CC BY
23
УДК 636.5.087.7:577.15
Стояновський В.Г., д. вет. н., професор, Колотницький В.А., к. вет. н., доцент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького, м. Льеге, Украгна
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗМ1НИ АКТИВНОСТ1 ФЕРМЕНТ1В ВМ1СТУ ТА СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ТОНКИХ КИШОК МОЛОДНЯКУ ПТИЦ1 З
В1КОМ
У робот1 представлено результати дослгдження актиеност1 фермент1е ем1сту та слизоеог оболонки тонких кишок молодняку птиц у критичт пергоди росту г розеитку. Встаноелено, що протегназна актиетсть ем1сту деанадцятипалог, порожньог та клубоеог кишок лише на 30-90 добу життя курочок перееищуе на 18-40 % протеъназну актиетсть дорослих курей.
Дипептидазна актиетсть слизоеог оболонки тонких кишок 10-добоеих курчат нижча на 29-39 %, тж у дорослог птищ, а з 30 доби еона поступоео тдеищуеться, досягаючи у 120-добоеому егцг ееличину актиеност1 дорослих курей.
Актиетсть амыази г лтази ем1сту тонких кишок курчат 10-30-добоеого егку нижча, тж у дорослог птиц егдпоегдно на 31-46 % г 50-57 %, на 45-60 доби життя еона знаходиться на ргенг одноргчних курей, а у 90-120-добоеого молодняку птиц гх ееличина була на 28 г 40 % еищою е1д дорослог птищ.
Ключовi слова: птиця, ггдролази, протегназна актиетсть, амыолтична актиетсть, лтолтична актиетсть, дипептидазна актиетсть.
УДК 636.5.087.7:577.15
Стояновский В.Г. д. вет. н., професор, Колотницкий В.А. к. вет. н., доцент Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З.Гжицкого, г. Льеое, Украина
ИССЛЕДОВАНИЕ ИЗМЕНЕНИЯ АКТИВНОСТИ ФЕРМЕНТОВ СОДЕРЖАНИЯ И СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ТОНКОГО ОТДЕЛА КИШЕЧНИКА МОЛОДНЯКА ПТИЦЫ С ВОЗРАСТОМ
В работе предстаелены результаты исследоеания актиености ферментое содержания и слизистой оболочки тонкого отдела кишечника молодняка птицы е критические периоды роста и разеития. Устаноелено, что протеиназная актиеность содержимого деенадцатиперстной и тощей кишок только на 30-90 сутки жизни цыплят прееышает на 18-40 % актиеность езрослых кур.
Дипептидазная актиеность слизистой оболочки 10-суточных цыплят ниже на 29-39 %, чем у езрослой птицы, а с 30 суточного еозраста она постепенно поеышается, достигая е 120-суточном еозрасте уроеень актиености езрослых кур.
Актиеность амилазы и липазы 10-30 - суточных цыплят ниже, чем у езрослой птицы соотеетстеенно на 31-46 % и 50-57 %, на 45-60 сутки жизни
© Стояновський В.Г., Колотницький В.А., 2014
302
она находится на уровне однолетних кур, а в 90-120 - суточных цыплят их уровень был на 28 и 40 % выше чем у взрослой птицы.
Ключевые слова: птица, гидролазы, протеиназная активность, амилолитическая активность, липолитическая активность, дипептидазная активность.
UDC 636.5.087.7:577.15
Stoyanovskyy V.G., Kolotnytskyy V.A.
Lviv National University of Veterinary Medicine and biotechnology named of Gzitskyy S.Z.
ANALYSIS OF CHANGES IN THE CONTENT AND ENZYME ACTIVITY MUCOSA OF THE SMALL INTESTINES OF YOUNG BIRDS WITH AGE
The paper presents the results of a study of enzyme activity content and mucosa of the small intestines of young birds at critical periods of growth and development. Established that proteinase activity content duodenal, and intestines empty only at 30-90 days of life chickens to exceed 18-40 % activity adult chickens.
Activity mucosa of the small intestines of 10-day-old chicks for 29-39 % lower than in adult birds, and 30 days, it gradually increased, reaching the 120-day age value activity adult chickens.
Amylase and lipase content of thin intestines of chickens daily 10-30 age lower than in adult birds, respectively, 31-46 % and 50-57 % at 45-60 days of life, it is at a year old furnace, and in 90-120- daily young birds their size was 28 and 40 % higher than the adult birds.
Key word: bird, hydrolase, proteinase activity, amylase activity, lipolytic activity.
Вступ. Змша функщонально! активност тонких кишок молодняка птищ у pi3Hi Bi^Bi перюди зумовлена впливом pi3H^ ендогенних i екзогенних чинниюв стресорного характеру, що дозволяе трактувати !х як критичш. Вони пов'язаш 3i швидким морфофункщональним ростом травно! системи, рiзкою змшою складу корму, початком формування постшного пера, наростанням м'язово! тканини, ростом репродуктивно! системи, подготовкою до яйцекладки тощо (1, 2, 3).
У зв'язку з цим, функщональна адаптащя травного каналу ремонтного молодняку птищ у рiзнi критичш перюди можлива лише за швидких змш протеосинтезу гщрол^ичних ферменив в органах травлення, насамперед тонких кишках, забезпечуючи належний рiвень перетравлення i засвоення поживних речовин корму, здоров'я та майбутньо! продуктивност птищ (2, 4, 5).
Метою роботи було з'ясувати штенсившсть порожнинного i пристшкового травлення у тонких кишках ремонтного молодняку птищ у критичш перюди росту.
Матер1ал i методи. Дослщи проводили на штактному молодняку курчат кросу „ISA BROWN". Птицю утримували згщно з технолопею кл^кового утримання з вшьним доступом до корму та води. Годiвля птищ забезпечувалась стандартним комбжормом згщно з нормами та вщповщно до перюду вирощування.
303
У BMiCTi кишечника визначали загальну амшол^ичну актившсть за методом Смiта-Роя (1949), протешазну - за методом Кунiтца (1973), лшол^ичну - за методом Т^ца (1997). У слизовiй оболонцi тонких кишок визначали дипептидазну активнiсть - за методом Тарвид, Кушак (1983).
Результати дослщжень. Одержат даш свщчать про те, що у ранньому постнатальному перiодi (10 дiб) у курчат добре виражене порожнинне травлення бшюв, про що свщчить актившсть протешаз вмiсту дванадцятипало1, порожньо1 i клубово1 кишок, яка була на рiвнi доросло1 птицi (див. табл.).
У наступш критичнi перiоди росту курчат виявлено вiрогiдне зростання протешазно1 активностi вмiсту тонких кишок, порiвняно з однорiчною птицею. Найвищою вона спостер^алась у дванадцятипалiй кишцi - 45-90-добових, у порожнiй - 30-60-добових, у клубовiй - 45 i 60-добових курчат. Так, якщо у доросло1 птицi активнiсть протешаз вмюту дванадцятипало1 кишки становила 17,73 мккат/г бшка, то у 45- i 90-добових курчат вiдповiдно 23,21-25,10 мккат/г бшка (р<0,025), порожньо1 кишки - 15,01 мккат/г бшка - у однорiчноï птищ проти 23,08-24,37 мккат/г бшка (р<0,05) вщповщно у 30-60-добових курчат, а у клубовш кишщ - 11,77 мккат/г бшка - у дорослоï птищ порiвняно з 21,40 i 22,33 мккат/г бшка (р<0,01) - у 45 i 60-добових курчат. У 120-добових курчат вiдмiчено стабшзащю протеïназноï активностi вмюту тонких кишок, яка фактично була в межах активност дорослоï птищ. Характерним е також той факт, що у доросло^' птищ гiдролiз пептидiв до амiнокислот у порожниш тонких кишок знижуеться у дистальному напрямку, про що свiдчить актившсть протешаз вмюту дванадцятипало!, порожньоï i клубовоï кишок - 17,73; 15,01 i 11,77 мккат/г бшка. Разом з тим, у молодняку птищ 30-90-добового вжу порожнинний гiдролiз бшка був стабшьно високий у рiзних вiдрiзках тонких кишок, що може свщчити про зростання потреб ростучого оргашзму молодняка птицi у пластичному матерiалi.
Iнтенсивнiсть гiдролiзу полiсахаридiв у порожниш тонких кишок курчат раннього постнатального розвитку значно нижча, шж у дорослоï птицi, на що вказуе низька актившсть амшаз вмкту дванадцятипало!, порожньоï i клубовоï кишок. Ц данi свiдчать про нездатшсть курчат раннього постнатального перiоду розвитку штенсивно гiдролiзувати полiсахариди у порожниш кишечника, що може бути застереженням про включення значноï кiлькостi вуглеводiв у рацiон курчат даного вшу.
Встановлено, що у дванадцятипалiй кишщ 10-добових курчат амiлолiтична активнiсть вмкту знижуеться порiвняно з дорослою птицею на 46% (р<0,01), у 30-добових - на 31 % (р<0,05); у порожнiй кишцi вiдповiдно -на 47 % (р<0,001) i 37 % (р<0,02), а у клубовiй кишцi - на 51 % (р<0,01). У наступнi 45-120-добовi критичнi перiоди росту курчат амшол^ична активнiсть вмiсту тонких кишок була на рiвнi величини активностi однорiчноï птицi.
Зростання активностi амiлази вмюту порожнини тонких кишок у рiзнi критичнi перiоди життя ремонтного молодняку, на нашу думку, пов'язано з пщвищеними потребами курчат у метаболiчнiй енерги в зв'язку з функщональною адаптацiею 1х органiзму до стресорних умов, яю е характерними для даного перюду росту i розвитку птищ.
304
Hay^em вicнuк ЛНУВМБТ Шет С.З. fжuцькoгo
Tom 16 № 3 (60) 4a^una 2, 2014
3G5
1нтенсившсть гiдролiзу лшвдв у порожниш тонких кишок, подiбно як i полiсахаридiв, була значно нижчою у 10- i 30-добових курчат порiвняно з дорослою птицею, про що свщчить низька актившсть лшази вмюту рiзних дiлянок кишечника. У вмкт дванадцятипалоï кишки активнiсть лшази у курчат даного вжу була вщповщно нижчою на 57 % i 54 % (р<0,001); у порожнш - на 42 % i 44 % (р<0,001) i у клубовш - на 59 % i 56 % (р<0,001), шж в однорiчноï птищ. Починаючи з 45-добового вiку лiполiтична актившсть вмюту тонких кишок пiдвищувалась порiвняно з 30 добою життя курчат, з максимумом зростання на 90 добу. Зокрема, у вмкт дванадцятипалоï кишки вона пщвищувалась на 28 % (р<0,05), у порожнiй кишщ - на 28 % (р<0,01), у клубовш - на 71 % (р<0,001), що свщчить про достатньо високий рiвень гiдролiзу жирiв у порожнинi тонких кишок ремонтного молодняку птищ.
Про характер пристшкового травлення у птищ, до певноï мiри, свiдчить активнiсть дипептидаз. Нами встановлено, що дипептидазна актившсть слизовоï оболонки була найвищою у молодоï i дорослоï птицi у порожнш кишщ i дещо нижчою у дванадцятипалш i клубовш кишках. Одержат даш свщчать про те, що заключш етапи гiдролiзу дипептидiв у птищ рiзного вiку вщбуваються найбiльш iнтенсивно у порожнiй, менше - у клубовш i найменше - у дванадцятипалш кишках. Це узгоджуеться з даними л^ератури (Стояновський В.Г., 2000), яю вказують на морфофункщональне значення даних вiдрiзкiв тонких кишок у процесах травлення с.- г. тварин i птищ.
Пристшкове травлення дипептидiв у дванадцятипалш кишщ було нижче у 10-добових курчат, тодi як у наступш дослщжуваш перюди актившсть дипептидаз слизовоï оболонки пщвищувалась i була в границях величин активност дорослоï птицi. У слизовш оболонцi порожньоï i клубовоï кишок активнiсть дипептидаз у 10-добових курчат зменшувалась порiвняно з дорослою птицею вщповщно на 39 % i 21 % (р<0,01). У наступш вiковi перюди молодняку птищ рiзниця величин активност дипептидаз зменшувалась, проте у 60-добових курчат вона була вщповщно на 16 % i 14 % (р<0,01) нижчою, шж у дорослоï птицi.
Висновки:
У критичнi перiоди онтогенезу птицi неоднаково змiнюються темпи порожнинного i пристшкового травлення у тонких кишках, про що свщчить актившсть ферменив вмюту i слизовоï оболонки:
1. Встановлено, що у курчат 10-добового вжу протешазна активнiсть вмiсту дванадцятипало1, порожньоï та клубовоï кишок суттево не вiдрiзняеться вiд активностi дорослих курей, а на 30-90 добу життя курочок вона перевищуе ïï на 18-40 %.
2. Дипептидазна актившсть слизовоï оболонки тонких кишок 10-добових курчат нижча на 29-39 %, шж у дорослоï птищ, аз 30 доби вона поступово пщвищуеться, досягаючи у 120-добовому вщ величину активностi дорослих курей.
3. Актившсть амшази i лшази вмкту тонких кишок курчат 10-30-добового вiку нижча нiж у дорослоï птицi вiдповiдно на 31-46 % i 50-57 %, на
306
45-60 доби життя вона знаходиться на piBHi однорiчних курей, а у 90-120-добового молодняку птищ ïx величина була на 28 i 40 % вищою вщ доросло1 птищ.
Л1тература
1. Пасiчна Ю.Я.Активнiсть гщролаз травних органiв курей-несучок при внесенш у рацiон бiомаси дрiжджiв Phaffia rhodozyma та ферментного препарату „Ровабю" / Пасiчна Ю.Я., Колотницький В.А., Стояновський В.Г. // Вюник Дншропетровського державного аграрного унiверситету. - Дншропетровськ, 2005. - №2. - С. 152-156.
2. Пасiчна Ю.Я. Актившсть гiдролаз курей-несучок при внесеннi у ращон бiомаси дрiжджiв та ферментного препарату / Ю.Я.ПаЫчна, В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський // Ефективне шжОвництво. - 2006. -№4(16). - С. 56-59.
3. Паачна Ю.Я. Адаптивш змши активностi гiдролаз органiв травлення курей за ди алiментарниx чинникiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ветер. наук: спец.03.00.13 «Фiзiолоriя людини i тварин» / Ю.Я.Паачна. -Львiв, 2008. - 18с.
4. Uni Z. Small intestinal development in the young chick: crypt formation and enterocyte proliferation and microbion / Z.Uni, A.Geyra, H.Ben-Hur // Brit.Poult Sci. - 2012. - Vol.41, №5. - Р.544-551.
5. Vaughan E.E. Molecular view of the intestinal ecosystem / E.E.Vaughan, F.E.Schut, H.G.Heilig // Curr. Issues Intest.Microbiol. - 2011. - №1. - Р.1-12.
Рецензент - д.вет.н., професор Гунчак В.М.
307
