CC BY
28
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (67)
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6707
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.087.7:611.3
Вплив згодовування БВМД «Мшактивгг» на структуру шлунково-кишкового тракту молодняку свиней
В.В. Бондаренко
Втницький нацгональний аграрний унгеерситет, вул. Сонячна, 3, м. Ынниця, 21008, Укра!на
Показано, що згодовування молодняку свиней, що вирощуеться на м'ясо, БВМД «Мгнактивгт» в рацюнг полтшуе мор-фологгчнг показники шлунку дослгдно! групи. Дослгдження проведеннг на двох групах-аналогах молодняку свиней велико! бгло! породи, по 10 голгв в кожнгй. Вгдлученим в 28-добовому вгцг поросятам згодовували БВМД «Мгнактивгт» - стартер в кглькостг 25% зернових кормгв (33 доби), молодняку на вирощуваннг - 15% (50 дгб) - гроуер г на вгдгодгвлг - 10% (62 доби) -фгшшер. Контрольна група одержувала БВМД. В кгнцг вирощування за живо! маси 100 - 110 кг був проведений контроль-ний забш г взятг зразки шлунка, тонкого г товстого кишкгвника для лабораторних дослгджень.
Дослгдження показали, що згодовування молодняку свиней дослгджувано! добавки впливае на збыьшення середньодобо-вих приростгв на 95 г, або на 15,68%, при !х ргвнг 701 г у тварин дослгдно! групи г 606 г у контролг. БВМД «Мтактивт» невгроггдно вплинув на морфологгчнг показники шлунку свиней дослгдно! групи. Проте, в кардгальнгй, фундальнгй та тлорич-нш зонах дослгдно! групи спостерггаеться потовщення стток на 4,3%, 5% та 10,9% вгдповгдно, поргвняно гз контрольною групою. Потовщення стток зон шлунку пгд впливом кормового фактору пов 'язане гз збыьшенням товщини слизово! оболон-ки. В кардгальнгй зон слизова оболонка збыьшилась на 0,1 мм, фундально! зони - на 0,36 мм та пыорично! зони - на 0,53 мм.
При споживанш в рацгонг БВМД «Мтактивт» спостерггаеться змгна структури дослгджувано! порожньо! кишки, зо-крема товщина сттки збыьшилась на 17,57% (Р < 0,05), в тому числг вгдбуваеться потовщення слизово! оболонки на 16,7% та серозно-м'язово! оболонки на 18,8% та не виявлено суттево!ргзницг у структург ободово! кишки пгддослгдних тварин.
Ключовi слова: молодняк свиней, БВМД «Мгнактивгтк», згодовування, шлунково-кишковий тракт.
Влияние скармливания БВМД «Минактивит» на структуру желудочно-
кишечного тракта молодняка свиней
В.В. Бондаренко
Винницкий национальный аграрный университет, ул. Солнечная, 3, г. Винница, 21008, Украина
Показано, что скармливание молодняку свиней, выращиваемых на мясо, БВМД «Минактивит» в рационе улучшает морфологические показатели желудка исследовательской группы. Исследования, проведённые на двух группах-аналогах молодняка свиней крупной белой породы, по 10 голов в каждой. Отлученным в 28-суточном возрасте поросятам скармливали БВМД «Минактивит» - стартер в количестве 25% зерновых кормов (33 суток), молодняка на выращивании - 15% (50 суток) - гроуер и на откорме - 10% (62 суток) - финишер. Контрольная группа получала БВМД. В конце выращивания при достижении живой массы 100-110 кг был проведен контрольный убой и взяты образцы желудка, тонкого и толстого кишечника для лабораторных исследований.
Исследования показали, что скармливание молодняку свиней исследуемой добавки влияет на увеличение среднесуточных приростов на 95 г, или на 15,68%, при их уровне 701 г у животных опытной группы и 606 г в контроле. БВМД «Минактивит» не достоверно повлиял на морфологические показатели желудка свиней исследовательской группы. Однако, в кардиа-
Citation:
Bondarenko, V.V. (2016). Impact of feeding with protein-vitamin mineral supplement «Minaktyvit» on the structure of gastrointestinal tract of young pigs. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 29-33.
Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2016, vol. 18, no 2 (67)
льной, фундальный и пилорической зонах исследовательской группы наблюдается утолщение стенок на 4,3%, 5% и 10,9% соответственно, по сравнению с контрольной группой. Утолщение стенок зон желудка под влиянием кормового фактора связано с увеличением толщины слизистой оболочки. В кардиальной зоне слизистая оболочка увеличилась на 0,1 мм, фунда-льной зоны - на 0,36мм и пилорической зоне - на 0,53 мм.
При потреблении в рационе БВМД «Минактивит» наблюдается изменение структуры исследуемой тонкой кишки, в частности толщина стенки увеличилась на 17,57% (Р < 0,05), в которых происходит утолщение слизистой оболочки на 16,7% и серозно-мышечной оболочки на 18,8% и не обнаружено существенных различий в структуре ободовой кишки подопытных животных.
Ключевые слова: молодняк свиней, БВМД «Минактивитк», скармливание, желудочно-кишечный тракт.
Impact of feeding with protein-vitamin mineral supplement «Minaktyvit» on the structure of gastrointestinal tract of young pigs
V.V. Bondarenko [email protected]
Vinnytsya National Agrarian University, Soniachna Str.,3, Vinnytsya, 21008, Ukraine
The research was conducted on two groups-analogues of young pigs of large white breed with 10 pigs each. Weaned piglets at the age of 28 days were fed with the protein-vitamin mineral supplement «Minaktyvit» - starter in the amount of 25% of grain feed (33 days), while young pigs in growing were given the protein-vitamin mineral supplement «Minaktyvit» - grower in the amount of 15% (50 days) and those in fattening the protein-vitamin mineral supplement «Minaktyvit» - finisher in the amount of 10% (62 days). The control group received protein-vitamin mineral supplement. At the end of growing with the live weight of 100 - 110 kg a control slaughter was carried out and samples of stomach, small and large intestines for laboratory tests were picked out.
Studies have shown that feeding of young pigs with the protein-vitamin mineral supplement «Minaktyvit» increases the average daily gains by 95 g or 15.68%, while their level is 701 g in the experimental group of animals and 606 g in the control one. The protein-vitamin mineral supplement «Minaktyvit» incredibly affected the morphological parameters of the stomach in the experimental group of pigs. However, the thickening of the walls by 4.3%, 5% and 10.9% respectively is observed in cardiac, fundic and pyloric areas of the experimental group, compared to the control one. The thickening of the walls in stomach areas under the influence offeed factor is associated with increasing of the mucosa thickness. Mucosa increased by 0.1 mm in the cardiac area, 0.36 mm in fundic and 0.53 mm in the pyloric one.
The change in the structure of the investigated jejunum is observed while consuming the protein-vitamin mineral supplement «Minaktyvit» in the diet. The wall thickness increased by 17.57% (P < 0.05), including the thickening of mucosa by 16.7% and that of serous-muscular shell by 18.8%. No significant difference in the structure of the colon in the experimental group of animals was determined.
Key words: young pigs, protein-vitamin mineral supplement «Minaktyvit», feeding, gastrointestinal tract.
Вступ
Основш шляхи збшьшення обсяпв продукци тва-ринництва та щдвищення ефективносп агропромис-лового комплексу - змщнення кормово! бази галуз1, оргашзац1я науково-обгрунтовано! год1вл1 тварин, вдосконалення технолопчних процеав виробництва корм1в (Notter et al., 2013).
Свиш не здатш перетравлювати клггковину у великих шлькостях, i, як наслвдок, ускладнюеться засво-ення шших поживних речовин корму, наприклад бш-ка, «екранованого» клпжовиною. Через низьке засво-ення кормiв, знижуеться прирют живо! маси тварин, попршуються лист характеристики м'яса, сала, збь льшуеться витрата сировини, що, в цшому, зумовлюе низьку ефектившсть вирощування тварин з однокаме-рним шлунком на фуражних зернових кормах, робить нерентабельним фермерське господарство (Dejnega et al., 2016). На структуру травно! системи та формува-льш процеси в нш значно впливае характер годiвлi (Volobueva and Volobuev, 2004). Кормовi фактори викликають адаптацшш змши в органах i тканинах, яш можуть квалiфiкуватися як дiя екзогенного показ-ника кормового характеру (Kucheryavy'j et al., 2013). У зв'язку iз цим, актуальним завданням для шдвищення продуктивносп тварин стало забезпечення !х високояшсними, повноцшними кормами, як б мюти-Scientific Messenger LNUVMBT named
ли компоненти живлення у доступнш для перетрав-лювання тваринами формг
Сучасний ринок добавок для альського господар-ства представлений широким асортиментом препара-пв вичизняного та закордонного виробництва (Dejnega et al., 2016). Ввдомо, що органи кровообпу, дихання, видшення, травлення та iншi являються складовими одше! системи, i змши в структурi одше! iз них можуть викликати змши в шших. Тому, ви-вчення реакци оргашв травлення на склад рацюну з кормовими добавками, що ниш масово пропонуються для годiвлi тварин, досить актуальне, пов'язане з !х ростом, безпечшстю i яшстю продукци (Pogodaev and Peshkov, 2011).
Оргашзму потрiбен повноцшний бшок та його основш складовi компоненти - амшокислоти, яш звшь-няються у процеа травлення в шлунково-кишковому канал^ а попм використовуються для утворення бш-шв тканин i продукцil тварини. Оск1льки бiлки тша знаходяться в динамiчному станi, постшно вiдбува-еться !х синтез i розпад, то потрiбне регулярне надхо-дження !х в органiзм з кормом (Bogdanov et al., 2012).
Для розроблення та балансування рацюшв за по-живними речовинами та елементами живлення з метою шдвищення продуктивно! ди корму велике зна-чення мае використання бюлопчно активних речовин, зокрема, БВМД, здатних розщеплювати компоненти after S.Z. Gzhytskyj, 2016, vol. 18, no 2 (67)
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I®h^koto, 2016, t 18, № 2 (67)
ctihok pocnHHHHx k^ithh, nepeTBopooHH Hegocrynm gna TpaBneHHa peHOBHHH y nerK03acB0OBaHi cnonyKH.
Pi3H0MaHiTHi gocnig®eHHa mnyHKOBO-KHmKOBoro TpaKTy CBHHen npoBegeHi 6araTbMa BHeHHMH pi3HHx KpaiH (Guczol, 2013). npoTe, noBigoMneHb npo BnnHB 3rogoByBaHHa npenapariB i3 BMicTOM KniTHH KpoBi Ta ®upHHx KucnoT Ha aKicTb cbhhhhh HeMae. ,3,aHe nnraH-Ha BH3Hanae aKTyanbHicTb TaKHx gocnig®eHb Ta ix npaK-THHHy цiннiстb.
MeTa po6oTH - gocnignra pea^io CTpyKTyp mnyH-Ky, T0BCT0r0 i TOHKoro BigginiB KHmKiBHHKa CBHHen Ha BBegeHHa go CKnagy рaцiонy CBHHen EBM^, «MiHaKTHBiT».
MaTepia^ i MeTogu goc^ig^eHHH
,3,ocnig®eHHa npoBegeHi b yMOBax nneM^epMH goc-nigHoro rocnogapcTBa «ApTeMiga» KanuHiBCbKoro pa-HOHy, BiHHH^KOi o6nacTi Ha gBOx rpynax-aHanorax MonogHaKy CBHHen BenHKOi 6inoi nopogu, no 10 roniB b K0®Hin - KOHTponbHa Ta gocnigHa. nopocaT BignyHanu y 28-g060B0My вiцi. npH постaновцi Ha gocnig ®HBa Maca TBapHH CTaHOBHna 14,5 Kr i Bupo^yBanu ix go ®hbo1' MacH 100 - 110 kt.
TBapHHH yTpHMyBanHCb rpynaMH b THn0B0My CBHHa-pHHKy. nig Hac npoBegeHHa gocnig®eHb 3acT0C0ByBanH KOH^HrparHHH THn rogiBni 3rigH0 cxeMH gocnigy (Ta6n. 1). TBapHHH gocnigHol' rpynH Bupo^yBanucb Ha paцiонi i3 gepTi aHMeHO, пmeннцi, KyKypyg3H 36araneH0My
EBM,3, «MiHaKTHBiT», a KOHTponbHoi' cno®HBanH CTaH-gapTHy EBM^,. HopMyBaHHa rogiBni npoBogHnocb 3a 06MiHH0M eHeprieo b M,3® Ta EKO, Bign0BigH0 go hobhx peKOMeHga^H (Getja et al., 2010; Bogdanov et al., 2012). ^ocTyn go BogH npoTaroM go6H 6yB BinbHHM. 3Ba®yBaHHa npoBogHnHCb ^OMicaHHO y BH3Hanem gaTH. ffl,0g060B0 npoBogHnH o6niK cno®nrax KopMiB.
gocnig CKnagaBca i3 3piBHanbHoro Ta ochobhoto ne-piogiB. 3rigH0 $a3 pocTy, 3MiHOBanacb CTpyKTypa pa^-OHy: Maca ko®hoto K0Mn0HeHTy pa^OHy, a TaKO® Big-cotkobhh BMicT EBM^. TaK, 3aranbHa KinbKicTb KopMy 36inbmyBanacb Big 1 Kr/ron. 3a go6y (8 - 14 kt ®hboi MacH), go 1,5 Kr/ron. 3a go6y (14 - 30 kt ®hbo1' Macu), 2,5 Kr/ron. 3a go6y (30 - 60 kt ®hboi Macu) i go 3 Kr/ron. 3a go6y (60 - 116 kt ®hboi Macu).
no 3aKiHneHHi HayKOBO-rocnogapcbKoro gocnigy npoBogunu 3a6in CBHHen (no 3 ronoBH 3 ko®hoi rpynu). fflnyHKH Ta KumKiBHHKH BignpenapoByBanu, 3Ba®yBanu, BHMipiOBanu g0B®HHy khihok Ta Big6upajiH 3pa3KH gna na6opaTopHHx gocnig®eHb.
Mop^onorinHi gocnig®eHHa tob^hhh CTiHKH, cnu-30B0l' i cep03H0-M'a30B0i o6onoHKH mnyHKy, nopo®HboI Ta 060g0B0i KumoK npoBogunu nicna ^iKcaqii b 10-npo^HTHOMy HenTpanbHOMy ^opManim 3a gonoMoroo CTepeocKoninHoro MiKpocKona MEC-9, KopHCTyoHHCb OKynap-niHinKOO (Mazurenko and Kucheryavyj 2004).
EioMeTpuHHa o6po6Ka цн$pовоrо MaTepiany npoBe-geHa 3a M.O. nnoxiHCbKHM (Plohynskyj, 1969).
CxeMa HayKOBO-rocnogapcbKoro gocnigy
Та6мицм 1
rpynu KittLKiCTL TBapHH, ron. XapaKTepHCTHKa rogiBni no nepiogax
3piBHanLHHH, 15 gi6 ochobhhh, 145 gi6
1-h nepiog, 33 go6u 2-h nepiog, 50 gi6 3-h nepiog, 62 go6u
KoHTpontHa 10 OP* OP, EBMA 25% OP, EBMA 15% OP, EBMA 10%
gocnigHa 10 OP OP + CTapTep EBM^ «MiHaKTHBiT», 25% OP + rpoyep EBMA «MiHaKTHBiT», 15% OP + ^iHimep EBMfl «MiHaKTHBiT», 10%
*OP - ochobhhh pa^OH, 36anaHC0BaHHH noBHopa^OHHHH K0M6iK0pM
Pe3y^bTaTH Ta ix oßroBopeHHH
36araneHHa paцiонiв MonogHaKy CBHHen EBM^, «MiHaKTHBiT» He Mae HeraTHBHoro BnnHBy Ha cno®u-BaHHa KopMiB. npogyKTHBHa gia 3rogoByBaHHa EBM^, «MiHaKTHBiT» npoaBHnacb y 36inbmeHHi cepegHbogo6o-bhx npupocTiB Ha 95 r, a6o Ha 15,68%, npu ix piBHi 701 r y TBapHH gocnigHol rpynu i 606 r y Komponi. 3rogoByBaHHa MonogHaKy CBHHen EBM^, «MiHaKTHBiT» b ochobhhh nepiog 3yM0Bnoe TeHgeH^o go HeBiporig-hoto 36inbmeHHa Macu mnyHKy, ane BHKnHKae icTOTHi 3MiHH b hoto CTpyKTypi (Ta6n. 2).
CBHHi - цe TBapHHH 3 0gH0KaMepHHM mnyHKOM, a 3 xapaKTepoM 6yg0BH cnH30B0i o6onoHKH BigHOcaTbca go 3MimaHoro Tuny (cTpaBoxigHO-KHmKOBun). CTiHKa mnyHKa, aK i mmux BigginiB TpaBHoro TpaKTy, Mae cepo-3Hy, M'a30By i cnu30By o6onoHKH. B cnH30Bin о6оnонцi po3pi3HaoTb KapgianbHi 3an03H, ^yHganbHi Ta ninopuH-Hi. Bohh no6ygoBaHi 3 Tpbox BHgiB ceKpeTyoHHx Kni-thh: ronoBHHx, o6KnagoBHx i gogaTKOBHx (Kostin et al., 1983). Cnu30Ba o6onoHKa MicTHTb 3an03H Ta npogyKye
cnH3 gna 3axHCTy noBepxHi Big nomKog®eHHa rpy6uMH KopMaMH i HeraTHBHOi gii mnyHKOBoro C0Ky. npu Bi3ya-nbHOMy cnocTepe®eHHi M0®Ha nerKO BHaBHTH ginaHKH cnu30B0i pi3H0i CTpyKTypu no Konbopy. Mop^onorinHi n0Ka3HHKH mnyHKy CBHHen gocnigHoi rpynu CBignaTb npo BigcyTHicTb BiporigHoi piзннцi no-piBHaHO 3 KOHTponeM. Teнgeнцia go 3MiH y CTpyKTypax gocnigHoi rpynu 3B0gHTbca go toto, ^0 b KapgianbHin, ^yHganbHin Ta ninopuHHin 30Hax cnocTepiraeTbca n0T0-B^eHHa CTiHOK Ha 4,3%, 5% Ta 10,9% Bign0BigH0, nopi-BHaHO i3 KOHTpOnbHOO rpynOO. nOTOB^eHHa CTiHOK 30H mnyHKy nig BnnHBOM K0pM0B0r0 $aKTopy n0B'a3aHe i3 36inbmeHHaM tob^hhh cnH30B0i o6onoHKH. B KapgianbHin 30Hi cnu30Ba o6onoHKa 36inbmunacb Ha 0,1 mm, ^yHganbHOi 30hh - Ha 0,36 mm Ta ninopuHHoi 30hh - Ha 0,53 mm. Bu^eBKa3aHi 3MiHH M0®Ha noacHHTH thm, ^o npu 3rogoByBaHHi EBM^, «MiHaKTHBiT» npoxoguTb iHTeHCHBHime po3^enneHHa no®HBHux peHOBHH go
CBOix MOHOMepiB.
Таблиця 2
Морфолопчм показники шлунку свиней. М ± m, n = 3_
Показник Групи
контрольна дослИдна
Шлунок
Маса, кг 0,780 ± 0,05 0,783 ± 0,09
КардИальна зона
СтИнка, мм 9,25 ± 0,62 9,61 ± 1,10**
Слизова оболонка, мм 1,73 ± 0,16 2,01 ± 0,18**
Серозно-м'язова, мм 7,52 ± 0,54 7,60 ± 0,92
Фундальна зона
СтИнка, мм 5,4 ± 0,82 5,67 ± 0,3*
Слизова оболонка, мм 2,47 ± 0,30 2,63 ± 0,38
Серозно-м'язова, мм 2,93 ± 0,52 3,04 ± 0,47
ПИлорична зона
СтИнка, мм 7,50 ± 0,27 7,70 ± 0,28**
Слизова оболонка, мм 1,94 ± 0,20 2,02 ± 0,14
Серозно-м'язова, мм 5,56 ± 0,20 5,68 ± 0,40*
Cbhhí володИють тонким кишечником, яким не можуть похвалитися ИншИ тварин, що дозволяе йому вмИщати значнИ маси кормИв. З-за тако! особливостИ деяка частка травних процесИв, проходить на даному вИдрИзку. З шлунка харчовИ маси надходять в тонкий вИддИл кишечнику, який е основним мИсцем перетрав-лення !жИ та всмоктування найважливИших поживних речовин. Тут бИлки !жИ пИд дИею трипсину пИдшлунко-во! залози i ерепсина кишкового соку розщеплюються до амiнокислот, крохмалю та iншi розчиннi вуглеводи пИд впливом фeрмeнтiв пИддаються остаточного роз-щепленню до глюкози, а жири пИд дiею лiпази i жовчi розщеплюються на глiцeрин i жирнИ кислоти.
У тонкому кишк1внику вИдбуваються двi основнi
функцй' - завершуеться перетравлення корму, що надiйшов iз шлунка, та вибiрково всмоктуються продукта травлення в кров i лiмфу (Georgievskiy, 1990).
Результати проведених дослiджeнь тонкого вiддiлу кишкiвника свиней пИддослИдних груп навeдeнi в таб-лицi 3, з яко! видно, що згодовування БВМД «МИнак-тивИт» вiрогiдно не впливае на загальну масу та дов-жину кишкИвника. Хоча, встановлено, що згодовування кормового фактора викликае певну змИну структу-ри дослИджувано! порожньо! кишки, зокрема товщина стiнки збiльшилась на 17,57% (Р < 0,05), в тому числИ вИдбуваеться потовщення слизово! оболонки на 16,7% та серозно-м'язово! оболонки на 18,8%.
Таблиця 3
Морфолопчм показники тонкого ввддшу кишмвника пщдослвдних свиней на вiдгодiвлi М ± m, n = 3
Показник Групи
контрольна дослИдна
Маса, кг 1,56 ± 0,11 1,68 ± 0,11
Довжина, м 17,07 ± 1,13 17,17 ± 0,64
Товщина стИнки, мм 1,48 ± 0,10 1,74 ± 0,25*
Слизова оболонка, мм 0,84 ± 0,10 0,98 ± 0,15
Серозно-м'язова оболонка, мм 0,64 ± 0,01 0,76 ± 0,11
На вИдмИну вИд тонкого вИддИлу кишкгвника у товс-тому його вцщш вiдсутнi ворсинки, bíh мае бИльший дiамeтр i значну складчастИсть. З тонкого вiддiлу хар-чова маса просуваеться в товстий вИддИл кишкiвника. Наявнi тут ферменти в процесИ травлення вже не гра-ють особливо! ролi. Бiльш суттеве значення мають мiкроорганiзми, що сприяють перетравленню клИтко-вини. Хоча добре розвинена товста кишка у свиней i активна дiяльнiсть И мИкрофлори дозволяють !й вико-
ристовувати корми, багатИ на клiтковину.
Рeакцiя товстого вИддИлу кишкгвника на згодовування БВМД «Мшактивп» проявляеться у невИрогИд-них змiнах його маси та довжини (табл. 4).
Також не виявлено суттево! рИзницИ у структурИ ободово! кишки пИддослИдних тварин, де мало мИсце невИрогИдне збИльшення товщини стИнки за рахунок потовщення слизово! оболонки.
Таблиця 4
Морфолопчм показники товстого ввддшу кишкiвника пiддослiдних свиней на вiдгодiвлi М ± m, n = 3
Показник Групи
контрольна дослИдна
Маса, кг 1,53 ± 0,08 1,63 ± 0,15
Довжина, м 4,33 ± 0,20 4,17 ± 0,20
Товщина стИнки, мм 2,13 ± 0,16 2,23 ± 0,11
Слизова оболонка, мм 1,19 ± 0,08 1,25 ± 0,08
Серозно-м'язова оболонка, мм 0,94 ± 0,15 0,98 ± 0,96
Варто зазначити, що дослгдження шлунково-кишкового тракту при згодовуванш нових кормових фактор1в пов'язане з одержанням даних про техноло-пчш та харчов1 властивосп одержувано! продукцп.
Отже, дослвджуваш показники шлунково-кишкового тракту дають реальну картину стану м'язово! тканини свиней пвд д1ею нового кормового фактора. Загальний висновок за щею групою ознак полягае в тому, що БВМД «Мшактиви» в рацюш свиней мае позитивний вплив на б1льшють дослщжу-ваних показнишв.
Висновки
1. Використання в год1вл1 молодняку свиней БВМД «Мшактиви» впливае на збшьшення серед-ньодобових прироспв на 95 г, або на 15,68%, при !х р1вш 701 г у тварин дослвдно! групи i 606 г у контроль
2. БВМД «Мшактиви» нeвiрогiдно вплинув на морфологiчнi показники шлунку свиней дослщно! групи. Проте, в кардiальнiй, фундальнiй та пiлоричнiй зонах дослвдно! групи спостeрiгаеться тeндeнцiя потовщення стшок на 4,3%, 5% та 10,9% ввдповвдно, порiвняно iз контрольною групою.
3. БВМД «Мшактиви» викликае змiну структури дослгджувано! порожньо! кишки, зокрема товщина стшки збшьшилась на 17,57% (Р < 0,05), в тому числ ввдбуваеться потовщення слизово! оболонки на 16,7% та серозно-м'язово! оболонки на 18,8%.
Перспективи подальших дослщжень пов'язаш iз вивченням eкономiчно! eфeктивностi використання в годiвлi молодняку свиней БВМД «Мiнактивiт».
Бiблiографiчнi посилання
Notter, D., Scherf, B., Hoffmann I. (2013). Breeding of animals. In: Encyclopedia of Biodiversity (2nd ed.). Virginia Polytechnic Institute and State University, Blacksburg. 636-649. Dejnega, A.O., Lyesova, V.O., Anacz'ky'j, A.S. (2016). Ocinka efekty'vnosti vy'kory'stannya fermentnogo preparatu «Celoviry'dy'n Gx20» u skladi kormiv dlya godivli svy'nej. Visny'k Dnipropetrovskogo univer-sy'tetu. Dnipropetrovsk. 7(1), 13-17 (in Ukrainian).
Volobueva, R., Volobuev, V. (2004). Kachestvo produk-tsii sviney v zavisimosti ot ih kormleniya. Svinovod-stvo. 3, 22-23 (in Russian).
Kucheryavy'j, V.P., Bojchuk, V.M., Kry'vonos, G.P. (2013). Produkty'vnist' molodnyaku svy'nej pry' zgodovuvanni Probiolaktu. Zb. nauk. pr. VNAU. 2 (72), 27-32 (in Ukrainian).
Pogodaev, V.A., Peshkov, A.D. (2011). Osobennosti razvitiya vnutrennih organov sviney razlichnyih genotipov. Perspektivnoe svinovodstvo: teoriya i praktika. 1, 3 (in Russian).
Bogdanov, G.O., Rudenko, Ye.V., Kandy'ba, V.M. (2012). Rekomendaciyi z normovanoyi godivli svy'nej. K.: Agrarna nauka (in Ukrainian).
Guczol, A.V. (2013). Morfologichni pokazny'ky' shlunka i ky'shechny'ka molodnyaku svy'nej pry' zgodovuvanni fermentnogo preparatu MEK-2 Sil's'ky'j gospodar. 1/2, 2-4 (in Ukrainian).
Getja, A.A., Petrychenko, V.F., Tymchenko, V.N. (2010). Suchasni tehnologii' godivli svynej. Rekomendacii'. Poltava (in Ukrainian).
Bogdanov, G O., Rudenko, Je.V., Kandyba, V.M. (2012). Rekomendacii' z normovanoi' godivli svynej. K.: Agrarna nauka (in Ukrainian).
Mazurenko, M.O., Kucheryavy'j, V.P. (2004). Teoriya i prakty'ka naukovy'x doslidzhen'. Metody'chni vkazivky' z vy'gotovlennya gistologichny'x preparativ organiv i tkany'n tvary'n (in Ukrainian).
Plohynskyj, N.A. (1969). Praktycheskoe rukovodstvo po byometryy dlja zootehnykov. Plohynskyj. M.: Kolos (in Ukrainian).
Kostin, A.P., Mischerekov, F.A., Syisoev A.A. (1983). Fiziologiya selskohozyaystvennyih zhivotnyih. M.: Kolos (in Ukrainian).
Georgievskiy V.I. (1990). Fiziologiya selsko-hozyaystvennyih zhivotnyih. M.: Agropromizdat (in Russian).
Polishhuk, A.A., Bulavkina, T.P. (2010). Suchasni kormovi dobavky v godivli tvaryn ta ptyci. Visnyk Poltavs'koi' derzhavnoi' agrarnoi' akademii'. Poltava. 2, 63-66 (in Ukrainian).
Cmammn nadiuwna dopedaKijii 21.09.2016
