CC BY
35
Лггература
1. Алиев А. А. Азотистый обмен между кровью и пищеварительным трактом / А. А. Алиев, С. А. Попов // Науч.тр. - Пищеварение и обмен веществ у свиней. -М., 1967. - С. 47-59.
2. Антонов Б. И. Лабораторные исследования в ветеринарии, биохимические и микологические / Б. И. Антонов. - М.: Агропромиздат, 1991. - 280 с.
3. Карташов М. I. Ветеринарна клшчна бюх1м1я / М. I. Карташов,
0. П. Тимошенко, Д. В. Юбкало та ш.; За ред. М.1. Карташова та О.П. Тимошенко. -Харюв: Еспада, 2010. - 400 с.
4. Кудрявцев А. А. Гематология животных и рыб / А. А. Кудрявцев, Л .А. Кудрявцева, Т. И. Привольнев. - М.: Колос, 1969. - 64 с.
5. Лазарев В. М. Взаимосвязь белков крови с продуктивными качествами животных / В. М. Лазарев // Современные племенные и продуктивные качества животных. - Саратов : Саратовский с/х ин-т, 1992. - С. 66-74.
6. Левченко В. I. Ветеринарна клшчна бюх1м1я / В. I. Левченко, В. В. Вл1зло,
1. П. Кондрахш. - Бша церква: БДАУ, 2002. - 400 с.
7. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 352 с.
8. Ремшний О. I. Показники кров1 вщгод1вельних свиней при збагаченш рацюну ферментним препаратом МЕК- БТУ-3 / О. I. Ремшний // Зб1рник наукових праць ВДАУ. - Вшниця, 2007. - Вип. 32. - С. 206-209.
9. Солдатенков П. Ф. Кровь и кровообращение / П. Ф. Солдатенков // Физиология сельськохозяйственных животных. - Л.: Наука, 1978. - С. 308-359.
Стаття надшшла до редакци 31.03.2015
УДК 636.084.52:577.112.386:636.52/.58
1батуллш I. I., д.с.-г.н., професор, академк НААН, 1льчук I. I., Кривенок М. Я., к.с.-г.н., доценти © Нащоналъний умверситет б1оресурав / природокористуеання Украгни
МЕТЮН1Н: ЕФЕКТИВНИЙ Р1ВЕНЬ У КОМБ1КОРМАХ ДЛЯ КУРЕЙ БАТЬК1ВСЬКОГО СТАДА М'ЯСНОГО НАПРЯМУ ПРОДУКТИВНОСТ1
Експерименталъно еизначено продуктивмстъ курей батъювсъкого стада кросу «Кобб-500» за р1зних р1вмв мет1ошну у комб1корм1. Встаноелено, що найбгльш ефективними ргвнями метготну у комбгкормг для курей батъюесъкого стада м'ясного напряму продуктивност1 були: у перш1 13 тижмв несучост1 -0,41 %, у останм 25 тижмв - 0,40 %. Шдвищення р1вня мет1омну у комб1корм1 курей в!д 0,35 до 0,37 % у першу фазу несучост1 та е/д 0,34 до 0,36 % у другу, практично не еплинуло на показники продуктивност1 та сприяло нав1ть незначному и зниженню. Збыъшення вмгсту метюшну у комбгкормг курей вгд 0,35 до 0,39 та 0,41 % у першу фазу несучост1 та е/д 0,34 до 0,38 та 0,40 % у другу, зумоеило збыъшення продуктивност1, зокрема: валового збору яецъ - на 1,1-3,8 % та несучост1 на середню несучку - на 1,6-2,1 %. Зниження вм1сту мет1омну у комб1корм1 до 0,33 % у першу фазу несучост1 та до 0,32 % у другу, суттево не вплинули на показники продуктивност1 птиц1. Витрати корму на одиницю продукцИ' були найнижчими за вм1сту мет1омну у комб1корм1 курей - 0,39 / 0,41 % у першу фазу несучост1 та 0,38 / 040 % у другу. Витрати корму на 10 яецъ за таких р1вмв становили, в1дпов1дно 2,39 / 2,33 кг та були нижними мж у аналог1в
© 1батуллш I. I., 1льчук 1.1., Кривенок М.Я., 2015
63
контролю на 0,8-3,3 %. Ргзнг piem метгошнуу комбгкормах суттево не вплинули на ШкубацШт HKOcmi яецъ, проте вони були дещо вищими за pieme Memionrny у комбторму першогфази necynocmi 0,39 i 0,41 % та 0,38 i 0,40 другог.
Ключовг слова: кури батьювського стада м 'ясного напряму npodyKmuenocmi; комбторм; ефектиенийpieenb Memionwy
УДК 636.084.52:577.112.386:636.52/.58
Ибатуллин И. И., Ильчук И. И., Кривенок Н. Я.
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
МЕТИОНИН: ЭФФЕКТИВНЫЙ УРОВЕНЬ В КОМБИКОРМАХ ДЛЯ КУР РОДИТЕЛЬСКОГО СТАДА МЯСНОГО НАПРАВЛЕНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ
Экспериментально определена продуктивность кур родительского стада кросса «Кобб-500» при разных уровнях метионина в комбикорме. Установлено, что наиболее эффективными уровнями метионина в комбикорме для кур родительского стада мясного направления продуктивности были: в первые 13 недель яйцекладки и в последние 25 недель - 0,40 %. Повышение уровня метионина в комбикорме кур от 0,35 до 0,37 % в первую фазу яйцекладки и от 0,34 до 0,36 % во вторую, практически не повлияло на показатели продуктивности и даже сопровождалось незначительным ее снижением. Увеличение содержания метионина в комбикорме кур от 0,35 до 0,39 и 0,41 % в первую фазу яйцекладки и от 0,34 до 0,38 и 0,40 % во вторую, сопровождалосьувеличением продуктивности, в частности: валового сбора яиц - на 1,1-3,8 % и яйценоскости на среднюю несушку - на 1,6-2,1 %. Снижение содержания метионина в комбикорме до 0,33 % в первую фазу яйцекладки и до 0,32 % в вторую, существенно не повлияли на показатели продуктивности птицы. Затраты корма на единицу продукции были самыми низкими при содержании метионина в комбикорме кур на уровне - 0,39 и 0,41 % в первую фазу яйцекладки и 0,38 и 0,40 % во вторую. Затраты корма на 10 яиц при таких уровнях составляли, соответственно 2,39 и 2,33 кг и были меньше, чем у аналогов контроля на 0,8-3,3 %. Разные уровни метионина в комбикормах существенно не повлияли на инкубационные качества яиц, но они незначительно повысились при уровнях метионина в комбикорме первой фазы яйцекладки 0,39 и 0,41 % и 0,38 и 0,40 второй.
Ключевые слова: куры родительского стада мясного направления продуктивности, комбикорм, эффективныйуровень метионина
UDC 636.084.52:577.112.386:636.52/.58
I. Ibatullin, I. Ilchuk, M. Kryvenok
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
METHIONINE: AN EFFECTIVE LEVEL OF COMPOUND FEED FOR CHICKENS BREEDER MEAT DIRECTION OF PRODUCTIVITY
Experimentally determined performance breeder chickens cross «Cobb-500» at different levels of methionine in the feed. Found that the most effective levels of methionine for fodder for chicken breeder meat direction ofproductivity were: in the first 13 weeks of egg production - 0,41 % in the last 13 weeks - 0,40 %. Raising chickens methionine in the fodder from 0,35 to 0,37 % in the first phase and egg from 0,34 to 0,36 % in the second practically no effect on the productivity and contributed even a
64
slight reduction. The increase of methionine in the fodder chickens from 0,35 to 0,39 and 0,41 % in the first phase and egg from 0,34 to 0,38 and 0,40 % in the second, resulting in an increase in productivity, including: gross collection of eggs - 1,1 - 3,8 % and the average egg laying hen - 1,6 - 2,1 %. Reduction of methionine in fodder to 0.33% in the first phase of egg and to 0,32 % in the second, were not significantly affected the productivity of poultry. Feed consumption per unit of production were the lowest for methionine content in fodder chickens - 0,39 and 0,41 % in the first phase of egg and 0,38 and 040% in the second. The cost of feed for 10 eggs in these levels were, respectively, 2,39 and 2,33 kg and was lower than in control counterparts by 0,8-3,3 %. Different levels of methionine in compound feed not significantly affected hatching eggs quality, but they were slightly higher than the levels of methionine in the feed first phase of egg 0,39 and 0,41 %, and 0,38 and 0,40 second.
Key words: chicken breeder meat direction of productivity; feed; effective level of methionine.
Найважлившим фактором реал1зацп генетичного потенщалу птищ е оргашзащя повнощнно! год1вл1. Першочерговим питаниям в год1вл1 е виршення проблемы забезпечення ращошв бшком. Бшок мютить понад 20 амшокислот, приблизно половина з яких може синтезуватися в оргашзм1 в достатнш кшькосп для шдтримання життя i продуктивность Другу трупу складають незамшш амшокислоти, яю повинш поступати з кормами. До ще! групи вщносяться: л1зин, метюнш, триптофан, треонш, феншаланш, лейцин, ¿золейцин, аргшш, пстидин, валш. Вимоги до ращону за протешом по cyTi е вимогами до сшввщношення амшокислот, яю у ньому мютяться [5, 6].
Мет1он1н е часто першою л1м1туючою амшокислотою у ращонах птищ. Це моноамшокарбонова, с1рковмюна, незамшна ам1нокислота, яка бере участь не тшьки у синтез! бшюв, ай е ун1версальним джерелом метильних груп, синтез яких у орган1зм1 обмежений. BiH е важливим джерелом cipKH в орган1зм1. Як i Bci iHmi cipKOBMicHi ам1нокислоти, мет1он1н бере участь у синтез! с1рчано! кислоти, яка мае важливе значения для знешкодження у печ1нц1 деяких продукпв обм1ну. Найважлив1шими реакц1ями метилювання, що переб1гають за участ1 мет1он1ну, е утворення креатину, хол1ну, етанолам1ну, карнозину, норадренал1ну, н1котинам1ду, ансерину, адренал1ну. Опосередковано мет1он1н бере участь в обмш1 л1п1д1в. Нестача мет1он1ну порушуе синтез хол1ну, стримуючи утворення лабшьних л1попроте!дних комплекс1в та порушуе транспорт лшщ1в i3 печ1нки у кров. В оргашзм1 ¿снуе т1сний зв'язок м1ж обм1ном мет1он1ну, фол1ево! кислоти та в1тамшу В12 через синтез, перенесения i використання метильних груп. В обмш речовин мет1он1н т1сно пов'язаний з ¿ншими ам1нокислотами. Зокрема, через ряд перетворень з нього утворюеться цистин. Тому мет1он1н може замшювати цистин у синтез! бшка. [1, 2, 3, 7].
Нестача метюншу у рац1онах тварин негативно впливае на засвоення поживних речовин корм1в i особливо проте1ну. За нестач1 мет1он1ну в орган1зм1 птищ спостер1гаеться втрата апетиту, анем1я, атроф1я м'яз1в, ожир1ння печ1нки, порушення функцп нирок, зниження запл1дненост1, зниження швидкосп росту молодняку та продуктивност1 доросло! птищ. Внаслщок цього спостер1гаеться низька ефективн1сть використання корм1в [5, 6].
Необхщнють скорочення витрат проте1нових корм1в та в1дпов1дно зниження соб1вартост1 продукцп при виробництв1 яець обумовлюе необхщшсть перегляду рекомендованих piBHiB незам1нних амшокислот, у тому числ1 й метюншу. PiBHi ц1е! ам1нокислоти рекомендован! розробником кросу та ¿ншими в1тчизняними i
65
заруб1жними дослщниками, мають широкий д1апазон коливань [7, 8, 9]. Тому визначення найбшьш ефективних р1вшв ще! амшокислоти дасть можливють повною м1рою реал1зувати генетичний потенщал птищ. Кр1м того, актуальним е дослщження щодо оптимальних сшввщношень м1ж р1зними амшокислотами у ращош з урахуванням синерпзму та антагошзму м1ж ними.
Матер1ал 1 методи дослщжень. Дослщження ¿з визначення оптимальних р1вшв метюншу у повноращонних комбшормах для курей батьювського стада, проводились у СТОВ «Сталшська птахофабрика» Бориспшьського району Ки1всько1 обласп та в проблемнш науково-дослщнш лаборатори кормових добавок кафедри год1вл1 тварин та технолог!! корм1в ¿м. П. Д. Пшеничного Нащонального ушверситету бюресурс1в { природокористування Украши (НУБ1П Украши).
Об'ектом дослщжень були кури батьювського стада кросу «Кобб-500». Дослщи проводилися за методом груп. Основний перюд дослщу тривав 266 д1б. Вш був роздщений на 2 шдперюди, перший з 27 до 39 тижневого в1ку (перш1 13 тижшв яйцекладки) та другий - з 40 до 65 тижневого в1ку (останш 25 тижшв яйцекладки), вщповщно до схеми дослщу (табл. 1).
Таблиця 1
BiK, тижшв
Група 27 - 39 40 - 65
BMicr мет1он1ну у 100 г комбжорму, %
1 - контрольна 0,35 0,34
дослщт 2 0,33 0,32
3 0,37 0,36
4 0,39 0,38
5 0,41 0,40
При подш дослщу на пщперюди керувалися рекомендащями розробника кросу, вщповщно до яких у 1 перюд до 39-тижневого в1ку проходить пщвищення штенсивносп несучостг У другий перюд проходить поступове зниження продуктивное^.
Для дослццв було вццбрано 500 гол1в курей 24-тижневого вшу, з яких за принципом аналопв сформували 5 груп по 100 гол1в у кожнш. При пщбор1 аналопв враховували вЬс i живу масу. 3 24-тижневого в1ку птиця споживала комбшорми з р1зними р1внями дослщжуваних фактор1в, проте облшовий перюд був розпочатий з 27-тижневого в1ку теля досягнення р1вня штенсивносп несучосп 50 %.
Курей ут^имували в одному примщенш на пщлоз1 за щщьносп посадки 4 голови на 1м. Використовували 1 м гшзда на кожш 50 гол1в. Фронт год1вл1 становив 15 см. Напування здшснювалось i3 ншельних по!лок, з розрахунку 1 по!лка на 8 гол1в. Показники м1крокл1мату примщення були однаковими для птищ Bcix груп i вщповщали нормам.
Р1вень мет1он1ну у рацюнах птищ регулювали введениям до складу комбшорму синтетичного препарату ще! амшокислоти.
Х1м1чний склад корм1в визначали у лаборатори кафедри год1вл1 тварин та технологи корм1в ¿м. П. Д. Пшеничного НУБ1П Украши вщповщно до Державного стандарту Украши за традицшними методиками зоотехшчного анал1зу [4].
Споживання птахами комбшорму облшовували щоденно, за кожний тиждень та за весь перюд дослщу. У кшщ дослщу обчислювали витрати комбшорму на 1 голову, 10 яець та 1 кг яечно! маси.
Живу масу курей визначали зважуванням на вагах AXIS A 5000 IV кл.
66
За схемою дослщу курям упродовж дослщу згодовували повноращонш комбшорми, збалансоваш за обмшною енерпею (ОЕ) та вс1ма поживними речовинами, згщно з рекомендованими ф1рмою «Кобб» нормами. Наб1р \ кшькють основних шгред1еш!в у склад1 комб1корм1в регулювали залежно вщ перюду яйцекладки (иерш1 13 тижшв чи остання 25) та необхщного вмюту в них метюншу.
Склад комб1корм1в, що згодовували птищ у дослщний перюд наведено у таблиц! 2.
Таблиця 2
Склад комб1корм1в для пщдослщних курей, %_
Компонент В1к птищ, тижшв
24 - 39 40 - 65
Пшениця 25,27 50,00
Кукурудза 39,06 23,09
Горох 0,00 6,00
Соя повножирова екструдована 14,50 5,00
Шрот соевий 10,50 5,00
Сшь кухонна 0,40 0,40
Вапняк 8,27 8,51
Монокальцшфосфат 1,00 1,00
Премжс 1,00 1,00
Х1м1чний склад комб1корм1в наведено у таблиц! 3.
Таблиця 3
Вмкт поживних речовин та енергй' у 100 г комбжорму для пщдослщних курей
Показ ник Вж, тижшв
24 - 39 40 - 65
ОЕ, МДж 1,160 1,116
Сирий протеш, г 16,00 13,01
Сирий жир, г 4,61 2,94
Сира кл1тковина,г 3,40 2,96
Кальцш, г 3,00 3,04
Фосфор, г 0,55 0,52
Натрш, г 0,17 0,17
.Шзин, г 0,81 0,79
Метюнш, г * 0,33 - 0,41 0,32 - 0,40
Метюнш + цистин, г * 0,64 0,63
Треонш, г 0,57 0,56
Триптофан, г 0,19 0,18
Арптн, г 0,68 0,66
Пстидин, г 0,26 0,25
*Вм1ст метютну вщповщно до схеми дослщу
Х1м1чний склад комбшорму, який згодовувався птищ контрольно! та дослщних груи був однаковий 1 р1знився лише за вмютом метюншу вщповщно до схеми дослав.
Продуктов нють курей ощнювали щоденно за кшьюстю знесених яець, враховуючи таю показники: валовий зб1р яець, несучють на иочаткову та середню несучку, штенсившсть несучосп.
Збереженють погол1в'я встановлювали за даними обл1ку загибел1 пщдослщних курей.
Яйця шкубувались за стандартного температурного режиму для яечно! птищ. Було проанал1зовано заплщненють яець, ембрюнальну смертшсть та вивщ курчат. 1нкубацшш якосп яець вивчали на початку яйцекладки - у 27-тижневому в1щ
67
курей, на тку продуктивное!! - у 40-тижневому вщ1, та в юнщ перюду яйцекладки - в 65-тижневому вщг
Показники, отримаш в процес1 дослщжень, оброблеш загальноприйнятими методами математично! \ вар1ацшно1 статистики.
Результата дослщжень. Даш щодо штенсивносп несучосп курей у перш1 13 тижтв яйцекладки наведено у таблиц! 4.
Таблиця 4
1нтенсившсть несучост1 курей батьк1вського стада у вщ1 27 - 39 тижшв
Група
В1к, тижн1в 1 (контрольна) дослщш
2 3 4 5
27 61,71 60,43 63,00 64,43 66,14
28 78,14 78,71 76,00 76,29 83,57
29 81,57 79,71 80,57 82,57 83,86
30 82,00 82,71 81,86 81,57 84,29
31 82,71 82,86 81,29 80,71 84,43
32 83,00 83,71 82,71 84,71 84,43
33 83,14 82,29 84,14 84,14 86,00
34 81,43 82,43 82,29 82,43 83,14
35 81,00 80,86 79,57 81,14 83,71
36 80,00 81,14 80,29 80,14 82,43
37 78,86 79,00 77,71 78,43 81,43
38 77,43 77,14 77,14 79,14 80,57
39 76,43 76,43 76,57 77,71 79,57
1нтенсившсть 79,03± 79,03± 78,70± 79,49± 81,81±
несучосп, М±т 5,64 6,03 5,35 5,14 5,02
Як видно з даних таблиц!, р1зш р1вш дослщжуваного фактора суттево не вплинули на продуктившеть птищ у першу фазу яйцекладки. Проте, штенсивтсть несучосп курей 5 групи, яю споживали комбшорм ¿з найвищим р1внем метюншу -0,41 %, була дещо бщьшою, н1ж у аналопв ¿нших груп. Зокрема, вони перевищували контроль на 2,8 %.
Зниження вм1сту мет1он1ну у комб1корм1 до 0,33 % не вплинуло на продуктивтеть курей 2 групи. 1нтенсивтсть 1хньо! несучост1, в середньому за весь перюд досл1ду була такою самою як \ в контрольнш груш.
У другий пер1од яйцекладки (табл. 5) теж не вщм1чалось суттевих в1дм1нностей у продуктивност1 птищ досл1дних груп.
Проте, продуктивн1сть курей 4 1 5 дослщних груп, яю споживали комб1корми ¿з найвищим р1внем мет1он1ну - 0,38 та 0,40 %, була дещо вищою шж у аналог1в. Вони за цим показником перевершували контрольну групу на 0,9 - 2,3 %.
Як 1 у першу фазу несучосп, за зниження р1вня метюншу у комб1корм1 курей до 0,32 %, 1хня продуктивн1сть пор1вняно ¿з контролем не зм1нилась.
Валовий зб1р яець був найвищим в1д птищ 4 1 5 дослщних груп (табл. 6). Цей показник у них був бщьшим н1ж у контрольнш груш вщповщно на 1,1 та 3,8 %.
Несучють курей у розрахунку на середню несучку була, також, найвищою у птищ 4 1 5 дослщних груп. Цей показник був вищим, шж у контроле на 1,6 - 2,1 %.
Найнижч1 показники продуктивносп спостер1галися у курей 3 групи, яю за показником несучосп у розрахунку на середню несучку поступались контролю на 3,4 %.
Таю вщмшносп у продуктивносп зумовили 1 р1зш витрати корму на одиницю продукцп у птиц1 п1ддосл1дних груп. Так, незначно вищим за контроль
68
вш був у курей 3 дослщно! групи - на 1,2 %. У курей 4 1 5 дослщних груп витрати корму на 10 яець булн нижними шж у контрол1 на 0,8-3,3 %.
Таблиця 5
1нтенсивтсть несучостч курей батьк1вського стада у вщ1 40 - 65 тижшв
Вж, тижшв Група
1 (контрольна) доелвдш
2 3 4 5
40 75,29 75,86 75,43 75,86 78,57
41 74,29 75,00 74,29 76,00 77,71
42 73,43 75,14 74,43 75,29 76,91
43 71,14 71,43 70,71 72,29 76,53
44 71,14 70,86 71,00 72,15 74,78
45 70,85 71,14 70,43 71,57 73,18
46 70,42 70,26 69,43 70,71 72,89
47 68,69 69,97 69,41 69,84 71,43
48 67,82 67,20 67,68 69,83 70,99
49 67,64 67,49 67,39 69,10 69,53
50 66,47 67,78 66,96 69,07 69,53
51 66,27 65,92 65,08 67,75 67,64
52 65,10 66,52 64,29 65,83 66,62
53 64,21 63,84 62,39 63,92 65,39
54 62,15 62,95 61,52 63,33 63,92
55 62,00 61,76 61,95 62,44 63,92
56 60,09 61,90 59,48 62,20 63,62
57 59,50 59,82 59,18 60,57 62,89
58 57,74 58,48 55,98 58,48 59,79
59 58,05 56,40 56,27 58,48 59,06
60 55,94 52,08 53,21 56,10 58,76
61 55,04 52,53 52,19 54,46 55,67
62 53,68 52,23 51,60 53,53 54,34
63 52,78 51,34 50,58 53,53 53,31
64 50,83 49,85 48,40 52,74 51,99
65 47,97 45,98 45,77 48,48 50,37
1нтенсившсть несучосп, М±т -н 47 т" Г"-6 63,22± 8,62 62,46± 8,57 64,37± 8,00 65,74± 8,46
Таблиця 6
Деяк1 показники продуктивное^ курей батьк1вського стада
Показ ник Група
1 (контрольна) доелвдш
2 3 4 5
Валовий зб1р яець, шт. 18890 18838 18829 19092 19601
Несучють на початкову несучку, т. 188,90 188,38 188,29 190,92 196,01
Несучкть на середню несучку, шт. 198,84 196,23 192,13 203,11 202,07
Витрати корму на виробництво 10 яець, кг:
всього за дослщ кг 2,41 2,42 2,44 2,39 2,33
перш1 13 тижшв яйцекладки 1,96±0,15 1,96±0,14 1,97±0,14 1,95±0,12 1,89±0,13
останш 25 тижшв яйцекладки 2,41±0,20 2,43±0,24 2,46±0,25 2,38±0,20 2,33±0,20
69
Витрати корму на 10 яець у курей 2 групи, яю споживали комбшорм ¿з зниженим вмютом метюншу, були на р1вш контролю у перший перюд яйцекладки. У другий перюд вони були дещо вищими - на 0,8 %.
Результата дослщжень шкубацшних якостей яець наведено у таблиц! 7. Як видно з даних таблиц! суттевих, законом1рних змш у заплщненосп яець не спостер1галось.
Таблиця 7
Результаты ¡нкубац1У яець_
Група
Показник 1 дослщш
(контрольна) 2 3 4 5
В1к курей - 27 тижшв
Закладено яець, шт. 166 166 166 166 166
Заплщнешсть яець, % 90,96 91,57 91,57 90,36 92,17
Виведено курчат, гол. 132 129 135 133 138
Виводим1сть яець, % 87,42 84,87 88,82 88,67 90,20
В1к курей - 40 тижшв
Закладено яець, шт. 166 166 166 166 166
Заплщнешсть яець, % 94,58 93,37 93,37 92,77 93,98
Виведено курчат, гол. 146 142 145 144 147
Виводим1сть яець, % 92,99 91,61 93,55 93,51 94,23
В1к курей - 64 тижш
Закладено яець, шт. 166 166 166 166 166
Заплщнешсть яець, % 87,95 88,55 88,55 87,35 86,75
Виведено курчат, гол. 128 124 129 128 127
Виводим1сть яець, % 87,67 84,35 87,76 88,28 88,19
Виводим1сть яець за 89,36±3,15 86,95±4,05 90,04±3,08 90,15±2,91 90,87±3,07
весь перюд дослщу, %
Виводимють яець дещо змшювалась пщ впливом дослщжуваного фактора. Так, у 27 тижневому вщ1 курей, найвищий показник виводимосп яець був у 3, 4 та 5 трупах. Вони випереджали за цим показником контроль на 1,3-2,8 %. На противагу, виводимють яець 3 дослщно! групи була нижчою за контроль на 2,6 %. Якщо пор1вняти виводимють яець отриманих вщ курей 2 групи, яю споживали ¿з комбшормом найменше метюншу, ¿з показниками птах1в 3, 4 та 5 груп, яю споживали комбшорм ¿з пщвищеним р1внем метюншу, то спостер1гаеться збщьшення цього показника разом з1 збщьшенням вмюту дослщжувано! амшокислоти у рацюш. Так, виводим1сть яець 3, 4 та 5 груп була вищою, в1дпов1дно на 4,0; 3,8 та 5,3 %.
Аналопчна тенденщя в1дм1чалась \ при шкубацп яець на п1ку та в кшщ яйцекладки, а також при анал1з1 усереднених даних за весь дослщ. Виводим1сть яець 2 дослщно1 групи була нижчою за контроль на 2,4 %. Натомють цей показник у 3, 4 та 5 групах був вищий контролю на 0,7-1,5 %.
Висновки.
1. Найбщьш ефективними р1внями мет1он1ну в комб1корм1 для курей батьк1вського стада м'ясного напряму продуктивност1 були: у перш1 13 тижн1в несучосп - 0,41 %, у останш 25 тижн1в - 0,40 %.
2. Пщвищення р1вня мет1он1ну у комб1корм1 курей в1д 0,35 до 0,37 % у першу фазу несучосп та вщ 0,34 до 0,36 % у другу, практично не вплинуло на показники продуктивносп та сприяло нав1ть незначному и зниженню.
3. Зб1льшення вм1сту мет1он1ну у комб1корм1 курей в1д 0,35 до 0,39 та 0,41 % у першу фазу несучосп та вщ 0,34 до 0,38 та 0,40% у другу, зумовило збщьшення
70
продуктивности зокрема: валового збору яець - на 1,1-3,8 % та несучосл на середню несучку - на 1,6-2,1 %.
4. Зниження вмюту метюншу у комб1корм1 до 0,33% у першу фазу несучосп та до 0,32 % у другу, суттево не вплинули на показники продуктивное^ птищ.
5. Витрати корму на одиницю продукцп були найнижчими за вмюту метюншу у комб1корм1 курей - 0,39 i 0,41 % у першу фазу несучосп та 0,38 i 0,40 % у другу. Витрати корму на 10 яець за таких р1вшв становили, вщповщно 2,39 i 2,33 кг та були нижними шж у аналопв контролю на 0,8-3,3 %.
6. Pi3Hi piBHi мет1он1ну у комбшормах суттево не вплинули на шкубацшш якосп яець, проте вони були дещо вищими за piBHiB метюншу у комбшорму першо! фази несучосп 0,39 i 0,41 % та 0,38 i 0,40 друго!.
Лггература
1. Архипов А. В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы / А. В. Архипов, Л. В.Топорова.- М.: Колос, 1984. - 175 с.
2. Григорьев Н. Г. Аминокислотное питание сельскохозяйственный птицы / Григорьев Н. Г. - М.: Колос, 1972. - 177 с.
3. Год1вля сшьськогосподарських тварин / [Шатуллш I. I., МельничукД. О., Богданов Г. О.] та ¿н. - Вшниця: Нова книга, 2007. - 616 с.
4. Зоотехнический анализ кормов / [Петухова Е. А., Бесарабова Р. Ф., Халенова Л. Д., Антонова О. А.].- М.: Агропромиздат, 1989. - 239 с.
5. Свиридова А. П., Поплавская С. Л., Копоть О. В. Энергетическая ценность кормовой добавки МНА для цыплят бройлеров // Материалы XIV международной конференции Гродненского государственного аграрного университета «Современные технологии сельскохозяйственного производства». - Гродно, 2011. -Ч. 2. - с. 245-246.
6. Свиридова А. П., Поплавская С. Л., Копоть О. В. Продуктивность цыплят бройлеров при использовании кормовой добавки МНА // Материалы XIV международной конференции Гродненского государственного аграрного университета «Современные технологии сельскохозяйственного производства». -Гродно, 2011. - Ч. 2. - с. 243-245.
7. Подобед Л. И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация // Подобед Л. И.Днепропетровск, 2010. - 240 с.
8. Рекомендацп з нормування год1вл1 сшьськогосподарсько! птищ / за редакщею Ю. О. Рябоконя // 1нститут птах1вництва Украшсько! академп аграрних наук. - Б1рки, 2005. - 101 с.
9. Nutrient Requirements of Poultry / National Research Council // Washington. -1994. - 157 p.
Стаття надшшла до редакци 20.03.2015
УДК 636.5.084.52
Кирил1в Б. Я., к. с.-г.н., с.н.с., ([email protected]) © Ратич I. Б., д.с.-г.н., членкор НААН, ([email protected])
Гунчак А. В., д.с.-г.н., с.н.с., ([email protected]) Федорович С. I., д.с.-г.н., професор, ([email protected])
1нститут 6ionozii тварин НААН, Украгна, Льв1в
БЮЛОГ1ЧН1 ТА МЕТАБОЛ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Р13НИХ ВИД1В С1ЛЬСЬК0Г0СП0ДАРСЬК01ПТИЦ1
Приведено результаты анал1зу науковог лтератури та власних досл1джень i показано, що б1олог1чм та метабол1чм особливост1 pi3uux eudie
© Кирил1в Б.Я., Ратич 1.Б., Гунчак А.В., Федорович G.I., 2015
71
