CC BY
77
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6762
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.03: 636.5
Вплив алiментарних чинниюв на продуктившсть курей яечного напрямку продуктивности
Б.Я. Кирил1в, А.В. Гунчак kby@ukr.net
1нститут бюлогп тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Льв1в, 79034, Украша
У процеЫ онтогенетичного розвитку курчат визначаються eidnoeidHi eiKoei перюди, як характеризуются пригтчен-ням обмтних процеЫв. Ц змти найчтюше простежуються у перюд змти первинного оперення на вторинне (основне), а також у вщ, що передуе статевому дoзрiванню й призводять до зниження прогнозованог несучoстi курей. Тому вшикае неoбхiднiсть в корекцп метабoлiчних процеав в oрганiзмi молодняку птиц шляхом використання бioлoгiчнo активних речовин.
У статтi наведено результати до^джень з ефективнoстi використання в гoдiвлi молодняку курей яечного напрямку nрoдуктивнoстi сульфату натрю та noлiферментнoгo препарату «Натузим».
Показано, що, noрiвнянo з аналoгiчними показниками у птиц контрольног групи, введення у рацюн курей яечного напрямку nрoдуктивнoстi кросу «Хайсекс коричневий» сульфату натрiю з 10-добового вк та ферметного препарату «Натузим» з 20- до 40-добового i з 80- до 110-добового вi^ призводить до збыьшення середньодобових nрирoстiв молодняку та маси тта на початок занесення птищ. Встановлено позитивний вплив добавок на показники статевог зрiлoстi птищ. Рiзниця мiж вжом першого знесеного яйця птицею контрольног i до^дног груп становить чотири дт. У подальшому кури до^дног групи також характеризються вищою скоростиглктю за такими показниками як вж досягнення 50% несучoстi та вж досягнення тку nрoдуктивнoстi. Зокрема, рiзниця з аналогами контрольног групи становила 2 дт. Була вищою i несучiсть курей на 18,53 шт. яець, у розрахунку на середню несучку. У птиц щег групи маса шкаралупи яець та и мщшсть були быьшими, noрiвнянo з показниками в кoнтрoлi, вiдnoвiднo, на 9,23 % та 9,26 % (Р < 0,05). Водночас, покращувалась бioлoгiчна i харчова яюсть одержаних яець, за рахунок збыьшення вмiсту карoтинoiдiв, втамтв А i Е (Р < 0,05) тарозчинних протегтв (Р < 0,001).
K.m4oei слова: молодняк курей, кури-несучки, несучiсть, яйця, жовток, бioлoгiчнo активш речовини.
В процессе онтогенетического развития цыплят определяются соответствующие возрастные периоды, которые характеризуются угнетением обменных процессов. Такие изменения происходят в период замены первичного оперения на вторичное (основное), а также в возрасте, предшествующем половому созреванию и приводят к снижению прогнозируемой яйценоскости кур. Поэтому возникает необходимость в коррекции метаболических процессов в организме молодняка птицы путем использования биологически активных веществ.
В статье приведены результаты исследований по эффективности использования в кормлении молодняка кур яичного направления продуктивности сульфата натрия и полиферментного препарата «Натузим».
Citation:
Kyryliv, B.Ya., Hunchak, A.V. (2016). The influence of alimentary factors on productivity hens. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 287-291.
Влияние алиментарных факторов на продуктивность кур-несушек
Б.Я. Кырылив, А.В. Гунчак. kby@ukr.net
Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина
Показано, что введение в рацион кур кросса «Хайсекс коричневый» сульфата натрия с 10-суточного возраста и фер-метнтного препарата «Натузим» с 20 до 40-суточного и с 80 до 110-суточного возраста, по сравнению с аналогичными показателями птицы контрольной группы, приводило к увеличению среднесуточных приростов молодняка и массы тела курочек на начало заноса. Установлено, положительное влияние добавок на показатели половой зрелости птицы. В частности, разница между возрастом первого снесенного яйца птицей контрольной и опытной групп составляет четыре дня. В дальнейшем куры опытной группы также характеризуются высшей скороспелостью по таким показателям как возраст достижения 50% яйценоскости и возраст достижения пика яичной производительности. В частности, разница с аналогами контрольной группы составила 2 дня. Была выше и яйценоскость кур на 18,53 шт. яиц, в расчете на среднюю несушку. У птицы этой группы масса скорлупы яиц и ее прочность были большими по сравнению с показателями в контроле, соответственно, на 9,23% и 9,26% (Р < 0,05). В то же время, за счет увеличения содержания каротиноидов, витаминов А и Е (Р <0,05) и растворимых белков (Р < 0,001) в желтках, улучшалась биологическая и пищевая ценность полученных яиц.
Ключевые слова: молодняк кур, куры-несушки, яйценоскость, яйца, желток, биологически активные вещества.
The influence of alimentary factors on productivity hens
B.Ya. Kyryliv, A.V. Hunchak kby@ukr.net
Institute of Animal Biology of NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
In the process of ontogenetic development chickens determined appropriate age periods characterized by inhibition of metabolism. These changes are most clearly observed changes during the primary feathers on second (main), and at the age preceding puberty and lead to lower projected laying hens. Therefore there is a need for correction of metabolic processes in the body of young birds by using biologically active substances.The results of studies on the efficiency in feeding of young chickens egg productive direction sulfate and polyenzyme drug «Natuzym». It is shown that in comparison with those of control group in poultry, the introduction into the diet of chickens egg productive direction cross «Hayseks brown» Sodium Sulphate with 10 days old and polyenzyme drug «Natuzym» of 20- to 40-day and 80-110 -days age led to an increase in average daily increments calves and body weight at the beginning of entry of birds. The positive effect of additives on the performance puberty of birds. The difference between age of first egg demolished bird control and experimental groups of four days. Later chickens experimental group also characterized higher ripening indicators such as age reaching 50% egg age and achieve peak performance. In particular, the difference of analog control group was 2 days. Was higher and egg chickens 18.53 pc. eggs per laying hen high. In this group of bird egg shell weight and his strength were higher compared with those in the control, respectively, 9.23% and 9.26% (P <0.05). However, biological and food quality was improving of eggs obtained by increasing the content of carotenoids, vitamins A and E (P <0.05) and soluble protein (P <0.001)
Key words: young chickens, laying hens, egg, egg yolk, biologically active substances.
Вступ
НесучИсть промислових курей — основна умова ефективного ведення птахИвництва. При цьому, якИсть вирощеного молодняку е визначальним фактором високо! продуктивности курей-несучок (Bulgakov and Gavrikova, 2006; Glaskovich and Shulga, 2012). Молодняк необхИдно утримувати у вИдповИдних техно-логИчних умовах та забезпечувати повноцИнною годИвлею з урахуванням потреб органИзму птицИ пев-ного кросу, вИку i фИзюлопчного стану. Як показали наш попереднИ дослИдження, у процесИ онтогенетич-ного розвитку курчат визначаються вИдповИднИ вiковi перИоди, якИ характеризуються пригнИченням об-мИнних процесИв. Зокрема, спостерИгаеться зниження активности пдролггачних ферментИв у тканинах орга-нИв травления, Интенсивности пероксидного окиснення лтдш, а також показникИв бiлкового, лИтдного й мшерального обмИну, що супроводжуеться зменшен-ням приростИв маси тИла (Kyryliv and Hunchak, 2016). Ц змИни найчиташе простежуються у перюд змИни первинного оперення на вторинне, а також у вИцИ, що передуе статевому дозрiванню (Sirko et al., 2015).
Зважаючи на те, що такИ змши призводять на зниження прогнозовано! несучостИ курей, виникае необ-хИднИсть в корекци метаболiчних процесИв шляхом використання бюлопчно активних речовин.
Тому, метою нашо! роботи було з'ясувати вплив сульфату натрИю та полiферментного препарату «Натузим» на продуктившсть курей яечного напрямку продуктивности.
MaTepiai i методи дослщження
ДослИд проведено на молодняку курей яечного напрямку продуктивности кросу «Хайсекс коричневий» з 10-добового вИку. Птиця всИх груп споживала пов-норацюнний комбИкорм (ПРК), збалансований за по-живними i бюлопчно активними компонентами. Курчатам обидвох дослИдних груп до рацИону вводили 0,2% сульфату натрИю, а птицИ друго! дослИдно! групи ще й полИферментний препарат «Натузим» (табл. 1). Утримання птицИ клИткове, з вИльним доступом до корму i води. Температурний i свИтловий режими вИдповИдали рекомендованим нормам.
Таблиця 1
Схема дослщу_
Група Характер живлення
Контрольна ПРК
ДослИдна 1 ПРК + Na2SO4
ДослИдна 2 ПРК+ Na2SO4 + «Натузим» (20-40-добового вику та 80-110-доб. вику)
Впродовж дослщу ми вели спостереження за ф1зь олопчним станом птищ, проводили щотижневе зва-жування всього погол1в'я для визначення середньодо-бових прирослв. Шсля досягнення 120-добового в1ку спостер^али за птицею для ощнки продуктивних показник1в, зокрема, початку яйцекладки, досягнення 50% несучосп та тку яечно! продуктивности
Дослщження якосл яець проводили за морфомет-ричними (маса яець, жовтка, бшка i шкаралупи, мщ-шсть шкаралупи, шдекс форми) i бiохiмiчними (вмiст розчинних бшшв, амiнного азоту, загальних лшвдш, вiльного холестеролу, каротинощв, вiтамiнiв А та Е) показниками (Vliz^, 2012).
Результати та i'x обговорення
Прирют маси тiла поголiв'я птицi — це продук^ вирощування молодняку, а також критерш розумiння впливу чиннишв живлення на ростучий органiзм. Анал1з динамiки росту курочок кросу «Хайсекс коричневий» свiдчить про те, що характер змш був подiбним у птищ контрольно! та двох дослщних груп (рис. 1). При цьому, найвищi добовi прирости маси тша були у молодняку всiх груп у перюд з 60- до 90-добового вшу (Р < 0,01; Р < 0,001).
Рис. 1. Динамжа росту курчат, кг Примтка: тут i в наступнихи таблицях * Р < 0,05; ** Р < 0,01; *** Р < 0,001.
Щодо мiжгрупових рiзниць маси тiла курей впродовж дослвду, то вiрогiдно вищою, порiвняно з птицею контрольно! групи, вона була у птищ 90- i 120-добового вщу друго! досл1дно! групи, тобто пе!, що споживала з кормом натрш сульфат i полiфермен-тний препарат. Очевидно, таке поеднання бiологiчно активних добавок у склащ комбiкорму сприяло тд-вищенню доступносл поживних речовин i кращому !х засвоенню. Адже ведомо, що сульфат натрш сприяе пвдвищенню компонентiв сульфонових амшополюа-харидiв, що може покращувати функцiонування муко-!дного бар'еру травного тракту i стимулювати всмок-
тування поживних речовин корму (Lagodyuk et al., 1986). Тодi як «Натузим» володiе пектаназною, целлюлазною, ксиланазною, ß-глюканазною, а-aмiлaзною, протеазною та фггазною активнiстю i покращуе перетрaвнiсть вах компонентiв корму (Dra-ganov and Rabadanova, 2011).
Щд час проведення дослвду вели обл1к показник1в статево! зрiлостi курей (вiк знесення першого яйця, 50% несучостi, досягнення тку продуктивносп) (табл. 2), а також яечно! продуктивносп курей-несучок
Показники статево'1 зрiлостi курей
Таблиця 2
Група Вж знесення першого яйця, дiб Вж 50% несучосп, дiб Вж досягнення пжу продуктивности дiб
Контрольна 126 141 170
Дослщна 1 122 140 169
Дослщна 2 122 139 168
Анaлiзуючи дaнi тaблицi 2 можна зробити висновок, що за показниками статево! зршосп кращ результати були в курей дослвдних груп. Так, рiзниця м1ж вiком першого знесеного яйця птицею контрольно! i дослвдних груп становить чотири днi. У подальшому кури дослвдних груп також характеризувались вищою скоростиглiстю за такими показниками як вж досягнення 50% несучосл та вiк досягнення пiку продуктивности
Результати обчислення несучостi на середню несучку свiдчaть про те, що згодовування курочкам дослiдно! групи сульфату натрш у кшькосп 0,2% ввд маси корму з 10-добового вису, а також ферметного препарату «Натузим» з 20- до 40-добового i з 80- до 110-добового вшу призводило до пiдвищення яечно! продуктивности Так, несучiсть на середню несучку у птищ ще! групи складала 346,14 шт. яець, у птищ, що споживала лише сульфат натрш в аналопчнш
КлькосТ — 338,64 шт. яець, а в курей контрольно! групп — 327,61 шт. яець. При цьому, мгжгрупова р1зниця маси яець курей була нев1ропдною. Однак, вихщ яечно! маси у курей контрольно! групи складав 21,34 кг, першо! дослвдно! — 21,78 кг, а друго! дослвдно! — 22,50 кг. Тобто, вихвд яечно! маси в1д
курей першо! та друго! дослвдних груп був, ввдповщно, на 2,06 i 5,45% вищим, нгж у птищ контрольно! групи.
Дослвдження якостi яець за морфометричними по-казниками представленi у таблицi 3.
Морфометричм показники яець курей-несучок, (M ± m, n = 15)
Таблиця 3
Групи
Показники контрольна дослiдна дослдаа
0,2% Na2SO4 0,2% Na2SO4 + «Натузим»
Маса яйця, г 64,6 ± 2,84 65,0 ± 2,01 65,4 ± 1,44
Маса жовтка, г 16,4 ± 0,98 16,7 ± 0,87 16,8 ± 0,84
Маса бшка, г 41,7 ± 1,43 41,3 ± 0,96 41,5 ± 1,66
Маса шкаралупи, г 6,5 ± 0,29 7,0 ± 0,24 7,1 ± 0,19*
Мщшсть шкаралупи, кг/мм2 1,08 ± 0,02 1,10 ± 0,03 1,18 ± 0,04*
1ндекс форми яйця, % 73,94 ± 0,67 74,13 ± 0,73 74,56 ± 0,68
Нами не встановлено вiрогiдних мiжгрупових рiз-ниць щодо маси яець, жовтк1в, бшшв, а також iндексу форми. Водночас, маса шкаралупи та !! мщшсть були бiльшими у курей друго! дослщно! групи, порiвняно з показниками в контролi, ввдповвдно, на 9,23% та 9,26% (Р < 0,05). Очевидно, стосоваш бюлопчно ак-тивш речовини у складi комбiкорму сприяли шдви-щенню засвоення Кальцш.
Про шдвшцення бiологiчно! i харчово! якосп ку-рячих яець свщчать результати дослвджень, представ-ленi в таблиц 4.
Зокрема, встановлено, що вмют розчинних проте!-нiв у жовтках яець, одержаних ввд курей, в ращош яких були добавки натрш сульфату та «Натузиму», був вищим на 12,94 г/кг, або на 8,47% (Р < 0,001), порiвняно з показниками в жовтках курей контрольно! групи.
Таблиця 4
Бiохiмiчнi показники яець курей-несучок, (M ± m, n = 15)
Групи
Показники контрольна дослщна дослдаа
0,2% Na2SO4 0,2 % Na2SO4 + «Натузим»
Розчшииi протеши, г/кг 152,72+1,28 149,94+3,08 165,66+1,40***
Загальш лiпiди, г/кг 289,74±3,51 291,03±4,35 307,40±6,74*
Вшьнлй холестерол, г/кг 61,38±1,82 59,66±1,74 56,87±2,41
Каротино^и, мкг/г 9,82±0,36 9,80±0,12 11,27±0,41*
Вггамш А, мкг/г 6,28+0,38 6,54+1,58 7,52+0,32*
Вiтамiи Е, мкг/г 68,65+3,48 71,86+3,09 78,66+4,16*
При цьому, в жовтках яець, отриманих ввд птищ ще! ж дослдно! групи, був вищим вмют загальних лiпiдiв на 6,09% (Р < 0,05), каротинощв — на 14,77% (Р < 0,05) та виашшв А i Е, вцщоввдно, на 19,75% i 16,04% (Р < 0,05) порiвняно з показниками в контроле
Висновки
У результата проведених дослiджень встановлено, що порiвняно з показниками контрольно! групи вве-дення у рацiон курей яечного напрямку продуктив-ностi кросу «Хайсекс коричневий» сульфату натрiю з 10-добового вiку та ферметного препарату «Натузим» з 20- до 40-добового i з 80- до 110-добового в^ призводило до: збiльшення середньодобових прироспв молодняку та маси тiла на початок занесения птищ; пвдвищення несучосп на середню несучку на 18,53 шт. яець; зб№шення мщносп шкаралупи яець та !! маси, вщповвдно, на 9,23% та 9,26% (Р < 0,05). Водночас, покращувалась бюлопчна i харчова як1сть одержаних яець, за рахунок збiльшення вмюту каротино!дiв, вiтамiнiв А i Е (р<0,05) та розчинних проте!шв (Р < 0,001).
Перспективи подальших до^джень. Наступш дослщження з комплексного використання у годiвлi птицi сульфату натрш та мультиферментного препарату «Натузим» потрiбно скерувати на вивчення !х бiохiмiчного впливу на метаболiчнi процеси в ор-гаиiзмi птицi рiзних видiв та напрямку продуктивности
Бiблiографiчнi посилання
Glaskovich, M.A., Shulga, L.V. (2012). Fermentyi: rost produktivnosti, yaytsenoskosti i kachestva yaytsa. Nashe selskoe hozyaystvo. 9, 73-76 (in Russian). Bulgakov, A., Gavrikova, L. (2006). Sposob povyisheni-ya produktivnosti ptitsyi. Kombikorma. 8, 87-88 (in Russian).
Kyryliv, B.Ya., Hunchak, A.V. (2016). Aktyvnist hi-drolitychnykh enzymiv orhaniv travnoho traktu kurei v ontohenezi. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrar-noho universytetu. Seriia «Tvarynnytstvo», 5(29), 170-174 (in Ukrainian). Sirko, Ya.M., Hunchak, A.V., Kystsiv, V.O. (2015). Antyoksydantnyi status orhanizmu kurei u krytychni
periody rostu i rozvytku. Biolohiia tvaryn. 17(3), 205 (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V. (2012). Dovidnyk: fizioloho-biokhimichni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta vet-erynarnii medytsyni. Lviv. (in Ukrainian).
Lagodyuk, P.Z., Ratyich, I.B., Kyiryiliv, Ya.I. (1986). Vliyanie pitaniya na aktivnost proteoliticheskih fermentov v slizistoy obolochke pischevaritelnogo trakta kur. Membrannoe pischevarenie i vsasyivanie Tez. dokl. Riga, Zinatne, 81-83 (in Russian).
Draganov, I.F., Rabadanova, G.Sh. (2011). Produktivnost broylerov pri vvedenii v ratsion fermentnogo prepara-ta «Natuzim». Nauchnyie osnovyi povyisheniya produktivnosti selskohozyaystvennyih zhivotnyih: sb. nauchn. tr. Severo-Kavkazskiy nauchno-issledovatelskiy institut zhivotnovodstva - Krasnodar. 1, 125-127 (in Russian).
Cmammn nadiuwna do pedaKijii 3.10.2016
