CC BY
40
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8415 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.52/58.087.72:612.3
The development of the digestive system in broiler chickens at different levels of selenium into the mixed fodder
O. Sobolev1, B. Gutyj2, R. Petryszak2, I. Golodjuk2, O. Naumyuk2, O. Petryszak2
'Bila Tserkva National Agricultural University, Bila Tserkva, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Sobolev O., Gutyj B., Petryszak R., Golodjuk I., Naumyuk O., & Petryszak O. (2018). The development of the digestive system in broiler chickens at different levels of selenium into the mixed fodder. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 83-87. doi: 10.15421/nvlvet8415
Scientific studies of foreign and domestic scientists convincingly proved that selenium is a vitally necessary trace element for farm animals and birds with a wide range of biological effects. It performs unique multifunctional functions in the body - structural, catalytic, regulatory, possesses antioxidant, anti-carcinogenic radioprotective, immunostimulant, antiviral, anti-mutagenic, anti-toxic and adap-togenic properties, participates in the formation of mechanisms that determine the reproductive function of animals and birds, affects osteogenesis, participates in the processes of growth and development. In the scientific and economic research the influence of additives of various doses of selenium into mixed fodder on the development of the digestive system in broiler chickens was studied. As a source of selenium, selenite sodium was used. The research was conducted in the production conditions on broiler chickens of the COOB 500 cross. The duration of the experiment corresponded to the period of growing the young for meat and was 42 days. It was established that the use of selenium in the composition of mixed fodder for broiler chickens at doses of 0.3; 0.4 and 0.5 mg/kg positively influenced the development of the digestive system in young, in particular, contributed to an increase in the mass (by 4.'-''.6%) and total length ('.3-3.5%) of the intestine in general, and its thin and thick parts in particular, as well as the mass of the muscular stomach ('7.3-23.2%) and liver (3.6-'0.0%). The best macromor-phological parameters of the digestive system development were chicken broilers, which, during the entire period of growing, mixed fodder, were enriched with selenium at a rate of 0.3 mg/kg. Comparison of the live weight of broiler chickens of experimental groups with indicators of intestinal development, muscular stomach and liver allows us to assume that the digestive systems in them have been developed better and during the growing period they function more actively.
Key words: selenium, dose, mixedfodder, broiler chickens, intestines, muscular stomach, liver.
Розвиток травно'1 системи у курчат-бройлерiв за pi3Horo piBM селену в комбжормах
1 2 2 2 2 2 О.1. Соболев , Б.В. Гутий , Р.А. Петришак , 1.П. Голодюк , О.С. Наумюк , О.И. Петришак
Бтоцерювський нацiональний аграрний утверситет, м. Бша Церква, Украша
Львiвський нацюнальний унiверситет ветеринарноймедицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украша
Науковi до^дження зарубiжних i втчизняних учених переконливо довели, що селен е життево необхгдним мтроелементом для стьськогосподарських тварин i птищ з широким спектром бiологiчноi дп. Вт виконуе в органiзмi унжалът багатоплановi функци - структурну, каталтичну, регуляторну, володiе антиоксидантними, антиканцерогенними радюпротекторними, муно-стимулюючими, антивiрусними, антимутагенними, антитоксичними та адаптогенними властивостями, бере участь у форму-вант механiзмiв, ят визначають вiдтворювальну функцЮ тварин i птищ впливае на остеогенез, бере участь у процесах росту та розвитку. У науково-господарському дослiдi вивчено вплив добавок рiзних доз селену в комбкорми на розвиток травноi системи у
Article info
Received 02.02.2018 Received in revised form 28.02.2018 Accepted 06.03.2018
Bila Tserkva National Agricultural University, Soborna sq., 8/1, Bila Tserkva, 09100, Ukraine. Tel.:+38-096-443-91-50 E-mail: [email protected]
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, Ukraine. Tel.:+38-068-136-20-54 E-mail: [email protected]
KypHam-6powiepie. Як джерело селену, використовували селешт натрт. До^дження проводилися у виробничих умовах на курчатах-бройлерах кросу СОВВ 500. Тривалють до^ду вiдповiдала перюду вирощування молодняку на м 'ясо i становила 42 дт. Вста-новлено, що використання селену в складi комбiкормiв для курчат-бройлерiв у дозах 0,3; 0,4 та 0,5 мг/кг позитивно вплинуло на розвиток травног системи у молодняку, зокрема сприяло збтьшенню маси (на 4,1-11,6%) та загальног довжини (на 1,3-5,4%) кишечнику загалом i його тонкого та товстого вiддiлiв зокрема, а також маси м'язового шлунка (на 17,3-23,2%) та печтки (на 3,6-10,0%). Кращi макроморфологiчнi показники розвитку травног системи мали курчата-бройлери, комбторми яких, упродовж усього перюду вирощування, збагачували селеном iз розрахунку 0,3 мг/кг. Ствставлення живог маси курчат-бройлерiв до^дних груп з показниками розвитку кишечнику, м 'язового шлунка та печтки дозволяе стверджувати, що органи травлення у них були розвинутi краще та упродовж перюду вирощування функщонували бшьш активно.
Ключовi слова: селен, доза, комбторм, курчата-бройлери, кишечник, м 'язовий шлунок, печтка.
Вступ
М'ясне птах1вництво е одшею Í3 найбшьш динамь чних i економ1чно ефективних галузей агропромисло-вого комплексу, здатною у найближчi роки докоршно полшшити забезпечення населения Укра!ни високоя-шсним дiетичним м'ясом та змщнити продовольчу безпеку держави (Grygor'jev, 2016).
Результата наукових дослщжень та практичний досвгг вирощування курчат-бройлерiв показують, що запорукою максимально! реалiзацi! генетичного поте-нщалу, високо! продуктивносл та збереження молодняку, конверсп корму е повнощнна годiвля, яка пе-редбачае повне задоволення вдиввдуально! потреби птищ в обмшнш енергп, поживних i бюлопчно акти-вних речовинах, у тому чи^ й мшроелементах.
Мшроелементи активують дш багатьох фермен-тiв, вiтамiнiв, гормонiв i цим забезпечують нормальне функцiонування рiзних бюлопчних систем, здшснен-ня численних фiзiолого-бiохiмiчних реакцiй в оргаш-змi i, як наслщок, впливають на продуктивш якостi та життездатнiсть птицi (Richards et al., 2010; Hunchak et al., 2017). У зв'язку з тим, що мжроелементи не син-тезуються в органiзмi й не можуть бути замiненi iн-шими речовинами, основним джерелом надходження !х в органiзм птицi е комбжорми. Мiкроелементи вводиться до складу комбiкормiв у виглядi гарантова-них добавок (Taylor-Pickard and Tucker, 2005; Medvid et al., 2017).
Сучасна система нормовано! годiвлi сшьськогос-подарсько! птищ передбачае обов'язкове введення до комбжорму для курчат-бройлерiв семи мжроелемен-лв, серед яких особливе мiсце поадае селен завдяки-сво!й бiохiмiчнiй багатогранност (Bratishko et al., 2013).
Науковi дослвдження вiтчизняних i заруб1жних учених у галузi фiзiологií, бiохiмi!, медицини та вете-ринарп переконливо довели, що селен виконуе в ор-ганiзмi унiкальнi багатоплановi функцй' - структурну, каталiтичну, регуляторну, володiе антиоксидантними, антиканцерогенними радiопротекторними, iмуности-мулюючими, антивiрусними, антимутагенними, анти-токсичними та адаптогенними властивостями. Вiн бере участь у формуванш механiзмiв, як1 визначають ввдтворювальну функцш тварин i птицi, впливае на остеогенез, бере участь у процесах росту та розвитку (Reilly, 2013; Khariv et al., 2017; Sobolev et al., 2018).
Вщкриття бюлопчних властивостей селену стало пвдставою для використання його у птахiвництвi спо-чатку в профшактищ та лiкуваннi хвороб, пов'язаних iз дефiцитом цього мiкроелемента, а згодом - з метою
щдвищення продуктивносл сшьськогосподарсько! птицi, полiпшення якост "хньо! продукцй' та вироб-ництва дiетичних харчових продуктiв функцiонального призначення з бiокорегувальною дiею (Surai and Fisinin, 2014; Sobolev et al., 2017).
У рiзних кранах норми введення селену у комбшорми для курчат-бройлерiв приблизно однаковi та коливаються в межах ввд 0,2 до 0,5 мг/кг . Проте вони перюдично переглядаються iз появою нових кроав птицi та селеновмiсних препаралв, як1 вiдрiзняються ввд неорганiчних форм селену високою бюлопчною доступнiстю (Surai et al., 2017).
Незважаючи на значну кiлькiсть наукових напра-цювань щодо питання селенового живлення альсько-господарсько! птицi, деяк1 аспекти впливу селеновмь сних препаратiв на И оргашзм курчат-бройлерiв або остаточно не з'ясоваш, або залишилися поза увагою вчених, або не знайшли свого ввдображення у науко-вих статтях.
Ввдомо, що рют i подальша продуктивнiсть птищ нерозривно пов'язаш з розвитком оргашв травлення, де вiдбуваються складнi фiзико-хiмiчнi перетворення поживних речовин, що надшшли з кормом. Пiд впли-вом рiзних кормових факторiв у травнш системi птицi спостерiгаються фiзiологiчнi змши (Lilburn and Loef-fler, 2015).
У науковш лiтературi е окремi повiдомлення про те, що введення в комбшорми для птицi добавок селену у вигляад рiзних сполук сприяе кращому розвитку Tí шлунково-кишкового тракту. Проте дослiдження, присвячеш цьому питанню, виконанi переважно на курях-несучках (Kuleshov, 2010), ремонтному молодняку курей (Okolelova and Savchenko, 2005), каченятах (Soboliev, 2016; Sobolev et al., 2017) i гусенятах (Sobo-liev and Povoznikov, 2016), що вирощуються на м'ясо.
У зв'язку з недостатньою шлькютю публшащй у науковiй лiтературi та суперечливютю деяких даних щодо впливу рiзних доз уведення селену до складу комбiкормiв для курчат-бройлерiв на розвиток "хньо! травно! системи, виникла необхщшсть додаткових експериментальних дослвджень.
Мета i завдання дослгдження - вивчити вплив добавок селену в комбжорми на розвиток травно! системи у курчат-бройлерiв.
MaTepia™ i методи дослвджень
Експериментальна частина роботи виконана на кафедрi дрiбного тваринництва Бшоцершвського нацiонального аграрного унiверситету та у виробни-
чих умовах. Дослвдження проводилися на курчатах-бройлерах кросу СОВВ 500.
Для проведення науково-господарського досаду формували групи Í3 добових курчат за принципом аналопв з урахуванням походження, стап, живо! маси та ф1зюлопчного стану (рухливють, стан оперення та ш.) (Fisinin, 2013). Тривалють дослвду ввдповщала перюду вирощування курчат-бройлер1в на м'ясо i становила 42 дш.
Птицi контрольно! групи протягом перюду вирощування згодовували комбiкорми, збалансоваш за всiма основними поживними та бюлопчно активними речовинами. Молодняку дослщних груп у комбiкорми додатково вводили рiзну к1льк1сть селену згiдно зi схемою дослiду (табл. 1).
Таблиця 1
Схема науково-господарського досаду на курчатах-бройлерах
Група Юльюсть птицi у групi, гол. Добавка в комбжорми селену, мг/кг
1 контрольна 100 Основний рацюн (ОР)
2 дослдаа 100 ОР + 0,3
3 дослдаа 100 ОР + 0,4
4 дослiдна 100 ОР + 0,5
У науково-господарському дослiдi як джерело селену використовували селенгг натрш класифжаци «Ч» (ТУ 6-09-17-209-88, зареестрований в щентифжа-торi хiмiчних сполук (CAS) за номером 10102-18-8), з коефщентом перерахунку елемента в сшь 2,2.
Курчата-бройлери вирощувалися у пташнику на пiдлозi, з використанням обладнання ОПБ-2/12, при вiльному доступ до води i корму, з дотриманням технологiчних параметрiв щiльностi посадки, мжрок-
лiмату та освiтлення вщповвдно до iснуючих норм (Galibarenko et al., 2005).
По закiнченнi науково-господарського дослщу бу-ло вiдiбрано по 4 голови (2 самки та 2 самщ) птищ з кожно! групи згiдно з ДСТУ 3136-95 (DSTU, 1996) i у вiварiумi Бiлоцеркiвського НАУ проведено !х контро-льний забiй вщповщно до загальноприйнято! методики. Пiсля контрольного забою курчат-бройлерiв проводили !х повне анатомiчне розбирання згiдно з юну-ючими рекомендацiями (Lukashenko, 2013).
Результати дослщжень опрацьовували стандарт-ними методами варiацiйно! статистики з використанням алгоршшв М.О. Плохiнського. При математич-ному опрацюваннi результатiв дослщжень використовували ПОМ i застосовували комп'ютерш програми статистично! обробки Microsoft Excel. Ощнку вiрогiд-ностi рiзницi м1ж групами проводили за критерiем Стьюдента.
Результати та ix обговорення
Результати науково-господарського досввду показали, що найвищi показники росту мав молодняк, якому впродовж перiоду вирощування згодовували комбшзрми, збагаченi селеном, iз розрахунку 0,3 мг/кг (табл. 2). Введення селену в комбiкорми у такш кiлькостi сприяло пiдвищенню живо! маси курчат-бройлерiв друго! дослщно! групи на 5,1% (Р < 0,01), порiвняно з молодняком контрольно! групи, у якого аналопчш показники становили 2188,4 г. При бiльш високих дозах уведення селену в комбжорми (0,4 та 0,5 мг/кг) пщдослвдний молодняк за живою масою також перевищував курчат з контрольно! групи, але рiзниця була дещо нижчою. Зокрема, у третш та чет-вертш дослщних групах вона становила 3,4 та 2,6% вщповщно.
Таблиця 2
Макроморфолопчт показники органiв травлення у курчат-бройлерiв, Х+S-
Показник 1 контрольна 2 дослщна -L у у 11С1 3 дослщна 4 дослщна
Передзабiйна маса птищ, г 2188,4 ± 28,78 2301,0 ± 28,32** 2263,5 ± 23,19* 2245,8 ± 31,79
Довжина кишечнику всього, см 220,5 ± 1,87 232,5 ± 3,32* 228,0 ± 2,05* 223,3 ± 3,61
у т.ч. тонкого вщдшу 209,6 ± 1,32 220,8 ± 2,76* 216,7 ± 2,02* 212,6 ± 3,98
товстого вщдшу 10,9 ± 0,60 11,7 ± 0,55 11,3 ± 0,87 10,6 ± 0,49
Маса кишечнику, г 140,2 ± 2,07 156,5 + 3,14** 149,3 + 1,91* 146,0 ± 2,62
% до передзабшно! маси 6,4 6,8 6,6 6,5
Маса м'язового шлунка, г 50,3 ± 2,07 62,0 ± 2,91* 59,0 ± 3,09 60,2 ± 3,54
% до передзабшно! маси 2,3 2,7 2,6 2,7
Маса печшки, г 41,8 ± 1,36 46,0 ± 2,05 45,5 ± 1,80 43,3 ± 2,37
% до передзабшно! маси 1,9 2,0 2,0 1,9
Примтка: вiрогiднiсть рiзницi мiж контрольною та дослщними групами: * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01.
Аналiз результапв вивчення розвитку органiв травлення у курчат-бройлерiв виявив деяш вщмшносп м1ж групами, як1, на нашу думку, обумовлеш опосе-редкованою дiею рiзних доз селену. Встановлено, що у молодняку дослвдних груп зросла загальна довжина кишечнику на 1,3-5,4%, порiвняно з птицею контрольно! групи (220,5 см). Проте статистично вiрогiдною
(Р < 0,05) рiзниця виявилася лише у другiй та третш дослщних груп, курчата яких перевищували за цим показником сво!х ровесников з контрольно! групи на 12,0 та 7,5 см вщповщно.
Варто зазначити, що зб№шення загально! довжи-ни кишечнику птицi дослщних груп вiдбулося в основному за рахунок збiльшення лiнiйних розмiрiв тонкого вiддiлу. Так, довжина тонкого вщдшу кишечнику
у молодняку друго! дослщно! групи шдвищилася на 5,3% (Р < 0,05), третьо! - на 3,4 (Р < 0,05), а четверто! - на 1,4%, пор1вняно з аналопчним показником контрольно! групи (209,6 см).
На наш погляд, даний факт е важливим, тому що саме в тонкому вщдш кишечнику птищ ввдбуваються основш процеси ферментативного пдрол1зу поживних речовин корму та !х всмоктування. У результат! збшьшення довжини тонкого вщдшу кишечника зб1-льшуеться час проходження кормових мас по ньому i, як наслiдок, збiльшуеться час ди ферментiв на хiмус. А ввдтак - перетравнiсть i засвоюванiсть поживних речовин корму в органiзмi птищ полшшуеться. Це певною мiрою пояснюе вищi показники живо! маси у курчат-бройлерiв дослiдних груп.
Вiдмiнностi мгж групами за лiнiйними розмiрами товстого вщдшу кишечнику виявилися незначними, а рiзниця - не статистично вiрогiдною. Так, його дов-жина у птищ друго! та третьо! дослщних груп, порiв-няно з контрольною групою, збiльшилася на 0,8 та 0,4 см ввдповщно. Рiзниця м1ж четвертою дослiдною та контрольною групами за цим показником станови-ла 0,3 см на користь останньо!.
Привертае увагу i той факт, що у птищ вах досль дних груп збшьшилася маса кишечнику. Порiвняно з контрольною групою, рiзниця за його абсолютною масою у другш дослiднiй груш становила 11,6% (Р < 0,01), у третш - 6,5 (Р < 0,05) та у четвертш -4,1%. Стосовно до передзабшно! маси птищ, маса кишечнику збшьшилась у курчат-бройлерiв дослiдних груп вщповвдно на 0,4; 0,2 та 0,1%
Уведення селену до складу комбiкормiв позитивно вплинуло на формування i розвиток м'язового шлунка курчат-бройлерiв (59,0-62,0 г проти 50,3 г у контро-льнiй групi). Найбiльш розвиненим вш виявився у молодняку друго! дослщно! групи (62,0 г), якому в комбiкорми вводили селен у шлькосп 0,3 мг/кг. Рiз-ниця, порiвняно з контрольною групою, становила 23,2% (Р < 0,05). У птищ третьо! та четверто! дослщ-них груп рiзниця за цим показником виявилася також суттевою - 17,3 та 19,7% вщповвдно, хоча не була статистично вiрогiдною. Питома вта м'язового шлунка у курчат-бройлерiв дослiдних груп, порiвняно з аналопчним показником у контрольнш груш, шдви-щилася на 0,3-0,4%.
Беручи до уваги фiзiологiчну роль найбшьшо! за-лози зовнiшньо!' секрецi! - печшки та жовчi, яку вона виробляе, у перетравленнi корму, обмш бiлкiв, вуг-леводiв, жирiв, гормошв, вiтамiнiв, знешкодженнi та детоксикацi!' багатьох ендогенних i екзогенних речовин, ми дослщили !! розвиток у шддослщно! птицi. Варто зазначити, що у молодняку дослвдних груп спостер^алася тенденцiя до пiдвищення маси печшки. Рiзниця м1ж контрольною та дослщними групами (на користь останшх) становила: у другiй - 10,0%, у третш - 8,8 та четвертш - 3,6%.
Висновки
Використання селену в склащ комбiкормiв для ку-рчат-бройлерiв у дозах, яш вивчалися, позитивно
вплинуло на розвиток травно! системи у молодняку, зокрема, сприяло збшьшенню маси та загально! довжини кишечнику загалом i його вiддiлiв зокрема, а також маси м'язового шлунка та печшки. Кращ мак-роморфологiчнi показники розвитку травно! системи мали курчата-бройлери, комбшорми яких упродовж усього перiоду вирощування збагачували селеном iз розрахунку 0,3 мг/кг. Сшвставлення живо! маси кур-чат-бройлерiв дослiдних груп з показниками розвитку кишечнику, м'язового шлунка i печiнки дозволяе стверджувати, що органи травлення у них були роз-винутi краще та упродовж перюду вирощування фун-кцюнували активнiше.
References
Grygor'jev, S.O. (2016). Suchasnyj stan vyrobnyctva produkcii' ptahivnyctva v Ukrai'ni. Naukovyj visnyk Uzhgorods'kogo universytetu. Serija «Ekonomika». 1(47), 131-135 (in Ukrainian). Hunchak, A., Ratych, I., Gutyj, B., & Paskevych, H.
(2016). Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18(2(67), 70-76. doi: 10.15421/nvlvet6716.
Richards, J.D., Zhao, J., Harreil, R.J., Atwell, C.A., & Dibner, J.J. (2010). Trace mineral nutrition in poultry and swine. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences. 23(11), 1527-1534. doi: 10.5713/ajas.2010.r.07. Taylor-Pickard, J.A., & Tucker, L.A. (2005). Redefining mineral nutrition. Nottingham University Press. Nottingham.
Medvid, S., Hunchak, A., Gutyj, B., & Ratych, I. (2017). Prospects of rational security chicken-broilers with mineral substances. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 127-134. doi: 10.15421/nvlvet7925 Bratishko, N.I., Ionov, I.A., Ibatullin, I.I., Prytulenko, O.V., Klymenko, T.Je., Kotyk, A.M., Katerynych, O.O., Zhukors'kyj, O.M., Gavilej, O.V., Poljakova, L.L., & Grycenko R.B. (2013). Efektyvna godivlja sil's'kogospodars'koi' ptyci. Agrarna nauka. Kyi'v (in Ukrainian).
Reilly, C. (2013). Selenium in Food and Health. Springer.
Boston. doi: 10.1007/978-0-387-33244-4 Khariv, I., Gutyj, B., Hunchak, V., Slobodyuk, N., Vynyarska, A., Sobolta, A., Todoriuk, V., & Seniv, R.
(2017). The influence of brovitatoxide in conjunction with milk thistle fruits on the immune system of turkeys for eimeriozic invasion. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(73), 163-168. doi: 10.15421/nvlvet7334.
Sobolev, O., Gutyj, B., Petryshak, R., Pivtorak, J., Kovalskyi, Y., Naumyuk, A., Petryshak, O., Semchuk, I., Mateusz, V., Shcherbatyy, A., & Semeniv, B.
(2018). Biological role of selenium in the organism of animals and humans. Ukrainian Journal of Ecology Ukrainian Journal of Ecology. 8(1), 654-665. doi: 10.15421/2017 263.
Surai, P., & Fisinin, V.I. (2014). Selenium in poultry breeder nutrition: An update. Animal Feed Science and Technology. 191. 1-15. doi: 10.1016/j.anifeedsci.2014.02.005.
Sobolev, А., Gutyj, B., Grynevych, N., Bilkevych, V., Mashkin, Y. (2017). Enrichment of meat products with selenium by introducing mixed feeds for birds in their compound. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 8(3), 417-422. doi: 10.15421/021764.
Surai, P., Kochish, I.I., Fisinin, V.I., & Velichko, O.A. (2017). Selenium in poultry nutrition: from sodium selenite to organic selenium sources. The Journal of Poultry Science. doi: 10.2141/jpsa.0170132.
Lilburn, M.S., & Loeffler, S. (2015). Early intestinal growth and development in poultry. Poultry Science. 94(7), 1569-1576. doi: 10.3382/ps/pev104. "
Kuleshov, K.A. (2010). Postnatal'nyj morfogenez organov zheludochno-kishechnogo trakta kur pri primenenii selensoderzhashhih preparatov. Veterinarnaja patologija, 1, 57-66 (in Russian).
Okolelova, T., & Savchenko, S. (2005). Sel-pleks -stimuljator razvitija remontnogo molodnjaka kur. Pticevodstvo. 12, 23-24 (in Russian).
Soboliev, O.I. (2016). Rozvytok orhaniv shlunkovo-kyshkovoho traktu u kacheniat, shcho vyroshchuiutsia na miaso, za riznoho rivnia selenu v kombikormakh. Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva. 2, 34-38 (in Ukrainian).
Sobolev, A., Gutyj, B., Petryshak, O., Golodjuk, I., Petryshak, R., & Naumyuk, O. (2017). Morphological and biochemical blood indicators of ducklings, which are raised for the purpose of meat with the different
level of selenium in feeding-stuffs. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 57-62. doi: 10.15421/nvlvet7413.
Soboliev, O.I., & Povoznikov, M.H. (2016). Vplyv dobavok selenu v kombikormy na rozvytok travnoi systemy u huseniat, shcho vyroshchuiutsia na miaso. Ahrarna nauka ta kharchovi tekhnolohii. 3, 100-105 (in Ukrainian)
Fisinin, V.I. (2013). Metodika provedenija nauchnyh i proizvodstvennyh issledovanij po kormleniju sel'skohozjajstvennoj pticy : rekomendacii. VNIITIP, Sergiev Posad (in Russian).
Galibarenko, M., Smirnov, O., Pasichnyi, V., Riabokon, Yu., Ivko, I., Melnyk, B., Pudov, V., Kulbaba, C., Duiunov, B., Sokhatskyi, M., Vashkulat, M., Kyreieva, I., Bulyha, N., & Demydenko, V. (2005). VNTP-APK-04. 05. Pidpryiemstva ptakhivnytstva. Ministerstvo ahrarnoi polityky. Kyiv. http ://online .budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=73513 (in Ukrainian).
DSTU 3136-95 (1996). Ptytsia silskohospodarska dlia zaboiu. Tekhnichni umovy. Derzhstandart Ukrainy. Kyiv (in Ukrainian).
Lukashenko, V.S. (2013). Metodika provedenija anatomicheskoj razdelki tushek, organolepticheskoj ocenki kachestva mjasa i jaic sel'skohozjajstvennoj pticy i morfologii jaic : metodicheskoe rukovodstvo. VNIITIP. Sergiev Posad (in Russian).
