Научная статья на тему 'Рост и развитие Пейеровой бляшки двенадцатиперстной кишки уток в возрасте 150-240 суток'

Рост и развитие Пейеровой бляшки двенадцатиперстной кишки уток в возрасте 150-240 суток Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
246
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КАЧКИ / ДВАНАДЦЯТИПАЛА КИШКА / СЛИЗОВА ОБОЛОНКА / М'ЯЗОВА ОБОЛОНКА / СЕРОЗНА ОБОЛОНКА / ПЛЯМКА ПЕЙєРА / ЛіМФОїДНА ТКАНИНА / ДИФУЗНА ЛіМФОїДНА ТКАНИНА / ВТОРИННі ЛіМФОїДНі ВУЗЛИКИ / УТКИ / ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА / СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА / МЫШЕЧНАЯ ОБОЛОЧКА / СЕРОЗНАЯ ОБОЛОЧКА / ПЕЙЕРОВА БЛЯШКА / ЛИМФОИДНАЯ ТКАНЬ / ДИФФУЗНАЯ ЛИМФОИДНАЯ ТКАНЬ / ВТОРИЧНЫЕ ЛИМФОИДНЫЕ УЗЕЛКИ / DUCKS / DUODENUM / TUNICA MUCOSA / TUNICA MUSCULARIS / TUNICA SEROSA / PEYER'S PATCH / LYMPHOID TISSUE / DIFFUSE LYMPHOID TISSUE / SECONDARY LYMPHOID NODULES

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Мазуркевич Т.А.

В стенке двенадцатиперстной кишки уток выявляется только одна Пейерова бляшка. Она имеет форму конуса, основание которого направлено к мышечной части желудка. Длина и максимальная ширина этой бляшки у птицы исследуемых возрастных групп уменьшается. Микроскопически стенка 12-перстной кишки в месте расположения Пейеровой бляшки имеет такое же строение, как и в других участках. Она образована слизистой, мышечной и серозной оболочками. Площадь, занимаемая слизистой оболочкой в месте локализации Пейеровой бляшки самая большая и с возрастом уток этот показатель уменьшается. Площади, которые занимают мышечная и серозная оболочки, значительно меньше таковой слизистой оболочки. С возрастом уток площадь мышечной оболочки возрастает, а серозной уменьшается. Лимфоидная ткань, которая образует функциональную основу Пейеровой бляшки, расположена в собственной пластинке и подслизистой основе слизистой оболочки и в мышечной оболочке стенки двенадцатиперстной кишки. Её содержание в слизистой оболочке остается почти одинаковым у исследованных возрастных групп уток. В слизистой оболочке лимфоидная ткань представлена диффузной формой и вторичными лимфоидными узелками. Содержание диффузной лимфоидной ткани во всех исследованных возрастных групп уток значительно больше содержания вторичных лимфоидных узелков. Оно увеличивается с 83,31±0,86 % у 150-суточной птицы до 93,00±0,94 % у 240-суточной. Содержание вторичных лимфоидных узелков в лимфоидной ткани слизистой оболочки уменьшается с увеличением возраста уток. В мышечной оболочке лимфоидная ткань локализована в соединительной ткани между пучками гладких мышечных клеток циркулярного слоя. Она представлена только вторичными лимфоидными узелками, содержание которых уменьшается с возрастом птицы.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

GROWTH AND DEVELOPMENT OF THE PEYER''S PATCH OF THE DUCK DUODENUM AT THE AGE OF 150-240 DAYS

Only one Peyer’s patch is defined in a duck duodenum. It has the shape of a cone, the base of which is directed to the muscular stomach (ventriculus, gizzard). Its length and largest width decreased with age of the birds (respectively, 150 daily ducks 2,40±0,06 and 1,20±0,03 cm, 240 daily 1,50±0,05 and 0,80±0,04 cm). The wall of the intestine in the Peyer’s patch location has the same structure as in other areas. It is formed by tunica mucosa, tunica muscularis and tunica serosa. The area occupied by the tunica mucosa in the Peyer’s patch localization is the largest and it decreases with age of ducks. The areas of the tunica muscularis and tunica serosa are much less such tunica mucosa. The tunica muscularis area increases and the tunica serosa area decreases with age of ducks. Lymphoid tissue, which forms the functional basis of Peyer’s patch, located in the lamina propria mucosae and tela submucosa and in the tunica muscularis. Its content in tunica mucosa remained almost at the same level in the studied age groups of ducks (in 150-day 64,49±1,23, 180-day 64,59±2,40, 210-day 64,63±1,28, 240-day 64,37±0,58 %). Lymphoid tissue of tunica mucosa represented only by diffuse form and secondary lymphoid nodules. Content of diffuse lymphoid tissue far outstrips content of secondary lymphoid nodules. It is 83,31±0,86 % in 150-day ducks and increased to 93,00±0,94 % in 240-day birds. Content of secondary lymphoid nodules in lymphoid tissue of tunica mucosa decreases with age of ducks (in 150-day 16,69±0,86 %, to 240-day 7,00±0,94 %). Lymphoid tissue localized between bundles of smooth muscle cells in the tunica muscularis. Its content decreases with age of ducks (in 150-day 44,90±0,33 %, to 240-day 22,22±1,65 %). Lymphoid tissue is represented only secondary lymphoid nodules in ducks of studied age groups.

Текст научной работы на тему «Рост и развитие Пейеровой бляшки двенадцатиперстной кишки уток в возрасте 150-240 суток»

УДК 619:611.34/.4-018:591.3:636.597

Мазуркевич Т. А., к. вет. н., доцент (tamazur@ukr.net) ©

Нацюнальний утверситет б1оресурс1е i природокористування Украгни, м. Кигв

Р1СТ I РОЗВИТОК ПЛЯМКИ ПЕЙСРА ДВАНАДЦЯТИПАЛО1 КИШКИ КАЧОК В1КОМ 150-240 Д1Б

У сттц дванадцятипалог кишки качок виявляеться ттьки одна плямка Пейера. Вона мае форму конуса, основа якого спрямована до м'язовог частини шлунка. Довжина та найбтьша ширина щег плямки у птиц до^джуваних вжових груп зменшуеться.

Мжроскотчно сттка 12-палог кишки у мющ розташування плямки Пейера мае таку ж будову, як i в тших дтянках. Вона утворена слизовою, м 'язовою та серозною оболонками. Площа, яку займае слизова оболонка в мющ локалiзацiг плямки Пейера, найбтьша i з вжом качок цей показник зменшуеться. Площi, яю займають м 'язова та серозна оболонки, значно меншi вiд таког слизовог оболонки. З вiком качок площа м'язовог оболонки зростае, а серозног - зменшуеться. Лiмфогдна тканина, яка утворюе функцюнальну основу плямки Пейера, розташована у власнш пластинц та тдслизовш основi слизовог оболонки та у м 'язовш оболонц сттки дванадцятипалог кишки. 1г вмiст у слизовш оболонц залишаеться майже однаковим у до^джених вжових груп качок. У слизовш оболонц лiмфогдна тканина представлена дифузною формою та вторинними лiмфогдними вузликами. Вмют дифузног лiмфогдног тканини у вах до^джених вжових груп качок значно бтьший вiд вмюту вторинних лiмфогдних вузлиюв. Вт збтьшуеться iз 83,31±0,86 % у 150-добовог птиц до 93,00±0,94 % у 240-добовог. Вмют вторинних лiмфогдних вузлиюв у лiмфогднiй тканин слизовог оболонки зменшуеться зi збтьшенням вжу качок.

У м'язовш оболонц лiмфогдна тканина локалiзована в сполучнш тканин мiж пучками гладких м'язових клтин циркулярного шару. Вона представлена ттьки вторинними лiмфогдними вузликами, вмют яких зменшуеться з вжом птищ.

Ключов1 слова: качки, дванадцятипала кишка, слизова оболонка, м 'язова оболонка, серозна оболонка, плямка Пейера, лiмфогдна тканина, дифузна лiмфогдна тканина, вторинш лiмфогднi вузлики.

УДК 619:611.34/.4-018:591.3:636.597

Мазуркевич Т. А., к. вет. н., доцент

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев

РОСТ И РАЗВИТИЕ ПЕЙЕРОВОЙ БЛЯШКИ ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ УТОК В ВОЗРАСТЕ 150-240 СУТОК

В стенке двенадцатиперстной кишки уток выявляется только одна Пейерова бляшка. Она имеет форму конуса, основание которого направлено к мышечной части желудка. Длина и максимальная ширина этой бляшки у птицы исследуемых возрастных групп уменьшается.

Микроскопически стенка 12-перстной кишки в месте расположения Пейеровой бляшки имеет такое же строение, как и в других участках. Она образована слизистой, мышечной и серозной оболочками. Площадь, занимаемая слизистой оболочкой в месте локализации Пейеровой бляшки самая большая и с возрастом уток этот показатель уменьшается. Площади, которые занимают мышечная и серозная оболочки, значительно меньше таковой слизистой оболочки. С возрастом уток площадь мышечной оболочки возрастает, а серозной - уменьшается. Лимфоидная ткань, которая образует функциональную основу Пейеровой бляшки, расположена в собственной пластинке и подслизистой основе слизистой оболочки и в мышечной оболочке стенки двенадцатиперстной кишки. Её содержание в слизистой оболочке

© Мазуркевич Т. А., 2016

97

остается почти одинаковым у исследованных возрастных групп уток. В слизистой оболочке лимфоидная ткань представлена диффузной формой и вторичными лимфоидными узелками. Содержание диффузной лимфоидной ткани во всех исследованных возрастных групп уток значительно больше содержания вторичных лимфоидных узелков. Оно увеличивается с 83,31 ±0,86 % у 150-суточной птицы до 93,00±0,94 % у 240-суточной. Содержание вторичных лимфоидных узелков в лимфоидной ткани слизистой оболочки уменьшается с увеличением возраста уток.

В мышечной оболочке лимфоидная ткань локализована в соединительной ткани между пучками гладких мышечных клеток циркулярного слоя. Она представлена только вторичными лимфоидными узелками, содержание которых уменьшается с возрастом птицы.

Ключевые слова: утки, двенадцатиперстная кишка, слизистая оболочка, мышечная оболочка, серозная оболочка, Пейерова бляшка, лимфоидная ткань, диффузная лимфоидная ткань, вторичные лимфоидные узелки.

UDC 619:611.34/.4-018:591.3:636.597

Mazurkevych T. A.

National University of Life and Environmental Sciences, Kyiv

GROWTH AND DEVELOPMENT OF THE PEYER'S PATCH OF THE DUCK DUODENUM AT THE AGE OF 150-240 DAYS

Only one Peyer's patch is defined in a duck duodenum. It has the shape of a cone, the base of which is directed to the muscular stomach (ventriculus, gizzard). Its length and largest width decreased with age of the birds (respectively, 150 daily ducks - 2,40±0,06 and 1,20±0,03 cm, 240 daily - 1,50±0,05 and 0,80±0,04 cm).

The wall of the intestine in the Peyer's patch location has the same structure as in other areas. It is formed by tunica mucosa, tunica muscularis and tunica serosa. The area occupied by the tunica mucosa in the Peyer's patch localization is the largest and it decreases with age of ducks. The areas of the tunica muscularis and tunica serosa are much less such tunica mucosa. The tunica muscularis area increases and the tunica serosa area decreases with age of ducks. Lymphoid tissue, which forms the functional basis of Peyer's patch, located in the lamina propria mucosae and tela submucosa and in the tunica muscularis. Its content in tunica mucosa remained almost at the same level in the studied age groups of ducks (in 150-day - 64,49±1,23, 180-day - 64,59±2,40, 210-day - 64,63±1,28, 240-day - 64,37±0,58 %). Lymphoid tissue of tunica mucosa represented only by diffuse form and secondary lymphoid nodules. Content of diffuse lymphoid tissue far outstrips content of secondary lymphoid nodules. It is 83,31±0,86 % in 150-day ducks and increased to 93,00±0,94 % in 240-day birds. Content of secondary lymphoid nodules in lymphoid tissue of tunica mucosa decreases with age of ducks (in 150-day

- 16,69±0,86 %o, to 240-day - 7,00±0,94 %).

Lymphoid tissue localized between bundles of smooth muscle cells in the tunica muscularis. Its content decreases with age of ducks (in 150-day - 44,90±0,33 %, to 240-day

- 22,22±1,65 %). Lymphoid tissue is represented only secondary lymphoid nodules in ducks of studied age groups.

Key words: ducks, duodenum, tunica mucosa, tunica muscularis, tunica serosa, Peyer's patch, lymphoid tissue, diffuse lymphoid tissue, secondary lymphoid nodules.

Вступ. Особливо! актуальное!! ниш набуло детальне вивчення морфологи, фiзiолоril та бiохiмil оргашв травного каналу свшських птах1в. Знания закономiрностей 1хнього розвитку, як оргашв, що безпосередньо забезпечують обмш речовин в оргашзм^ е бюлопчною основою для розробки повнощнно! годiвлi та тдвищення продуктивних якостей цих тварин [1]. ^iM того травна трубка в свош стшщ мютить лiмфоlднi утворення, mi асоцшоваш з 11 слизовою оболонкою i представлеш агрегованими (плямки Пейера, мигдалики) та поодинокими лiмфоlдними вузликами. Вони входять до складу периферичних оргашв iмуногенезу [2]. В них лiмфоцити тд

98

впливом антигенно! стимуляцп диференщюються в ефекторш клгтини, як та !х секреторн речовини зумовлюють розвиток мiсцевого (клiтинного) i загального (гуморального) iмунiтету. Разом з цим, iснуe гшотеза, що у периферичних органах iмуногенезу, асоцiйованими зi слизовими оболонками, можуть утворюватися В-лiмфоцити у ссавцiв, а також у птах1в пiсля редукщ! !х клоакально! сумки [3, 4].

Структура та особливост функцiй iмунних утворень оргашв травления свiйських птах1в до цього часу вивчеш ще недостатньо. Лгтературт джерела про топографiю, будову i розвиток плямок Пейера (ПП) кишечнику качок поодинок [5, 6]. Морфогенез ПП дванадцятипало! кишки качок вшом вiд вилуплення до 120 дiб описаний у наших попереднiх роботах [7, 8].

Завдання дослiдження. Вивчити морфогенез ПП 12-пало! кишки качок вшом 150-240 даб.

Матерiал i методи. Матерiал для дослiджень ввдбрали вiд 16 голiв бройлерних качок Благоварського кросу вшом 150, 180, 210 i 240 дiб (по чотири голови кожного вiку). Качок утримували в умовах, наближених до таких промислових комплексiв. 1х годували спещально приготовленими для такого вiку стандартними комбiкормами. При виконаннi роботи використовували загальноприйнят методи морфологiчних дослвджень [9, 10].

Результати дослiдження. Загальноввдомо, що дванадцятипала кишка у качок формуе петлю, яка починаеться ввд переднього слiпого мiшка м'язово! частини шлунка i приблизно на рiвнi дуги 6-7 ребра переходить у порожню кишку. Макроскотчно в стшщ ще! кишки качок виявляеться тшьки одна ПП, яка розташована на брижовш поверхнi початку кишки. Вона мае форму конуса, основа якого спрямована до м'язово! частини шлунка. Довжина та найбшьша ширина ще! плямки у птищ до^джуваних вшових груп зменшуеться (табл. 1). Так, у 150-добових качок щ показники становлять вiдповiдно 2,40±0,06 та 1,20±0,03 см, а в 240-добових - 1,50±0,05 та 0,80±0,04 см. Тобто за цей перiод довжина ПП зменшуеться на 37,5 %, а !! найбшьша ширина - на 33,33 %. Найбшьш значне зменшення довжини ПП (на 23,3 %) ввдбуваеться у качок вiком ввд 180 до 210 дiб, а найбшьшо! ширини (на 20,0 %) - у вщ1 вiд 210 до 240 дiб (табл. 1).

Таблиця 1

Макроскошчш морфометричнi показники плямки Пейера дванадцятипало!

кишки качок, см, М±т

Вж, дiб Морфометричш показники

довжина ширина

150 2,40±0,06 1,20±0,03

180 2,15±0,01 1,01±0,04

210 1,65±0,01 1,00±0,04

240 1,50±0,05 0,80±0,04

Мiкроскопiчно станка 12-пало! кишки у мющ розташування ПП мае таку ж будову як i в iнших дiлянках. Тобто вона утворена слизовою, м'язовою та серозною оболонками. Слизова оболонка сформована чотирма шарами - епiтелiем, власною пластинкою, м'язовою пластинкою та тдслизовою основою. М'язова пластинка розвинена слабо. Шдслизова основа не мiстить дуоденальних залоз, як така у ссавщв. М'язова оболонка представлена двома шарами гладко! м'язово! тканини: сильно розвиненим виутрiшнiм циркулярним та зовнiшнiм поздовжшм. Серозна оболонка утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка вкрита мезотелiем. Площа, яку займае слизова оболонка в мющ локалiзащ! ПП найбшьша i у 150-добових качок складае 64,10±0,86 %. Зi збiльшенням вiку качок цей показник зменшуеться i в 240-добових качок складае 60,80±0,95 %. Площi, як1 займають м'язова та серозна оболонки, значно мешш вiд тако! слизово! оболонки. З вшом качок площа м'язово! оболонки зростае, а серозно! - зменшуеться (табл. 2).

Пстолопчними дослвдженнями встановлено, що лiмфо!дна тканина (ЛТ), яка утворюе функцiональну основу ПП, розташована у слизовш та м'язовш оболонцi станки дванадцятипало! кишки.

99

У слизовш оболонщ ЛТ розташована у И власнш пластинщ та тдслизовш основа У дослiджених вiкових груп качок и вмiст дещо збiльшуeться вiд 64,49±1,23 % у 150— добово! птицi до 64,63±1,28 % у 210-добово!, а в 240-добових качок зменшуеться до 64,37±0,58 % (табл. 3). У птищ вказаного вшу ЛТ слизово! оболонки представлена тшьки дифузною формою (ДЛТ) та вторинними лiмфо!дними вузликами (ВЛВ). Iхнiй вмют у ЛТ слизово! оболонки неоднаковий (табл. 3).

Таблиця 2

Площа, яку займають оболонки в дшянщ плямки Пейера дванадцятипало!

кишки, %, М±т

В1к, д1б Серозна оболонка М'язова оболонка Слизова оболонка

150 1,81±0,20 34,09±0,75 64,10±0,86

180 1,18±0,18 36,50±1,28 62,32±1,14

210 1,06±0,13 37,10±1,46 61,84±1,58

240 0,96±0,04 38,24±0,99 60,80±0,95

Вмiст ДЛТ у в«х дослiджених вiкових груп качок найбшьший (табл. 3). За дослiджений перюд життя качок вiн збiлыпуеться майже на 10 %. Так, у 150-добово! птицi цей показник становиты 83,31±0,86 %, а в 240-добово! - 93,00±0,94 %.

Таблиця 3

Вмкт лiмфоlдноl тканини та и форм в слизовiй оболонцi у дiлянцi плямки Пейера

дванадцятипало'' кишки, %, М±т

В1к, д1б .Шмфовдна тканина Дифузна л1мфо!дна тканина Вторинш л1мфо!дш вузлики

150 64,49±1,23 83,31±0,86 16,69±0,86

180 64,59±2,40 90,64±0,50 9,36±0,50

210 64,63±1,28 91,52±1,45 8,48±1,45

240 64,37±0,58 93,00±0,94 7,00±0,94

Вмiст ВЛВ у ЛТ слизово! оболонки зменшуеться iз збшьшенням вiку качок. У 150-добових вiн становиты 16,69±0,86 %, а в 240-добових - 7,00±0,94 % (табл. 3).

Як ми ввдмгтили вище, ЛТ ПП дванадцятипало! кишки розташована не тшьки у слизовш оболонщ, а й у м'язовш В останнш вона локалiзована в пухкш волокнистiй сполучнiй тканинi мiж пучками гладких м'язових клiтин циркулярного шару. Мюцями ЛТ м'язово! оболонки з'еднана з ЛТ, яка локалiзована в слизовш оболонщ. У до^джених вшових груп качок ЛТ у м'язовш оболонщ представлена тшьки ВЛВ. Вмют ЛТ у м'язовш оболонщ зменшуеться iз збшьшенням вiку птищ. У 150-добово! птищ вона займае 44,90±0,33 % площi цiе! оболонки, у 180-добово! - 29,16±0,21, 210-добово! - 24,17±1,26, а в 240-добово! - 22,22±1,65.

Висновки.

1. У стшщ дванадцятипало! кишки качок виявляеться тальки одна плямка Пейера. I! довжина та найбiлыша ширина з вшом птицi зменшуються.

2. Лiмфо!дна тканина в плямцi Пейера дванадцятипало! кишки качок вшом 150240 дiб виявляеться у слизовш та м'язовш оболонках.

3. У слизовш оболонщ вах вiкових груп качок лiмфо!дна тканина представлена дифузною формою та вторинними вузликами. У м'язовш оболонщ виявляються тшьки вторинш лiмфо!днi вузлики.

4. Вмiст лiмфо!дно! тканини та окремих !! форм у плямщ Пейера дванадцятипало! кишки зменшуеться зi збiлышенням вiку качок.

Перспективи подальших дослiджень. В подальшому плануеться вивчити морфогенез iнших лiмфо!дних утворiв кишечнику качок вказаних вшових груп. А також вивчити клгтинний склад цих об'екпв у качок ввд вилуплення до 240-добового вiку.

Л1тератури

1. Пономарева Т. А. Сравнительно-возрастная морфология кишечника и его кровоснабжение у домашних уток и кур: дис.... канд. вет. наук: 16.00.02/ Пономарева Татьяна Анатольевна. - Троицк, 2004. - 241 с.

100

2. Киселёва А. Ф. Общая морфология и патология иммунитета / Киселёва А. Ф., Чернишенко Л. В., Радзиковский А. П., Кейсевич Л. В. - К.: Наукова думка, 1994. - 203 с.

3. Красников Г.А. Некоторые морфометрические подходы к оценке статуса органов иммунитета у кур / Красников Г. А., Маценко Е. В., Келеберда Н. И. // Проблеми зоошженерп та ветеринарно! медицини. Збiрник наукових праць (Ветеринарт науки) Харшвського зооветеринарного шституту. - Х.: РВВ ХЗВ1. - Випуск 7 (31). - 2001. - С.189-191.

4. Мазуркевич Т. А. Постнатальний перюд онтогенезу клоакально! сумки курей кросу «Ломан Браун» // Дис. канд. вет. наук. - Бша Церква, 2000. - 149 с.

5. Гаврилш П. М. Особливосп структурно-функщонально! оргашзащ! та морфогенезу лiмфо^дних структур слизово! оболонки тонко! кишки в мускусних качок / Гаврилш П. М., Барсукова В. В. // Науково-техшчний бюлетень НДЦ бiобезпеки та екологiчного контролю ресурав АПК. Т. I. № 1. 2011. - С.20-25.

6. Kenyon B. P. Posthatch growth of the digestive system in wild and domesticated ducks/ Kenyon B. P., Watkins E. J., Butler P. J. // British Poultry Science. - Vol. 45, Is. 3, 2004. - Р. 331-341.

7. Мазуркевич Т. А. Морфогенез плямки Пееера двадцятипало! кишки качок на раншх етапах постнатального перюду онтогенезу / Мазуркевич Т. А. // Науковi пращ Швденного фшалу НУБгП Укра!ни «Кримський агротехнолопчний ушверситет». - Сергя «Ветеринарш науки». Випуск 142. - Омферополь, 2012. - С. 129-134.

8. Мазуркевич Т. А. Морфогенез плямки Пейера дванадцятипало! кишки качок вжом 25-120 дiб / Мазуркевич Т. А. // Науковий вюник НУБiП Укра!ни. Серiя «Ветеринарна медицина, яшсть i безпека продукцп тваринництва». - К.: ВЦ НУБШ Укра!ни, 2013. - Вип. 188, Ч. 2. - С. 22-27.

9. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Г. Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1990. - 192 с.

10. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! технши i морфофункщональш методи дослiджень у нормi та при патологи / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський. -Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.

References

Ponomareva, T. A. (2004). Sravnytelno-vozrastnaia morfolohyia kyshechnyka y eho krovosnabzhenye u domashnykh utok y kur: dys.... kand. vet. nauk: 16.00.02 / Ponomareva Tatiana Anatolevna. - Troytsk, 241. (in Russian). Kyseleva, A. F., Chernyshenko, L. V., Radzykovskyi, A. P., Keisevych, L.V. (1994). Obshchaia

morfolohyia y patolohyia ymmunyteta. - K.: Naukova dumka, 203. (in Russian). Krasnykov, H. A., Matsenko, E. V., Keleberda, N. Y. (2001). Nekotorye morfometrycheskye podkhody k otsenke statusa orhanov ymmunyteta u kur / Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny. Zbirnyk naukovykh prats (Veterynarni nauky) Kharkivskoho zooveterynarnoho instytutu. - Kh.: RVV KhZVI. - 7 (31), 189-191. (in Russian). Mazurkevych, T. A. (2000). Postnatalnyi period ontohenezu kloakalnoi sumky kurei krosu

«Loman Braun» // Dys. kand. vet. nauk. - Bila Tserkva, 149. (in Ukrainian). Havrylin, P. M., Barsukova, V. V. (2011). Osoblyvosti strukturno-funktsionalnoi orhanizatsii ta morfohenezu limfoidnykh struktur slyzovoi obolonky tonkoi kyshky v muskusnykh kachok / Naukovo-tekhnichnyi biuleten NDTs biobezpeky ta ekolohichnoho kontroliu resursiv APK. T. I. № 1., 20-25. (in Ukrainian). Kenyon, B. P., Watkins, E. J., Butler, P. J. (2004). Posthatch growth of the digestive system in

wild and domesticated ducks / British Poultry Science. - Vol. 45, Is. 3, 331-341. Mazurkevych, T. A. (2012). Morfohenez pliamky Peieera dvadtsiatypaloi kyshky kachok na rannikh etapakh postnatalnoho periodu ontohenezu / Naukovi pratsi Pivdennoho filialu NUBiP Ukrainy «Krymskyi ahrotekhnolohichnyi universytet». - Seriia «Veterynarni nauky». Vypusk 142. - Simferopol, 129-134. Mazurkevych T. A. (2013). Morfohenez pliamky Peiiera dvanadtsiatypaloi kyshky kachok vikom 25-120 dib / Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia «Veterynarna medytsyna, yakist i bezpeka produktsii tvarynnytstva^>. - K.: VTs NUBiP Ukrainy, Vyp. 188, Ch. 2. - S. 2227. (in Ukrainian).

Avtandylov, H. H. (1990). Medytsynskaia morfometryia. M.: Medytsyna, 192. (in Russian). Horalskyi, L. P. Khomych, V. T., Kononskyi, O. I. (2005). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii. Zhytomyr : Polissia, 288. (in Ukrainian).

Стаття надшшла до редакцп 16.03.2016

101

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.