CC BY
21
активносп СОД, без вщповщно! активацп КТ, само по co6i е токсичним, оскшьки накопичуеться велика кшьюсть пдропероксиду водню.
Активнють супероксиддисмутази у сироватщ кров1 KopiB за фасцюльозно! швазп була на 14 i 21 доби дослщу нижчою на 14 i 22 %, шж у клшчно здорових KopiB. Ми вважаемо, що гшоферментем1я зумовлена токсичним впливом фасцюл на печшку та запуском вшьнорадикального окиснення.
Висновок. За ктшчного проявления хвороби паразити видшяють продукти життед1яльносп, що ддать токсично на гепатоцити, що призводить до шдвищення проникност1 бюлопчних мембран кттинних оболонок, що спричиняе гшерферментем1ю у сироватщ кров1, зокрема амшотрансфераз (АсАТ i АлАТ) i ЛФ та зниженням активносп ензим1в антиоксидантно! системи (СОД та КТ).
Лггература
1. Абдулмагомедов С. А., Шамхалов В. М. К вопросу об эпизоотологии трематодозов крупного рогатого скота в Дагестане // Актуальные вопросы теоретической и прикладной трематодологии и цестодологии: Материалы докл. науч. конф. - М., 1997. - С. 4-6.
2. Березовський А., Мандигра М., Кисельов В. Вивчення дп бровальзену на клггинний i гуморальний ¿муштет та його ефектившеть при фасцюльоз1 овець // Вет. медицина Украши. - 1999. - № 12. - С. 35-36.
3. Галат В. Ф., Чумаченко В. Ю., Довпй Ю. Ю. Ефективний 3aci6 проти фасц1ольозу овець // Матер, доп. наук. конф. професорсько-викладацького складу TaacnipaHTiB НАУ. - К., 1994. - С. 140-144.
4. Горохов В. В. Фасциолез как эколого-биологическая система с многократной биологической надежностью // "Современные проблемы профилактики и лечения зоонозных заболеваний и лейкозов" Тез. докл. республ. науч-производ. конф. (г. Гродно, 8-9 сентября 1982 г). - Минск, 1982. - С. 142.
5. Дахно I. С. Ешзоотолога, патогенез, етютропна та ¿мунокоригуюча терашя при фасцюльоз1 i дикроцел1оз1 жуйних тварин. Автореф. дис. ... д-ра вет. наук: 03.00.18. -Харьков, 2001.- 36 с.
6. Довгш Ю. Ю., Ваховський I. Л., Семененко Р. Д. Захворювання велико! рогато! худоби, викликане паразитуванням фасц1ол в асоц1ац1! з бактер1ями i грибами // BicHHK Держ. агроекол. акад. Укра!ни: Наук.- теор. зб. -Житомир, 2000. -Випуск 2. - С. 115-118.
Стаття надшшла доредакци 26.06.2015
УДК 636.5: 636.087.7:636.084.52
*Кирил1в Б.Я., к.с.н., ст. науковий сшвроб1тник, Барило Б.С., к.с.н., Паскевич Г.А., к.с.н., доцент © E-mail: [email protected]
*1нститут б1ологИ' тварин НААНУ, м. Льв1в, Украгна Львгвський нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziu iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ПРОДУКТИВН1СТБ КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В I КУРЕЙ-НЕСУЧОК ПРИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНОГО СОРБЕНТУ ЗБАГАЧЕНОГО Л1П1ДАМИ
Встаноелено, що 6 % перлту який еикористоеуеаеся в олшмй промисловост1 для фыътрацИ може зам1нити в рацют добавку соняшникоеог олп i сприяютъ тдвищенню збереженост1 курчат-бройлер1в ix живогмаси на 7,7 %, та заб1йногна 10,4 %. Застосуеання 3 % перл1ту який еикористоеуеаеся в олтнт промислоеост1 для фыътрацИ в районах курей-несучок сприяе тдвищенню Hecynocmi на 15,18 % тамщност^яечногшкаралупи на 12,5 %.
© Кирил1в Б. Я., Барило Б. С., Паскевич Г. А., 2015
45
Ключов1 слова: курчата-бройлери, кури-несучки, фыътроперлгт, жива маса, грудт та cmeznoei м'язи, анатом1чнарозрубка тушок курей, несуч1сть.
УДК 636.5: 636.087.7:636.084.52
*Кирилив Б. Я., к.с.-х.н., ст. научный сотрудник, Барило Б. С., к.с.-х.н., Паскевич Г. А., к.с.-х.н., доцент * Институт биологии животных УААН, г.. Львов, Украина
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
ПРОДУКТИВНОСТЬ ЦЫПЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ И КУР-НЕСУШЕК ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ПРИРОДНЫХ СОРБЕНТА ОБОГАЩЕННОГО
ЛИПИДАМИ
Установлено, что 6 % перлита который использовался в масляной промышленности для фильтрации может заменить в рационе добавку подсолнечного масла и способствуют повышению сохранности цыплят-бройлеров их живой массы на 7,7 %, и убойной на 10,4 %. Добавление 3 % перлита который использовался в масляной промышленности для фильтрации в рационах кур-несушек способствует повышении яйценоскости на 15,18 % и прочности яичной скорлупы на 12,5 %.
Ключевые слова: цыплята-бройлеры, куры-несушки, фильтроперлит, живая масса, грудные и бедренные мышцы, анатомическая разрубка тушек кур, яйценоскость.
UDC 636.5: 636.087.7:636.084.52
*Kyryliv B., Barylo B., Paskevych G.,
Institute of Animal BiologyfUAAS, Lviv, Ukraine Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
PRODUCTIVITY OF BROILER CHICKENS AND LAYING HENS WHEN USING NATURAL SORBENTS ENRICHED WITH LIPID
It was found that 6 % perlite which was used in oil industry for filtration can replace sunflower oil supplement in the diet and contribute to the preservation of broiler live weight of 7,7 % and 10.4 % of slaughter. The use of 3 % perlite is used in oil industry to filter in the diets of laying hens on egg enhances 15,18 % and eggshell strength by 12,5 %.
Key words: broiler chickens, laying hens, filtroperlit, live weight, chest and thigh muscles, anatomical розрубка (hew, hack, cuts) carcasses of chickens, egg production.
Важливою умовою ефективного використання поживних речовин корму е оптимальне енергетичне живлення птищ, зокрема курчат-бройлер1в та курей-несучок [1, 2, 3]. Необхщний р1вень енергп в ращонах птищ неможливо забезпечити за рахунок зернових компонента. У зв'язку з цим в ращони вводять 16 % кормових жир1в, яю у 2 рази перевищують енергетичну цшшеть вуглевод1в i бшюв [4, 5]
Широке використання в птах1вництв1 жирових добавок та шдвищення ix вартосп призвело до необхщносл пошуку нових доступшших джерел кормових жирових добавок. Перспективною ix замшою е вщходи олшно! промисловосп,
46
зокрема перлгг, який був використаний для фшьтрацп соняшниково! олп, \ в ньому залишаеться ще значна И кшьюсть (табл. 1, 2).
У зв'язку з цим вивчення впливу фшьтроперлпу на продуктившсть курчат-бройлер1в та курей-несучок е актуальним 1 тому було метою нашо! роботи.
Матер1ал 1 методи. Нами були проведен! дослщи на 2 трупах курчат-бройлер1в та 3 трупах курей несучок.
Ращони курчат-бройлер1в та курей-несучок були збалансоваш за вама поживними та бюлопчно-активними речовинами. Дослщна трупа курчат-бройлер1в отримувала 6 % фшьтроперлпу замють соняшниково! олп. В рацюн курей-несучок першо! дослщно! групи вводили 1,5 % фшьтроперлпу, а рацюн друго! дослано! групи вводили 3 % фшьтроперлпу.
Результати дослщжень. В таблиц! 1 приведено результата вмюту загальних лшдав та 1х склад за класами у фшьтроперлт який використовувався в год1вл1 курчат-бройлер1в.
Таблиця 1
Вмкт загальних лшщ1в у перлт та розподш Тх на класи який
Показники Перли теля використання в якосп фшьтра
Загальш лшщи 59,13 ± 1,38
Клас лшщв:
Фосфолшщи 9,06 ± 0,69
Вшьний холестерол 7,13 ± 0,37
Moho- i диацилглщериди 6,59 ± 0,23
НЕЖК 7,98 ± 0,15
Триацилглщероли 55,98 ± 1,28
Еф1ри холютеролу 13,46 ± 0,35
3 даних таблиц! 1 видно, що в перлт, який був використаний для фшьтрацп олп, залишаеться 59,13 % загальних лшщ1в. Лшщи представлен! в основному триациглщеролами - 55,98-36,54 %, еф1рами холестеролу - 13,46-10,59 %, фосфолшщами - 9,06-14,66 %, вшьним холестеролом - 7,13-14,62 %, неетерифшованими жирними кислотами - 7,98-14,81 % та moho- i диацилглщеридами - 6,59-8,78 %.
В таблиц! 2 приведено результати про bmíct загальних лшщв та ix склад за класами у фшьтроперлт який використовувався в год1вл1 курей-несучок.
Таблиця 2
Bmíct загальних лшщ1в i стввщношення Тх клаав уфшьтроперлт
який використовувався в год1вл1 курей-несучок, % (M±m, n=5)
Показники Перли теля використання в якосп фшьтра
Загальншшди 33,56±0,77
Клас лшщв:
Фосфолшщи 14,28±0,36
Moho- i диацилглщероли 8,40±0,24
Вшьш стероли 14,99±0,29
НЕЖК 14,92±0,33
Триацилглщероли 36,62±0,24
Етерифжоваш стероли 9,86±0,28
Вщомо, що в соняшниковш олп сума загальних лшдав складае 99,90 %, з них 99,20 % триацилглщериди, 0,20 % Р-ситостерин, 94,90 жирш кислота.
Частка насичених жирних кислот складае 11,30 %, в тому числ1 пальмитиново! 6,20 %, стериново! 4,10 %, бегеново! 0,7, арахщоново! 0,30 %.
47
Мононенасичиних жирних кислот мютиться 23,80%, в тому числ1 оле!ново! 22,8 %, а пальмггиново! слщи. Найбшьшу частину складають полшенасичеш жирш кислоти, зокрема, лшолева 59,8 %. В 100 г оли мютиться 67 мг вггамшу Е, в тому числ1 92% - 1-токоферолу, 3 % р,-у - токоферолу та 5 % 5-токоферолу [6].
Рис.1. Середньодобов1 прирости курчат-бройлер1в
В результат! проведених дослщжень встановлено, що у дослщнш rpyni курчат-бройлер1в, яким згодовували 6 % фшьтроперлпу жива маса i середиьодобовий прирют були вищ1 у bcí bíkobí перюди (рис. 1), i в кшцевому результат! жива маса у 49-денному вщ! складала 3276 г, що на 7,7 % вище, шж в контрольнш rpyni. Середиьодобовий прирют був вищий в 9 дениому вщ1 на 1,5 %, 19 денному вщ! на 4,9 %, в 29 денному вщ1 - 9,9 % в 39 денному вщ1 - 11,8 % та в 49 денному вщ1 - 7,9 % пор1вняно з контрольною групою на 13,9 %. Проте найвища р1зниця спостер1галася у 37 денному вщ1 i становила 13,9 % бшьше н1ж у контрольнш rpyni.
Як видно з даних таблиц! 3 збережен1сть вища в rpyni яка отримувала зам1сть соняшниково! onii 6 % ф1льтроперл1ту. Загальна заб1йна маса була вищою в дослщш rpyni в1дпов1дно на 10,4 % пор1вняно з контрольною групою.
Анатом1чна розрубка тушок показала, що маса грудних м'яз1в п1двищилася на 15,9 %, а маса стегнових м'яз1в на 14,8 % пор1вняно з контрольною групою.
Маса внутршнього жиру в досл1дн1 rpyni знизилася на 50,8 % пор1вняно з контрольною групою
Щодо маси kíctok то íx зб1льшення спостер1галося в дослщнш rpyni на 13,7 %. Вихщ íctíbhhx частин п1двищуеться у дослщнш rpyni на 9,61 %.
Поряд з вищою живою масою покращуеться маса корисних частин тушки, зокрема у дослщнш rpyni вищий вихщ грудних i стегнових м'яз1в пор1вняно, з контрольною групою вщповщно на 4,95 % та 3,99 %, проте р1вень внутр1шнього жиру суттево знижуеться в досл1дн1й rpyni на 55,52 %, знижуеться маса шюри. Проте маса kíctok дещо п1двищуеться що очевидно пов'язано í3 суттевим п1двищенням живо! маси.
Що стосуеться результат!в досл!джень Í3 згодовування ф!льтроперл!ту курам-несучкам то у цьому випадку продуктивн!сть курей-несучок контрольно! групи становила 78,26 %. У курей першо! досл!дно! групи, яка отримувала 1,5 % перлггу збагаченого лшщами несуч!сть дор!внювала 86,27 %, у курей друго! досл!дно! групи, що отримувала вдв!ч! б!льшу к!льк!сть перлггу збагаченого л!п!дами 93,44 %. Таким чином, продуктивний ефект при додаванш 3 % перл!ту
48
збагаченого лшщами (друга дослщна група) був на 15,18 % бшьшим, шж у птищ контрольно! групи, яка отримувала стандартний комбшорм, i на 7,17 % бшьшим, шж у курей першо! дослщно! групи, яка отримувала удв1ч1 меншу кшьюсть перлпу збагаченого лшщами.
Таблиця 3
Анатом1чна розрубка тушок, M±m, n=5,
Тканина Група
контрольна досл1дна
Жива маса, г 3040 3276
Збережен1сть 96 100
Забшна вих1д, г % 2194,70 2424,00
72,19 73,99
Категор1я I I
Maca грудних м'яз1в, г % 563,60± 3,87 653,20±0,41***
18,54 19,94
Maca стегнов1 м'яз1в, г % 496,40± 2,85 570,00±0,38***
16,33 17,40
Maca внутршнього жиру, г % 67,50±0,47 33,20±0,42***
2,22 1,01
Maca шшри, г % 202,80± 1,01 200,80±0,53
6,67 6,13
Maca kíctok, г % 567,60± 1,11 645,20±0,43***
18,67 19,69
Maca крила, г % 232,00± 0,99 249,60±0,31***
7,63 7,62
Maca печшки, г % 64,8±3,98 72,0±5,76
2,13 2,20
Maca кишечника, г % 146,80±11,02 225,80±11,22
4,83 6,90
*Р<0,05, **Р<0.01, ***Р<0,001 Використання у год1вл1 птищ природних сорбента збагачених лшщами, суттево не впливало на масу яець (табл. 4) та !х складових (масу жовтка, бшка та шкаралупи).
Показано, що при додаванш до корму 3 % перлпу збагаченого лшщами пщвищуеться мщшсть яечно! шкаралупи на 12,5 %. Це очевидно пов'язано з тим, що перлн м1стить в1д 60 до 70 % 8Ю2. 3 л1тератури вщомо, що кремн1й т1сно пов'язаний з обмшом кальц1ю [7]. Очевидно, що пщвищення м1цност1 яечно! шкаралупи при додаванш до корму перл1ту зумовлено зм1ною м1нерального складу шкаралупи, внаслщок включения в кристал1чну реш1тку шших ¿он1в, у тому числ11 кремшю.
Таблиця 4
Показники Групи
контрольна досл1дна 1 досл1дна 2
Maca яець, г 65,07±1,59 68,03±1,44 65,03±1,55
Maca жовтка, г 17,52±1,08 18,36±0,71 17,96±0,60
Maca бшка, г 39,35±1,43 40,35±0,52 37,80±0,61
Maca шкаралупи, г 8,67±0,60 8,73±0,23 8,52±0,16
1ндекс форми, % 77,83 77,77 77,35
Мщшсть, кг/мм2 0,80±0,02 0,84±0,04 0,94±0,02*
Висновки. 3 метою пщвищення середньодобових прирост1в, живо! маси, зниження соб1вартост1 та пщвищення рентабельносп виробництва м'яса
49
рекомендуемо замють соняшниково1 олп додавати 6 % фшьтроперлпу в рацюн курчат-бройлер1в.
Для шдвищення яйценосносп курей-несучок та мщносп яечно1 шкаралупи рекомендуемо додавати до рацюну курей-несучок 3 % фшьтроперлггу.
Лггература
1. Архипов А. В. Энергетическое питание птицы / А.В. Архипов // Тез. докл. Всес. науч.-техн. конф. Новосибирск, 1990. Биология. Москва. - 1990. - № 12. -С.39-40.
2. Шатуллш I. I. Перетравнють та баланс поживних речовин при згодовуванш курам - несучкам корму з високим bmîctom в1тамшу Е / I. I. Шатулш, В. В. Отченашко // Науковий вюник ЛДАВМ îm. С. 3. Гжицького, Льв1в 2000, Т. 2 (№ 3-4) - С. 159-167.
3. Кирил1в Я. I. Обмшш процеси i продуктившсть курей - несучок в залежносп вщ якост1 протешу корму / Я. I. Кирил1в, I. Б. Ратич, Г. М. Стояновська та îh. // Науково-техн1чний бюлетень 1нституту землеробства i 6ionoriï тварин. -Льв1в, 1999. - Вип. 1 (3), - С. 122-128.
4. Кирил1в Б. Я. Bmîct загальних лшщв i сп1вв1дношення ïx окремих клас1в у плазм1 кров1 i тканиш печ1нки курей - несучок за pi3HOÏ к1лькост1 л1п1д1в рац1ону / Б. Я. Кирил1в, 1.Б. Ратич // Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин. - Льв1в, 2001 - Вип. 1-2. - С. 21-26.
5. Моравська О. В. Жирнокислотний спектр загальних лшщв та bmîct в1тамшу А в тканинах ембрюшв i жовтку яець гусей залежно в1д р1вня токоферолу в k0m6ik0pmi / О. В. Моравська, С. О. Вовк // Bîchhk ХНУ ¡меш В. Н. Караз1на. -2009. - вип. - 10, № 878. - С. 34-39
6. Артюнян Н. С. Рафинация масел 4 жиров: теоретические основы, практика, технологыя, оборудование / Н. С. Артюнян, Е. П. Корпенко, Е. А. Нестерова. -СПБ. ТиоГД, 2004. - 288 с.
7. Shariatmadari F. The application of zeolite in poultry production // World's Poultry Science. - 2008. -№ 1. - V. 64. - P. 76-84.
Стаття надшшла до редакци 21.05.2015
УДК 619:611.018.15
Ковпак В. В., к.вет.н., Пщопригора О. С., студентка 2 курсу ОКР «Мапстр» © E-mail: [email protected] Нац10налънийутверситет ôiopecypcie i природокористуеання Украгни,
м.Киге, Украта
МОРФОМЕТРИЧН1 ЗМ1НИ В СЕРЦ1 ЩУР1В ЗА 1НФАРКТУ МЮКАРДА ПРИ ВВЕДЕНН1 СТОВБУРОВИХ КЛ1ТИН
У дамй cmammi представлена модель irneMinnozo тфаркту мюкарда у щур1в та наведет результаты досл1дження м1кроструктурных змт у нъому на р1зных строках теля моделювання патолог1чного процесу. На oenoei м1кроструктурных змт MioKapda на фот irneMinnozo тфаркту в1дм1чено cmadiùmcmb процесу, що у свою чергу дозволяе вызначыты оптимальный час выкорыстання кл^тиннозам^сног mepaniï пры даты патологи. Встановлено, що процес nepeôizy тфаркту ускладнюетъся розшыренням шемгчног зоны. Досл!джено макроскотчт змты у
© Ковпак В. В., Шдопригора О. С., 2015
50
