CC BY
21
УДК 614.95:577.118:637.046
хТкачук В. М., к.с.-г.н., хСтапай П. В., д.с.-г.н. ©
Институт бюлогИ'тваринНААН, м. Лъв1в 2Кирил1в Я. I., д.с.-г.н., професор, член-кор НААН
2Львгвськии нацюнальнииутверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
ВИКОРИСТАННЯ СУХИХ ЯБЛУЧНИХ ВИЧАВОК У ГОД1ВЛ1 ОВЕЦЬ
У статт1 представлено дат дослгдженъ поживност1 та хгмгчного складу сухих яблучних вичавок / вплыв гх згодовування на продуктивтстъ в1вцематок. Показано, що сухг яблучт вичавки за поживтстю суттево не поступаютъся зерновым концентратам, натомжтъ м1стятъ велику кглъкгстъ бюлог1чно активных речовин, зокрема каротиноШв, фосфолгпгдгв, мтералъних елемент1в, а особливо Кобальту та 1оду.
Введения до складу основного рацюну в1вцематок 100 / 150 г сухих яблучних вичавок зам1стъ екв1валентног за поживтстю ктъкостг комбторму 60 I 90 г сприяе збшъшенню прирост1в вовни на 8,19 / 8,90 % та живог маси ягнят на 4,75 / 4,46 % вгдповгдно.
Ключов1 слова: годгвля овецъ, сухг яблучт вичавки, поживтстъ, мшералът елементи, л\тди, прирости вовни I живог масиягнят
Вступ. Проблема виробництва I використання так званих нетрадицшних корм1в виникла пор1вняно недавно. Цьому сприяли, з одного боку, розвиток промисловосп I накопичення вщход1в, як1 забруднюють навколишне середовище, а з шшого — штенсифжащя тваринництва I р1зке збшьшення потреби у кормах. Таким нетрадицшним кормом е яблучш вичавки. Однак сир1 вичавки пщдаються швидкому псуванню, у зв'язку з цим 1х потр1бно швидко згодовувати або консервувати чи висушувати [1].
Про позитивний вплив, на оргашзм тварин, згодовування яблучних вичавок вказуе ряд автор1в. Зокрема, включения поросятам до складу рацюну яблучних вичавок, позитивно впливае на морфологш ворсинок 1х кишювника, покращуючи таким чином загальний стан оргашзму. Кр1м того зменшуються затрати комбжорму, а забшш якост1 при цьому покращуються — спостер1гаеться тенденщя до пщвищення маси туш11 забшного виходу [2,3].
Використання сухих яблучних вичавок також збагачуе рацюн мшеральними елементами I в1тамшами, що сприяе бшьш повноцшному засвоенню поживних речовин уЫх кормових шгред1ент1в рацюну.
Однак, норми згодовування сухих яблучних вичавок для р1зних вид1в сшьськогосподарських тварин, в тому числ1 овець, потребують додаткового вивчення I уточнения.
Матер1али 1 методи. Дослщження проведено в умовах ННВЦ «Комаршвське» Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно!
© Ткачук В. М., Стапай П. В., Кирил1в Я. I., 2012
176
медицини та бютехнологш ¿меш С. 3. Гжицького. Дослщ проведено у зимово-стшловий перщ. За принципом пар-аналопв сформовано чотири групи повновжових в1вцематок (по 10 гол1в у кожнш), з яких одна контрольна I три дослщш. У зр1вняльний перюд, який тривав 10 дшв, ус1 тварин отримували основний рацюн, збалансований згщно юнуючих норм год1вл1 [4].
У дослщний пер ¿од (тривалктю 91 день) тварини контрольно! групи отримували основний рацюн зр1вняльного перюду. Тваринам першо! дослщно! групи до складу основного рацюну було включено 50 г сухих яблучних вичавок (з розрахунку на голову / добу) замкть екв1валентно! за пожившстю кшькост1 комбшорму (30 г за масою). Тварини друго! дослщно! групи у склад1 основного рацюну отримували 100 г сухих яблучних вичавок заметь екв1валентно! за пожившстю кшькост1 комбжорму (60 г), а тварини третьо! дослщно! групи — 150 г замють екв1валентно! за пожившстю кшькост1 комбшорму (90 г).
Вмют 1оду у сухих яблучних вижимка визначали за ГОСТ 28458-90, мшеральний склад з допомогою атомно-абсорбцшного спектрофотометра С-115 ПК, а показники поживносп та лшщних склад загальноприйнятими методами [5]. 1нтенсившсть росту вовни контролювали за И приростами за перюд дослщу на облжовш площ1 шюри розм1ром 36 см2, а прироста живо! маси ягнят — шляхом зважування !х при народженш та на 21 день теля народження. Отримаш цифров1 даш опрацьовували статистично.
Результати та обговорення.
Перед початком дослщу було проведено дослщження поживносп сухих яблучних вичавок, отриманих на пщприемств1 «Яблуневий дар». Так, з даних таблиц! 1 видно, що у сухих яблучних вичавках мктиться незначна кщьюсть вологи (5,16%) I високий вмкт сухо! речовини (94,98 %). За основними показниками поживносп (вмют сирого проте!ну, жиру, кл1тковини, БЕР, обмшна енерпя) вичавки дещо поступаються зерновим концентратам, однак перевищують 1х за вмштом каротино!д1в. В середньому за пожившстю 100 г сухих яблучних вичавок вщповщае 60 г концентрапв.
Таблиця 1.
Показники поживносп сухих яблучних вичавок та концкорм1в
Показники Корми
сух1 яблучш вичавки пшениця овес ячмшь
Суха речовина, % 94,98 84,83 86,76 86,13
Волопсть, % 5,16 15,17 13,24 13,87
Сирий протеш, % 7,88 13,44 13,55 10,26
Жир, % 3,06 1,41 3,75 1,67
Кллжовина, % 27,79 2,35 10,49 4,13
БЕР, % 48,96 60,25 35,95 53,20
Зола, % 2,13 1,63 3,57 2,33
Каротин, мг/кг 10,89 0,88 0,96 0,22
Обмшна енерпя, МДж 7,33 12,13 10,54 10,87
При дослщженш вмюту макро- \ мшроелеменив у сухих яблучних вичавках було встановлено, що за мшеральним складом вичавки наближеш до концентрованих корм1в захщного регюну Украши. Однак у вичавках мютиться значно бщьша кщьюсть Кобальту та 1оду пор1вняно ¿з зерновими
177
концентратами (табл. 2). У результат! цього, ютш в1вцематки першо! дослщно! групи отримували вище норми Кобальту — на 2,9 % та 1оду — на 4,2 %, друго! дослщно! групи — на 5,2 I 7,5 %, а третьо! — на 7,5 I 10,9 % вщповщно. Шсля окоту щ показники рацюну дещо зменшилися, оскшьки потреба в 1од1 та Кобальт! в лактуючих в1вцематок вища. Вщповщно тварини першо! дослщно! групи отримували вище норми Кобальту — на 2,1 % та 1оду — на 3,1 %, друго! дослщно! групи — на 3,8 I 5,7 %, а третьо! — на 5,6 ! 8,1 %.
Нагадаемо, що Кобальт е кофактором кобаламшових фермент!в (пох!дних в!там!ну В12), як! беруть участь у синтез! бшка, в тому числ! ! кератину. За умов дефщиту цього мжроелементу вовна втрачае блиск, а це означав, що в такому випадку мае м!сце порушення формування кутикули вовнового волокна.
Щодо 1оду, то вш входить до складу тиреощних гормон!в, як! зд!йснюють контроль за процесами вовноутворення, стимулюючи прол!феративн! процеси у волосяних фол!кулах, посилюючи м!тотичну активн!сть кератиноцит!в матриксу цибулини ! тим самим прискорюють формування та ркт вовни. Поряд з цим гормони щитопод!бно! залози впливають на формування ф!зичних властивостей вовни, а також !! зовн!шньо! структури [6].
Таблиця 2.
Мшеральний склад сухих яблучних вичавок та концкорм1в
Мшеральш елементи Корми
cyxi яблучш вичавки пшениця овес ячмшь
Кальц1й, г/кг 1,36 1,18 1,31 1,20
Фосфор, г/кг 1,52 2,16 3,85 1,84
Магнш, г/кг 1,08 1,03 1,18 1,33
Сульфур, г/кг 1,17 0,34 1,19 1,17
Купрум, мг/кг 8,86 5,79 5,03 3,26
Ферум, мг/кг 284,03 93,6 106,5 246,9
Цинк, мг/кг 4,94 21,70 32,58 20,35
Манган, мг/кг 18,78 44,35 62,70 23,87
Кобальт, мг/кг 0,45 0,03 0,03 0,03
1од, мк/кг 0,57 0,14 0,14 0,10
Нагадаемо, що захщний perioH Укра!ни е б!дний на 1од. Зокрема, за нашими даними, в!вщ Льв!всько! облает! забезпечеш 1одом лише на 60 % вщ норми [7]. У зв'язку з цим cyxi яблучш вичавки можна використовувати у год!вл! овець як джерело 1оду. Так, введения 150 г яблучних вичавок пщвищуе bmíct 1оду в рацюш овець майже на 10 %, що дае змогу зменшити дефщит цього надзвичайно важливого м!кроелемента.
У результат! проведених досл!джень встановлено, що у яблучних вичавках м!ститься 3,06 % загальних л!п!д!в. Л!п!дний склад сухих яблучних вичавок представлений в основному триациглщеролами (29,96 %) i фосфолшщами (27,53 %). У лшщному склад! вичавок мютяться також moho- i диацилгл!цероли (11,81 %), неетерифкований холестерол (14,58 %) i неетерифжоваш жирн! кислоти (16,11 %). Цжаво, що у яблучних вичавках не мктиться фракц!! етериф!кованого холестеролу.
178
Що стосуеться фосфолшвдв, то з даних таблиц! 3 видно, що вони роздшяються на шють фракцш, дв1 з яких нами поки що нещентифжоваш. Майже половина ус1х фосфолшщ1в припадае на фосфатидилхолш. Цкаво, також що перша нещентифкована фракщя не мштить фосфору.
Отже, сух1 яблучш вичавки за пожившстю суттево не поступаються зерновим концентратам, проте м1стять велику кшьккть бюлопчно активних речовин, зокрема каротиновдв, фосфолшвдв, та цшу низку мшеральних елемент1в, а особливо Кобальту та 1оду.
Таблиця 3.
Лшщний склад сухих яблучних вичавок, % (М±ш, п=3)_
Фосфолшди 27,53±0,57
— сф1нгом1елш 5,82±0,07
— фосфатидилетаноламш 2,73±0,21
— фосфатидилхолш 11,71±0,11
— фосфатидилсерин 2,87±0,02
— невдентиф1ковано-1 (без фосфору) 2,30±0,13
— невдентиф1ковано-2 2,10±0,10
Moho- i диацилглщероли 11,81±1,26
Неетерифжований холестерол 14,58±1,17
НЕЖК 16,11±1,43
Триацилглщероли 29,96±0,85
У результат! згодовування ютним, а пот1м лактуючим в1вцематкам у склад1 основного рацюну сухих яблучних вичавок встановлено, що у першш дослщнш груш в1вцематок, яю утримували 50 г вичавок, суттевих змш у продуктивное^ не встановлено. У той же час у тварин друго! та третьо! дослщних груп, яю отримували по 100 \ 150 г вичавок, прироста вовни збшьшилися на 8,19 1 8,90 %, а живо! маси ягнят на 4,75 1 4,46 % вщповщно.
Таблиця 4.
Середньодобов1 прирости вовни у в1вцематок 1 живо!" маси ягнят
(M±m, n=4)
Показники Групи тварин
Контрольна I дослщна II дослщна III дослщна
Приросты вовни, мг/см2/добу 0,281±0,011 0,284±0,024 0,304±0,008 0,306±0,008
% до контролю 100 101,07 108,19 108,90
Прирости живо! маси ягнят, г/добу 237,9±5,01 236,1±3,98 249,2±4,80 248,5±3,53
% до контролю 100 99,24 104,75 104,46
Отже, результати проведених дослщжень свщчать, що згодовування ютним та лактуючим в1вцематкам сухих яблучних вичавок позитивно вплинуло на 1х продуктивш якост1, зокрема, збшьшення штенсивност1 росту вовни та молочно! продуктивное^, на що вказують вищ1 середньодобов1 прирости живо! маси ягнят.
Висновки. Введения до складу основного рацюну в1вцематок 100 \ 150 г сухих яблучних вичавок замють екв1валентно! за пожившстю кшькост1 комбшорму 60 I 90 г призводить до збшьшення прирост1в у них вовни на 8,19 I 8,90 % та прироспв живо! маси ягнят на 4,75 1 4,46 % вщповщно.
179
Л1тература
1. Нетрадиционные корма в рационах сельскохозяйственных животных / Я. Барта, Г. Бергнер, Я. Бучко и др.; пер. со словацкого Э. Г. Филипович. — Москва: Колос, 1984. — 272 с.
2. The influence of apple and red-wine pomace rich diet on mRNA expression of inflammatory and apoptotic markers in different piglet organs / J. Sehm, H. Lindermayer, H. H. D. Meyer, M. W. Pfaffi // Animal Science. — 2006.
— Vol. 82. — P. 877 — 887.
3. The influence of polyphenol rich apple pomace or red-wine pomace diet on the gut morphology in weaning piglets / J. Sehm, H. Lindermayer, C. Dummer et all. // Journal of Animal Physiology and Animal Nutrition. — 2007. — Vol. 91, № 7-8.
— P. 289 — 296.
4. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: справочное пособие / Под ред. А. П. Калашникова [и др.]. — 3-е изд., перераб. и доп. — М., 2003. — 456 с.
5. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, твариннищта та ветеринарнш медицин!: довщник / В. В. Вл1зло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ш.; заред. В. В. Вл1зла. — Льв1в: СПОЛОМ, 2012. — 764 с.
6. Седшо Г. М. Роль мшеральних речовин у процесах вовноутворення / Г. М. Седшо. — Льв1в: Афша, 2002. — 184 с.
7. Ткачук В. М. Х1м1чний склад i поживна вартшть корм1в ННВЦ „Комаршвське" Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С. 3. Гжицького / В. М. Ткачук, П. В. Стапай, Я. I. Кирил1в // Корми i кормовиробництво. — В1нниця, 2011. — Вип. 68. — С. 155 — 160.
Summary
V. M. Tkachuk, P. V. Stapay, Ya. I. Kyryliv USE OF DRY APPLE POMACE IN SHEEP FEEDING
This article presents research data about nutrient and chemical composition of dried apple pomace and effect of their feeding on ewe's productivity. It was shown that dry apple pomace not differ from grain concentrates for nutritional content; instead, contain a large amount of biologically active substances such as carotenoids, phospholipids, mineral elements, particularly cobalt and iodine.
Introduction to the ewe's diet 100 and 150 g of dried apple pomace instead of an equivalent amount of fodder contributes to increases of wool at 8.19 and 8.90 % and the lambs live weight on 4.75 and 4.46 % respectively.
Key words: feeding sheep, dry apple pomace, nutrition, mineral elements, lipids, lambs live weight gain and wool gain.
Рецензент - д.с.-г..н., професор Швторак Я.1.
180
