CC BY
32
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7908
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.087.2:636.92
Вплив менеджменту гoдiвлi на прoдуктивнi ^казники крoлiв за iнтенсивнoï технoлoгiï вирoщування
Л.М. Дapмoгpaй, I.C. ЛУЧИН, Б.В. ГУТИЙ myrolub15 @gmail.com
Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарно! медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна;
Викладено результати впливу ргзног к1лькост1 зерна тритгкале у комбгкормг на продуктившсть, конверсгю корму та економгчнг показники молодняку крол1в за ттенсивног технологи вирощування. Для годгвлг тддослгдного молодняку викори-стовували повнорацгонний гранульований комбгкорм у структург якого був ргзний вмгст зерна тритгкале: II дослгдна група - 10,0%, III, IV та V дослгднг групи - 20,0%, 30,0% та 40,0% вгдповгдно. Пгддослгдному молодняку крол1в I контрольног групи згодовували повнорацгонний комбгкорм, який був збалансований за основними поживними речовинами. За результатами дослгджень встановлено, що вже з 2-го тижня вгдгодгвлг у крол1в дослгдних груп, якг у складг рацюну отримували дерть зерна тритгкале, вгдбуваеться збыьшення живо! маси поргвняно з контрольною групою.
За весь перюд вирощування найвищий середньодобовий приргст живог маси вгдмгчено у крол1в IV дослгдног групи, який становив 42,5 г, що на 10,1% вище поргвняно з контролем. Перевага крол1в II, III та V дослгдних груп, яким згодовували 10,0%, 20,0% та 40,0% дертг тритгкале, за цим показником була на 3,0; 5,7 та 1,0% вгдповгдно, поргвняно з аналогами контрольног групи. Подгбна тенденцгя спостерггалася г за показниками абсолютного приросту живог маси. За показником комплексног оцгнки (ПКО) молодняку кролгв, виходячи з показника середньодобового приросту г ширини попереку, найвище значення встановлено у молодняку IV групи (277,95) за використання комбгкорму гз вмгстом 30% дертг зерна тритгкале сорту Харроза в рацгонг. На основг проведених дослгджень з оцгнки ефективностг використання в годгвлг крол1в дертг зерна тритгкале сорту Харроза, встановлено, що максимальний ргвень продуктивностг крол1в на вгдгодгвлг забезпечив вмгст у комбгкормг 30% дертг зерна тритгкале. Окреслено перспективи подальших дослгджень щодо вивчення впливу ргзног кглькостг дослгджуваного кормового фактора на репродуктивт показники кролгв.
Ключовi слова: зерно тритгкале, комбгкорм, менеджмент годгвлг, молодняк кролгв, конверсгя комбгкорму, прирости живог маси.
Влияние менеджмента ^рмления на прoдуктивные сказатели крoликoв при интенсив^й технoлoгии выращивания
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Изложены результаты влияния разного количества зерна тритикале в комбикорме на производительность, конверсию корма и экономические показатели молодняка кроликов при интенсивной технологии выращивания. Для кормления подопытного молодняка использовали полнорационные гранулированный комбикорм, в структуре которого было разное содержание зерна тритикале: II исследовательская группа - 10,0%, III, IV и V исследовательские группы - 20,0%, 30,0% и 40,0% соответственно.
Citation:
Darmohray, L.M., Luchyn, I.S., Gutyj, B.V. (2017). Influence of feeding management on productive indicators of rabbits for intensive growing technology. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 38-43.
Л.М. Дapмoгpaй, И.С. Лучын, Б.В. Гутый myrolub15 @gmail.com
Испытуемому молодняку кроликов I контрольной группы скармливали полнорационный комбикорм, который был сбалансирован по основным питательным веществам. По результатам исследований установлено, что уже со 2-й недели откорма у кроликов исследовательских групп, которые в составе рациона получали отруби зерна тритикале, происходит увеличение живой массы по сравнению с контрольной группой.
За весь период выращивания самый высокий среднесуточный прирост живой массы отмечено у кроликов IV исследовательской группы, который составил 42,5 г, что на 10,1% выше по сравнению с контролем. Преимущество кроликов II, III и V исследовательских групп, которым скармливали 10,0%, 20,0% и 40,0% дерти тритикале, по этому показателю была на 3,0; 5,7 и 1,0% соответственно по сравнению с аналогами контрольной группы. Подобная тенденция наблюдалась и по показателям абсолютного прироста живой массы. По показателю комплексной оценки (ПКО) молодняка кроликов, исходя из показателя среднесуточного прироста и ширины поясницы, наибольшее значение установлено в молодняка IV группы (277,95) при использовании комбикорма с содержанием 30% дерти зерна тритикале сорта Харроза в рационе. На основе проведенных исследований по оценке эффективности использования в кормлении кроликов дерти зерна тритикале сорта Харроза установлено, что максимальный уровень производительности кроликов на откорме обеспечил содержание в комбикорме 30% дерти зерна тритикале. Определены перспективы дальнейших исследований по изучению влияния разного количества исследуемого кормового фактора на репродуктивные показатели кроликов.
Ключевые слова: зерно тритикале, комбикорм, менеджмент кормления, молодняк кроликов, конверсия комбикорма, приросты живой массы.
Influence of feeding management on productive indicators of rabbits for
intensive growing technology
L.M. Darmohray, I.S. Luchyn, B.V. Gutyj myrolub15 @gmail.com
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The results of the influence of different amounts of triticale grain in feed on productivity, feed conversion and economic parameters of young rabbits for intensive growing technology are presented. For the feeding of experimental young, full-grain granulated feed was used in the structure of which there was a different grain content of triticale: experimental group II - 10.0%, III, IV and V experimental groups - 20.0%, 30.0% and 40.0% respectively.
Experimental young rabbits of the first control group fed full-range feed, which was balanced by the main nutrients. According to the results of the research, it was found that from the 2nd week fattening in rabbits of experimental groups, which received a grain of triticale in the diet, an increase in live weight was observed in comparison with the control group.
During the whole period of cultivation, the highest average daily gain of live weight was observed in rabbits of experimental group IV, which was 42.5 g, which is 10.1% higher compared to control. The advantage of rabbits II, III and V of experimental groups fed 10.0%, 20.0% and 40.0% of tritiacale derivatives was 3.0, 5.7% and 1.0%, respectively, in comparison with analogues of the control group. A similar trend was observed in terms of the absolute increase in live weight. According to the indicator of integrated assessment (RBC) of young rabbits, based on the average daily gain and width of the lumbar, the highest value was found in youngsters in the IV group (277.95) for the use of mixed fodders containing 30% of the grain yield of Triticale Harroza variety in the diet. The prospects of further research concerning the influence of various amounts of the investigated feed factor on reproductive indices of rabbits are outlined.
Key words: triticale grain, feed, feeding management, young rabbits, conversion of mixed fodder, increment of live weight.
Вступ
Корми i год1вля е важливою складовою частиною сучасно! технологи виробництва продукцп тваринни-цтва, зокрема галузi кролiвництва. Даш чинники наш-стотшше впливають на продуктившсть та ввдтворш властивосл кролiв. Полшшення наявних та виведення нових генотитв, високопродуктивних лшш, кроав та реалiзацiя !хнього генетичного потенщалу можливi лише за повноцшно! годiвлi, тобто забезпечення потреби тварин в енерги, поживних та бюлопчно актив-них речовинах. Доречно також враховувати, що у собiвартостi продукцп кролiвництва частка кормiв становить 65-75% (Romanov, 2009; Darmohray, 2010; Darmohray and Shevchenko, 2016; Darmohray and Luchyn, 2016).
В умовах ринково! економши цей показник мае виршальне значення для рентабельносп господарств-виробнишв та конкурентоспроможносп вироблено! продукцп загалом. Сьогодш на ринку кормiв скорочу-
еться частка кормових компонента тваринного похо-дження, розширюеться виробництво соевих продукта, з'являються MBi нетрадицшш корми, а також кормовi добавки, призначеш для покращення викори-стання i засвоення поживних речовин.
Одним з резервiв поповнення кормово! бази для тварин е апробащя нових сорта зернових культур, зокрема використання у годiвлi зерна трипкале. Трипкале - зернозлакова культура, виведена схрещуван-ням пшениц з житом. Характеризуется потенцшно високою врожайшстю, високим вмютом у зерш бшка i незамшних амшокислот, зокрема лiзину (Kononenko and Paksyutov, 2011). Вщповвдно до публжацш вче-них, новий сорт зерна трипкале Харроза рекомендо-ваний для вирощування в зонах Люостепу i Полюся, створений методом вдивщуального добору з пбрид-но! популяци ввд схрещування ярого сорту Сокш хар-швський i озимого Амфвдипловд 52 iз подальшим об'еднанням морфолопчно близьких лшш (Kyrychenko and Shchypak, 2005).
Завдяки высокому вм1сту протешу, л1зину i триптофану - трипкале, як повшомляе автор, добре поед-нуеться у комбiкормах з ячменем. Однак варто врахо-вувати, що тритiкале мiстить антипоживнi речовини, зокрема алкшрезорцини (Kononenko, 2008).
На думку дослщнишв, потенцiал трансформацй' поживних речовин зерна трипкале у тварин з однока-мерним шлунком використовуеться оргашзмом не повною мiрою через наявшсть некрохмалистих поль сахаридiв, до яких насамперед вшносять пентозани, бiльшу частину яких складають арабiноксiлани (Kononenko, 2009; Kononenko and Paksyutov, 2011).
Дуже важлива особливiсть трипкале у тому, що разом з тдвищеним вмютом бшка, порiвняно з озимою пшеницею, е високий вмют лiзину, однiеï з осно-вних i найбшьш дефiцитних, лiмiтуючих амiнокислот, яка становить 0,5% проти 0,41% у бшка зерна озимоï пшеницi. Завдяки цим особливостям зерно трипкале у складi комбшорму свиней на заключнш вiдгодiвлi задовольняе добову потребу в лiзинi (Romanov, 2009).
Експериментом з'ясовано, що введения 30% зерна трипкале до складу комбшорму ввдлучених поросят i до 35% для молодняку свиней на вiдгодiвлi замють ячменю е економiчно виправдане. Наведене вище дае пiдстави для обгрунтованого застосування зерна тритiкале у виробництвi дешевших комбiкормiв для свиней (Izmestev et al., 2011).
Проведет дослщження показали, що до складу повнорацюнних комбiкормiв лактуючих свиноматок можна вводити 40% зерна трипкале вш зерновоï час-тини, що дозволяе краще забезпечити потребу тварин за незамшними амiнокислотами, збiльшити молоч-нiсть свиноматок на 8,6% i щдвищити абсолютний прирiст маси поросят на 9,3% при вшлученш у вщ 60 дiб (Symonov and Hurevych, 2012).
Iншi дослщники вважають, що зерно тритiкале слщ вводити у комбжорми для молодняку свиней навгть до 50% вiд маси ячменю. Однак повна замша ячменю на трипкале справляе негативний вплив на рют i розвиток тварин. Включения пiдвищеноï кшько-стi трипкале вимагае подальшого балансування раць ону за поживними речовинами вiдповiдно до деталь зованих норм годiвлi вiдгодiвельного молодняку свиней (Horkovenko et al., 2010).
Бшорусьш науковцi дослщили, що до складу ком-бжорму для м'ясноï вiдгодiвлi свиней доцшьно вклю-чати необроблене зерно трипкале у кшькосп 40,5% за масою, а оброблене шляхом екструзп - до 73,5%. При цьому середньодобовi прирости живоï маси тварин зб№шувалися на 8,5-10,6%, а затрати корму на 1 кг приросту знижувалися на 7,4-9,0%, покращуються при цьому i забшш показники та яшсть туш (Holushko and Marusevych, 1996).
Заслуговуе на увагу також, що згодовування зерна тритiкале у шлькосп 10-15% курчатам-бройлерам, замiсть аналогiчноï шлькосп зерна ячменю, покращуе збереження поголiв'я на 1,6-8,3%. Витрати корму на 1 кг приросту зменшуються при цьому вш 4,4 до 9,3% (Tletseruk, 2010).
Науковi дослiдження взагалi та з дано1' тематики зокрема повинш iстотно пiдвищувати економiчну ефектившсть виробництва кролятини у Прикарпаттi.
Завдяки фiзiологiчнiй оптимiзацiï комбiкормiв i ращ-ону кролiв, насамперед за рахунок використання де-шевих, мiсцевих, нетрадицшних, проте ефективних, конкурентноспроможних кормiв. У даному випадку-зерно нового сорту трипкале Харроза. Адже на даний час у кролiвництвi немае достатньо1' кiлькостi досль джень щодо використання у годiвлi та встановлення оптимально!' кшькосп зерна трипкале у комбжорм^ а значить даний напрям дослщжень е актуальним.
Мета роботи - розробка та удосконалення систе-ми i програми, менджменту годiвлi рiзногенотипового молодняку кролiв iз встановлення оптимальноï шль-костi зерна тритiкале сорту Харроза у складi повнора-цюнних комбiкормiв.
Матерiал i методи дослщжень
Дослвдження проводились у Прикарпатськ1й дер-жавнiй сiльськогосподарськiй дослiднiй станцiï НА-АН Украши. В господарствi застосовуеться розробле-на технологiя iнтенсивного вирощування i виробництва кролятини. Генотип кролiв, що розводять у госпо-дарствi, - трипороднi помiсi бшого велетня, шиншили та фландра, тобто новий тип шиншили (НТШ), що створюеться. Середньомюячна чисельнiсть кролiв 150 голiв, з них основних кролематок 50, штучне оаменшня згiдно з технолопчною картою, на 10 день тсля окролу.
Основнi елементи технологи, що присутш в дослi-дженш:
- вiдлучення кроленят в 35-добовому вiцi;
- п1дготовчий перiод для вiдгодiвлi кроленят 57 даб;
- вiдгодiвельний перiод з 40-42 до 90-добового вi-
ку.
Для дослщу методом пар-аиалогiв пiдiбраио i сформовано 5 груп молодняку кролiв по 15 голiв в кож-нiй.
Оцiнка iнтенсивностi росту молодняку кролiв за перiод дослщжень вш 40 до 90 дiб проведена за пока-зниками абсолютного i середньодобового приросту, збереженостi молодняку, затрат корму на одиницю приросту, ширини попереку, визначенням ПКО. Для визначення показник1в продуктивностi молодняку кролiв використовували показник комплексноï оцiнки (ПКО) вiдгодiвельноï i м'ясноï продуктивностi (Luchyn and Darmohray, 2005):
ПКО = 5,1(К + 2Н),
де 5,1 i 2 - корегуючi коефщенти;
К - середньодобовий прирют (за весь перюд в1д народження), г;
Н - ширина попереку, см.
Рецепти комбiкормiв для досл1джень розробленi згiдно з европейськими нормами для iнтенсивно рос-тучого молодняку кролiв - «£вропейська таблиця поживностi кормiв для кролiв (2002)» (EGRAN) (Maertes et al., 2002), «Норми живлення кролiв, схва-ленi VIII М1жнародним конгресом з кролiвництва (2004)» (EGRAN) (Maertes et al., 2004) за наявних в репош кормових компоненпв, в тому чи^ зерна тритiкале сорту Харроза. Збтшення зерна тритiкале
у комбжормах проводили шляхом пропорцшного зменшення зерна пшениц та частково зерна ячменю.
Схема дослщжень та рецепти комб1корм1в наведе-m у таблицях 1 i 2.
Таблиця 1
Група Вадгодшельний молодняк кролiв (НТШ) характер годшл^ n = 15
Шдготовчий перюд, 5 дiб | Основний перюд, 50 дiб
I (контрольна) О. Р. - Повнорацюнний гранульований комбгкорм
II (досл1дна) О. Р. + ОКФ 10% дерт зерна трипкале сорту Харроза
III (дослвдна) О.Р. + ОКФ 20% дерт зерна тритгкале сорту Харроза
IV (дослiдна) О Р+ ОКФ 30% дерт зерна трипкале сорту Харроза
V (дослщна) О Р+ ОКФ 40% дерт зерна тритгкале сорту Харроза
У дослвдженнях використовувались таю кормовi iнгредieнти: дерть ячмiнна, дерть пшенична, дерть зерна тритiкале сорту Харроза, макуха со! (40% сп), шроти соняшнику (38% сп), трав'яне борошно, 4% премiкс.
На шдстаы даних живо! маси було визначено ш-тенсивнiсть росту молодняку кролiв за середньодобо-вим, абсолютним та ввдносним приростами, викорис-товуючи вщповвдш формули:
- абсолютний прирiст i ввдносну енергiю росту ро-зраховували за даними перiодичних зважувань за формулами: P = Wt - Wo,
де Р - абсолютний прирют,
D= Wt - Wo Wt - Wo D -та К =-
-x100,
t 1/2(Wt + Wo)
де, D - середньодобовий прирiст живо! маси, г, K - ввдносний прирют живо! маси, %, Wt - шнцева жива маса тварини, кг, Wo - початкова жива маса тварини, кг, t - пром1жок часу мiж двома зважуваннями, дiб. Зпдно iз запропонованою схемою дослщу було ро-зраховано та розроблено рецепти комбiкормiв з рГз-ним вмютом дертi зерна тритiкале.
Структура рецеп^в досл1джуваних комб1ко|)м1в (у % за масою натурального корму)
Таблиця 2
№/n Кормовi компонента Рецепти №
1 2 3 4 5
контроль дослщ дослщ дослщ дослщ
1 Дерть ячмшна 27,62 27,63 27,64 17,66 7,65
2 Дерть пшенична 20,00 10,00 - - -
3 Дерть тритгкале - 10 20 30 40
4 Макуха со!, 40% сп 8,00 8,00 8,00 8,00 8,00
5 Шроти соняшнику, 38% сп 15,00 15,00 15,00 15,00 15,00
6 Трав'яне борошно 25,00 25,00 25,00 25,00 25,00
7 Сшь кухонна 0,45 0,45 0,45 0,45 0,45
8 Премжс 3,93 3,92 3,91 3,89 3,9
9 Разом, % 100 100 100 100 100
10 Метиться в 1 кг комбгкорму:
11 Сухо! речовини, кг 0,840 0,840 0,840 0,840 0,840
12 Обмшно! енерги, МДж 8,61 8,59 8,56 8,55 8,54
13 Сирого протешу, г 178 178 179 182 184
14 Сиро! клггковини, г 114 115 116 113 111
15 Вартють 1 ц комбж., грн 463 453 443 432 423
Аналiз наведених рецептiв комбiкормiв вказуе, що всi рацiони для шддослщного молодняку кролiв були збалансоваш за основними показниками живлення i вадповадали европейським критерiям нормування годiвлi за штенсивно!' технологи вирощування кролiв. Так, за рiвнем обмшно! енерги 8,54_.8,61 МДж, сирого проте!ну 178____184 г, сиро! клггковини 111___116
г у 1 кг готового повнорацюнного комбжорму. Цi коливання не е суттевi та на результати дослiджень вплинути не могли.
Бюметричну обробку цифрових даних здшснюва-ли за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцiй. Вiрогiдним вважали показник при значенш
* - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001 порiвняно до контролю.
Результати та Тх обговорення
Ведомо, що для забезпечення високо! економiчноl ефективносл технологи вiдгодiвлi гiбридного молодняку кролiв необхвдна оптимiзацiя рацiону за такими основними показниками: вмютом сирого проте!ну, амiнокислот i !х сшввщношенням, сиро! клiтковини, жиру та БАР. При цьому надзвичайно важливе значения мае використання дешевих мюцевих кормових iнгредiентiв (Darmohray and Luchyn, 2016).
У таблиц 3 подано результати дослгджень з оцш-ки трипородного молодняку кролiв, вирощеного на
рацюнах з рiзним структурним вмютом дерт зерна тритiкале сорту Харроза (10%, 20%, 30%, 40%). Вщ-повщно до проведених дослiджень встановлено, що найвищу iнтенсивнiсть росту мав молодняк кролiв 4 групи, в рацюш якого 30% за масою становила дерть зерна тритикале сорту Харроза. Показник середньо-добових прироспв молодняку кролiв мав високу вiро-гiдну рiзницю у 3 i 4-iй дослiдних групах (Р < 0,05; Р < 0,01) ввдносно контролю. Середньодобовий при-рiст маси тша кролiв за перiод ввд 40 до 90 дiб були найвищими у четвертiй дослiднiй груш - 42,5 г, тим-
Продуктивм показники молодняку
часом як при використанш 40% дертi тритiкале в рацюш (5-а група) цей показник е нижчим на 8,2% порiвняно з 4 групою. Затрати корму у 1, 2, 3-й групах становили 3,6; 3,4; 3,35 кг готового корму на 1 кг приросту, тимчасом як у 4-й груш вони були дещо меншими i перебували на рiвнi 3,3 кг корму. Зпдно з аналiзом таблиц 3, показник живо! маси молодняку кролiв у 90-добовому вiцi у 2, 3 i 4-о! дослщних груп мав високу вiрогiдну рiзницю ввдносно молодняку 1-о! контрольно! групи, проте цей показник у 5-ш групi не мав вiрогiдноi рiзницi вiдносно контролю.
Таблиця 3
Групи Постановка на дослвд Вiдгодiвельнi показники Визначення ПКО
Вж, доби Жива маса, г Жива маса кроле-нят в 90 добовому вiцi, кг Середньодобовi прирости, г Ширина попереку, см Затрати корму, кг
I к 41,2 ± 0,28 896 ± 6,15 2,77 ± 0,022 38,6 ± 0,507 5,7 ± 0,043 3,6 255,0
II 40,7 ± 0,23 899 ± 4,24 2,86± 0,024* 39,8 ± 0,496 5,8 ± 0,052 3,4 262,14
III 40,9±0,21 892 ± 5,75 2,89 ± 0,027** 40,8 ± 0,548* 5,9 ± 0,057* 3,35 268,26
IV 40,9 ± 0,16 879 ± 3,9 2,97 ± 0,020*** 42,5 ± 0,398** 6,0 ± 0,067** 3,3 277,95
V 41,0 ± 0,2 882 ± 4,4 2,79 ± 0,018 39,0 ± 0,379 5,8 ± 0,043 3,55 258,06
Жива маса одше! голови у 90-добовому вщ була найвища у кролiв 4-о! дослвдно! групи i становила 2,97 кг, що на 7,2% (Р < 0,001) бшьше ввдносно контролю. За умови використання 40% дертi тритiкале (5-а група) !хня маса тiла була найнижчою з усiх дослвд-них груп i становила 2,79 кг.
Високу вiрогiдну рiзницю встановлено за шириною попереку у кролiв 3 i 4-о! дослвдно! груп (Р < 0,05, Р < 0,01). Ва дослвджуваш показники у молодняку 5-о! дослiдноi групи не мали вiрогiдноi' рiзницi ввдносно контролю. Прижиттевий показник м'ясностi (ширина попереку в 3-мюячному вiцi) був найвищим у кролiв четверто! групи i становив 6 см, а у 5-й груш цей показник знизився до 5,8 см.
Показник комплексно! оцшки (ПКО) молодняку кролiв, виходячи з величини показника середньодобо-вого приросту i ширини попереку, був теж найвищим у молодняку 4-! групи (277,95) за значно нижчого показника у 5-й груш - 258,06.
На нашу думку, найвищi показники продуктивнос-п кролiв (4 група) отримано за рахунок ошгашзаци кiлькiсного складу протешу комбiкорму та його амь нокислотного профiлю. При включенш до складу комбiкорму 40% дерп зерна тритiкале (5-а група) продуктившсть молодняку кролiв знизилась порiвня-но з ровесниками 4-! групи на 6,0-8,0%, це, напевно, зумовлено збшьшенням вмюту антипоживних речо-вини (алкшрезорцини) у комбiкормi, що призводить до пршого по!дання корму.
Висновки
Таким чином, на осюш проведених дослвджень з оцiнки ефективностi використання в годiвлi кролiв дертi зерна трипкале сорту Харроза встановлено, що максимальний рiвень продуктивностi кролiв на ввдго-
д1вл1 забезпечив вмют в рацюш 30% дерп зерна тритикале, при цьому затрати корм1в на виробництво кролятини зменшились на 9%, а величина продуктив-носп зросла на 10%. 3i зростанням частки зерна три-тжале у комбiкормi зростала продуктивнiсть по групах та вартють кормiв у структурi собiвартостi оди-ницi приросту кролятини, даний показник змiнювався ввд 70 до 76%. Така динамжа вплинула на показник чистого прибутку i рентабельнiсть виробництва. Найвища рентабельности виробництва за прямими затратами була у молодняку кролiв 4-о! групи.
Пропозицiя виробництву. Для шдвищення продук-тивностi вiдгодiвельних кролiв за iнтенсивного виробництва кролятини та зростання економiчно! ефекти-вносп доцiльно використовувати у складi комбшорму 30,0% дертi зерна тритiкале сорту Харроза за масою, це забезпечить зростання рентабельносп виробницт-ва.
Перспективи подальших до^джень. Перспективою подальших дослщжень е встановлення впливу рiзно! шлькосп зерна тритiкале на репродуктивнi властивосп кролематок.
Бiблiографiчнi посилання
Holushko, V.M., Marusevych, A.H. (1996). Trytykale v kombykormakh dlya otkarmlyvaemoho molodnyaka svyney. Yzvestyya Akademyy ahrarnykh nauk Respublyky Belarus. 2, 64-67 (in Russian). Horkovenko, L., Chykov, A., Sakharova-Fetysova, A. (2010). Trytykale v kombykormakh dlya svyney. Zhyvotnovodstvo Rossii, 41-42 (in Russian). Darmohray, L.M., Shevchenko, M.Y. (2016). Kormovye drozhzhy - effektyvnyy istochnyk proteina pry vyrashchyvanyy krolikov na myaso. Uchenye zapysky uchrezhdenyya obrazovanyya «Vytebskaya ordena
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, t 19, № 79
«Znak Pocheta» hosudarstvennaya akademiya veterynarnoy medytsyny». Vytebsk. 52(1), 113-117 (in Russian).
Darmohray, L.M., Shevchenko, M.Y. (2016). Vplyv biomasy drizhdzhiv na zabiini pokaznyky ta miasni yakosti kroliv. Visnyk SNAU, seriia «Tvarynnytstvo». Sumy. 5(29), 158-161 (in Ukrainian).
Darmohray, L.M., Shevchenko, M.Y. (2016). Ispol'zovanie biomassy drozhzhej v kombikormah krolikov pri intensivnoj tehnologii vyrashhivanija. Sbornik nauchnyh trudov «Aktual'nye problemy intensivnogo razvitija zhivotnovodstva». Gorki BGSHA. 19, 142-148 (in Russian).
Darmohray, L.M., Luchyn, Y.S. (2016). Alhorytm produktyvnosty hybrydnykh krolykov v zavysymosty ot kolychestva muky solomy pshenychnoy v kombykorme. Uchenye zapysky uchrezhdenyya obrazovanyya «Vytebskaya ordena «Znak Pocheta» hosudarstvennaya akademyya veterynarnoy medytsyny». Vytebsk. 52(2), 128-131 (in Russian).
Darmohray, L.M., Luchyn, I.S. (2016). Shlyakhy vyrishennya bilkovoyi problemy za intensyvnoho vyroshchuvannya hibrydnykh kroliv. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrayiny [elektronnyy resurs] Kyiv. 58 Rezhym dostupu do
zhurn.:http://nd.nubip.edu.ua/2016_1/index.html, http://nd.nubip.edu.ua/2016_1/20.pdf (in Ukrainian).
Darmohray, L.M., Luchyn, I.S. (2016). Vidtvoryuvalna zdatnist krolematok za vplyvu riznoyi kilkosti boroshna solomy u kombikormi. ZH. «Biolohiya tvaryn». Lviv. 18(3), 28-34 (in Ukrainian).
Izmestev, V., Titova, S., Maksimova, R., Shmakova, H. (2011). Trytykale v kombikormakh dlya porosyat. Kombikorma. 6, 85-86 (in Russian).
Kyrychenko, V.V., Shchypak, H.V. (2005). Sorty ozymykh trytikale. Instytut roslynnytstva im. V.YA. Yur'yeva. Kharkiv. 4 (in Ukrainian).
Kononenko, S.Y. (2008). Fermenty v kombikormakh dlya svyney. Trudy Kubanskoho hosudarstvennoho ahrarnoho unyversyteta. 10, 170-174 (in Russian).
Kononenko, S.Y. (2009). Effektyvnost yspolzovanyya fermentnykh preparatov v kombykormakh dlya svyney. Problemy byolohyy produktyvnykh zhyvotnykh. 1, 86-91 (in Russian).
Kononenko, S.Y., Paksyutov, N.S. (2011). Fermenty v kormlenyy molodnyaka svyney. Kormlenye selskokhozyaystvennykh zhyvotnykh y
kormoproyzvodstvo. 7, 18-21 (in Russian).
Kononenko, S.Y., Paksyutov, N.S. (2011). Vlyyanye fermenta Ronozym WX na perevarymost pytatelnykh veshchestv. Trudy Kubanskoho hosudarstvennoho ahrarnoho unyversyteta. 11(28), 107-108 (in Russian).
Luchyn, I.S. Darmohray, L.M (2005). Kompleksnyy pokaznyk otsinky remontnoho molodnyaku kroliv riznykh henotypnykh poyednan. Rozvedennya i henetyka tvaryn: mizhvid. temat. nauk. zb. 39, 128133 (in Ukrainian).
Romanov, H.A. (2009). Zhyvotnovodstvu polnoratsyonnye korma (monohrafiya). M. (in Russian).
Symonov, H.A., Hurevych, V.Y. (2012). Effektivnoe zhyvotnovodstvo. HNU Sakhalynskyy NYYSKH Rosselkhozakademyy zhurnal. 8, 34-41 (in Russian).
Tletseruk, Y.R. (2010). Effektyvnost yspolzovanyya zerna trytykale y rapsovoho shrota v ratsyonakh myasnykh tsyplyat. Dyssertatsyya. Vladykavkaz. 116, 12 (in Russian).
Maertes, L., Peres, J., Villamide, M., Cervera, C., Gidenne, T., Xiccato, G. (2002). Nutritive value of raw materials for rabbits : EGRAN tables 2002. World rabbits sci. 10(4), 157-166.
Maertes, L., Peres, J., Villamide, M., Cervera, C., Gidenne, T., Xiccato, G. (2004). Nutritive value of raw materials for rabbits : EGRAN tables 2004. World rabbits sci. 10(4), 157-166.
Darmohray, L.M. (2010). Experimental justification for the use of nutrients and biologically active substances from food (Galega orientalis (La) different kinds of animals. Manuscript. Doctor of Agricultural Sciences, specialty 06.02.02 - animal nutrition and feed technology. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, 42 (in Ukrainian).
Received 7.09.2017 Received in revised form 2.10.2017 Accepted 6.10.2017
