CC BY
102
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8811 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:612.176:636.5
Technological stress in poultry
M.O. Shevchuk, V.G. Stoyanovskyy, I.A. Kolomiiets
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 10.08.2018 Received in revised form
05.09.2018 Accepted 08.09.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-067-112-41-45 E-mail: merva. maria. o@gmail. com kolomieciryna@gmail. com
Shevchuk, M.O., Stoyanovskyy, V.G., & Kolomiiets, I.A. (2018). Technological stress in poultry. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 63-68. doi: 10.32718/nvlvet8811
The article presents the data of domestic and foreign literature on the changes that occur in the bird of industrial cultivation for the development of technological stress. Stress factors are outlined, among which the most significant for the bird organism is the high density of content, the microclimate of the production premises, the conditions of content and composition of the diet, vaccination, transportation. Investigators include high excitability, fear, aggressiveness, anxiety, fatigue, loss of appetite, and disturbance of behavioral reactions of young chickens, quail, ducks, and industrial growth to inadequate changes in external and internal environmental factors. Common signs of stress in the mature chickens, quails, ducks during the development of technological stress set premature mass maturation, decrease and complete cessation of oviposition, reproductive function, weakening of muscle tone. In stress, the activity of all systems of an organism, directed on self-defense and adaptation to new conditions of existence, strains. A prerequisite for the development of stress-reaction is to strengthen the function of the glands of the inner secretion and especially the hypothalamus system - the anterior part of the pituitary gland - the adrenal cortex. It has been established that in the process of adaptation of the organism to the action of adverse factors the concentration of blood sugar increases due to the cleavage of the glycogen in the liver, the mobilization of lipids from the fat depots increases, the intensity of metabolic processes in the adipose tissue increases, and this ensures an increase in the concentration of fatty acids in the blood. The negative influence of stress factors on resistance, immunological reactivity, microbiocenosis state, functioning of the digestive system, preservation and productivity of the bird population are shown. These states are directly related to the activity of the hormonal and autonomic nervous systems and are determined by nonspecific protective factors of the organism. Different ways of correction of disturbed homeostasis are shown. The effectiveness of the use of probiotics, symbiotics, humic substances in the poultry diet is given to prevent the development of negative stress phenomena in their body. It is proved that the management of the processes of development of adaptive ability of the bird organism is one of the key aspects of the development of the corresponding complex of technological measures of their growing and feeding that is conducive to the increase of economic efficiency. The search for methods for the prevention of stress in poultry farming is aimed at eliminating the etiological factors of stress, the removal of birds resistant to stress, the use in feeding substances that reduce the response to the action of adverse stimuli or increase resistance to the organism. Affecting the formation of adaptive reactions of the bird organism long before the stress, as well as in the development of the adaptive syndrome, it is possible to implement its prophylaxis, that is, to ensure the consistent functioning of all physiological systems and the activation of protective forces through the use of biologically active harmless feed additives in diets.
Key words: poultry, technological stress, feed additive, adaptation.
Технолопчш стреси у птахiвництвi
М.О. Шевчук, В.Г. Стояновський, I.A. Коломieць
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. fжщького, м. Львiв, Укра'та
У статтi наведено дат втчизняног та зарубiжноi лiтeратури про змти, що виникають в opsam3Mi птищ промислового ви-рощування за розвитку тeхнoлoгiчних стреав. Наведено стрес-фактори, серед яких найбтьш суттевими для оргашзму птищ е висока щтьтсть утримання, змта мжро^мату виробничих примщень, умов утримання та складу ращону, вакцинацп, транспо-
ртування. Показано негативний вплив стрес-факторiв на резистенттсть, iмунологiчну реактивтсть, стан мтробюценозу, фун-кщонування оргатв травлення, збережетсть i продуктивтсть поголiв 'я птищ. Показан рiзнi шляхи корекцп порушеного гомеос-тазу. Наведено ефективтсть застосування пробютимв, симбютимв, гумтових речовин в ращош птищ з метою попередження розвитку негативних стресових явищ в гхньому органiзмi. Доведено, що впливаючи на формування пристосувальних реакцш оргат-зму птищ задовго до ди стресу, а також в умовах розвитку адаптащйного синдрому, можна здшснювати його профилактику, тобто забезпечити узгоджене функщонування в^х фiзiологiчних систем та актив1защю захисних сил за рахунок використання у ращонах бiологiчно активних нештдливих кормових добавок.
Ключовi слова: птиця, технолог1чний стрес, кормовi добавки, адаптащя.
Вступ
Як ввдомо, птах1вництво - найскоростиглша, найеконом1чшша, високопродуктивна галузь, здатна полшшити забезпечення населения Укра!ни високоя-шсними бюлопчно повноцшними продуктами харчу-вання та змщнити продовольчу безпеку держави (Ibatullin and Otchenashko, 2012; Surai and Fotina, 2012). В даний час, у зв'язку 3i зростаючою спешаль защею, концентрацieю та iнтенсифiкацieю птах!вниц-тва, все бшьшого значення вiдводиться оптимальному поеднанню основних технологiчних параметрiв, яш обумовлюються бiологiчними особливостями зроста-ючо! птицi (Sedyh, 2012). Проте ведення галузi вклю-чае ряд технолопчних операцiй, що викликають над-мiрне напруження пристосувальних систем та розви-ток стресу (Atchley et al., 2008; Scanes, 2016). За дани-ми (Lara and Rostagno, 2013; Stojanowskij et al., 2018) дiя технолопчних стрес-факторiв, таких як висока щшьшсть утримання, змiна мiкроклiмату виробничих примiщень, умов утримання та складу рацюну, вак-цинаци, транспортування, перемщення знижують рiвень !мунобюлопчно! реактивностi оргашзму птицi, що зумовлюе зменшення яечно! i м'ясно! продуктив-ностi. В умовах штенсивного виробництва, при ди велико! кiлькостi технологiчних стрес-факторiв необ-хiдно змiцнювати i стимулювати резистентшсть орга-нiзму птицi, визначити способи усунення розвитку стресових сташв за рахунок забезпечення повноцшно! годiвлi та створення комфортних умов утримання.
Метою нашо! роботи було з'ясувати змiни, що ви-никають в органiзмi птицi промислового вирощуван-ня за розвитку технолопчних стреав та розглянути рiзнi шляхи корекци порушеного гомеостазу.
Одшею з властивостей всiх живих систем, набутих у процесi еволюци, е здатнiсть проявляти адаптацiйну реактившсть до змiн навколишнього середовища. У вщповвдь на дiю сильних i несприятливих факторiв в органiзмi розвиваеться особливий стан адаптаци -стрес. Вперше поняття стресу як загального адаптивного синдрому, сформулював у 1936 р. канадський вчений Ганс Селье (Selje, 1979). З науково! точки зору стрес - це неспецифiчна захисна нейрогормональна реакдiя оргашзму у вщповщь на даю р!зних сильних подразник1в, як! загрожують li гомеостазу. Протягом усього життя птиця шддаеться численним стресорам, як! мають абсолютно р!зну природу виникнення, але незмшно ведуть до одних i тих же змш в оргашзму
Вщповщно до сучасного уявлення, стрес розгля-дають, як будь-який вплив на птицю, що е вщхилен-ням ввд оптимальних параметрiв утримання й год!вл! (Farag and Alagawany, 2018; Chen et al., 2018; Stoianovskyi et al., 2018). Фактори, що викликають
стрес у птиц!, дослвдники подшяють на три групи: -фактори середовища: вiдхилення ввд нормативних параметрiв температури i ввдносно! вологосп повиря, порушення режим!в освгглення, шумов! чинники, висок1 концентраци в повпр! пташника ашаку, вугле-кислого газу, пилу, пвдвищена щшьшсть посадки, змша !ерарх!чних угрупувань тощо; - кормов! стреси: наявшсть у кормах шкотокситв, окислених жир!в, дисбаланс вгташшв, мшератв, амшокислот, висок! дози р!зних ветеринарних препарапв (антибютикш, кокдидiостатикiв тощо); - внутршш стреси, зокрема бактер!альний стрес, причиною якого е надлишкова шльшсть бактерш у корм!. Це призводить до перенап-руги 1мунно! системи, а отже, спричиняе дисбаланс бактерш в кишечнику, порушуе цшсшсть його ворсинок i призводить до перевитрати корму, а кр!м того, спричиняе розвиток деяких захворювань. В!руси також спричиняють низку захворювань птиц!. Вакцина-ци захищають птицю ввд захворювань, але водночас сам! е дуже серйозними стресами (Marangon et al., 2008; Kolomiес, 2013).
Ведомо, що у птиц! високооргашзована нервова система, завдяки якш виникають складн умовт реф-лекси, тому найб!льш чутливим до ди стреав е орга-шзм молодняку (Marangon et al., 2008; Mohammed et al., 2018). До порушення поведшкових реакцш молодняку курей, перепел1в, качок промислового вирощу-вання на неадекватну змшу зовшшшх i внутршшх фактор!в середовища досл1дники ввдносять пвдвищену збудливють, страх, агресившсть, неспокш, швидку стомлювашсть, зниження чи втрату апетиту. Сшль-ними ознаками стресу в молодняку е сповшьнення росту пера i його скуйовджешсть, пригшчення клшь ко-ф!зюлопчного стану, тахжардгя, аршшя, сповшь-нення або посилення перистальтики кишечнику. До зовшшшх фактор!в, що обумовлюють можливосп аномально! поведшки дорослих особин, ввдносять "роздзьобування" або кашбал!зм. Спшьними ознаками стресу в статевозрших курей, перепел!в, качок при розвитку технолопчного стресу встановлюють перед-часне масове линяння, зниження i повне припинення яйцекладки, репродуктивно! функци, ослаблення м'язового тонусу (Mohammed et al., 2018).
При стрес! напружуеться д!яльшсть вах систем оргашзму, що спрямовуеться на самозахист i присто-сування до нових умов юнування. Обов'язковою умо-вою розвитку стрес-реакци е посилення функци залоз внутршньо! секреци i особливо системи гшоталамус - передня частка ппоф1зу - кора надниркових залоз (Kononenko et al., 2002; Olubodun et al., 2015). Головну роль у розвитку стресу, на думку Селье, вщграе кора наднирникових залоз, яка шд впливом гшоф!зу збь льшуе вид!лення стеро!дних гормон!в, що беруть
участь у процеа адаптаци (Selje, 1979). Тому вважа-еться, що основными мехашзмами в реал1зацИ стресо-вого стану в орган1зм1 тварин i птищ е симпатоадре-налова i гiпоталамо-гiпофiзарно-адрeно-кортико-тропно! (ГГАК) системи, тобто розвиток адаптивних рeакцiй за дп на органiзм рiзних нeспeцифiчних фак-торiв середовища проходить за загальним мехашз-мом: через гiпоталамо-гiпофiзарно-наднирково залоз-ну систему i симпато-адреналову систему з участю катeхоламiнiв (Voronina, 2003; Infante et al., 2017). Доведено, що гормони мозкового шару наднирнико-вих залоз i мeдiатори симпато - адреналово! системи е важливими регуляторами пристосувальних рeакцiй оргашзму до рiзних факторiв (Gavreliuk and Chykina, 2017). Завдяки бiологiчним ефектам катехоламши забезпечують переход органiзму зi стану спокою в стан збудження, а також дають змогу йому перебува-ти в цьому станi тривалий час. У лiтeратурi навeдeнi повiдомлeння, що у пeрeпeлiв породи "Фараон" в умовах технолопчного стресу розвиток стадй' тривоги супроводжуеться активацiею ГГАК системи, що про-являеться збiльшeнням у гiпофiзi дiамeтру ядра базо-фiльних аденоципв на 42,2% (Р < 0,05), у наднирко-вих залозах - площi адрeнокортикоцитiв до 2,21 ± 0,21% (Р < 0,05) при зменшенш площi адрeноцитiв до 15,60 ± 1,16% (Р < 0,05) з одночасним вiрогiдним пвдвищенням втричi синтетично! та секреторно! акти-вносп щитоподiбно!' залози (Stoianovskyi et al., 2018).
Встановлено, що в процеа адаптаци оргашзму до дп несприятливих факторiв пiдвищуеться концентра-цiя цукру в кровi за рахунок розщеплення глiкогeну в пeчiнцi, посилюеться мобшзащя лiпiдiв з жирових депо, шдвищуеться iнтeнсивнiсть мeтаболiчних про-цeсiв у жировш тканинi, i це забезпечуе пiдвищeння концентрацй' жирних кислот у кровi (Gavreliuk and Chykina, 2017; Martinez and Ortiz, 2017). У дослщжен-нях (Epihova, 2012) зазначаеться, що при клггковому вирощуваннi курeй-бройлeрiв кросу "Змша-7" за впливу гшодинамп проходять змiни мiкроструктур ниркових тшець - зменшуеткя !х кшьшсть площа капсули тiлeць, дiамeтр просвiту. За дп стресу ще Селье в дослвдах зауважував появу виразок на стшщ шлунково-кишкового тракту тварин, яш були у станi адаптацй' (Selje, 1979). При вивченш мeханiзмiв впливу тeрмiчного стресора на пдролггачну функцш травного апарату було доказано рiзкe зниження активно-ctí фeрмeнтiв пдролггачно! ди, коeфiцiента перетрав-ностi корму та погiршeння засвоення поживних речо-вин у тонких кишках, тканинах шдшлунково! залози та печшки курей при дй' кормового стресу (Pasichna and Stoianovskyi, 2008; Halushchak, 2008; Hunchak et al., 2013). У доступнiй вiтчизнянiй i зару-бiжнiй лiтeратурi наведено достатню шльшсть науко-вих робiт, присвячених впливу стреав рiзно!' eтiологü' на стан мшробюценозу кишечника птицi: зниження кiлькостi лакто- i бiфiдобактeрiй у курей за впливу вакцинаци, змiни годiвлi та умов утримання; зб№-шення кiлькостi плюеневих грибiв у пeрeпeлiв при змш щiльностi посадки та температурного режиму, поява лактозонегативних штамiв кишково! палички у качок пiсля транспортування (Ostrovska et al., 2013; Pavlova, 2015; Garmata, 2017). За критично! ситуаци
розбалансування кишково! мiкрофлори з додатковим долученням збудник1в iнфeкцiйних хвороб (стрепто-кокоз, стафiлококоз, колiбактeрiоз, сальмонельоз, пастерельоз, мжоплазмоз тощо) веде до падежу пого-лiв'я (Pavlova, 2015).
Одним iз мeханiзмiв негативного впливу стресу на оргашзм птицi е посилення вiльнорадикального окис-лення лiпiдiв, нагромадження гiдропeрeкисiв, вiльних радикалiв, альдeгiдiв i кетошв, як1 порушують структуру мембран, викликають iнактивацiю фeрмeнтiв, шпбування дiлeння клiтин, що негативно позначаеть-ся на продуктивностi птицi та !хнш здатностi до вщт-ворення (Gutyj et al., 2017). Важливе значення в зага-льнiй систeмi захисту клiтин вiд перекисного пошко-дження належить антиоксидантним ферментам супе-роксиддисмутазi, глутатiонпeроксидазi та каталазi. Зi зниженням активностi цих фeрмeнтiв пвдвищенням вiльнорадикальних процeсiв пов'язують функцюна-льш та структурнi змiни в органiзмi у пeрiод адаптацй птицi до факторiв навколишнього середовища (Nischemenko et al., 2017).
Вгтчизняними та заруб1жними вченими встановлено, що в перюд адаптацi! до тeхнологiчних процеав, органiзм птахiв постiйно вiдчувае численний вплив негативних факторiв зовнiшнього середовища, при цьому нередко в1дзначаеться зниження здатносп про-тистояти впливу несприятливих наслщшв, тобто спо-стeрiгаеться зниження природно! рeзистeнтностi (Sedyh, 2012). Цей стан безпосередньо пов'язаний з дiяльнiстю гормонально! та вегетативно! нервово! систем i визначаеться нeспeцифiчними захисними факторами оргашзму. Разом з тим установлено, що виникнення i перебп фiзiологiчних рeакцiй в органiз-мi птищ за дп стресу супроводжуеться посиленням i як1сною змiною обмiнних процеав в iмунокомпeнт-них тканинах (Stoianovskyi et al., 2018). Вщомо, що захист оргашзму ввд рiзноманiтних подразнишв вико-нуе спeцiалiзована система клгшн, тканин i органiв. Сукупнiсть лiмфо1дних органiв i тканин тiла (тимус, селезшка, лiмфатичнi вузли, пeйeровi бляшки й iншi лiмфо!днi скупчення, лiмфоцити к1сткового мозку та периферично! кров^ становить единий орган iмунiтe-ту. Цi клiтини здiйснюють найголовнiшi типи iмуно-логiчного реагування, включаючи вироблення антитiл i накопичення сeнсибiлiзованих лiмфоцитiв, як1 здiйс-нюють розпiзнавання й виведення чужорiдних субс-танцiй або власних клгган тiла, що генетично змiни-лися (Maslianko, 1999).
На сьогоднi визначено, що iмунологiчна реактив-нiсть органiзму е визначальною при адаптацй' тварин i птищ за дй мшливих умов зовшшнього середовища (Maslianko, 1999). Щд час iмунно!' вiдповiдi виника-ють складш взаемод^ мiж iмунною, ендокринною та нервовою системами органiзму (Stoianovskyi et al., 2018). Найважливший регуляторний вплив на iмунну систему здшснюють ГГАК та симпатоадреналова системи, яш вiдносяться до стрeс-рeалiзуючих систем (Broshkov, 2016). Установлено, що за дп стресу в пе-рeпeлiв спостерпаеться пiдвищeння секреторно! акти-вностi базофшьних адeноцитiв гiпофiза, вiрогiднe зменшення секреци кортикостeро!дiв та катeхоламiнiв в надниркових залозах, компенсаторне розростання
вдв!ч! д!аметру фол1кул!в та висоти секреторного ештелш в щитопод!бнш залоз! на rai в!рогвдного зменшення бшьше шж в п'ять раз!в ¡ндексу тимуса за рахунок к1рково-мозкового ¡ндексу, зменшення втрич! ¡ндексу бурси за рахунок пло1Щ шрково! та медуляр-но! речовини i !х спустошення, розростання л1мфо!д-них вузлик1в селезшки до 259,0 ± 24,02 мкм (Р < 0,05) (Stoianovskyi et al., 2018).
В останне десятир!ччя з'явилися багато робгт при-свячених впливу технолопчного стресу на ¡мунну систему р!зного виду птиц!; щ роботи розкривають ¡муноф!зюлопчний статус молодняку птиц! у р!зш вшов! перюди шсля вакцинаци, функцюнальну акти-вшсть T- i B-системи ¡мунггету, напружешсть ¡муно-генезу i р!вень синтезу антитш, що визначаеться мак-рофагально плазмоцитарною реавдею в л!мфовднш тканин! (Azad et al., 2010; Huff et al., 2013; Kolomiес! 2013; Kryshtalska et al., 2017; Stoianovskyi et al., 2018). У промисловому птах!внищга, в умовах значно! концентраци погол!в'я птиц! на обмеженш територп, практикуеться рання (з перших д!б життя) та ¡нтенси-вна вакцинац!я погол!в'я, одним ¡з основних негатив-них насладив яко! е "виснаження" i передчасна дегра-дащя л!мфо!дних оргашв i тканин та, вадповадно, при-скорене старшня оргашзму ¡з суттевим зниженням життездатносп i тривалосп життя. При чому, якщо впровадження масових вакцинацш у технолог!! виро-щування продуктивних ссавшв значною м!рою спри-яло ршенню проблеми розповсюдження найб!льш небезпечних iнфекдiй, то в промисловому птах!вниц-тв^ навпаки, з'явилися певн фактори загрози, пов'язаш з ураженням птиц! вакцинними штамами збуднишв, як! стали циркулювати у стадах птиц! по-ряд з етзоотичними (Marangon et al., 2008; Mohammed et al., 2018). На думку досладнишв (Hunchak et al., 2013; Broshkov, 2016), ефектившсть та безпечшсть р!зного роду технологш, пов'язаних з! штучною стимуляшею функцш оргашв ¡мунно! системи птиц! в умовах штенсивного птах!вництва, ма-ють базуватися, насамперед на результатах глибоких морфолопчних досладжень. Як вказуе Apatenko V.M. (Apatenko, 1994), за ди р!зних стрес- фактор!в на ор-гашзм птиц!, особливо у ранньому вщ, посилюються в!льнорадикальн! процеси на rai зниження функцп ¡мунно! системи, що призводить до виникнення ¡му-нодефщитних сташв.
Л!тературн! джерела вказують на те, що техноло-пчний метод профшактики стресу у птиц! - !х повно-цшна год!вля (Pasichna and Stoianovskyi, 2008; Stoianovskyi and Kolomiiets, 2011; Ibatullin and Otchenashko, 2012; Pavlova, 2015; Nischemenko et al., 2017; Shaddel-Tili et al., 2017). Особливо ефективний цей захад у перюди найбшьшого напруження адапти-вних мехашзм!в оргашзму. У рацюнах птиц!, яка пе-ребувае у стресовому стан!, повинна бути висока кон-центрашя енергетичних речовин, оптимальний р!вень критичних амшокислот, вгташтв та мшеральних речовин. Окреслен вище висновки варто вважати дискусшними, оск1льки в лггератур! трапляються протилежн судження щодо застосування бюлопчно активних добавок для профшактики розвитку стресо-вого синдрому в оргашзм! птиц! (Stepchenko et al.,
2010; Stoianovskyi and Kolomiiets, 2011; Shaddel-Tili et al., 2017; Kapustian et al., 2018). Низка автор!в вказують на недостатнш вплив енергетичного живлення та р!вня впашну Е в рацюш, що е причиною виникнення ендогенного стресу у птиц!, який супроводжуеться порушенням функцюнального стану i зниження рези-стентносп оргашзму перепел1в та р!вня ¡нтенсивного обм!ну речовин (Hunchak et al., 2013; Hunchak et al., 2016; Medvid et al., 2017). Встановлено, що викорис-тання в год!вл! японських перепел!в збагаченого со-няшниковою ол!ею та вгтамшом Е комбжорму пок-ращуе ф!зюлопчний статус !х оргашзму, про що свад-чать показники морфофункцюнального стану клгган периферично! кров!, штенсивносп обм!ну бшшв у тканинах, падвищення активносп гадролпичних фер-менпв оргашв травлення (Halushchak, 2008).
Одним ¡з способ!в змщнення ¡мунггету й профша-ктики шфекцшних хвороб птиц! е збшьшення лакто- i б!фадобактерш в шлунково-кишковому тракт!. 1з су-часних позицш нормальну мшрофлору кишечнику можна розглядати як сукупшсть ¡ндигенних мжроор-гашзм!в, що постшно заселяють шлунково-кишковий тракт i е неспециф!чним захисним бар'ером для пато-генних бактерш та шших екзогенних фактор!в агреси. Досладженнями з вивчення нормально! мшрофлори встановлено, що мшрофлора, за сво!м складом i зна-ченням для оргашзму господаря е своерадним додат-ковим органом, що виконуе складн життево-важлив! функц!!, зокрема !мунолог!чн! та метабол!чш - спря-мован! на тдтримку оптимального р!вня !мунолог!ч-но! реактивносл, обм!нних i ферментативних проце-ав, що вказуе на необх1дн!сть пщтримки гомеостазу ц!е! екосистеми (Pavlova, 2015; Broshkov, 2016). За даними дослщнишв, заселення кишечника птиц! про-бютичними культурами створюе умови для запобь гання заселенню патогенною м!крофлорою. Це мшь м!зуе виникнення iнфекдiйних шлунково-кишкових хвороб у молодняку. За ефектившстю проб!отики не поступаються багатьом антибютикам i х!м!отерапев-тичним препаратам, до того ж не пригшчують рют нормально! м!крофлори травного тракту, не мають негативного впливу на продукта птах!вництва та на-вколишне середовище. Доведено, що згодовування симб!отика "Праймжс-Бюнорм К" сприяе нормал!за-ц!! кшьшсного сп!вв1дношення лакто- i б!ф!добакте-рш, кишково! палички у кишечнику молодняку курей, перепел1в, качок в умовах ди р!зних технолог!чних стресових фактор!в (Kolomiес, 2013; Stojanowskij et al., 2018; Stoianovskyi et al., 2018). Згщно з даними автор!в, використання пробютишв та !муномодулюю-чих препарапв е одним ¡з способ!в корекцп функционального стану центральних та периферичних орган!в ¡муногенезу курчат-бройлер!в, який забезпечуе п!д-вищення специф!чно! резистентносп орган!зму птиц! у пер!од формування ¡мунно! в!дпов1д! та напружено-CTi поствакцинального ¡мун!тету (Maslianko, 1999; Huff et al., 2013; Kapustian et al., 2018).
В умовах промислового птах!вництва доведено ефектившсть застосування нових бюстимулятор!в природного походження. Проведеними дослвдженнями обгрунтовано перспективн!сть широкого застосування оксигумату, гумату натр1ю для пвдвищення
енерги росту, продуктивносп та стшкосп птищ до дй' стреав. З'ясовано стимулюючий вплив препарапв на гемопоез (Stepchenko et al., 2010; Ostrovska et al., 2013). Доведено, що гумат натрш та оксигумат поси-люють процеси аеробного окиснення, тдвищують р1вень енергетичних процеав за участю глюкози, впливають на актившсть ферментативних систем оргашзму i збшьшують середньодобов1 прирости маси тiла курчат.
Висновки
Таким чином, управлiння процесами розвитку адаптацiйноï здатностi органiзму птицi - один з клю-чових в наукових дослщженнях аспeктiв розробки ввдповвдного комплексу тeхнологiчних заходiв ïx вирощування та годiвлi, що сприяе тдвищенню еко-номiчноï eфeктивностi. Пошук мeтодiв профiлактики стресу в птаxiвництвi ведеться на усунення етюлопч-них факторiв стресу, виведення птицi, стiйкоï' проти стреав, застосування в годiвлi речовин, яш зменшу-ють реакц1ю на дш несприятливих подразник1в або пвдвищують опiрнiсть органiзму. Впливаючи на фор-мування пристосувальних рeакцiй органiзму птищ задовго до дй' стресу, а також в умовах розвитку адап-тацiйного синдрому можна здiйснювати його профь лактику, тобто забезпечити узгоджене функщонуван-ня всix фiзiологiчниx систем та активiзацiю захисних сил за рахунок використання у рацiонаx бюлопчно активних нешк1дливих кормових добавок.
References
Ibatullin, I.I., & Otchenashko, VV. (2012). Vyroshchuvannia perepeliv za zghoduvannia kombikormiv z riznymy rivniamy kaltsiiu ta fosforu. Visnyk ahrarnoi nauky, 1, 48-51 (in Ukrainian). Surai, P., & Fotina, T. (2012). Stresy u ptakhivnytstvi: Molekuliarni mekhanizmy. Tvarynytstvo ta veterynariia, 207, 9/12, 2-4 (in Ukrainian). Sedyh, T.A. (2012). Produktivnost i estestvennaja rezistentnost utok pri intensivnoj tehnologii vyrashhivanija. Agrarnyj vestnik Urala, 8(100), 33-37 (in Russian).
Atchley, D.S., Foster, J.A., & Bavis, R.W. (2008). Thermoregulatory and metabolic responses of Japanese quail to hypoxia. Comparative Biochemistry and Physiology Part A: Molecular & Integrative Physiology, 151(4), 641-650. doi: 10.1016/j.cbpa.2008.08.002. Scanes, C.G. (2016). Biology of stress in poultry with emphasis on glucocorticoids and the heterophil to lymphocyte ratio. Poultry Science, 95(9), 2208-2215. doi: 10.3382/ps/pew137. Stojanowskij, W., Krog, A., & Kolomijets, I. (2018). Pathophysiological mechanisms of adaptation of the ducks organism for action of transport stress. Miçdzynarodowa konferencja naukowa "Lwowsfo-wroclawska szkola weterynar^jm", 255-261. Lara, L.J., & Rostagno, M.H. (2013). Impact of Heat Stress on Poultry Production. Animals (Basel), 3(2), 356-369. doi: 10.3390/ani3020356.
Selje, G. (1979). Stress bez distressa. Moskva (in Russian).
Farag, M.R., & Alagawany, M. (2018). Physiological alterations of poultry to the high environmental temperature. J Therm Biol, 101-106. doi: 10.1016/j.jtherbio.2018.07.012.
Chen, N.N., Liu, B., Xiong, P.W., Guo, Y., He, J.N., Hou C.C., Ma, L.X., & Yu, D.Y. (2018). Safety evaluation of zinc methionine in laying hens: Effects on laying performance, clinical blood parameters, organ development, and histopathology. Poultry Science, 97(4), 1120-1126. doi: 10.3382/ps/pex400.
Stoianovskyi, V.H., Kolomiiets, I.A., Harmata, L.S., & Kamratska, O.I. (2018). Zminy morfofunktsionalnoho stanu orhaniv endokrynnoi ta imunnoi system perepeliv promyslovoho vyroshchuvannia za dii stresu. Fiziolohichnyi zhurnal, 64(1), 25-33. doi: 10.15407/fz64.01.025 (in Ukrainian).
Kolomiec, I.A. (2013). Doslidzhennja funkcionuvannja Ti V-lanki imunitetu brojleriv na tli vakcinacii pri zastosuvanni simbiotika "Prajmiks-Bionorm P" ta rozchinu visokochistogo natriju gipohloritu. Visnik Dnipropetrovskogo derzhavnogo agrarnogo universitetu, 1, 171-172 (in Ukrainian).
Marangon, S., Cecchinato, M., & Capua, I. (2008). Use of vaccination in avian influenza control and eradication. Zoonoses Public Health, 55(1), 65-72. doi: 10.1111/j.1863-2378.2007.01086.
Mohammed, A.A., Jacobs, J.A., Murugesan, G.R., & Cheng, H.W. (2018). Effect of dietary synbiotic supplement on behavioral patterns and growth performance of broiler chickens reared under heat stress. Poultry Science, 97(4), 1101-1108. doi: 10.3382/ps/pex421.
Olubodun, J., Zulkifli, I., Hair-Bejo, M., Kasim, A., & Soleimani, A.F. (2015). Physiological response of glutamine and glutamic acid supplemented broiler chickens to heat stress. European Poultry Science, 79, 1-12. doi: 10.1399/eps.2015.87.
Kononenko, V.Ia., Kalinichenko, O.V., Myshunina, T.M., & Pilkevych, L.I. (2002). Neirokhimichni osoblyvosti rozvytku stres - reaktsii u shchuriv za umov zmin funktsionalnoho stanu hipotalamo - hipofizarno -adrenokortykoidnoi systemy. Zhurnal AMN Ukrainy, 164-171 (in Ukrainian).
Infante, M., Armani, A., Mammi, C., Fabbri, A., & Caprio, M. (2017). Impact of adrenal steroids on regulation of adipose tissue. Comprehensive Physiology, 7(4), 14251447. doi: 10.1002/cphy.c160037.
Voronina, O.K. (2003). Nadnirkovi zalozi ptahiv: citofiziologija ta uchast u stres-reakcii. Visnik Kiivskogo universitetu, Biologija, 39(40), 97-100 (in Ukrainian).
Gavreliuk, S.V., & Chykina, I.V. (2017). Effect of chronic immobilization stress on the development of endothelial dysfunction in rats. Fiziol. Zh., 63(2), 5664. doi: 10.15407/fz63.02.056.
Martinez, B., & Ortiz, R.M. (2017). Thyroid hormone regulation and insulin resistance: Insights from animals naturally adapted to fasting. Physiology, 32(2), 141-151. doi: 10.1152/physiol.00018.2016.
Epihova, O.G. (2012). Issledovanie gistologicheskih izmenenij pochek brojlerov krossa "Smena-7" v uslovijah kletochnogo soderzhanija. Nauchnye trudy filiala Nacionalnogo universiteta bioresursov i prirodopolzovanija Ukrainy "Krymskij
gosudarstvennyj universitet" veterinarnye nauki, 5358 (in Russian).
Hunchak, A.V., Ratych, I.B., & Fedyk, Yu.Ya. (2013). Morfo-histolohichna struktura shchytopodibnoi zalozy i pechinky perepilok ta kurei-nesuchok za riznoho rivnia yodu u yikh ratsionakh. Biolohiia tvaryn, 15(1), 22-26 (in Ukrainian).
Hunchak, A.V., Ratych, I.B., Gutyj, B.V., & Paskevych, H.A. (2016). Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 70-76. doi: 10.15421/nvlvet6716.
Medvid, S.M., Hunchak, A.V., Gutyj, B.V., & Ratych, I.B. (2017). Prospects of rational security chicken-broilers with mineral substances. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 127-134. doi: 10.15421/nvlvet7925.
Pasichna, Yu.Ya, & Stoianovskyi, V.H. (2008). Dynamika zmin aktyvnosti hidrolitychnykh fermentiv u tonkii kyshtsi kurei u protsesi adaptatsii do kormovykh chynnykiv. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn i Derzhavnoho naukovo-doslidnoho kontrolnoho instytutu vetpreparativ ta kormovykh dobavok, 9(1, 2), 53-57 (in Ukrainian).
Halushchak, L.I. (2008). Aktyvnist hidrolaz tkanyn travnoho traktu perepilok pry dii riznoho skladu kombikormu. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn, 9(3), 25-28 (in Ukrainian).
Garmata, L.S. (2017). Kilkisnij sklad mikroflori kishechnika perepeliv porodi "Faraon" za dii stresu pri vkljuchenni v racion BAKD "Prajmiks Bionorm-K". Problemi zooinzhenerii ta veterinarnoi medicini: Zbirnik naukovih prac Harkivskoi derzhavnoi zooveterinarnoi akademii, 34(2), 242-245 (in Ukrainian).
Ostrovska, M.Yu., Hunchak, A.V., & Stepchenko, L.M. (2013). Aktyvnist hidrolitychnykh fermentiv ta stan mikrobotsenozu kyshechnyku v orhanizmi molodniaku kurei-nesuchok za dii "Humilidu". Biolohiia tvaryn, 15(3), 95-104 (in Ukrainian).
Pavlova, I. (2015). Effect of probiotics on doxycycline disposition in gastro-intestinal tract of poultry. Bulgarian Journal of Veterinary Medicine, 18(3), 248257. doi: 10.15547/bjvm.908.
Gutyj, B., Leskiv, K., Shcherbatyy, A., Pritsak, V., Fedorovych, V., Fedorovych, O., Rusyn, V., & Kolomiiets, I. (2017). The influence of Metisevit on biochemical and morphological indicators of blood of piglets under nitrate loading. Regul. Mech. Biosyst., 8(3), 427-432. doi: 10.15421/021766.
Nischemenko, N.P., Trokoz, V.O., Poroshynska, O.A., Stovbecka, L.S., & Emelynenko, A.A. (2017). Hematological and reproductive parameters of the quails under inflluence of amino acids and vitamin e complexes. Fiziol. Zh., 63(5), 34-40. doi: 10.15407/fz63.05.034.
Stoianovskyi, V.H., Kroh, A.O., & Kolomiiets, I.A. (2018). Adaptatsiia stanu nespetsyfichnoi rezystentnosti orhanizmu kachok v umovakh stresu pry vkliuchenni v ratsion probiotychnykh dobavok. Naukovyi visnyk LNUVM ta BT imeni S.Z. Hzhytskoho. Seriia "Veterynarni nauky", 20(87), 3238. doi: 10.15421/nvlvet8702 (in Ukrainian).
Maslianko, R.P. (1999). Osnovy imunobiolohii. Lviv: Vertykal (in Ukrainian).
Broshkov, M.M. (2016). Imunnyi status orhanizmu sobak zalezhno vid fiziolohichnykh osoblyvostei i yoho korektsiia. DVM [thesis]. Kyiv (in Ukrainian).
Azad, M.A., Kikusato, M., Maekawa, T., Shirakawa, H., & Toyomizu, M. (2010). Metabolic characteristics and oxidative damage to skeletal muscle in broiler chickens exposed to chronic heat stress. Comparative Biochemistry and Physiology Part A: Molecular & Integrative Physiology, 155(3), 401-406. doi: 10.1016/j.cbpa.2009.12.011.
Huff, G.R., Huff, W.E., Wesley, I.V., Anthony, N.B., & Satterlee, D.G. (2013). Response of restraint stress-selected lines of Japanese quail to heat stress and Escherichia coli challenge. Poultry Science, 92(3), 603-611. doi: 10.3382/ps.2012-02518.
Kryshtalska, M., Hunchak, V., & Gutyj, B. (2017). Influence of the drug «Trifuzol» on the functional state of the liver in chickens for eymeriozic invasion. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 76-79. doi: 10.15421/nvlvet7718.
Apatenko, V.M. (1994). Veterynarna imunolohiia ta imunopatolohiia. Kyiv: Urozhai (in Ukrainian).
Stoianovskyi, V.H., & Kolomiiets, I.A. (2011). Probiotyky ta imunna systema shlunkovo-kyshkovoho traktu ptytsi. Suchasne ptakhivnytstvo, 4(101), 21-25 (in Ukrainian).
Shaddel-Tili, A., Eshratkhan, B, Kouzehgari, H., & Ghasemi-Sadabadi, M. (2017). The effect of different levels of propolis in diets on performance, gastrointestinal morphology and some blood parameters in broiler chickens. Bulgarian Journal of Veterinary Medicine, 20(3), 215-224. doi: 10.15547/bjvm.986.
Kapustian, A., Cherno, N., Stankevich, G., Kolomiiets, I., Matsjuk, O., Musiy, L., & Slyvka, I. (2018). Determination of the enzyme destruction rational mode of biomass autolysate of lactic acid bacteria. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1/11 (91), 63-68. doi: 10.15587/17294061.2018.120877.
Kapustian, A., Cherno, N., & Kolomiiets, I. (2018). Obtaining and characteristic of muropeptides of probiotic cultures cell walls. Food Science and Technology, 12(1), 10-17. doi: 10.15673/fst.v12i1.885.
Stepchenko, L.M., Losieva, Ye.O., & Skoryk, M.V. (2010). Fiziolohichni aspekty podovzhennia produktyvnosti kurei-nesuchok za vplyvu hidrohumatu. Fiziolohichnyi zhurnal, 56(3), 305-306 (in Ukrainian).
