CC BY
29
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8423 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.084.52:636.598
Production of geese at using unconventional additions in mixed fodder
L.M. Fialovych, Ia.I. Kyryliv, H.A. Paskevych
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 07.02.2018 Received in revised form
05.03.2018 Accepted 09.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, Ukraine. Tel. :+38-096-355-38-58 E-mail: lesya_fiyalovych@ukr.net
Fialovych, L.M., Kyryliv, Ia.I., & Paskevych, H.A. (2018). Production of geese at using unconventional additions in mixed fodder. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 127-130. doi: 10.15421/nvlvet8423
The article provides the results of the researches concerning the efficiency of using dry apple pomaces with adding chelate Cuprum and Zink while growing geese. Experimentally was determined the effective level of these additives and researched their influence. It was theoretically and practically grounded the expediency of the use in the mixed fodders for the geese of unconventional forage additions and found out their influence on the indexes of the productivity of geese, content of carotenoids in goose yolks and intensity of goslings growth. Nutrition indicates that dry apple pomaces contain a large number of biologically active substances, in particular carotenoids, phospholipids, and a number of mineral elements, especially Cobalt and Iodine. In addition, in this case, the term «waste» is rather arbitrary. Apple pomaces which contain high amounts of ingredients should be taken as secondary material resources and use for fodder purposes. However, an increase level of raw cellulose of dry apple pomaces (27.79%) something restrains their addition to the content of mixed fodder for poultry in high doses. However, geese are able to reach the corresponding level of the productivity after high containing of cellulose. However, in an order to promote the ability of poultry to use effectively the nutritives of this plant feed, there was a necessity of application of chelates, that increase catalytic functions of the body. It is found that the usage of non-traditional feed additives provides the rise in the process of eggs laying by 18.9%, promote the rise of vitality of goslings and content of carotenoids in yolks by 16.8%. The usage of dry apple pomace which is the waste substances of apple juice production after further drying, in small doses up to 70% is the optimal balance of nutrients. It is also obvious that the micro elements in the form of chelates have got a chemically protected shape, and in such a way they keep increasing the biological availability of the metal. It contributes to maintaining of the content of micro elements in organs and tissues, thus improving the intensity of goslings by 10.33%.
Key words: chelates, apple pomace, geese, production, carotenoids, intensity of goslings growth.
Продуктившсть гусей при застосуванш нетрадицшних добавок у комбiкормi
Л.М. Фiялович, Я.1. Киритв, Г.А. Паскевич
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Украгна
У статтi наведено результати до^джень eфeктивностi застосування сухих яблучних вичавок з додаванням хелату Midi та Цинку при вирощуванж гусей. Експериментально визначено ефективний рiвeнь цих добавок та до^джено гх вплив. Теоретично та практично обтрунтовано доцтьтсть використання в комбтормах для гусей нетрадицшних кормових добавок та з'ясовано гх вплив на показники проdуктивностi гусей, вмкт каротиноiдiв у гусячих жовтках та ттенсивтсть росту гусенят. Поживтсть вказуе на те, що сухi яблучж вичавки мктять велику ктьюсть бiологiчно активних речовин, зокрема каротиноiдiв, фосфолiniдiв, та цту низку мтеральних eлeмeнтiв, а особливо Кобальту та Йоду. Окрм цього, у даному випадку термт «вiдходи» е доволi умовним. Вичавки, ям мктять велику ктьюсть цтних складнитв, потрiбно сприймати як вторинш матeрiальнi ресурси i викори-стовувати на кормовi цгли Однак, тдвищений рiвeнь сирог клтковини сухих яблучних вичавок (27,79%) дещо стримуе додавання гх до складу комбторму для птиц у високих дозах. Проте гуси здатж досягати вiдnовiдного рiвня проdуктивностi за високого вмс ту клтковини. Але для того, щоб тдвищити здаттсть птиц ефективно використовувати поживн речовини цього рослинного корму, виникала нeобхiднiсть застосування хeлатiв, як посилюють каталтичн функцп оргатзму. Встановлено, що застосуван-
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
127
ня у комбiкормi нетрадицшних добавок забезпечуе тдвищення несучостi гусей на 18,9%, сприяе тдвищенню життeздатностi гусенят та вмкту каротиноШв у жовтках на 16,8%. Використання сухих яблучних вичавок - вiдходiв виробництва яблучного соку тсля додаткового суштня, у невеликих дозах до 70% е оптимальним для балансу поживних речовин. Також очевидно, що мтроеле-менти у виглядi хелатiв мають хiмiчно захищену форму, внаслiдок чого тдвищуеться бюлог1чна доступтсть металу. Це сприяе утриманню мiкроелементiв в органах i тканинах, внаслiдок чого покращуеться ттенсивтсть росту гусенят на 10,33%.
Ключовi слова: хелати, яблучт вичавки, гуси, продуктивтсть, каротиногди, ттенсивтсть росту гусенят.
Вступ
Впровадження в Укра!ш промислових технологш у тваринницта та зокрема, у птах1вництв1, потребуе детального вивчення низки нових питань, що стосу-ються пвдвищення ефективносп використання кормо-вих ресурав. Оскшьки у структур! соб1вартосл продукций птах1вництва б1ля 70% припадае на вартють корм1в, тому пошук шлях1в зменшення цього показ-ника е актуальним (Кт^епок et а1., 2011; Kyryliv аМ НипсИак, 2016; НипсИак et а1., 2016; Kyry1iv et а1., 2017).
Зростання свггових щн на зерно спонукае вироб-ник1в тваринницько! продукци шукати зам1ну за ра-хунок використання р!зноманггних в!дход!в. Саме тому, наприклад, у кра!нах £С за останш роки питома частка зерна в комбшэрмах для птиц знизилася з 68 до 50% (Svezhencov аМ КогоЬко, 2004).
Гуси - вид сшьськогосподарсько! птиц!, здатний досягати достатньо велико! живо! маси при високому вм1сл клтгковини в кормах, що зумовлено !х здатшс-тю ефективно використовувати поживш речовини рослинних корм1в. Вщомо, що показник перетравлен-ня клггковини у гусей дор1внюе 56,9%, тод1 як у курей - 15,7% (Snitkin, 2005).
Саме тому в сучасних умовах дефщиту зернових корм1в гус1вництво доц1льно розвивати з максималь-ним застосуванням ввдход1в харчово! промисловост1, для того щоб уникнути конкуренцИ' за продовольче зерно 1 зменшити залежн1сть в1д р1зких коливань ц1н на нього (Fiya1ovych and Kyry1iv, 2016).
Метою даних дослгджень було обгрунтування до-цшьносп використання в комб1кормах для гусей сухих яблучних вичавок, отриманих на шдприемста «Яблуневий дар» за сучасними технолопями та збага-чених металооргашчними сполуками - хелатами мщ та цинку для ефективн1шого засвоення поживних речовин рац1ону, запаси яких майже повн1стю витра-чаються до моменту виведення молодняку.
Матерiал та методи дослвджень
Досл1дження щодо встановлення дИ ново! кормо-во! добавки на продуктившсть гусей оброшинсько! породно! групи були проведен! у дослвдному госпо-дарств! «Миклаш!в». Для цього було сформовано дв! групи птиц! по 100 гол!в у кожнш з урахуванням !х в!ку ! живо! маси, як1 на перюд яйцекладки (з лютого до травня) утримувалися розд!льно.
Досл!д тривав три мюящ, протягом яких вели що-денний обл!к несучост! за шльшстю знесених яець кожною групою. Дослвджуваш показники вм!сту ка-ротино!д!в (за методом Масляево!) у жовтках яець визначали за чинними методиками ! пщдавали б!оме-тричн!й обробц! за допомогою програми Microsoft Ехсе1 за методом М.О. Плохшського. Прирости гусе-
нят ! витрати корм!в визначали шляхом щоденного обл!ку та обробки результат!в.
Птиц! досл!дних груп протягом перюду яйцекладки згодовували комбжорм з вм!стом 7% в!д загально! маси (зам!сть частини зернових компоненпв) сухих яблучних вичавок з додаванням хелату м!д! - 15 мг/кг корму на добу та цинку - 30 мг/ кг корму на добу, отриманих в лабораторних умовах Бшоцершвського нацюнального аграрного ушверситету (Fiya1ovych and Kyry1iv, 2016).
Результати та 1х обговорення
Потреба ембрюна у енергетичних ! б!олог!чно ак-тивних речовинах забезпечуеться виключно за раху-нок !х вм!сту у яйщ, зокрема важливою е потреба в каротино!дах яка забезпечуеться за рахунок вм!сту у жовтку, що е основним поживним середовищем для розвитку ембрюну.
В!д вм!сту б!олог!чно активних речовин у комбь кормах залежить не т!льки продуктивн!сть птиц!, але й морфометричш показники яець фМа, 2009). До таких речовин ввдносять л!п!ди та каротино!ди, як1 здатш активувати процеси обм!ну речовин у птиц!, полшшувати б!олог!чну повноц!нн!сть шкубацшних яець (Ропотагепко et а1., 2009).
Застосування нетрадиц!йного корму вплинуло на краще засвоення ! накопичення каротинощв у жовтку яйця. Р!вень каротинощв в!ропдно п!двищуеться у груп!, якш згодовували яблучн! вичавки на 2,3 мкг/г (табл. 1). Жовток яець гусей дослщно! групи за перюд яйцекладки в середньому м!стив каротинощв бшьше на 16,8% (Р < 0,001).
За даними деяких дослвджень, зростання к1лькост! в!там!н!в у жовтку яець можна пов'язати з кращим по!данням комб!корму та створенням сприятливших умов в кишечнику птиц! для кращого !х засвоення (Ratych et а1., 2012).
Таблиця 1
Вм!ст каротино!д!в у жовтках гусячих яець, мкг/г (М ± т, п = 10)
Показник Групи
1(контрольна) 2
Каротино1ди 13,68 ± 0,12 15,98 ± 0,18***
Примтка: * - Р < 0,05; **-Р < 0,01; ***-Р < 0,001
Шдвищення вм!сту каротино!д!в здатних трансфо-рмуватися у компоненти яйця, у жовтку гусячих яець пор!вняно з контролем може бути обумовлено вищим вмютом !х у сухих яблучних вичавках н!ж у комбшо-рм! виготовленого на основ! бшьшо! к!лькост! зернових корм!в !з низьким ум!стом каротину. Одержаний
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vo1. 20, по 84 128
результат шдтверджуе думку шших дослвднишв, що накопичення каротинощв у жовтках яець залежить вiд !х вмюту в комбiкормах.
Одним Í3 останшх дослiдiв, що падтверджуе ефек-тившсть ше! добавки, став експеримент на батьшвсь-кому стадi гусей, у рамках якого вивчено вплив хела-тних сполук цинку, мiдi та сухих яблучних вичавок на збшьшення продуктивносп та приростiв (як1сть) потомства.
У цшому, використання яблучних вичавок у перь од яйцекладки гусей сприяе збiльшeнню !х нeсучостi на 18,9% порiвняно з контролем. Генетичний потенць ал продуктивностi цих гусей досить високий: несу-чiсть за 3 мюящ продуктивного пeрiоду становила 3744 яець. Завдяки високш нeсучостi ввд гусей дослщно! групи було отримано бiльшу к1льк1сть яець, придат-них для шкубаци.
Вщомо, що eнeргiя е лiмiтованим чинником несу-чостi для всiх порщ i кросiв птицi. 1стотне значення як джерело енергп мають жировi добавки в корм, спо-живання яких генетично обмежене. Доведено, що коли птиця починае вiдкладати яйця, 11 здатнiсть на-копичувати жир рiзко знижуеться (Sichov, 2014).
Яблучш вичавки можуть бути безпечно викорис-танi як джерело енергй' у рацюн бройлeрiв, замшюю-чи близько 10% кукурудзи без будь-яких ш^чних eфeктiв на продуктивнiсть птицi (Zafar et al., 2005).
Щдвищення несучосп на 18,9% пов'язане з тим, що рацюн з додаванням сухих яблучних вичавок при-значений для забезпечення високо! нeсучостi за раху-нок б№шо! кiлькостi кобальту у цш нeтрадицiйнiй добавцi.
Умiст кобальту в тканинах е як правило низьким. У нормальних умовах вш слабко всмоктуеться у травному каналi й погано утримуеться в оргашзм^ особливо з кормiв рослинного походження. Саме тому кшьшсть акумульованого органiзмом кобальту невелика поршною з його вмiстом у кормах. У птиц за-своюеться близько 3-7% спожитого кобальту з кормiв рослинного походження (Yatsenko, 2014).
За даними дослвджень, у разi додавання в рацiон гусей кобальту (¿з розрахунку 1 мг на 1 кг живо! маси на добу), несучють гусок збiльшувалася на 30-40%, а виводимють яець - на 15-20% порiвняно з птицею контрольно! групи (Khvostyk, 2014). У нашому випад-ку виводимiсть з отриманих яець була вищою на 15,9% порiвняно з контролем. Це пояснюеться тим, що сух1 яблучш вичавки позитивно вплинули на тд-вищення рiвня каротинощв у жовтку гусячих яець на 16,8%, а також тим, що рацюн батьшвського поголiв'я гусей з використанням хелапв був бiльш поживним та багатим на мвдь та цинк, що сприяло кращiй засвою-ваностi цих речовин у органiзмi птицi за рахунок оптимiзацil процeсiв травлення.
1з завершениям продуктивного пeрiоду бiльш ви-сока збeрeжeнiсть гусенят на рiвнi 94,6% була встано-влена в дослвднш групi, де гуси отримували 7% сухих яблучних вичавок. Збереженють гусенят у дослiднiй групi була вищою на 9,6%, порiвняно з контролем.
Це свцдшть про те, що кормова добавка забезпе-чуе високу фiзiологiчну потребу не лише в поживних, а й у бюлопчно активних речовинах, як1 ввдповщають
потребам органiзму та зумовлюють вщповщний рь вень рeалiзацil генетичного потенщалу продуктивнос-тi гусей.
Щодо впливу сухих яблучних вичавок, збагачених бюлопчно активними речовинами, на продуктившсть гусенят, то у результат дослiджeнь було встановлено, що додавання до корму гусей 7% сухих яблучних вичавок, збагачених хелатом мвд та цинку, сприяе тдвищенню штенсивносп росту молодняку (табл. 2).
Головним показником, що характеризуе ефектив-шсть дп ново! кормово! добавки, е жива маса птищ. Вона ввдображае особливосл росту гусенят у 9-тижневому вiцi. Так, жива маса гусенят у добовому вiцi деякою мiрою сввдчить про стимулюючу дш нетрадицшно! добавки. У дослiднiй групi жива маса добових гусенят виявилася вищою на 2,4%, шж у контроле
Результати дослвджень сввдчать про те, що гуси, яким згодовували комбжорми iз вичавками, мали суттевi вщмшносп у абсолютних приростах живо! маси гусенят. Так, упродовж вирощування найвищим абсолютним приростом характеризувалася птиця дослщно! групи, яка дещо переважала молодняк контрольно!. Цей показник у груш гусенят, яш були одержат ввд гусей, що отримували 7% вичавок з хела-тами, був вищим порiвняно з контрольною групою на 10,5%.
Результати дослвджень показали, що яблучш вичавки можуть бути використаш на рiвнi 10% у годiвлi бройлeрiв, зокрема в пeрiод фiнiшно! вiдгодiвлi коли вiдбуваеться масове накопичення ваги (Ayhan et al., 2009).
Сeрeдньодобовi прирости свiдчать не лише про ш-тeнсивнiсть росту i розвитку, але i про eфeктивнiсть використання кормiв органiзмом птицi, що росте. За цим показником середньодобовий прирют живо! маси гусенят за перюд дослщження (у вiцi 60 днiв) в досль днiй групi становив 66,76 г, тодi як у контролi -60,40 г, що сввдчить про кращу iнтeнсивнiсть росту на 10,53%.
Таблиця 2
!нтенсившсть росту молодняку гусей (М ± m, n = 20)
Показник
Групи
1 (контрольна)
2
Жива маса гусеиет 97 ± 0,32 99,33 ± 0,26** у добовому в1Щ, г
^ "У™ 3660,00 ± 75,51 4038,00 ± 72,19* у в1Щ 60 дiб, г
Абсолютний 3563,00 ± 75,45 3938,00 ± 72,30* прирiст, кг
Середньодобовий
прирют, г
Вщносний
прирiст, %
Збережешстъ
гусенят, %
Примтка: * - Р < 0,05; **-Р < 0,01; ***-Р < 0,001
60,40 ± 1,28 66,76 ± 1,23* 89,64 ± 0,23 90,31 ± 0,18 85 94,6
Данi ввдносних приростiв сввдчать, що гусенята дослiдно! групи у 60-денному вiцi мали перевагу над контрольною групою. Тому очевидно, що мшроеле-
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
129
менти у вигляд1 хелапв проявляють ефективну дш, внаслщок чого тдвищуеться бюлопчна доступшсть елементу, а це сприяе утриманню мшроелеменлв у тканинах, у результат! чого покращуеться р1ст гусенят.
Показники у групах, як1 отримували сух1 яблучт вичавки з хелатами, були вищими пор1вняно з контрольною групою без препарату. Змши сввдчать про кращу дш хелапв саме при такш доз1 яблучних вичавок. Завдяки застосуванню те! добавки покращуеться трансформацш мисроелеменпв в яйце i посилюеться використання 1х пвд час ембрюнального розвитку гусенят.
Це сввдчить про те, що рацюни для гусей батьшв-ського стада iз застосуванням цих добавок забезпе-чують зростання виробництва гусячого м'яса за раху-нок збiльшення маточного поголiвя, тдвищення не-сучостi i ввдсотка виводу гусенят (Petrov, 2002).
Висновки
Додавання до рацiону гусей сухих яблучних вичавок, отриманих особливим способом сушшня, що дозволяе максимально зберегти бюлопчно активнi речовини та збагачених хелатними сполуками мiдi та цинку, сприяе тдвищенню несучосп гусок на 18,9%, виводимосп на 15,9% за рахунок пiдвищення вмiсту каротинощв у жовтку шкубацшних яець.
Отриманi гусенята iз яець гусок дослвдно! групи мали вищу життездатнiсть на 9,6% та середньодобовi прирости на 10,53%.
Перспективи подальших дослгджень. Норми зго-довування яблучних вичавок для рiзних видiв тварин i птицi, в тому чи^ гусей, потребують додаткового вивчення i уточнения, тому що ввдходи, отриманi на рiзних пвдприемствах, можуть вiдрiзнятися за сво1м складом. Тож покращення рацiонiв за рахунок використання спетальних вичавок зашсть зерна пшеницi й iнших зернових - це дещо новий напрям, над кот-рим варто працювати.
References
Ayhan, V., Duru, A.A., & Özkaya, S. (2009). Possibilities of Using Dried Apple Pomace in Broiler Chicken Diets. Kafkas Üniversitesi Veteriner Fakültesi Dergisi, 15(5), 669-672. https://www.cabdirect.org/cabdirect/ abstract/20093352472 Duda, L.V. (2009). Karotinoidy v kormlenii pticy.
Efektyvne ptakhivnytstvo. 9, 25- 28 (in Ukrainian). Fialovych, L.M., & Kyryliv, Ya.I. (2016). Nesuchist i yakist inkubatsiinykh yaiets husei pry zastosuvanni netradytsiinykh dobavok u kombikormi. Suchasne ptakhivnytstvo. 3(160), 12-16. Rezhym dostupu: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Ptakhivnytstvo/ article/view/10124 (in Ukrainian). Fialovych, L.M., & Kyryliv, Ya.I. (2016). Efektyvnist vykorystannia zbahachenykh vidkhodiv pererobky yabluk u ratsioni pleminnykh husei. Naukovyi visnyk
LNUVMBT im. S.Z. Gzhytskoho. 18, 1(65), 149-155. Rezhym dostupu: https://nvlvet.com.ua/index.php/ journal/article/view/149 (in Ukrainian).
Fialovych, L.M., & Kyryliv, Ya.I. (2016). Efektyvnist vykorystannia u hodivli pleminnykh husei netradytsiinykh dobavok. Naukovyi visnyk LNUVMBT im. S. Z. Gzhytskoho. 18, 2(67), 261264. doi: 10.15421/nvlvet6757 (in Ukrainian).
Hunchak, A., Ratych, I., Gutyj, B., & Paskevych, H. (2016). Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18(2(67), 70-76. doi: 10.15421/nvlvet6716.
Khvostyk, V. (2014). Na chomu mozhna zaoshchadyty. Nashe ptakhivnytstvo. 4 (34), 68-69 (in Ukrainian).
Kryvenok, M.Ia., Sknar, S.V., & Kuzina, N.V. (2011). Tryptofan i treonin: riven i spivvidnoshennia u kombikormakh dlia kurei-nesuchok promyslovoho stada. Suchasne ptakhivnytstvo. 9(106), 24-27. Rezhym dostupu: http://www.aviculture.agroua.net/ rubrics.php?id_menu2=6&id_articles=229 (in
Ukrainian).
Kyryliv, B., & Hunchak, A. (2016). The influence of alimentary factors on productivity hens. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18(2(67), 287-291. doi: 10.15421/nvlvet6762.
Kyryliv, B., Hunchak, A., & Sirko, Y. (2017). The productivity and quality of production of quails for influence dietary supplements. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 229-234. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1 138
Petrov, Yu.Ye. (2002). Stan ta perspektyvy rozvytku pleminnoho ptakhivnytstva v Ukraini. Efektyvne ptakhivnytstvo ta tvarynnytstvo. 3, 7-8 (in Ukrainian).
Ponomarenko, Ju.A., Fisinin, V.I., Egorov, I.A., & Ponomarenko, V.S. (2009). Korma, kormovye dobavki, biologicheski aktivnye veshhestva dlja sel'skohozjajstvennoj pticy. Sergiev Posad: GNU VNITIP Rossel'hozakademii (in Russian).
Ratych, I., Kyryliv, B., & Hunchak, A. (2012). Biopreparatna hodivlia. Nashe ptakhivnytstvo. 1, 5052 (in Ukrainian).
Sichov, M. (2014). Energetichnij golod. Nashe ptakhivnytstvo. 1(31), 45-47 (in Russian).
Snitkin, M. (2005). Perspektivy razvitija gusevodstva v Rossii. Pticevodstvo. 10, 4-6 (in Russian).
Svezhencov, A.I., & Korobko, V.N. (2004). Netradicionnye kormovye dobavki dlja zhivotnyh i pticy : monografija. Dnepropetrovsk.: ART - PRESS (in Russian).
Yatsenko, O. (2014). Soli kobaltu: ni malo, ni bahato. Nashe ptakhivnytstvo. 3(33), 58-60 (in Ukrainian).
Zafar, F., Idrees, M., & Ahmed, Z. (2005). Use of Apple by product in poultry rations of broilers chicks in Karachi. Pak. J. Pysiol., 1 (1-2). http://www.pps.org.pk/PJP/1-1-2/zafar.pdf.
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
130
