CC BY
48
продуктивности зокрема: валового збору яець - на 1,1-3,8 % та несучосп на середню несучку - на 1,6-2,1 %.
4. Зниження вмюту метюншу у комб1корм1 до 0,33% у першу фазу несучосп та до 0,32 % у другу, суттево не вплинули на показники продуктивное^ птищ.
5. Витрати корму на одиницю продукцп були найнижчими за вмюту метюншу у комб1корм1 курей - 0,39 i 0,41 % у першу фазу несучосп та 0,38 i 0,40 % у другу. Внтратн корму на 10 яець за таких р1вшв становили, вщповщно 2,39 i 2,33 кг та були нижними шж у аналопв контролю на 0,8-3,3 %.
6. Pi3Hi piBHi мет1он1ну у комбшормах суттево не вплинули на шкубацшш якосп яець, проте вони були дещо вищими за piBHiB мет1он1ну у комбшорму першо! фази несучосп 0,39 i 0,41 % та 0,38 i 0,40 друго!.
Лггература
1. Архипов А. В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы / А. В. Архипов, Л. В.Топорова.- М.: Колос, 1984. - 175 с.
2. Григорьев Н. Г. Аминокислотное питание сельскохозяйственный птицы / Григорьев Н. Г. - М.: Колос, 1972. - 177 с.
3. Год1вля сшьськогосподарських тварин / [Шатуллш I. I., МельничукД. О., Богданов Г. О.] та ¿н. - Вшниця: Нова книга, 2007. - 616 с.
4. Зоотехнический анализ кормов / [Петухова Е. А., Бесарабова Р. Ф., Халенова Л. Д., Антонова О. А.].- М.: Агропромиздат, 1989. - 239 с.
5. Свиридова А. П., Поплавская С. Л., Копоть О. В. Энергетическая ценность кормовой добавки МНА для цыплят бройлеров // Материалы XIV международной конференции Гродненского государственного аграрного университета «Современные технологии сельскохозяйственного производства». - Гродно, 2011. -Ч. 2. - с. 245-246.
6. Свиридова А. П., Поплавская С. Л., Копоть О. В. Продуктивность цыплят бройлеров при использовании кормовой добавки МНА // Материалы XIV международной конференции Гродненского государственного аграрного университета «Современные технологии сельскохозяйственного производства». -Гродно, 2011. - Ч. 2. - с. 243-245.
7. Подобед Л. И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация // Подобед Л. И.Днепропетровск, 2010. - 240 с.
8. Рекомендацп з нормування год1вл1 сшьськогосподарсько! птищ / за редакщею Ю. О. Рябоконя // 1нститут птах1вництва Украшсько! академп аграрних наук. - Б1рки, 2005. - 101 с.
9. Nutrient Requirements of Poultry / National Research Council // Washington. -1994. - 157 p.
Стаття надшшла до редакци 20.03.2015
УДК 636.5.084.52
Кирил1в Б. Я., к. с.-г.н., с.н.с., ([email protected]) © Ратич I. Б., д.с.-г.н., членкор НААН, ([email protected])
Гунчак А. В., д.с.-г.н., с.н.с., ([email protected]) Федорович G. I., д.с.-г.н., професор, ([email protected])
Институт б1ологИ' тварин НААН, Украгна, Льв1в
БЮЛОГ1ЧН1 ТА МЕТАБОЛ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Р13НИХ ВИД1В С1ЛЬСЬК0Г0СП0ДАРСЬК01ПТИЦ1
Приведено результаты анал1зу науковог лтератури та власних досл1джень i показано, що б1олог1чм та метабол1чм особливост1 pi3HUX виЫв
© Кирил1в Б.Я., Ратич 1.Б., Гунчак А.В., Федорович G.I., 2015
71
сгльськогосподарськоi птицi залежить eid виду птицi, cmadii онтогенетичного розеитку, ф1з1олог1чного стану, напрямку та р1вня продуктивност1.
Анал1з науковог лтератури св1дчить про те, що актившсть nepe6izy метабол1чних процеав залежить eid напряму та pieun npodyKmuenocmi птищ. Встаноелено, що в курей з високою продуктивтстю в жоетках фол!кул!в, що розеиеаютъся, особливо у nepiod ix ттенсивного росту, накопичуетъся значно бтьше а-глобулШв, мжу курей з низъкою продуктивмстю, що позитивно корелюе з eMicmoM гл1когену в жовтку. Водночас, вм\ст амтного азоту в печ1нц1 високопродуктивног птищ нижчий, що може бути пов'язано з ттенсивним транспортуванням ам1нокислот з печ1нки у яйцепров1д, де вони берутъ участь у синтез! специф1чних быюв яйця.
Ключовг слова: кури, гуси, тдики, перетлки, метабол1зм, б1олог1чм особливост1
УДК 636.5.084.52
Кырылив Б. Я., к. с.-х. н, с.н.с., Ратич И. Б., д.с.-х.н., членкор НААН, Гунчак А. В., д.с.-х.н., с.н.с., Федорович Е. И., д.с.-х.н., профессор
Институт биологии животных НААН, г. Львов, Украина
БИОЛОГИЧЕСКИЕ И МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАЗЛИЧНЫХ ВИДОВ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЙ ПТИЦЫ
Приведены результаты анализа научной литературы и собственных исследований показано, что биологические и метаболические особенности различных видов сельскохозяйственной птицы зависит от вида птицы, стадии онтогенетического развития, физиологического состояния, направления и уровня производительности.
Анализ научной литературы свидетельствует о том, что активность течения метаболических процессов зависит от направления и уровня продуктивности птицы. Установлено, что у кур с высокой производительностью в желтках фолликулов, которые развиваются, особенно в период их интенсивного роста, накапливается значительно больше а-глобулинов, чем у кур с низкой производительностью, положительно коррелирует с содержанием гликогена в желтке. В то же время, содержание аминного азота в печени высокопродуктивной птицы ниже, что может быть связано с интенсивным транспортировкой аминокислот из печени в яйцевод, где ониучаствуют в синтезе специфических белков яйца.
Ключевые слова: куры, гуси, индюки, перепела, метаболизм, биологические особенности
UDC 636.5.084.52
Kyryliv B.Ya., Ratuch I. B., Gunchak A.V., Fedorovych E.I.
Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine
BIOLOGICAL AND METABOLIC CHARACTERISTICS OF DIFFERENT TYPES OF POULTRY
The analysis of scientific literature and own results have been shown that biological and metabolic features of different types ofpoultry depend on the type, stage of ontogenetic development, physiological state, direction and performance levels.
The analysis of the scientific literature indicates that the activity of metabolic processes flow depends on the direction and level of productivity of poultry. Found that
72
in chickens with high productivity in the yolk follicles developing, especially in the period of intensive growth, accumulated significantly more a-globulin than in chickens with low productivity, which is positively correlated with the content of glycogen in the yolk. However, amine nitrogen content in the liver of poultry of highly lower, which may be associated with intensive transport of amino acids from the liver into the oviduct where they are involved in the synthesis of specific proteins eggs
Key words: hens, goose, turkeys, quails, metabolism, biological characteristics
3 бюлопчно1 точки зору найхарактершшими ознаками птищ, яю вщр1зняють ÏX вщ шших вид1в тварин, е штенсивнють nepeôiry метабол1чних процес1в [1]. Зокрема, вщ шших вид1в сшьськогосподарських тварин птиця вщр1зняеться вищим споживанням Оксигену на одиницю живо! маси, прискореним пульсом i диханням [2].
Для птищ характерним е розмноження шляхом вщкладання яець. Ця особливють дае можливють штучно виводити молодняк у будь-яких кшькостях i в будь-яку пору року, уникаючи сезонное^, точно планувати технолопчш групи за строками та кшькютю, а племшний матер1ал (яйця) збер1гати й перевозити на значш вщсташ [3, 4].
Пщвищена штенсивнють обмшних процес1в в оргашзм1 сприяе раннш скоростиглосп та високш продуктивность Сшьськогосподарська птиця характеризуеться високою енерпею росту. Так, жива маса м'ясних курчат i каченят за nepmi 50 д1б життя збшьшуеться у 40 раз1в, пор1вняно з масою при народженш, а гусенят - у 35 раз1в [5].
У дослщженнях на курчатах-бройлерах i каченятах-бройлерах, встановлено, що середньодобов1 прирости маси тша у каченят постшно збшьшувались з одно- до 23-добового в1ку. При цьому, максимальна штенсивнють росту припадала на 19-23 добу життя. Пюля цього наступав перюд пом1тного зниження штенсивносп росту, який тривав 10 д1б. У курчат, картина середньодобових прироста була под1бною, однак перюд депресп (зниження штенсивносп росту) наступав на кшька дшв рашше [6].
В умовах штенсивного вирощування птищ та за сучасних метод1в год1вл1 показано, що вся сшьськогосподарська птиця (кури, качки, гуси, шдики, перепели) можуть добре перетравлювати бшок тваринного походження. На цш шдстав1 назван! види домашньо1 птищ слщ вщнести до всещних [7].
Комбшорми, що виготовляються для год1вл1 птищ гарантують максимальне використання поживних речовин. Особливу увагу необхщно придшяти особливостям травления, всмоктування та обмшу речовин р1зних вид1в сшьськогосподарсько1 птищ. Хоч у nepe6iry та регуляцп травних функцш суттевих вщмшностей м1ж окремими видами птах1в не icHye [1], проте, будова i функщонування травно! системи птищ мають cboï особливосп [7-9].
За конверс1ею корму в продукщю сшьськогосподарська птиця поступаеться лише рибг Так, на 1 кг приросту живо! маси бройлери витрачають 2-2,5 кг концентрата, тод1 як свиш - 4-5 кг. Виробництво харчового бшка за рахунок яець i м'яса птищ е економ1чшшим, шж за рахунок шших м'ясо-виробляючих галузей тваринництва [3]. 3 bîkom несучють курей, качок та шдиюв знижуеться в pik приблизно на 10-15 %. Несучють гусей збшьшуеться до 3-4-р1чного в1ку [1].
Слщ звернути увагу i на певш м1жвидов1 бюлопчш особливосп птищ, яю впливають на штенсивнють обмшних процес1в, picT, розвиток та продуктивнють.
Так, для перепел1в, з пом1ж бюлопчних особливостей, у першу чергу необхщно вщзначити ïx високу скороспшсть, штенсивнють росту, продуктивнють,
73
яюсть яець та м'яса, а також короткий термш шкубацп яець. Самки починають нестися у в1ц1 38-50 дшв. 1х несучють - 270-300 яець за piK. Сшввщношення м1ж частинами яець перепшок - жовток - 32,3 %, бшок - 60 %, шкаралупа - 7,7 % [2, 3].
Скороспшсть у перепшок удв1ч1 вища, шж у пекшсько! качки, втрич1 вища, шж у кролиюв. Повний цикл, вщ закладки яець в шкубатор до першого яйця вщ молодо! перепшки, становить всього 52-66 д1б. На 10 добу перепшки отрюються, у 30 - стають дорослими, а у 40-45 - почииають нестися. Один тиждень життя перепшки вщповщае 3,5 тижням життя курки яечно! породи. Для вирощування 1 кг перепелятини необхщно затратити 3,5-3,6 кг корму. Витрата на 1 кг яечно! маси становить 2,6 кг. Maca яець, знесених за piK перепшкою, в 24 рази перевищуе масу !! тша, тод1 як у курей це сшввщношення становить 1:8. У шдичок маса яйця становить 1 % вщ живо! маси, у курей - 3,8 %, ау перепел1в - 7,8 % [4].
Перепшки стшю до багатьох шфекцшних хвороб. 1х температура тша е вищою на 20С, пор1вняно з птицею шших вид1в. У кров1 птиц1 цього виду немае збудника групи лейкоз1в, що дае можлив1сть використовувати !х для виготовлення против!русних npenapaTÍB. Ембр1они використовують для виробництва вакцини проти кору, паратифу, вюпи, грипу. Переп1лки практично не уражуються сальмонельозом, що пов'язано з сильною ¿мунною системою [5].
Щодо якост1 перепелиних яець, то вони можуть довгий час збер1гатись за звичайно! KÍMHaTHo! температури. Яйця не псуються впродовж к1лькох м1сяц1в. А наявний у перепелиних яйцях бшок овомуко!д зумовлюе антиалерг1чну д1ю продукту. На ochobí цих яець виготовляють л1карський препарат протиалерг1чно! Д1! [6].
KpiM цього, перепел1в використовують для наукових досл1джень з генетики, ф1зюлогп, 6ionori!, ендокринологй' та ¿нших галузей науки. Переп1лки - перший вид птищ, який введено до програми досл1дження космосу [10].
За напрямком продуктивност1 в галуз1 птах1вництва, переважно, використовують три групи курей - яечш, м'ясн1 i яечно-м'ясн1, або комб1нован1. Основними господарсько-економ1чними показниками курей яечних пор^д е висока несучють i невелика маса т1ла. Яйця починають нести у 4-5-мюячному вщ1, несуч1сть становить б1ля 300 яець на piK. У них невелика маса тша, щшьно прилягае оперення [17]. Породи курей м'ясо-яечного типу íctotho в!др1зняються за продуктивним якостям в^д яечно! породи. У ще! породи б1льш виражен1 м'ясн1 ознаки. Heey4ÍCTb становить 160-200 яець на piK (окремих nopifl нав1ть до 260 яець на pík). Яйцекладку починають на 5-6-й мюяць теля виведення.
Heey4ÍCTb курей м'ясних порщ - в1д 80 до 180 штук яець на piK [12]. Широке поширення в Hamiñ Kpaim знайшли породи м'ясних курей - коршш i пл1мутрок б1лий, яю послужили базою для виведення к\тэчат-бшйлешв [13].
Л1деоом з оозведення шдиюв е США - понад 40 % cbítoboto виробництва ¿ндичого м'яса припадае на цю кра!ну. Найбшьш поширен1 породи ¿ндик1в - 6ini та бронзов! широкогруд!, п!вн!чно-кавказьк! i московсью 6ini й бронзов!, белтсвшьсью 6ini, тихорецьк! чорн! [14].
Швидкоспшсть i висока плодюч!сть !ндик!в дае змогу за короткий терм!н отримувати багато високояк!сних продукт!в харчування. Дуже ц!нною особлив!стю цього виду nraxiB е !х все!дн!сть, оск!льки для год!вл! можна використовувати корми як рослинного, так тваринного походження. У 6-7 мюячному в!ц! жива маса шдиюв певних пор!д сягае 9-12 кг, дорослих - 17-24 кг. Динамша росту т!ла !ндичок у перший тиждень життя, пор!вняно, невисока i поступаеться бройлерам, noTÍM pÍ3KO зростае i до пер!оду завершения росту вона зб!льшуеться у самок - у
74
200 раз1в 1 майже у 800 - у самщв. Цшавими е досягнення селекцп в цш галуз1 шдиювництва, зокрема, е даш про рекордну живу масу самця в однор1чному вщ! -понад 40 кшограм!в. Завдяки добре розвиненим грудним м'язам у шдиюв чистий вихщ м'яса значно бшьший, шж у шших вид1в птищ 1 становить 58,5 % маси непатраних тушок, зокрема на м'язи припадае 48 % [15-17]. 1ндики характеризуються високою вщтворювальною здатнютю, що дае змогу одержувати вщ одше! самки 90-100 шдичат, яю швидко ростуть 1 добре оплачують корми приростом живо! ваги. Затрати корм1в на 1 кг приросту становлять 3-4 кг [15].
Гуси, вщ шших вид1в сшьськогосподарсько! птиц! вщр!зняються шзшшою спшстю, яка у них настае у 240-310-добовому вщ!. Важливою особливютю гусей е здатнють пощати велику кшьюсть зелених та соковитих корм1в. Травний тракт у них в 11 раз1в довший вщ тулуба (у курей вш довший у 8 раз1в). М'язовий шлунок гусей мае вд1ч1 бшьшу силу тиску, шж у курей. Ц1 особливосп дають змогу !м перетравлювати клггковину корму (45-50 %). Гуси краще використовують енерпю корму. Наприклад, кури засвоюють И на 65 %, а гуси - на 79-80 % [18].
Молодняк росте досить швидко. Жива маса сучасних порщ добових гусенят 90-110 г, в мюячному вщ! - 1,4-1,8 кг, у двомюячному - 3,4-4 кг, у тримюячному -4,2-4,4 кг, у чотиримюячному - 5-5,5 кг 1 в пташенят п'ятимюячного вшу - 5,56,5 кг. Висока штенсивнють росту гусенят обумовлена пщвищеним р1внем метабол1чних процес1в, що е характерним як для молодняку, так 1 для дорослих гусей [19].
У гусей густе 1 щшьне оперення, а тому вони не бояться холоду 1 легко витримують морози до 25-30°С. Дуже високо цшиться на свгговому ринку 1 гусяча перо-пухова сировина прижиттевого обскубування, яка вщзначаеться високими тепло!золяцшними властивостями, довгов!чшстю (до 25 роюв), еластичнютю 1 тшьки трохи поступаеться найкращому в цьому вщношенш гагачому пуху. На протяз! року дорослих гусей можна скубати до трьох раз1в, отримуючи вщ них по 200-300 г перо-пухово! сировини з вмютом чистого пуху до 30 %. Цша перо-пухово! сировини, яка вщповщае стандартам €С досягае 50 долар1в США, а вщсортованого пуху - 130 долар1в за 1 кг [19].
М'ясо гусей, пор1вняно з м'ясом шших тварин мютить значно бшьше повноцшних бшюв 1 тому краще засвоюеться оргашзмом людини. За вмютом амшокислот л1зину, пстидину, аланшу бшок гусячого м'яса перевищуе бшок м'яса курчат-бройлер1в, вщповщно, на 30 , 70 1 30 %. Гусячий жир мае 90 % олешово! кислоти й розтоплюеться за температури 25-340С, за в'язюстю гусячий жир близький до вершкового масла - 4,640. В оргашзм! людини вш засвоюеться на 9798 %, адже чим нижча точка температури плавления жиру, тим краще вш засвоюеться. Иого також використовують у фармацевтичнш промисловосп [20].
У гусячих яйцях вщносний вмют води менший, шж у курячих, а жиру -бшьший. Така особливють склалася у процес! еволюцшного розвитку. Гуси пристосоваш жити 1 розмножуватися поблизу водойм, де для об1гр1ву оргашзму потр1бно бшьше тепла. Особливо велика потреба у тепл1 для об1гр1ву гусенят пщ час перебування !х на вод! на початку постембрюнального розвитку. Це мае значения для водного обмшу у процес! шкубацп гусячих яець, адже при окисненш жир1в видшяеться значна кшьюсть води. Обмшна вода частково компенсуе втрату вологи при випаровуванш 1 поповнюе !! початков! запаси в яйщ, що послаблюе напружен!сть водного обмшу. За перюд !нкубац!! початкова маса гусячих яець зменшуеться у середньому на 12-13 % [21].
75
У перюд розвитку ембрюна в гусячому яйщ утворюеться 93,3 калорш тепла, в курячому - 23 калорп. У процес1 шкубацп дихання ембрюшв посилюеться, особливо до кшця шкубацп, що веде до зменшення вмюту кисню 1 до збшьшення концентрацп в повпр1 вуглекислоти. Нестача кисию негативно позначаеться на росл 1 розвитку ембрюна. При вмют1 10 % вуглекислого газу у повпр1 вс1 ембрюни гинуть у перший тиждень шкубацп. Тому при шкубацп гусячих яець необхщна посилена вентиляц1я [22].
Вщтворення птищ, як 1 шших тварин, вщбуваеться шляхом розмноження. Особливютю процес1в злиття чолов1чих та жшочих клггин та наступного розвитку ембрюшв у птищ е те, що сам процес заплщнення (злиття чолов1чого та жшочого пронуклеус1в) проходить у статевш систем! самиць (лшщ яйцепроводу), а ембрюнальний розвиток - поза оргашзмом матерь Ушкальним е те, що природа створила середовище (яйце), в якому ембрюн може розвиватися окремо вщ материнського оргашзму, використовуючи його поживш речовини. На процес заплщнення природою вщведено всього близько 20 хвилин. Перший етап дробления зиготи протягом доби вщбуваеться у яйцепроводь Цьому сприяе температура тша самиць, яка становить 41-430С . Пюля вщкладання ооцита процес розвитку ембрюна припиняеться до моменту природно! або штучно! шкубацп [1].
Жовток яець птищ — це бюлопчна система, яка повнютю забезпечуе автономш умови живлення у перюд ембрюнального розвитку 1 елементарний захист зародка вщ впливу зовшшнього середовища [22]. Проте, слщ вщзначити, що вмют окремих субстрапв у яйцях р1зних вид1в сшьськогосподарсько! птищ е неоднаковий. Основними компонентами яець е протеши, вуглеводи, лшщи, жири 1 зола. Так, у бшках курячих яець мютиться 10,2-10,7 % проте!шв, шдичих та гусячих - 11,1-11,7 %. Вуглевод1в найбшьше у бшках шдичих яець (1,2-1,3 %), а лшщ1в - у бшках качиних яець. Серед впамшв, яю мютяться у бшках яець, найбшьше значения мае рибофлавш (В2), який обумовлюе швидкють росту ембрюна, розвиток кютяка 1 нервово! тканини. Однак, за кшькютю (вщ 2,7 до 7,3 мкг/г у р1зних вщцв птищ) вш поступаеться холшу (вщ 8,3 до 13,7 мкг/г) та пантотеновш кислоп (вщ 5,4 до 12,8 мкг/г). У бшках яець мютиться антибютична речовина - л1зоцим, яка здатна вбивати мшрооргашзми або затримувати !х розвиток [23].
У жовтках мютиться значна кшькють лшщ1в (вщ 23 % у цесарок до 36 % у гусей). Основну масу лшщ1в становлять жири (глщериди) 1 фосфолшщи. Жири представлен! насиченими жирними кислотами, серед яких найбшьше олешово! та лшолево!, й ненасиченими жирними кислотами — найбшьше пальм1тиново! та стеариново! [24].
Жовтки яець депо вп-амшв та шгмешгв - А, Б, Е, В1, В2, В3, В6, В12, Н, РР, каротинощи. Зокрема, в1тамшу А - вщ 4,9 мкг/г у качок до 11,8 мкг/г у перепшок, в1там1ну Е - вщ 22,6 мкг/г у цесарок до 41,3 мкг/г у гусей, в1тамшу В3 - вщ 39,7 мкг/г у шдичок, до 57,3 мкг/г у гусей [21].
Особливе значения мае наявнють в яйцях велико! кшькосп незамшних амшокислот в оптимальному для людини сшввщношенш. Тому, засвоюванють яечних проте1шв становить 96-98 %. Близько 40 % протешу яець припадае на частку замшних амшокислот. Невелика кшькють мшеральних речовин яець представлено, в основному, Фосфором, Кальщем 1 Манганом у жовтку; Хлором, Кал1ем, Натр1ем 1 Сульфуром - у бшку. 3 мшроелемешгв у бшку невелику частку становить Бор, Купрум, Плюмбум, Силщум, в жовтку - Алюмшш, Бром, Купрум, Фтор, Плюмбум, Манган, Цинк, Ферум 1 Иод [8, 9].
Показано, що жовтки перепелиних яець, пор1вняно з жовтками гусячих та шдичих яець, характеризуються меншою кшькютю гщроперекис1в, вищою активнютю глутатюнпероксидази (ГП), мютять бшьше вщновленого глутатюну [1].
76
Яйця перепшок вщр1зняються надзвичайно високою активнютю антиоксидантних фермешгв. Так, активнють каталази (ферменту, що захищае клггини вщ прооксидантно! дп перекису Пдрогену) виявилась у 26 раз1в вищою, шж у жовтках курячих яець, майже у 7 раз1в, шж у гусячих й удв1ч1 вищою, шж у ¿ндичих [1, 2].
У процес1 ембрюнального розвитку bmíct бюлопчних субстрата у яйцях птищ змшюеться. Показано, що у процес1 шкубацп яець bmíct загальних лшщв, фосфолшщв, moho- i диацлглщерол1в у жовтках знижуеться, а кшьюсть еф1рно-зв'язаного холестеролу - зростае [3]. Показано також, що у процес1 шкубацп курячих яець у жовтках зменшуеться bmíct розчинних бшюв та вшьних амшокислот i пщвищуеться загальна протешазна активнють. Активнють амшотрансфераз (АсАТ i АлАТ) зростае до 15 -i доби шкубацп, на 19-у добу дещо знижуеться i знову зростае у виведених курчат. Впродовж шкубацп спостер1гаеться зниження вмюту глюкози у жовтках. Р1вень глшогену до 15-1 доби шкубацп зростае, а пот1м знижуеться [4].
Про р1зну штенсивнють nepe6iry метабол1чних процес1в у жовтках яець у процес1 шкубацп свщчать дослщження, проведен! на курях, перепелах, шдиках i гусях. Сшвставлення даних л1тератури вказуе на те, що процес формування системи антиоксидантного захисту в ооцитах у процес1 ix росту, з одного боку мае певн1 видовi вщмшносп, а з шшого - спшьш законом1рносп. Зокрема, ооцити курей на bcíx стад1ях росту характеризуються набагато вищою супероксиддисмутазною та каталазною активнютю, а також вищою концентращею продукта пероксидацп лшщв [5]. Дещо нижча активнють антиоксидантних фермента виявлена в ооцитах японських перепел1в [6], однак, вона вища, шж в ооцитах гусей. У той же час, динамша змш фермента антиоксидантного захисту, особливо супероксиддисмутази в ооцитах курей, японських перепел1в i гусей у процес1 i'x росту е под1бною [10, 11].
Встановлено певний корелятивний зв'язок м1ж активнютю системи антиоксидантного захисту (САЗ) оргашзму молодняка курей у раннш постембрюнальний перюд розвитку, та формуванням САЗ в ооцитах й ембрюнах [12]. Водночас, кшькюш 3míhh продукта перекисного окиснення лшщ1в та системи антиоксидантного захисту у залишковому жовтку 14-добових перепелиних ембр1он1в, 26-добових гусячих ембрюшв, 24-добових шдичих ембр1он1в та виведених перепелят, шдичат i гусенят вщр1зняються за штенсивнютю nepe6iry цих процес1в та за ix спрямованютю [1].
Bíkobí особливосп функцюнування антиоксидантно! системи курчат у постембрюнальному онтогенез! характеризуються високою супероксид -дисмутазною активнютю в органах i тканинах добових курчат, що свщчить про певний компенсаторний захист оргашзму пташенят при переход! вщ rinoKcii' завершального етапу ембрюнального розвитку до вщносно! rinepoKcii' в nepmi дш життя. 3 bíkom (аж до 30-1 доби життя) спостер1гаеться зниження активносп супероксиддисмутази та зростання активносп пероксидази, каталази i глутатюнпероксидази [13-15]. Щодо активносп супероксиддисмутази в кров1 курчат-бройлер1в, то у 30-добово! птищ вона збшьшуеться в 2,4 разу та найвищого р1вня досягае в кров1 50-добових курчат [16]. У дослщженнях на шдиках i гусях встановлено що пщ час постнатального розвитку до двомюячного в1ку в opraHÍ3MÍ птищ вщбуваеться активащя процес1в ktíthhhoi прол1фераци, посилення мпогенезу л1мфоцита i пщвищення i'x функцюнально! активносп. При цьому, в кров! шдиюв, пор1вняно з гусьми, виявлено вищу функцюнальну активнють В-клпинно! ланки ¿муштету, фагоцитарну активнють та бшьший bmíct циркулюючих
77
¿мунних комплексе, що свщчить про р1вень ¿мунного потенщалу [17]. Про те, що високоспещал1зоваш структури, яю забезпечують клггинну ланку неспециф1чно! резистентносп у птищ формуються у nepmi дш життя, свщчить високий р1вень показниюв функцюнально! активносп лейкоцита (фагоцитарна актившсть, число, шдекс, НСТ-тест) у кров1 гусей та шдиюв 20- i 60-добового в1ку [18, 19].
Численш експериментальш дослщження, проведен! на р1зних видах птищ показали, що штенсивнють метабол1чних процес1в у ix оргашзм1 змшюеться залежно вщ перюду онтогенетичного розвитку i ф1зюлопчного стану, а також мае органо-тканинну специфшу [13, 16, 20-23, 25-30].
Наприклад, встановлено, що шд час яйцекладки, тканини печшки перепшок, пор1вняно з шдичками i гусками, характеризуются вищою актившстю супероксиддисмутази i каталази, нижчою глутатюнпероксидазною актившстю, а також бшьшим вмютом впам1ну Е, меншим вмютом впам1ну A i каротино1дав; у м'язах перепшок, пор1вняно з шдичками i гусками вщзначено менший вмют продукпв ПОЛ при найвищш активносп каталази та глутатюнпероксидази [1]. Показано, що характер змш активносп фермента антиоксидантного захисту у мозку дорослих перепел1в був под1бним до характеру змш у курей та шдиюв [31].
Загальний вмют амшокислот та i'x сшввщношення у печшщ, скелетних м'язах та mKipi гусей з одно- до 60-добового в1ку значно змшюеться, а в слизовш тонкого кишечника ютотних змш не спостер1гаеться [32].
Анал1з науково! лператури свщчить про те, що актившсть nepe6iry метабол1чних процес1в залежить вщ напряму та р1вня продуктивное^ птищ [33]. Встановлено, що в курей з високою продуктивнютю в жовтках фол1кул1в, що розвиваються, особливо у перюд i'x штенсивного росту, накопичуеться значно бшьше а-глобулшв, шж у курей з низькою продуктивнютю, що позитивно корелюе з вм1стом глшогену в жовтку [13, 34, 35]. Водночас, вмют амшного азоту в печшщ високопродуктивно! птищ нижчий, що може бути пов'язано з штенсивним транспортуванням амшокислот з печшки у яйцепровщ, де вони беруть участь у синтез! специф1чних бшюв яйця [13].
Цшавими е результати дослщжень, що стосуються процес1в оперення у птищ. Зокрема, встановлено, що процес формування оперення в курчат-бройлер1в та каченят-бройлер1в вщбуваеться по р1зному. У каченят, наприклад пухове шр'я становить основну масу майже до 23-добового вшу, в той час, як у курчат уже на дванадцяту добу е велика кшькють контурного nip'я. Природно щ види nip'я р1зняться не тшьки своею будовою, але й х1м1чним складом. TaKi даш корелюють з приростами живо! маси птищ. Так, у першому перюд1 вирощування (до 30-добового в1ку) штенсивнють росту каченят вища, шж курчат, а отже витрата пластичних i енергетичних речовин на побудову пера нижча [4].
Таким чином, анатз лпературних джерел свщчить про те, що бюлопчш та метабол1чш особливосп р1зних вид1в сшьськогосподарсько! птищ залежать вщ виду птищ, стадп онтогенетичного розвитку, ф1зюлопчного стану, напрямку та р1вня продуктивность
Лггеоатуоа
1. Ф1зюлопя сшьськогосподаоських тваоин: Пшоучник. - [3-те вид., пеоеооб. i допов ] / [Науменко В. В., Дячинський А. С., Демченко В. Ю., Деоев'янко I. Л. ] / За оед. I. Д. Дерев'янко, А. С. Демченко. - К.: Центр учбово! лператури, 2009. - 568 с.
2. Промышленное птицеводство : научное издание / Сост. В. И. Фисинин, Г. А. Тардатьян. [2-е изд., пеоеоаб. и дополн.] - М.: Агоопоомиздат, 1991. - 544 с.
3. Деоев'янко I. Л. Бюлопчш особливосп сшьськогосподаосько! птищ / I. Д. Дерев'янко // ЕФективне птах1вництво. - 2008.- № 3(39). - С. 25-26.
4. Кочиш И. И. Биология сельскохозяйственной птицы: учеб. Пособие / Кочиш И. И. , Сидоренко Л. П., Щербатов В. И. — М.: Колос, 2005. — 203 с.
78
5. Саитбаталов Т. Ф. Водоплаваюшая птица Республики Башкортостан: перспективные направления / Саибаталов Т. Ф., Гайсин М. X., Фаррахов А. Р. // Птица и птице продукты. 2005. - № 6. - С. 13-15.
6. Ратич I. Б. Бюлопчна роль cipKH i метабол1зм сульфату у птищ / I. Б. Ратич. - Льв1в: ГБ. в.1, 1992. - 172 с.
7. Самохин В. Т. Проблемы гипомикрозлементозов в животноводстве /
B. Т. Самохин // Ветеринария. - 1992. - № 1. - С.48-50.
8. Данилов М. С. Лекарственные растения при лечении заболеваний молочной железы у коров / М. С. Данилов // Materialy 6 Miedzynarodowei naukowi-praktycznej konferencji «Europejska nauka 21 powiek - 2010» 07-15 maja 2010 roku. -Przemysl. Nauka I studia. -2010. -V. 12.
9. Заянчковский И. Ф. Применение настойки эвкалипта в акушерско-гинекологической практике / И. Ф. Заянчковский. - М. : Ветеринария. - 1966. -№ 7.- С. 82-83.
10. Clementino dos Santos E. Effect of growth beneficial additives on broiler carcass yield / Clementino dos Santos E. // In: Proc. Braz. Soc. Anim. Prod. - 2002. -P. 454-457.
11. Головешенко А. А. Особливосп травления та обмшу речовин v птиш / А. А. Головещенко, А. В. Деева // Ефективне птах1вництво. - 2006. - № 9 (21). -
C. 11-16.
12. Харчук Ю. Разведение домашней птицы на ферме и приусадебном участке / Ю. Харчук. - Феникс, 2007.- 207 с.
13. Сичов М. Ю. МорАолопчний склал яець японських перепел1в за р1зного жирового живлення / М. Ю. Сичов, Ю. В. Позняковський // Сучасне птах1вництво. - 2010. - № 5. -С. 12-14.
14. Паникар I. I. Ше газ про перепел1в. Технология вирощування та здоров'я тварин / I. I. Паникар // Тваринництво Укра!ни. - 2001. - №1. - С. 5.
15. Перепел1вництво [Електронний ресурс] : - Назва з титул. екрану http://mapyourinfo.com/wiki/uk.wikipedia.org/.
16. Долгов В. В., Мошкин А. В. Обеспечение качества в клинической лабораторной диагностике: Практ. Руководство / В. В. Долгов, А. В. Мошкин. - М.: «Медиздат», 2004. - 216 с.
17. ЧигишнаН. А. Разработка биомодифицированных кормов для перепелов / Н. А. Чигирина, О.С. Корнеева // Мясная индустрия. - 2006. - № 3. -С. 43-45.
18. Жеребов М. С. Перепел1вництво в Украш / М. С. Жеребов // Ефективне птах1вництво. - 2011. - № 8. - С. 34-38.
19. Кравепь Г. А. Кури, яю несуть яйця / Г. А. Кравець // Фермерське господарство. - 2010. - № 24. - С. 3-4.
20. Романова Н. Кормление кур мясных пород / Н. Романова // Фермерське господарство. - 2010. - № 20. - C. 19.
21. Коваленко Г. Племшний матер1ал для вирощування бройлер1в / Коваленко Г., Степаненко I., МосяюнаТ. // Агроб1знес сьогодш. - 2010. - № 8. -C. 34-35.
22. Delange F. Iodine reauirements during pregnancy, lactation and the neonatal period and indicators of optimal iodine nutrition / F. Delange // Public Health Nutr. -2007. - Vol. 10. - P. 1571-1580.
23. EipTa Г. О. Товарознавство м'яса. Навчальний пос1бник / Г. О. Б1рта, Ю. Г. Бургу. - К.: Центр учбово! л1тератури, 2011. - 164 с.
24. Productive Performance and Immunocompetence of Commercial Laying Hens Given Diets Supplemented with Eucalyptus / [ Montaal Abd. El., Ahmed A. M. N., Bahakaim A. S. A., Fathi M. M.] // International Journal of Poultry Science. - 2008. -Vol. 7 (5). - P.445-449.
79
25. Лашко О. I. Пташиний дв1р. 1ндики / О. I. Лашко. - Ки1в: КП „Д1м, сад, город", 2003 - 54 с.
26. Мальцева В. 1ндичка — птиця випдна / В. Мальцева // Сшьська хата. -2011. - № 9. - С. 2-3.
27. Бородай В. П. Индейка - птица мясная / В. П. Бородай // Сучасне птах1вництво. - 2010. - № 9. - С. 32-34.
28. Лашко О. I. Пташиний дв1р. Гуси / О. I. Лашко. - Ки!в: КП «Щм, сад, город», 2002 - 74 с.
29. Харчук Ю. Разведение и содержание гусей в родовой усадьбе / Ю. Харчук. - Феникс, РнЛ , 2011. - 84 с.
30. ГунчакА. В. Гуси пеоом го1ють / А. В. Гунчак, Г. М. Стояновська // Сшьський господар. - 2009. - № 3/4. - С. 55-58.
31. Инкубация гусиных яиц [Электронный ресурс] : - Название с титул. экрана. http://sD007.ru/comDany/library/2usevodstvo/inkubaciya-2usinyh-yaic
32. Буотов Ю. 3. Инкубация яиц : справочник / Ю. 3. Буртов, Ю. С. Голдин, И. П. Кривопишин. - Москва : Агропромиздат, 1990. - 239 с.
33. Кирил1в Б. Я. Лшщний та жирнокислотний склад тканин курей, ембрюшв I добових курчат за р1зного складу рацюну : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. с.-г. наук.: спец 03.00.04 «Бюх1мш» / Кирил1в Б. Я. - Льв1в, 2004. -17 с.
34. Бородай В. П. Перепелиш яйця - запорука здоров'я людини / В. П. Бородай // Сучасне птах1вництво. - 2010. - № 6. - С. 21-22.
35. МартинюкУ. А. Видов1 особливосп антиоксидантного статусу у птах1в та способи його корекцп у ранньому постнатальному пер1од1 : автореф. дис. на здобуття наук. ступея канд. с.-г. наук : 03.00.04 «Бюх1м1я» / У. А. Мартинюк. - Л., 2007. - 19 с.
Стаття надшшла до редакци 16.03.2015
УДК 636.087.7:636.52
Кирил1в Я. I., д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ, Прудиус Т. Я., асп1рант, Варило Б. С., к. с.-г. н. ©
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ЕФЕКТИВН1СТБ ЗАСТОСУВАННЯ БЮЛОГ1ЧНО-АКТИВНО! К0РМ0В01 ДОБАВКИ АКТИВЮ В РАЦЮН1 КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В
Виечали можлив1сть поеног зам1ни антиб1отик1в б1олог1чно активною кормовою добавкою актив1о в склад яког входить екстракти еф1рних масел кариц1, розмарину, орегано та екстракту перцю чт.
Встановлено що додавання 100 г на тону комб1корму актив!о сприяе тдвищенню живог маси курчат-бройлер1в на 17,32 % та маси гст^вних частин, зокрема м'яз1в стегна / грудини. Сприяе зниженню внутр1шнього жиру на 10,66 %
Ключовг слова: курчата-бройлери, актив1о, еф1рт масла - орегано, розмарин, кариця, перецъ чш, жива маса, гст!вт частини, яюстъ м'яса.
© Кирил1в Я.1., Прудиус Т.Я., Барило Б.С., 2015
80
