CC BY
7
Ф1ЗЮЛОГО-БЮХШ1ЧШ, Б1ОТЕХНОЛОГ1ЧН1 ТА МОРФОЛОГ1ЧН1 СПОСОБИ П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 ТВАРИН
PHYSIOLOGICAL-BIOCHEMICAL AND BIOTECHNOLOGICAL WAYS OF ANIMAL PRODUCTIVITY INCREASING
УДК 636.5.084
Барило Б.С. аспiрант © Кирил1в Я.1. доктор. сiльськогосподарських наук, професор, чл. - кор. УААН Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ВПЛИВ ПЕРЛ1ТУ НА ПРОДУКТИВН1СТЬ КУРЧАТ -БРОЙЛЕР1В
В результатI дослгджень встановлено, що перлт м1стить 59,13% загальних лгпгдгв. Його використання в рацюш для курчат - бройлер1в в ктькост\ 4 - 6%, замгсть соняшниковог олп сприяе тдвищенню живог маси на 7,3 - 7,7% та впливае на вм1ст розчинних бштв I активтсть алашн- та аспартатамтотрансфераз у тканинах печтки, м 'яз1в стегна та грудини.
Ключо^^ слова: курчата-бройлери, перлт, тканини печтки, груды та стегнов1 м'язи, розчинш бшки, алашнамтотронсфераза (АлАТ), аспартатамтотрансфеваза (АсАТ), жива маса, середньодобовг прирости.
Зниження собiвартостi птахiвничоl продукци е основною метою кожного тдприемства. Щоб досягнути ще! мети необхщно тдвищити конверЫю кормiв.[1]
Використання жирових добавок е одним iз засобiв тдвищення перетравност i засвоення поживних та бюлопчно активних речовин, особливо ефективне при вирощуванш м'ясних курчат у зв'язку з великими енергетичними затратами на прирости живо! маси.[2]
Ефектившсть використання жирових добавок залежить ввд його джерела. Так, доведено, що кормовi жири тваринного походження засвоюються менше (60-70%) порiвняно з рослинними (80-90%), а сумш тваринних i
© Барило Б.С., K^raÍB Я.1., 2008
3
рослинних жирiв засвоюеться на 80-85%. Це пояснюеться рiзним вмютом в них ненасичених жирних кислот.
Додавання жирiв до комбiкормiв сприяе покращенню !х смакових якостей та пiдвищенню iнтенсивностi споживання, що позитивно позначаеться на продуктивностЦЗ]
Вiдомо, що у птахiв засвоення енергп кормових жирiв е вищою, нiж засвоення вуглеводiв i бшюв. Поряд з цим, жири i жирнi кислоти поступаючи в кишечник птахiв з кормом, здатнi стимулювати всмоктування амiнокислот.[4]
Рiвень жиру в ращош птахiв впливае не тшьки на кiлькiсть спожитого корму, але i на швидкiсть його перетравлення. Використання наявно! у жирах обмшно! енерги тiсно пов'язане з штенсившстю всмоктування жирних кислот у травному трактЦ5]
Проте пiдвищений вмiст енерги у рацiонi курей за рахунок високого рiвня жирiв зменшуе споживання птахами кормiв, знижуе ступiнь засвоення ними проте!ну та вiтамiнiв, що веде до пригшчення росту i продуктивностi. В органiзмi спостерiгаються ознаки бшково-в^амшно-мшерально! недостатностi. Велика кiлькiсть жиру в ращош птахiв (бiльше 9%) пригшчуе дiю шлункового соку та актившсть протеолiтичних ферментiв, що приводить до зниження засвоення поживних речовин корму, зокрема амшокислот проте!ну.[6]
При нормуванш лiпiдного живлення птахiв необхщно враховувати, видовi та вiковi особливост обмiну речовин у !х оргашзм^ напрям продуктивностi, фiзiологiчний стан, бюлопчну i продуктивну дiю корму i виду жирових добавок, враховуючи таю показники, як прирости маси тша, оплату корму, якiсть i собiвартiсть одержувано! продукцп.
Вiдомо, що лшщи корму в процесi травлення i всмоктування не пiддаються особливим змшам, а тому жирнокислотний склад лшвдв м'яса, жирових депо i жовтка яець практично повторюе жирнокислотний склад лшвдв корму.[7]
При використаннi у якост жирових добавок соняшниково!, льняно! i ршаково! олiй найвищий приршт живо! маси спостерiгався при додаванш соняшниково! оли.
Оскiльки соняшникова олiя за останнi роки значно подорожчала виникла необхiднiсть И частково!, або повно! замiни, що було метою нашо! роботи.
Матер1али 1 методи. Перед початком до^ду було визначено вмют загальних лiпiдiв у перлiтi та !х склад за класами за методом Фолча. Нами було проведено дослщ на 5 групах курчат-бройлерiв кросу "Кобб - 500" пвдбраних за принципом аналогiв по 100 голiв в кожнiй. Перша група контрольна отримувала основний рацiон збалансований за основними поживними та бюлопчно активними речовинами. Iншi чотири групи були дослщш, другiй групi курчатам замють 1% соняшниково! олi! додавали 1,5% перл^, третiй дослiднiй груш замють 2% соняшниково! олi! додавали 4% перл^, четвертiй дослiднiй груш замють 3,5% соняшниково! олi! - 6% перл^, п'ятiй дослiднiй груш заметь 2% соняшниково! олi! - 5% обезжиреного перл^. Протягом
4
до^ду вели систематичний контроль за ростом i розвитком, шляхом зважування у рiзнi вiковi перюди. Шсля закiнчення вирощування, у 49 днiв проведено забш та взяття матерiалу для бiохiмiчних дослiджень. Зокрема, брали тканини печшки та грудних i стегнових м'язiв. У печiнцi та в м'язах визначали вмiст розчинних бiлкiв за методом Лоур^ а також аланш i аспартатамiнотрансферази.
Результати власних дослщжень. В результатi проведених дослiджень нами було встановлено, що пiсля фшьтраци у перлiтi залишаеться значна кшьюсть олi!. Отриманi данi приведено в таблиц 1.
Таблиця 1
Вмкт загальних л1п1д1в у перл1т1 та розподш 1х на класи М±т, п=5, % _
Показники Перлгг до пресування Перл1т тсля додаткового пресування
Загальш лшвди 59,13 ± 1,38 44,54 ± 0,93
Класи лшщв:
фосфол1п1ди 9,06 ± 0,69 14,66 ± 0,80
в1льний холестерол 7,13 ± 0,37 14,62 ±0,24
моно- 1 диглщериди 6,59 ± 0,23 8,78 ±0,34
НЕЖК 7,98 ± 0,15 14,81 ±0,53
триацилгл1цероли 55,98 ± 1,28 36,54 ±1,13
еф1рихол1стеролу 13,46 ± 0,35 10,59 ±0,35
З даних таблицi видно, що в перлт, який був використаний для фшьтрацп олi!, залишаеться 59,13% загальних лшвдв. Шляхом додаткового пресування можна звшьнити ще 14,59%, але у перлт все таки залишаеться ще 44,54% загальних лшвдв, якi представленi в основному триациглщеролами, фосфолiпiдами, вiльним холестеролом та неетерифжованими жирними кислотами.
В результат проведених дослiджень встановлено, що часткова замша соняшниково! олi! на перл^ (II група) позитивно вплинуло на середньодобовi прирости курчат-бройлерiв, зокрема згодовування 1% оли та 1,5% перл^ сприяло пiдвищенню середньодобових приростiв з 9 до 23 дня вщповщно на 5,91; 9,48; 3,83; 11,53 та 4,39% (мал.1). Починаючи з 29 дня середньодобовi прирости знижуються до 31 дня в середньому на 3,74 а з 37 дня знов спостер^аеться тенденцiя до пiдвищення. В результат жива маса курчат -бройлерiв у 49 днiв у II групи була нижча на 35 г, що складае 1,15%, у III груш курчат-бройлерiв жива маса i середньодобовi прирости були вищi у всi вiковi перюди i в кiнцевому результатi жива маса у 49-денному вiцi складала 3260 г, що на 7,24% було вище шж в контрольнш групi (мал.2) . Така ж тенденщя спостерiгаеться у IV дослщнш групi, якiй згодовували замiсть олп 6% перлiту, з тiею рiзницею, що середньодобовi прирости збiльшувалися, починаючи з 23-денного вiку, тобто на 16 день тсля згодовування перл^ i були суттево вищими, зокрема на 7,69 - 10,41% порiвняно з контрольною групою. Жива маса курчат-бройлерiв IV групи порiвняно з III групою, що отримувала 4% перлiту була вищою лише на 16г, або на 0,49%, що е статистично невiрно.
5
□ I □ II □ III □ IV □ V
70 60 50 Кг 40
30
20
10
иГ
9 12 16 19 23 29 30 31 37 39 43 44 49
вт в днях
Малюнок 1 Динамика середньодобових приростов курчат - бройлер1в
□ !□!!□ III VI
3500
3000
„ 2500
га
о
в
2
га 2000
в
£
я 1500
н
д
ф
О. 1000
ф
О
500
ггаШ
■я
т-
ш
1 9 12 16 19 23 29 30 31 37 39 43 44 49
вш в днях
Малюнок 2 Динамика живо!" маси курчат - бройлер1в
Що стосуеться впливу додавання пресованого перлiту в V дослщнш групi, то тут жива маса порiвняно з контрольною групою була нижча на 144 г або на 4,73%. Якщо порiвнювати живу масу з найкращим показником у IV груш, то рiзниця складала 380 г або 13,13%. Порiвняно з контрольною групою середньодобовi прирости почали знижуватися з 31-денного в^ i ця тенденцiя
0
0
6
спостер^алася до кшця вiдгодiвлi. Очевидно в цей вжовий перюд необхщно збiльшити дозу nepniiy.
Результати визначення BMicTy розчинного бшку у печiнцi, грудних м'язах та стегнових м'язах показано в мал. 3.
35 -л
група
□ печшка □ груднi м'язи □ crernoBi м'язи
Малюнок 3 Вмкт розчинних б1лк1в в печшщ, м'язах стегна i грудини
У розрiзi груп рiвень розчинних бшюв в печiнцi був вищий у вЫх дослiдних групах без виключення, зокрема у II грyпi на 26,76%, III та IV -15,17%, IV i V - на 10,85%.
У грудних м'язах була дещо шша закономiрнiсть i спостерiгалася тенденцiя до збiльшення розчинних бшюв тiльки у V дослщнш грyпi, а в II, III та IV групах !х рiвень був нижчий порiвняно з контрольною групою.
В стегнових м'язах рiвень розчинних бiлкiв був вищий у вах дослiдних групах порiвняно з контрольною i найбiльший його показник спостер^аеться в IV дослiднi груш (31,04%), та дещо нижчий в V дослщш груш 30,9%.
Що стосуеться ферментв переамiнyвання - аланш - та аспартатамiнотрансфераз данi про яю наведено на мал. 4 i мал.5, то у печшщ в розрiзi груп спостерiгалися рiзницi мiж контрольною i всiма дослщними групами за рiвнем АлАТ. Рiвень АсАТ був дещо нижчий у дослщних групах. У грудних м'язах рiвень АсАТ в контрольнiй та II i V дослщних групах був однаковий, а у III та IV групах спостер^алася тенденщя до зниження. Рiвень АлАТ був вищим у II та V дослщних групах i нижчий у III дослщнш груш. В стегнових м'язах актившсть АсАТ у вах дослщних групах була вищою порiвняно з контрольною, а актившсть АлАТ була вищою в II i III дослщних групах порiвняно з контрольною групою, незначно вiдрiзняеться вщ контрольно! групи IV дослiдна група, а в V дослщш груш вмют АлАТ був нижчим шж у контрольш грyпi.
7
Таким чином додавання перл^ в кшькост 4 та 6% (III i IV дослщш групи) замють соняшниково! оли сприяло пiдвищенню середньодобових приростiв, живо! маси курчат-бройлерiв на 7,3-7,7%, а також змши BMicTy розчинних бшюв, активнiсть АлАТ, АсАТ тканинах печшки, грудних та стегнових м'язах.
Малюнок 4 Вмкт АсАТ в печшщ, м'язах стегна i грудини
Малюнок 5 Вмкт АлАт в печшщ, м'язах стегна i грудини
8
Л1тература
1. Молодцова Н., Гамко Л., Баранов И. Подсолнечное масло в рационе бройлеров. Птицеводство №10, 2006. С. 34.
2. Козлова Л. В. Влияние уровня енергии в рационе цыплят-бройлеров на интенсивность роста и еффективностъ использования корма // БЮЛ. ВНИИФБТ с .-х. животных 1980.- В 1(5 7}.-С. 37-40.
3. Sunde ML-. The effect of fats and tatty acids in chick rations // Poult. Sci. - 1956 -35.-P.362-368.
4. Jonnes E. Nutrient needs and feed raw materials updated // Poultry World 1990 -Vol.144. - № 10 -P. 15-17.
5.Lessire M. Metaboli.sable energy value of fats chicks and adult cockerels Anim. Fed. Sc. Technol. - 1982.- Vol.7.- .№4.- P. 365-374.
6.Smith J.S. Managing the new breeder // Poultry intern. - 1986. -Vol.25 №13.-P. 18-22.
7. Lopez-Ferrer S., Baucetls M.D., Barroeta A.C. Grashom M.A. n-3 enrichment of chicken meat. 1. Use of verv long-chain fatty acids in chicken diets and their influence on meal quality: fish oil // Ponit Sci. 2001 Jun. -80(6).-P. 741- 752.
Summary Barylo B.S. graduate student Kyryliv Ya.I. Dr. agricultural sciences Lviv National University of Veterinary Medicine and Biottechnologies named afte S.Z. Gzhytskyj INFLUENCE OF PEARLITE ON THE PRODUCTIVITY OF CHICKENS - BROILERS
It is set that a pearlite contains 59,13% general lipides, his use in a ration for chickens - broilers in an amount 4 - 6%, in place of sunflower-seed oil instrumental in the increase of living mass on 7,3 - 7,7% and influences on maintenance of soluble albumens activity alanintransferase and aspartatamintransferase in fabrics of liver, muscles of thigh and breastbone.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
9
