CC BY
11
HayKoBun BicHHK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta GioTexHonorifi iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:612.57
Органо-тканинш особливост активност гвдролггичних ензимiв у качок
м'ясного напрямку продуктивное^
Б.Я. Кирилiв [email protected]
1нститут бюлогп тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Лъвгв, 79034, Украгна
Вивчення ргзномантних функцш оргашзму сыъсъкогосподарсъког птиц з урахуванням бюлоггчтх, морфологгчних та видових особливостей е необхгдною умовою для виргшення проблеми тдвищення продуктивностг птицг, полтшення якостг продукцн птахгвництва. У статтг представлено фрагмент комплексних дослгдженъ активностг ггдролтичних ензимгв в оргашзмг пекшсъког бройлерног качки кросу STAR 53 (важкий) селекцп французъког фгрми GRIMAUD FRERES SELECTION в онтогенезг. Для проведення науково-виробничого дослгду Було сформовано стадо птиц в кглъкостг двг тисяг голгв. Утри-мання птиц - натлъне, з выъним доступом до корму i водойми. Вся птиця одержувала повноращонний комбгкорм, збалан-сований за поживними i бюлоггчно активними речовинами, вгдповгдно до напрямку продуктивностг та перюду вирощуван-ня. Бюлоггчний матергал для дослгдженъ вгдбирали у таю вжовг перюди: у качок одно- та 6-добового вгку (адаптаця i повне використання жовточного жовтка), 75-добового (ювеналъна линъка) та 180-добового вгку (статева зртгстъ, початок несучостг). Показано, що характер змт активностг ггдролтичних ензимгв травног системи качок мае вжовг та орга-но-тканиннг особливостг. При цъому, найвищу загалъну амыолтичну актившстъ виявлено в доуденалъному вмгстг дванад-цятипалог кишки, а лтолтичну та протеолтичну - актившстъ в тканинах тдшлунковог залози. Варто вгдзначити, що актившстъ амтаз та протеаз у вказаних тканинах з вгком птиц знижуваласъ. Водночас, лтолтична актившстъ в тканинах тдшлунковог залози збглъшуваласъ у перюд з одно до 6-добового вгку, г дещо знижуваласъ на 180 добу.
Протеолтична актившстъ тканин оргашв травлення впливае на бгосинтетичш процеси в оргашзмг зростаючого молодняку. Зниження протеолтичног активностгв тканинах оргатв у певнг перюди росту г розвитку качок може послабити розщеплення протегшв корму, що викликае недостатне надходження выъних амтокислот г пригтчення синтезу быкгв у тканинах. Тому одержан резулътати дослгдженъ даютъ тдстави для корекцгг ращотв качок з метою твелювання пору-шенъ метаболгчних процесгв, що виникаютъ пгд час онтогенетичного росту г розвитку.
K.mnoei слова: качки-бройлери, амыолтична актившстъ, лтолтична актившстъ, протеолтична актившстъ
Органо-тканевые особенности активности гидролитических ферментов у уток мясного направления продуктивности
Б. Я. Кырылив [email protected]
Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Лъвов, 79034, Украина
Изучение функций организма птицы с учетом биологических, морфологических и видовых особенностей является необходимым условием для решения проблемы повышения продуктивности птицы, улучшения качества продукции птицеводства. В статъе представлен фрагмент комплексных исследований активности гидролитических ферментов в организме пекинской бройлерной утки кросса STAR 53 (тяжелый) селекции французской фирмы GRIMAUD FRERES SELECTION в онтогенезе. Для проведения научно-производственного опыта было сформировано стадо птицы в количестве две тысяч
Citation:
Kyryliv, B.Ya. (2017). Organ and tissue peculiarities of the activity of hydrolytic enzymes in the ducks of the meat production direction. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 235-239.
НАУКОВИЙ ШСНИК
hlHtin* rtlrucngrr мГ 1.Ц» Viliiiiiil I Hlrdj ill
голов. Содержание птицы - напольное, со свободным доступом к корму и водоему. Вся птица получала полнорационные комбикорма, сбалансированные по питательным и биологически активным веществам в соответствии с направлением производительности и периода выращивания. Биологический материал для исследований отбирали от уток в следующие возрастные периоды: одно- и 6-суточного возраста (адаптация и полное использование желточного желтка), 75-суточного (ювенальная линька) и 180-суточного возраста (половая зрелость, начало яйценоскости). Показано, что характер изменений активности гидролитических энзимов пищеварительной системы уток имеет возрастные и органо-тканевые особенности. При этом, наивысшую общую амилолитическую активность обнаружено в доуденальном содержимом двенадцатиперстной кишки, а липолитическую и протеолитическую - в тканях поджелудочной железы. Стоит отметить, что активность амилаз и протеаз в указанных тканях с возрастом птицы снижалась. В то же время, липо-литическая активность в тканях поджелудочной железы увеличивалась в период с одно до 6 суточного возраста, и несколько снижалась на 180 сутки.
Протеолитическая активность тканей органов пищеварения влияет на биосинтетические процессы в организме растущего молодняка. Снижение протеолитической активности в тканях органов в определенные периоды роста и развития уток может ослабить расщепления белков корма, вызывает недостаточное поступление свободных аминокислот и угнетение синтеза белков в тканях. Поэтому полученные результаты исследований дают основания для коррекции рационов уток с целью нивелирования нарушений метаболических процессов, возникающих при онтогенетического роста и развития.
Ключевые слова: утки-бройлеры, амилолитическая активность, липолитическое активность, протеолитическая активность
Organ and tissue peculiarities of the activity of hydrolytic enzymes in the ducks
of the meat production direction
B.Ya. Kyryliv [email protected]
Institute of Animal Biology of NAAS, V. Stusa Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
The study of various functions of the organism of agricultural poultry, taking into account biological, morphological and species characteristics, is a prerequisite for solving the problem of raising the productivity of poultry, improving the quality of poultry production. In the article a fragment of complex studies of the activity of hydrolytic enzymes in the body of the broiler ducking cross STAR 53 (heavy) selection of the French firm GRIMAUD FRERES SELECTION in ontogenesis is presented. For conducting research and development, a herd of birds was formed in the amount of two thousand heads. The keeping of the bird is hollow, with free access to feed and water. All poultry received full-fodder feed balanced with nutrients and biologically active substances, according to the direction of production and the period of growing. Biological material for research was taken at the following age periods: ducks of one and six-day age (adaptation and full use of egg yolk), 75-day (juvenile molten) and 180-day age (puberty, beginning ofpregnancy). It is shown that the nature of changes in the activity of hydrolytic enzymes in the digestive system of ducks has age and organ-tissue features. At the same time, the highest overall amylolytic activity was detected in the duodenal in duodenal contents, and lipolytic and proteolytic activity was observed in the tissues of the pancreas. It should be noted that the activity of amylase and proteases in these tissues with age of the birds decreased. At the same time, lipolytic activity in pancreatic tissue increased in the period from one to six days of age, and somewhat decreased by 180 days.
The proteolytic activity of the tissues of the digestive system affects the biosynthetic processes in the organism of the growing young. Reduction of proteolytic activity in the tissues of organs during certain periods of growth and development of ducks can weaken the splitting offeed proteins, which results in insufficient intake offree amino acids and inhibition of the synthesis ofproteins in tissues. Therefore, the results of the research give rise to the correction of duck diets in order to level the disturbances of metabolic processes that arise during ontogenetic growth and development.
Key words: duck-broilers, amylolytic activity, lipolytic activity, proteolytic activity
Вступ
Сьогодш в Укрш'ш актуальным е вщновлення галу-3i качк!вництва, особливо у формат! нарощування виробництва м'яса. Адже для качок характерна высока скоростигасть, вони добре використовують корм. Вщ одше! доросло! качки з виводком до осеш можна отримати 100-120 кг м'яса. Кр!м того, качки деяких порщ в!дкладають велику шльшсть яець - до 130 штук на р!к (Fisinin and Guschin, 2005). Однак, штенсивне використання нових високопродуктивних порщ i крос!в качок вимагае уточнення норм год!вл! птиц! на основ! поглибленого вивчення метабол!чних процес!в в оргашзм!
Зважаючи на те, що одним i3 чиннишв, як! впли-вають на продуктившсть, захисш мехашзми оргашзму
та як!сть продукцп птиц!, е повноцшна ! збалансована год!вля, особливу увагу необхщно придшяти особли-востям травлення. Вщомо, що в травних органах птиц! г!дрол!з нутр!енпв, що входять до складу рацюну, псно пов'язаний з И ф!зюлопчним станом та продуктивною (Aliev, 2003; Avzalov et al., 2015). Тому, з метою тдвищення трансформацп поживних ! бюлопчно активних речовин корму в продукцш за-гального, функцюнального та оздоровчого призна-чення важливим е з'ясування онтогенетичних особли-востей травних процес!в в оргашзм! качок.
Матерiали i методи дослвджень
В умовах «Агроф!рми «Шски»» Микола!вського району Льв!всько! област! було сформовано стадо
пешнсько1 бройлерно1 качки кросу STAR 53 (важкий) селекцп французько1 ф1рми GRIMAUD FRERES SELECTION в шлькосл 2 тис. гол. i проведено науко-во-виробничий дослвд. Утримання птиц - напiльне, з вiльним доступом до корму i водойми. Вся птиця одержувала повнорацiонний комбiкорм (ПК), збалан-сований за поживними i бюлопчно активними речо-винами, вщповщно до напрямку продуктивностi та перюду вирощування. Бiологiчний матерiал для дос-лiджень ввдбирали у так1 вiковi перiоди: у качок одно-та 6-добового вiку (адаптацiя i повне використання жовточного жовтка), 75-добового (ювенальна линька) та 180-добового вiку (статева зршсть, початок несу-чостi).
Впродовж дослвду проводили контроль за продуктивною птицi (рiст i розвиток, та початок занесен-ня). Тривалють дослвду - 6 мiсяцiв. Матерiал для дос-лiджень вiдбирали шсля забою по 5-7 качок у шнщ кожного вiкового перiоду (тканини печшки, шдшлун-ково1 залози, слизово1 оболонки залозистого шлунка i дванадцятипало1 кишки, а також хiмус дванадцятипа-ло1 кишки) i визначали протеолггичну активнiсть за методом Кунiтца (Kalunyants et al., 1973); амшолгтич-ну активнiсть за методом Смвдта i Роя (Dovgan, 1978) лiполiтичну актившсть за методом Тiтца (Kal'nickyi, 1997).
Результати та ïx обговорення
Ензим, який розщеплюе крохмаль до олтесахари-д1в, тобто амшаза, характеризуеться трьома типами:
20
а-, Р-, у. Амшаза вироблясться i активуеться за безпо-середньо! участi Кальцш. В молекулах а-амшази е Кальцiй, але активуеться вона пльки iонами хлору, що е вiдмiнною рисою цього ензиму. Бета-амiлаза впливае на розкладання мальтози. II наявнiсть допо-магае використовувати резервш запаси крохмалю в необхщних випадках. Гамма-амiлаза сприяе розщеп-ленню глюкози, розкладаючи глiкозиднi ланцюжка на частини.
Дослщження загально1 амшолггачно! активностi слизових оболонок залозистого шлуночка, шдшлун-ково1 залози, печiнки, слизово1 та дуоденального вмь сту дванадцятипало1 кишки показали, що актившсть вказаних ензимiв залежала не тшьки вiд вмiсту клгг-ковини в рацiонi, але й значно змiнювалась у зв'язку з фiзiологiчним станом качок та мала вiковi й органо-тканиннi вщмшносл (рис. 1).
Зокрема, у тканинах шдшлунково! залози та вмiстi 12-пало1 кишки активнiсть амiлаз знижуеться з вшом (з добового до 180-добового вшу), вщповщно в 1,92 та 1,41 разу (Р < 0,01; Р < 0,1). При цьому, актившсть ензимiв у вмюп 12-пало1 кишки була майже вдвiчi вища, шж у пiдшлунковiй залозi в перюд з добового до 37-добового вiку, i, в 1,6 та 1,4 разу - у качок 72- i 180-добового вшу, вщповщно.
Водночас, у слизовш оболонцi 12-пало1 кишки ак-тивнiсть ензимiв була найнижчою з пом1ж усiх досль джуваних тканин й була на однаковому рiвнi у птицi одно-, 72- й 180-добового вшу та найвищою у 37-добового молодняку, порiвняно з показниками в iншi вшсш перюди.
добов! б-добов1 37-добовь 72-добов1 180-добов1
■ слизова залозистого 13тдшлункова Шслизова 12-пало"1 "bmîct 12-nanoï ^ печшка Рис.1. Амшол^ична активнiсть ензимiв тканин качок у зв'язку з вжом, (од.акт./(хв*г бiлка))
Такi змiни обумовленi тим, що ензими, синтезова-нi в стшках слизово1 оболонки, видiляються у вмюти-ме дванадцятипало1 кишки. Це шдтверджують результати наших дослщжень. Зокрема, активнiсть амь лаз у хiмусi дванадцятипало1 кишки була вищою вiд аналогiчних показник1в амiлолiтичноï активносп у решти дослiджуваних нами тканин. Отримаш даш сввдчать про те, що вуглеводи корму у качок розщеп-люються, в основному, за учасп ензимiв слизовоï оболонки передшх вiддiлiв травного тракту.
У тканинах печшки 6-добових каченят амшолгти-чна актившсть була в 2,48 раза вищою (Р < 0,01), н1ж у добових пташенят, а дал^ порiвняно з попереднiм
дослiджуваним перюдом, знижувалась на - 17,82% на 37-добу та вдвiчi (Р < 0,01) на 72-добу.
У качок актившсть амшаз була найвищою у дуоденальному вмюп дванадцятипалоï кишки i знижувалась в рядг хiмус > пiдшлункова залоза > печшка > слизова дванадцятипало1 кишки > залозистий шлунок. У дорослоï птицi (180-доба) амiлолiтична активнiсть найвищою була у тканиш залозистого шлунка, а далi > хiмус > шдшлункова залоза > печiнка > слизова дванадцятипалоï кишки.
Результати дослщження лiполiтичноï активностi у тканинах качок, залежно вщ вiку, представлено на рисунку 2.
100
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
добов1 6-добов1 37-добов1- 72-добов1 180-добов1
■ слизова залозистого Опщишункова Вслизова 12-палсн ■ вмшт 12-пало! Шпечшка Рис. 2. Лшол^ична активнiсть ензимiв тканин качок у зв'язку з вшом, (од.акт./(хв*г бiлка))
<гл г-
ОО П об чо
г- сс
-Ч1- СП т сг-. Г'-.
ГП п о- ГГ гп
ЧО гп с4.
-г а "1 ■гГ ~ о ОО
Встановлено, що лшолггачна актившсть у тканинах слизово! оболонки залозистого шлунка качок була найнижчою. Це обумовлено ф1зюлопею процес1в травлення у качок. Тод1 як у тканинах - тдшлунково! залози - найвищою серед показнишв у дослщжуваних нами тканинах. При цьому, характер змш активносп дослвджуваних ензим1в у тканинах тдшлунково! залози був под1бним до динашки у вмюп 12-пало! кишки, а саме - актившсть лшаз з в1ком птиц збшьшува-лась пор1вняно з попередшм дослвджуваним вжовим перюдом впродовж 72 д1б проведення дослвду. У доросло! птиц (180 доба) актившсть дещо знижувалась,
в1дпов1дно на 7 та 3%, пор1вняно з 72-ю добою, проте була вищою, шж у добових пташенят.
Розпад б1лшв корму до амшокислот ввдбуваеться шляхом пдрол1зу, тобто приеднанням Н20 за м1сцем розщеплення пептидних зв'язшв за до протеолггачних ензим1в.
На рисунку 2 представлено результати дослщжен-ня протеолггачно! активносл пвдшлунково! залози та дуоденального вм1сту дванадцятипало! кишки качок.
Встановлено, що актившсть проте!наз добового молодняку була досить високою, а в перюд повного розсмоктування жовткового жовтка (6-а доба) зроста-лана 10,49% (Р < 0,01).
Итдшлунк.залоза Яямус 12-пало! кишки
Рис. 2. Протеол^ична активнiсть ензимiв у тканинах оргашв травноТ системи качок у зв'язку з вшом
Таи змши обумовлеш вичерпуванням запасу по-живних речовин з жовткового мшка й шдготовкою системи травлення каченят до нового постнатального перюду. Щодо змши протеолггачно! активносп з в1ком птиш, то вона поступово знижувалась - у 37-добових качок на 22,7%, й у 72-добових - на 17,06%, пор1вняно з попередшм дослщжуваним в1ковим перь одом.
Водночас, протеолггачна актившсть дуоденального вмюту качок була в межах в1д 98,63 ± 2,36 до 52,14 ± 1,98 мкат/г бшка. При цьому, вона знижувалась у качок 6-, 37- та 72-добового в1ку ввдповвдно на 7,49; 28,36 (Р < 0,001) та 20,23% (Р < 0,05), пор1вняно з попередшм дослвджуваним вжовим перюдом.
У птиц ввдносна маса тдшлунково! залози значно б1льша, шж у ссавшв, що пов'язано з !! штенсивною секреторною д1яльшстю. При цьому, зауважимо, що д1яльшсть пвдшлунково!' залози зростае б1льшою мь рою за рахунок активносп наявних пдрол1тичних ензим1в, шж за рахунок збшьшення об'ему секрету.
Змши активносп протеаз слизово! оболонки два-надцятипало! кишки качок (рис. 4) з добового до 37-добового в1ку були нев1ропдними, а у птиц 72- та 180-добового в1ку знижувались у 1,5 раза (Р < 0,01) до р1вня 4,5 та 4,1мкат/г*б, пор1вняно з показниками у 37-добових качок (актившсть була найвищою 1 стано-вила 6,9 мкат/г*б).
Разом з цим, встановлено, що тки пвдвищення протеолггично! активносп в тканинах печшки припадали на 6- та 72-добовий вш качок (2,04 мкат/г*б), а зниження - на 37- та 180-добовий (1,25 мкат/г*б), що, ймов1рно, обумовлено ф1зюлопчним станом птиц (змшою пера та знесенням першого яйця).
Отже, отримаш нами результати дослщжень дають тдставу для корекцп рацюшв год1вл1 каченят з метою швелювання порушень метабол1чних процеав, яш виникають шд час онтогенетичного розвитку i харак-теризуються зниженням активносп пдролггачних ензимiв, внаслвдок чого послаблюеться розщеплення поживних речовин корму, що викликае недостатне поступления вшьних амiнокислот та пригнiчення синтезу бiлкiв у тканинах.
Висновки
Актившсть пролггичних ензимiв травно! системi качок м'ясного напряму продуктивностi мае вшову та органо-тканинну специфiчнiсть. При цьому, найвища амiлолiтична, лiполiтична та протеолггачна актив-нiсть в тканинах шдшлунково! залози та хiмусi двана-дцятипало! кишки.
Отриманi нами результати дослщжень дають подставу для корекцп рацiонiв годiвлi каченят з метою швелювання порушень метаболiчних процесiв, яш виникають шд час онтогенетичного розвитку i харак-теризуються зниженням активносп протеолггачних ензимiв, внаслвдок чого послаблюеться розщеплення поживних речовин корму, що викликае недостатне поступлення вiльних амiнокислот та пригшчення синтезу бiлкiв у тканинах.
Перспективи подальших до^джень. Необхвдно провести дослщження iнтенсивностi бiлкового обмiну в органiзмi качок у зв'язку з вшом, що дасть можли-вють розробити спосiб шдвищення продуктивностi птиш.
Бiблiографiчнi посилання
Fisinin, V.I., Guschin, V.V. (2005). Proizvodstvo myasa ptitsyi v kontse HH veka: vidyi, struktura, regionalnyie osobennosti. Ptitsa i ptitseproduktyi. 5, 9-12 (in Russian). Aliev, A. (2003). Vse o pischevarenii ptits. Ptitsevodstvo.
2, 18 (in Russian). Avzalov, R.H., Sedyih, T.A., Gizatullin, R.S. (2015). Kliniko-fiziologicheskiy status i morfobiohimicheskie pokazateli krovi utok-nesushek pri vklyuchenii v ratsion enterosrbentov. Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya. 4, 537-550 (in Russian). Kalunyants, K.A., Grebeshova, R.N., Lupova, L.M., Fe-dorova, L.G. (1973). Sposob opredeleniya aktivnosti proteinaz. A.s. 397843 SSSR (in Russian). Dovgan, N.Ja. (1978). Metod opredelenija aktivnosti a-amilazy. Enzimnye preparaty v zhivotnovodstve. Metod. rekomend., 12-14 (in Russian). Kal'nickyi, B.D. (1997). Opredelenie aktivnosti lipazy. Metody biohimicheskogo analiza (spravochnoe posobie). Borovsk, 24-26 (in Russian).
Received 26.10.2017 Received in revised form 16.11.2017 Accepted 20.11.2017
