CC BY
15
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6754
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.087.7:636.3.053:591.132.2
Реакщя структур шлунка молодняка свиней на згодовування пробштика
До^джено вплив рiзних доз пробiотичного препарату Ентеро-актив, який згодовувався молодняку свиней на вирощу-вант на морфологiчнi показники кардiальноl, фундальног та пыорично! зон шлунка та встановлено його закономiрностi.
Отримат дан свiдчать про вiрогiдне потовщення стток шлунка за ди пробютика за рахунок потовщення сирозно-м 'язовог та слизовог оболонок в уЫх до^джуваних зонах. До^джен змти не мають патологiчного характеру, а свiд-чать про адаптивну реакцю шлунка на дiю певних доз нового кормового фактору.
Характер впливу виражаеться у потовщенн стток кардiальноl, фундальног та пыоричног зон в межах вiд 2,5 до 26,7%. Дан змти не носять патологiчного характеру, а свiдчать про адаптивнуреакцю шлунка на дю певних доз нового кормового фактору.
Подальше до^дження спрямован на розробку мехатзму зниження впливу компонентiв препарату на шлунок, що дозволить знизити навантаження на адаптивн системи оргатзму
Ключовi слова: свит, молодняк свиней, годiвля, кормовi добавки, пробютик, Ентеро-актив, шлунок, морфологiчнi показники шлунка.
Реакция структур желудка молодняка свиней на скармливание пробиотики
Исследовано влияние различных доз пробиотического препарата Энтеро-актив, который скармливался молодняку свиней на выращивании, на морфологические показатели кардиальной, фундальной и пилорической зон желудка, а также установлены его закономерности.
Полученные данные свидетельствуют о вероятном утолщении стенок желудка, при действии пробиотика, за счет утолщения серозно-мышечной и слизистой оболочек во всех исследуемых зонах. Установление изменения не имеют патологического характера, а свидетельствуют об адаптивной реакции желудка на действие определенных доз нового кормового фактора.
Характер воздействия выражается в утолщении стенок кардиальной, фундальный и пилорического зон в пределах от 2,5 до 26,7%. Данные изменения не носят патологического характера, а свидетельствуют о адаптивную реакцию желудка на действие определенных доз нового кормового фактора.
Дальнейшие исследования направлены на разработку механизма снижения влияния компонентов препарата на желудок, что позволит снизить нагрузку на адаптивные системы организма
Ключевые слова: свиньи, молодняк свиней, кормление, кормовые добавки, пробиотик, Энтеро-актив, желудок, морфологические показатели желудка.
Citation:
Trachuk, E.G., Farionik, T.V. (2016). Reaction of stomach for feeding young pigs probiotics. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 245-248.
€.Г. Трачук, Т.В. Фарюшк farionik19@gmail.com
Втницький нащональний аграрний умверситет, вул. Сонячна, 3, м. Вiнниця, 21008, Украша
Е.Г. Трачук, Т.В. Фарионик farionik19@gmail.com
Винницкий национальный аграрный университет ул. Солнечная, 3, г. Винница, 21008, Украина
Reaction of stomach for feeding young pigs probiotics
E.G. Trachuk, T.V. Farionik farionik19@gmail.com
Vinnytsya National Agrarian University Soniachna Str., 3, Vinnytsya, 21008, Ukraine
The basis for the diets ofpigs of different technologies ofproduction and productivity in all areas and forage species are ofplant origin, which is associated primarily with their availability. This group consists of feed grain cereals, grain legumes, green coarse, juicy, waste flour and other technical industries and others. Although omnivorous pig feed them digestion features displayed on the feasibility offorming foundations diet of concentrated feed. For industrial production of pork proportion of concentrated feed often 100%. However, partly in used feed feeding that are of poor quality, which in turn worsens their nutritional value and complicates digestion and nutrient absorption of food. Besides the low digestibility of grain mixtures in which a third of organic matter is not absorbed by the animals, lack of nutrients adversely affect the resistance and other reactions, reproductive function and performance. Studying the formative influence of the new feed factor on the structure of the digestive system of animals must pay attention to the morphological features of individual organs as the result of direct exposure to chemicals in the diet of the wall of the gastrointestinal tract. The effect of different doses of probiotic preparation Entero-active in growing young pigs on morphological indicators of cardiac, fundic and pyloric stomach areas and established its laws.
The data indicate a probable thickening of the stomach wall for probiotic action by thickening muscle and mucous membranes in all investigated areas. The changes have no pathological character, and show an adaptive response to the action of gastric certain doses of the new feed factor.
Key words: pigs, young pigs, feeding, feed supplements, probiotics, Entero-activet stomach, morphological parameters stomach.
Вступ
Основою рацюшв свиней за pi3Hm технологш ви-робництва продукци i за вама напрямками продукти-bhoctí та породами е корми рослинного походження, що пов'язано, в першу чергу, з Гх доступшстю. До ще" групи кормiв входять зерновi злаков^ зерновi бобов^ зелен груб^ соковип, вщходи борошномельних й шших техшчних виробництв та ш. Незважаючи на всеГдшсть свиней, особливосп перетравлювання ними кормiв вщображаються на доцшьносп формування основи рацюну з концентрованих кормiв. За промис-лового виробництва свинини частка концентрованих кормiв найчастше становить 100% (Tsereniuk et al., 2015).
Однак почасти в годiвлi використовуються корми, яш мають низьку яшсть, що в свою чергу попршуе Гх поживну щнтстъ та ускладнюе перетравлення та засвоення поживних речовин корму. Крiм того низька перетравшсть зернових сумшей, в яких третина орга-шчноГ речовини не засвоюеться тваринами, недостат-ня кiлькiсть поживних речовин негативно впливають на резистентнiсть та iншi реакцii органiзму, вiдтворнi функцй' й продуктившсть (Yatsenko and Rak, 2011).
Одним iз ефективних методiв виршення даного питання е використання у годiвлi свиней кормових добавок мшробюлопчного походження, зокрема i пробiотикiв.
Використання симбютичних мiкроорганiзмiв i пробiотичних препаралв у якостi кормових добавок,
що нормалiзують бактерiальний склад шлунково-кишкового каналу, мають здатнiсть вiдновлювати i покращувати процеси травлення, засвоення поживних речовин, nepe6ir метаболiчних процесiв у органiзмi та пiдвищувати його iмунологiчну рeзистeнтнiсть мо-жуть допомогти виршити поставлeнi завдання (Boiko et al., 2008; Reshetnichenko et al., 2012).
Вивчаючи формоутворюючий вплив нового кормового фактора на структуру оргатв травно! системи тва-рин, необхщно звертати увагу на морфологiчнi особли-востi розвитку окремих органiв як на результат безпосе-редньо! да хiмiчних речовин рацiону на стiнку травного каналу (Kasatkin, 1968).
Виходячи iз вищезазначеного метою дослiджeнь було вивчити реакцш функцiональних зон шлунка на введення рiзних доз пробютика Ентеро-актив в рацiон молодняку свиней на вирощуванш.
Матерiал i методи дослщження
Для проведення дослiду було сформовано чотири групи-аналогiв молодняку свиней велико! бшо! породи по 15 голiв в кожнiй (Ovsiannykov, 1967). Початко-ва жива маса в зрiвняльний пeрiод становила 18,3 кг. Перша група була контрольною. Шсля 15-добового зрiвняльного пeрiоду свиш друго! групи в складi рацюну одерживали Ентеро-актив в шлькосл 1,0 г, третьо! групи - 1,5 г та четверто! - 2,0 г (табл. 1). Препарат згодовувався один раз на добу (вранщ).
Схема дослщу
Таблиця 1
Групи Юльюсть тварин, гол. Ха рактеристика годаат по перюдах
зршняльний, 15 aí6 основний, 92 доби
1(контрольна) 15 ОР* ОР
2 15 ОР ОР + Ентеро-актив, 1,0 г / гол за добу
3 15 ОР ОР + Ентеро-актив, 1,5 г / гол за добу
4 15 ОР ОР + Ентеро-актив, 2,0 г / гол за добу
*ОР - основний рацюн
Утримувались тварини групами в типовому свинарнику. Зважування свиней проводили щомюячно, корми облжовували щоденно.
По завершенню дослвду був проведений контроль-ний забш тварин по чотири голови з групи. Шлунки в процеа забою звшьняли в1д вм1сту та зважували. Було проведено окомрну оцшки стану зон шлунка, а вщбрат зразки фжсували в 10-процентному нейтральному формалшг
Шсля фгксаци проводили дослщження товщини стшки, слизово! i серозно-м'язово! оболонок р1зних функцюнальних зон шлунка за допомогою стереоско-пiчного мiкроскопа МБС-9, користуючись окуляр-лiнiйкою (Avtandylov, 1973; Mazurenko and Kucheriavyi, 2004). Бiометричну обробку цифрового матерiалу проводили за М.О. Плохнським Plokhynskyi, 1969).
Результати та ix обговорення
Шлунок свиней мае певш морфологiчнi та бiохiмi-чш особливостi. Зокрема слизова оболонка шлунка свиней подметься на такi зони: страховвдну, кардiа-льну, слiпого мшка, дна шлунка (фундальну) i пшо-ричну.
У стравохiднiй зонi залоз немае. Вона вкрита бага-тошаровим плоским епiтелiем. Слизовi оболонки
слiпого мшка i кардiально! зони вкритi цилiндричним епiтелiем i мають залози, яш виробляють слизистий секрет нейтрально! або лужно! реакцп. В секретi немае ферменту пепсину та соляно! кислоти. Будова залоз фундально! та пшорично! зон така ж, як i в м'я-со!дних. Фундальна зона видiляе кислий сiк, багатий пепсином, хiмозином та соляною кислотою, а пшори-чна - ак нейтрально! реакцi! i фермент пепсин. Шлу-нковий сiк у свиней виднеться безперервно (Naumenko et al., 2009).
В процесi дослвджень було встановлено що, маса шлунка свиней контрольно! групи була 0,620 ± 0,03 кг, в групах де застосовувався пробютик Ентеро-актив в дозах 1,0; 1,5 та 2,0 г/гол за добу середш маси шлунка становили 0,69 ± 0,03 кг, у третш - 0,74 ± 0,04 кг та у четвертш - 0,71 ± 0,04 кг. Варто вщзначи-ти, що вiрогiдного впливу застосування препарату на масу шлунка не зафшсовано.
Натомють згодовування дослiджуваного препарату мало вiрогiдний вплив на зони шлунка. Так у кардiа-льнiй зонi було встановлено вiрогiдне потовщення стiнок у другш групi на 6,2% (Р < 0,05), третш груш 13,2% та четвертш груш на 27,6% (P < 0,01) (табл. 2). Так змши було вiдмiчено при вiрогiдному збшьшенш товщини серозно-м'язово! оболонки ввд 9,1 до 19,8 % та слизово! в межах 13,0 - 46,1% (Р < 0,05 - 0,01).
Морфолопчм показники кар.ма. ii.iiq'i' зони шлунка свиней. М ± m, n = 4
Таблиця 2
Показник 1 група 2 група 3 група 4 група
Товщина стгнки, мм 7,75 ± 0,18 8,23 ± 0,20* 8,77 ± 0,15** 9,89 ± 0,21**
в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм 5,84 ± 0,24 6,37 ± 0,19* 6,61 ± 0,29 7,00 ± 0,21**
слизова оболонка, мм 1,91 ± 0,05 1,86 ± 0,04* 2,16 ± 0,07* 2,79 ± 0,05**
*Р < 0,05; **P < 0,01; *** P < 0,001
Подiбнi результати зумовлюються адаптивною ре-акцiею шлунка на даю молочнокислих бактерiй Streptococcus faecium та Lactobacillus bulgaricus, яш входять до складу препарату, а також загальне тдки-слення середовища. Так1 даш узгоджуються iз лiтера-турними даними (Mazurenko and Kucheriavyi, 2004).
Структурнi показники фундально! зони шлунка тварин друго! групи ввдповщали значенню контроль-
но! групи. Проте при зростанш дози препарату до 1,5 та 2,0 г/гол за добу вщзначено вiрогiдне потовщення стшок даних у групах на 2,5 та 8,9% ввдповщно (Р < 0,05). Даш змши, аналопчно кардiальнiй зонi, в!дбулись за рахунок потовщення серозно-мязово! та слизово! оболонок (табл. 3).
Морфолопчм ^ показники фундально'1 зони шлунка свиней. М ± m, n = 4
Таблиця 3
Показник 1 група 2 група 3 група 4 група
Товщина стiнки, мм 4,02 ± 0,07 4,11 ± 0,09 4,12 ± 0,09* 4,38 ± 0,11*
в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм 2,16 ± 0,05 2,18 ± 0,04 2,23 ± 0,06 2,31 ± 0,05
слизова оболонка, мм 1,86 ± 0,06 1,93 ± 0,04 1,89 ± 0,04 2,07 ± 0,07
Як показали проведеш дослщження згодовування досл1джуваного препарату також вiрогiдно вплинуло i на показники пшорично! зони шлунка у тварин четве-рто! групи, де доза препарату складала 2,0 г на голову
задобу (таблиця 4). Зокрема встановлено вiрогiдне потовщення стшки на у цш груш на 12,9%. У шших групах вiрогiдно! змши товщини стшок не спостерь галось.
Таблиця 4
Морфологiчнi показники пшорично!' зони шлунка свиней. M±m, n=4
Показник 1група 2 група 3 група 4 група
Товщина стшки, мм 9,04 ± 0,31 9,05 ± 0,38 9,83 ± 0,29 10,21 ± 0,34*
в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм 7,33 ± 0,21 7,21 ± 0,31 7,84 ± 0,19 9,11 ± 0,29
слизова оболонка, мм 1,71 ± 0,05 1,84 ± 0,04 1,99 ± 0,07 1,10 ± 0,06*
BnciiOBk'ii
OTpHMaHi gaHi CBignaTb npo HaaBHicrb BnjiHBy npo-6ioTHKa EHTepo-aKTHB Ha Mop^ogorinrn crpyKTypu mjyHKa M0J0gHHKy CBHHen Ha Bupo^yBaHHi. XapaKTep BnjHBy BHpa^aeTbca y noTOB^eHHi criHOK KapgiajbHoi', $yHgajbHoi' Ta mgopHHHoi' 30H b Me^ax Big 2,5 go 26,7%. ^aHi 3MiHH He HoaaTb narogoriHHoro xapaKTepy, a CBignaTb npo aganTHBHy pea^iro mjyHKa Ha giro neB-hhx go3 HOBoro KopMOBoro $aKTopy.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. nogajbmi gocjig^eHHH cnpaMoBam Ha po3po6Ky MexaHi3My 3HH-®eHHH BnjHBy KoMnoHeHTiB npenapary Ha mjyHoK, ^o go3BojHTb 3HH3HTH HaBanra^eHHa Ha aganTHBHi cucTe-MH opraHi3My.
EiS^iorpa^inm iiocii. lanim
Avtandylov, H.H. (1973). Morkhometryia v patolohyy.
M.: Medytsyna (in Russian). Boiko, N., Karhanian, A., Petenko, A. (2008). Bezpeka kormiv: biotekhnolohichni rishennia. Propozytsiia. 2, 124 -136 (in Ukrainian). Kasatkin, S.N. (1968). Formoobrazujushhee vlijanie sredy (pitanija) na strukturu pishhevaritel'noj sistemy. Tez. dok. VII Vses. sezda AGJe. Har'kov, 145-156 (in Russian).
Mazurenko, M.O., Kucheriavyi, V.P. (2004). Teoriia i praktyka naukovykh doslidzhen. Metodychni vkazivky z vyhotovlennia histolohichnykh preparativ orhaniv i tkanyn tvaryn. Vinnytsia: VDAU (in Ukrainian).
Naumenko, V.V., Diachynskyi, A.S., Demchenko, V.Iu., Derevianko, I.D. (2009). Fiziolohiia silskohospodarskykh tvaryn: Pidruchnyk.-2-he vyd., pererob.i dopov. K.:Tsentr uchbovoi literatury (in Ukrainian).
Ovsiannykov, A.Y. (1967). Osnovy opytnogo dela v zhivotnovodstve. M.: Kolos (in Russian).
Plokhynskyi, N.A. (1969). Rukovodstvo po byometryy dlia zootekhnykov. M.: Kolos (in Russian).
Reshetnichenko, O., Orlov, L., Kriukov, B. (2012). Probiotyky v hodivli tvaryn. Tvarynnytstvo Ukrainy. 5, 25-28 (in Ukrainian).
Tsereniuk, O.M., Akimov, O.V., Kosov, M.O. (2015). Povnotsinna hodivlia svynei. Ahrobiznes sohodni. 6, 56-58 (in Ukrainian).
Yatsenko, L.I., Rak, T.M. (2011). Biolohichna rol mikroorhanizmiv u pidvyshchenni pozhyvnosti kormiv dlia svynei. Visn. Poltav. derzh. ahrar. akad. 2, 80-83.
Cmammn wdiurnna do pedaKqii 20.09.2016
