CC BY
82
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8918 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.03: 636.5
Activity of hydrolytic enzyme in the poultry of different species
B.Ya. Kyryliv, A.V. Hunchak, O.M. Stefanyshyn
Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine
Article info
Received 17.09.2018 Received in revised form 18.10.2018 Accepted 19.10.2018
Institute of Animal Biology of NAAS, V. Stusa Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine. Tel.: +38-068-185-63-48 E-mail: kyryliv@ukr.net
Kyryliv, B.Ya., Hunchak, A. V., & Stefanyshyn, O.M. (2018). Activity of hydrolytic enzyme in the poultry of different species. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 95-99. doi: 10.32718/nvlvet8918
In the processes of digestion and assimilation of nutrients of feed in the body a special place belongs to the digestive .system. Hydrolysis of nutrients in the gastrointestinal tract of farm poultry is closely linked to its physiological state, the intensity of metabolic processes in the body and its productivity. However, there are no significant differences in the course and regulation of digestive functions between individual poultry species. At the same time, for different types of poultry, certain distinctive patterns of the course of digestive processes and, in particular, the activity of hydrolytic enzymes, due to the peculiarities of the structure and functioning of the digestive system, are characteristic. In the article is given a fragment of complex systemic researches, which is concerning the proteolytic, amylolytic and lipolytic activity of enzymes in tissues of the organs of the digestive canal (mucous membrane of the glandular and duodenum, pancreas, liver) of the quail breed "Pharaoh", as well as chicken egg productivity direction cross "Hayseks Brown" and the Beijing Broiler Duck Cross STAR 53 (heavy) selection of the French firm "GRIMAUD FRERES SELECTION" during the critical periods of their growth and development. Namely, in the period of adaptation of the organism after hatching (day-old chicks of all species), complete resorption of residual yolk (7-day quail and 6-day chickens and ducks) and puberty (120-day chickens, 42-day quails, 180-daily ducks) All poultry was kept in poultry farms and received balanced full-fodder feeds, taking into account its species, age and physiological condition. The technology of keeping quails and chickens in cellular batteries, and ducks - on the mesh floor, with free access to the feed and water. It was established, that the nature of changes in the activity of hydrolytic enzymes had organ-tissue and species specificity. This is due not only to the particularities of digestion in quails, chickens and ducks, but also the energy value of rations used in feeding each type of farm poultry, which significantly affects metabolic processes in the body.
Key words: chickens, quails, ducks, proteolytic, amylolytic and lipolytic activity.
Актившсть гвдролггичних ензимiв у птищ pÏ3H^ вид1в
Б.Я. k^khîb, А.В. Гунчак, О.М. Стефанишин
1нститут б1ологИ' тварин НААН, м. Львiв, Украна
У процесах розщеплення i засвоення поживних речовин KopMie в opsam3Mi особливе мкце належить система травлення. Пдро-лiз нутpiентiв у травному кaнaлi стьськогосподарськог птищ ткно пов 'язаний з ïi фiзioлoгiчним станом, ттенсивтстю метабо-лiчних пpoцесiв в opгaнiзмi та продуктивтстю. При цьому, суттевих вiдмiннoстей перебiey та регуляцп травних функцш мiж окремими видами птaхiв не кнуе. Водночас, для птищ piзних видiв характерними е певт вiдмiннi зaкoнoмipнoстi перебг травних пpoцесiв i, зокрема, aктивнoстi гiдpoлiтичних ензимiв, що обумовлено особливостями будови i функщонування травног системи. У стaттi наведено фрагмент комплексных системних до^джень, що стосуеться протеолШичног, амтолШичног та лтолШичног aктивнoстi ензимiв в тканинах оргашв травного каналу (слизова оболонка залозистого шлуночка та дванадцятипалог кишки, тдшлункова залоза, mnirna) перепток породи "Фараон ", а також курей яечного напряму пpoдyктивнoстi кросу "Хайсекс Корич-невий" i пектськоï бройлерноХ качки кросу STAR 53 (важкий) селекци французьког фipми "GRIMAUD FRERES SELECTION" у критичш перюди гх росту та розвитку. А саме, у перюд адаптацИ оргатзму тсля вилуплення (дoбoвi пташенята вс1х виЫв), пов-ного розсмоктування залишкового жовтка (7-дoбoвi перетлки i 6-дoбoвi кури i качки) та статевог зpiлoстi (120-дoбoвi кури, 42-дoбoвi перептки, 180-дoбoвi качки). Вся птиця утримувалась в умовах птaхiвничих господарств i отримувала збалансоваш повно-ращонш комбжорми, з урахуванням ïï виду, вжу та фiзioлoгiчнoгo стану. Технoлoгiя утримання перепток та курей - у клткових батареях, а качок - на стчастш пiдлoзi, з втьним доступом до корму i води. Встановлено, що характер змт aктивнoстi гiдpoлi-тичних ензимiв мав органо-тканинну та видову специфiчнiсть. Це зумовлено не лише особливостями травлення у перепток, курей
та качок, але й енергетичною цттстю ращотв, як1 використовуються у годiвлi кожного виду стьськогосподарськоЧ птищ що суттево впливае на метаболiчнi процеси в оргатзм1
Ключовi слова: кури, перетлки, качки, протеолтична активтсть, амтолтична активтсть, лтолШична активтсть.
Вступ
Одним з ключових чиннишв, який впливае на жит-тево важлив1 функцп в оргашзм1 птиш, е процеси травлення i засвоення поживних речовин у шлунково-кишковому тракп. Функцiонування травно! системи е результатом добре скоординованих i взаемозв'язаних реакцш рiзних органiв. Хоч у переб^ та регуляцп травних функцiй суттевих вщмшностей м1ж окреми-ми видами птах1в не iснуе (Naumenko et al., 2009; Hunchak et al., 2016; Medvid et al., 2017), проте, будова i функцiонування травно! системи шиш мають сво! особливосп (Batoev, 2011; Kyryliv and Hunchak, 2016), яш по рiзному впливають на iнтенсивнiсть обмiнних процесiв, рют, розвиток та продуктивнiсть. При цьому, удосконалення рецептури комбiкормiв i про-гнозування здатностi птицi кожного вшу перетравлю-вати запропонований корм не можливе без розумiння реальних особливостей травлення, яш, перш за все, визначаються складом гiдролiтичних ензимiв та !х активнiстю (Vladimir et al., 2010). Дослвдження актив-носп пдролтгичних ферменпв у взаемозв'язку з по-казниками продуктивностi, до певно! мiри, може свщ-чити про штенсившсть процесiв травлення та засвоення поживних речовин корму.
Пром1жш етапи розщеплення необхiдних поживних речовин корму в органiзмi птицi вщбуваються за участi ензимiв, абсорбованих на слизовш органiв травного каналу. Слизова оболонка вах порожнинних органiв в органiзмi е типовою i представляе собою поверхневу частину стiнки, покрито! слизом, секрето-ваним епiтелiоцитами, яш вистилають внутрiшнi по-верхнi оргашв травлення. Слиз сприяе проходженню !ж1 по травному каналу, i виконуе захисну функцш стiнок органiв ввд хiмiчних, механiчних подразник1в, а також ввд процесу самоперетравлювання, зволожуючи поверхневий шар порожнин (Kharchenko, 2004).
Водночас, гiдролiз нутрiентiв у травному каналi птицi тiсно пов'язаний з И фiзiологiчним станом, ш-тенсивнiстю метабол1чних процесiв в органiзмi та
продуктившстю. З даних лiтератури вiдомо, що юну-ють певнi особливостi процеав травлення у рiзних видiв птах1в (Fisinin and Egorov, 2011; Kyryliv and Hunchak, 2016; Kryshtalska et al., 2017; Kyryliv, 2018). У той же час мало шформацп, яка б стосувалась акти-вносп пдролггачних ензимiв у рiзних видiв птахiв у перiоди адаптац^' тсля вилуплення з яйця, повного розсмоктування залишкового жовтка та яйцекладки у порiвняльному аспектi.
Матерiал i методи дослвджень
Дослвдження проведено на перепшках породи "Фараон", а також курях яечного напряму продуктив-ностi кросу "Хайсекс Коричневий" i пек1нськ1й брой-лернiй качцi кросу STAR 53 (важкий) селекц^' фран-цузько! фiрми GRIMAUD FRERES SELECTION у виробничих умовах ферм. Птиця споживала повно-рацюнш комбiкорм (ПРК), збалансованi за поживни-ми i бiологiчно активними компонентами, вщповвдно до нормування годiвлi для кожного з видiв птицi.
У критичш перiоди росту i розвитку птицi, а саме у перюд адаптацil пiсля вилуплення (добовi пташеня-та), повного розсмоктування залишкового жовтка (7-добовi перепiлки та 6-добовi кури i качки) й статево! зрiлостi (120-добовi кури, 42-добовi перетлки, 180-добовi качки), вiдiбрано бюлопчний матерiал для визначення протеолiтичноl, амшолггачнох та лiполiтичноl активностi ензимiв у тканинах оргашв травного каналу (Vlizlo et al., 2012).
Результати та Тх обговорення
Результати проведених дослщжень (табл. 1) свщ-чать про те, що, у слизовш оболонш шлунка протео-лiтична активнiсть, порiвняно з показниками у пере-пшок i качок, була найвищою в курчат у перюд адап-таци пiсля !х вилуплення та на завершення повного розсмоктування залишкового жовтка.
Таблиця 1
Видовi особливостi активностi гiдролiтичних ензимiв слизово! оболонки залозистого шлуночка, (М ± m, n = 5)
Фiзiологiчний перюд ( Кури Перетлки Качки
Протеолпична активтсть, мкат/г.б.
Пiсля вилуплення Розсмоктування залишкового жовтка Статево! зршоста 25,82 ± 1,13 29,68 ± 0,68 5,26 ± 0,38 17,24 ± 1,12 18,37 ± 1,07 15,21 ± 0,74 2,34 ± 0,32 4,34 ±0,31 3,97 ± 0,49
Амшолпична активнiсть, од.акт/хвхг.б.
Адаптацй тсля вилуплення Розсмоктування залишкового жовтка Статево! зршосл 1,23 ±0,22 5,31 ±0,56 3,08 ± 0,56 6,18 ± 0,57 8,23 ± 0,43 7,98 ± 0,23 14,94 ± 0,86 10,91 ±0,66 11,96 ±0,53
Лiполiтична активтсть, од.акт/г.тк
Адаптацй тсля вилуплення Розсмоктування залишкового жовтка Статево! зршоста 1,34 ±0,18 3,37 ±0,54 3,57 ±0,58 11,38 ± 0,65 7,25 ± 0,37 11,59 ± 0,61 34,45 ± 1,89 33,57 ± 1,65 30,86 ±1,31
Щодо амшолггачно! та лшолггачно! активносл, то перевага була на користь качок. Характер змши акти-вносп цих ензим1в у дослщжуваних тканинах був под1бним 1 знижувався в такш послвдовностг качки, перепшки, кури.
Процес перетравлення протжае, головним чином, у дванадцятипалш кишщ за рахунок ензим1в, що ви-дшяються шдшлунковою залозою, а також самим кишечником та жовчю, що виробляеться печшкою. Зауважимо, що аналопчно до показнишв у слизовш
залозистого шлуночка, протеолггачна актившсть слизово! оболонки дванадцятипало! кишки (табл. 2) також була вищою у перепешв, поршняно з курми та качками, в уа досл1джуван1 ф1з1олог1чн1 перюди росту 1 розвитку птищ.
А саме: у перешлок у перюд адаптацй тсля вилу-плення актившсть була вищою в 3,2 раза, шж у курей та в 1,7, шж у качок; у перюд повного розсмоктування залишкового жовтка, ввдповщно, у 3,5 та 2,4 раза, а в перюд статево! зршосл - у 3,4 та 2,9.
Таблиця 2
Видов1 особливосл активносл гщролггачних ензим1в слизово! оболонки дванадцятипало! кишки, (М ± т, п = 5)
Ф1зюлопчний перюд Кури Перепшки Качки
Протеолпична актившсть, мкат/г.б.
Адаптацй тсля вилуплення 2,93 ± 0,24 9,43 ± 0,56 5,54 ± 0,54
Розсмоктування залишкового жовтка 4,03 ± 0,23 14,55 ± 0,63 5,97 ± 0,43
Статево! зршосл 3,47 ±0,15 11,69 ± 0,87 4,05 ±0,31
Амшоллична актившсть, од.акт/хвхг.бшка
Адаптацй тсля вилуплення 2,91 ±0,17 4,77 ± 0,33 2,57 ±0,11
Розсмоктування залишкового жовтка 3,19 ±0,38 5,94 ± 0,28 3,64 ± 0,21
Статево! зрiлостi 2,40 ± 0,12 6,28 ± 0,57 2,48 ±0,16
Шполлична актившсть, од.акт/г.тк
Адаптацй пiсля вилуплення 2,23 ±0,11 17,15 ± 1,05 16,03 ±1,11
Розсмоктування залишкового жовтка 10,18 ±0,32 39,24 ± 1,75 14,22 ±0,81
Статево! зршосл 13,02 ±0,41 30,76 ± 1,49 16,99 ± 0,43
Тенденщя змши амшолггачно! активносл у цих тканинах також була под1бною. Проте, м1жвидова р1зниця активносл цих ензим1в була меншою, шж активносл протеаз. Загалом, амшолтгачна актившсть слизово! оболонки дванадиятипало! кишки була, при-близно, на одному р1вш у курей та качок та, пор1вня-но, вищою у перешлок.
Найнижчу лшолггачну актившсть слизово! оболонки дванадцятипало! кишки пташенят у перюд адаптацй тсля вилуплення встановлено у молодняку курей. При цьому, у перепелят та каченят вона була у 8 раз1в вищою. У наступш дослщжуван в1ков1 перюди актившсть ензиму була максимально високою у пере-пел1в 1, пор1вняно, нижчою та приблизно однаковою у курей та качок.
Щдшлункова залоза - основний орган утворення та видшення травних ензим1в. Регуляц1я !! секрецп здшснюеться нервовими 1 гуморальними мехашзма-
ми, а функцюнальна д1яльн1сть зростае бшьшою мь рою за рахунок активносл наявних гщролггачних ферменлв, шж за рахунок збшьшення об'ему секрету. При цьому, тдшлункова залоза тонко 1 адекватно реагуе на змши структури рацюну змшою секрецп соку 1 вах його ензимних груп. Вшзначено здатшсть залози, як до термшово!, так 1 до довготривало! адаптацй за тривалого утриманш птищ на певному рацю-ш. Знижена концентращя проте!ну в рацюш викликае стаб1льне зниження функцп залози. Зб1льшення вмю-ту проте!ну 1 вуглевод1в в склад1 рацюну викликае збшьшення зовшшньосекреторно! функци залози.
У наших дослвдженнях встановлено певн ввдмш-носл активносл пдролггачних ензим1в у тканинах шдшлунково! залози р1зних вид1в птищ (табл. 3). Зокрема, протеолггачна актившсть у курчат, у перюд !х адаптацй тсля вилуплення, була найнижчою, порь вняно з шшими дослщжуваними видами.
Таблиця 3
Видов1 особливосл активносл пдролггачних ензим1в шдшлунково! залози, (М ± т, п = 5)
Фiзiологiчний перiод Кури Перепеки Качки
Протеолпична актившсть, мкат/г.б.
Адаптацй тсля вилуплення Розсмоктування залишкового жовтка Статево! зршост 13,43 ± 1,93 48,45 ± 3,33 134,13 ± 1,98 24,97 ± 1,01 28,23 ± 1,23 46,17 ± 0,98 121,19 ± 1,82 134,69 ±2,60 81,21 ± 1,79
Амшоллична активнiсть, од.акт/хвхг.б.
Адаптацй пiсля вилуплення Розсмоктування залишкового жовтка Статево! зршосл 2,63 ± 0,67 14,04 ± 0,77 14,42 ± 0,75 10,95 ± 0,65 12,05 ± 0,87 9,06 ± 0,73 9,14 ± 1,01 8,84 ±0,75 6,45 ± 0,52
Лшоллична актившсть, од.акт/г.тк.
Адаптацй тсля вилуплення Розсмоктування залишкового жовтка Статево! зршосл 12,18 ± 1,51 85,60 ±3,71 112,73 ±3,75 20,84 ± 0,91 22,61 ± 0,74 52,44 ± 2,03 61,28 ±2,01 68,73 ± 1,78 84,18 ±2,59
BogHonac, y nepeniuoK, y ^M nepiog, aKTHBHicTb eH3HMiB 6yua bhioo ygBini, a b KanoK - y geB'aTb pa3iB. Ha Hac noBHoro po3CMoKTyBaHHH 3auumKoBoro KoBTKa 6yua HaMBHioo y MouogHiKy nepeniuoK i 3pocraua b nocuigoBHocTi: nepeniuKH, Kypu, KaHKH. y gopocuoi cTareBo3piuoi mum nocuigoBHicTb 36iubmeHHa aKTHB-HocTi eH3HMiB 6yua iHmoo, a caMe: Kypu, KaHKH, nepeniuKH.
Ha nepmy go6y nicua BuuynueHHa Kypnar aMiuoui-THHHa aKTHBHicTb nigmuyHKoBoi! 3auo3H 6yua MaMKe b hothph pa3H hhkhoio, HiK y nepenejuiT Ta KaHeHaT. y HacTynHi gocuigKyBaHi BiKoBi nepiogu, HaBnaKH, aMiuo-uiTHHHa aKTHBHicTb 6yua HaMBHigoio y KypeM i nepeBH-iyBaua noKa3HHKH KanoK i nepeniuoK.
uinouiTHHHoi aKTHBHocTi, to uume y nepiog aganranii nicua BuuynueHHa птнцi BoHa 3pocTaua b nocuigoBHocTi: Kypu, nepeniuKH, KaHKH. Togi aK b npo-
цeci noBHoro po3cMoKTyBaHHa 3auumKoBoro KoBTKa Ta cTaHoBueHHi craTeBoi 3piuocTi HaMHHKHoo BoHa 6yua y nepeniuoK i 6yua hhkhoo, BignoBigHo, y 3,0 i 3,8 pa3a, HiK y KanoK, Ta b 1,6 i 2,1 pa3a, hik y KypeM.
neniHKa 6epe 6e3nocepegHo ynacTb y пpoцecaх rpa-BueHHi, ocKiubKH y HiM cHHTe3yeTbca HaMBaKUHBimHH TpaBHHH ciK - kobh, ma rnaKTHBye nencuH, a TaKoK HeMrpaui3ye khcuhm xiMyc, ikhm nocTynae 3i muyHKa, io 3a6e3nenye nepexig Big muyHKoBoro go KumKoBoro TpaBueHHi, aKTHBye eH3HMH khihkoboh) i namcpearm-Horo coKy, oco6uhbo uina3H, a TaKoK cTHMyuoe ceKpe-mo nigmuyHKoBoro i KumKoBoro cokIb .
Pe3yubTaTH Hamux gocuigKeHb cBignarb (Ta6u. 4) npo Te, io npoTeouiTHHHa aKTHBHicTb eH3HMiB neniHKH KypeM 6yua bhioo, HiK y nepeniuoK Ta KanoK b yci gocuigKyBaHi HaMH BiKoBi nepiogu.
Та6uмцн 4
BugoBi oco6uuBocTi aKTHBHocri rigpouiTHHHHx eH3HMiB neniHKH, (M ± m, n = 5)
Oi3iouoriHHHM nepiog Kypu nepeniuKH KaHKH
nporeouiruHHa aKTHBHicTb, MKar/r.6.
Aganrami nicua BHuynueHHa 3,50 ±0,35 1,69 ± 0,11 1,61 ±0,18
Po3cMoKryBaHHa 3auumKoBoro KoBTKa 2,82 ± 0,23 1,92 ± 0,11 2,04 ± 0,28
CrareBoi 3piuocri 2,37 ±0,10 1,44 ± 0,12 1,25 ±0,11
AMiuouiruHHa aKTHBHicrt, og.aKr/xBxr.6iuKa
Agaпraцil nicua BHuynueHHa 4,45 ±0,19 5,32 ± 0,34 5,35 ± 0,23
Po3cMoKryBaHHa 3auumKoBoro KoBTKa 2,74 ± 0,26 4,71 ± 0,27 3,25 ± 0,86
CrareBoi 3piuocri 4,43 ± 0,25 5,34 ± 0,45 5,98 ± 0,29
^inouiruHHa aKTHBHicTb, og.aKT/r.TK
Agaптaцil nicua BHuynueHHa 3,21 ±0,59 11,56 ± 0,86 15,53 ±0,54
Po3cMoKTyBaHHa 3auumKoBoro KoBTKa 3,72 ± 0,14 8,99 ± 0,92 23,25 ± 0,87
CTaTeBoi 3piuocTi 5,09 ±0,61 9,23 ± 0,63 15,65 ±0,36
TaK, Bigpa3y nicua BuuynueHHa KypnaT aKTHBHicTb nepeBaKaua noKa3HHKH b rnmux BugiB птнцi y 2,2 pa3a, Ha MoMeHT po3cMoKTyBaHHa 3auumKoBoro KoBTKa - b 1,4 pa3a i Ha Hac cTaTeBoi' 3piuocTi - b 1,8 pa3a. npu цbOмy, aKTHBHicTb npoTea3 y ne^m^ nepeniuoK Ta Ka-hok 6yua, npu6uu3Ho Ha ogHoMy piBHi.
aMiuouiTHHHoi aKTHBHocri, to y KypeM BoHa 6yga geio hhkhoo, hik y nepeniuoK i KanoK y nepiog aganrami nicua BuuynueHHa Ta cTaTeBoi 3piuocTi. Togi aK y nepiog po3cMoKTyBaHHa 3auumKoBoro KoBTKa BoHa 36iubmyBauacb y TaKiM nocuigoBHocTi: Kypu, KaHKH, nepeniuKH. .HinouiTHHHa aKTHBHicTb y neniHm, b yci gocuigKyBaHi $i3iouoriHHi nepiogu po3BHTKy mum, 36iubmyBauacb y TaKiM nocuigoBHocTi: Kypu, nepeniuKH, KaHKH.
npu цbOмy, Big3HaHHMo, io cniBBigHomeHHa aKTHB-HocTi uina3 MiK цнмн BugaMH птнцi 6yuo ik: 1:3:5 - y nepiog aganranii nicua BuuynueHHa; 1:3:8 - y nepiog po3cMoKTyBaHHi 3auumKoBoro KoBTKa; 1:2:3 - i3 Ha-cTaHHiM cTaTeBoi 3piuocTi.
BnCMOBK'M
BcTaHoBueHo, io xapaKTep 3MiH aKTHBHocTi rigpoui-thhhhx eH3HMiB MaB opraHo-TKaHHHHy Ta BugoBy cne-цн$iннicтb. Цe 3yMoBueHo He uume oco6uhboctsmh TpaBueHHi y nepeniuoK, KypeM Ta KanoK, aue M eHepre-thhhoo цiннicтo paцioнiв, aKi BHKopucToByoTbca y
rogiBui KoKHoro Bugy ciubcbKorocnogapcbKoi птнцi, io cyrreBo BnuuBae Ha MeTa6ouiHHi пpoцecн b opraHi3Mi.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. nepcneKTHB-hhm e nogaubme gocuigKeHHa gii auiMemapHHx hhhhh-KiB Ha aKTHBHicTb rigpouiTHHHHx eH3HMiB b opraHax TpaBHoro KaHauy птнцi pi3Hux BugiB.
References
Batoev, Ts.Zh. (2011). Fiziologiya pischevareniya ptits. Ulan-Ude: Izd-vo Buryatskogo gosuniversiteta (in Russian).
Fisinin, V.I., & Egorov, I.A. (2011). Sovremennyie podhodyi k kormleniyu ptitsyi. Ptitsevodstvo, 3, 7-10 (in Russian).
Hunchak, A.V., Ratych, I.B., Gutyj, B.V., & Paskevych, H.A. (2016). Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 70-76. doi: 10.15421/nvlvet6716. Kharchenko, L.P. (2004). Sravnitelnaia kharakteristika pishchevaritelnykh fermentov i domashnikh i dikikh ptits. Ptakhivnytstvo: Mizhvidomchyi tematychnyi zbirnyk. IP UAAN. Kharkiv, 55, 373-379 (in Ukrainian).
Kryshtalska, M., Hunchak, V., & Gutyj, B. (2017). Influence of the drug "Trifuzol" on the functional state of the liver in chickens for eymeriozic invasion.
Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 76-79. doi: 10.15421/nvlvet7718.
Kyryliv, B. (2018). Age dynamics of growth and development of chichens depending on protein metabolism. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(84), 131-136. doi: 10.15421/nvlvet8424.
Kyryliv, B.Ia, & Hunchak, A.V. (2016). Aktyvnist hidrolitychnykh enzymiv orhaniv travnoho traktu kurei v ontohenezi. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia "Tvarynnytstvo", 5(29), 170-174 (in Ukrainian).
Kyryliv, B.Ya., & Hunchak, A.V. (2016). The influence of alimentary factors on productivity hens. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 287-291. doi: 10.15421/nvlvet6762.
Medvid, S.M., Hunchak, A.V., Gutyj, B.V., & Ratych, I.B. (2017). Prospects of rational security chicken-broilers
with mineral substances. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 127-134. doi: 10.15421/nvlvet7925.
Naumenko, V.V., Diachynskyi, A.S., & Demchenko, V.Iu. (2009). Fiziolohiia
silskohospodarskykh tvaryn. K.: Tsentr uchbovoi literatury (in Ukrainian).
Vladimir, P., Lode, N., & Gabriel, K. (2010). Effect of Dietary Supplementation of Trace Elements on the Growth Performance and Their Distribution in the Breast and Thigh Muscles Depending on the Age of Broiler Chickens. Acta Vet. Brno, 79, 203-209. doi: 10.2754/avb201079020203.
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Ratych, I.B. (2012). Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary. A reference book. Ed. by VV Vlizlo. Lviv: Spolom (in Ukrainian).
