CC BY
23
УДК 636.597.087.72:549.23.003.13
Соболев О. I. ©
Бглоцеркгеський нацюнальний аграрный утеерситет Петришак О. Й., Лес1в С. М.
Льегеська нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш
1м. С. З. Гжицького
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ СЕЛЕНУ В СКЛАД1 КОМБ1КОРМ1В ДЛЯ М'ЯСНИХ КАЧЕНЯТ
Апробоеана на ееликому погол1е'г птиц оптимальна доза ееедення селену е комбгкорми для м 'ясних каченят. Встаноелено, що згодоеуеання каченятам комбжормге збагачених селеном, у доз1 0,4 мг/кг, пор1еняно зг стандартним комбжормом, дозеоляе тдеищити гх жиеу масу на ктець еирощуеання на 4,0 %, збережешсть - на 3,0 %, знизити еитрат корму на 1 кг приросту жиеог маси - на 3,6 %, соб1еартють 1 кг приросту жиеог маси - на 5,0 % та одержати економгчний ефект 483,02 грн (у розрахунку на 1000 гол1е добоеого молодняку).
Ключовi слова: каченята, селен, комбгкорми, доза, жиеа маса, збережешсть, соб1еартють,економ1чний ефект.
Вступ. М'ясне птахiвництво е найбшьш динамiчною галуззю агропромислового комплексу, здатною у найближчi роки докоршно полшшити забезпечення населення Украши високояюсними дiетичними продуктами харчування та змщнити продовольчу безпеку держави.
Результати численних дослщжень та св^овий досвщ ведення ще! галузi показують, що запорукою максимально! реашзацп генетичного потенщалу, високо! продуктивност та збереження поголiв'я, а також ращонального використання кормових ресурав i надежно! оплати корму високояюсною продукцiею е повноцiнна годiвля сшьськогосподарсько! птицi [1].
Сучасна система нормовано! годiвлi передбачае повне задоволення шдивщуально! потреби рiзних видiв птиц в обмiннiй енерги, поживних i бiологiчно активних речовинах, у тому чи^ i мiкроелементах.
Незважаючи на те, що юнуе значна кшьюсть наукових напрацювань щодо проблеми мшерального живлення сшьськогосподарсько! птицi, перелiк мжроелеменив, якi використовуються у И ращош, явно недостатнiй.
Останнiми роками у багатьох кра!нах свiту переглядаються уже iснуючi норми годiвлi птицi i ведеться пошук оптимальних доз уведення нових мiкроелементiв у комбiкорми, котр^ як доведено, справляють значний вплив на оргашзм птицi. До таких елеменив, що, на думку вчених, пщлягають обов'язковому нормуванню, належить i селен.
© Соболев О. I., Петришак О. Й., Лесiв С. М., 2011
130
Селен, який мютиться в органiзмi в малих кшькостях, виконуе ушкальш багатоплановi функци - каталiтичну, структурну, регуляторну, - в процес здiйснення яких вш взаемодiе з ферментами, бiлками, в^амшами, мiкроелементами та бiологiчними мембранами. Селен бере участь в окисно-вщновних реакцiях, причетних до iмуногенезу, сперматогенезу та гормонопоезу, ввдграе певну роль у передачi фотосигналiв сiтчатцi ока, е канцеростатичним агентом. Пщтверджена здатшсть селену знижувати токсичнiсть важких мет^в. Бiохiмiчнi функци селену визначаються не самим мжроелементом, а селенопроте1нами, яю мiстять селеноцистешовий залишок як невщ'емну частину !х активного центру.
Вщкриття бiологiчних властивостей селену стало пщставою для використання його спочатку у профшактищ та лiкуваннi багатьох хвороб, пов'язаною iз селеновою недостатнiстю, а згодом - як стимулятора росту i розвитку молодняку, а також з метою пщвищення несучостi, збереженост птицi, полiпшення iнкубацiйних характеристик яець та низки шших продуктивних якостей [2].
Незважаючи на бiохiмiчну багатограншсть селену, не у всiх крашах свiту його включають до складу комбiкормiв та премiксiв для птищ. В Укра1ш селен також поки що не знайшов широкого використання у годiвлi птицi, через вщсутшсть диференцiйованих норм уведення його в комбжорми. Так, iснуючi деталiзованi норми годiвлi [3] взагалi не передбачають гарантованих добавок селену в комбжорми для птицi в комплексi з шшими мiкроелементами (марганцем, залiзом, мщдю, цинком, кобальтом та йодом). Лише порiвняно недавно вiтчизнянi вченi рекомендували вводити в комбiкорми для вах видiв i вiкових груп птищ селен у кшькост 0,1 мг/кг (за винятком мускусних качок i африканських страусiв) [4]. Проте, ця доза вщповщае лише мiнiмальнiй фiзiологiчнiй потребi птицi у цьому мшроелементь
Аналiз та узагальнення наукових даних л^ературного пошуку дали змогу дшти висновку, що в Укра1ш до цього часу майже не проводилися комплексш дослiдження щодо визначення норм уведення селену в комбжорми для м'ясних каченят з метою пщвищення !х продуктивностi та покращення якост продукцп. Тому це питання на сьогодш е актуальними.
Рекомендованi зарубiжними вченими норми добавок селену в комбжорми для каченят, що вирощуються на м'ясо, суперечливi i, на нашу думку, !х слiд ощнювати як орiентовнi, такi, що потребують подальшого уточнення залежно вiд бюлопчних i зональних особливостей годiвлi птищ.
Свропейсью норми введення мiкроелементiв до складу комбiкормiв для каченят передбачають добавку селену у дозi 0,14 мг/кг [5].
Учеш з Чехи [6] та Роси [7] вважають, що гарантована добавка селену в комбжорми для каченят мае становити 0,2 мг/кг корму. Водночас вони зазначають, що норма е орiентовною i може бути скоригована з урахуванням рекомендацш для конкретно! породи або кросу качок.
В лiтературi зустрiчаються повщомлення, що оптимальним можна вважати вмют селену в ращош каченят 0,25±0,05 мг/кг [8].
Водночас нашi дослщження показали, що найкращi продуктивш якост мали каченята за дози введення селену в комбiкорми 0,4 мг/кг [9].
Встановлену за результатами науково-господарського до^ду оптимальну дозу введення селену 0,4 мг/кг у комбшорми для м'ясних каченят ми вважали за доцшьне визнати як орieнтовну, тобто таку, що потребуе виробничо! перевiрки.
Мета i завдання. Апробувати на великому поголiв'! оптимальну дозу введення селену в комбжорми для м'ясних каченят. i визначити економiчну ефективнiсть вiд використання li у рацюнах м'ясного молодняку.
Матерiали та методи. Дослiдження проводилася у ТОВ агрофiрмi "1нтер-Агро-Сервю" Володарського району Ки!всько! областi на укра!нських бiлих каченятах. Для проведення виробничо! апробаци було сформовано за принципом аналопв двi групи добових каченят. Каченята першо! контрольно! групи (984 гол.) протягом перюду вирощування одержували комбiкорми, як збалансованi за основними поживними та бюлопчно активними речовинами вiдповiдно до шнуючих норм. Каченятам друго! дослщно! групи (967 гол.) у комбжорми додатково вводили селен iз розрахунку 0,4 мг/кг. Як джерело селену використовували селенiт натрiю (Na2SeÜ3) з коефщентом перерахунку елемента у сшь 2,2.
Молодняк птицi вирощувався на глибокш пiдстилцi до 56-денного в^ при вiльному доступi до корму i води, з дотриманням технолопчних параметрiв щiльностi посадки, мiкроклiмату та осв^лення вiдповiдно до норм, що рекомендоваш для м'ясних каченят.
З метою комплексно! ощнки продуктивних якостей м'ясних каченят визначали таку штегровану величину, як Свропейський показник ефективност виробництва (СПЕВ) за формулою:
епЕВ= х 100 , (1)
Д х Вк
де З - збережешсть каченят за перюд вирощування, %; М - середня жива маса молодняку в кшщ перюду вирощування кг; Д - тривалють перюду вирощування, дшв; Вк - витрати корму на 1кг приросту живо! маси, кг.
Економiчну ефектившсть (е) вирощування м'ясних каченят розраховували за формулою:
Е=(Цд - Сд) - (Цк - Ск) х Ад, _ _ (2)
де Цц i Цк - реалiзацiйна цiна 1 ц живо! маси каченят у дослщнш та контрольнш групах, грн.; Сд i Ск - собiвартiсть 1 ц живо! маси каченят у дослщнш та контрольнш групах, грн.; Ад - кшьюсть вироблено! продукцп (загальна жива маса вирощеного молодняку) у дослщнш груш, ц.
Результати дослщжень. Результати виробничо! апробацп (табл. 1) пщтвердили ефективнiсть введення до складу комбiкормiв для м'ясних каченят селеном у кшькост 0,4 мг/кг i узгоджуються у порiвняльному аспектi з попередшми даними науково-господарського дослiду.
Таблиця 1
Показники продуктивное^ м'яених каченят_
Показник Група
1 контрольна 2 дослвдна
Жива маса (г) у вщ1: добовому 50,5±0,83 51,0±0,72
56-денному 2315,0±27,54 2408,5±24,85*
Абсолютний прирют, г 2264,5 2357,5
Середньодобовий прир1ст, г 40,4 42,1
Ввдносний прирют, % 191,4 191,7
Збережен1сть, % 85,2 88,2*
Споживання корму, г/гол/доб 170,7 171,4
Витрати корму на 1 кг приросту живо!' маси, кг 4,22 4,07
Показник СПЕВ 83,5 93,2
Примггка. В1ропдшсть р1знищ м1ж контрольною та дослвдною групами: * - Р<0,05.
Встановлено, що на кiнець вирощування каченят (у вiцi 56 дшв) середня жива маса одше! голови у другiй дослiднiй груш була на 93,5 г, або 4,0 % вiрогiдно вищою (Р<0,05), порiвняно з молодняком контрольно! групи i становила 2408,5 г.
Згодовування м'ясним каченятам комбiкормiв з рiзним рiвнем селену позначилося i на деяких похiдних величинах, що характеризують !хнш рiст. Так, молодняк друго! дослiдно! групи вигщно вiдрiзнявся вiд сво!х ровесникiв з контрольно! групи за абсолютним приростом живо! маси (2357,5 г проти 2264,5 г). Середньодобовий прирют каченят у другш дослщнш групi також виявився вищим на 1,7 г, або 4,2 %, шж у контрольнш групi, де аналогiчний показник становив 40,4 г. Рiзниця мiж птицею контрольно! та друго! дослщно! груп за вiдносним приростом становила 0,3 % на користь останньо!
Слщ вiдзначити i той позивний факт, що за перюд вирощування у другш дослщнш груш кшьюсть загибло! та вибракувано! птицi була меншою - 11,8 % (вщ початкового поголiв'я), у той час як у контрольнш груш вщхщ становив 14,8 %. Рiзниця мiж групами за збереженiстю поголiв'я становила 3,0 % i була статистично вiрогiдною (Р<0,05). Причини вiдходу молодняку були рiзними. При патологоанатомiчному розтиш загинувших каченят друго! дослiдно! групи, не виявлено ознак отруення, пов'язаного з уведенням у !х ращон добавки селену.
1стотно! рiзницi щодо середньодобового споживання комбiкорму на одну голову мiж групами не вiдмiчено (170,7 г проти 171,4 г). Проте, ефектившсть використання корму була кращою у птицi друго! дослщно! групи, яка на 1 кг приросту живо! маси витрачала 4,07 кг корму, що на 3,6 % менше, порiвняно з молодняком контрольно! групи.
Пщвищення у другiй дослщнш груш штенсивност росту каченят, !х збереженостi та зниження витрат корму на 1 кг приросту живо! маси сприяло покращенню Свропейського показника ефективност виробництва (СПЕВ). Так,
його величина у дослщнш груш становила 93,5 од., що на 9,7 од. бшьше, шж у контрольнш груш.
При аналiзi результат виробничо! апробаци, поряд з натуральними показниками, ми використали й вартiснi. На основi спiвставлення прямих витрат на виробництво продукцп i одержаного прибутку вщ И реалiзацil, нами була розрахована економiчна ефективнiсть вирощування м'ясних каченят на комбiкормах, до складу яких входив селен.
Основш данi про результати вирощування, собiвартiсть та реалiзацiйну цiну одиницi продукцп наведенi у таблиц 2.
Одним iз основних показниюв економiчно! ефективностi виробництва е собiвартiсть продукцп. Розрахунки показують, що у другш дослiднiй групi собiвартiсть 1 ц живо! маси каченят знизилася на 22,74 грн., або 5,0 %, порiвняно з молодняком контрольно! групи i становила 437,00 грн. Собiвартiсть же 1 ц приросту живо! маси в контрольнш та другш дослщнш групах виявилася дещо вищою (469,91 та 446,35 грн. вщповщно), але рiзниця на користь останньо! також становила 5,0 %. Зниження собiвартостi одиницi продукцп у другiй дослiднiй групi вщбулося за рахунок пiдвищення живо! маси та збереженост каченят.
Свiдченням цього е iншi данi. Так, загальна сума витрат за перiод вирощування, у розрахунку на одну голову добового молодняку, в контрольнш та дослщнш групах суттево не вiдрiзнялася i становила 9,06 та 9,28 грн. вщповщно. Незначне збшьшення витрат (на 2,4 %) у другш дослщнш груш пов'язано з бшьшими витратами на корми, за рахунок пщвищення середньофуражного поголiв'я (в результат кращо! збереженост каченят).
Таблиця 2
Економпчна ефектившсть використання добавок селену _в комбжормах для м'ясних каченят_
Показник Група
1 контрольна 2 дослщна
Прийнято на вирощування, гол 984 967
Вирощено молодняку, гол 838 853
Середня жива маса 1 гол, кг 2,315 2,408
Прирют живо!' маси 1 гол, кг 2,264 2,357
Загальна жива маса молодняку, ц 19,40 20,54
Валовий прир1ст живо!' маси, ц 18,98 20,11
Загальновиробнич1 витрати, грн. 8918,99 8976,12
у т. ч. додатков1 витрати на селен, грн. - 3,86
Соб1варт1сть 1 ц живо!' маси, грн. 459,74 437,00
Соб1варт1сть 1 ц приросту живо!' маси, грн. 469,91 446,35
Реал1зацшна цша 1 ц живо!' маси, грн. 580,00 580,00
Виручка в1д реал1зацп молодняку, грн. 11252,00 11913,20
Прибуток всього, грн. 2333,01 2937,08
у т. ч. на 1000 гол 2370,94 3037,31
Економ1чна ефективнють всього, грн. - 467,08
у т. ч. на 1000 гол - 483,02
Витрати ж, пов'язаш з уведенням додатково! кшькост селену в ращон каченят, становили лише 3,86 грн., або 4,52 грн. у розрахунку на 1000 голiв вирощеного молодняку. Додатковi витрати на селен позначилися на вартост комбшорму. Так, вартiсть 1 т комбжорму для молодняку друго! дослщно! групи зросла на 0,45 грн. (3,86 грн. : 8,61 т) i становила 750,45 грн.
Обчислення виробничих витрат i виручки вщ реалiзацi! молодняку дало змогу визначити величину прибутку по групам. Слщ вiдзначити, що величина прибутку, одержана вщ 1000 гол. каченят посаджених на вирощування у добовому вщ, у другiй дослiднiй групi виявилася на 666,37 грн. бiльше, шж у контрольнiй i становила 3037,31 грн.
Економiчний ефект вiд використання селену в складi комбiкормiв у розрахунку на 1000 голiв добових каченят становив 483,02 грн.
Виеновки. 1. Оптимальною дозою введення селену в комбжорми для м'ясних каченят слщ вважати 0,4 мг/кг. Збагачення комбiкормiв селеном у такш кшькост сприятиме пiдвищенню живо! маси молодняку, його життездатност та ефективностi використання корму на одиницю продукци.
2. Впровадження у практику качкiвництва науково обгрунтовано! дози введення у комбжорми селену (0,4 мг/кг) дозволить значно пщвищити ефективностi вирощування молодняку на м'ясо та одержати економiчний ефект 483,02 грн. у розрахунку на 1000 голiв добових каченят.
Л1тература
1. Актуальш проблеми годiвлi сшьськогосподарських тварин / [Г. О. Богданов,
Д. О. Мельничук, I. I. 1батуллш та iн.] // Науковий вюник нац. аграр. ун-ту. -К., 2004. - Вип. 74. - С. 11-24.
2. Мшеральне живлення тварин / [Клщенко Г. Т., Кулик М. Ф., Косенко М. В. та
ш.] ; за ред. Г. Т. Клщенка, М. Ф. Кулика, В. М. Косенка, В. Т. Лковенка. -К. : Свгт, 2001. - 576 с.
3. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных / [А. П. Калашников, Н. И. Клейменов, В. Н. Баканов и др.]. - М.: Агропромиздат, 1986. - 352 с.
4. Рекомендаци з нормування годiвлi сшьськогосподарсько! птищ / [Братишко Н. I.,
Горобец А. I., Притулено В. М. та ш.] ; за ред. Ю. О. Рябоконя. - Бiрки, 2005. - 101 с.
5. Технология производства премиксов / [Б. В. Егоров, В. В. Шерстобитов,
О. И. Шаповаленко и др.]. - К., 2000. - 182 с.
6. Полашек Л. Каталог премиксов, кормовых добавок и продуктов для сельскохозяйственных и домашних животных (Премиксы для домашней птицы) / Л. Полашек. - Прага, 2000. - 16 с.
7. Околелова Т. М. Макро- и микроэлементы в питании птицы / Т. М. Околелова, А. В. Кулаков, С. А. Молоскин // Ефективне птахiвництво i тваринництво. - 2004. - № 5. - С. 59-62.
8. Касумов С. Н. Основы применения селена в кормлении сельскохозяйственной птицы : обзорная информация / С. Н. Касумов. - М., 1981. - 62 с.
9. Соболев О. I. Продуктивш якост м'ясних каченят залежно вщ piBra селену в рацюш / О. I. Соболев // 36ipHrn наукових праць. - Кам'янець-Подшьський, 2006. - Вип. 14. - С. 161-163.
Summary Sobolev O.
Bila Tserkva National Agrarian University Petryshak O., Lesiv S.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj
EFFICIENCY OF SELENIUM USING IN THE ALL-MASH FOR MEAT DUCKLINGS
The optimal dose of selenium all-mash for meat ducklings is tested on large population of poultry. It is established, that the dose of 0,4 mg/kg of selenium in feeding for ducklings in comparison with the standard all-mash permits to increase their body weight by the end of growing per 4,0 %, safety per 3,0 % and decrease the feed expenses of 1 kg of body-weight gain per 3.6 % and gets the economic effete of 483,02 hrn (in estimation for 1000 of goslings youngsters).
Стаття надшшла до редакцИ 5.04.2011
