CC BY
78
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8911 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.8.636.085
Productive effect of different amounts of triticale grain on reproductive parameters of the rabbits and quality of the offspring
H.M. Sedilo1, I.S. Luchyn1, M.V. Hryniv1, L.M. Darmohray2, J.I. Pivtorak2, B.V. Gutyj2
1Institute of Agriculture of Carpathian Region of Ukraine NAAS, Obroshino, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 06.09.2018 Received in revised form 08.10.2018 Accepted 09.10.2018
Institute of Agriculture of Carpathian region of Ukraine, NAAS of Ukraine, Grushevskogo Str., 5, Obroshino, 81115, Ukraine.
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-097-561-52-30 E-mail: [email protected]
Sedilo, H.M., Luchyn, I.S., Hryniv, M.V., Darmohray, L.M., Pivtorak, J.I. & Gutyj, B.V. (2018). Productive effect of different amounts of triticale grain on reproductive parameters of the rabbits and quality of the offspring. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 61-66. doi: 10.32718/nvlvet8911
According to the experiment, the productive effect of different amounts of grain of the triticale of Har-roz variety in feed for the reproductive indices of feeding rabbits was established. According to the tasks assigned, five groups of nursing rabbits were .selected andformed according to the principle of analogues. To feed the experimental nursing rabbits, a full granulated mixed feed was used in the structure of which there was a different content of triticale grain: II research group - 10.0%, III, IV and V research groups -20.0%, 30.0% and 40.0% respectively . Nursing rabbits of the 1st control group were fed full-fat mixed fodders, which were balanced for the main nutrients, but did not contain triticale grain. In the study of the multiplicity of feeding rabbits with different contents of crushed grain of the triticale of the Harroz variety, it was higher in the 3rd and 4th experimental groups (in the ration of 20 and 30% of the crushed grain of triticale) with an index of 8.0-8.2 heads (P < 0.05). The large-fruited index predominated in the nursing rabbits of the 4th experimental group and amounted to 65 g; in the 1st, 2nd, 3rd and 5th groups it was 62, 63, 64, and 61g. The amount of milk of nursing rabbits is an indicator that positively correlates with fecundity, the weight of rabbits at birth (large-fruited), the preservation of the nest. Milk index was also the best in nursing rabbits of the 4th group and amounted to 2.83 kg, which is 0.09-0.24 kg more than in all other groups (P < 0.01). By the number of rabbits with weaning at 35 days, the fourth group of nursing rabbits predominated, this index was 7.1 g. The average live weight of one head during separation was higher by 40-50 g in the 3rd and 4th test groups compared to the first control group and amounted to 0.75 and 0.76 kg (P < 0.05). According to preliminary indications, the best nest weight in weaning during 35 days was the nursing rabbits of the 4th group - 5.36 kg, which is 0.47 kg higher than the control (P < 0.05). The highest percentage of conservation of rabbits before weaning at 35-day-old age was observed in groups 3, 4 and 5, and was at the level of94.59; 93.42; 97.10%. It was found that the structure of the ration of nursing rabbits with a content of crushed grain of triticale of Harroz 20, 30 and 40% was significantly influenced the preservation of the nest. The index - the index of the reproductive qualities of feeding rabbits (IVKK), based on the indicators of large-fruited, milk and number of rabbits with weaning (35 days) was higher in feeding rabbits of 3rd and 4th groups and amounted to 126.4 and 128.8. The maximum reproductive indices of feeding rabbits provided a structural content in the diet of 30% of the crushed grain of the triticale of the Harroz variety (the fourth research group). The ration (30% of the triticale crushed grain) ensured the growth of the multiplicity by 8.5%, the size of the fetus by 5%, the milkness of the rabbits by 9%, the weight of the nest at weaning at 35 days old by 9.6%, and the complex index of IVKK by 6.5%.
Key words: rabbits, structure of the diet, triticale digestion, reproductive indexes, intensive production.
Продуктивна дш pi3HOi кшькосл зерна тритжале на репродуктивш показники кролематок та як1сть приплоду
Г.М. Седшо1, I.e. Лучин1, М.В. Гришв1, Л.М. Дармограй2, Я.1. Ивторак2, Б.В. Гутий2
Институт сшъсъкого господарства Карпатського регiону Украши НААН, с. Оброшино, Украша 2Лъвiвсъкий нацюналъний утверситет ветеринарно'1 медицини та бютехнологт iMeHi С.З. fжщъкого, м. Лъвiв, Украша
Згiдно проведеного експерименту встановлено продуктивну дт рiзноi кiлькостi зерна триттале сорту Харроза у комбторма на репродуктивн показники кролематок. Зг1дно поставлених завдань було пiдiбрано i сформовано п 'ять груп кролематок за принципом аналогiв. Для годiвлi тддо^дних кролематок використовували повноращонний гранульований комбторм у структурi якого був рiзний вмкт зерна триттале: II до^дна група - 10,0%, III, IV та V достдж групи - 20,0%, 30,0% та 40,0% вiдповiдно. Пiддо-атдним кролематкам I контрольноi групи згодовували повноращонний комбторм, який був збалансований за основними поживни-ми речовинами, але не мктив зерна триттале. Шсля до^дження багатоnлiдностi кролематок за рiзного вмкту дертi зерна тритикале сорту Харроза вона виявилась вищою у 3 i 4-г до^дних групах (в ращош 20 i 30% дертi тритикале) з показником 8,08,2 тварин (Р < 0,05). Показник великоnлiдностi переважаву кролематок 4-г'до^дноггрупи i становив 65 г, в 1; 2, 3 i 5-г груп вт становив 62, 63, 64 i 61 г. Молочтсть кролематок - це показник, який позитивно корелюе з плодючктю, масою кроленят при народженш (великоnлiднiсть), збережетстю гшзда. Показник молочностi також був кращим у кролематок 4-г групи та становив 2,83 кг, що на 0,09-0,24 кг бтьше тжу в^х нших групах (Р < 0,01). За ктькктю кроленят тсля вiдлучення в 35 дiб переважа-ла 4-а група кролематок, цей показник становив 7,1 гол. Середня жива маса одтег голови тсля вiдлучення була вищою на 40-50 г в 3 i 4-й до^дних групах в nорiвнянш до першог контрольног i становила 0,75 i 0,76 кг (Р < 0,05). Згiдно попереднх показнишв кра-щими за масою гжзда при вiдлученнi в 35 дiб були кролематки 4-г групи - 5,36 кг, що на 0,47 кг вище контрольног групи (Р < 0,05). Найвищий вiдсоток збереження кроленят до вiдлучення в 35-добовому вщ спостеркався в групах 3, 4 та 5-й i знаходився на рiвш 94,59; 93,42; 97,10%. Встановлено, що на збереження гжзда значною мiрою вплинула структура ращону кролематок з вмктом дертi зерна тритжале сорту Харроза 20, 30 i 40%. Показник - тдекс вiдтворювальних якостей кролематок (1ВЯК) виходячи з показнитв великоnлiдностi, молочностi i кiлькостi кроленят при вiдлученнi (в 35 дiб) вищим був у кролематок 3 i 4-г груп i становив 126,4 та 128,8. Максимальн репродуктивж показники кролематок забезпечив структурний вмкт в ращож 30% дертi зерна тритикале сорту Харроза (4-а до^дна група). Ращон (30% дертi зерна тритикале) забезпечив зростання багатоnлiдностi на 8,5%, великоnлiдностi на 5%, молочностi кролематок на 9%, маси гтзда тсля вiдлучення в 35-добовому вщ на 9,6%, а комплексного тдексу 1ВЯК на 6,5%. Окреслено перспективи подальших наукових до^джень щодо вивчення трансформацп даного корму при тривалому згодовуванн за умови промислового вирощування кролiв.
Ключовi слова: кролематки, структура ращону, дерть триттале, репродуктивн показники, ттенсивне виробництво.
Вступ
Вщтворення сшьськогосподарських тварин е важ-ливим бюлопчним процесом, який залежить в1д спад-кових особливостей та умов 1 характеру год1вл1. Ефектившсть функцш ввдтворно! здатносп тварин на 10-20% залежить в1д генотипу, а 80-90% визначаеть-ся паратиповими факторами 1 в першу чергу -год1влею фато^ау, 2010; Gutyj е! а1., 2017; Darmohray е! а1., 2017).
В умовах ринково! економ1ки цей показник мае виршальне значения для рентабельносп господарств - виробнишв та конкурентоспроможносп вироблено! продукцп. На ринку корм1в скорочуеться частка кор-мових компоненпв тваринного походження, з'являються нов1 нетрадицшш корми, а також кормов1 добавки, призначеш для покращення засвоення по-живних речовин.
Репродуктивш якосп кролематок, а також розви-ток кроленят у натальний перюд 1 життездатшсть !х у постнатальний перюд значною м1рою обумовленш типом год1вл1, р1внем протешу та структурою ращону (ЬисИуп, 2004). Сьогодш залишаються надзвичайно актуальними питання розроблення нових способ1в використання корм1в та створення нових, пристосова-них до конкретних технологш утримання та год1вл1 фагтоЫ-ау аМ Luchyn, 2016). Актуальним е до-слвдження, пов'язаш 1з встановленням продуктивно! дп кормових засоб1в, особливо малопоширених, на процеси метабол1зму 1 продуктившсть тварин фагтоЫ-ау е! а1., 2017).
Розвиток крол1вництва, як спешал1зовано! галуз1 потребуе всеб1чного оцшювання !х кормово! бази (Ьи^уп е! а1., 2016). Зокрема, необхвдно вивчати продуктивну дш кожного корму 1 рацюну в цшому на обмш речовин, вщтворну здатшсть, яшсть продукцп, функцюнування оргашзму крол1в фа1тоЫ"ау аЫ Shevchenko, 2016).
Для здешевлення виробництва кролятини дощльно використовувати нетрадицшш корми, як при змша-ному, так 1 при сухому типах год1вл1 (Romanov, 2009; Darmohray аМ Luchyn, 2016). Однак при сухому тит год1вл1 затрати корм1в на одиницю приросту нижч1 на 20,2%, загальш затрати - на 10,8%, а шгенсившсть росту вища на 5,2%, рентабельшсть виробництва - на 14% (Symonov аМ Hurevych, 2012).
Одним 1з резерв1в поповнення кормово! бази зер-нових е використання трипкале. Трипкале - зернова культура, виведена схрещуванням пшениц з житом. Характеризуеться потенцшною врожайшстю, висо-ким умютом у зерш бшка 1 незам1нних амшокислот (л1зину, триптофану) (Izmestev е! а1., 2011).
Трит1кале м1стить багато проте!ну, л1зину та триптофану, добре поеднуеться в комб1кормах з ячменем. Слад враховувати, що трипкале мютить антипоживн1 речовини (алк1лрезорцини), а також багато незамшних ам1нокислот.
1нш1 дослщники вважають, що зерно трит1кале сл1д включати в комб1корми для молодняку свиней до 50% до маси ячменю. Повна замша ним ячменю справляе негативний вплив на рют 1 розвиток тварин. Включення шдвищено! кшькосл трит1кале вимагае подальшого балансування поживних речовин в1дпов1дно до детал1зованих норм год1вл1 в1дгод1вель-ного молодняку свиней (Ho1ushko and Marusevych. 1996; Horkovenko е! а1., 2010).
Згодовування зерна трит1кале взам1н 10-15% ячменю курчатам-бройлерам покращуе збереження погол1в'я на 1,6-8,3%. Витрати корму на 1 кг приросту зменшуються при згодовуванн1 трипкале в1д 4,4 до 9,3% (Т^етк, 2010).
У крол1вництв1 немае достатньо дослвджень з використання зерна трипкале в год1вл1 крол1в 1 тим бшьше нового сорту Харроза.
Новий сорт Харроза рекомендований для виро-щування в зонах Л1состепу 1 Полюся, створений методом шдиввдуального добору з г1бридно! популяц1! в1д
схрещування ярого сорту Сок1л харшвський 1 озимого Амфвдипловд 52 з наступним об'еднанням мор-фолопчно близьких лшш.
Науков1 дослвдження з дано! теми ютотно шдви-щать економ1чну ефектившсть штенсивного вироб-ництва кролятини в Прикарпатп шляхом ф1з1-олопчно! ошгашзацп рацюну помюних кролематок 1 низько! цши фуражного зерна трипкале сорту Харро-за.
Актуальтсть. Для забезпечення економ1чно! ефективносп за умов штенсивного виробництва кролятини, доцшьна ф1зюлопчна 1 економ1чна оп-тим1зац1я рацюну кролематок, за показниками: вмюту сирого протешу, амшокислот, сиро! клггковини; при оптимальному використанш мюцевих конкурен-тоздатних кормових шгред1енпв.
Мета дослцдкень - удосконалення рецеппв пов-норацюнних гранульованих комб1корм1в для кролематок з оптимальним вмютом зерна сорту трипкале Харроза та премжав до них за умов штенсивного виробництва.
Матерiал i методи досл1джень
Дослщження проводились у Прикарпатськш дер-жавнш сшьськогосподарськш дослздтй станци. В
Таблиця 1
Схема дослщу
господарств1 застосовуються основш елементи ш-тенсивно! технологи. Генотип кролематок, що вико-ристовувався в дослщженш - трьохпородш помга бшого велетня, шиншили та фландра (НТШ).
Основш елементи технологи, що наявш в до-слзджент:
- 7-8 окрол1в у рж в1д основно! кролематки;
- максимальне сумюництво сукршьносл 1 лактаци;
- вщлучення кроленят на 35 добу життя;
- збережешсть гшзда до ввдлучення 90%;
Для дослщу, методом пар-аналопв, було сформовано 5 груп сукршьних кролематок по 10 гол1в в кож-нш.
Оцшка ф1з1олог1чного стану сукршьних кроле-маток визначалась шляхом зважування кролематок на п'яту 1 останню добу сукршьносп.
Рецепти комб1корм1в у дослщженнях розраховаш зпдно европейських норм для кролематок за штенсивного виробництва кролятини (Maertes е! а1., 2002) та за наявних в репош кормових компоненпв 1 в тому числ1 дерп зерна триткале сорту Харроза. Дерть трипкале в дослвдженнях пропорцшно зам1нювали зерном пшениц 1 частково зерном ячменю.
Схема дослщжень та рецепти комб1корм1в наве-деш в таблицях 1 1 2.
Група
Кролематки - трьохпородш помга (НТШ), характер годшл^ п = 10
Щдготовчий перюд, 5 д1б
Основний перюд, 60 д1б
1(контрольна) II (дослщна) Ш(досл1дна) ГУ(дослщна) ^дослвдна)
Визначення оптимального вмюту дертi зерна тритiкале сорту Харроза в рацюш помi-сних кролематок
О. Р. - Повнорацюнний гранульований комбжорм О. Р. + ОКФ 10% дерт зерна тритiкале сорту Харроза О. Р. + ОКФ 20% дерп зерна трипкале сорту Харроза О. Р. + ОКФ 30% дерт зерна трипкале сорту Харроза О. Р. + ОКФ 40% дерт! зерна тритжале сорту Харроза
Таблиця 2
Структура i пожившсть комбiкормiв для пщдослвдних кролематок
Рецепти №
№/п кормовi 1 2 3 4 5
компоненти контроль дослщ дослщ дослвд дослщ
1 Дерть ячменю 25,65 25,65 25,65 15,65 5,65
2 Дерть пшеницi 20,00 10,00 - - -
3 Дерть трипкале - 10 20 30 40
4 Шроти соняшнику 38 % 20,00 20,00 20,00 20,00 20,00
5 Трав'яне борошно 30,00 30,00 30,00 30,00 30,00
6 С1ль кухонна 0,45 0,45 0,45 0,45 0,45
7 Премжс 3,9 3,9 3,9 3,9 3,9
8 Разом, % 100 100 100 100 100
9 М1ститься в 1 кг комбжормг
10 Сухо! речовини, кг 0,840 0,840 0,840 0,840 0,840
11 Обмшно! енергп, МДж 7,73 7,71 7,68 7,67 7,66
12 Сирого проте!ну, г 172,58 173,28 173,98 176,68 179,38
13 Сиро! клiтковини, г 129 130 130 128 126
14 Вартють 1 кг комбiк., грн. 4,65 4,55 4,45 4,35 4,25
15 Вартiсть 1 т комбж., грн. 4654 4554 4454 4354 4254
У cклaд пoвнoрaцioнниx грaнyльoвaниx томб^р-м1в вxoдили тaкi кoрмoвi iнгрeдieнти: дерть ячмiннa, дерть пшенична, дерть зерна трипкале Хaррoзa, шрoт тоняшнику 38%, трав'яне бoрoшнo, 4% прешка
Критeрiй oцiнки крoлeмaтoк: плoдючicть, вели-кoплiднicть, мoлoчнicть (жива мaca крoлeнят в 20-дoбoвoмy в1ц1), шказники гнiздa в 35-дoбoвoмy в1ц1, визначення ГВЯК.
Для визначення oб'eктивнoï oцiнки ^o^rara-нocтi крoлeмaтки викoриcтoвyeмo шдею: (IBЯК) (Luchyn and Vakulenko, 2004):
I = В + 10 m + 5 Z;
де: В - средня мaca oднoгo крoлeняти пicля нaрoджeння в грaмax;
m - мoлoчнicть крoлeмaтки в кiлoгрaмax;
Z - кiлькicть крoлeнят при вiдлyчeннi в 35-дoбoвoмy в1ц1.
10,5 - пoпрaвoчнi шефоденти.
Бioмeтричнy oбрoбкy цифрoвиx дaниx зджнюва-ли за дoпoмoгoю прoгрaмнoгo забезпечення MS Excel з витористанням вбyдoвaниx cтaтиcтичниx функц1й. Biрoгiдним вважали шказник при значенш * - P < 0,05; ** - P < 0,01; *** - P < 0,001 шр!вняш дo тонт-рoлю.
Результати та ïx обговорення
При пocтaнoвцi на дocлiд cyкрiльниx крoлeмaтoк, рoзбiжнicть за вiкoм сташвила не бiльшe 15 д16, y живш маа oднieï гoлoви в ceрeдньoмy пo груп1 дo 50 г (табл. 3).
Крoлeмaтки були cпaрoвaнi прoтягoм 10 д16. Жива мaca крoлeмaтoк на 30 дoбy cyкрiльнocтi за групами була дeщo рiзнoю. Макстмальш переважала 4-а дoc-лiднa група крoлeмaтoк, щo в ceрeдньoмy на 160г бiльшe пoрiвнянo дo пeршoï кoнтрoльнoï. Крoлeмaт-
кам чeтвeртoï групи згoдoвyвaли рaцioнi з вмicтoм зерна трипкале на р1вн1 30%.
Таблиця 3
Жива мaca крoлeмaтoк пicля пocтaнoвки на дocлiд, M ± m, n = 50
Пeрioд зважування, жива мaca, кг
Група 5 дoбa пicля 30 дoбa
ociмeнiння cy^oBnoCTi
I кoнтрoльнa 3,92 ± 0,112 4,34 ± 0,037
II дocлiднa 3,93 ± 0,111 4,40 ± 0,032
III дocлiднa 3,91 ± 0,115 4,43 ± 0,038
IVдocлiднa 3,96 ± 0,115 4,50 ± 0,048
Vдocлiднa 3,94 ± 0,114 4,33 ± 0,029
У тaблицi 4 наведеш рeпрoдyктивнi пoкaзники крoлeмaтoк трьoxпoрoднoгo гeнoтипy за пeрioд дocлi-ду. Структурний вмicтoм дeртi зерна трипкале coртy Хaррoзa був вiдпoвiднo cxeми дocлiджeнь (0, 10, 20, 30 i 40%).
Дocлiджeнням бaгaтoплiднocтi крoлeмaтoк, за рiзнoгo вмicтy дерп зерна трипкале торту Хaррoзa, вcтaнoвлeнo, щo y 3 i 4-й дocлiдниx грyпax вoнa була з пoкaзникoм 8,0-8,2 тварин. За цим шказнитом caм-ки чeтвeртoï групи вiрoгiднo переважали крoлeмaтoк кoнтрoльнoï групи на 9,3% (P < 0,05).
Beликoплiднicть значшю мiрoю впливае на за-гальну oцiнкy крoлeмaтoк та шдальшу вiдгoдiвeльнy прoдyктивнicть oдeржaнoгo мoлoднякy крoлiв. Шказ-ник вeликoплiднocтi переважав y крoлeмaтoк 4-ï дo-cлiднoï групи i сташвив 64,7 г, a y 1; 2, 3 i 5-й груш вш сташвив 61,8, 62,8 i 61 г вщшввдш. b зрocтaнням вeликoплiднocтi пoкрaщyвaлacь мoлoчнicть крoлe-мaтoк та збeрeжeнicть пiдcиcниx крoлeнят пo грyпax.
Таблиця 4
Peпрoдyктивнi шказники крoлeмaтoк за пeрioд дocлiдy, M ± m, n = 50
Групи
Багатоплдають, тварин
В тoмy чЖЛ1 мeртвoнaрoджeниx, _тварин_
Beликoплiднicть, г
Moлoчнicть, кг
I к
II
III
IV
V
7.5 ± 0,373 7,9 ± 0,433 8,0 ± 0,394 8,2 ± 0,467*
7.6 ± 0,452
0,4 ± 0,163 0,6 ± 0,163 0,6 ± 0,221 0,6 ± 0,221 0,7 ± 0,26
61,8 ± 2,07 62,8 ± 3,004 63,8 ± 2,065 64,7 ± 2,959 61,0 ± 2,44
2,59 ± 0,072 2,67 ± 0,073 2,74 ± 0,08* 2,83 ± 0,052** 2,62 ± 0,082
Пoкaзник мeртвoнaрoджeниx крoлeнят незначш рiзнитьcя пo грyпax i вiрoгiднoï р1зниц1 немае (0,40,7 гол). Прoтe е деяка тeндeнцiя дo зниження цьoгo пoкaзникa з вмютом y рaцioнax крoлeмaтoк 40% дерп зерна трипкале торту Хaррoзa.
Moлoчнicть крoлeмaтoк - це пoкaзник, який шзи-тивнo кoрeлюe з плoдючicтю, мacoю крoлeнят пicля нaрoджeння (вeликoплiднicть), збeрeжeнicтю гнiздa. Пoкaзник мoлoчнocтi татож був кращим y крoлeмaтoк 4-ï групи та cтaнoвив 2,83 кг, щo на 0,09-0,24 кг бшь-
ше н1ж y вcix iншиx груп. Biрoгiднoю е р1зниця за шказниками мoлoчнocтi м1ж крoлeмaткaми 3 i 4-oï дocлiдниx груп пoрiвнянo з кoнтрoльнoю грyпoю (P < 0,05; P < 0,01).
Шказники збережешстг крoлeнят та якicть прип-лoдy за пeрioд дocлiдy наведем y тaблицi 5. Дaнi таблиц! 5 вказують, щo за илькою крoлeнят при вiдлyчeннi переважала 4-а група, цей шказник ct^o-вив 7,1 гoлoвy, вiдcoтoк дeртi трипкале в cтрyктyрi рaцioнy крoлeмaтoк сташвив 30%.
Таблиця 5
Якюш показники приплоду за ввдлучення кроленят у 35-добовому вод (M ± m, n = 50)
Групи Юльюсть, тварин Сер. ж. м. 1 тварини, кг Маса гшзда, кг Збереження, % ШЯК
I к 6,6 ± 0,306 0,71 ± 0,015 4,89 ± 0,177 92,96 120,9
II 6,8 ± 0,389 0,74 ± 0,027 4,94 ± 0,247 93,15 123,7
III 7,0 ± 0,333 0,75 ± 0,023 5,19 ± 0,232 94,59 126,4
IV 7,1 ± 0,407 0,76 ± 0,016* 5,36 ± 0,286* 93,42 128,8
V 6,7 ± 0,396 0,69 ± 0,015 4,61 ± 0,232 97,1 120,7
Кролематки четверто! досадно! групи мали в1рог1дну р1зницю за показником маси одного ввдлу-ченого кроленяти та маси гшзда у 35-добовому виц (Р < 0,05).
Середня жива маса одше! тварини тсля вщлучен-ня була вищою на 40-50 г в 3 i 4-й дослщних групах в пор1внянш до першо! контрольно! i становила 0,75 i 0,76 кг.
Зпдно попереднiх показник1в кращими за масою гшзда при ввдлученш в 35 дiб були кролематки знов 4-1 групи - 5,36 кг, що на 0,47 кг вище контролю.
Величина показника збереженосп (шлькють ввдлучених кроленят) позитивно корелюе з показни-ками багатоплiдностi, великоплiдностi, молочносп кролематок.
Найвищий ввдсоток збереження кроленят до ввдлучення в 35-добовому вiцi спостер^ався в групах 3, 4 та 5-й i знаходився на рiвнi 94,59; 93,42; 97,1%. Встановлено, що на збереження гшзда значною мiрою вплинула структура рацiону кролематок з вмютом дерп зерна трипкале сорту Харроза 20, 30 i 40%.
Показник - iндекс вiдтворюючих якостей кролематок (1ВЯК) виходячи з показнишв великоплiдностi, молочностi i шлькосп кроленят при вiдлученнi (в 35 дiб) вищим був у кролематок 3 i 4-! груп з викорис-танням ввдсотку дертi зерна трипкале сорту Харроза в рацюш 20 i 30% i становив 126,4 та 128,8.
Вщбулось зростання 1ВЯК упродовж досл1ду з 1 по 4 групу 120,9-128,8. За умови однаково1 поживно-сп всiх рацiонiв у 5 груп, але шсля змiни структури кормових компонентiв змiнювалась динамiка продук-тивностi сукрiльних i лактуючих кролематок. Зростання продуктивносп тривало лише до 4 групи, а з зб№шенням вмюту дерп зерна трипкале сорту Харроза до 40% (5 група), знизилась, що об'ективно вщо-бразив показник 1ВЯК.
Висновки
На основi проведених досл1джень за оптимального використання регiональних кормових iнгредiентiв таких, як зерно тритiкале сорту Харроза для годiвлi помiсних сукр№них i лактуючих кролематок отри-маш позитивнi результати.
Максимальнi репродуктивнi показники забезпечив структурний вмiст в рацюш кролематок 30% дерп зерна трипкале сорту Харроза.
Рацюн забезпечив зростання багатоплвдносп на 8,5%, великоплвдносп на 5%, молочносп кролематок на 9%, маси гшзда при ввдлученш в 35 добовому виц на 9,6%, а комплексного адексу 1ВЯК на 6,5%.
Для зб№шення виробництва та шдвищення про-дуктивностi за штенсивного виробництва кролятини доцшьно використовувати дерть зерна трипкале сорту Харроза для годiвлi сукршьних i лактуючих кролематок в структурi рацюну на рiвнi 30%. Це за-безпечить зростання виробництва кролятини в межах 5,0-9,6% та зниження собiвартостi на 6,5%. Дошльно проводити подальшi детальнiшi науковi дослiдженння щодо вивчення трансформаци iнших даног кормового фактора за умови промислового вирощування кролiв.
References
Darmohray, L.M. (2010). Experimental justification for the use of nutrients and biologically active substances from food (Galega orientalis (La) different kinds of animals. Manuscript. Doctor of Agricultural Sciences, specialty 06.02.02 - animal nutrition and feed technology. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, 42.
Darmohray, L.M., & Shevchenko, M.Ye. (2016). Kormovie drozhzhi - effektivnyj ystochnik proteina pry vyrashchyvanii krolikov na myaso. "Uchenye zapysky uchrezhdenija obrazovanija "Vitebskaja ordena "Znak Pocheta" hosudarstvennaja akademija vet-erynarnoj mediciny", 52(1), 113-117 (in Russian). Darmohray, L.M., & Luchyn, Y.S. (2016). Alhorytm produktyvnosty hybrydnykh krolykov v zavysymosty ot kolychestva muky solomy pshenychnoy v kombykorme. "Uchenye zapysky uchrezhdenija obrazovanija "Vitebskaja ordena "Znak Pocheta" hosudarstvennaja akademija veterynarnoj mediciny", 52(2), 128-131 (in Russian). Darmohray, L.M., & Luchyn, I.S. (2016). Shlyakhy vyrishennya bilkovoyi problemy za intensyvnoho vy-roshchuvannya hibrydnykh kroliv. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrayiny, 58, 1-8. http://nd.nubip.edu.ua/ 2016_1/20.pdf (in Ukrainian). Luchyn, I.S., Korpaniuk, V.D., & Darmohray, L.M. (2016). Vidtvoryuvalna zdatnist krolematok za vplyvu riznoyi kilkosti boroshna solomy u kombikormi. Biolohiya tvaryn, 18(3), 28-34. doi: 10.15407/animbiol18.03.060. Darmohray, L.M., Luchyn, I.S., & Gutyj, B.V. (2017). Influence of feeding management on productive indicators of rabbits for intensive growing technology. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 38-43. doi: 10.15421/nvlvet7908 (in Ukrainian). Holushko, V.M., Marusevych, A.H. (1996). Trytykale v kombykormakh dlya otkarmlyvaemoho molodnyaka
svyney. Izvestija Akademii ahrarnykh nauk Respu-bliky Belarus, 2, 64-67 (in Russian).
Horkovenko, L., Chykov, A., & Sakharova-Fetysova, A. (2010). Trytykale v kombykormakh dlya svyney. Zhyvotnovodstvo Rossii, 41-42 (in Russian).
Kyrychenko, V.V., & Shchypak, H.V. (2005). Sorty ozymykh trytikale. Instytut roslynnytstva im. V.YA. Yur'yeva. Kharkiv, 4 (in Ukrainian).
Luchyn, I.S., & Vakulenko, I.S. (2004). Method of evaluation of reproductive ability of the krolameth of various genotypes. Scientific-Technical bullet UAAS Institute of animal husbandry, 87, 38-41.
Luchyn, I.S. (2004). Productivity of young rabbits of different genotype combinations depending on the type of feeding. Science. Visn. Lviv nats acad. veterinarian medics them SZ Gzhytsky, 6(2), 211-215.
Maertes, L., Peres, J., Villamide, M., Cervera, C., Gidenne, T., Xiccato, G. (2002). Nutritive value of raw materials for rabbits: EGRAN tables 2002. World rabbits sci., 10(4), 157-166. doi: 10.4995/wrs.2002.488.
Romanov, H.A. (2009). Zhyvotnovodstvu polnoratsyonnye korma (monohrafiya). M. (in Russian).
Symonov, H.A., & Hurevych, V.Y. (2012). Effektivnoe zhyvotnovodstvo. HNU Sakhalynskyy NYYSKH Rosselkhozakademyy zhurnal, 8, 34-41 (in Russian).
Tletseruk, Y.R. (2010). Effektivnost yspolzovanija zerna trytykale i rapsovoho shrota v racionakh mjasnykh ci-pljat. Dissertacija. Vladikavkaz (in Russian).
Izmestev, V., Titova, S., Maksimova, R., & Shmakova, H. (2011). Trytykale v kombikormakh dlya porosyat. Kombikorma, 6, 85-86 (in Russian).
Darmohray, L.M., Sedilo, G.M., & Gutyj, B.V. (2017). Conceptual framework for the assessment of the nutritional and biological value of the plant Galega orientalis (LAM). Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 9-12. doi: 10.15421/nvlvet7902.
Gutyj, B., Stybel, V., Darmohray, L., Lavryshyn, Y., Turko, I., Hachak, Y., Shcherbatyy, A., Bushueva, I., Parchenko, V., Kaplaushenko, A., & Krushelnytska, O. (2017). Prooxidant-antioxidant balance in the organism of bulls (young cattle) after using cadmium load. Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 589-596. doi: 10.15421/2017 165.
