CC BY
75
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 87
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8706 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:612.616.092.19:612.176:636.597:087.7
Adaptation of the status of non-specific resistance of the ducks organism in stress conditions inclusion in the ration of probiotical additives
V.G. Stoyanovskyy, A.O. Krogh, I.A. Kolomiiets
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 01.02.2018 Received in revised form
08.03.2018 Accepted 14.03.2018
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine
and Biotechnologies,
Pekarska str., 50, Lviv,
79010, Ukraine.
Tel.: +38-067-112-41-45
E-mail: kolomieciryna@gmail.com
Stoyanovskyy, V.G., Krogh, A O., & Kolomiiets, I.A. (2018). Adaptation of the status of non-specific resistance of the ducks organism in stress conditions inclusion in the ration of probiotical additives. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(87), 32-37. doi: 10.15421/nvlvet8706
The article deals with the question of adaptation of the ducks organism during industrial cultivation for action of stress. The complex of successive stage reactions, caused by the functioning of stress-implementing systems, arise in the body of the poultry in response to the influence of destabilizing factors and aimed at neutralizing these factors, preservation of homeostasis. Increasing the influence of technological stress factors leads to a decrease in the immune status of the duck organism. The study of the effectiveness of incorporating into the diet ducks harmless feed additives, which contributes to the normalization of the course of adaptive-compensatory reactions in their body during the critical periods of postnatal ontogenesis and can serve as anti-stress prevention in conditions of industrial growth of this species of poultry remains relevant. The purpose of the work is to find out the implementation of an adaptation syndrome in the system of indices of non-specific resistance of the body of ducks when it is included in the diet of the biologically active feed supplement «Primix Bionorm K» and supplements «Biovir». The experiment was conducted on clinically healthy young ducks of the Pekin breed of egg production line. In the 270-day age, all three groups of ducks were modeled experimental technological stress in the form of prolonged transport. From 240 to 270 days of age, ducks additionally fed the additive «Primix Bionorm K» and was pouring with water an additive «Biovir». The material for research was blood, which was taken until morning feeding after slaughter on 240 days of life (to stress), 270 days of life (stage of anxiety), at 273 and 285 days (stages of resistance). Adaptation of the state of non-specific resistance of the duck of the control group to the control group under conditions of stress in the anxiety stage is characterized by an increase of 17.3% (P < 0.05) of the value of the bactericidal activity of the blood serum, a decrease of 8.5% of the value of lysozyme activity of the blood serum, by 9.3% of phagocytic activity against the background of growth on 8.7% of the number of circulating immune complexes compared to 240-day-old poultry. At the stage of resistance there is a decrease in the amount of blood serum bactericidal activity by 17.3% (P < 0.05), an increase in the activity of lysozyme in blood serum by 8.5%, and the number of immune complexes by 20.70% (P < 0.05), with the stabilization of the studied parameters at the later stages of the development of a stress reaction. In these periods, a decrease in the body weight of control group ducks was set at 5.7 - 6.8%. Feeding of the additive «Primix Bionorm K» during the period of the implementation of the stress syndrome has a positive effect on the indices of the cellular and humoral level of nonspecific resistance in the form of an increase in the amount of bactericidal activity of the serum on 38.2% (P < 0.05), an increase in the activity of phagocytosis by 15.1% (P < 0.05), phagocytic index - by 36.1% (P < 0.05) with a decrease in the number of circulating immune complexes by 15.5%. The presentation of the additive «Biovir» causes an increase in the level of bactericidal and lysozyme activity of the blood serum on 47.3% (P < 0.01) and 18.7% (P < 0.05). The use of additives can reduce the negative effect of transport stress in the duck body, increase nutrient uptake, as indicated by an increase in the body weight of experimental birds in the average by 7.1-10.5% (P < 0.05) during the development of the adaptive syndrome.
Key words: adaptation, non-specific resistance, productivity, stress, transportation, ducks, probiotical additives.
Адаптащя стану нecпeцифiчнoï рeзиcтeнтнocтi op^HÍ3My кaчoк в умoвaх стресу при включенш в рaцioн прoбioтичних дoбaвoк
В.Г. Cтoянoвcький, А.О. Kpoг, I.A. Koлoмieць
Львiвcькuй нацюнальний yнiвepcumem вemepuнapнoïмедицины ma бiomexнoлoгiй шет С.З. íжuцькoгo, м. Льв1в, У^а'та
У cmammi вucвimлeнo пumaння aдaпmaцiï opгaнiзмy кaчoк пpoмucлoвoгo вupoщyвaння за дп cmpecy. Ko.мплеж пocлiдoвнux cmaдiйнux peaкцiй, oбyмoвлeнux функцюнуванням cmpec-peaлiзyючux cucmeм, вuнuкaюmь в opгaнiзмi nmuщ у вiдпoвiдь на вплив дecmaбiлiзyючux фaкmopiв i cпpямoвaнi на нeйmpaлiзaцiю цш чинникгв, збepeжeння гoмeocmaзy. Вплив mexнoлoгiчнux cmpecoвux фaкmopiв пpuзвoдumь дo зниження iмyннoгo cmamycy opгaнiзмy кaчoк. Aкmyaльнuм зaлuшaemьcя вивчення eфeкmuвнocmi включен-ня в paцioн кaчoк нeшкiдлuвux кopмoвux дoбaвoк, щo cпpuяe нopмaлiзaцiï пepeбiгy aдaпmaцiйнo-кoмпeнcamopнux peaкцiй в ïxньoмy opгaнiзмi у ^ummrn пepioдu пocmнamaльнoгo oнmoгeнeзy i мoжe cлyгyвamu aнmucmpecoвoю пpoфiлaкmuкoю в yмoвax пpoмucлoвo-гo вupoщyвaння цьoгo виду пmuцi. Mema po6omu - з 'яcyвamu peaлiзaцiю aдaпmaцiйнoгo cuндpoмy у cucmeмi пйказниюв нecпeцuфiч-wï peзucmeнmнocmi opгaнiзмy кaчoк щи включенш в paцioн бioлoгiчнo aкmuвнoï кopмoвoï дoбaвкu «npauurnc Бioнopм-K» ma дo-бавки «Бioвip». Дocлiд пpoвeдeнo на кл^чна здopoвoмy мoлoднякy кaчoк пeкiнcькoï пopoдu яeчнoгo нaпpямкy пpoдyкmuвнocmi. У 270-дoбoвoмy вц качкам бyлo змoдeльoвaнo eкcпepuмeнmaльнuй mexнoлoгiчнuй cmpec у вuглядi mpuвaлoгo mpaнcпopmyвaння. З 240- дo 270-дoбoвoгo вк пmuцi дoдamкoвo згoдoвyвaлu дoбaвкy «npauumc Бioнopм-K» ma витювали з вoдoю дoбaвкy «Бioвip». Mamepiaлoм для дocлiджeнь алугувала кpoв, яку вiдбupaлu дo paнкoвoï гoдiвлi пкля зaбoю на 240 дoбy жummя (дo дп cmpecy), 270 дoбy жummя (cmaдiя mprnosu), на 273 i 285 дoбy (emam cmaдiïpeзucmeнmнocmi). Aдaпmaцiя cmaнy нecпeцuфiчнoïpeзucmeнm-wcmi opгaнiзмy кaчoк кoнmpoльнoï гpyпu в yмoвax cmpecy на cmaдiï mpuвoгu xapaкmepызyemьcя тдвищенням на 17,3% (P < 0,05) величини бaкmepuцuднoï aкmuвнocmi cupoвamкu кpoвi, зниженням на 8,5% величини лiзoцuмнoï aкmuвнocmi cupoвamкu кpoвi, на 9,3% фaгoцumapнoï aкmuвнocmi на mni зpocmaння на 8,7% кiлькocmi цupкyлюючux iмyннux кoмплeкciв пopiвнянo з 240-дoбoвoю пmuцeю. На cmaèiï peзucmeнmнocmi cпocmepiгaemьcя вipoгiднe зниження величини бaкmepuцuднoï aкmuвнocmi cupoвamкu кpoвi на 17,3%, тдвищення aкmывнocmi лiзoцuмy у cupoвamцi кpoвi на 8,5% ma кiлькocmi iмyннux кoмплeкciв на 20,7% зi cmaбiлiзaцieю дocлi-джуванш т>казнитв на пiзнix emaпax poзвumкy cmpecoвoïpeaкцiï. В дан mpioèn ycmaнoвлeнo зниження juacu mma кaчoк кoнmpoльнoï гpyпu на 5,7-6,8%. Згoдoвyвaння дoбaвкu «^añamc Бioнopм К» у rnepioà peaлiзaцiï cmpecoвoгo cuндpoмy чuнumь пoзumuвнuй вплив на тказниш mimumoï i гyмopaльнoï ланки нecпeцuфiчнoï peзucmeнmнocmi у вuглядi зpocmaння величини бaкmepuцuднoï aкmuвнocmi cupoвamкu кpoвi на 38,2% (P < 0,05), тдвищення aкmuвнocmi фaгoцumoзy на 15,1% (P < 0,05), фaгoцumapнoгo iндeкcy - на 36,1% (P < 0,05) зi зниженням кiлькocmi цupкyлюючux iмyннux ^м^ек^в на 15,5%. Витювання дoбaвкu «Бioвip» зyмoвлюe тдвищення величини бaкmepuцuднoï ma лiзoцuмнoï aкmывнocmi cupoвamкu кpoвi на 47,3% (P < 0,01) ma 18,7% (P < 0,05). Зacmocyвaння дoбaвoк дoзвoляe знызumu нeгamuвтy дю mpaнcпopmнoгo cmpecy в opгaнiзмi кaчoк, пiдвuщumu зacвoeння пoжuвнux peчoвuн ^p^ty, на щo вкaзye збть-шеннямат miia пmuцi дocлiднux гpyп в cepeдньoмy на 7,1-10,5% (P < 0,05) впpoдoвжpoзвumкy aдaпmaцiйнoгo cuндpoмy.
Ключовi слова: aдaпmaцiя, нecпeцuфiчнa peзucmeнmнicmь, пpoдyкmuвнicmь, cmpec, mpaнcпopmyвaння, качки, пpoбiomuчнi дo-бавки.
Вступ
Рoзвeдeння кaчoк яечтаго га^ямку ^o^ra^TO-ctí включae pяд ocoбливocтeй, як пoв'язaнi з функць oнyвaнням ixmoro opгaнiзмy i впливoм га птицю piзниx зoвнiшнix фaктopiв, щo aктyaлiзye вивчeння пpoблeми aдaптaцiйнoгo пoтeнцiaлy (Martinez et al., 2017). 3a дaними (Bolotnikov et al., 1999; Infante et al., 2017), дигашчнють пpoцeciв aAama^i' тa ïx peaлiзa-цгя в нeoбxiднoмy дiaпaзoнi зa ди crpecy зaлeжить вщ piвня iмyнoбioлoгiчнoï peaктивнocтi opгaнiзмy птищ. Вплив тaкиx тexнoлoгiчниx cтpecoвиx фaктopiв, як пepeгpyпyвaння, ви^га щшьшсть rocaARH, пopyшeн-ня мiкpoклiмaтy в птaшникy, зм^ гoдiвлi пpизвoдить дo знижeння iмyннoгo CTarycy opгaнiзмy мoлoднякy кaчoк пpoмиcлoвoгo виpoщyвaння (Chen et al., 2018). Одними з гайб№ш пoшиpeниx cтpecoвиx фaктopiв в yмoвax пpoмиcлoвoгo птaxiвництвa (Voronina, 2003; Stojanovskij et al., 2012) ввaжaють тpaнcпopтний cтpec, щo пpизвoдить дo знижeння яечта1' i м^Ш!' ^o^raraMc:! Koмплeкc пocлiдoвниx cтaдiйниx pea^rn, oбyмoвлeниx фyнкцioнyвaнням crpec-peaлiзyючиx cиcтeм, винигае в opгaнiзмi птищ y вщ-швщь га вплив дecтaбiлiзyючиx фaктopiв i cпpямoвa-ний га нeйтpaлiзaцiю цж чиннишв, збepeжeння гoмe-ocтaзy (Stojanovskij et al., 2018). В лiтepaтypi е oкpeмi poзpiзнeнi тa теговт й cyпepeчливi дaнi cтocoвнo
cпocoбiв нiвeлювaння пaтoгeнeтичниx мexaнiзмiв пopyшeння фyнкцioнaльнoгo CTany opгaнiзмy кaчoк y кpитичнi пepioди пocтнaтaльнoгo oнтoгeнeзy зa дiï crpecy, яш oбмeжeнi пeвними вiкoвими гругами (Olubodun et al., 2015). Ак^льним зaлишaeтьcя ви-вчeння eфeктивнocтi включeння в paцioн кaчoк бioлo-пчта cyмicниx, нeшкiдливиx кopмoвиx дoбaвoк, щo cпpияe нopмaлiзaцiï пepeбiгy aдaптaцiйнo-кoмпeнcaтopниx peaкцiй в ïxньoмy opгaнiзмi y ^ити-чнi пepioди пocтнaтaльнoгo oнтoгeнeзy i мoжe cлyгy-вaти aнтиcтpecoвoю пpoфiлaктикoю в yмoвax пpoмиc-лoвoгo виpoщyвaння цьoгo виду птицi (Pavlova, 2015; Kapustian et al., 2018). Memapo6omu - з'яcyвaти peaлi-зaцiю aдaптaцiйнoгo cиндpoмy y cиcтeмi пoкaзникiв нecпeцифiчнoï peзиcтeнтнocтi opгaнiзмy кaчoк пpи включeннi в paцioн бioлoгiчнo aктивнoï кopмoвoï дoбaвки (БАКД) «Пpaймiкc Бioнopм-K» тa дoбaвки «Œ^ip».
Мaтeрiaл та мeтoди дocлiджeнь
yci мaнiпyляцiï з кaчкaми пpoвoдили з дoтpимaн-ням вимoг «Gвpoпeйcькoï кoнвeнцiï ^o зaxиcт xpe6e-тниx твapин, яш викopиcтoвyютьcя для eкcпepимeн-тaльниx i гау^в^ ц^й» (Cтpacбypг, 1986), yxвaли Пepшoгo нaцioнaльнoгo кoнгpecy з бутики (Кив, 2001) - «3aгaльнi eraHrn пpинципи eкcпepимeнтiв нa
тваринах» та з дотриманням принцишв гуманносп, викладеними у директив! £вропейсько! Спшьноти. Дослщ проведено в умовах ДП ДГ «Миклагшвське» с. Миклашв Пустомилвського району Льв1всько! обласл на клшчно здоровому молодняку качок пешнсько! породи яечного напрямку продуктивности У 240-добовому вщ1 було сформовано три групи птищ - контрольна (К) 1 дв1 достдт (Дь Д2) по 100 гол1в в кожнш груш, пщбраних за принципом ана-лопв. Год1вля птищ проводилася в1дпов1дно до перюду вирощування. З 240- до 270-добового в1ку качкам Д1 групи додатково згодовували БАКД «Праймжс Бюнорм-К» (симбютик на основ1 живих люфшзованих б1ф1до- 1 лактобактерш з актившстю не менше 1*109 КУО/1г, лактулоза, целюлоза м1кро-кристал1чна, натрш глутамат) з розрахунку 0,02 г/кг маси тша на добу; Д грут птищ випоювали з водою добавку «Бюв1р» (комплекс активованих низькомоле-кулярних пептид1в клиинно! стшки б1ф1до- 1 лактобактерш, продукпв !х метабол1зму (молочна, оцтова кислоти, л1зоцим, реуретрин, плантарицин, лактоци-дин, лактолш, ацидофшн) у загальнш кшъкосп 700 г/кг, бурштинова кислота у загальнш кшъкосп 300 г/кг) з розрахунку 0,0125мл/кг маси тша на добу зпдно з шструкщею виробника (бютехнолопчна ком-пашя «Ар1адна» м. Одеса). У 270-добовому вщ1 качкам уах трьох груп було змодельовано експеримен-тальний технолопчний стрес у вигляд1 тривалого транспортування. Матер1алом для дослвджень слугу-вала кров, яку ввдбирали до ранково! год1вл1 шсля забою на 240 добу життя (до ди стресу), 270 добу життя (стад1я тривоги), на 273 1 285 добу (етапи стади резистентносп) по 5 особин в кожному перюда. Зва-жування птищ проводили у вищевказаш перюди. У
гепаришзованш кров1 визначали фагоцитарну актив-шсть псевдоеозинофшв (ФА) та фагоцитарний шдекс (Ф1) - за методом В.Е. Чумаченка; у сироватщ кров1 -л1зоцимну актившсть (ЛАСК) - фотоелектроколори-метричним методом за В.Г. Дорофейчуком, бактери-цидну актившсть (БАСК) - за методом О.В. Смирновой Т.А. Кузьмшо!, р1вень циркулюючих 1мунних комплекс1в (Ц1К) - за методом прециттаци 1мунних комплекс1в високомолекулярним пол1етиленгаколем (Vlizlo et а1., 2012). Стутнь в1ропдност1 р1знищ (Р) м1ж дослвджуваними показниками качок Д1, Д2 групи пор1вняно з К групою проводили в програм1 Statystika для Windows ХР з використанням критерш t Стью-дента. Результати середшх значень вважали стати-стично в1ропдними при Р < 0,05 - *, Р < 0,01 - **, Р < 0,001 - ***.
Результати та 1х обговорення
При дослвдженш загальних ф1зюлопчних показ-ник1в в умовах транспортування качок ввдм1чалося прискорення дихання, скупчування птищ К 1 Дь Д2 групи, проте не встановлено вщхилень безумовно рефлекторно! та умовно рефлекторно! д1яльност1 -птиця на дш зовшшшх подразник1в реагувала адекватно. Результати дослвдження показнишв, що характе-ризують стан гуморально! 1 клиинно! ланки !мунного статусу оргашзму качок за ди стресу на тл1 згодо-вування добавок наведет у таблиц 1. Встановлено, що на 240 добу життя (початок експерименту) величина БАСК у качок К 1 Дь Д2 групи складала в се-редньому 60,45 ± 4,90%, величина ЛАСК - 36,50 ± 4,50%, що перебувало у межах ф1зюлопчних величин для даного в1ку шиш
Таблиця 1
Стан гуморально! 1 клиинно! ланки !мунного статусу оргашзму качок за ди стресу на тл згодовування добавок (М ± т, п = 5)
Вж, доба Групи БАСК, % ЛАСК, % ФА, % Ф1, м.т./псевд. Ц1К, Од. в 100 мл
К 60,45 ± 4,90 36,50 ± 4,50 32,00 ± 2,90 9,25 ± 1,30 19,51 ± 2,50
240 Д1 62,93 ± 6,40 37,73 ± 3,63 30,87 ± 2,37 8,90 ± 0,80 20,00 ± 2,42
Д2 61,57 ± 5,15 35,03 ± 4,80 31,83 ± 3,70 8,50 ± 1,45 21,33 ± 2,20
К 70,91 ± 4,18 33,40 ± 3,90 29,02 ± 2,59 8,90 ± 0,74 21,22 ± 2,34
270 Д1 81,97 ± 4,02* 45,28 ± 4,01* 33,35 ± 2,11 8,40 ± 1,23 19,13 ± 2,90
Д2 76,08 ± 4,45 34,11 ± 5,52 36,20 ± 2,15* 9,51 ± 0,87 20,65 ± 2,40
К 50,15 ± 5,03 39,62 ± 3,30 31,12 ± 2,03 8,72 ± 0,81 23,55 ± 2,01
273 Д1 69,32 ± 4,40** 41,50 ± 4,80 35,83 ± 1,60* 11,87 ± 0,95** 19,90 ± 2,12*
Д2 73,85 ± 5,92** 47,02 ± 3,78* 32,87 ± 2,37 9,90 ± 0,90 22,78 ± 1,90
К 53,84 ± 4,10 41,45 ± 4,01 30,25 ± 2,90 8,57 ± 1,12 20,10 ± 2,40
285 Д1 52,30 ± 5,64 57,12 ± 4,10** 31,20 ± 3,45 10,22 ± 0,88 19,80 ± 2,50
Д2 60,85 ± 4,11 61,05 ± 5,09** 32,75 ± 3,52 9,95 ± 0,91 19,51 ± 2,75
Стан клиинно! ланки !мунного статусу оргашзму качок вах груп у цьому вшовому перюд! характери-зувався величиною ФА у значенш 30,87 ± 2,37 -32,00 ± 3,90%. Що стосуеться показника Ф1, то варто ввдмиити, що у качок К групи його значения складало 9,25 ± 1,30 м.т./псевд., а в Д1, Д групи виявилося нижчим 1 становило 8,90 ± 0,80-8,50 ± 1,45 м.т./псевд. За рахунок нижчо! штенсивноси фагоцитозу к1льк1сть Ц1К у качок Дь Д2 групи була дещо вищою 1 складала
20,00 ± 2,42 та 21,33 ± 2,20 Од. в 100 мл пор1вняно з качками К групи.
Як ввдомо, !мунна система тварин та птиц най-бшьш чутлива до р1зного роду стреав, а в результат! 1! розбалансування знижуеться природна резистентшсть до р1зних захворювань (Stojanovskij et а1., 2012; Ко1от1ес, 2013; Hariv aud Gutyj, 2017; Gutyj et а1., 2017; ^агте et а1., 2017). На 270 добу життя у качок К групи виявляли в1ропдне шдвищення на 17,3% вели-
чини БАСК, зниження на 8,5% величини ЛАСК, на 9,3% ФА на фот зростання на 8,7% шлькосп Ц1К, порiвняно з 240-добовою птицею, що могло виступати ознакою розвитку стресово1 реакцiï на ïx органiзм. Порiвняно з качками, яш отримували БАКД «Праймжс Бюнорм-К» та добавку «Бiовiр», у птицi К групи пока-зники, як1 характеризують стан гуморальшн та клгтин-но1 ланки неспецифiчноï резистентносп у рiзнi перiоди ди стресу (транспортування) залишалися нижчими. На 270 добу життя у качок Д1 групи виявлено пвдвищення величини БАСК на 15,6% (Р < 0,05), ЛАСК - на 35,6% (Р < 0,05). Подабний характер динамши може бути обумовлений рядом факторiв, насамперед тим, що БАСК i ЛАСК належить значна роль у заxистi оргатз-му ввд iнфекцiй, а 1'хня висока активнiсть спрямована на шдтримку стiйкостi органiзму качок до несприятли-вих факторiв навколишнього середовища (Vishhur et al., 2010). Пвдвищення активносп дослвджуваних величин у качок Д1 групи могло ввдбуватися за рахунок збiльшення кiлькостi лакто- та бiфiдобактерiй у кишечнику, iмуностимулююча функция яких реалiзуеться за рахунок мурамiлдипептидiв клiтинниx стiнок, що акти-вують утворення iнтерферону, цитокiнiв, комплементу (Mohammed et al., 2018). Щдвищення шлькосп лiзоци-му в сироватщ кровi могло бути обумовлено одтею з функцiй бiфiдобактерiй, оск1льки вони мютять у складi клiтинноï мембрани до 20% мурамiлдипептиду, який е антигенним подразником для видiлення мурамшпепти-дази (Wojcik et al., 2017). Стан клiтинноï ланки iмунi-тету качок 270-добового вiку не характеризувався вiро-пдними вiдмiнностями, хоча шльшсть Ц1К була дещо нижчою порiвняно з контролем i становила 19,13 ± 2,90 Од. в 100 мл. На 270 добу життя у качок Д групи величина ЛАСК i БАСК перебували у межах контролю, проте стан клiтинноï ланки неспецифiчноï резистентносп характеризувався пвдвищенням величини ФА на 24,8% (Р < 0,05), що вказувало на позитивний вплив випоювання добавки «Бiовiр». Отриманi результата зумовлет основними властивостями пептидоглiкану, осшльки його розщеплення призводить до утворення глiкопептидiв, що володiють ад'ювантною даею, най-бiльш важливою з яких е плейотропна iмуномодулюю-ча д1я, тобто стимуляци природних захисних реакцш органiзму, а також клiтин лiмфоцитарного ряду (Wojcik et al., 2017). В качок обох дослвдних груп спо-стерiгали тенденцiю до зниження шлькосп Ц1К ввд-носно контролю, проте вiрогiдниx мгжгрупових рiз-ниць не було виявлено.
Адаптация стану неспецифiчноï резистентностi ор-ганiзму качок в умовах стресу на 273 добу життя хара-ктеризувалася такими ознаками: величина БАСК вiро-пдно знижувалася на 17,3%, величина ЛАСК тдвишу-валася на 8,5% на rai зниження на 5,7% показника Ф1 порiвняно з 240-добовою птицею. В цей перюд шльшсть Ц1К була вищою на 20,7% (Р < 0,05). Отримат числовi значення на тлi зниженоï величини БАСК у сироватщ кровi качок К групи могли бути наслвдком дп стресу i виступали ознакою зниження iмунологiч-toï адаптацiï ï\ органiзму. На це вказуе тдвищення шлькосп Ц1К, що призводить до вираженого iмунно-го дисбалансу, який може бути наслвдком утворення
комплексу з перевагою антигену, тдвищення прони-кливосп судинно1 сттки, тривало1 циркуляцп ком-плекав (Gaеvska, 2000). У качок Д1 групи виявлено тдвищення показнишв гуморально1 i кл1тинно1 ланки 1мунного статусу 1хнього органiзму за дп стресу у виглядi зростання величини БАСК на 38,2% (Р < 0,01), тенденци до зростання ЛАСК, Тдвищення ФА на 15,1% (Р < 0,05), Ф1 на 36,1% (Р < 0,01) зi зниженням кiлькостi Ц1К на 15,5% (Р < 0,05), що було ознакою позитивного впливу згодовування БАКД «Праймтс Бiонорм у перюд реалiзацiï стресового синдрому, а також вказувало на пролонговану адаптогенну дш добавки в органiзмi птицi. Дещо шшими величинами характеризувався стан неспецифiчноï резистентностi органiзму качок Д^ групи на 273 добу життя. У цей перюд виявлено п1двищення величини БАСК на 47,3% (Р < 0,01) та ЛАСК на 18,7% (Р < 0,05) порiвняно з К групою птищ що було вищим ввдносно птицi Д1 групи. Ввдсуттсть вiрогiдних змiн у показниках клггинно1 ланки резистентностi органiзму качок Д^ групи на 273 добу життя, за винятком деякого п1двищення показника Ф1, вказував на незначний вплив добавки «Бiовiр» на здаттсть клiтин кровi до фагоцитозу.
Реалiзацiя стресового синдрому на 285 добу життя качок К групи проходила у виглядi зниження величини БАСК на 10,9%, пвдвищення величини ЛАСК на 13,6%, зниження ФА i Ф1 на 7,3% та незначного зростання шлькосп Ц1К ввдносно качок 240-добового вшу, що вказувало на стабшзацш стану неспецифiчноï резис-тентностi ïx органiзму на тзтх етапах розвитку стре-совоï реакци. У цей перiод в качок Д1 i Д2 групи вста-новлено п1двищення величини ЛАСК на 37,8 та 47,3% (Р < 0,01). Як ведомо, ферментативна активтсть лiзо-циму обумовлена руйнуванням зв'язку мгж N-ацетилмурамiновою кислотою та N-ацетил-глюкозамiном у мукополiсаxаридаx (Chen et al., 2018). Утворет глюкопептиди характеризуються
ад'ювантною активнiсгю (стимулюють синтез антитш, п1двишують цитотоксичну активнiсть, шдукують г^пе-рчутливiсть сповiльненого типу), тому пвдвищення величини ЛАСК може вказувати на зростання захисних меxанiзмiв органiзму качок дослвдних груп в перiод розвитку стресовоï реакцiï. Дещо вищими залишалися величини БАСК, ФА, показник Ф1 на фот зниження шлькосп Ц1К в качок Д1 i Д^ групи, проте ввдсуттсть вiрогiдниx змiн сввдчили про незначний вплив добавок на клггант фактори природноï резистентностi.
Динамжа маси тiла качок за дп стресу на тлi згодовування добавок наведена у таблит 2. Встановле-но, що на 270 добу життя у перюд розвитку стади тривоги маса тiла качок К та Д1 i Д2 груп суттево не вiдрiзнялася вщ числових значення вих1дного перiоду експерименту та мiж собою. Проте у перюд розвитку адаптацшного синдрому (273 доба життя) виявляли зменшення маси тша качок К групи на 6,8% порiвня-но з 240-добовою птицею. Очевидно, це пов'язано з тим, що дгя стресу у виглядi транспортування викли-кала додаткову витрату енергетичних i поживних речовин ïxнього органiзму. У качок Д! i Д2 групи цей показник був вищим ввдповщно на 8,1 i 10,5% (Р < 0,05).
Таблиця 2
Динамжа маси тша качок за ди стресу на тл1 згодовування добавок, г (М ± m, n = 10)
Вж, доба Групи 240 270 273 285
К 2486,7 ± 44,23 2557,7 ± 42,23 2316,0 ± 46,24 2344,5 ± 51,45
Д1 2340,4 ± 44,12 2440,8 ± 49,31 2505,0 ± 45,50* 2585,0 ± 56,70*
Д2 2500,6 ± 53,70 2540,5 ± 53,20 2560,0 ± 54,20* 2510,0 ± 52,20*
На 285 добу життя маса тша качок К групи була нижчою на 5,7% пор1вняно з 240-добовою птицею. У качок Д1 i Д групи цей показник був вищим ввдповь дно на 10,2 i 7,1% (Р < 0,05), що свщчило про штен-сивнiсть метаболiзму i засвоюванiсть поживних речо-вин корму за умови згодовування БАКД «Прайшкс Бiонорм К» та випоювання добавки «Бiовiр».
Висновки
Лдаптацiя стану неспецифiчно! резистентностi оргашзму качок К групи в умовах стресу на стади три-воги характеризуеться тдвищенням на 17,3% (Р < 0,05) величини БАСК, зниженням на 8,5% вели-чини ЛАСК, на 9,3% ФА на rai зростання на 8,7% кшькосп Ц1К порiвняно з 240-добовою птицею. На стади резистентносп спостериаеться вiрогiдне зни-ження величини БАСК на 17,3%, шдвищення величини ЛАСК на 8,5% та юлькоси Ц1К на 20,7% (Р < 0,05) з стабiлiзацiею дослвджуваних показник1в на шзшх ета-пах розвитку стресово! реакци на тлi зниження маси тша на 5,7-6,8%. Згодовування БАКД «Праймшс Бю-норм К» у перюд реалзацл стресового синдрому чинить позитивний вплив на показники клиинно! i гуморально! ланки неспецифiчно! резистентностi у виглядi зростання величини БАСК на 38,2% (Р < 0,05), щдви-щення ФА на 15,1% (Р < 0,05), Ф1 на 36,1% (Р < 0,05) зi зниженням кшъкосп Ц1К на 15,5 %. Випоювання добавки «Бiовiр» зумовлюе п1двищення величини БАСК на 47,3% (Р < 0,01) та ЛАСК на 18,7% (Р < 0,05). Застосу-вання добавок дозволяе знизити негативну д1ю транспортного стресу в органiзмi качок, щдвищити засвоен-ня поживних речовин корму, на що вказуе збшьшення маси тша птищ дослщних груп в середньому на 7,110,5% (Р < 0,05) впродовж розвитку адаптацшного синдрому.
Перспективи подальших дослгджень бачимо у до-слiдженнi стану iмунологiчно! реактивностi органiзму качок у стресовi перiоди при включеннi в рацюн БАКД «Праймiкс Бюнорм-К» та кормово! добавки «Бiовiр».
References
Martinez, B., & Ortiz, R.M. (2017). Thyroid hormone regulation and insulin resistance: Insights from animals naturally adapted to fasting. Physiology. 32(2), 141-151. doi: 10.1152/physiol.00018.2016. Bolotnikov, I.A., Mihkieva, V.S., & Olejnik, E.K. (1999).
Stress i immunitet u ptic (in Russian). Infante, M., Armani, A., Mammi, C., Fabbri, A., & Caprio, M. (2017). Impact of adrenal steroids on regu-
lation of adipose tissue. Comprehensive Physiology. 7(4), 1425-1447. doi: 10.1002/cphy.c160037. "
Chen, N.N., Liu, B., Xiong, P.W., Guo, Y., He, J.N., Hou, C.C., Ma, L.X., & Yu, D.Y. (2018). Safety evaluation of zinc methionine in laying hens: Effects on laying performance, clinical blood parameters, organ development, and histopathology. Poultry Science. 97(4), 1120-1126. doi: 10.3382/ps/pex400.
Gutyj, B., Leskiv, K., Shcherbatyy, A., Pritsak, V., Fedo-rovych, V., Fedorovych, O., Rusyn, V., & Kolomiiets, I. (2017). The influence of Metisevit on biochemical and morphological indicators of blood of piglets under nitrate loading. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 8(3), 427-432. doi: 10.15421/021766.
Voronina, O.K. (2003). Nadnyrkovi zalozy ptahiv: cytofiziologija ta uchast u stres-reakcii. Visnyk Kyivskogo universytetu, Biologija. 39(40), 97-100 (in Ukrainian).
Hariv, M.I., & Gutyj, B.V. (2017). Dynamika fagocytarnoi' aktyvnosti nejtrofiliv u shhuriv za umov oksydacijnogo stresu ta dii' liposomal'nogo preparatu. Biologija tvaryn. 19(1), 119-124. doi: 10.15407/animbiol19.01.119.
Stojanovskij, V.G., Kolomiec, I.A., Kamracka, O.I., & Kolotnickij, V.A. (2012). Fiziologichnyi stan or-ganizmu kurchat-brojleriv u kritichni vikovi periody pry zastosuvanni imunokoregujuchyh preparativ na tli vakcinacii. Naukovyi visnyk Lvivskogo nacionalnogo universitetu veterinarnoi medycyny ta biotehnologij imeni S.Z. Gzhyckogo, Serija «Veterinarni nauki». 14, 2(53), 236-239 (in Ukrainian).
Stojanovskij, V.G., Kolomiec, I.A., Garmata, L.S., & Kamracka, O.I. (2018). Zminy morfofunkcional'nogo stanu organiv endokrynnoi ta imunnoi system pere-peliv promyslovogo vyroshhuvannja za dii stresu. Fiziologichnyi zhurnal. 64(1), 25-33 (in Ukrainian).
Olubodun, J., Zulkifli, I., Hair-Bejo, M., Kasim, A., & Soleimani, A.F. (2015). Physiological response of glu-tamine and glutamic acid supplemented broiler chickens to heat stress. European Poultry Science. 79,1-12. doi: 10.1399/eps.2015.87.
Pavlova, I. (2015). Effect of probiotics on doxycycline disposition in gastro-intestinal tract of poultry. Bulgarian Journal of Veterinary Medicine. 18(3), 248-257. doi: 10.15547/bjvm.908.
Kapustian, A., Cherno, N., Stankevich, G., Kolomiiets, I., Matsjuk, O., Musiy, L., & Slyvka, I. (2018). Determination of the enzyme destruction rational mode of biomass autolysate of lactic acid bacteria. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 1/11 (91), 63-68. doi: 10.15587/1729-4061.2018.120877.
Khariv, M., Gutyj, B., Ohorodnyk, N., Vishchur, O., Khariv, I., Solovodzinska, I., Mudrak, D., Grymak, C.,
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 87
& Bodnar, P. (2017). Activity of the T- and B-system of the cell immunity of animals under conditions of oxidation stress and effects of the liposomal drug. Ukrainian Journal of Ecology. 7(4), 536-541. doi: 10.15421/2017_157.
Khariv, I., Gutyj, B., Hunchak, V., Slobodyuk, N., Vynyarska, A., Sobolta, A., Todoriuk, V., & Seniv, R. (2017). The influence of brovitatoxide in conjunction with milk thistle fruits on the immune system of turkeys for eimeriozic invasion. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 163168. doi:10.15421/nvlvet7334.
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Ratich, I.B. (2012). La-boratorni metody doslidzhen u biologii, tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni: dovidnik (in Ukrainian).
Kolomiec, I.A. (2013). Doslidzhennja funkcionuvannja Ti V-lanky imunitetu brojleriv na tli vakcinacii pry zas-tosuvanni simbiotika «Prajmiks-Bionorm P» ta roz-chinu visokochistogo natriju gipohloritu. Visnik Dnipropetrovskogo derzhavnogo agrarnogo universi-tetu. 1, 171-172 (in Ukrainian).
Vishhur, O.I., Ogorodnik, N.Z., Mudrak, D.I., Broda, N.A., & Jackevich, N.A. (2010). Ontogenetichni osoblivosti gematologichnogo profilju krovi ta pokaznikiv fagocitozu u muskusnih kachok ta kachok-brojleriv. Naukovo-tehnichnij bjuleten Institutu biologii tvarin NAANU ta DNDKI veterinarnih preparativ ta kormovih dobavok. 11(1), 246-249 (in Ukrainian).
Mohammed, A.A., Jacobs, J.A., Murugesan, G.R., & Cheng, H.W. (2018). Effect of dietary synbiotic supplement on behavioral patterns and growth performance of broiler chickens reared under heat stress. Poultry Science. 97(4), 1101-1108. doi: 10.3382/ps/pex421.
Wojcik, E., & Smalec, E. (2017). Constitutive hetero-chromatin in chromosomes of duck hybrids and goose hybrids. Poultry Science. 96(1), 18-26. doi: 10.3382/ps/pew318.
Gaevska, M.Ju. (2000). Cirkuljujuchi imunni kompleksy za umov normy ta patologii. Visnyk naukovyh doslidzhen. (4), 37-40 (in Ukrainian).
