CC BY
9
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8702 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.087.7:619.612.176:636.4
To studying the development of technological stress in the organism of piglets during the influence of the feed additives «Praimiks Bionorm K»
V.G. Stoyanovskyy, O.I. Kamratska, I.A. Kolomiiets, O.I. Slepokura
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 26.01.2018 Received in revised form
01.03.2018 Accepted 06.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-587-25-72. E-mail: okamracka@gmail. com
Stoyanovskyy, V.G., Kamratska, O.I., Kolomiiets, I.A.& Slepokura, O.I. (2018). To studying the development of technological stress in the organism of piglets during the influence of the feed additives «Praimiks Bionorm K». Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(87), 8-12. doi: 10.15421/nvlvet8702
The article is devoted to increasing the preserving and survival of piglets in conditions of industrial cultivation, where their organism is exposed to constant effects of adverse technological factors. The state of stress that occurs in this case leads to a decrease in the rate of growth and resistance of the young to a variety of diseases and can ultimately cause death of animals. One of the most promising directions for preventing the negative effects of stress and increasing the overall resistance of the piglet organism is the search, development and introduction of dietary supplements that increase physiological processes in the body, improve metabolism, increase the energy of growth, increase the yield of meat products. The purpo.se of the work was to find out the physiological state of a piglet organism during the period of weaning at the influence of the biologically active feed supplement «Praimiks Bionorm K» in the conditions of the SEPC «Komarnivsky». The research was carried out on piglets of 5 - 60-day-old age of the Poltava beef breed. Technological stress was the weaning of piglets at 40 days of age and the group maintenance of them with a change in the structure of the ration during the growing season. Piglets of the experimental group, together with the main feed, were additionally fed with «Praimiks Bionorm K» in the amount of 9.0 g/100 kg of feed (manufacturer - biotechnology company «Ariadna» Odessa). According to the results of the conducted research, it was found that the process of adaptation of the organism of the piglets of the control group to the stress isolation after 5 days was accompanied by an increase in blood hemoglobin concentration in 1.35 times (P < 0.01), the number of leukocytes - by 1.21 times (P < 0.05) at the expense of rodent and segmental neutrophils and monocytes - 1.54 times (P < 0.01), with a decrease in the number of eosinophils - 3.0 times (P < 0.001) and lymphocytes - 1.15 times (P < 0.01), compared with the period before weaning. 20 days after weaning in the K group, there was a decrease in the number of eosinophils in the blood by 2.25 times in the blood and lymphocytes by 1.25 times (P < 0.01), in the increase in the cellular and segmental neutrophils by 2.15 and 1.90 times, monocytes - by 1.85 times (P < 0.01) in comparison with the period before weaning. Neutrophilia, lymphopenia and eosinopenia were the most pronounced and persistent signs of stress in the piglets of the K group that arose out of the regulatory influence of glucocorticoids. While using biologically active feed supplement «Praimiks-Bionorm K» 5 days after weaning in the blood of piglets, the content of hemoglobin increased by 1.26 times; after 20 days its concentration increased by 1.22 times, as well as the increase in the number of leukocytes in 1.22 times (P < 0.01), neutrophils of rod-nuclei - 2.0 times, segmental ones - 1.37 times (P < 0.01), compared to control. The obtained results indicate that the use of BAFA «Praimiks Bionorm-K» allows to prevent the development of stressful events in the piglet organism, improve the status of the cellular level of nonspecific resistance and the level of productivity during the period of weaning and at different stages of development of the stress reaction after weaning.
Key words: red blood cells, leukocytes, leukogram, piglets, weaning, stress, adaptation, feed additive.
До вивчення розвитку технолопчного стресу в opram3Mi поросят за впливу кормовоУ добавки «Праймшс Бтнорм К»
В.Г. Стояновський, О.1. Камрацька, 1.А. Коломieць, О.1. Слепокура
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького,
м. Львiв, Укра'та
Стаття присвячена тдвищенню збереження та життездатностг поросят в умовах промислового вирощування, де гхнш ор-гатзм тддаеться постшнш дп несприятливих технолог1чних чиннитв. Стресовий стан, який при цьому виникае, призводить до зниження швидкост1 росту та стшкост1 оргатзму молодняку до рЬзноматтних хвороб I в ктцевому результат1 може викликати загибель тварин. Одним з найбшьш перспективных напрям1в профилактики негативних насл1дк1в стресу I тдвищення загальног резистентност1 оргатзму поросят е пошук, розробка I впровадження у рацюн кормових добавок, що посилюють фгзгологгчнг процеси в оргатзму покращують обмгн речовин, тдвищують енерг1ю росту, збтьшують вих1д м'ясног продукци. Метою роботи було з 'ясувати ф1зюлог1чний стан оргашзму поросят у перюд в1длучення за впливу бюлоггчно активног кормовог добавки «Праймтс Бюнорм К» в умовах ННВЦ «Комартвський». Дослгдження проведено на поросятах 5 - 60-добового в1ку полтавськог м 'ясног породи. Технологгчним стресом було в1длучення поросят у 40-добовому вц та групове гх утримання з1 змтою структури рацюну у перюд дорощування. Поросятам дослгдно'г групи разом з основним кормом додатково згодовували «Праймтс Бюнорм К» у кглько-ст1 9,0 г/100 кг корму (виробник - бютехнолог1чна компатя «Ар1адна» м. Одеса). За результатами проведених дослгджень вста-новлено, що процес адаптацп оргашзму поросят контрольног групи до стресу в1длучгння через 5 д1б супроводжувався збгльшенням у кров( концентраци гемоглобту в 1,35раза (Р < 0,01), ктькост1 лейкоцит1в - в 1,21 раза (Р < 0,05) зарахунок паличко- та сегме-нтоядерних нейтрофШв I моноцит1в - у 1,54 раза (р<0,01), при зменшенн ктькост1 еозинофшв - у 3,0 рази (Р<0,001) I л(мфоци-т1в - в 1,15 раза (Р < 0,01), пор1вняно з перюдом до в1длучення. Через 20 д1б тсля в1длучення у К груп1 тварин спостер1галося зме-ншення у кров( ктькост1 еозинофшв у 2,25 раза та лтфоцит1в - в 1,25 раза (Р < 0,01), збтьшення паличко- та сегментоядерних нейтрофШв у 2,15 I 1,90 раза, моноцит1в - в 1,85 раза (Р < 0,01) пор1вняно з перюдом до в1длучення. Нейтрофгл1я, лгмфопетя I еозинопетя були найбшьш вираженими I постшними ознаками стресу у поросят К групи, що виникали за регуляторного впливу глюкокортико'гд1в. За використання бюлоггчно активног кормовог добавки «Праймтс-Бюнорм К» через 5 д1б тсля в1длучення у кров( поросят збшьшувався вмют гемоглобту в 1,26 раза, через 20 д1б зростала його концентращя в 1,22 раза, а також збгльшу-валася ктьюсть лейкоцит1в - в 1,22 раза (Р < 0,01), нейтрофгл1в паличкоядерних - у 2,0 рази, сегментоядерних - в 1,37 раза (Р < 0,01) пор1вняно з контролем. Отриманрезультати вказують на те, що використанняБАКД«ПраймтсБюнорм-К» дозволяе попередити розвиток стресових явищ в оргажзмЬ поросят, тдвищити стан клгтинног ланки неспециф1чног резистентност1 у перюд в1длучення та в р1зн1 стадгг розвитку стресовог реакцгг тсля в1длучення.
Ключовi слова: еритроцити, лейкоцити, лейкограма, поросята, в1длучення, стрес, адаптащя, кормова добавка.
Вступ
Пщвищення збереження та життездатносл поросят в умовах промислового вирощування вщноситься до найб1льш актуальних науково-практичних проблем сучасного свинарства (Chumachenko, 2004; Gutyj et al., 2017). Перюд вщлучення поросят вщ свиноматок, зважування i перемщення молодняку, об'еднання !х у нов1 групи, змша режиму годiвлi та складу корму негативно впливають на фiзiологiчний стан оргашзму молодняку тварин. Доведено, що будь-яи змши у склад рацюну зумовлюють прояв адаптацшно-компенсаторних реакцш ферментних систем кишко-вого мжробюценозу, iмунно! системи кишечнику та оргашв травлення тварин (Stojanovskyj et al., 2016). Стресовий стан, який при цьому виникае, призводить до зниження швидкосп росту та стшкосп оргашзму молодняку до рiзноманiтних хвороб i в шнцевому результат може викликати загибель тварин (Gleimer and Parham, 2003). Одним з найбшьш перспективних напрямiв профшактики негативних насладив стресу, вщновлення складу мжрофлори, запобпання li пору-шень, а також тдвищення неспецифiчно! резистент-носп оргашзму поросят е штегроваш схеми застосу-вання пробютичних добавок, що посилюють фiзiоло-пчш процеси в оргашзм^ покращують обмш речовин, пщвищують енерпю росту, збшьшують вихщ м'ясно! продукци (Panin and Malik, 2006). Основними компонентами пробютичних кормових добавок е лакто-, бiфiдобактерi!, що мають антагонютичну актившсть стосовно до широкого спектра патогенно! i умовнопа-тогенно! мжрофлори, здшснюють синтез вггамшв, амшокислот, ферменпв, сприяють полшшенню травлення i засвоенню кормiв, стимулюють iмунну систему i тдвищують стшшсть оргашзму тварин до шфек-цшних захворювань та шших несприятливих чинни-шв (O'Mahony et al., 2009; Rider et al., 2017). Основою
розробки науково обгрунтовано! системи профшактики iмунодефiцитiв та кишкових захворювань у поросят е вивчення фiзiологiчних особливостей станов-лення механiзмiв адаптацп !х оргашзму за дп стресу.
Мета роботи - з'ясувати фiзiологiчний стан оргашзму поросят у перюд вщлучення за впливу бюлопч-но активно! кормово! добавки (БАКД) «Праймжс Бюнорм К» в умовах ННВЦ «Комаршвський».
MaTepia™ i методи дослвджень
Уа машпуляцп з поросятами проводили з дотри-манням вимог «£вропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яш використовуються для експе-риментальних i наукових цшей» (Страсбург, 1986), ухвали Першого нацюнального конгресу з бюетики (Ки!в, 2001) - «Загальш етичш принципи експеримен-пв на тваринах» та з дотриманням принцишв гуман-носп, викладених у директивi Свропейсько! Спшьно-ти. Дослш проведено в умовах ННВЦ «Комаршвський» ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького на поросятах 5-60-добового вшу полтавсько! м'ясно! породи. Для дослщжень було сформовано двi групи поросят -контрольна (К) i дослшна (Д), по 10 пшв у кожнiй. Годiвля тварин проводилась вшповшно до норм для даного в^ свиней. Починаючи з 25-добового вiку поросят К групи тдгодовували престартерним комбi-кормом, Д груш разом з основним кормом додатково згодовували БАКД «Праймшс Бюнорм К» у кшькосп 9,0 г/100 кг корму (виробник - бютехнолопчна ком-пашя «Арiадна», м. Одеса).
Технолопчним стресом було вiдлучення поросят у 40-добовому вщ та групове !х утримання зi змiною структури рацюну в перюд дорощування. Матерiалом для дослщжень слугувала кров, яку отримували вран-цi, до годiвлi тварин шляхом пункцп кранiально! по-рожнисто! вени на 40 добу життя (до вiдлучення), 45 i
60 добу життя (через п'ять i двадцять д1б шсля вщлу-чення, що вiдповiдаe стади резистентност за Селье) у кiлькостi 5 особин в кожному стресовому перюда. У кровi визначали: к1льк1сть еритроципв, лейкоцитiв за допомогою камери Горяева, диференцшний щдраху-нок лейкоцитiв проводила тд мiкроскопом на пофар-бованих за Романовським-Пмзою мазках кровi; величину гематокриту - шляхом центрифугування на ге-матокритнiй центрифузi МЦГ-8; вмiст гемоглобiну колориметрично - гемоглобш-щанвдним методом (Vlizlo et al., 2012). Статистичну обробку цифрових даних проводили за допомогою програми Statystika для Windows XP. Визначали стутнь вiрогiдностi рiз-ницi (Р) мiж дослщжуваними показниками поросят К i Д групи. Результати середнiх значень вважали ста-тистично вiрогiдними при Р < 0,05 - *, Р < 0,01 - **, Р < 0,001 - ***.
Результати та ix обговорення
Результати дослвдження морфолопчних показни-шв кровi поросят за ди стресу при згодовуваннi БАКД «Праймжс Бiонорм К» наведет у таблиц 1. Досль дження кiлькостi еритроцитiв i лейкоцитiв у кровi поросят 40-добового вiку показали, що величина цьо-го показника перебувала в межах фiзiологiчних величин, характерно! для дано! вшовш групи тварин, тим-часом як у Д груш величини цих показнишв були
вищими вiдповiдно на 1,99 i 16,71%. Експеримента-льно встановлено, що вмют гемоглобiну в еритроци-тах поросят 40-добового вiку К групи становив 87,62 ± 2,50 г/л, а Д груш тдвищувався до 107,88 ± 5,80 г/л (Р < 0,05), що було ознакою поси-лення окисно-ввдновних процеав в органiзмi тварин. При аналiзi гематокритно! величини як ключового показника гемопоетично! функци органiзму було встановлено, що на 40 добу життя в поросят К групи вона складала 33,2 ± 1,93%, а у поросят Д групи, до складу рацюну яких вводили «Праймшс Бюнорм К», була вiрогiдно вищою на 16,26% (Р < 0,05), що вказу-вало на штенсивш процеси кровотворення в !хньому оргашзмт
Як ведомо, розвиток стресу супроводжуеться на-пруженням окремих органiв i систем органiзму, змь нами його гормонального фону, штенсивнютю мета-болiзму та активнiстю фiзiологiчних функцiй (Frick et al., 2009; Nallagatla et al., 2011). Аналiзуючи результати дослвдження кiлькостi еритроцитiв у кровi поросят 45-добового вiку (початок стади резистентн,остi) варто звернути увагу на те, що у груш 1х числове значения тдвищувалося на 7,52%, ш^вняно з перю-дом перед ввдлученням, тимчасом як у поросят Д групи величина цього показника зросла на 16,27%. Варто ввдзначити, що у кровi поросят, що отримували БАКД «Праймшс Бiонорм К» кiлькiсть еритроципв була вищою на 10,29% порiвняно з К групою тварин.
Таблиця 1
Морфолопчш показники кровi поросят за ди стресу вiдлучения при згодовуваинi БАКД «Праймiкс Бiонорм К», (М ± m, n = 5)
Групи
Вж поросят, дiб
40
45
60
Юльюсть еритроципв, Т/л
К 4,52 ± 0,24 4,86 ± 0,12 4,91 ± 0,10
Д 4,61 ± 0,25 5,36 ± 0,20 5,00 ± 0,51
Кшьюсть лейкоципв, Г/л
К 8,38 ± 0,44 10,10 ± 0,82 9,66 ± 0,54
Д 9,78 ± 0,57 10,66 ± 0,51 11,98 ± 0,34**
Коицеитрацiя гемоглобшу, г/л
К 87,62 ± 2,50 118,88 ± 2,72 116,52 ± 6,10
Д 107,88 ± 5,80* 135,60 ± 5,27* 131,10 ± 7,83
Величина гематокриту, %
К 33,24 ± 1,93 35,20 ± 1,36 35,40 ± 1,47
Д 38,60 ± 1,03* 37,60 ± 0,75 37,00 ± 1,41
З результапв, наведених у таблицi 1, бачимо, що шсля вiдлучения вiд свиноматки ввдзначали тенден-цш до зростання кiлькостi лейкоцитiв. Зокрема, було з'ясовано, що в 45-добовому вiцi у поросят К групи !х кшьшсть збiльшилася на 20,52% (Р < 0,05), а у поросят Д групи на 8,99% порiвняно з попередшм досль джуваним перюдом без вiрогiдних рiзниць мiж К i Д групами тварин. Ввдомо, що пiдвищена концентрацiя гормонiв надниркових залоз у плазмi кровi тварин е фiзiологiчною реакцiею на даю екзогенних стресорiв, якi призводять до пвдвищення рiвия кортикостерощв, викликае змши морфологiчного складу кровi, збшь-шення загально! кiлькостi формених елементiв. Шсля ввдлучення ввд свиноматки вiдзначали вiрогiдно вищу концентрадаю гемоглобiну в кровi поросят К i Д гру-
пи, порiвняно з 40-добовими тваринами. По ввдно-шенню до К групи вмют гемоглоб^ у кровi поросят, що отримували БАКД «Праймшс Бiонорм К», був вищим на 14,06% (Р < 0,05). Результати дослвджень показали, що у поросят К групи величина гематокри-ту зростала до 35,20 ± 1,36% або на 6,02%, що можна пов'язувати iз зростанням кiлькостi еритроцитiв у цей перюд, посиленням синтезу еритропоетину як насль док адаптаци оргаиiзму до змши типу годiвлi. У поросят Д групи рiвень гематокриту був стабшьно вищим i становив 37,60 ± 0,75%, що зумовлено одшею з функ-цiй бiфiдобактерiй, що входять до складу добавки, а саме: синтез вггамшв групи В (Вь В2, В3, В6, В12), якi беруть безпосередню участь у процесах еритропоезу (Kogelberg and Feizi, 2001).
^и дocлiджeннi мopфoлoгiчниx пoкaзникiв кpoвi пopocят К i Д групи нa 61льш пiзнix eтaпax craAÜ' pe-зиcтeнтнocтi виявлeнo пiдвищeння R^^cri eprnpo-цит1в дo 4,91 ± 0,10 Т/л. Пopiвнянo з твapинaми К гpyпи вeличинa дocлiджyвaнoгo ш^зни^ y пopocят, щo oтpимyвaли БАКД «Пpaймiкc Бioнopм К» бyлa вищoю нa 1,83%. В цeй пepioд вcтaнoвлeнi xapaктepнi зм1ни y иль^ст! лeйкoцитiв, кoли y кpoвi К ^упи твapин ïx чиcлo знижyвaлocя дo вeличини виxiднoгo вiкoвoгo œpio^, a y Д гpyпi бyлo вipoгiднo вищим нe т1льки пopiвнянo з пoпepeднiми вiкoвими пepioдaми, a й пopiвнянo з К ^ушю твapин нa 24,02% (P < 0,01). Biporime зpocтaння кiлькocтi лeйкoцитiв у Д rpym мoглo бути oбyмoвлeнe oдними з ocнoвниx влacтивo-cтeй мiкpoopгaнiзмiв, щo вxoдять дo cклaдy дoбaвки: зaбeзпeчeння кoлoнiзaцiйнoï peзиcтeнтнocтi, кoнкype-нтнoгo виключeння yмoвнo пaтoгeннoï мiкpoфлopи тa iмyнocтимyлюючoю фyнкцieю нopмoфлopи кишeчни-ку, щo cлyгye джepeлoм aд'ювaнтнoaктивниx peчoвин для iмyнoкoмпeтeнтнoï cиcтeми opгaнiзмy. Ha 60 дoбy життя пopocят кoнцeнтpaцiя гeмoглoбiнy пepeбyвaлa в мeжax вeличини цьoгo пoкaзникa у твapин 45-дoбoвoгo в1ку, щo бiльшe пoв'язaнo з вiкoвoю динш^ кoю вмicтy гeмoглoбiнy в epитpoцитax пopocят. Отpимaнi чиcлoвi знaчeння иль^ст! epитpoцитiв i лeйкoцитiв, кoнцeнтpaцiï гeмoглoбiнy в кpoвi пopocят ycix rpyrn в нaшoмy випaдкy зpocтaлa з 40 дo 60 дoби життя, щo мoжнa пoв'язyвaти з poзвиткoм зaxиcнo-кoмпeнcaтopниx peaкцiй для зaпoбiгaння пopyшeння гoмeocтaзy в пepioд вiдлyчeння тa зм1ни paцioнy. no-piвнянo з твapинaми К гpyпи, вмют гeмoглoбiнy в кpoвi пopocят Д ^упи нa 60 дoбy життя був га 12,51%
вищим, зaлишaючиcь у мeжax вipoгiдниx кoливaнь. Гeмaтoкpитнa вeличинa кpoвi пopocят К i Д ^упи у 60-дoбoвoмy ВЩ1 бyлa aнaлoгiчнoю тaкiй у 45-дoбoвиx твapин, a йoгo вишта iнфopмaтивнicть для xapaктepиcтики гeмoпoeзy oбyмoвлeнa тoчним визга-чeнням oб'eмнoï 4acTCH клiтиннoгo кoмплeкcy фop-мeниx eлeмeнтiв кpoвi. Beличинa гeмaтoкpитy кpoвi пopocят К i Д гpyпи xapaктepизyвaлa тpoфiчний i фyнкцioнaльний cтaн opгaнiзмy, yмoви гeмoциpкyля-цд, eфeктивнicть диxaльнoï функцп тa клiтиннoï бaзи 1МУНШ1' cиcтeми.
Анaлiз лeйкoгpaми мae вaжливe знaчeння у клшч-н1Й opa^ra^, ocкiльки пpи бyдь-якиx фyнкцioнaльниx CTarax opгaнiзмy твapин вiдcoткoвий вмicт oкpeмиx eлeмeнтiв бiлoï кpoвi змeншyeтьcя aбo збiльшyeтьcя зa paxyнoк зм1н шшж (Snodgrass et al., 2016). Beликe знaчeння мae oцiнювaння лeйкoгpaми пepифepичнoï кpoвi твapин пpи пopyшeнняx мeтaбoлiзмy тa peгyля-тopниx функц1й в opгaнiзмi зa дп cтpecoвиx фaктopiв. Пpи aнaлiзi лeйкoгpaми кpoвi пopocят (тaбл. 2) вага-нoвлeнo, щo нa 40 дoбy життя пpocтeжyвaлocя зpoc-тaння кiлькocтi eoзинoфiлiв, ^н^фтв тa мoнoцитiв у кpoвi твapин Д гpyпи, тимчacoм як кшькють лiмфo-цит1В пepeбyвaлa у мeжax вeличини цьoгo пoкaзникa пopocят К ^упи. Чepeз 5 д16 пюля вiдлyчeння у кpoвi твapин К ^упи вiдмiчeнo вipoгiднe знижeння втpичi кiлькocтi eoзинoфiлiв (P < 0,001) тa в 1,2 paзи лiмфo-цит1в (P < 0,01), збiльшeння в 1,8 тa 1,7 paзa (P < 0,01) кiлькocтi пaличкo- тa ceгмeнтoядepниx нeйтpoфiлiв (P < 0,01), в 1,5 paзи мoнoцитiв (P < 0,01), пopiвнянo з тaким пepioдoм дo вiдлyчeння.
Таблиця 2
Лeйкoгpaмa кpoвi пopocят зa дiï CTpecy вiдлyчeння пpи згoдoвyвaннi БАКД «Пpaймiкc Бioнopм К» (%), (M ± m, n = 5)
Heйтpoфlли
Бaзoфiли Еoзинoфlли _ . Ceгмeнтo Лiмфoцити MoKouwra
твapин Пaличкoядepнi
__ядepнl_
40 Д16
К - 5,4 ± 0,24 2,0 ± 0,32 14,8 ± 0,58 75,2 ± 2,38 2,6 ± 0,24
Д - 4,2 ± 0,86 2,9 ± 0,32 20,1 ± 1,71 69,6 ± 1,03 3,2 ± 0,58
45 Д16
К - 1,8 ± 0,37 3,6 ± 0,4 25,4 ± 2,37 65,2 ± 0,86 4,0 ± 0,32
Д - 3,3 ± 0,59 3,2 ± 1,7 30,4 ± 3,33** 59,1 ± 1,83** 4,0 ± 0,32
60 д16
К - 2,4 ± 0,51 4,3 ± 0,51 28,6 ± 2,01 59,8 ± 1,85 4,8 ± 0,37
Д - 3,9 ± 0,75 5,8 ± 1,36 27,6 ± 3,59 58,6 ± 2,32 4,1 ± 0,37
Heйтpoфiлiю в œp^ cтpecy внacлlдoк збiльшeння вмicтy кopтикocтepoïдiв в циpкyлюючiй кpoвi oбyмo-влюе пpиcкopeнe вивiльнeння гpaнyлoцитiв кicткoвим мoзкoм, знижeння виxoдy пoлiмopфнoядepниx кл1тин в ткaнинax, вiдпoвiднo збiльшeння пулу ц^кулюю-чиx нeйтpoфiлiв, тoбтo opгaнiзм включae мexaнiзми нecпeцифiчнoï зaxиcнoï peaкцiï. Peзyльтaти нaшиx дocлlджeнь збiгaютьcя з лiтepaтypними дaними пpo тe, щo нeйтpoфiлiя, лiмфoпeнiя i eoзинoпeнiя, якa винигае п1д впливoм гiдpoкopтизoнy i кopтикocтepoнy е нaйбiльш виpaжeнoю i пocтiйнoю oзнaкoю cтpecy як у пopocят, тaк i в iншиx твapин (Murray and Wynn,
2011). Здaтнicть глюкoкopтикoïдiв пpoявляти peгyля-тopний вплив ra oбмiннi пpoцecи в opгaнiзмi твapин пpи ïx зpyшeннi фaктopaми cтpecy i пiдтpимyвaти ц1 rnpo^CT нa вlдпoвiднoмy piвнi лeжить в ocнoвi aдaп-тивнoï дiï гopмoнiв гiпoфiзy i нaдниpкoвиx зaлoз ^и cтpeci (Gleimer and Parham, 2003). У кpoвi пopocят Д ^упи чepeз 5 д16 пicля вiдлyчeння вcтaнoвлeнo збь льшeння вдв1ч1 Иль^ст! eoзинoфiлiв, ceгмeнтoядep-ниx нeйтpoфiлiв га 19,7% (P < 0,01) i змeншeння шль-кocтi лiмфoцитiв га 9,3% (P < 0,01) щoдo пopocят К гpyпи. Щo cтocyeтьcя мoнoцитiв, тo вipoгlдниx м1жг-pyпoвиx piзниць у ïx чиcлoвoмy знaчeннi нe cпocтepi-
гали. Змши лейкограми кровi поросят, яким додатко-во в рацюн вводили добавку на основi мшрооргашз-мiв, свщчило про пiдвищения iмунного потенцiалу та iмунобiологiчноl реактивностi !хнього органiзму, що зумовлено фагоцитарною актившстю нейтрофiлiв, еозинофiлiв i моноцитiв. З наведених у табл. 2 даних видно, що на 60 добу життя (через 20 дiб шсля вщлу-чення) у кровi поросят К групи вiрогiдно зменшена кшьшсть еозинофiлiв в 2,25 раза та лiмфоцитiв в 1,25 раза (Р < 0,01), збшьшена к1льк1сть паличко- та сегме-нтоядерних нейтрофiлiв в 2,15 та 1,9 раза, моноцилв в 1,8 раза (Р < 0,01), порiвняно з поросятами 40-добового вшу (до ввдлучення). У кровi поросят Д групи на 60 добу життя ютотних змш у кiлькостi клiтинних елементiв кров^ порiвияно з поросятами К групи виявлено не було, за винятком еозинофiлiв та паличкоядерних нейтрофiлiв: спостериалася тенден-цiя до !х числового збшьшення. Кiлькiсть лiмфоцитiв перебувала у нижшх межах фiзiологiчноl норми, шль-кiсть моноцитiв i нейтрофiлiв не виходила за меж1 фiзiологiчноl норми.
Висновки
Процес адаптаци органiзму поросят до стресу вщ-лучeния через 5 дiб супроводжуеться збiльшениям у кровi концентраци гемоглобiну в 1,35 раза (Р < 0,01), шлькосп лейкоципв - в 1,21 раза (Р < 0,05) за рахунок паличко- та сегментоядерних нейтрофшв i моноцитiв - у 1,54 раза (Р < 0,01), при зменшент шлькосп еози-нофiлiв - у 3,0 рази (Р < 0,001) i лiмфоцитiв - в 1,15 раза (Р < 0,01), порiвняно з перюдом до вщлучення. Через 20 дiб пiсля вщлучення у К груш тварин спосте-риаеться зменшення у кровi шлькосп еозинофшв у 2,25 раза та лiмфоцитiв - в 1,25 раза (Р < 0,01), збшьшення паличко- та сегментоядерних нейтрофшв у 2,15 i 1,90 раза, моноцилв - в 1,85 раза (Р < 0,01) по-рiвняно з перюдом до вщлучення. За використання БАКД «Праймшс-Бюнорм К» через 5 дiб пiсля вщлу-чення у кровi поросят збiльшуеться вмiст гемоглобiну в 1,26 раза; через 20 дiб зростае вмют гемоглобiну в 1,22 раза, кшьшсть лейкоципв - в 1,22 раза (Р < 0,01), нейтрофшв паличкоядерних - у 2,0 рази, сегментоядерних - в 1,37 раза (Р < 0,01) порiвняно з контролем.
Перспективи подальших дослгджень бачимо у до-слщжеш стану iмунологiчноl реактивносп оргашзму поросят у стресовi перюди при включенш в рацюн БАКД «Праймiкс Бюнорм-К».
References
Chumachenko, V.V. (2004). Klinichni ta gematologichni pokazniki v porosjat pri vidluchnomu stresi. Visnik Dnipropetrovs'kogo derzhavnogo agrarnogo universi-tetu. 1, 102-105 (in Ukrainian). Gutyj, B., Leskiv, K., Shcherbatyy, A., Pritsak, V., Fedorovych, V., Fedorovych, O., Rusyn, V. & Kolomiiets, I. (2017). The influence of Metisevit on
biochemical and morphological indicators of blood of piglets under nitrate loading. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(3), 427-432. doi: 10.15421/021766.
Stojanovskyj, V.G., Matsjuk, O.I., Kolotnytskyy, V.A., Kolomijets, I.A. (2016). Quantitative composition of the microflora of piglets intestinal in different periods of stress weaning under the using of additives «B-glucan» and «Biovir». Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(66), 176-179. doi: 10.15421/nvlvet6635.
Gleimer, M. & Parham, P. (2003). Stress Management: MHC Class I and Class I-like Molecules as Reporters of Cellular Stress. Biological Psychiatry. 19(4), 469477. doi: doi: 10.1016/S1074-7613(03)00272.
Panin, A.N. & Malik, N.I. (2006). Probiotiki -neotemlemyj komponent racionalnogo kormlenija zhivotnyh. Veterinarija, 7, 3-6 (in Russian).
O'Mahony, S.M., Marchesi, J.R., Scully, P., Codling, C., Ceolho, A.M., Quigley, E.M., Cryan, J.F. & Dinan, T.G. (2009). Life Stress Alters Behavior, Immunity, and Microbiota in Rats: Implications for Irritable Bowel Syndrome and Psychiatric Illnesses. Biological Psychiatry. 65(3), 263-267. https://www.ncbi.nlm.nih. gov/pubmed/18723164.
Rider, P., Voronov, E., Dinarello, C.A., Apte, R.N. & Cohen, I. (2017). Alarmins: Feel the Stress. Journal of Immunology. 198(4), 1395-1402. doi: 10.4049/jimmunol.1601342.
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S. & Ratich, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biologii, tvarynnyctvi ta veterinarnij medycyni: dovidnyk (in Ukrainian).
Frick, L.R., Rapanelli, M., Bussmann, U.A., Klecha, A.J., Arcos, M.L., Genaro, A.M., & Cremaschi, G.A. (2009). Involvement of Thyroid Hormones in the Alterations of T-Cell Immunity and Tumor Progression Induced by Chronic Stress. Biological Psychiatry. 65(11), 935-942. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/19167703.
Nallagatla, S.R., Toroney, R., & Bevilacqua, P.C. (2011). Regulation of innate immunity through RNA structure and the protein kinase PKR. Current Opinion in Structural Biology, 21(1), 119-127. doi: 10.1016/j.sbi.2010.11.003.
Kogelberg, H. & Feizi, T. (2001). New structural insights into lectin-type proteins of the immune system. Current Opinion in Structural Biology. 11(5), 635643. doi: 10.1016/S0959-440X(00)00259-1.
Snodgrass, R.G., Huang, S., Namgaladze, D., Jandali, O., Shao, T., Sama, S., Brüne, B., & Hwang, D.H. (2016.). Docosahexaenoic acid and palmitic acid reciprocally modulate monocyte activation in part through endoplas-mic reticulum stress.The Journal of Nutritional Biochemistry. 32, 39-45. doi: 10.1016/j.jnutbio.2016.01.010.
Murray, P.J. & Wynn, T.A. (2011). Protective and pathogenic functions of macrophage subsets. Nature Reviews Immunology. 11, 723-737. doi: 10.1038/nri3073.
