Перетравність поживних речовин корму у ремонтних курчат яєчного напряму продуктивності за різних рівнів аргініну у їх раціонах Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 636.237.21

1батуллш I.I., д.с.-г.н., професор, академк НААН Украши, Кривенок М.Я., к. с.-г. н., доцент, 1льчук I.I., к. с.-г. н., доцент © Нацюналънийутверситет ôiopecypcie i природокористування Украши

ПЕРЕТРАВН1СТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН КОРМУ У РЕМОНТНИХ КУРЧАТ яечного НАПРЯМУ ПРОДУКТИВНОСТ1 ЗА Р13НИХ PIBHIB

АРГ1Н1НУ У ÏX РАЦЮНАХ

Отримано експерименталът дат щодо прогнозованого збыъшення живоï маси ремонтних курчат яечного напряму npodyKmuenocmi за менших витрат KopMie nid впливомр1зногор1вня аргтту у гхращонах. Дослгджено влив pi3HUxpienie аргшну на перетравтстъ поживнихречовин корму.

Ключое1 слова: протет, амтокислоти, аргшн, л1зин

Вступ. Вирощування ремонтного молодняку сшьськогосподарських тварин i зокрема птищ е одним з найважливших еташв виробництва продукци птах1вництва, адже продуктившсть дорослих курей значною м1рою залежить вщ якост1 ремонтного молодняку. Його год1влю регулюють залежно вщ в1ку i живо! маси та з дотриманням ч1тких параметр1в щодо змши живо! маси, передбачених програмою вирощування.

Сучасш методи ощнювання протешового i амшокислотного живлення птищ грунтуються на експериментальних даних, що характеризують залежност1 м1ж р1внями надходження eHepriï, протешу i амшокислот з кормом до оргашзму та характером ïx використання. 1снуе ткний взаемозв'язок м1ж концентращею eHepriï у рацюш та концентращею шших компонента - протешу, амшокислот, мшеральних речовин.

Потреба в eHepriï для пщтримання основних функцш оргашзму в птищ зростае за низького вмюту проте!ну в кормг Пщвищений bmîct проте!ну в рацюш також е причиною збшьшення ïï потреби в eHepriï за рахунок посилення обмшу речовин. Слщ зауважити, що проте!н i амшокислоти зокрема е найдорожчими компонентами корму, тому ïx надлишок у рацюш значно пщвищуе соб1вартють продукцп, а також ïx надлишок може бути джерелом забруднення довкшля ам1аком та азотом. Необхщно також враховувати той факт, що низькояккний бшок рацюну може пщсилити вплив теплового стресу на птицю.

Вважаеться, що продуктившсть птищ ор1ентовно на 20-30% визначаеться р1внем ïï протешового живлення. Забезпечення птищ протешом залежить вщ р1вня засвоення азоту корм1в, зумовленого амшокислотним складом останшх, збалансовашстю рацюну, температурою пов1тря та шшими факторами. Оскшьки повнощншсть бшка залежить вщ його амшокислотного складу, то i нормувати необхщно не тшьки загальну кшькють сирого протешу в

© 1батуллш I.I., Кривенок М.Я., 1льчук I.I., 2013

72

кормовш cyMimi, а й незамшш амшокислоти. Особливо важливо забезпечити у ращош оптимальну кшькють л1м1туючих амшокислот, яю визначають використання шших амшокислот. За вщсутност1 одше! з л1м1туючих амшокислот швидккть росту молодняку визначатиметься лише щею амшокислотою, а не загальним р1внем надходження протешу.

Метою дослвджень було встановити ефективний р1вень apriHiHy у комбжормах для молодняку птищ яечного напряму продуктивное^ та вивчити вплив р1зного р1вня apriHiHy у ращош на перетравшеть поживних речовин. Адже вщомо, що apriHiH вадграе важливу роль у енергетичному обмм та е складовою протаммв - бшюв, яю обумовлюють вщтворш функци, а також перетворюючись у орштин, бере участь у знешкодженш юнцевих продукт1в азотного обмшу.

Матер1ал i методи дослщжень. Дослщження проводились у TOB «Кожух1вське» Васильк1вського району Кшвсько! област1 на погол1в'я курчат кросу «Браун шк».

Дослщ проводили за методом груп (табл. 1), згщно якого було вадбрано 400 курчат добового вшу, з яких за принципом аналопв сформували чотири групи: контрольну i три дослщш, по 100 гол1в у кожнш.

Основний перюд тривав 126 д1б.

Таблиця 1

Схема науково-господарського дослщу_

BiK, тижшв

Група Погол1в'я птищ, гол. зр1вняльний (0-1) 2-3 4-8 9-17

BMicT apriHiHy 100 г комбжорму, %

1(контрольна) 100 ОР 1,10 0,77 0,88

2 100 (BMicT 1,08 0,75 0,86

3 100 apriHiHy 1,11 0,78 0,89

4 100 1,1%) 1,12 0,79 0,90

Годували курчат в облжовий перюд повноращонними розсипними комбжормами збалансованими згщно ¿снуючих норм [8], а курчатам дослщних груп згодовували комбшорми з р1зним р1внем амшокислот, вмют яких нормували введениям або виключенням з його складу 1х синтетичних препарат1в.

Продуктившсть курчат визначали на початку дослщу, щоденно (по 10 гол1в з кожно! групи) у середин! та у кшщ дослщу зважуванням на вагах ВНЦ (точшеть ±5 г),.

Збережешсть погол1в'я визначали щоденно.

Масу спожитих комбшорм1в по групах визначали щоденно, за кожен з пщперюд1в та за весь перюд дослщу.

Перетравшсть поживних речовин комбжорму у оргашзм1 птищ визначали у ф1зюлопчних дослщах за р1зницею м1ж вмютом 1х у спожитому корм1 та видшеному кал1 [3].

73

Результата дослщжень. Р1вень обмшно! енерги, поживних та бюлопчно активних речовин у комбжормах пщдослщних курчат змшювався вщповщно до фаз 1х використання, а р1вень амшокислот - вщповщно до схеми дослщу. Склад комбкорму для дослщних курчат був традицшним, основу якого складали зернов1 корми та шроти со! I соняшнику. Вмют обмшно! енерги, поживних I мшеральних речовин для курчат дослщно! групи наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Вмкт основних поживних речовин та енергй' у 100 г комб1корму,%

Показник Вж, тижшв

1-3 4-8 9-17 17 до 5% продукт.

Обмшна енерпя, МДж 1,20 1,14 1,14 1,14

Сирий протеш, г 20,0 18,5 14,5 17,5

Сира клтковина, г 5,0 5,0 7,0 5,5

Кальцш, г 1,05 1,00 0,90 2,00

Фосфор, г 0,75 0,70 0,58 0,65

Лшолева кислота, г 2,00 1,40 1,00 1,00

Натрш, г 0,18 0,17 0,16 0,16

Хлор, г 0,20 0,19 0,16 0,16

Слщ зазначити, що концентращя обмшно! енерги, поживних та бюлопчно активних речовин у 100 г комбжорму вщповщала нормам, встановленим для ремонтних курчат кросу «Браун шк» у р1зш перюди.

Головним показником продуктивное^ ремонтного молодняку е приркт його живо! маси (табл. 3), яка повинна змшюватись поступово у певних межах, вщповщно до програми вирощування, рекомендовано! розробником кросу, адже занадто висою прирости живо! маса, як \ низью негативно впливають на продуктившеть курей у майбутньому.

Як видно з наведених у таблиц! 3 даних середньодобов1 прирости ремонтних курчат майже не вщр1знялись протягом всього перюду вирощування 1 були у межах передбачених програмою вирощування, проте слщ зазначити, що для визначення ефективност1 вирощування ремонтного молодняку слщ обов'язково враховувати ще й витрати корм1в на одиницю приросту живо! маси (табл. 4).

Анал1зуючи наведен! даш необхщно зазначити, що жива маса курчат у кшщ перюду вирощування була у межах середньо! величини, передбачено! стандартом кросу, хоча кращим цей показник був у птищ третьо! групи, витрати корм1в у якш теж були найменшими - на 3,5% нижчими шж у контрольнш груш.

Для бшьш детального анал1зу ефективност1 вирощування ремонтного молодняку у вщ1 14 тижшв нами було проведено ф1зюлопчш дослщи з вивчення перетравност1 поживних речовин 1х рацюну (табл. 5).

74

Таблиця 3

Середньодобов1 прирости живо!' маси ремонтного молодняку, г

Вж, тижшв

Групи

1

3,6

3,5

3,5

3,7

7,9

7,9

9,6

9,7

9,7

9,6

11,7

11,4

11,7

11,3

13,4

13,4

14,0

13,4

15,6

15,4

15,4

15,3

16,2

16,2

16,5

16,1

13,6

13,6

14,0

13,5

14,4

14,4

14,3

14,3

10

13,2

13,1

13,2

13,0

11

12,2

12,3

12,7

12,2

12

12,4

12,3

12,4

12,1

13

11,2

10,7

11,2

10,9

14

10,0

10,0

10,3

10,1

15

10,4

9,9

10,3

9,9

16

9,3

9,6

10,7

9,3

17

10,2

9,6

10,5

9,6

18

11,0

10,9

11,3

10,7

Среднее

11,4±0,16

11,3±0,18

11,7±0,17

11,2±0,12

*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 пор1вняно з контрольною групою

Таблиця 4

Жива маса ремонтних курчат та витрати корм1в_

Показник Групи

1 2 3 4

Жива маса, г:

- на початку перюду 71±0,21 70±0,37 69±0,28 71±0,26

- у кшщ пер1оду 1436±7,81 1432±6,11 1474±5,19 1411±6,27

Витрати корму, г: за перюд вирощування 6462±17 6411±22 6402±31 6471±24

- на 1 кг приросту 4499±26 4,476±18 4,343±21 4,585±28

Таблиця 5

Коефщ1енти перетравност| поживних речовин ращошв, %

Група Оргашчна речовина Протеш Жир Клпжовина БЕР

1 77 91 58 22 73

2 78 90 59 23 74

3 78 93 61 25 73

4 74 90 60 22 69

Даш дослщження перетравност1 поживних речовин корму дослщно! птищ вказують на певну залежн1сть цих показник1в в1д р1вня арг1н1ну у И рац1он1. Так найвищ1 показники перетравност1 проте!ну, жиру I кл1тковини були у птищ третьо! групи, що на нашу думку I сприяло зб1льшенню живо! маси

75

курчат ще! групи пор1вняно з контролем та тваринами з шших груп. Також необхщно вщзначити менш1 показники перетравност1 проте!ну, кл1тковини та БЕР у птищ четверто! групи, на нашу думку через високий р1вень apriHiHy у рацюш, який за певних умов виступае антагошстом л1зину i може перешкоджати засвоенню останнього.

Висновки.

1. Р1вень амшокислот у комбжормах для птищ е визначальним показником повнощнност1 протешу, тому актуальним е пошук шлях1в пщвищення ефективност1 використання ще! найбшьш високоварткно! речовини ращону.

2. Вмкт apriHiHy у кшькост1 1,11, 0,78 та 0,89% у комбшорм1 для ремонтних курчат яечного напряму продуктивное^ вщповщно до перюд1в i'x вирощування сприяе отриманню планових показниюв змши i'x живо! маси i на нашу думку е найбшьш ефективним.

3. Зазначеш piBHi apriHiHy у ращонах за перюдами вирощування ремонтних курчат сприяли збшьшенню перетравност1 в i'x оргашзм1 протешу, жиру i кл1тковини.

4. Експериментальш даш, отримаш нами у ф1зюлопчних дослщах дозволяють визначити загальш тенденцп збшьшення живо! маси ремонтних курчат за менших витрат корм1в пщ впливом р1зного р1вня apriHiHy у i'x рацюш, що дае neBHi пщетави для розробки метод1в планування цшеспрямованого впливу на оргашзм птищ через И год1влю.

Л1тература

1. Архипов A.B. Протеиновое и аминокислотное питание птицы// Архипов A.B., ТопороваЛ.В. - М.: Колос, 1984, - 174с.

2. Григорьев Н.Г. Аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы// Григорьев Н.Г. -М.: «Колос», 1972. С. 175.

3. 1батуллш I.I. Практикум з основ наукових дослщжень у тваринництв1// Катуллш I.I. Кононенко В.К., Патров B.C. -К., Аграрна осв1та, 2004, с. 133.

4. Овсянников А.И. Основы опытного дела в животноводстве// Овсянников А.И. - М.: Колос, 1976. - С.303.

5. Подобед Л.И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация/ Издание второе, дополненное и переработанное// Подобед Л.И. - Днепропетровск, 2010, - 240с.

6. Раецкая Н. В. Использование синтетических аминокислот в кормлении птицы// Раецкая Н. В.- В.: ВНИИТЕИСХ, 1991. - 40с.

7. Рекомендаци з нормування год1вл1 сшьськогосподарсько! птищ/ Братишко H.I., Горобець A.I., Притуленко О.В. та ш.; за редакщею Ю.О. Рябоконя. - Б1рки, 2005. - 101с.

8. Римбак М. Усвояемые аминокислоты - строительный материал для поддержки и продуктивности // Римбак М., Хаммер Й. Успех в хлеву.- 2008.-№ 1.- С. 16.

9. Руководство по содержанию финального гибрида Браун Ник. - К. :ПОА Кожуховское, -2013. -56 с.

76

10. Jeroch H. Ernährung landwirtschaftlicher Nutztiere// Jeroch H, Drochner W, Simon O. - Stuttgart: Ulmer, 1999. - 544s.

Summary Ibatullin I., Kryvenok M., Ilchuk I.

DIGESTIBILITY OF FEED NUTRIENTS IN THE BODY REPAIR CHICK EGG DIRECTION PRODUCTIVITY AT DIFFERENT LEVELS OF ARGININE IN THEIR DIETS Obtained experimental data on the projected increase in live weight maintenance chick egg direction of productivity lower feed costs under the influence of different levels of arginine in their rations. Influence of different levels of arginine on nutrient digestibility of food.

Key words: protein, amino acids, arginine, lysine, replacements

Рецензент - д. с.-г. н., професор, чл.-кор. НААН Украши Кирил1в Я. I.

77