сирих жиру та БЕР, вщповщно, на 1,2 та 1,0 - 1,4%. Зменшення рiвня метюншу у комбiкормi курчат бройлерiв до 0,44%, у цей перюд вирощування, зумовило деяке зниження перетравност сирого проте!ну на 1,52 %.

Пiдвищення вмiсту метiонiну у комбiкормi курчат iз 0,44 до 0,48 % у другий перюд вирощування зумовило пщвищення перетравност сирого протешу на 1,3% (р <0,05), жиру - на 0,7 - 1,4%, та БЕР - на 1,0 - 1,4 % (р <0,05).

Збшьшення рiвня метюншу у третш перюд вирощування у рацюш курчат-бройлерiв iз 0,43 до 0,47 % зумовило пщвищення перетравност сирих протешу, жиру та БЕР, вщповщно, на 1,1 - 1,8% (р <0,05); 1,1 - 3,2 (р <0,01) та 1,3 - 2,5 %.

Зменшення вмкту метюншу у комбiкормi курчат-бройлерiв до 0,44 % у перший перюд вирощування та до 0,42 i 0,41, вщповщно у другий i третш перюди, зумовило зниження перетравност сирого протешу на 1,5 - 1,7%; жиру

- на 1,2 - 1,9% (р <0,05) та БЕР - на 1,1 - 1,7% (р <0,05).

Змша рiвнiв метюншу у комбiкормi курчат-бройлерiв суттево не вплинула на перетравшсть сиро! кл^ковини.

Збшьшення вмкту метюншу у комбiкормi курчат-бройлерiв сприяло пщвищенню вщкладання у тш азоту на 3,1 - 7,5% (р <0,01).

108

Зменшення piBra метюншу у ращош курчат зумовило зниження вщкладання у тш азоту на 4,4 - 9,0 % (р <0,05).

Л1тература

1.Архипов А.В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы / А.В.Архипов, Л.В.Топорова // М.: Колос. - 1984. - 175 с.

2.Григорьев Н.Г. Аминокислотное питание сельскохозяйственный птицы / Н.Г.Григорьев// М.: Колос. - 1972. - 177 с.

3.1батуллш I.I. Годiвля сшьськогосподарських тварин / I.I.Iбатуллiн, Д.О.Мельничук, Г.О.Богданов та ш. // Вiнниця: «Нова книга». - 2007. - 616 с.

4.1батуллш I.I. Пpодуктивнiсть куpчат-бpойлеpiв за piзних piвнiв метiонiну у комбiкоpмi / I.I.Iбатуллiн, 1.1.1льчук, М.Я.Кривенок, М.А.Голота / Науковий вкник Нащонального унiвеpситету бiоpесуpсiв i природокористування Укра1ни // Ки1в. - 2013.- В. 190. - С 84 - 90.

5.Петухова Е.А. Зоотехнический анализ кормов / Е.А. Петухова, Р.Ф. Бесарабова, Л.Д. Халенова, О.А. Антонова // М.: Агропромиздат. - 1989. - 239 с.

6.Подобед Л.И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация // Л.И.Подобед // Днепропетровск. - 2010. - 240 с.

7.Рекомендаци з нормування годiвлi сшьськогосподарсько! птищ / за редакщею Рябоконя Ю.О. // 1нститут птахiвництва Украшсько! академи аграрних наук. - Бipки. - 2005. - 101 с.

8.Nutrient Requirements of Poultry / National Research Council // Washington. - 1994. - 157 p.

Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.

109

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.