CC BY
24
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7402
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.5.085.55:5771112.385
Перетравшсть поживних речовин та баланс азоту в курей батьювського стада м'ясного напряму продуктивное^ за рiзних р1вн1в лiзину у комбiкормi
I.I. Iбатуллiн, I.I. 1льчук, М.Я. Кривенок ilchukigor@ukr.net
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Укра'ши, вул. Герош Оборони, 15, м. Кшв, 03041, Украша
Експериментально визначено перетравшсть сирого протешу, сирого жиру, сирог клтковини та БЕР, а також баланс азоту в органiзмi курей батьювського стада м 'ясного напряму продуктивностi. Встановлено, що у перший вжовий перюд -27-39 тижтв найбыьш суттево змтилась перетравшсть сирого протешу, за зменшення вмiсту лiзину у комбiкормi до 0,73%. Вона була нижчою, тж у аналогiв контрольног групи, на 2,46% (Р < 0,05). Також у першi 13 тижтв яйцекладки, за збыьшення вмкту лiзину у комбiкормi курей до 0,81%, спостер^алось тдвищення перетравностi сирого протешу - на 1,08-2,14%, сирого жиру - на 0,82-2,70% (Р < 0,05) та БЕР - на 0,40-3,56%. У другий вжовий перiод - 40-65 тижтв, вiро-гiдно зменшилась перетравтсть сирого протешу у курей, що споживали найнижчу кыьюсть лiзину - 0,71%. Коефщент перетравностi протешу у птахiв щег групи був нижчим за контроль на 2,68% (Р < 0,05). За збыьшення вмiсту лiзину в комбiкормi у остант 25 тижтв яйцекладки, перетравшсть сирого протешу майже не змтилась, проте перетравшсть сирого жиру та БЕР зросла, вiдповiдно на 0,64-1,70 та 1,72-2,00%. Змж вмiсту лiзину в комбiкормi суттево не вплинула на перетравшсть сирог клтковини. Зменшення вмкту лiзину в комбiкормi зумовило збыьшення видыення азоту iз поедом на 7,02-11,00% (Р < 0,05). Змта вмкту лiзину в комбiкормi курей м 'ясного напряму продуктивностi суттево не вплинула на утримання азоту в органiзмi та на показник вiдношення вiдкладеного азоту в тт до прийнятого з кормом.
Ключовi слова: кури батьювського стада м 'ясного напряму продуктивностi; комбжорм; ефективний рiвень лiзину; перетравтсть поживних речовин; баланс азоту в органiзмi.
Переваримость питательных веществ и баланс азота у кур родительского стада мясного направления продуктивности при разных
уровнях лизина в комбикорме
Экспериментально определена переваримость сырого протеина, сирого жира, сырой клетчатки и БЭВ, а также баланс азота в организме кур родительского стада, мясного направления продуктивности. Установлено, что в первый возрастной период - 27-39 недель, наиболее существенно изменилась переваримость сырого протеина при уменьшении содержания лизина в комбикорме до 0,73%. Она бъыа ниже чем у аналогов контрольной группы на 2,46% (Р < 0,05). Также, в первые 13 недель яйцекладки, при увеличении содержания лизина в комбикорме кур до 0,81%, отмечалось повышение переваримости сырого протеина - на 1,08-2,14%, сырого жира - на 0,82-2,70% (Р < 0,05) и БЭВ - на 0,40-3,56%. Во второй возрастной период - 40-65 недель, достоверно уменьшилась переваримость сырого протеина у кур, которые получали с кормом наименьшее количество лизина - 0,71%. Коэффициент переваримости сырого протеина у птицы этой группы был
Citation:
Ibatullin, I.I., Ilchuk, I.I., Kryvenok, M.Ya. (2017). Digestibility of nutrients and nitrogen balance in chicken breeder meat direction of productivity at different levels of lysine in the fodder. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 7-11.
И.И. Ибатуллин, И.И. Ильчук, Н.Я. Кривенок ilchukigor@ukr.net
Национальный университет биоресурсов I природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина
ниже за контроль на 2,68% (Р < 0,05). При увеличении содержания лизина в комбикорме в последние 25 недель яйцекладки, переваримость сырого протеина существенно не изменилась, но переваримость жира и БЭВ возросла, соответственно на 0,64-1,70% и 1,72-2,00%. Переваримость клетчатки, при изменении содержания лизина в комбикорме, существенно не изменилась. Уменьшение содержания лизина в комбикорме способствовало увеличению выделения азота с пометом - на 7,02-11,0% (Р < 0,05). Изменение содержания лизина в комбикорме кур мясного направления продуктивности существенно не повлияло на отложение азота в организме и на показатель отношения отложенного азота в теле к принятому с кормом.
Ключевые слова: куры родительского стада мясного направления продуктивности; комбикорм; эффективный уровень лизина; переваримость питательных веществ; баланс азота в организме
Digestibility of nutrients and nitrogen balance in chicken breeder meat direction of productivity at different levels of lysine in the fodder
I.I. Ibatullin, I.I. Ilchuk, M.Ya. Kryvenok ilchukigor@ukr.net
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony st., 15, Kyiv - 03041, Ukraine
Experimentally determined digestibility of crude protein, crude fat, crude fiber and NFS and nitrogen balance in the body breeder hens, meat direction of productivity. Found that in the first age period - 27-39 weeks, the most significant change digestibility of crude protein for the reduction of lysine in fodder to 0.73%. It was lower than the control group counterparts to 2.46% (Р < 0.05). Also, in the first 13 weeks of oviposition, the increase of lysine in chicken fodder to 0.81% observed increase digestibility of crude protein - at 1.08-2.14%, crude fat - at 0.82-2.70% (Р < 0.05), and NFS - at 0.40-3.56%. In the second age period - 40-65 weeks significantly reduced crude protein digestibility in chickens that consumed the lowest amount of lysine - 0.71%. Factor protein digestibility in poultry this group was lower than control at 2.68% (Р < 0.05). With the increase of lysine in the fodder in the last 25 weeks of oviposition, digestibility of crude protein has not changed, however, crude fat digestibility and NFS increased respectively by 0.64-1.70 and 1.72-2.00%. Digestibility of fat by changing lysine content in the fodder has not changed substantially. Reduction of lysine resulted in an increase in fodder nitrogen excretion offaeces at 7.02-11.00% (Р < 0.05). Changing the content of lysine in the fodder chicken meat direction of productivity has not significantly affected the nitrogen retention in the body and the ratio of pent oxide in the body of the adopted feed.
Key words: chicken breeder meat direction ofproductivity; feed; effective level of lysine; digestibility of nutrients; nitrogen balance in the body.
Вступ
Лiзин e однИею i3 найважливИших амшокислот в живленнИ птицИ. Вона входить до складу всИх рослин-них i тваринних бiлкiв. Ця амшокислота характеризуемся виключною шертшстю в усИх процесах обмИну, в тому числИ переамИнування. Аналiз кровi пищ пока-зуе, що концентрация лiзину вища, нИж Инших амшокислот. ВИн е попередником оксилiзину, тобто бере участь у синтезИ колегену. Лiзин бере участь у синтезИ карнитину, крИм того, активуе ряд ферментИв, гемопо-ез, нормалiзуe стан нервово! тканини, сприяе всмок-туванню кальцию i фосфору, стимулюе аппетит. Регу-люе утворення i сшввИдношення ДНК i РНК, стабш-зуе розвиток ембрюшв. Стимулюе розвиток кИстково! тканини, зв'язуе фосфор при мiнералiзацii исток. Забезпечуе шгментацш шкарлупи яйця та тр'я. Не-стача цИе! амшокислоти знижуе використання азоту корму, затримуе рИст курчат i продуктившсть доросло! птицИ, спричиняе дешгментацш тр'я. Надлишок цИе! амшокислоти менш небезпечний, нгж шших, наприклад метюшну. Навиъ 2-, 3-разове передозу-вання не викликае отруення птицИ, проте лИзин - це дорога амшокислота i необгрунтоване ii збИльшення у рацюш знижуе економИчнИ показники. Однак у бИль-шостИ випадках вона е першою лИмИтуючою амИнокислотою (Grigorev, 1972; Arhipov and Toporova, 1984; Ibatullin et al., 2007; Podobed, 2010).
Забезпечешсть курей лiзином також впливае на морфолопчш, xiMi4Hi та шкубацшш якостi яець, а збалансоваш рацiони дають змогу скоротити витрати кормiв на одиницю продукцii на 5-10% (Grigorev, 1972).
Необхвдшсть скорочення витрат протеiнових кор-мiв та вщповвдно зниження собiвартостi продукцп при виробницга яець обумовлюе необхiднiсть перегляду рекомендованих рiвнiв незамiнних амшокислот, в тому числ^ лiзину. Рiвнi цiеi амiнокислоти рекомен-дованi розробником кросу та шшими вiтчизняними i зарубiжними дослiдниками мають широкий дiапазон коливань (Ryabokon, 2005; Podobed, 2010). Тому ви-значення найбiльш ефективних рiвнiв цiеi' амшокис-лоти дасть можливють повною мiрою реалiзувати генетичний потенщал птицi. Крiм того, актуальним е дослiдження щодо оптимальних сшввщношень мiж рiзними амiнокислотами у рацюш з урахуванням синергiзму та антагошзму мiж ними.
Матерiал i методи дослвджень
Дослiдження iз визначення оптимальних рiвнiв ль зину в повнорацюнних комбiкормах для курей бать-швського стада проводились у СТОВ «Сталшська птахофабрика» Бориспiльського району Кшвсько' обласп та в проблемнiй науково-дослiднiй лаборато-рй' кормових добавок кафедри годiвлi тварин та тех-нологй' кормiв iм. П.Д. Пшеничного Нацiонального
HayKoBHH BicHHK .nHYBMET iMeHi C.3. IW^koto, 2017, t 19, № 74
ymBepcrneTy 6iopecypciB i npupogoKopucTyBaHHa yKpai'HH.
06'gktom gocgig®eHb 6ygu Kypu 6aTbKiBcbKoro cra-ga Kpocy «Ko66-500». Aocgigu npoBoguguca 3a MeTo-goM rpyn. Ochobhhh nepiog gocgigy TpuBaB 266 gi6. BiH 6yB po3gigeHHH Ha 2 nignepiogu, nepmuH 3 27- go 39-TH®HeBoro BiKy (nepmi 13 TH®HiB anueKgagKH) Ta gpyruH - 3 40- go 65-TH®HeBoro BiKy (ocTaHHi 25 th®-HiB anueKgagKu), BignoBigHo go cxeMH gocgigy (Ta6g. 1).
Та6мицм 1
BiK, TH®HiB
rpyna 27-39 40-65
BMicT gi3HHy y 100 r KoM6iKopMy, %
1 - KoHTpogbHa 0,75 0,73
gocgigHi: 2 0,73 0,71
3 0,77 0,75
4 0,79 0,77
5 0,81 0,79
BignoBigHo go ,3,ep®aBHoro cTaHgapTy yKpai'HH 3a Tpa-guuiHHHMH MeTogHKaMH 3ooTexHiHHoro aHagi3y (Iba-tullin et al., 2004).
3a cxeMoM gocgigy KypaM ynpogoB® gocgigy 3rogo-ByBagu noBHopauioHHi KoM6iKopMH, 36agaHcoBarn 3a o6mmhom eHeprieM (OE) Ta BciMa no®HBHHMH penoBH-HaMH, 3rigHo 3 peKoMeHgoBaHHMH ^ipMoM «Ko66» Hop-MaMH (Rukovodstvo po soderzhaniyu i vyrashhivaniyu roditelskogo stada). Ha6ip i KigbKicTb ochobhhx iHrpegi-eHTiB y cKgagi KoM6iKopMiB perygMBagu 3age®Ho Big nepiogy anueKgagKH (nepmi 13 TH®HiB hh ocraHHa 25) Ta Heo6xigHoro BMicTy b hhx gi3HHy.
CKgag KoM6iKopMiB, ^o 3rogoByBagu muui y gocgi-gHHH nepiog, HaBegeHo y Ta6guui 2.
Та6мицм 2
npu nogigi gocgigy Ha nignepiogu KepyBaguca pe-KoMeHgauiaMH po3po6HHKa Kpocy, BignoBigHo go aKux y 1 nepiog, go 39-TH®HeBoro BiKy, npoxogHTb nigBH^eH-Ha iHTeHcuBHocTi HecynocTi. y gpyrHH nepiog npogyK-THBHicTb nocTynoBo 3HH®yerbca.
Aga gocgigiB 6ygo Bigi6paHo 500 rogiB Kypen 24-TH®HeBoro BiKy, 3 aKux 3a npuHuunoM aHagoriB c$op-MyBagu 5 rpyn no 100 rogiB y Ko®Hin. npu nig6opi aHagoriB BpaxoByBagu BiK i ®HBy Macy. 3 24-TH®HeBoro BiKy nTHua cno®HBaga KoM6iKopMH 3 pi3HHMH piBHaMH gocgig5KyBaHHx ^aKTopiB, npoTe o6giKoBHH nepiog 6yB po3nonaTHH 3 27-TH®HeBoro BiKy nicga gocarHeHHa piBHa iHTeHcHBHocri Hecynocri 50%.
KypeH yTpuMyBagu b ogHoMy npuMi^eHHi Ha niggo3i 3a ^igbHocTi nocagKH 4 rogoBH Ha 1 m2. BuKopucTOBy-Bagu 1 m2 rHi3ga Ha Ko®Hi 50 rogiB. ®poHT rogiBgi cra-hobhb 15 cm. HanyBaHHa 3giHcHMBagocb i3 HinegbHHx HanyBagoK, 3 po3paxyHKy 1 noi'gKa Ha 8 rogiB. noKa3HH-kh MiKpoKgiMaTy npuMi^eHHa 6ygu ogHaKoBHMH gga nTHui Bcix rpyn i BignoBigagu HopMaM.
PiBeHb gi3HHy y pauioHax muui perygMBagu BBe-geHHaM go cKgagy KoM6iKopMy cuHTeTHHHoro npenapa-Ty gi3HHy.
nepeTpaBHicTb no®HBHHx penoBHH KoM6iKopMiB Ta 6agaHc a3oTy b opraHi3Mi Kypen BH3Hanagu y $i3iogori-hhhx gocgigax, aKi npoBogugu Ha $orn HayKoBo-rocnogapcbKux. Eygo npoBegeHo 2 $i3iogoriHHi gocgigu Ha Kypax BiKoM 30 Ta 50 TH®HiB. ^,ga gocgigiB 3 Ko®Hoi' rpynu 6ygo Bigi6paHo no 6 rogiB. TpuBagicTb nigroTOB-Horo Ta o6giKoBoro nepiogiB cTaHoBuga no 5 gi6. niggo-cgigHux nTaxiB yTpuMyBagu b iHguBigyagbHux KgiTKax. Cno®HBaHHa KoM6iKopMy o6giKoByBagu ^ogeHHo. Ce-pegHi npo6u nocgigy KoHcepByBagu TogyogoM Ta 10% cogaHoM KucgoTOM. Bigi6paHi 3pa3KH KopMiB i nocgigy go KiHua gocgigy 36epiragu y xogogugbHHKy.
Macy KopMy, nocgigy Ta aeub, a TaKo® ®HBy Macy Kypen BH3HaHagu Ha Barax B.HKT-500 Ta AXIS A 5000 IV Kg.
XiMiHHHH cKgag KopMiB, nocgigy Ta aeub BH3Hanagu y ga6opaTopii' Ka^egpu rogiBgi TBapuH Ta TexHogorii'
KopMiB iM. n.^. nmeHHHHoro HYEin YKpalHH
KoMnoHeHT BiK nTHui, TH®HiB
24-39 40-65
nmeHHua 25,27 50,00
KyKypyg3a 39,06 23,09
ropox 0,00 6,00
Coa noBHo®upoBa eKcTpygoBaHa 14,50 5,00
EpoT coeBHH 10,50 5,00
Cint KyxoHHa 0,40 0,40
BanHaK 8,27 8,51
MoHoKanLuiH^oc^aT 1,00 1,00
npeMiKc 1,00 1,00
XiMiHHHH cKgag KoM6iKopMiB HaBegeHo y Ta6guui 3.
Та6мицм 3
BMicT iio>mibiiiix pe^OBHH Ta eMeprii y 100 r
noKa3HHK BiK, TH®HiB
24-39 40-65
OE, MA® 1,160 1,116
CupuH npoTe'H, r 16,00 13,01
CupuH ®up, r 4,61 2,94
Cupa KgiTKoBHHa,r 3,40 2,96
KagbuiH, r 3,00 3,04
Ooc^op, r 0,55 0,52
HaTpiH, r 0,17 0,17
,Hi3HH, r * 0,75 0,73
MeTioHiH, r 0,35 0,34
MeTioHiH + uhcthh, r 0,64 0,63
TpeoHiH, r 0,57 0,56
TpunTo^aH, r 0,19 0,18
ApriHiH, r 0,68 0,66
ricTHgHH, r 0,26 0,25
*BMicT gi3HHy BignoBigHo go cxeMH gocgigy
XiMiHHHH cKgag KoM6iKopMy, aKHH 3rogoByBaBca nTHui KoHTpogbHoi Ta gocgigHux rpyn, 6yB ogHaKoBHH i pi3HHBca gume 3a BMicToM gi3HHy BignoBigHo go cxeMH gocgigiB.
noKa3HHKH, oTpuMaHi b npoueci gocgig®eHb, o6po6-geHi 3aragbHonpHHHaTHMH MeTogaMH мaтeмaтнннoi i вapiaцiннoi cTamcTHKH.
Pe3y^bTaTH Ta ix o6roBopeMMH
Koe^iuieHTH nepeTpaBHocTi no®HBHHx penoBHH KopMy b niggocgigHux nTaxiB HaBegeHo y Ta6guui 4.
Перетравшсть поживних речовин, %
Таблиця 4
Поживна речовина Групи
1 2 3 4 5
вгк 27-39 тижнш
Сирий протеш 90,00 ± 1,62 87,54 ± 1,80* 91,08 ± 2,00 92,14 ± 1,17 91,20 ± 2,10
Сирий жир 83,64 ± 1,65 83,78 ± 1,66 84,46 ± 2,18 84,78 ± 2,63 86,34 ± 1,78*
Сира клгтковина 16,52 ± 2,01 16,70 ± 2,21 16,82 ± 2,32 16,18 ± 3,15 18,12 ± 1,33
БЕР 87,76 ± 2,68 87,80 ± 2,33 89,54 ± 2,25 88,16 ± 2,29 91,32 ± 2,25
вгк 40-65 тижтв
Сирий протеш 90,72 ± 1,98 88,04 ± 1,54* 90,80 ± 2,20 89,52 ± 1,83 91,78 ± 2,84
Сирий жир 86,40 ± 2,04 86,92 ± 1,78 87,34 ± 1,58 87,04 ± 2,36 88,10 ± 2,35
Сира клгтковина 19,12 ± 1,89 16,98 ± 2,89 17,72 ± 2,77 17,56 ± 1,64 18,08 ± 1,85
БЕР 90,32 ± 2,60 88,90 ± 2,05 92,04 ± 2,12 92,32 ± 1,58 92,22 ± 1,66
* Р < 0,05, порГвняно з контрольною групою
Як видно з даних таблищ, у перший вГковий перь од - 27-39 тижшв, найбiльш сутгево змшилась перет-pавнiсть сирого проте1ну, за зменшення вмiсту лiзину в комбiкоpмi курей друго! дослщно! групи. Вона була нижчою нiж у аналопв контрольно! групи, на 2,46% (Р < 0,05). Перетравшсть шших поживних речовин у курей 2 групи не змшилась, поpiвняно з контрольною групою.
За збшьшення вмюту лiзину у комбiкоpмi птахi 3 -5 груп до 0,81%, спостерГгалось пiдвищeння перетра-вностi основних поживних речовин. Так, перетравшсть сирого протешу зросла на 1,08-2,14%, сирого жиру - на 0,82-2,70% (Р < 0,05) та БЕР - на 0,403,56%.
Перетравшсть сиро! клгтковини суттево не змшилась, проте у курей 5 групи вона була вищою шж у контpолi на 1,60%.
У останш 25 тижшв яйцекладки вiдмiчалась ана-лопчна тенденщя - вipогiднe зменшення перетравно-стi сирого проте!ну у курей 2 групи, що споживали найнижчу кiлькiсть лiзину. Коeфiцiент пepeтpавностi протешу у птахiв ще! групи був нижчим за контроль на 2,68% (Р < 0,05).
За збшьшення лiзину у комбiкоpмi курей 3-5 дос-лгдних груп, пepeтpавнiсть сирого протешу майже не змiнилась. Проте перетравшсть сирого жиру та БЕР зросла вщповвдно на 0,64-1,70 та 1,72-2,00%.
Перетравшсть клгтковини у птахiв шддослщних груп була нижчою шж у аналопв контролю.
Даш щодо середньодобового балансу азоту наведен у таблицi 5.
Середньодобовий баланс азоту в курей, г
Таблиця 5
Показник Групи
1 1 2 | 3 | 4 | 5
вгк 27-39 тижнш
Спожито 4,21 ± 0,02 4,22 ± 0,03 4,21 ± 0,04 4,19 ± 0,02 4,21 ± 0,04
Видшено з послГдом 1,71 ± 0,03 1,83 ± 0,10* 1,70 ± 0,06 1,67 ± 0,08 1,56 ± 0,15
Видшено з яйцями 1,10 ± 0,05 1,05 ± 0,10 1,12 ± 0,07 1,14 ± 0,07 1,32 ± 0,34
Утримано в органГзмГ 1,40 ± 0,07 1,34 ± 0,17 1,38 ± 0,07 1,37 ± 0,11 1,37 ± 0,44
Утримано до прийнятого,% 33,19 ± 1,75 31,84 ± 3,86 32,85 ± 1,34 32,74 ± 2,54 32,57 ± 10,16
вгк 40-65 тижнш
Спожито 3,11 ± 0,05 3,14 ± 0,07 3,10 ± 0,08 3,12 ± 0,09 3,12 ± 0,10
Видшено з послГдом 1,40 ± 0,16 1,56 ± 0,12 1,43 ± 0,18 1,38 ± 0,12 1,33 ± 0,11
Видшено з яйцями 1,10 ± 0,06 1,05 ± 0,12 1,09 ± 0,08 1,13 ± 0,17 1,21 ± 0,20
Утримано в органГзмГ 0,61 ± 0,17 0,52 ± 0,18 0,58 ± 0,18 0,62 ± 0,24 0,58 ± 0,27
Утримано до прийнятого,% 19,68 ± 5,46 16,67 ± 6,01 18,76 ± 5,58 19,59 ± 7,45 18,63 ± 8,74
* Р < 0,05, поргвняно з контрольною групою
Як видно з даних таблищ, споживання азоту Гз кормом м1ж птахами дослгдних i контрольно! груп не вГдрГзнялося. ВидГлення азоту Гз послгдом зросло у курей 2 групи, яш споживали комбГкорм Гз найниж-чим вмГстом лГзину. Цей показних був вищим за контроль - на 7,02% (Р < 0,05) у перший вГковий перюд та на 11,00% - у другий. НатомГсть у курей 3-5 груп цей показник, порГвняно з контролем, був меншим.
Найбшьша к1льк1сть азоту видГлялась Гз яйцями у птахГв 5 групи - на 10,00-20,00% вище порГвняно з контролем.
Найнижчим показник утримання азоту був у тш курей 2 групи. У перший вГковий перГод вш був мен-шим за контроль на 4,29%, у другий - на 14,75%.
У птахГв 3-5 груп показник утримання азоту в тш був аналопчним контролю.
АналГзуючи вГдношення утриманого азоту в тш до спожитого з кормом, можна вГдмГтити, що у перший вГковий перюд воно було однаковим у птищ усГх дос-лГдних груп - 32-33%. У курей вГком 40-65 тижшв, цей показник був нижчим у курей 2 групи - на 3,01% порГвняно Гз аналогами контролю.
Pe3ygbraTH, orpuMam y $i3iogoriHHHx gocgigax no-acHMMTb BH^y npogyKTHBHicrb Kypen 3-5 rpyn, orpu-MaHy y HayKoBo-rocnogapcbKHx gocgigax (Ibatullin et al., 2015).
Ehchobkh
1. Hanöigbm cyrreBo Ha nepeTpaBHicTb cuporo npoTeiHy BnguHygo 3HH®eHHa BMicTy gi3HHy y KoMÖiKo-pMi go 0,73% y Biui 27-39 TH®HiB Ta go 0,71% - y 4065 TH®HiB. nepeTpaBHicTb npoTeiHy y nTaxiB uiei rpynu 3HH3ugacb Ha 2,46-2,68% (P < 0,05).
2. 36igbmeHHH BMicTy gi3HHy b KoMÖiKopMi Kypen BiKoM 27-39 TH®HiB go 0,81%, 3yMoBugo geaKe 3Öigb-meHHH nepeTpaBHocTi ochobhhx no^HBHux penoBHH: npoTeiHy - Ha 1,08-2,14%, cuporo ®upy - Ha 0,822,70% (P < 0,05) Ta EEP - Ha 0,40-3,56%.
3. 3a 3ÖigbmeHHa BMicTy gi3HHy y KoMÖiKopMi Kypen BiKoM 40-65 TH®HiB, go 0,79%, 3pocga nepeTpaBHicTb cuporo ®upy - Ha 0,64-1,70% Ta EEP - Ha 1,722,00%.
4. 3MeHmeHHa BMicTy gi3HHy b KoMÖiKopMi 3yMo-Bugo 3ÖigbmeHHa BugigeHHa a3oTy i3 nocgigoM Ha 7,0211,00% (P < 0,05).
5. 3MiHa BMicTy gi3HHy b KoMÖiKopMi Kypen M'acHoro HanpaMy npogyKTHBHocTi cyrreBo He BnguHy-ga Ha noKa3HHK BigHomeHHa yrpuMaHoro a3oTy y Tigi go npuHHaToro 3 kopmom.
eiß^iorpa^inm iiocii. lanim
Arhipov, A.V., Toporova, L.V. (1984). Proteinovoe i aminokislotnoe pitanie pticy. M.: Kolos (in Russian).
Grigorev, N.G. (1972). Aminokislotnoe pitanie selskoxozyajstvennyj pticy. M.: Kolos (in Russian).
Ibatullin, I.I., Melnichuk, D.O., Bogdanov, G.O. (2007). Godivlya silskogospodarskix tvarin. Vinnicya: «Nova kniga» (in Ukrainian).
Ibatullin, I.I., Stolyuk, V.D., Slobodyanyuk, N.M., Ilchuk, I.I. (2004). Metodichni rekomendacii iz zoo-texnichnogo analizu kormiv. K.: Vidavnichij centr NAU (in Ukrainian).
Podobed, L.I. (2010). Proteinovoe i aminokislotnoe pitanie selskoxozyajstvennoj pticy: struktura, istochniki, optimizaciya. Dnepropetrovsk (in Russian).
Ibatullin, I.I., Ilchuk, I.I., Krivenok, M.Ya. (2015). Produktivnist kurej batkivskogo stada m'yasnogo napryamu produktivnosti za riznix rivniv lizinu u kombikormi. Visnik sumskogo nacionalnogo agrar-nogo universitetu. Seriya: Tvarinnictvo. 2, 107-112 (in Ukrainian).
Ryabokon, Yu.O. (2005). Rekomendacii z normuvannya godivli silskogospodarskoy ptici. Institut ptahivnictva ukrainskoi akademii agrarnih nauk (in Ukrainian).
Rukovodstvo po soderzhaniyu i vyrashhivaniyu roditelskogo stada. [elektronnij variant]. Rezhim dostupu do statti: http://cobb-
vantress.com/languages/guidefiles/091a0f27-9982-4708-858f-cc208b3b7db3_ru.pdf (in Russian).
Nutrient Requirements of Poultry. National Research Council. Washington. 1994, 157.
Cmammn nadiümna do peda^ii 2.03.2017
