CC BY
49
УДК 636.088.636.5.97.8
Лещишин I. С., астрант, Я. I., д. с.-г. н., професор, чл.-кор. НААНУ,
Барило Б. С., к. с.-г. н., доцент
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С.З. Гжицького
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТ1 1НКУБАЦ1ЙНИХ ЯСЦЬ I ПРОДУКТИВНОСТ1 ПЕК1НСЬКИХ КАЧОК ТА ЧЕРР1-ВЕЛЛ1
У статтi наведено результати порiвняльних до^джень морфметричних показниюв ткубацтних яець та продуктивностi качок пектськог породи i кросу черрi веллi. В результатi проведених до^джень встановлено що маса яйця та його складових е вища у качок другог групи. У жовтку яець тiег ж групи був вищим рiвень загальних лiпiдiв, триацилглiцеролiв, НЕЖК та моно i диацилглiцеролiв. Яечна продуктивтсть була також вища у качок кросу черрi веллi на 13,7 %.
Ключов1 слова: качки, маса яець, бток, жовток, шкаралупа, загальш лтди.
УДК 636.088.636.5.97.8
Лещишин I. С. аспирант, Кирилив Я. И., д. с.-г. н., профессор, чл.-кор. НААНУ
Барило Б. С., к. с.-г. н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КАЧЕСТВА ИНКУБАЦИОННЫХ ЯИЦ И ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ ПЕКИНСКОЙ УТКИ И ЧЕРРИ-ВЭЛЛИ
В статье приведены результаты сравнительных исследований морфметричних показателей инкубационных яиц и производительности уток пекинской породы и кросса черри вэлли. В результате проведенных исследований установлено, что масса яйца и его составляющих является выше у уток второй группы. В желтке яиц той же группы был выше уровень общих липидов, триацилглицеролов, НЭЖК и моно и диацилглицеролив. Яичная продуктивность была также выше у уток кросса черри вэлли на 13,7 %.
Ключевые слова: утки, масса яиц, белок, желток, скорлупа, общие липиды. UDC 636.088.636.5.97.8
Leshchyshyn I. S., graduate student Kyryliv Y. I., doc.agric.sci., professor, corresponding member UAAS Barylo B. S., cand.agric. sci.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
THE COMQARATIVE DESCRIPTION OF THE PUALITY OF HATHING EGGS AND THE PRODUCTIVITY OF BEIJING BREED AND CHERRY VELLY
The article defines the results of the comparative studies of the morphological indicators of the hatching eggs, the productivity of the ducks of beijing breed and cherry velly. As a result of the conducted research it is defined that the weight of the egg and its consistants is bigger in group 2 of the ducks. The level of general lipids and .. triacylglycerols, NEZHK and mono- and triacylglycerolsis higher in the yolk of the eggs of this very gryp. The egg productivity wos higher among the ducks of the cherry velly for 13,7 percents.
Key words: duck, egg weight, white, yolk, shell, general lipids.
e Лещишин I. С., Кирилв Я. I., Барило Б. С., 2016
185
Вступ. Птах1вництво е одшею iз перспективних галузей виробництва м'яса. Свiтове споживання пташиного м'яса поступаеться лише свинарству. Розведення птахiв дозволяе забезпечити населення Укра!ни високояшсними, дiетичними та повнощнними продуктами харчування змiцнюючи продовольчу безпеку держави.
З метою отримання високояшсно! продукщ! вченi та технологи працюють над виршенням проблеми забезпечення птах1в вама поживними та бiологiчно-активними речовинами, а також пошуку та використання нових ефективних методiв розведення [2].
Серед перспективних напрямшв розвитку галузi е збтьшення виробництва м'яса водоплавно! птищ. Однак через вiдсутнiсть досконалих технологш та обладнання поголiв'я гусей та качок суттево скоротилося. Проте ця галузь щкава тим, що для качок i гусей характерна висока скоростиглють, вони добре використовують корм, здатн давати добрi прирости живо! маси при тдвищеному вмiстi у кормах клгтковини та ефективно використовувати поживну з бюлопчно! точки зору та дешеву у виробництвi зелену масу. М'ясо водоплавно! птицi е високопоживним харчовим продуктом з високим вмiстом повноцiнних бiлкiв, легкозасвоюваних жирiв та мiнеральних речовин [7].
Качки вiдрiзняються вiд iнших видiв птищ високою життездатшстю i пристосовонiстю до умов середовища. Вони зберiгають високий рiвень продуктивностi при використаннi природшх водойм та iнших способiв утримання. Пiсля забою качок отримують крiм м'яса пух та тр'я.
На сьогодшшнш день розводять рiзнi породи i кроси качок. Найчастше i найпоширенiшою породою е пешнська. Проте щкавими е кроси та породи отримаш за участю ще! породи, зокрема, крос черрьвеллг
Качки черрi-веллi порiвняно з пешнськими, особливо материнська лiнiя мае високу несучiсть, а батыавська лiнiя кращi м'ясн якосп. Проте недолiком е те, що порода мае невисокий вих1д м'яса та високу його жирнють.
Ведомо, що важливою умовою одержання здорового добового молодняку птахiв е яшсть iнкубацiйних яець, яка залежить ввд багатох факторiв, зокрема, умов утримання, якосп годiвлi, умов зберiгання та режиму шкубащ! яець, виду та вшу птищ [1, 2, 5, 6].
Метою наших до^джень було вивчити та порiвняти в умовах реального виробництва продуктивнють та якють iнкубацiйних яець порвд-пешнсько! породи та кросу черрьвеллг
Матерiал i методи. З метою реалiзащ! запланованих до^джень було проведено дослiд в умовах ДГ Миклашiвське 1нституту сiльського господарства Карпатського регюну НААН Укра1ни. В умовах господарства утримуеться поголiв'я качок двох порвд, зокрема пек1нсько! та черрьвеллг Перед початком яйцекладки породи були роздшеш на двi групи. (пекiнська-1група, черрi веллi-2).Протягом всього перюду дослiду який тривав три мюящ ( березень-травень) вiдбирали вiд кожно! породи кожних десять днiв по 5 яець з кожно! групи для ощнки морфометричних показник1в (всього було ощнено по 45 яець з кожно! групи).У червнi було ввдбрано вiд кожно! породи по 120 яець для iнкубацi!.
Шсля iнкубацi! було проведено наступний етап дослвджень пов'язаний з вирощуванням та вiдгодiвлею каченят отриманих вiд кожно! породи.
В процеа дослiджень було проведено ощнку 45 iнкубацiйних яець з кожно! групи в яких визначали загальну масу, довжину, ширину та iндекс форми яець, масу жовтка, бшка та шкаралупи, мщнють шкаралупи, рН бiлка i жовтка, товщину шкаралупи у гострому i тупому к1нцях за методиками описаними у довiднику «Лабораторнi методи до^джень у бiологi!, тваринництвi та ветеринарнш медицинi» за редакцiею академiка НААН В. В. Влiзла [3]. Шд час iнкубацi! вiвся контроль за процесом iнкубацi! (результати будуть наведет в наступних публiкацiях).
Результати дослщжень. В процесi дослiдження якостi iнкубацiйних яець було встановлено, що за морфометричними показниками основних рiзниць немае за виключенням дещо вищо! маси яець, маси бшка та маси шкаралупи у качок кросу черрi веллг Результати до^джень наведенi на рисунку 1.
186
О-
Maca яйця.г 1ндекс Maca жовткат Maca 6i mear Maca
форми.% шкаралупих
[□Першагрупа □ Друг arpona |
□
=
в Г
Рис. 1. Морфометричш показники качиних яець
Як видно з таблиц 1 маса яець у другш rpyni була вища на 4,4 % пор1вняно з першою. Вiдповiдно до цього зростае маса складових частин яйця. Проте щодо вiдсоткового спiввiдношення складових частин яйця суттево! рiзницi не спостер^аеться. 1нших суттевих рiзниць мiж морфометричними показниками яець не було виявлено.
У другш грут рН жовтка було бшьш наближене до нейтрального i становило 7,78 тодi як у першш грyпi цей показник був на рiвнi 8,24.
К
9,5 9 8,5 8 7,5 7
□ быка □ жовтка
Перша група
Друга група
Рис. 2. рН бшка та жовтка качиних яець
Роль жовтка у розвитку ембрюна проявляешься в основному тсля повного використання зародком протешу яйця, тобто в шшц ембрiогенезу, i продовжуеться упродовж раннього постнатального перюду, коли молодняк використовуе поживнi речовини iз залишкового жовтка [4].
В жовтку качиних яець визначали вмют загальних лiпiдiв та спiввiдношення 1х класiв (рис. 3).
Лiпiди е головним джерелом енергп для ембрюшв. На початкових стадiях розвитку ембрюн асимiлюе речовини жовтка, в т.ч. лшвди, використовуючи 1х як пластичний матерiал i джерело енергп [11,12].
В результат! проведених дослiджень встановлено, що рiзниця загальних лiпiдiв у жовтку качиних яець мiж другою та першою групами становила 2,2 %.
Рiзниця триацилглiцеролiв мiж другою i першою групами становила 5,29 %. Бшя 90 % жирних кислот сконцентровано в триацилглiцеролах, тому триацилглщероли е iдеальним субстратом для збереження енергп [11].
У жовтку яець друго! групи знижуеться рiвень вiльного холестеролу та ефiрiв холестеролу. Холестерол служить попередником велико! родини стеро1дних гормонiв, якi вiдiграють особливу роль у регуляцп метаболiзму, рост та репродукцп [8,10].
Рiвень ненасичених жирних кислот у жовтку яець суттево тдвищуеться в другiй грут. Значно! рiзницi за вмiстом фосфолшвдв у жовтку яець не виявлено. За весь
187
перюд дослiду яечна продуктившсть кросу черрi веллi була вищою вiд пекшсько! породи на 13,7 %
40 35 30 25 20 15 10 5 0
чг #
□ Перша група □ Друга група
Рис. 3. Вмкт загальних лiпiдiв та сшввщношення 1х класiв у жовтках качиних яець,%
В результат проведених дослiджень встановлено, що маса яйця та його складових е вищою в другш груш. У жовтку яець те! ж групи був вищим рiвень загальних лiпiдiв, триацилглiцеролiв, НЕЖК та моно i диацилглiцеролiв. Це може свiдчити про кращi iнкубацiйнi якосп качиних яець друго! групи. Яечна продуктивнiсть була також вища у качок кросу черрi веллi на 13,7 %.
Лггература
1. Бородай В. П., Сахацький М. I., Ветршчук А. I., Мельник В. В. та ш. Технолопя виробництва продукцп птах1вництва. Щдручник.-Вшниця: Нова Книга, 2006. - 360 с.
2. Бусенко О. Т, Столюк В. Д., Могильний О. Й. та ш. Технолопя виробництва продукци тваринництва. За ред. О. Т. Бусенка. - К.: Вища школа, 2005. - 496 с.
3. Вл1зло В. В. Лабораторш методи дослщжень у бюлоги, тваринницга та ветеринарнш медицина довщник / В. В. Вл1зло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ш.; за ред.
B. В. Вл1зла. - Льв1в: СПОЛОМ 2012. - 764 с.
4. Глебова Ю. А. // Науков1 доповщ НАУ. Електронний журнал. - 2006. - № 2. -
C. 74-88.
5. Патрева Л. С. Прийоми генетичного мониторингу селекцшних змш в популяшя качок / Л. С. Патрева // Досягнення в сучасному птах1вництв1. Досл1дження та шновацп Росшське вшдшення: матер1али XVI конференцп Всесвгтньо! науково! асощаци по птах1вництву (ВНАП). — 2009. — С. 54-56.
6. Патрева Л. С. Вплив кал1брування яець качок кросу «темп» на 1х шкубацшн якосп / Л. С. Патрева // В1сник аграрно! науки Причорномор'я. - 2014. - Т. 2, Вип. 4 (80). - С. 173177.
7. Рекомендацп щодо спрямованого вирощування, утримання 1 в1дгод1вл1 водоплавно! птищ. I. I. Iвко, Д. М. Микитюк, О. В. Рябшша, Н. I. Братишко. - 2009. -112 с.
8. Седлик А. А. Вплив вшу 1 жирнокислотного складу жирових добавок до рацюну на обмш лшщв у тканинах курей та !х продуктившсть: Автореф. дис. канд. с. г. наук: 03.00.04/ Седлик А. А. - Льв1в, 2002. 15 с.
9. Сичов М. Ю. Вплив р1зних р1вшв жиру в рацюн1 на продуктившсть каченят-бройлер1в. Зб1рник наукових праць. Сер1я «Технолопя виробництва 1 переробки продукцп тваринництва». - Кам'янець-Подшьський, 2010. - Вип. 18. - С. 187-190.
10. Смоляншов К. Б. Бюлопчна роль полшенасичених жирних кислот / К. Б. Смоляншов, Р. П. Параняк, В. Г. Янович // Бюлопя тварин. - 2002.- Т.4, №1-2.- С. 1630.
11. Фисинин В. И., Журавлев И. В., Айдинян Т. Г. / Эмбриональное развитие птицы. - М.: Агропромиздат, 1990. - 239 с.
188
12. Speake B. K., Noble R. C., Murray Alison M. B. // Worlds Poult. Sci. J. - 1998. - 54. -
P. 319- 334.
References
Borodaj, V. P., Sahac'kyj, M. I., Vetrijchuk, A. I., Mel'nyk, V. V. ta in. (2006). Tehnologija vyrobnyctva produkcii' ptahivnyctva. Pidruchnyk.-Vinnycja: Nova Knyga, 360. (in Ukrainian).
Busenko, O. T, Stoljuk, V. D., Mogyl'nyj, O. J. ta in. (2005). Tehnologija vyrobnyctva produkcii' tvarynnyctva. Za red. O. T.Busenka.-K.: Vyshha shkola, 496. (in Ukrainian).
Vlizlo V. V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen' u biologii', tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni: dovidnyk/ V. V. Vlizlo, R. S. Fedoruk, I. B. Ratych ta in.; za red. V. V. Vlizla. -L'viv: SPOLOM. 764. (in Ukrainian).
Gljebova, Ju. A. (2006). Naukovi dopovidi NAU. Elektronnyj zhurnal. 2, 74-88. (in Ukrainian).
Patrjeva, L. S. (2009). Pryjomy genetychnogo monitoryngu selekcijnyh zmin v populjacija kachok / Dosjagnennja v suchasnomu ptahivnyctvi. Doslidzhennja ta innovacii' Rosijs'ke viddilennja : materialy HVI konferencii' Vsesvitn'oi' naukovoi' asociacii' po ptahivnyctvu (VNAP). 54-56. (in Ukrainian).
Patrjeva, L. S. (2014). Vplyv kalibruvannja jajec' kachok krosu «temp» na i'h inkubacijni jakosti / Visnyk agrarnoi' nauky Prychornomor'ja. 2. 4 (80), 173-177. (in Ukrainian).
Ivko, I. I. (2009). Rekomendacii' shhodo sprjamovanogo vyroshhuvannja, utrymannja i vidgodivli vodoplavnoi' ptyci. I. I. Ivko, D. M. Mykytjuk, O. V. Rjabinina, N. I. Bratyshko. 112. (in Ukrainian).
Sedlyk, A. A. (2002). Vplyv viku i zhyrnokyslotnogo skladu zhyrovyh dobavok do racionu na obmin lipidiv u tkanynah kurej ta i'h produktyvnist': Avtoref. dys. kand. s. g. nauk: 03.00.04. - L'viv, 15. (in Ukrainian).
Sychov, M. Ju. (2010). Vplyv riznyh rivniv zhyru v racioni na produktyvnist' kachenjat-brojleriv. Zbirnyk naukovyh prac'. Serija «Tehnologija vyrobnyctva i pererobky produkcii' tvarynnyctva». - Kam'janec'-Podil's'kyj, 18, 187-190. (in Ukrainian).
Smoljaninov, K. B., Paranjak, R. P., Janovych, V. G. (2002). Biologichna rol' polinenasychenyh zhyrnyh kyslot / Biologija tvaryn. 4, 1-2, 16-30. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакцп 30.04.2016
189
