CC BY
24
УДК 636.5.084
Барило Б.С., асистент © Кирил1в Я.1., д.с.-г. н., професор, чл.-кор. НААНУ
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
М'ЯСНА ПРОДУКТИВН1СТЬ КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗАЛЕЖНО В1Д ДЖЕРЕЛА ЖИРУ В РАЦ1ОН1
Встаноелено, що перлт який еикористоеуеаеся е олтшй промислоеост1 для фыьтрацИ метить 59,13% загальних лгпгдге, якг можуть замтити е рацюш добавку соняшникоеог олп I сприяють тдеищенню жиеог маси на 7,7%, а забтног на 10,4% та еплиеають на ем1ст загальних лгпгдге у тканинах грудних та стегноеих м'яз1е. Також ет сприяе тдеищенню ам1нного азоту е стегноеих I грудних м 'язах I тдеищуеться р1еень розчинних быте у стегноеих м 'язах.
Ключо^^ слова: курчата-бройлери, перлт, жиеа маса, груднг та стегное1 м 'язи, загальш л\тди, розчинш бтки, амшний азот.
Вступ. Позитивний вплив на обмшш процеси в органiзмi птахiв жирових добавок зумовлений !х високою енергетичною щншстю, яка значно перевищуе енергетичну щншсть вуглеводiв i бшюв. Додавання жирiв до комбiкормiв сприяе покращенню !х смакових якостей та пщвищенню споживання, що позитивно позначаеться на продуктивность
Вщомо, що у птахiв засвоення енерги кормових жирiв е кращим шж вуглеводiв i бшюв. Поряд з цим, жири i жирнi кислоти поступаючи в кишечник птахiв з кормом, здатнi стимулювати всмоктування амiнокислот [1,2].
Застосування тваринних або рослинних жирiв у годiвлi птахiв стимулюе рiст молодняка, яечну продуктивнiсть, покращуе вiдтворювальну здатнiсть, харчову i бiологiчну цiннiсть одержувано! продукци [3].
У якостi жирових добавок до ращошв курчат-бройлерiв використовують соеву, ршакову, бавовникову, соняшникову, кукурудзяну та iншi рослиннi оли. Вони характеризуются високим вмiстом фосфолiпiдiв, неомилених лшвдв i ненасичених жирних кислот. У якост жирових добавок використовують також жири тваринного походження, якi мютять багато триацилглiцеролiв i насичених жирних кислот [4, 5].
Широке використання в птахiвництвi жирових добавок та тдвищення !х вартостi призвело до необхiдностi пошуку нових доступшших джерел кормових жирових добавок. Перспективною !х замiною е вiдходи олшно! промисловостi, зокрема перлiт, який був використаний для фшьтрацп соняшниково! олп, i в ньому залишаеться ще значна И кiлькiсть (табл. 1).
У зв'язку з цим вивчення впливу фшьтроперл^ на продуктивнiсть курчат-бройлерiв та якiсть продукцп е актуальним та було метою нашо! роботи.
© Барило Б.С., Кирил1в Я.1., 2011
Матер1ал 1 методи. Нами було проведено дослщ на 5 групах курчат-бройлерiв кросу "Кобб - 500", пвдбраних за принципом аналогiв по 100 голiв в кожнiй. Перша група контрольна отримувала стандартний рацiон, збалансований за основними поживними та бюлопчно активними речовинами. Iншi чотири групи були дослщш, у другiй груш замкть 1% соняшниково! олп додавали 1,5% фшьтперл^, третiй дослiднiй груш заметь 2% соняшниково! олп додавали 4% фшьтперл^, четвертiй дослiднiй груш заметь соняшниково! олi! - 6% фшьтперл^, п'ятiй дослiднiй групi заметь 2% соняшниково! олi! - 5% обезжиреного фшьтперл^.
Протягом дослiду вели систематичний контроль за ростом i розвитком, шляхом зважування. Пiсля заюнчення вирощування, у 49 днiв проведено забш та взяття матерiалу для бiохiмiчних дослiджень. Зокрема, брали тканини печшки та грудних i стегнових м'язiв.
Результати дослщжень. Найкращий продуктивний ефект був отриманий при замш соняшниково! оли на 6% фшьтроперл^.
В таблицi 1 приведено результати про вмют загальних лiпiдiв у перлт та !х склад за класами.
Таблиця 1.
Показники Перлгг тсля використання в якосп ф1льтра
Загальш лшщи 59,13 ± 1,38
Клас лшщв:
Фосфолшвди 9,06 ± 0,69
Вшьний холестерол 7,13 ± 0,37
Моно- 1 диацилглщериди 6,59 ± 0,23
НЕЖК 7,98 ± 0,15
Триацилглщероли 55,98 ± 1,28
Еф1ри хол1стеролу 13,46 ± 0,35
З даних таблиц видно, що в перлiтi, який був використаний для фшьтрацп олi!, залишаеться 59,13% загальних лшвдв. Лiпiдiв представленi в основному триациглщеролами - 55,98-36,54%, ефiрами холестеролу - 13,46-10,59%, фосфолiпiдами - 9,06-14,66%, вшьним холестеролом - 7,13-14,62%, неетерифшованими жирними кислотами - 7,98-14,81% та моно- i диацилглiцеридами - 6,59-8,78%.
В таблищ 2 приведено рецепт комбiкормiв як використовували у годiвлi курчат-бройлерiв. Зокрема, у дослщш груш (IV група) в якш заметь соняшниково! олi! додавали 6 % перл^ (табл. 2).
Вщомо, що в соняшниковiй олi! сума загальних лшвдв складае 99,90%, з них 99,20% триацилглiцеридiв, 0,20% Р-ситостерин, 94,90 жирнi кислоти.
Таблиця 2.
Рецепт повнощнннх комб1корм1в для курчат - бройлер1в_
1нгред1енти Група
Контрольна Дослщна
стартер гроуер фшшер стартер гроуер фшшер
Кукурудза 40 40 40 37 37 37
Пшениця 17 25 24 17 24,5 24,5
Ячмшь без пл1вки 11 - - 10 - -
Шрот соняшниковий 14 19 19 14 19 19
Др1ждж1 кормов1 5 5 4 5 5 4
Олш соняшникова 2 3,5 4,5 - - 1
Перл1т шсля фшьтраци соняшниково! оли - - - 6 6 6
Сух1 молочш ввдвшки 3 3 3 3 3 3
Крейда, вапняк 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5
Бшково-в1тамшний- амшокислотний концентрат 7,5 5 5 7,5 5 5
Разом 100 100 100 100 100 100
У 100 грамах комбшорму м1стнться, %:
Обмшно! енерги, ккал 299,1 3005,7 314,87 300,2 3006,7 294,97
Сирого протешу 21,1 23,5 17,19 20,7 22,6 17,31
Сирого жиру 2,9 2,9 2,9 3,0 3,0 3,0
Сиро!' клггковини 4,7 4,7 4,25 4,6 4,6 4,2
Кальцш 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95
Фосфору 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86
Натрш 0,38 0,38 0,38 0,38 0,38 0,38
Л1зину (без добавки), мг. 1056,7 879 781,5 1047,2 872,2 774,75
Метюнш+цистин (без добавки), мг. 756,9 679 642,8 738,8 638,8 636,15
Частина насичених жирних кислот складае 11,30%, в тому чи^ пальмитиново! 6,20%, стериново! 4,10%, бегеново! 0,7, арахщоново! 0,30%. Мононенасичиних жирних кислот мiститься 23,80%, в тому чи^ олешово! 22,8%, а пальм^иново! слiди. Найбiльшу частину складають полiненасиченi жирнi кислоти, зокрема, лшолева 59,8%. В 100 г оли мiститься 67 мг вiтамiну Е, в тому числi 92% - Х-токоферолу, 3% Р,-у - токоферолу та 5% 5-токоферолу [6].
Отже, контрольна i дослiдна групи отримували жир рiзноl якостi. Контрольна група в основному триацилглщероли, а дослщна iншi класи лiпiдiв. Зокрема, ^м 55,98% триацилглiцеролiв у перлт е значна кiлькiсть фосфолiпiдiв (9,06%). Фосфолшщи е невiд'емними структурними компонентами плазматичних i внутрiшньоклiтинних мембран. Вони ввдграють важливу роль у складi лшопротевдв, зокрема, такi сполуки як фосфатидилхолш, сфiнгомiелiн постiйно функцiонують у складi кровi i вiдiграють важливу роль в пщтримщ розчинного стану неполярних лшвдв, таких як триаилглщероли i ефiри холестеролу. В даному випадку фосфолiпiди вiдiграють подвiйну роль з одше! сторони взаемодiяти з
ненасиченими ланцюгами жирних кислот в лшщному оточенш та з полярними частинами у водному оточенш [7].
Тому, очевидно, додавання перл^, який мютить значну кшькють фосфолшвдв, сприяло значному пщвищенню середньодобових приростiв. Це спостерiгаeться саме у цш дослiднiй групi, яка отримувала 6% фiльтроперлiту, хоч непоганий продуктивний ефект отримано в шших дослiдних групах, але якщо порахувати витрати на соняшникову оли, то, звюно, в економiчному вiдношеннi це буде дещо нижчим ефектом.
У результат проведених дослiджень встановлено, що у дослiднiй групi курчат-бройлерiв жива маса i середньодобовий прирют були вищi у всi вiковi перiоди (мал. 1), i в юнцевому результатi жива маса у 49-денному вiцi складала 3276 г, що на 7,7% вище, шж в контрольнiй групi. Середньодобовий прирют був вищий в 9 денному вщ на 1,5%, 19 денному вщ на 4,9%, в 29 денному вщ 9,9% в 39 денному вщ 11,8% та в 49 денному вщ 7,9% порiвняно з контрольною групою на 13,9%. Проте найвища рiзниця спостерiгалася у 37 денному вщ i становила 13,9% бшьше нiж у контрольнш групi.
0 -I-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-
9 12 16 19 23 29 30 31 37 39 43 44 49 В1к курчат-бройлер1в -п-Груда контрольна - - - А- - - Груда досшдна
Мал.1 Середньодобов1 прирости курчат-бройлер1в
Як видно, з даних таблиц 4 збережешсть пщвищуеться в груш, яка отримувала замють соняшниково! олп 6% фшьтроперл^. Загальна забiйна маса була вищою в дослiднiй групi вщповщно на 10,4% в порiвняннi з контрольною групою.
Анатомiчна розрубка тушок показала, що маса грудних м'язiв пщвищилася на 15,9%, а маса стегнових м'язiв 14,8 %порiвняно з контрольною.
Маса внутршнього жиру в дослвдш групi знизилася на 50,8% порiвняно з контрольною групою
Щодо маси кiсток, то !х збiльшення спостерiгалося в дослщнш групi на
13,7%.
Отже, вихщ 1сивних частин пiдвищуeться у дослщнш груш на 9,61%.
AHaT0MÍ4Ha розрубка тушок, M±m, n=5, г, %
Таблиця 4.
TKaHHHa Г рупа
контрольна дослiдна
®HBa Maca 3040 3276
36epe®erncTb 96 100
3a6ÍHHa BHxig 2194,70 72,19 2424,00 73,99
KaTeropia I I
Maca rpygHHx M'a3ÍB 563,60± 3,87 18,54 653,20±0,41*** 19,94
Maca CTerHOBi M'a3ÍB 496,40± 2,85 16,33 570,00±0,38*** 17,40
Maca BHyTpimHboro ®npy 67,50±0,47 2,22 33,20±0,42*** 1,01
Maca mripn 202,80± 1,01 6,67 200,80±0,53 6,13
Maca kíctok 567,60± 1,11 18,67 645,20±0,43*** 19,69
Maca Kpn^a 232,00± 0,99 7,63 249,60±0,31*** 7,62
Maca neniHKH 64,8±3,98 2,13 72,0±5,76 2,20
Maca KHmenHHKa 146,80±11,02 4,83 225,80±11,22 6,90
*Р<0,05, ^<0.01, ***P<0,001
Зрозумiло, що найвищi середньодобовi прирости i жива маса курчат-бройлерiв була найвища у IV дослщнш групi, яка отримувала 6% фшьтроперл^. Якщо рахувати за кiлькiстю загальних лiпiдiв у першiй дослiднiй груш, то тут !х було менше за весь перiод вiдгодiвлi на 7,38%. Проте за яюстю загальш лiпiди фiльтроперлiту е функцiонально активнiшi та проявляють вищий продуктивний ефект. Поряд з вищою живою масою покращуеться маса корисних частин тушки, зокрема у дослщнш груш вищий вихщ грудних i стегнових м'язiв порiвняно, з контрольною групою вщповщно на 4,95% та 3,99%, проте рiвень внутрiшнього жиру суттево знижуеться в дослщнш груш на 55,52%, знижуеться маса шюри. Проте маса юсток дещо пiдвищуеться, що, очевидно, пов'язане iз суттевим пiдвищенням живо! маси.
Як видно з таблиц 5, у стегнових м'язах спостер^аеться досить високий вмют загальних лшвдв у дослiднiй групi i становив 4,12%.
В цшому не проглядаеться ч^ко! закономiрностi чи особливостi у вмют загальних лiпiдiв i !х класiв у стегнових та грудних м'язах при згодовуванш соняшниково! оли i фiльтроперлiту.
У стегнових м'язах дослщно! групи курчат-бройлерiв, що отримувала 6% фшьтроперл^ порiвняно з контрольною групою, дещо пщвищуеться рiвень триацилглiцеридiв та iмовiрно знижуеться рiвень ефiрiв холестеролу (на 20,07%)
Очевидно, додавання соняшниково! оли в стартерний перюд (1%) гроуерний (2,5%) та фЫшний (3,5%) в сумi з фшьтроперл^ом (1,5%) сприяе кращому нагромадженню триацилглiцеролiв, яких у соняшниковiй оли е бшьше 99%, а у перлт тiльки 55,98%.
Таблиця 5.
Вмпст загальних лтЫв та стввщношення Тх клаив у стегновнх 1 грудннх _м'язах курчат-бройлерiв, %, М±т, п=5_
Стегнов1 м'язи Грудн1 м'язи
Класи лшщв Група
контро-льна досл1дна контро-льна досл1дна
Загальн1 лшщи 3,69±0,06 4,12±0,20* 1,26±0,01 1,28±0,01
фосфол1п1ди 19,27±1,04 20,24±1,11 24,07±0,75 24,10±0,26
в1льний холестерол 18,05±0,68 18,85±0,56 15,17±0,29 15,31±0,18
моно-1 диацилглщероли 13,18±0,08 13,29±0,61 12,63±0,15 14,53± 0,07**
НЕЖК 12,97±0,54 12,71±0,31 12,81±0,06 13,61±0,3*
триацилгл1цероли 21,98±0,35 23,28±0,75 19,14±0,55 16,6±0,18**
еф1ри холестеролу 14,55±0,76 11,63±0,75* 16,18±0,22 15,84±0,26
*Р<0,05, **Р<0,01, ***Р<0,001
Триацилглiцероли е ефiрами жирних кислот i глiцерину. В однш молекулi триацилглiцеролiв мiстяться, зазвичай, залишки двох або трьох рiзних жирних кислот. При цьому, згiдно !х стереохiмiчному аналiзу, вони мають певну специфiку розмiщення. Пальмiтинова кислота займае переважно початкове положення, лшолева наступне i оле!нова кислота трете положення[8].
Триацилглiцероли синтезуються в печiнцi глщерофосфатними полями, а в тонкому кишечнику вони утворюються, в основному, шляхом безпосередньо! етерифшацп моноацилглiцеролiв корму, що всмоктуеться.
У тонкому кишечнику утворюються так зваш ендогенш триацилглiцероли, проте головним мiсцем, де вони утворюються, е печшка [9].
Жирнокислотний склад триацилглiцеролiв в значнш мiрi залежить вiд жирнокислотного складу корму. Бия 90% жирних кислот концентруються в триацилглщеролах, тому вони е щеальним субстратом для збереження енерги.
Якщо пiдводити загальний пщсумок про залежнiсть складу загальних лшвдв за класами вiд !х джерела у корм^ то особливо! ч^косп не спостерiгаеться. У цiлому додавання фiльтроперлiту в деяких випадках сприяло зниженню вiльного холестеролу та ефiрiв холестеролу у стегнових м'язах. У грудних м'язах також змiн не було виявлено.
1з даних л^ератури вiдомо, що стiйкiсть м'ясопродуктiв до окислення напряму залежить вiд концентраци в них токоферолiв, i, перш за все, вiтамiну Е (а-токоферолiв) [10]. Нaйбiльше пiддаються окислювальним процесам внутрiм'язевi жири, якi мштяться в м'ясi птaхiв i риби, в меншш мiрi - в свиниш, потiм в бaрaнинi i яловичинi. При окисленнi жирiв м'ясо набувае пропрклого запаху та присмаку i термiн його зберiгaння скорочуеться. Причому це вiдбувaеться в замороженому м'яс та при його термiчнiй обробцi.
Встановлено, що в м'яс птицi повинно мiститись не менше 7 мкг/г Р-токоферолу. В зaрубiжнiй прaктицi, щоб зберегти смaковi якостi i колiр м'яса, в^амш Е додають в пiдвищених дозах до рацюну за кiлькa тижш до забою. Це особливо актуально в даний час, коли в рацюнах використовують рослинш олй, яю бaгaтi легкоокислювальними полiненaсиченими жирними кислотами. Ще бiльше необхiдно вiтaмiну Е молодш птицi, яка iнтенсивно росте i оргaнiзм яко! чутливий до збшьшення в тканинах перекiсiв [11].
Сучасш високопродуктивш кроси вiдрiзняються тдвищеним обмшом речовин, i це вимагае перегляду та уточненню норм i збагачення K0M6iK0pMiB бiологiчно активними речовинами.
Пiдвищення доз вiтамiну Е пiдвищуе живу масу молодняку i обумовлюе пiдвищення !х збереження та зниження затрат корму на кг приросту [10, 11].
Визначення вмюту розчинних бiлкiв у грудних м'язах та стегнових м'язах показано в таблиц 6.
Вмют розчинних бiлкiв в стегнових м'язах був вищий у дослiднiй груш на 14%, а в грудних м'язах нижчий на 2,8%.
Рiвень амшного азоту вищий у стегнових i грудних м'язах вщповщно на 5,9% i 16,7%.
Таблиця 6.
Вмкт розчинних б1лк1в i амшного азоту в стегнових i грудних м'язах
Тканини розчинш 61лки амшний азот
Групи
контрольна дослвдна контрольна дослщна
Стегнов1 м'язи 27,23±1,35 31,04±0,52* 0,17±0,01 0,18±0,01
Грудш м'язи 28,73±0,21 27,94±0,20* 0,06± 0,01 0,07±0,01***
*Р<0,05, **P<0,01, ***P< 0,001
Продукти травлення проте!ну в основному переносяться кров'ю у виглядi вшьних амiнокислот. 1х концентрацiя у кожнш тканинi визначаеться балансом мiж поступленим з кровi, а також за рахунок розкладу i втрат внаслщок синтезу бiлку i рiзних катаболiчних процесiв. Тiльки незначна частина загально! суми амiнокислот в органiзмi знаходиться у виглядi вiльних амiнокислот.
Концентращя незамiнимих амiнокилот е завжди нижча, шж замiнимих. Очевидно, можна оч^вати, що вмiст вiльних амiнокислот в тканинах може змшюватись в залежност вiд амiнокислот, що надiйшли з кормом, або вщ швидкостi !х використання для синтезу бiлка. Цей процес залежить також вiд наявност в рацiонi легкодоступно! енергi!. У зв'язку з цим при складанш рацiонiв необхiдно враховувати енерго+проте!нове стввщношення. Додавання енергетично! добавки фiльтроперлiту, порiвняно iз соняшниковою олiею, сприяе пщвищенню амiнного азоту.
Висновки. Отже, додавання перл^ в кiлькостi 6% заметь соняшниково! олi! сприяло пiдвищенню живо! маси курчат-бройлерiв на 7,7% та забшно! маси на 10,4%, за рахунок збшьшення маси грудних i стегнових м'язiв.
Дещо пiдвищуеться вмют загальних лiпiдiв у стегнових м'язах, разом iз тим зростае рiвень триацилглiцеролiв та зменшуеться кiлькiсть ефiрiв холестеролу. В грудних м'язах рiвень моно- i диацилглiцеролiв та неетерифжованих жирних кислот дещо зростае.
Спостерiгаеться пiдвищення розчинних бшюв в стегнових м'язах, i рiвень амiнного азоту в стегнових i грудних м'язах.
Лiтература
1. Cole D.J.A. Recent developments in poultry nutrition / Cole D.J.A., Haresign W. // London etc. - 1989.- №8 -P. 344.
2. Jonnes E. Nutrient needs and feed raw materials updated / Jonnes E. // Poultry World. - 1990. -Vol.144, №10. -P. 15-17.
3. Grimes I.L. Dietary prilled fat and layer chicken performance and egg composition / I.L. Grimes, D.V. Maurice, S.F. Lightsey, Т.О. Gay lord // Poult. Sci.-1996.- 75, № 2.-P. 250-253.
4. Асобайри Э.Э. Использования свекловичной мелассы в кормлении яичных кур/ Э.Э. Асобайри // зб. наук. праць Харювського зооветеринарного шституту. - Харюв, 1998. - Вип. 3 (27). - С. 130-133.
5. Charstinovd L., Application of probiotics and phytobiotics in rabbits nutrition / L. Charstinovd, M. Cherenkovd, J. Rafay, A. Laukovd, M. Simonovd, L. Ondruska -2007. - № 1. - С. 102-107.
6. Артюнян Н.С. Рафинация масел 4 жиров: теоретические основы, практика, технологыя, оборудование / Н.С. Артюнян, Е.П. Корпенко, Е.А. Нестерова. - СПБ. ТиоГД, 2004. - 288с.
7. Khon B.,Patel S.„Nwosu V.,Karim I„,Maslin D.I. The influence of tipe and level of dietary fat kpon fatty acid composition in the adiposeot broiler chikeens-Biochem.Soc.Trahs. 1986, 14, N 4, p.772.
8. Kwiatek Krzysztof. Prevalence of genetically modified crops in animal feedingstufs in Poland: Three year studies / Kwiatek Krzysztof, Sieradzki Zbigniew. Mazur Matgorzata // Hull. Vet. Inst. Pulawy. - 2007. - 51. №4. - С 609-613.
9. Claus R. Effects of feeding fat-coated butyrate on mucosal morphology and function in the small intestine of the pig. / R. Claus, D. Gunthner, H. J. Letzgufi // Anim. Physiol. and Anim. Nutr. - 2007. - 91, № 7-8. - С 312-328.
10. Husveth F. Effects of saturated and unsaturated fats with vitamin E supplementation on the antioxidant status of broiler chicken tissues / F. Husveth , H.A. Manilla, T. Goal, P. Vajdovich et al. //Acta. Vet. Hung. - 2000-48(1). - P. 69-79.
11. Surai P.F. Comparative evaluation of the effect of two maternal diets on fatty acids, vitamin E and carotenoids in the chick embryo / Surai P.F., Sparks N.H. // Br. Poult. Sci. - 2001.- 42(2).- P. 252-259.
Summary
Barylo B.S. assistant, Kyryliv Ya.I. Dr. agricultural sciences, professor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj MEATPERFORMANCE OF BROILERS DEPENDING ON THE SOURCE OF FAT IN THE DIET
Found that perlite is used in oil industry to filter contains 59,13% of total lipids that can be replaced in the diet supplement of sunflower oil and enhance live weight by 7.7% and 10.4% of slaughter andaffect the content of total lipid tissues of the chest and hip muscles.He also contributes to amine nitrogen in the femoral and pectoralmuscles and increases the level of soluble proteins in the femoralmuscles.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Щербатий З.£.
