Перетравність поживних речовин та продуктивність курчат-бройлерів за згодовування пальмового жиру Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК: 636.085.52/.58.084

Цап C.B., к. с.-г. н., доцент (tsap.svetlana@mail.ru) © Дшпропетровсъкии державный аграрнииушверситет

ПЕРЕТРАВШСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПАЛЬМОВОГО ЖИРУ

Встановлено, що згодовування пальмового жиру у складг комбшорму позитивно впливае на збережешстъ курчат-броилер1в, ïx продуктившстъ та перетравшстъ основних поживних речовин. Резулътати проведених дослгдженъ показали, що курчата-броилери дослгдних груп, яким згодовували рослинш жири, быъш штенсивно збыъшували живу масу. За включения у рацюн 5 % втамшно-амшокислотно-мшералъно-жирового комплексу жива маса курчат збшъшуетъся на 2,8-5,1 %, за 7 % быково-жирового концентрату - на 0,5-6,6 %, 10 % быково-втамтног добавки - на 1,5-2,6 %. Курчата-броилери, яким включали в рацюн 5 % ВАМЖК в1дзначаютъся на 5,81 % кращою перетравшстю сирого протету, сирого жиру - на 4,96 %, cupoï клгтковини - на 1,41 %.

Встановлено, що додавання кормових продуктгв на основi пальмового жиру у рацюн птиц1 у тлъкостг 7 % БЖК та 10 % БВД сприяе тдвищенню коефщенту nepempaenocmi сирого протету на 1,65-6,16 %, cupoï клтковини -на 1,41-3,11 %, сирого жиру - на 3,8-4,96 %, безазотистих екстрактивних речовин - на 1,31-4,85 % пор1вняно з аналогами, яким не згодовували палъмовии жир.

Ключов1 слова: Курчата-броилери, рацюн, палъмовии жир, продуктившстъ, пожившстъ, кормовгпродукти, соевамакуха, перетравшстъ.

Вступ. Система нормовано! год1вл1 продуктивно! птищ передбачае, насамперед, забезпечення обмшною енерпею, поживними та бюлопчно активними речовинами. Бюлопчною особливктю птищ е те, що вона ефективно засвоюе протеш корму i перетворюе його на бшки продукцп, тобто яйце та м'ясо [1]. Ниш, для стимуляци росту та продуктивное^ птищ, широко використовують pi3Hi кормов! продукта. Спожш! птицею у вигляд1 корму поживш речовини пщдаються в ïï оргашзм1 ф1зичним i бюх!м!чним перетворенням. Частина з них засвоюеться та асимшюеться орган1змом, невикористана ж частина видаляеться з посл1дом. Тобто, не Bci поживн1 речовини корму можуть бути використан1 птицею для пщтримання життевих процес1в в орган1зм1 та формування в1дпов1дно1 продуктивност1 [2].

Для ефективного виробництва м'яса бройлер1в серед корм1в, що виробляються в даний час, не icHye жодного, який би за сукупн1стю поживних речовин повшетю в1дпов1дав потребам орган1зму птищ. Пщвищити засвоюван1сть корм1в можливо за рахунок використання кормових добавок р1зного походження. У зв'язку з цим, останн1м часом багато уваги придшяеться

©Цап C.B., 2013

229

використанню р1зних нетрадицшних для нашо! зони добавок, яю позитивно впливають як на продуктившсть птищ, так i на яюсть отримано! продукци [3].

За сучасних систем ведения галуз1 тваринництва i птах1вництва жири, як джерело енергп, мають значш переваги у год1вл1 пор1вняно з шшими енергетичними поживними речовинами. Доведено, що при включенш в рацюни жир1в рослинного або тваринного походження бшьш ефективно використовуеться обмшна енерпя корму, покращуеться перетравшсть поживних речовин, збшьшуеться засвоення азоту. Це свщчить проте, що в живому оргашзм1 бшьш активно протжають не лише процеси розщеплення бшюв та жир iß, а й синтез ix накопичення [4].

Ниш найчастше у год1вл1 птищ використовують соняшникову i соеву оли, яю значно вщр1зняються вщ шших олш пщвищеним вмктом лшолево! кислоти, вм1ст яко! складае 50-60 % [5]. Проте, що в холодну пору року неможливо домогтися р!вном!рного змшування оли в комбжормах. Тому використання в рацюнах год1вл1 птищ сухого пальмового жиру е актуальним для виршення щлого ряду проблем сучасного птах1вництва i мае важливе науково-практичне значения.

Метер1али i методи. Матер1алом для дослщження слугували кормов! продукти, там як в1тамшно-амшокислотно-мшерально-жировий комплекс, бшково-жировий концентрат та бшково-в1тамшна добавка (ВАМЖК, БЖК, БВД).

Метою дано! роботи було вивчення впливу використання сухого пальмового жиру в комбшормах курчат-бройлер1в на перетравшсть основних поживних речовин ращону та i'x продуктившсть. Для досягнення поставлено! мети було проведено науково-господарський дослщ, в умовах приватно! виробничо! фipми "Агроцентр " Днiпpoпeтpoвcькoi области

1з добових курчат м'ясо-яечного напряму продуктивное^ за принципом aнaлoгiв було сформовано чотири групи по 50 гoлiв [6]. Перша група була контрольною, iHmi три - дослщними. Утримання курчат - клiткoвe. Параметри мiкpoклiмaтy та ocвiтлeння пiдтpимyвaлиcя в межах норм ВНТП-АПК-04.05.

Курчатам I (контрольно!) групи стосовно BiKOBHx i тexнoлoгiчниx nepiofliß вирощування згодовували повноращонний комбжорм, а II, III, IV дослщним групам такий самий комбжорм, але з додаванням до нього 3aMicTb соево! макухи та соево! oлii кормових добавок на 0CH0Bi сухого пальмового жиру згщно 3i схемою експерименту (табл. 1). При цьому, rofliBHnnj ycix дocлiдниx груп курчат вiдключaли вщ загально! технолопчно! лiнii nofla4i комбжорму i, залежно вщ добово! даванки, його засипали у rofliBHnn;i вручну.

Пошня пщдослщних курчат водою було щентичним у Bcix групах - з жолобкових напувалок. Протягом дocлiджeнь враховували живу масу пiддocлiдниx курчат та збережешсть пoгoлiв'я.

Упродовж основного перюду експерименту проводили ретельний oблiк спожитого корму та видшеного пocлiдy. Пocлiд збирали раз на добу, зважували i вiдбиpaли середш проби для aHani3y. Фшсащю aMiaKy кожно! проби послщу досягали залиттям 0,1 розчином щавлево! кислоти ¿з розрахунку 4 мл на 100 г

230

гомогешзовано! маси послщу. Взяття середшх зразюв комб1корм1в проводили на початку основного перюду.

Таблиця 1

Схема науково-господарського експерименту у заключний першд

Група КШЬШСТЬ гол1в у груш Характер год1вл1

I - контрольна 50 Основна кормосумш (ОК)

II - досладна 50 ОК + 5 % ВАМЖК зашсть аналопчно! шлькосп соево! олп (5 %)

III - дослщна 50 ОК + 7 % БЖК зашсть аналопчно! шлькосп соево! оли (5 %) та соево! макухи (2 %)

IV - дослвдна 50 ОК + 10 БВД зашсть аналопчно! шлькосп соево! оли (5 %) та соево! макухи та (5 %)

Кшькють перетравних поживних речовин визначали за р1зницею м1ж надходженням !х ¿з кормом та видшенням ¿з послщом тддослщними курчатами.

Х1м1чний анал1з комб1корм1в I послщу проводили у лабораторп зоох1м1чного анал1зу корм1в кафедри технологи корм1в та год1вл1 тварин ДДАУ за загальноприйнятими методиками.

Результата дослщження. До числа нових I ще достатньо не вивчених кормових продукт1в, яю виготовляе ТОзВ "ПРО-ФАТ" м. Дшпропетровськ на основ! сухого пальмового жиру, вщносяться в1тамшно-амшокислотно-мшерально-жировий комплекс (ВАМЖК), бшково-жировий концентрат (БЖК) та бшково-в!тамшна добавка (БВД). Цд кормов! продукти е джерелом поживних I бюлопчно активних речовин для курчат-бройлер1в. Високий вмкт жиру та протешу в них свщчить про можливють поповнення ними рацюну та позитивно впливати на продуктившсть птиц!.

При вирощуванш курчат-бройлер1в важливого значения набувае !х збережешсть, оскшьки непередбачуване вибуття завдае збитюв виробництву. У проведеному експеримент! вщхщ пщдослщних курчат був невисоким. Так, збережешсть курчат у I (контрольнш) та II дослщнш групах становила 99 %, ав III та IV групах - 100 %. Тобто, включения сухих рослинних жир1в у комбшорми курчат позитивно вплинуло на !х збережешсть.

Введения в комбжорм пальмового жиру покращило не тшьки споживання корму, а й пщвищило штенсившсть росту пщдослщних м'ясних курчат (рис. 1).

Результата проведених дослщжень показали, що жива маса курчат II та III груп, яким згодовували рослинш жири у р1зш ростов! перюди, бшьш штенсивно приростала. Так, пор1вняно з аналогами I (контрольно!) групи у курчат II групи, яким згодовували 3 % ВАМЖК, за 7-добовий перюд вирощування жива маса зб!льшилася на 2,8 % (Р<0,05), на 14 добу - 3,3 %

231

(Р>0,01), 21 добу - 5,1 % (Р>0,001) i на юнець вирощування за згодовування 5 % ВАМЖК - на 4,3 % (Р>0,001).

Рис. 1. Збшьшення маси курчат-бройлер1в за першдами вирощування, %

Ще штенсившше росли курчата, яю отримували у склад1 комбшорму 5 % у ростовий та 7 % БЖК у заключний перюди. I, якщо, за nepmi 7 д1б вирощування ix перевага над аналогами I (контрольно!) групи була незначною, оскшьки була на piBHi 0,5 %, то в послщуюч1 обл1ков1 пер1оди вона складала В1ДПОВ1ДНО 2,4 % (Р>0,05), 1,7 % (Р>0,001), 6,6 i 5,6 % (Р>0,001). Анал13 динам1ки живо! маси курчат II, III та IV груп показав, що найбшьш оптимальним терм1ном згодовування птиц1 сухих рослинних жир1в е заключна фаза вирощування.

Визначення перетравност1 поживних речовин корму та вивчення характеру обмшних процес1в в орган1зм1 птиц1 е одним з важливих метод1в оцшки корм1в. Ступ1нь забезпечення птиц1 поживними речовинами визначаеться р1внем засвоюваност1 та використання ix в opraHi3Mi.

Облж використаних KOMÖiKOpMiB упродовж основного перюду фiзioлoгiчнoгo дocлiдy та flaHi про 1хнш xiMi4Hnft склад дозволили встановити, що введения у pauioH пальмового жиру позитивно позначилося на nepeTpaBHOCTi поживних речовин в opraHi3Mi пщдослщних кypчaт-бpoйлepiв. На 0CH0Bi одержаних даних, за кiлькicтю спожитих ¿з кормом i видiлeниx i3 пocлiдoм поживних речовин, були BH3Ha4eHi кoeфiцieнти i'x nepeTpaBHOCTi (табл. 2).

Aнaлiз noKa3HHKiß nepeTpaBHOCTi основних поживних речовин пАддослАдними курчатами, як! вирощуються на м'ясо, свщчить про мАжгрупову

232

р1зницю, яка на нашу думку, спричинена включениям до складу комб1корм1в кормових добавок на основ1 сухого пальмового жиру.

Таблиця 2.

Перетравшсть поживних речовин в оргашзм1 курчат-бройлер1в, %

Показник Трупа

контрольна досл1дн1

I, n=3 II, n=3 III, n=3 IV, n=3

Суха речовина 68,07±0,118 68,68±0,074* 67,08±0,123** 69,77±0,518*

Орган1чна речовина 75,22±0,202 75,82±0,316 74,35±0,150* 76,77±0,258*

Сирий протеш 66,60±0,398 72,41±0,321** 72,76±0,274** 68,25±0,190*

Сирий жир 78,50±0,281 83,46±0,223*** 83,16±0,231** 82,30±0,141**

Сира кл1тковина 9,69±0,341 11,10±0,225* 12,10±0,150** 12,80±0,195**

БЕР 81,21±0,376 82,52±0,071* 86,06±0,265** 85,92± ,145**

У Bcix пщдослщних курчат-бройлер1в коефщент перетравноси сухо! та оргашчно! речовини в1др1знявся не суттево. Бшьш значш вщмшноси на користь II, III i IV груп виявлеш за перетравшстю сирого протешу. Так, у курчат-бройлер1в III групи цей показник був на 6,2 % вищим пор1вняно з I (контрольною) групою. Птиця II та IV груп, яка отримувала у склад1 комбшорму 5 % ВАМЖК i 10 % БВД замють соево! оли та соево! макухи переважала аналопв I (контрольно!) на 1,6-5,8 %.

KpiM того, птиця II, III та IV груп, яким згодовували комбжорм ¿з включениям ВАМЖК, БЖК та БВД переважала за коефщентом перетравноси сиро! кл1тковини, який у II rpyni становив 11,1 %, у III - 12,1 % та у IV - 12,8 %, що на 1,41 %, 2,41 % та 3,11 % вище шж у курчат I (контрольно!) групи.

Курчата-бройлери II, III та IV дослщних груп вщзначалися кращою перетравшстю сирого жиру. Включения кормових продукпв на основ! пальмового жиру пщвищило коефщенти перетравност1 жиру у курчат II групи на 4,96 %, у III - 4,66 % та у IV - 3,8 % пор1вняно i3 аналогами I (контрольно!) групи. Пор1внюючи показники перетравност1 безазотистих екстрактивних речовин можна пом1тити, що п1ддосл1дн! курчата II, III та IV груп на 1,31-4,85 % переважали аналопв I (контрольно!) групи.

Висновки: Згодовування сухих рослинних жир1в курчатам м'ясного напряму продуктивност1 позитивно впливае на !х збepeжeнicть i flHHaMiKy живо! маси. Зокрема, включения у pauioHH ВАМЖК i БЖК 3aMicTb соево! макухи i соево! oлii збiльшye продуктившсть nTHui Bifln0BiflH0 на 2,8-5,1 % та 0,5-6,6 %.

Результата проведених дocлiджeнь показують, що курчата-бройлери дocлiдниx груп, яким згодовують пальмовий жир у CKnafli K0M6iK0pMy краще засвоюють та перетравлюють пoживнi речовини pauioHy.

233

Л1тература

1. Чудак Р.А., Подолян Ю.М., Подолян М.М. / Доступшсть амшокислот у перепел1в за згодовування пробютика // Р.А. Чудак, Ю.М. Подолян, М.М. Подолян. // 36. наук. праць ВНАУ. - 2012. - №2 (60). - С. 44-47.

2. Соболев O.I. Вплив добавок селену в комбжорми на перетравшсть поживних речовин гусенятами, що вирощуються на м'ясо / O.I. Соболев // 36. наук. працьПДАТУ. - 2011. - Вип.19. - С. 159-161.

3. Еколого-зоотехшчш умови ефективного використання корм1в / [В.П.Славов, М.М. Карпусь, М.М.Кривий та шш.] за ред. В.П.Славов. - Ки!в: 2003. - 120с.

4. Кращв Р.Й. Вплив добавок ршаково! оли до ращону поросних свиноматок на метабол1чний профшь у плазм1 кров1 свиноматок та новонароджених поросят / Р.ПКравщв, Р.П.Параняк // Сшьський господар. -2000. - №5-6. - С.46.

5. Мальцева Н.А., Селина Т.В. Растительные масла в кормлении цыплят-бройлеров, влиянии их на зоотехнические показатели / НА.Мальцева, Т.В. Селина // Птах1вництво.- 2012.-№68. - С.306-311.

6. Методика проведения научных и производственных исследований по кормлению сельскохозяйственной птицы / МНПЦ "Племптица", ВНИТИП; под общ. ред. В.И.Фисинина, Ш.А.Имангулова. - Сергиев Пасад, 2000. - 42 с.

Summary

S. Tsap, candidate of agricultural sciences Dnipropetrovsk State Agrarian University THE DIGESTIBILITY OF NUTRIENTS AND PRODUCTIVITY OF BROILER CHICKENS WITH PALM FAT FEEDING

It is settled that feeding of palm fat which is included into mixed feeds, exercises a positive effect on the preservation of broiler-chickens their productivity and digestibility of principal nutrients. The results of these studies have shown that broiler chickens in experimental groups which were fed with vegetable fats, increased their body weight more intensively. After inclusion into the diet the 5% vitamin-mineral-amino acid-lipid complex the chickens have increased their live weight by 2,8-5,1%; after 7% protein-lipid concentrate by 0,5-6,6%; 10% protein and vitamin supplement by 1,5-2,6%. Broiler chickens, which were included with 5% VAMZHK into the diet are characterized by 5,81% better digestibility of crude protein by 4,96 %, of crude fat by 1.41% crude fiber.

It is settled that the addition of food products based on palm oil into the diet of birds in the amount of 7% PFC of and 10% PVA contributes to an increasing of digestibility coefficient of crude protein by 1,65-6,16%, by1,41-3,11% crude fiber, 3,8-4,96% of crude fat, of by1,31-4,85% of nitrogen-free extractives on compared with the anf counterparts fed on palm oil.

Key words: Broiler, diet, palm oil, performance, nutrition, feed products soybean meal digestibility.

Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.

234