CC BY
47
УДК 631.15:636.32/38:614.95
Ткачук В. М., к.с.-г.н., Стапай П. В., д.с.-г.н., професор 1нститут бюлогп тварин НААН, м. Львгв Кирил1в Я. I., д.с.-г.н., професор, членкор НААН © Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького, м. Львгв
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ П1ДВИЩЕНИХ РШШВ М1НЕАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ТА Ф1ЛЬТРОПЕРЛ1ТУ У ГОД1ВЛ1
ОВЕЦЬ
У статт1 наведено розрахунки економгчног ефективност1 застосування фыьтроперлту I тдвищених р1втв Сульфуру, Цинку, Купруму, Кобальту та 1оду у годгвлг овець. Досл1дження проведено у зимово-сттловий перюд на чотирьох групах повновжових в1вцематок породи прекос. Тривалють дослгду 92 дш. 1нтенсивтсть росту вовни визначали за гг приростом за перюд дослгду на облгковгй площг шкгри розмгром 36 см2, а молочшсть вгвцематок — шляхом зважування ягнят при народженш та на 21 день тсля народження.
Показано, що стосован нами ал1ментарн1 чинники призводять до тдвищення вовновог продуктивност1 в1вцематок та середньодобових прирост1в живог маси отриманих в1д них ягнят, а токож економп на соб1вартост1 кормгв, що призводить до отримання позитивного економгчного ефекту.
Так, згодовування у складг основного рацюну суягним та лактуючим в1вцематкам 50 г фыьтроперлту, замють екв1валентног за поживютю ктькостг ячменю, дозволяе додатково отримати 18,22 грн чистого прибутку з розрахунку на одну в1вцематку, а додаткове введення ще й на 20 % вище Iснуючих норм Сульфуру, Цинку, Купруму, Кобальту та 1оду — 14,23 грн. При цьому рентабельшсть у контрольтй грут становила — 6,11 %, у першш дослгднт груш дещо знизилася до 5,90, а у другт I третш дослгдних группах зросла вгдповгдно до 8,511 7,61 %.
Ключовi слова: фыьтроперлт, мтеральн елементи, в1вцематки, годгвля, економ1чна ефективтсть, прибуток.
УДК 631.15:636.32/38:614.95
Ткачук В. М.,1 Стапай П. В.,1 Кырылив Я. И.2
1Институт биологии животных НААН, г. Львов
2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПОВЫШЕННЫХ УРОВНЕЙ МИНЕРАЛЬНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ И ФИЛЬТРОПЕРЛИТА В КОРМЛЕНИЯ ОВЕЦ
В статье приведены расчеты экономической эффективности применения фильтроперлита и повышенных уровней серы, цинка, меди, кобальта и йода в кормлении овец. Исследование проведено в зимне-стойловый период на четырех
© Ткачук В. М., Стапай П. В., Кирилiв Я. I., 2014
193
группах полновозрастных овцематок породы прекос. Продолжительность опыта 92 дня. Интенсивность роста шерсти определяли по ее приростом за период опыта на учетной площади кожи размером 36 см2, а молочность овцематок — путем взвешивания ягнят при рождении и на 21 день после рождения.
Показано, что использованные нами алиментарные факторы приводят к повышению шерстной продуктивности овцематок и среднесуточных приростов живой массы полученных от них ягнят, а также экономии на себестоимости кормов, что приводит к получению положительного экономического эффекта.
Так, скармливание в составе основного рациона суягных и кормящих овцематок 50 г фильтроперлита, вместо эквивалентного за питательностью количества ячменя, позволяет дополнительно получить 18,22 грн чистой прибыли в расчете на одну овцематку, а дополнительное введение еще и на 20 % выше существующих норм серы, цинка, меди, кобальта и йода — 14,23 грн. При этом рентабельность в контрольной группе составила — 6,11 %, в первой опытной группе незначительно снизилась до 5,90, а во второй и третьей опытных группах возросла соответственно до 8,51 и 7,61 %.
Ключевые слова: фильтроперлит, минеральные элементы, овцематки, кормление, экономическая эффективность, прибыль.
UDC 631.15:636.32/38:614.95
Tkachuk V. M.,1 Stapay P. V.,1 Kyryliv Ja. I.2
1Institute of Animal Biology NAAS, Lviv 2Lviv National University ofVeterinary Medicine and Biotechnologies named after
S. Z. Gzhytskyj
THE ECONOMIC EFFICIENCY OF THE ELEVATED LEVELS OF MINERAL ELEMENTS AND FILTROPERLIT IN THE SHEEP FEEDING
The calculation of the economic efficiency of filtroperlit and elevated levels of S, Zn, Cu, Co, J in the sheep's feeding is presented in the paper. The study was conducted in winter-stall period. For this purpose the four groups of Prekos ewes were used. The experiment lasts 92 days. The intensity of wool growth was determined by its growth over the period of the experiment to the skin size of 36 cm2, and milking productivity of ewes — by weighing lambs at birth and at 21 days after birth.
It was established that used nutritional factors lead to increased wool performance of ewes and to rising of average daily live weight of their lambs. It is also cheapening of feed cost, resulting in a positive economic effect.
It has been shown that feeding up pregnant and lactative ewes a diet which consists of 50g filtroperlit instead of the equivalent amount of barley provides a profit of 18.22 UAH per one ewes and additional input of on 20% higher amount S, Zn, Cu, Co, J than the norm — 14,23 UAH. Therefore the profitability was 6.11% in the control group, but in the first experimental group it decreased to 5.90 %. The profitability of the second and third research groups was 8.51 and 7.61% respectively.
Key words: filtroperlit, mineral elements, ewes, feeding up, efficiency, profit.
194
Вступ. Найбшьша кшьккть затрат при утриманш сшьськогосподарських тварин, у тому чи^ i овець, йде на корми. У зв'язку з цим актуальним залишаеться питання пошуку природних i дешевих альтернативних джерел енерги та макро- i мiкроелементiв, здатних замiнити традицшш високовартiснi корми [1].
Серед факторiв, що сприяють пiдвищенню продуктивностi сшьськогосподарських тварин, велике значення мае повноцшна годiвля, тобто забезпечення тварин вама поживними та бiологiчно активними елементами живлення в оптимальних кiлькостях i спiввiдношеннях. Серед бiологiчно активних компонент рацiону велике значення мають мшеральш елементи, якi, хоча i не володшть нi пластичними, нi енергетичними цшностями, проте вiдiграють надзвичайно важливу i багатогранну роль. Особливо важливе значення для органiзму вiвцi мають Сульфур, Купрум, Цинк, Кобальт та 1од. З цими елементами нерозривно пов'язаш основш процеси обмiну речовин та вовноутворення [2].
Ефективним способом тдвищення продуктивной сiльськогосподарських тварин е використання в !х годiвлi жирiв рослинного походження. Додавання жирiв до ращошв сiльськогосподарських тварин сприяе бшьш iнтенсивному росту тварин, зниженню затрат корму на одиницю приросту, збшьшенню коефiцiента використання проте!ну корму, скороченню термiну вiдгодiвлi i покращенню якост тваринницько! продукци [3,4].
З огляду на це, метою нашо! роботи було провести економiчнi розрахунки ефективност застосування фiльтроперлiту та пiдвищених рiвнiв макро- i мiкроелементiв у годiвлi овець.
Матер1али 1 методи. Дослщження проведено в умовах ННВЦ «Комаршвське» Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С. З. Гжицького. З цiею метою пвдбрано чотири групи повновiкових вiвцематок аналопв породи прекос. Контрольна група тварин отримувала основний рацiон, збалансований за юнуючими нормами годiвлi [5]. На основi фактичних даних, отриманих хiмiчним аналiзом кормiв, встановлено нестачу окремих мшеральних елементiв у рацiонi тварин, а саме Сульфуру, Цинку, Купруму та 1оду. Нестачу цих мiнералiв доводили до норми за рахунок мшеральних солей, зокрема Ырчанокислого натрш, Ырчанокислого цинку, вуглекисло! мiдi та йодистого калш [6].
Тваринам першо! дослщно! групи до складу основного ращону включено сумiш макро- i мiкроелементiв (Сульфур, Цинк, Купрум, 1од, Кобальт) з розрахунку на 20% вище норми, порiвняно до контрольно! групи. Тварини друго! дослщно! групи у складi основного рацiону отримували 50 г фiльтроперлiту замiсть е^валентно! за поживнiсть кiлькостi ячменю, а тваринам третьо! дослщно! групи згодовували фiльтроперлiт i сумiш iз макро- i мiкроелементiв, як i тваринам першо! дослщно! групи. Дослiд, тривалктю 92 днi, проведено у зимово-стшловий перiод утримання овець.
195
¡нтенсившсть росту вовни визначали за И приростом за перюд дослщу на облшовш площ1 шюри розм1ром 36 см2, а молочшсть в1вцематок — шляхом зважування ягнят при народженш та на 21 день тсля народження.
Результати та обговорення. За перюд дослщу кожна в1вцематка спожила 47,2 кг комбжорму. Причому в комб1корм1 для в1вцематок друго! \ третьо! дослщних груп у пор1внянш з контролем мютилося менше ячменю на 4,6 кг вщповщно, оскшьки 50 г ячменю було замшено на екв1валентну кшьккть за пожившстю фшьтроперл1том, що за масою також становило 50 г.
Соб1варткть одше! тонни фшьтроперл1ту, збагаченого лшщами, на час проведення дослщу становила 750 грн, а соб1варткть тонни комбжорму була 2067 грн., оскшьки комбжорм складався з р1вних частин пшенищ, ячменю \ в1вса, а !х варткть була: пшениця — 2200 грн, ячмшь — 2200 грн, овес — 1800 грн за тонну. Звщси загальна соб1вартють витраченого на одну в1вцематку комбжорму у контрольнш грут становила 97,6 грн. У другш дослщнш груш, за рахунок замши ячменю на фшьтроперлщ щна комбжорму знизилася, \ соб1варткть витраченого на одну в1вцематку комбжорму становила 91,5 грн., що на 6,1 грн, або на 6,25 % нижче шж у контрол1 (табл.).
Таблиця
Економпчна ефектившсть застосування фшьтроперлггу та пiдвищених р1вн1в макро- i мжроелеменив у ращонах в1вцематок за першд дослщу _(в середньому на одну вiвцематку)_
Показники Група тварин
Контрольна I дослщна II дослщна III дослщна
Варпсть комбiкорму, грн 97,6 103,2 91,5 97,1
± до контролю — +5,6 -6,1 -0,5
Прирости живо! маси ягнят, кг 5,16 5,36 5,55 5,59
Реалiзацiйна цiна 1 кг ягнятини, грн 30 30 30 30
Виручка вiд реалiзацil ягнятини, грн 154,8 160,8 166,5 167,7
± до контролю — +6,0 +11,7 +12,9
Прирости вовни, г 207 269 242 276
Реалiзацiйна цiна 1 кг вовни, грн 12 12 12 12
Виручка ввд реалiзацil вовни, грн 2,48 3,23 2,90 3,31
± до контролю — +0,75 +0,42 +0,83
Виручка ввд реалiзацil уае! продукцп, грн 157,28 164,03 169,40 171,01
± до контролю — +6,75 +12,12 +13,73
Отриманий прибуток, грн 59,68 60,83 77,90 73,91
Рентабельнiсть 6,11 5,90 8,51 7,61
Чистий прибуток, грн — +1,15 +18,22 +14,23
Додаткове введення до ращону першо! та третьо! дослщних груп сполук Сульфуру, Цинку, Купруму, Кобальту та 1оду зумовило збшьшення витрати на виробництво продукци, а саме: при збагаченш комбжорму мшеральними
196
елементами вартють його зросла на 5,6 грн i становила у першш дослщнш груш — 103,2, а у третш — 97,1 грн на одну вiвцематку.
Згодовування вiвцематкам фшьтроперл^у i мшеральних елементiв призвело до збшьшення приростiв живо! маси отриманих вщ них ягнят. Так, у контрольнш групi прирости живо! маси ягнят склали — 245,70, у першш дослщнш грут — 255,32, у другш — 264,24, а у третш — 270,83 г. Контроль за масою ягнят проводили протягом 21 доби. За цей перюд жива маса ягнят контрольно! групи зросла на — 5,16, першо! дослщно! на — 5,36, друго! на — 5,55, трето! на — 5,59 кг. При середнш вартост 1 кг ягнятини, на перюд дослщу, 30 грн, це становило: у контрольнш грут — 154,8, першш — 160,8, другш — 166,5, третш дослщних групах — 167,7 грн вщповщно.
Стосоват нами алiментарнi чинники, також позитивно вплинули на вовнову продуктившсть вiвцематок. Зокрема, настриги мито! вовни, за перюд дослщу склали: у тварин контрольно! групи — 207 г, першо! дослщно! — 269 г, друго! — 242 г, третьо! — 276 г вщповщно. Отже, при реалiзацi! вовни, можна отримати прибуток на одну вiвцематку у контрольнш грут — 2,48, першш дослщнш — 3,23, другш — 2,90, третш — 3,31 грн вщповщно.
Таким чином, виручка вщ реалiзацi! додатково отримано! продукци, на одну вiвцематку, становив у першш дослщнш грут — 6,75, другш — 12,12, третш — 13,73 грн вщповщно. Економiя на кормах становила у другш дослщнш грут 6,1, а у третш — 0,5 грн. У першш дослщнш грут навпаки, варткть кормiв, за рахунок додаткового введення солей мшеральних елементсв, збшьшилася на 5,6 грн в порiвняннi з контрольно! групою.
Отже, застосоват нами алiментарнi чинники дали позитивний економiчний ефект. Так, з урахуванням економи кормiв i додатково отримано! продукци, додатковий прибуток на одну вiвцематку у першш дослщнш грут становив — 1,15, другш — 18,22, а у третш — 14,23 грн вщповщно. При цьому рентабельшсть у контрольнш грут становила — 6,11 %, у першш дослщнш грут дещо знизилася до 5,90, а у другш i третш дослщних группах зросла вщповщно до 8,51 i 7,61 %.
Висновки. З метою збшьшення прироста живо! маси ягнят та настрипв вовни у вiвцематок i покращення !! фiзико-хiмiчних властивостей, а також здешевлення вартост корму, рекомендуеться згодовувати суягним та лактуючим вiвцематкам у складi основного рацюну 50 г фшьтроперл^у, замють е^валентно! за пожившсть кшькост ячменю, та пщвищених на 20 % вщ iснуючих норм кiлькостей S, Zn, Си, Со, J.
Л1тература
1. Нетрадиционные корма в рационах сельскохозяйственных животных / Я. Барта, Г. Бергнер, Я. Бучко и др.; пер. со словацкого Э. Г. Филипович. — Москва: Колос, 1984. — 272 с.
2. Седшо Г. М. Роль мшеральних речовин у процесах вовноутворення / Г. М. Седшо. — Львiв: Афша, 2002. — 184 с.
197
3. Мунгин В. В. Защищенная жировая добавка "Профат" в рационах суягных маток / В. В. Мунгин, В. И. Матяев, В. Г. Матюшкин // Овцы, козы, шерсное дело. — 2008. — № 4. — С. 73-77.
4. Чиков А. Энергетическая ценность жиров / А. Чиков, Д. Осепчук, С. Гусейнов // Животноводство России. — 2010. — № 2. — С. 53-56.
5. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: справочное пособие / Под ред. А. П. Калашникова [и др.]. — 3-е изд., перераб. и доп. — М., 2003. — 456 с.
6. Ефектившсть застосування фшьтроперл1ту у год1вл1 овець: методичш рекомендаци / В. М. Ткачук, П. В. Стапай, Я. I. Кирил1в, Н. П. Сид1р. — Льв1в, 2011. — 27 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
198
