CC BY
55
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8428 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.087.7
The use of protein-vitamin-mineral feed additives in animals
A.V. Hutsol, K M. Syrovatko, V.S. Vuhliar
Vinnitsa National Agrarian University, Vinnitsa, Ukraine
Article info
Received 13.02.2018 Received in revised form
09.03.2018 Accepted 13.03.2018
Vinnytsia National Agrarian University, Soniachna Str.,3, Vinnytsya, 21000, Ukraine. Tel.: +38-067-990-82-81 E-mail: GutsolAV@rambler.ru Makcimovna@ukr. net Vasja.vugljar@rambler.ru
Hutsol, A. V., Syrovatko, K.M., & Vuhliar, V.S. (2018). The use of protein-vitamin-mineral feed additives in animals. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 154-160. doi: 10.15421/nvlvet8428
The article provides overview and analysis of scientific publications and developments on the use of protein-vitamin-mineral supplements for farm animals and poultry. The analysis of various components that were introduced into diets containing of protein-vitamin-mineral supplements in feeding farm animals and the importance of biological significance for the livestock sector and the as a whole is carried out. It is summarized and analyzed the foreign and domestic editions, namely - information on the qualitative part taken by protein-vitamin -mineral supplements in the total production of feed for farm animals and poultry. The recipes, composition of the component ratio for different species of animals and poultry as well as the percentage for certain sex-age groups of animals are given. It is established that the expediency of proper mixing of feed positively affects the quality of the finished product and, therefore, the provision of animal increment, which are the main requirements of the modern livestock market in Ukraine and abroad. Modern researches of scientists and practitioners on protein-vitamin-mineral supplements, as well as the market of domestic andforeign manufacturers of products forfarm animals and poultry are analyzed. The dependence of introducing into the feed additive of new components, which both improve productivity, digestibility, and improve the quality of finished products, is studied and therefore reduces feed costs by 1 kg of live weight. The data of digestibility of fed protein-vitamin-mineral supplements in the composition of rations, hemato-logical parameters of blood, morphological data, as well as productive indicators are average daily increments, depending on the growth phase of farm animals and poultry. The article presents advanced establishments-developers of protein-vitamin-mineral supplements, as well as producers of new high-quality equipment for mixing BWMD and components of the diet for different periods and sex-age groups of farm animals and poultry in the domestic andforeign markets.
Key words: biologically active substances, protein supplements, energy supplements, mineral and vitamin supplements, enzyme preparations, probiotics, prebiotics, combined supplements.
Використання бшково-вггамшно-мшеральних добавок у тваринництвi
А.В. Гуцол, К.М. Сироватко, В.С. Вугляр
Втницъкий нацiональний аграрний ун1верситет, м. Втниця, Украгна
У статтi наведено оглядову тформащю, а також аналiз наукових виданъ та розробок щодо використання бтково-вШамтно-мтералъних добавок для стъсъкогосподарсъких тварин та птищ Проведено аналiз ргзних складових,як вводились до ращотв у складi бтково-втамтно-мтералъних добавок у годiвлi стъсъкогосподарсъких тварин, а також гх важливостi для галузi тваринни-цтва та економти в цтому. Наведено рецептури, склад i спiввiдношення компонентiв для рiзних видiв тварин та птищ, а також вiдсоткове вiдношення для певних статевовтових груп тварин. Встановлено, що доцтътстъ ятсного змiшування корму позитивно впливае на ятстъ готового продукту, а тому i забезпечення приростiв тварин, як е основними вимогами сучасного ринку тва-ринництва як в Укра'М так i закордоном. Проаналiзовано сучасш до^дження науковщв та практиюв з бтково-вШамтно-мтералъних добавок, а також ринок втчизняних та зарубiжних виробнимв продукцп для стъсъкогосподарсъких тварин та птищ. Показано залежтстъ введення в кормову добавку нових компонентiв, яш не ттъки тдвищуютъ продуктивтстъ, перетравтстъ, а й покращуютъ ямстъ готовог продукцИ, а тому i зменшуе витрати корму на 1 кг живог маси. Приведено даш перетравностi згодовуваних бтково-вШамтно-мтералъних добавок у складi ращожв, гематолог1чж показники кров1 морфологiчнi дат, а також продуктивн показники - середнъодобовi приросты, залежно вiд фази росту стъсъкогосподарсъких тварин та птищ У статтi
наведено nepedoei установи-розробники бтково-вШамтно-мтеральних добавок, а також виробники нового ямсного обладнання для змiшування БВМД та компонентiв рацюну для стьськогосподарських тварин та птищ .
Ключовi слова: бiологiчно активт речовини, проте'^новi добавки, енергетичт добавки, мтеральт, вШамтт добавки, фермен-тт препарати, пробютики, пребютики, комбтоваш добавки.
Вступ
Забезпечення бюлопчно! повноцшносп рацюшв, а отже i тдвищення продуктивносп тварин, сьогодш можлив1 пльки за об грунтування наукового тдходу до виршення питань годiвлi. Обмежений набiр зерно-вих iнгредieнтiв збвднюе споживання необхвдних поживних i бiологiчно активних речовин,що е актуальною проблемою галузг Для балансування недостачi необхiдних речовин у кормах вдаються до введення бiлково-вiтамiнно-мiнеральних добавок (БВМД) (Volynkina and Kazakova, 2014).
Ниш в Укрш'ш та за кордоном з метою максимального та економiчного використання кормiв, розроб-ляються БВМД в залежностi ввд потреби тварин в енерги, протегш, вiтамiнах, мiнеральних та iнших речовин з урахуванням вiкових груп, генотипу, хiмiч-ного складу мiсцевих кормiв, екологiчного аспекту.
Ученi i спешалюти в галузi годiвлi тварин ставлять важливе завдання - дати науково-теоретичне обгрун-тування та розробити практичш рекомендацп щодо вдосконалення ранiше розроблених i використання новостворених БВМД.
Аналгз основных досл1джень i публжацш, у яких за-початковано розв'язання проблеми. Все частше сьогодш використовуються БВМД, за допомогою яких можна збалансувати нестачу певних речовин рацiону. БВМД переважно в своему складi мiстять вгтамши, мiнерали, амiнокислоти, кориснi мiкроорганiзми. При 1х згодовуваннi, додатково до основного рацюну, спостерiгаеться покращання перетравностi та засво-ення поживних речовин, вгташшв, забезпечуеться профiлактика отруень у тварин, посилення iмунiтету (Kyryliv et al., 2010).
Науковими дослвдженнями з розробки та використання нових бюлопчно активних добавок займаеться чимало науковшв. Серед них слiд вiдмiтити Я.1. Ки-рилiва, М.О. Мазуренка, А.В. Гуцола, та iншi.
Метою дослвджень дано! статтi е аналiз лгтератур-них джерел, як1 присвяченi науковим дослвдженням з розробки та використання у годiвлi тварин бшково-вгтамшно-мшеральних добавок вiтчизняного та зару-бiжного виробництва.
Результата та ix обговорення
Головний фактор розвитку будь-яко! галузi тва-ринництва - збалансована повноцшна годiвля. В су-часних умовах виробництва постае низка нових проблем суттевого тдвищення перетравносп кормiв, !х конверсп та економiчноl ефективностi (Kucheriavyi et al., 2013).
Нормою годiвлi називаються шлыасть поживних речовин та енерги, яка задовольняе потреби тварин, зумовлеш li фiзiологiчним станом та господарським використанням. Практичне застосування норм годiвлi
здiйснюеться кiлькiсним i як1сним тдбором кормiв та балансуючих добавок у склащ рацiону. Розвиток кор-мово! бази впливае на структуру рацюну i формуе тип годiвлi.
Потреба - це шльшсть енергil та поживних речовин, необхвдних твариш для покриття витрат на тдт-римання життя, виробництво продукц!!, здшснення вiдтворювальних функцiй, збереження здоров'я (Kostenko et al., 2007).
У виробнищга свинини на годiвлю припадае 6070% усiх витрат, i найб№ша к1льк1сть корму спожи-ваеться саме в перюд вiдгодiвлi, тобто штенсивного росту. Рiвень засвоення кормiв, конверт корму й середньодобовi прирости е ключовими показниками ефективностi годiвлi. Одним iз елементiв ефективного споживання корму е правильне балансування пожив-них речовин, що входять до нього (Babkov, 2015).
Добре використовуючи бiльшiсть поживних речовин кормiв, свинi, на ввдмшу в1д жуйних, особливо чутливi до нестачi у рацiонах незамшних амiнокислот i вiтамiнiв групи В, осшльки цi речовини в !х органiз-мi не синтезуються i мають надходити з кормом або добавками i препаратами. Маючи високу iнтенсив-нiсть життевих процесiв, свиш дуже вимогливi до повноцiнностi годiвлi та умов утримання (Ibatulin et al., 2015).
Бшки та амшокислоти потрiбнi для всiх моногаст-ричних тварин постiйно. Споживання !х iз кормом повинно бути за необхщно! концентрацil незамiнних амiнокислот, серед яких особливе мюце займають лiзин, метюнш, цистин, треонiн i триптофан. Це пов'язано iз тим, що у шлунково-кишковому трактi амiнокислоти не синтезуються, а якщо i синтезуються, то в дуже мiзерних кшькостях. Дефiцит в рацiонi хоча б одше1 iз незамiнних кислот понижуе засвоення i бiологiчну цiннiсть бшку (Shuplyk et al., 2016).
Для отримання високих рiвнiв надо1в основш ви-моги з органiзацil повноцшно1 годiвлi високопродук-тивних корiв передбачають:
• забезпечення нормовано1, оптимально висо-ко! концентрацil обмiнноl енергii, протешу, вуглево-дiв, мiнеральних речовин (макро- i мiкроелементiв), вiтамiнiв у перерахунку на 1 кг сухо! речовини кор-мiв;
• використання концентратiв у виглядi повно-цiнних комбiкормiв з включенням премiксiв i бiлково-вгтамшно-мшеральних добавок.
Нормування годiвлi корiв за перюдами виробничо-го циклу проводиться зпдно iз сучасними нормами годiвлi для рiзних видiв сiльськогосподарських тварин (Provatorov et al., 2007). Впм, у процесi практичного застосування норм годiвлi у виробничих умовах, нами встановлено, що протешове живлення корiв доцiльнiше проводити зпдно з нормами годiвлi дiй-них i тiльних сухостiйних корiв (Ibatullin et al., 2013).
npaicrmca cвiдчить, щo acopтимeнт кopмiв y гату-paльнoмy вигJIядi, xiмiчний cклaд яки нe вiдпoвiдae бютичним нopмaм твapин, нe мoжe зaдoвoльнити ïx пoтpeбy вciм кoмплeкcoм peглaмeнтoвaниx eлeмeнтiв живлeння, y зв'язку з цим дeфiцит кapoтинy CTaTO-вить 40-60%, фocфopy i cipra - 20-40%, лiзинy - 2435%, мeтioнiнy - 11-22%, мiдi - 10-54%, цинку - 1447%, мapгaнцю - 35-45%, кoбaльтy - 30-40%, году -32-45%.
Heзбaлaнcoвaнicть paцioнiв знижye нe тiльки нa 30-35% cepeдньoдoбoвi пpиpocти, a й га 50% збшь-шye витpaти кopмiв нa oдepжaнy пpoдyкцiю. Одним iз cпocoбiв пiдвищeння eфeктивнocтi викopиcтaння пoживниx peчoвин кopмiв e зacтocyвaння в гoдiвлi твapин бiлкoвo-вiтaмiннo-мiнepaльниx дoбaвoк. Юль-кicть ïx пocтiйнo зpocтae. А eфeктивнicть визнaчaeть-cя пpи пpoвeдeннi нayкoвo-гocпoдapcькиx дocлiдiв нa твapинax (Hutsol et al., 2013).
Бiлкoвo-вiтaмiннo-мiнepaльнi дoбaвки - цe дoпoв-нeння дo paцioнy, щo peгyлюють кiлькicть i ^вв^-нoшeння в ньoмy тож^н^ i бioлoгiчнo aктивниx peчoвин, яш зaбeзпeчyють пiдвищeння пpoдyктивнoc-тi ciльcькoгocпoдapcькиx твapин. Дo ïx cклaдy ввoдять бaгaтi пpoтeï'нoм pocлиннi i твapиннi кopми - зepнo-бoбoвi, шpoти, мaкyxa, pибнe, м'яco-кicткoвe i тpaв'янe бopoшнo, дpiжджi, cинтeтичнi aмiнoкиcлoти, вишти, мiнepaльнi peчoвини, лiкyвaльнo-пpoфiлaктичнi зacoби, фepмeнтнi пpeпapaти, arn™^ cидaнти й iншi бioлoгiчнo aктивнi peчoвини.
Для вдaлoгo пoeднaння ycix кoмпoнeнтiв БBMД нeoбxiднo дoтpимyвaтиcя нacтyпниx пoлoжeнь:
• кoмпoнeнти дo cклaдy бaлaнcyючoï дoбaвки ввoдятьcя в кiлькocтяx, щoб вoни були фiзioлoгiчнo бiльш aдeквaтними для iнтeнcивнoï' вiдгoдiвлi;
• дoдaвaння aмiнoкиcлoт лiзинy, мeтioнiнy i тpeoнiнy дoзвoляe бiльш пoвнo зaбeзпeчити opгaнiзм в пepioд вiдгoдiвлi aмiнoкиcлoтaми вiдпoвiднo дo ïxньoï' пoтpeби, бeз нaдлишкy чи шагач^ зaвдяки цьoмy мoжнa знизити нopмy ввeдeння дopoгиx бшто-вт кopмiв i нopмy ввeдeння y низькoпpoтeï'нoвий paцioн бaлaнcyючoï дoбaвки;
• пiдвищeння eнepгeтичнoï' цiннocтi дoбaвки зa paxyнoк yвeдeння жиpниx киcлoт - eнepгeтичний кoмпoнeнт, щo cпpaвляe aзoтocтpимyвaльний eфeкт (Stukeji et al., 2010; Trottier and Manjarn, 2014).
Зaлeжнo вiд вмicтy в кopмoвiй дoбaвцi пpoтeïнy, бioлoгiчнo aктивниx peчoвин i пoтpeби в циx peчoви-нax, вiдcoтoк yвeдeння БBMД в зepнoвий paцioн мoжe cтaнoвити ввд 5 дo 40% мacи ocнoвнoгo pamo^.
БMBД для коpiв. Бiлкoвo-вiтaмiннo-мiнepaльнa дo-бaвкa пpизнaчeнa для ввeдeння в кoмбiкopми i кopмo-cyмiшi для дiйниx кopiв. Hopмa ввeдeння ïï cтaнoвить 10-20% ввд питoмoï вaги кoмбiкopмy a6o кopмocyмi-шi, a тaк c^o в кiлькocтi, нeoбxiднiй для бaлaнcyвaн-ня paцioнy. Дo cклaдy БЫВД вxoдять бiлки, piзнoмa-нiтнi вiтaмiни тa мiнepaльнi peчoвини, apoмaтизaтop.
БMBД для тсучок. Kypкa-нecyчкa вiд iншиx аль-cькoгocпoдapcькиx твapин вiдpiзняeтьcя виcoкoю iнтeнcивнicтю життeвиx ^oro^, як1 пoв'язaнi тaкoж iз ïï виштою пpoдyктивнicтю. Для пiдтpимки життя i виpoбництвa яйця нecyчкa швинга oтpимyвaти дoc-
тaтню кiлькicть eнepгiï i нeoбxiдний кoмплeкc шжив-нт peчoвин - бiлoк, мiнepaльнi peчoвини, вiтaмiни, aмiнoкиcлoти тa iншi.
БMBД для бpойлepiв. Зacтocyвaння пpeмiкciв i бш-кoвo-мiнepaльнo-вiтaмiнниx дoбaвoк TM «Koнcтaнтa» в бpoйлepнoмy виpoбництвi e зaпopyкoю eфeктивнoгo гocпoдapювaння. БMBД для бpoйлepiв нaбyли шиpo-кoгo пoшиpeння зa paxyнoк виcoкoï eфeктивнocтi викopиcтaння. Ц чyдoвe piшeння, зa дoпoмoгoю ято-гo мoжнa знaчнo пвдвищити пpoдyктивнicть, щo, ввд-пoвiднo, збiльшить зpocтaння пpибyткy вaшoгo шдп-pиeмcтвa.
Kpiм тoгo, БMBД для бpoйлepiв дoбpe зacвoюють-cя в opгaнiзмi як мoлoднякa, тaк i дopocлoï птищ, щo зaпoбiгae пpoблeмaм iз тpaвлeнням. Пiдпpиeмcтвo «Koнcтaнтa» виpoбляe БMBД, викopиcтoвyючи вгга-мiни пpoвiдниx eвpoпeйcькиx виpoбникiв. БMBД для бpoйлepiв poзpoбляютьcя з ypaxyвaнням вiкoвиx гот-pe6 птищ в rax чи шшт вiтaмiнax, мiкpo- i мaкpo-eлeмeнтax. Зaвдяки цьoмy гoдiвля, гoдyвaння 6poräe-piв oптимaльнo збaлaнcoвaнa.
БMBД для œurnû. Boни e бaгaтим джepeлoм eœp-гй', щo cпpиятливo пoзнaчaeтьcя ra зaгaльнoмy cтaнi i poзвиткy цт твapин. Цi БBMД ввaжaютьcя дocить пpaктичними, тoмy щo дoбpe змiшyютьcя з кopмoм. Бiлкoвo-вiтaмiннi дoбaвки peroMei^^a^ для cœ^a-лiзoвaниx пiдпpиeмcтв i piзниx фepмepcькиx rocro-дapcтв. Miнepaльнi дoбaвки шиpoкo викopиcтoвyють-cя в cyчacнoмy гocпoдapcтвi. Цe cвiдчить пpoтe, щo вoни, пpидaтнi для пpигoтyвaння piзниx пoвнoцiнниx кopмiв для cвинeй i кopиcтyютьcя вeликим пoпитoм, вдт тoгo, i пpaктичнi y викopиcтaннi. Для вeликиx гocпoдapcтв з вишким piвнeм тexнoлoгiï' yтpимaння -pe^mn тiльки aApecrn зa yмoви raAanra пoвниx дa-ниx пpo гocпoдapcтвo. Ддя БMBД cпpямoвaнa нa npo-фiлaктикy piзниx пopyшeнь oбмiнy peчoвин, a тaкoж cпpияe пiдвищeнню peзиcтeнтнocтi вcьoгo opгaнiзмy. БMBД cпpиятливo впливae нa здopoв'я, picт i швш-цiнний poзвитoк твapин, cпpияe габуттю cтaбiльнo виcoкиx i знaчниx ^^ocra, a тaкoж знижye чacтoтy виниктення випaдкiв зaxвopювaнь i пaдeжy твapин (Sait «Ahrofemeli»).
Склaд бiлкoвo-вiтaмiннo-мiнepaльниx дoбaвoк piз-нитьcя зaлeжнo ввд cтaтeвoвiкoвoï гpyпи твapин, a caмe:
для cвинeй:
• Пpeдcтapтep (1 - 10 кг) - 30%,
• Стapтep (10 - 30 кг) - 25%
• rpoyep (30 - 60 кг) - 15%
• Фiнiшep (60 - 115 кг) - 10%
• Лaктyючi cвинoмaтки - 15%
• nopocrn cвинoмaтки - 10%
для птищ:
• Стapтep (0 - 14 дiб) - 35%
• rpoyep (15 - 35 дiб) - 30%
• Фiнiшep (36 дiб дo зaбoю) - 30%
Ha ^arar^i для oптимiзaцiï гoдiвлi викopиcтoвy-ють cтaндapтнi бiлкoвo-вiтaмiннo-мiнepaльнi дoбaвки вiтчизнянoгo тa зaкopдoннoгo виpoбництвa. Boни пpизнaчeнi для ycyнeння y paцioнax дeфiцитy пpoтeï'-ну, вiтaмiнiв тa мiнepaльниx peчoвин. Пpoтe, peкoмe-
ндяцй' з ïx викopиcтaння ж opieнтoвaнi нa фяктичний cклaд кopмiв тa бioгeoxiмiчнi ocoбливocтi peгioнy. Як швдомляють pяд нayкoвцiв, y xiмiчнoмy cклaдi npio-pитeтниx кopмiв зoни цeнтpy Укpaïни ocтaннiми po-кями вiдбyлиcя змiни пoживнoï цiннocтi pядy кopмiв (Hetia et al., 2010).
Aлe pяд дocлiджeнь cyчacниx шутов^в, як1 зя-ймaютьcя вивчeнням бiлкoвo-вiтaмiннo-мiнepaльниx дoбaвoк, змoгли вiднoвити дeфiцит пoживнocтi кopмiв y paцioнi зa дoпoмoгoю БBMД.
БBMД «Miнaкmuвim» пoзитивнo впливae нa фiзи-кo-xiмiчнi пoкaзники м'язoвoï ткянини - шлшшують-cя вoдoyтpимyючa здaтнicть, нiжнicть, вмicт бiлкa i кaлopiйнicть. Однoчacнo cпocтepiгaeтьcя збiльшeння вмюту як зaмiнниx, тaк i ^з^шн^ aмiнoкиcлoт (нa 2,59-3,53 мг/100 мл), ocoбливo лiзинy, мeтioнiнy, лeйцинy, aлaнiнy, гicтидинy. B кpoвi cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя дo зpocтaння вмicтy фopмeнниx eлeмeнтiв (Hutsol and Bondarenko, 2015).
Нова БBMД hmepmrnc BC-15%, c^HHe збiльшeн-ню cepeдньoдoбoвиx пpиpocтiв, витpaти кopмy нa 1 кг пpиpocтy змeншyютьcя нa 0,21-0,37 eнepгeтичниx кopмoвиx oдиниць, a6o нa 5,39-9,5%. B кpoвi мoлoд-няку вiдпoвiднo збiльшyeтьcя вмют гeмoглoбiнy тa фocфopy. А тятаж мae мicцe тeндeнцiя дo пiдвищeння пoкaзникiв вмicтy epитpoцитiв, бiлкa, кяльцш тя зяль зя (Goncharuk, 2016).
Згoдoвyвaння мoлoднякy cвинeй, щo виpoщyeтьcя ня м'яco, БBMД «Енepвiк» з кapнiтинoм в дoзax 50 i 100 г/т кoмбiкopмy, cпpняe збiльшeнню мacи тyшi ня 14 кг, виxoдy м'язoвoï ткaнини ня 2,14-2,46% ^и змeншeннi вiдcoткa жиpoвoï i кicткoвoï ткянини, a тaкoж збiльшeнню тoвщини пiдшкipнoгo шпику ня M^peRy, кpижax i змeншeнню ня ши' i xoлцi. БBMД «Енepвiк» з кapнiтинoм в paцioнi мoлoднякy cвинeй пoлiпшye пoкaзники вoдoyтpимyючoï здaтнocтi м'язoвoï ткянини, ïï aзoтиcтoï чacтини i кaлopiйнocтi пpи нeвipoгiднoмy змeншeннi нiжнocтi тя мapмypoвo-cтi, як1 кopeлюють iз змeншeнням виxoдy жнpoвиx чacтин тyшi (Bilavtseva and Hutsol, 2016).
Дocлiджeння iз згoдoвyвaння cвинoмaткaм БBMД hmepmrnc c^E^e збiльшeнню пoкaзникiв 6aTaTOra№ нocтi ня 10,8%, мacи гшздя пpи oпopoci ня 25,3% тя кpyпнoплiднocтi ня 13,3%. Maca oднoгo пopocяти пpи нapoджeннi в ^ш^льни i дocлiднiй гpyпax буля 1,05 тя 1,19 кг, a ^и вiдлyчeннi у 28 дiб життя - 8,52 тя 9,1 кг. Пopocятa ввд cвинoмaтoк, щo oдepжyвaли БBMД Iнтepмiкc, мяли вищi пoкaзники пepeтpaвнocтi
Таблиця 1
Bapiaнти pe^rnyp змiшyвaння
cиpoгo жнpy (ня 3,3%) тя клiткoвини (ня 5,37%). He oдepжaнo вipoгiднoï piзницi зя пepeтpaвнicтю cyxoï, opгaнiчнoï peчoвини тя пpoтeïнy в пopiвняннi з ropo-cятaми вiд cвинoмaтoк з пoвнopaцioнним кoмбiкop-мoм в paцioнi. У дocлiдниx пopocят cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя дo збiльшeння кiлькocтi yтpимaнoгo в тiлi aзoтy (ня 14,5%), a тaкoж ввд пpийнятoгo i пepeтpaв-лeнoгo (ня 4,4 тя 6,0%). Умoви гoдiвлi пopocниx i лaктyючиx cвинoмaтoк ж мяють вipoгiднoгo впливу ня мызники oбмiнy кaльцiю i фocфopy у пopocят, вiдлyчeниx у 28-дoбoвoмy вщ (Lyubasyuk, 2016).
БBMД hmepmrnc meля ввoдили в кiлькocтi 30% дo зepнoвoï чacтини paцioнy i пopiвнювaли з БBMД £в-poпpoт тeля (кoнтpoль). Пpи цьoмy cepeдньoдoбoвi ^^ocra збiльшyвaлиcь ня 66 г, a6o ня 9,06%, пpи ïx piвнi 728 г (кoнтpoль) i 794 г (aomía). He вiдмiчeнo вipoгiднoï piзницi зя пoкaзникaми лiнiйнoгo pocry. B кpoвi твapин, щo cпoживaли БBMД Iнтepмiкc тeля збiлыпyвaлacь кшькють тpoмбoцитiв i зaлiзa, i змeн-шyвaлacь epитpoцитiв, гeмoглoбiнy i бшкя (Yefimchuk, 2016).
Пoвнoцiннa тя збaлaнcoвaнa гoдiвля пepeпeлiв e oдним iз чинникiв, яш впливяють ня зaxиcнi мexaнiз-ми в opгaнiзмi, i, влacнe, ня пpoдyктивнicть тя якicть пpoдyкцiï. %му, вяжливим e poзpoбкa cпocoбiв тд-вищeння тpaнcфopмaцiï пoжнвниx i бioлoгiчнo яктив-ниx peчoвин кopмy в ^oAy^M птaxiвництвa ня oc-нoвi з'яcyвaння oнтoгeнeтичниx зaкoнoмipнocтeй pocтy i poзвиткy opгaнiзмy пepeпeлiв.
Bcя птиця oдepжyвaлa пoвнopaцioнний кoмбiкopм (ПРК), збaлaнcoвaний зя пoжнвними i бioлoгiчнo як-тивними peчoвинaми. Пepeпiлки пepшoï ao^^to' гpyпи oдepжyвaли кoмплeкcнy кopмoвy дoбaвкy «Ei-лo-Aкmuв» у кiлькocтi 0,15% ao ocнoвнoгo paцioнy, a Apyroï дocлiднoï гpyпи - дoдaткoвo ao paцioнy шж-paльнy дoбaвкy iз мiкpoeлeмeнтiв Цинку, Kyпpyмy i Ma^any. Bcтaнoвлeнo, щo ня кiнeць Ao^wy у œpe-пiлoк, яким ao кopмy дoдaвaли «Бито-Актив» paзoм iз нaдбaвкoю Zn, Cu, Mn, нaйвищoю буля мaca тiлa (стяговая 251,95 г, щo бiльшe ня 12,67%, пopiвнянo з кoнтpoлeм) тя нecyчicть (вищя ня 7,37%, пopiвнянo з кoнтpoлeм). Пoкaзaнo, щo зя впливу кoмплeкcнoï тя мiнepaльнoï дoбaвoк пiдвищyeтьcя бioлoгiчнa i xapчo-вя цiннicть яeць тя м'яca зя paxyнoк збiльшeння кшь-кocтi вaжливиx мiнepaльниx peчoвин (Kyryliv et al., 2017).
Koмпoнeнти npeAcxapxep Cxapxep rpoyep Фiнiшep Лaктyючнм cвннoмaтEaм Пopocним cвннo-мaткaм
Koнцeнтpaт 30 25 15 10 15 10
Emernu^ 30 35 30 55 50 50
Ячмшь 30 40 40 25 35 35
Kyкypyдзa 20 - - - - -
B^ibEn - - - - - 10
Paзoм 100 100 100 100 100 100
Встановлено, що додавання в1там1нно-м1нерально1 добавки «Tekro» до комбжорму при вирощуванш крол1в новозеландсько1 породи позитивно впливае на процеси пероксидного окиснення лшвдв. В органах крол1в знижуеться шльшсть г1дропероксид1в ттдав та ТБК-активних продукпв при незмшному р1вн1 зага-льних лшвдш. Так1 змши сввдчать про ефективне фун-кцюнування системи антиоксидантного захисту, ви-сокий р1вень активносп ïï ензим1в (Role, 2016).
Рецепти бшково-вггамшно-мшеральних добавок для р1зних вид1в i груп сшьськогосподарських тварин розробляють науково-дослiднi установи з урахуван-ням хiмiчного складу кормiв, типу годiвлi, структури рацiону i взаемодiï бюлопчно активних речовин. Слад зазначити, що рецепти кормових добавок необхвдно постшно удосконалювати.
Таблиця 2
Варiанти рецептур змiшування
Компонента Стартер Гроуер Фшшер
Концентрат 35 30 30
Пшениця 43,80 45,80 30
Кукурудза 20 20 36,70
Висшки 1,20 2,20 3,30
Разом 100 100 100
Данi ТОВ «Агро ФемелЬ>
Передовими розробниками нових рецептур на ринку БВМД е наступш виробники :
• ТОВ «Агро ФемелЬ
• ГК «Агровет Атлантик»
• ТзОВ «Д-М1КС Украша»
• ТОВ «Голландський корм»
• ТОВ «1нтерагротех»
• ТОВ «Агрозоосвiт»
• ТМ «Ловiт»
• ТОВ «Фщлайф»
• ТОВ «Агрокапiтал Украши»
• ТОВ «Текро»
• ТОВ «Сврофармер»
• ПП «Виа»
• ТОВ «Шенкон-юа»
• ТОВ « Агратерра»
(Sait «Ahrofemeli»; Sait «Ahrovetatlantik»; Sait «Vita»; Sait «Kalynka korm»; Sait «Tekrro»; Sait «Ievrofarmer»; Sait «Shenkon-yua»; Sait «D-mix»; Sait «Feed i Life»; Sait «RealFeed»).
Використовуючи в годiвлi свиней новi БВМД, на-уковцiв i практиков цiкавить шльшсний аспект перет-ворень окремих груп поживних речовин конкретних рацюшв. А це можна дослiдити шляхом проведения балансових дослiдiв з визначенням коефщентш пере-травностi поживних речовин рацюну. При цьому перетравнiсть встановлюеться за рiзницею мiж пожи-вними речовинами, що & одержала тварина з кормом i видшеними в кал^
Доведено, що мiнерально-вiтамiннi добавки на фош рацiонiв рiзного типу можуть забезпечити опти-мальний обмiн речовин i енерги в оргашзм^ утворен-
ня ферментiв, гормонiв та шших речовин (Hutsol et al., 2012).
Стосовно змiшувачiв, то ринок представлений двома принциповими типами - вертикальними та горизонтальними агрегатами, що вiдрiзняються за принципом змiшування кормiв.
Змiшувачi обладнуються аспiрацiею, а також ков-шем або шнеком для введення добавок.
У порiвняннi з вертикальними змiшувачами гори-зонтальнi вiдзначаються кращою яшстю змiшування -92-98%. Крiм того, використання горизонтальних змiшувачiв дозволить суттево розширити спектр тех-нологiчних операцш з виготовлення кормових добавок (БВМД i прешкав) i внесення невеликих порцiй необхiдних мiкрокомпонентiв. Горизонталью змiшу-вачi характеризуються меншими розмiрами, невеликим часом змiшування (4-6 хв) та кращою зручшстю у використанш Найчастiше на ринку горизонтальних змiшувачiв представленi варiанти на 100, 300, 500 та 1000 кг сипких компоненпв.
Представлений ряд потужних i передових техно-логiй змшування кормiв вiтчизняних та зарубiжних компани:
• ТОВ «Агротехшка»
• ТОВ «Профиагро»
• ТОВ «Брацлав company»
• ТОВ «Agronovator»
• ТОВ «Agroexpert»
• ТОВ «Техшка i технологи»
• ДП «Спецагролiзинг»
(Sait «Ahrotekhnika»; Sait «Ahronovator»; Sait «Ahrokapital Ukrainy»; Sait «Ahroservis»; Sait «Ahoterra»; Sait «Bratslav company»; Sait «Profyahro»; Sait «Tekhnika i tekhnolohii»).
Висновки
1. Бiлково-вiтамiнно-мiнеральнi добавки - це до-повнення до рацiонiв, що регулюють кiлькiсть i ств-вщношення в них поживних речовин, яш забезпечу-ють високу продуктивнiсть альськогосподарських тварин.
2. БВМД рiзняться за рецептурою. До 1'х складу вводять багап протеïном рослиннi i твариннi корми -зернобобов^ шроти, макуху, рибне, м'ясо-шсткове i трав'яне борошно, дрiжджi, синтетичнi амiнокислоти, вiтамiни, мiнеральнi речовини, л^вально-профiлактичнi засоби, ферментнi препарати, антиок-сиданти й iншi бюлопчно активш речовини.
3. БВМД можна вводити до складу рацюшв вам статево-вжовим групам, що зменшують витрати кор-мiв, на одиницю продукци i е доповненням у рацюни дефiцитних компонентiв.
4. БВМД сприяють стабiлiзацiï бактерiальноï мш-рофлори в травному тракп свиней, забезпечують високий рiвень перетравлення i загального метаболiз-му в органiзмi, залежно ввд виду, вiку i фiзiологiчного стану тварин, а також тдвищують стшшсть до невла-стивих iнфекцiйних факторiв.
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 84
References
Babkov, Y.I. (2015). productive qwalities of finishing pigs using feed additive «Betaine». Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 3-8. Retrieved from https://nvlvet.com.Ua/index.php/journal/article/view/3 92.
Volynkina, M.G., & Kazakova, N.V. (2014). Jeffektivnost' vlijanija BVMD na produktivnost' svinej i korov v uslovijah Tjumenskoj oblasti. Molodij vchenij. 6, 50-53. Rezhim dostupa: http ://molodyvcheny.in.ua/files/j ournal/2014/6/10 .pdf (in Russian).
Goncharuk, A. (2016). PVMA «Intermiks» in rations pigs. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18(2(67), 52-56. doi: 10.15421/nvlvet6712.
Horb, S.V. (2013). Produktyvna diia novykh retseptiv BVMD u ratsionakh molodniaku svynei na vidhodivli. Naukovyi visn. «Askaniia-Nova». 6, 196-201. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nvan_2013_6_32 (in Ukrainian).
Hetia, A.A., Petrychenko, V.F., & Tymchenko, V.N. (2010). Suchasni tekhnolohii hodivli svynei: rekomendatsii. Poltava (in Ukrainian).
Hutsol, A.V., & Bondarenko, V.V. (2015). Hematolohichni pokaznyky svynei pry zghodovuvanni BVMD «Minaktyvit». Nauk. visnyk Lviv. nats. un-tu vet. medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Gzhytskoho. 17, 1(61), 58-63. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_1%283%29 __15 (in Ukrainian).
Bilavtseva, V.V., & Hutsol, A. (2016). Fatted indexes of pigs in feeding PVMS «Enervik». Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18(1), 3-7. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1 20.
Hutsol, A.V., Mazurenko, M.O., & Lotka, H.I. (2012). Vykorystannia minovitu ta minazy v hodivli molodniaku svynei. Zb. nauk. pr. Vinn. nats. ahrar. un-tu. Seriia: Silskohospodarski nauky. 1(57), 23-26 (in Ukrainian).
Hutsol, A.V., Fabiianska, O.L., & Danchyk, P.A. (2013). Vplyv zghodovuvannia multyenzymnykh kompozytsii mek-1 ta mek-2 na produktyvnist svynei u vyrobnychykh umovakh. Zb. nauk. pr. Vinn. nats. ahrar. un-tu. Seriia: Silskohospodarski nauky. 2(72), 8-11 (in Ukrainian).
Yefimchuk, S.M. (2016). Pokaznyky rostu teliat pry zghodovuvanni bvmd intermiks v pisliamolochnyi period vyroshchuvannia. Nauk. visnyk Lviv. nats. un-tu vet. medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Hzhytskoho. 17, 3(63), 186-193. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_3_37 (in Ukrainian).
Ibatullin, I.I., Chyhryn, A.I., & Otchenashko, V.V. (2013). Praktykum z hodivli silskohospodarskykh tvaryn. Zhytomyr: Polissia (in Ukrainian).
Ibatulin, I.I., Melnyk, Y.F., & Otchenashko, V.V. (2015). Praktykum z hodivli silskohospodarskykh tvaryn: navchalnyi posibnyk. K. (in Ukrainian).
Kyryliv, Y.I., Hutsol, A.V., & Bolokhovskyi, V.V. (2010). Vykorystannia fermentnykh preparativ vitchyznianoho vyrobnytstva v hodivli svynei: Metodychni rekomendatsii. Vinnytsia (in Ukrainian).
Kyryliv, B., Hunchak, A., & Sirko, Y. (2017). The productivity and quality of production of quails for influence dietary supplements. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(74), 229-234. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1 138.
Kostenko, V.M., Syrovatko, K.M., Panko, V.V., Mushyt, S.O., Fabiianska, O.L., Stepaniuk, T.V., & Dmytruk, IV. (2007). Praktykum z hodivli silskohospodarskykh tvaryn. Chastyna 11 «Normovana hodivlia silskohospodarskykh tvaryn». Vinnytsia: RVV VDAU (in Ukrainian).
Kucheriavyi, V.P., Boichuk, V.M., & Kryvonos, H.P. (2013). Produktyvnist molodniaku svynei pry zghodovuvanni prebiolaktu. Zb. nauk. pr. Vinn. nats. ahrar. un-tu. Seriia: Silskohospodarski nauky. 2(72), 27-33 (in Ukrainian).
Lyubasyuk, N. (2016). Effect of feeding sows pvma intermiks on digestibility and metabolism of pigs. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18(2(67), 129-133. doi: 10.15421/nvlvet6729.
Nezdolia, S.V. (2006). Innovatsiinyi shliakh rozvytku kombikormovoi promyslovosti ahropromyslovoho kompleksu Ukrainy. Efektyvni kormy ta hodivlia. 1(9), 12-13 (in Ukrainian).
Provatorov, H.V., Ladyka, V.I., & Bondarchuk, L.V. (2007). Normy hodivli, ratsiony, i pozhyvnist kormiv dlia riznykh vydiv silskohospodarskykh tvaryn. Sumy: Universytetska knyha (in Ukrainian).
Role, N.V. (2016). The content of total lipids and lipid peroxidation products in the organs of rabbits in adding vitamin-mineral supplements. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18(1(65)), 116-119. Retrieved from: https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1 42.
Kharko, M.V., & Pivtorak, Y.I. (2016). Concentrate «intermiks» - perspectives of using in feeding lactating cows. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18(1(65)), 159-161. Retrieved from: https://nvlvet.com.ua/ index.php/journal/article/view/150.
Shuplyk, V.V., Bulatovych, O.M., & Yefstafiieva, Yu.M. (2016). Tekhnolohiia vyrobnytstva produktsii svynarstva : navchalnyi posibnyk. Kamianets-Podilskyi: Vydavets PP Zvoleiko D.H. (in Ukrainian).
Stukeji, M., Valencak, Z., Krsnik, M., & Svete, A.N. (2010). The effect of the combination of acids and tannin in diet of the performance and selected biochemical, haematological and antioxidant enzyme parameters in grower pigs . Acta. Vet. Scand. 52(1), 19. doi: 10.1186/1751-0147-52-19.
Trottier, N.L., & Manjarn, R. (2014). Amino acids and amino acid utilization in swine. Sustainable Swine Nutrition, 1. doi: 10.1002/9781118491454.ch4 Sait zhurnalu «Ahrobiznes» [Internet]. - Rezhym dostupu: http://agro-business.com.ua/agro/suchasne-tvarynnytstvo/item/8108-balansuyuchi-kormovi-dobavki-u-ratsioni-svinomatok-ta-porosyat.html Sait «Ahrofemeli» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http ://www.agro-family.com/magazin/svynarstvo/ Sait «Ahrovetatlantik» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://avatlantik.com.ua Sait «Ahrotekhnika» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://agteh.com.ua/ Sait «Ahronovator» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://agronovator.ua/ua/about/ Sait «Ahrokapital Ukrainy» [Internet]. - Rezhym
dostupu: http://agrokapital.com.ua/kontakti.html Sait «Ahroservis» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://www.agroservis.poltava.ua/ Sait «Ahoterra» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http ://agraterra.com.ua/ Sait «Bratslav company» [Internet]. - Rezhym dostupu:
https://www.bratslav.com/kontakty Sait «Vita» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://vita.biz.ua/pro-nas/ Sait zhurnalu «Kormy i fakty» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://agro.press/storage/journal/79/parts/1093/cfebd6 8f6ff48f7fb83e5e2293ad5ea6.pdf Sait «Kalynka korm» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://kalinkakorm.com.ua/ru/ Sait «Profyahro» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://profiagro.com.ua/kontakty Sait «Tekhnika i tekhnolohii» [Internet]. - Rezhym
dostupu: http://t-i-t.com.ua/about-company/?lang=ua Sait «Prozorro publichni zakupivli» [Internet]. - Rezhym dostupu: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-11-03-000661-b
Sait «TM Lovit» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://premiks.ub.ua/about-company/
Sait «Tekrro» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://www.tekro.ua/ Sait «Ievrofarmer» [Internet]. - Rezhym dostupu:
http://eurofarmer.com.ua/contact Sait «Shenkon-yua» [Internet]. - Rezhym dostupu:
https://shencon-ua.agrobiz.net/ Sait «D-mix» [Internet]. - Rezhym dostupu: http://d-
mix.com.ua/ru/ Sait «Feed i Life» [Internet]. - Rezhym dostupu:
https://feedlife.com.ua/ua/kompaniya/o-kompanii/ Sait «RealFeed» [Internet]. - Rezhym dostupu: http://realfeed.etov.ua/
