CC BY
34
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8411 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.92.082.35.087.7:577.1
Productivity of growing rabbits at different levels of methionine in the diet
M.Yu. Sychov, T.A. Holubieva, Yu.V. Pozniakovskyi, L.M. Andriienko, M.I. Holubiev
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 15.01.2018 Received in revised form 28.02.2018 Accepted 05.03.2018
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroiv Oborony str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine. Tel. :+38-097-827-53-44 E-mail: sychov@ukr. net, golubeva. nubip@gmail. com, yuriy_pozniakovskiy@nubip.edu. ua, amorandrienko@gmail.com, golubev. mon@gmail. com
Sychov, M.Yu., Holubieva, T.A., Pozniakovskyi, Yu.V., Andriienko, L.M., & Holubiev, M.I. (2018). Productivity of growing rabbits at different levels of methionine in the diet. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 60-64. doi: 10.15421/nvlvet8411
The article presents the results of experimental studies on the influence of various levels of methionine in feed on the productivity of growing rabbits. The research was conducted in the conditions of the problematic research laboratory of feed additives of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Experiment was carried out on young rabbits HYLA hybrids of the French company EUROLAP, of which, on the principle of analogues, four groups were formed - control and 3 experimental, with 20 heads (10 females and 10 males) in each. The experiment lasted 42 days. Every week we conducted individual weighings of the experimental animals, calculation of weight gains and feed costs. For feeding of the experimental rabbits were used diets, which were balanced by energy and main nutritional elements, but differed in the content of methionine - the rabbits of the control group consumed feed containing methionine 0.29%, the second - 0.41%, the third - 0.54%, the fourth - 0.66%. Diet consisted of wheat bran, sunflower meal, sunflower hulls, alfalfa grass meal, premix and bone concentrate. At the 84th day of age, the largest body weight was in rabbits, which consumedfeed containing methionine 0.41% - 3005.4 g, which is on 3.2% (P < 0.01) more than in the control. Over the entire period of the experiment largest absolute increase was observed in rabbits of second group (0.41% of methionine) and preponderated the indicator of animals of control group at 5.7% (P < 0.001). The average daily gain for the entire period of the experiment was the highest in rabbits of the second group, which was on 5.8% (P < 0.001) more than in control. Calculations of feed costs for the period of growth 42-84 days indicate that the rabbits that consumed a feed containing 0.66% methionine per 1 kg of body weight gain consumed it by 2.3% less than control, and those who consumedfeed with contents 0.54% methionine - by 1.5% less, 0.41% methionine - by 1.2°% less. According to experimental results, we can conclude that for maximum increases in body weight with moderate cost of feed per unit of weight must use diet containing methionine 0.41%.
Key words: rabbits, methionine, body weight, gain, feed costs, diet.
Продуктившсть молодняку кролiв за pi3H^ pierne метшншу в комбжормах
М.Ю. Сичов, Т.А. Голубева, Ю.В. Позняковський, Л.М. Андр1енко, М.1. Голубев
Нац1ональний ^верситет 6iopecypcie i природокористування Украти, КиХв, Украша
У статтг подано результати експериментальних дослгдженъ щодо встановлення впливу ргзних ргвтв метютну в комбгкормг на продуктивтстъ молодняку крол^в, яких вирощуютъ на м 'ясо. Дослгдження проводились в умовах проблемноХ науково-дослгдног лаборатори кормових добавок Нацюналъного утверситету бюресурсгв i природокористування Украти. Було проведено науково-господарсъкий дослгд на молодняку крол^в ггбриду HYLA селекцп французъкоХ компанп EUROLAP, з яких за принципом аналоггв було сформовано 4 групи - контролъну i 3 дослгдних, по 20 голгв (10 самок i 10 самцгв) у кожнш. Дослгд тривав 42 доби. Щотижня проводили тдивгдуалъш зважування тддослгдного поголгв 'я, обчислення приростгв та витрат корму. Для год^вл! тддослгдного поголгв 'я молодняку крол^в використовували повнорацюнж комбжорми, якг були збалансованг за енерггею та основними елемента-ми живлення, але вгдргзнялися за вмгстом метютну - крол1 контролъноХ групи споживали комбжорм з вмгстом метюжну 0,29%, другоХ - 0,41%, третъоХ - 0,54%, четвертоХ - 0,66%. Комбжорм складався з вис!вок пшеничних, шроту соняшникового, лушпиння соняшнику, трав 'яного борошна люцерни, премжсу та мсткового концентрату. У 84-добовому вц найбглъшу масу тгла мали кролi, якi споживали комбжормз вмктомметюжну 0,41% - 3005,4 г, що на 3,2% (P < 0,01) бтъше тжу контролi. Заувесъ перод
до^ду наибольший абсолютний npupicm спостеркався у кролiв другог групи (0,41% метюшну), i переважав показник тварин контрольноi групи на 5,7% (P < 0,001). Середньодобовий прирют за увесь перюд до^ду був найбтьшим у кроленят другог групи, що на 5,8% (P < 0,001) бтьше шж у контролю. Розрахунки витрат корму за перюд вирощування 42-84 доби свiдчать, що кроле-нята, як1 споживали комбторм з вмютом 0,66% метюшну на 1 кг приросту маси тта витрачали його на 2,3% менше за контроль, а тi, як споживали комбторм з вмютом 0,54% метютну - на 1,5% менше, 0,41% метютну - на 1,2°% менше. Згiднo резуль-татiв до^ду можна зробити висновок, що для досягнення максимальних прирoстiв маси тта за пoмiрнoi витрати корму на х одиницю неoбхiднo використовувати комбторм iз вмютом метютну 0,41%.
Ключовi слова: крoлi, метюнт, маса тта, прирют, витрати корму, комбторм.
Вступ
Ведения штенсивного крол1вництва передбачае використання повнорацюнних комб1корм1в, яш по-винш бути забезпечеш уйма необхвдними елементами живлення. При вирощуванш крол1в на м'ясо особливо! уваги необхвдно прид1ляти нормуванню протешу, як основного фактору, що впливае на м'язовий при-рют.
Для максимально! реал1зацп генетичного потенць алу крол1в недостатньо балансувати рацюн лише за вмютом проте!ну, адже важливе значення мае вмют окремих амшокислот у ньому. Дослщження з встано-влення оптимальних р1вшв амшокислот для крол1в почалися ще у 60-х роках ХХ стотття (McWard et al., 1967; Gaman et al., 1970; Cheeke, 1971; Adamson et al., 1973) i полягали, в основному, у встановленш шльш-сних потреб для забезпечення росту та визначенш незамiнних амiнокислот. У ходi цих дослiджень було встановлено, що мжробюта товстого вiддiлу кишшв-ника здатна використовувати небiлковi сполуки, а цекотрофiя сприяе засвоенню та утриманню Нироге-ну в органiзмi. Проте, також встановлено, що додат-ковий Нпроген не може компенсувати занизький рiвень проте!ну в рацiонi та використання низькояшс-них джерел проте!ну з не збалансованим амшокисло-тним складом (Carabano et al., 2010).
Використання синтетичних амiнокислот дозволяе не тшьки пвдвищити продуктивнiсть, а i знизити рь вень надходження надлишкового Нiтрогену до навко-лишнього середовища (Han et al., 2000). Основними амшокислотами, як1 впливають на рют та засвоення проте!ну е лiзин та метiонiн. Крiм впливу на м'язовий прирют, метiонiн е важливою незамiнною амшокис-лотою, яка позитивно дiе на репродуктивнi якостi кролiв (Raharjo et al., 1986).
Актуальшсть дослiджень з встановлення оптимального рiвня метiонiну пiдтверджуеться рядом експе-риментiв. Yesmin та iншi (Yesmin et al., 2013) встано-вили, що включення до комбiкорму кролiв, який мю-тить природнiй рiвень метiонiну 0,24% додатково 0,25% метюншу (0,49% у структурi комбiкорму) дозволяе отримати досить висок1 показники продуктив-ностi.
Zhang та Li (Zhang and Li, 2010) стверджують, що додаткове введення метюшну до комбжорму сприяе пвдвищенню середньодобових прироспв молодняку кролiв, а найнижчi витрати корму спостер^алися у групi, де кролi додатково споживали 4 г/кг метюншу в корм^
1нша група науковцв Weissman et al., 2008) не встановила впливу рiзних рiвнiв метiонiну на зоотех-нiчнi показники молодняку кролiв, проте вказала на
залежшсть вiд його рiвня шлькосп y-глобулiнiв у кровi.
Зважаючи на розбiжностi у проаналiзованих лтге-ратурних джерелах, мета наших дослгджень полягала у встановлеш оптимального рiвня метюшну у комбь кормi для молодняку кролiв, яких вирощують на м'ясо.
MaTepia™ i методи дослiджень
Порiвияльний аналiз iз метою встановлення оптимального рiвия метiонiну у комбiкормi для кролiв проведено шляхом постановки науково-господарського дослвду. Експериментальнi досль дження проводились на кафедрi годiвлi тварин i тех-нологi! кормiв iм. П.Д. Пшеничного Нацiонального унiверситету бюресурйв i природокористування Укра!ни.
У 42-добовому вщ було вiдiбраио 100 голiв кроленят пбриду HYLA селекцi! французько! компанi!' EUROLAP, з яких за принципом аналопв було сформовано 4 групи - контрольну i 3 дослвдних, по 20 голiв (10 самок i 10 самшв) у кожнiй. Дослвд три-вав 42 доби (табл. 1).
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослвду
Група Вмют метюшну у комбжорм^ %
1 контрольна 0,29
2 дослщна 0,41
3 дослщна 0,54
4 дослщна 0,66
Щотижня проводили iндивiдуальнi зважування пiддослiдного поголiв'я, обчислення приростiв та витрат корму.
Для годiвлi пiддослiдного поголiв'я молодняку кролiв використовували повнорацiоннi комбiкорми, яш були збалансованi за енергiею та основними елементами живлення, але вiдрiзнялися за вмютом меть оншу вiдповiдно до схеми дослiду (табл. 2, 3).
Таблиця 2
Склад комбiкормiв, %
Компонент Вмiст
Висшки пшеничш 49,5
Шрот соняшниковий 25,0
Лушпиння соняшникове 15,0
Трав'яне борошно люцерни 8,0
Премжс 2,0
Юстковий концентрат 0,5
Р1вень метюшну у рацюш пщдослщних груп регу-лювали за рахунок додавання синтетичного препарату DL-мтiонiн.
Статистична обробка даних зроблена на ПК з ви-користанням програмного забезпечення MS Excel.
Таблиця 3
Вмют у 100 г комбiкормiв енергп та основних елементiв живлення для молодняку кролiв, %
Показник Вмют
Обмшна енерпя, МДж 0,92
Сирий протеш 17,65
Сира клiтковина 17,55
Сирий жир 3,29
Лiзин 0,85
Метюнш 0,29*
Треонш 0,70
Триптофан 0,22
Кальцш 1,19
Фосфор 0,74
Натрш 0,23
Вiтамiн А, тис. МО 8,0
Вггамш D, тис. МО 1,0
Вiтамiн E, мг 40,0
Селен, мг 0,1
Кобальт, мг 0,5
Йод, мг 0,5
Ферум, мг 120,0
Купрум, мг 10,0
Цинк, мг 100,0
Манган, мг 32,0
* вмкт метюшну у комбжорм1 для дослщних груп р1знився вщпо-вщно до схеми дослщу
Результати та ix обговорення
Динамiка маси тiла - один i3 найнагляднiших по-казнишв росту молодняку. 1з зовнiшнiх факторiв най-бiльше впливае на масу кролiв рiвень годiвлi та умови утримання поголiв'я. Однаковi технологiчнi умови утримання пщдослщних тварин, вирiвнянiсть пого-лiв'я у групах за масою на початок дослщу, дозволяе за величиною !х маси тiла та !! приростами об'ективно оцiнювати комбжорми з рiзними рiвнями метiонiну.
Проаналiзувавши результати проведеного дослщу ми встановили, що маса тiла пiддослiдного молодняку кролiв змiнювалася п1д впливом рiзних рiвнiв метю-нiну у комбжормах (табл. 4).
На початку дослщу молодняк контрольно! та дос-лщних груп за масою iстотно не вiдрiзнявся. Почина-ючи з 63-добового вiку спостерiгаеться вiрогiдна рiз-ниця у май тварин. Зокрема маса молодняку друго! групи, який споживав комбжорм iз вмiстом метiонiну 0,41%, була на 2,8% (P < 0,01) бшьшою порiвняно з контролем (0,29% метюшну в комбжорм^.
У 70-добовому вiцi маса кроленят друго! групи була бшьшою на 2,9% (P < 0,01) за контроль. Анало-пчна тенденцiя спостерiгалась i у 77- та 84-добовому вщ, де кроленята друго! групи вщповщно на 3,1% (P < 0,01) та 3,2% (P < 0,01) мали бшьшу масу порiв-няно з контролем. Кролi третьо! групи (0,54% метюшну в комбшэрм^ також переважали ровесников контролю за показником маси тша на 1,8% (P < 0,05).
Зпдно вщмшностям у показниках маси кролiв спостерiгаються i змiни абсолютних прироспв (табл. 5). Рiзниця м1ж найкращою i найгiршою групою за цим показником у перший перюд вирощування складала 2,3%, а у останнш (78-84 доби) - 17,0% (P < 0,01), що свщчить про вплив дослщжуваного фактору на рют кролiв.
За увесь перiод дослщу найбiльший абсолютний прирiст спостерiгався у кролiв друго! групи, i перева-жав показник тварин контрольно! групи на 5,7% (P < 0,001). Молодняк третьо! та четверто! груп переважали за цим показником перед контролем вщповщ-но на 3,1% (P < 0,05) та 2,5% (P < 0,05).
Бшьш наглядно змши у прирост маси тша кроленят можна спостертати при графiчному зображенш середньодобових приростiв (рис. 1).
Найнижчi середньодобовi прирости за увесь перь од вирощування були у кролiв контрольно! групи, яким згодовували комбiкорм iз 0,29% метiонiну. Зага-лом цей показник у кролiв пщдослщних груп колива-лися вщ 52,4-54,4 г у перший вжовий перiод, до 25,730,1 г у останнш перюд вирощування.
Таблиця 4
Маса тша молодняку кролiв, г
Вж, дiб 1 2 3 4
42 1250,9 ± 10,68 1250,1 ± 9,99 1250,9 ± 9,01 1245,8 ± 9,19
49 1617,5 ± 12,25 1631,1 ± 12,19 1625,9 ± 12,18 1615,8 ± 11,46
56 1951,2 ± 13,05 1980,3 ± 12,83 1960,2 ± 12,88 1955,8 ± 13,05
63 2252,5 ± 14,12 2315,2 ± 14,14** 2271,4 ± 14,13 2261,6 ± 14,03
70 2521,7 ± 15,11 2595,9 ± 15,03** 2549,4 ± 15,09 2531,4 ± 15,10
77 2731,0 ± 16,25 2814,5 ± 16,09** 2752,5 ± 16,17 2741,2 ± 16,09
84 2911,2 ±17,37 3005,4 ± 17,44** 2963,4 ± 17,16* 2947,7 ± 14,62
Примтка: Р < 0,05; **Р < 0,01 вдаосно до контрольно! групи
Таблиця 5
Абсолютш приросты молодняку крол1в, г
Кковий
Група
перюд, д1б 1 2 3 4
43-49 366,7 ± 6,83 381,0 ± 6,97 375,0 ± 6,94 370,0 ± 6,68
50-56 333,7 ± 6,16 349,2 ± 8,66 334,4 ± 7,39 340,1 ± 8,36
57-63 301,3 ± 9,42 334,9 ± 9,18* 311,2 ± 9,92 305,8 ± 9,77
64-70 268,0 ± 10,15 280,8 ± 10,06 278,1 ± 10,16 269,8 ± 10,98
71-77 209,3 ± 7,18 218,6 ± 7,57 203,1 ± 7,44 206,6 ± 7,63
78-84 180,2 ± 7,25 191,0 ± 7,54 210,9 ± 7,52** 206,5 ± 9,83*
За увесь перюд досл1ду 1660,5 ± 12,77 1755,3 ± 13,24*** 1712,5 ± 15,59* 1702,3 ± 18,76*
Примтка: Р < 0,05; Р < 0,01; Р < 0,001 вщносно до контрольно! групи
43-49
50-56
57-63
64-70
71-77
1 група • 2 груш • 3 група 4 група
Рис. 1. Середньодобов1 прирости крол1в, г
78-84
Середньодобовий прирют за увесь перюд дослщу був найбшьшим у кроленят друго! групи, що на 5,8% (Р < 0,001) бшьше шж у контролю. Тварини третьо! та четверто! груп мали бшьший прирют ввдповвдно на 3,3% (Р < 0,05) та 2,5% (Р < 0,05) пор1вняно з кроле-нятами контрольно! групи.
Найпоказовшими в ощнщ результапв вирощу-вання молодняку тварин м'ясного напряму продукти-вност1 е витрати корму на 1 кг приросту маси тша.
Неоднакова штенсивнють росту молодняку крол1в за р1зних р1вшв метюшну у комб1корм1 позначилася на витратах корму на одиницю приросту !х маси (табл. 6). Розрахунки витрат корму за перюд вирощу-вання 42-84 доби свщчать, що кроленята, яш споживали комбшорм з вмютом 0,66% метюншу на 1 кг приросту маси тша витрачали його на 2,3% менше за контроль, т1, яш споживали комбшорм з вмютом 0,54% метюншу - на 1,5% менше, 0,41% метюншу -на 1,2% менше.
Таблиця 6
Витрати корму на 1 кг приросту маси тша, кг
Бжовий перюд, д1б
Група
43-49 2,253 2,223 2,240 2,270
50-56 2,937 2,907 2,973 2,861
57-63 3,695 3,449 3,712 3,640
64-70 4,440 4,413 4,406 4,437
71-77 5,887 5,893 6,204 6,064
78-84 7,033 7,038 6,308 6,372
За весь перюд дослщу 4,374 4,321 4,307 4,274
1
2
3
4
Висновки
На ochobí проведеного дослщу експериментально доведено доцшьшсть використання для год1вл1 молодняку крол1в, яких вирощують на м'ясо, повнорацюн-них гранульованих комб1корм1в Í3 вмютом 0,41% метюшну.
Використання комбжорму з вмютом 0,41% метюшну дозволяе тдвищити масу тша у 84 доби на 3,2% (P < 0,01), абсолютний i середньодобовий прирют за увесь перюд дослщу на 5,7% (P < 0,001) i 5,8% (P < 0,001) та знизити витрати корму на 1 кг приросту на 1,2%.
Встановлено, що найнижчi витрати корму спосте-р^алися у кролiв, яш споживали 0,66% метюшну в рацюш - на 2,3% менше шж молодняк контрольно! групи.
Перспектива подальших дослгджень полягае у встановленш оптимального джерела метюшну в ком-бiкормах для молодняку кролiв м'ясного напряму продуктивностi.
References
Adamson, I., & Fisher, H. (1973). Amino acid requirement of the growing rabbit: an estimate of quantitative needs. Journal of Nutrition. 103, 1306-1310. doi: 10.1093/jn/103.9.1306. Carabaño, R., Villamide, M.J., García, J., Nicodemus, N.. Llórente, A., Chamorro, S., Menoyo, D., García-Rebollar, P., García-Ruiz, AJ., & De Blas, J.C. (2010). New concepts and objectives for protein-amino acid nutrition in rabbits: a review. World Rabbit Science. 17(1), 1-14. doi:10.4995/wrs.2009.664. Cheeke, P.R. (1971). Arginine, lysine and methionine needs of the growing rabbits. Nutrition Reports Inter-
national. 3, 123-128. https://www.cabdirect.org/ cabdirect/abstract/19711408555
Gaman, E., & Fisher, H. (1970). The essentiality of arginine, lisyne and methionine for growing rabbits. Nutrition Reports International. 1, 57-64. https://www.cabdirect.org/cabdirect/abstract/1971140 0635
Han, I.K., & Lee, J.H. (2000). The role of synthetic amino acids in monogastric animal production: review. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences. 13(4), 543-560. doi:10.5713/ajas.2000.543.
McWard, G.W., Nicholson, L.B., & Poulton, B.R. (1967) Arginine requirement of the young rabbit. Journal of Nutrition. 92(1), 118-120. doi:10.1093/jn/92.1.118.
Raharjo, Y.C., Cheeke, P.R., & Patton, N.M. (1986). Growth and reproductive performance of rabbits on a moderately low crude protein diet with or without methionine or urea supplementation. Journal of Animal Science. 63(3), 795803. doi:10.2527/jas1986.633795x.
Weissman, D., Corrent, E., Troislouches, G., Picard E., Leroux C., Davoust C., & Launay C. (2008). Effect of diet methionine rate on performances and blood protein levels of fattening rabbits. 9th World Rabbit Congress - June 10-13 - Verona - Italy. Nutrition and Digestive Physiology, 841-846. https://world-rabbit-science.com/WRSA-Proceedings/Congress-2008-Verona/Papers/N-Weissman.pdf
Yesmin, S., Uddin, M.E., Chacrabati, R., & Al-Mamun, M. (2013). Effect of methionine supplementation on the growth performance of rabbit. Bangladesh Journal of Animal Science. 42(1), 40-43. doi:10.3329/bjas.v42i1.15777.
Zhang, Y.C., & Li, F.C. (2010). Effect of dietary methio-nine on growth performance and insulin-like growth factor-I mRNA expression of growing meat rabbits. Journal of animal physiology and animal nutrition. 94(6), doi:10.1111/j.1439-0396.2009.00975.x.
