CC BY
9
КОРМОВИРОБНИЦТВО, ЖИВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я ТА РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН
PRODUCING OF FEEDSTUFFS, NOURISHMENT, SELECTION AND ANIMAL BREEDING
УДК 636.5.084
Барило Б.С., астрант © Кирил1в Я.1., доктор сшьськогосподарських наук, професор, чл. - кор. УААН Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН КОРМУ ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ КУРЧАТ - БРОЙЛЕР1В П1Д ВПЛИВОМ ПЕРЛ1ТУ
В балансовому досл1д1 вивчали вплив перлту на споживання корму, його х1м1чний склад, баланс лгпгдгв. Встановлено, що коефщент перетравност1 сухог речовини I золи майже не змтюеться, тдвищуеться коефщент перетравност1 загальних лгпгдгв тд впливом перлту на 4,4%.
Ключовi слова: курчата-бройлери, перлт, загальн лгтди, г1гроскотчна волога, суха маса, зола, баланс поживнихречовин, перетравшсть.
Для тдтримання обмшно! енерги на рiвнi норми в ращонах для сучасних кроав курчат - бройлерiв необхщно використовувати рiзнi високоенергетичш компоненти. Одним iз джерел енергп е жир [1].
Позитивний ефект ввд застосування жирових добавок зумовлений, у першу чергу, !х високою енергетичною цiннiстю, а також багатосторонньою дiею на органiзм. Зокрема, додавання до ращону жирових добавок проявляе азотзберiгаючу дiю, посилюе використання амшокислот для синтезу бiлкiв та засвоення жиророзчинних вiтамiнiв [2].
Доступнiсть енерги з жирових добавок знижуеться при незбалансованост рацiонiв за мiнеральними речовинами. Так, нестача кальцш у ращош птахiв призводить до утворення нерозчинних мил, якi погано всмоктуються у кишечнику [3].
© Барило Б.С., K^raÍB Я.1., 2008
3
Поживна щншсть кормових жирiв для птахiв визначаеться, у першу чергу, наявшстю у !х складi незамiнних жирних кислот (лшолево! i арахщоново!). 1х дефiцит у ращонах пригнiчуе рiст птахiв, послаблюе стiйкiсть до ди патогенно! мжрофлори, викликае атрофiю статевих залоз [4].
Рiвень жиру в рацiонi птахiв впливае не тiльки на кшькють спожитого корму, але й на швидюсть його перетравностi.
Використання наявно! у жирах обмшно! енерги тюно пов'язане з iнтенсивнiстю всмоктування жирних кислот у травному траки [5].
Добавки рослинних i тваринних жирiв до рацiонiв курей е джерелом не лише енерги i незамшних жирних кислот, вони покращують також у них апетит та е зв'язуючим компонентом комбiкормiв [6].
Найбшьш поширеним джерелом енерги для птищ е соняшникова i соева олiя, якi характеризуються високим вмiстом ненасичених жирних кислот [1].
У зв'язку з пiдвищенням цiн на соняшникову оли виникла необхiднiсть И замши, що i було метою нашо! роботи. У попередньому дослiдi ми вивчали можливiсть замiни соняшниково! оли на перлiт i в результат цього дослiду було встановлено його позитивний вплив на живу масу курчат - бройлерiв.
Матер1али 1 методи. Нами було проведено балансовий дослiд на 3 групах курчат-бройлерiв кросу "Кобб - 500" пвдбраних за принципом аналогiв по 8 гошв в кожнiй. Перша група контрольна отримувала стандартний рацiон збалансований за основними поживними та бюлопчно активними речовинами. Iншi двi групи були дослщш, у другiй груш замють соняшниково! олi! додавали 6% перл^, третiй дослiднiй групi замють соняшниково! олi! додавали 8% перл^.
Балансовий дослiд був роздiлений на два перюди. Перший, пiдготовчий перюд, тривав 8 днiв, для того щоб птиця привчилася до нових умов утримання i частково! замши кормiв у дослiдних групах.
Другий перiод дослiдний, або облiковий, тривав 7 дшв.
Перед початком дослщного перiоду годiвницi звiльняли вiд корму, а пщдони почистили вiд залишюв послiду. Курчат - бройлерiв зважували перед початком дослiду i в юнщ. Пiд час дослiду щоденно вели облiк за споживанням корму i води та видiленим послщом шляхом зважування. У вiдiбраний для дослщження послiд додавали 0,1 Н. розчину щавлево! кислоти з розрахунку 4 мл. кислоти на 100 г. послщу для фiксацi! амiаку.
В послiдi i кормi визначали гiгроскопiчну вологу, вмiст зали, загальш лiпiди методом Фолча [7].
Результати власних дослщжень. В результатi проведених дослiджень нами було встановлено, що тсля використання перлiту для фшьтраци соняшниково! олi! у ньому залишаеться ще значна !! кiлькiсть. Отримаш данi приведено в таблицi 1.
З даних таблиц видно, що в перлт, який був використаний для фiльтрацi! олi!, залишаеться 59,13% загальних лiпiдiв. Загальнi лiпiди представлеш в основному триациглiцеролами, ефiрами холктеролу
4
фосфолшщами, вшьним холестеролом, неетерифжованими жирними кислотами та моно- i диглщеридами.
Таблиця 1
Вм1ст загальних л1п1д1в у перл1т1 та розподш 1х на класи М±т, п=5, %
Показники Л1шди та класи лшщв
Загальш лшвди 59,13 ± 1,38
Класи лшвдв:
фосфолшщи 9,06 ± 0,69
вшьний холестерол 7,13 ± 0,37
моно- 1 диглщериди 6,59 ± 0,23
НЕЖК 7,98 ± 0,15
триацилглщероли 55,98 ± 1,28
еф1рихол1стеролу 13,46 ± 0,35
В кiнцi дослiду найвища жива маса курчат - бройлерiв була у III дослщнш групi, в цiй же груш був найвищий абсолютний i середньодобовий прирости порiвняно з контрольною групою, а в II дослiднiй груш прирости були вищими лише на 2 г порiвняно з контрольною групою (таблиця 2.).
Таблиця 2
Жива маса 1 прирости курчат - бройлер1в пщ час балансового _дослщу, М±т, п=8__
Група Жива маса Абсолютний прир1ст г Середньодобовий прир1ст г
На початку дослщу в 33 денному вщ1, г В шнщ дослвду в 40 денному вщ1, г
I 1578 2103 525 75,00±1,88
II 1556 2096 540 77,13±2,04
III 1545 2164 619 88,44±4,46
В результатi проведеного до^ду було визначено середньодобове споживання корму в день, яке у III дослщнш груш було вище порiвняно з контрольною та II дослщною групами. Зокрема, у III дослщнш груш середньодобове споживання корму i видшення послiду було вище вщповщно на 5,26% i 16,20%, а в II дослщнш груш середньодобове споживання корму i видшення послщу було нижчим вщповщно на 1,69% i 2,61%. Краще споживання корму у III дослщнш груш сприяло пщвищенню продуктивностi курчат - бройлерiв.
Така ж тенденцiя спостерiгаеться i в споживаннi курчатами бройлерами води. У II дослщнш груш споживання води було дещо нижчим шж у контрольнш груш, а в III дослщнш груш вищим порiвняно з контрольною на 23,87% ( таблицяЗ).
5
Таблиця 3
Споживання корму, води та видшення послщу у курчат бройлерiв, М±т, п=8.
Показники, г Група
I II III
М±т М±т Р М±т Р
Середньодобове споживання корму 142,5±6,29 140,09±5,50 >0.1 150±5,10 >0.1
на 1 день на суху масу 116,24±3,98 123,90±3,77 >0.1 132,85±3,50 >0.05
Середньодобове споживання води 288,61±31,77 275,09±22,92 >0.1 357,5±45,86 >0.1
Середньодобове 185,83±14,56 180,98±9,77 >0.1 215,94±10,55 >0.1
видшення посл1ду, г на суху масу 34,41±2,37 34,39±1,44 >0.1 40,62±1,54 >0.05
Визначення сухо! маси, пгроскотчно! вологи, загальних лiпiдiв, золи в кормi та послiдi курчат - бройлерiв контрольно! i дослiдних груп вказуе на
незначш рiзницi вмiсту золи та загальних лшвдв у кормi (таблиця 4).
Таблиця 4
_Хiмiчнi склад корму i послщу, %_
Показники Група
I II III
Корм
М±т М±т Р М±т Р
Пгроскошчна волога, % 12,43±0,09 11,56±0,07 <0.001 11,42±0,09 <0.001
Суха маса 81,57±0,64 88,44±0,39 <0.001 88,58±0,22 <0.001
Зола 3,30±0,01 3,22±0,01 >0.1 3,25±0,01 <0.01
Загальш лтди 6,75±0,10 7,38±0,14 <0.01 7,27±0,07 <0.01
Послвд
Пгроскошчна волога, % 82,03±0,52 81,00±0,59 >0.1 81,20±0,50 >0.1
Суха маса 17,98±0,52 19,00±0,59 >0.1 18,81±0,50 >0.1
Зола 1,98±0,01 1,93±0,01 <0.01 1,95±0,01 >0.05
Загальш лтди 6,32±0,13 6,32±0,14 >0.1 6,42±0,04 >0.1
У кормi та послвд II та III дослщних груп спостерiгаеться тенденцiя до зниження пгроскотчно! вологи. Суха маса у кормi та послiдi була вища у дослiдних групах порiвняно з контрольною. Вмют загальних лiпiдiв дещо вищий у II та III дослщних групах.
Виявлено незначнi рiзницi кiлькостi загальних лiпiдiв в кормi i послiдi. У кормi курчат - бройлерiв II дослщно! групи спостер^ався найвищий вмiст загальних лшвдв , а в послiдi такий як у контрольнш групi. В III дослщнш групi вмiст загальних лшвдв в кормi був дещо нижчий шж у II дослщнш груш, а в послвд вищий шж у контрольнiй групi на 1,58%.
Пгроскошчна волога корму в дослщних групах була майже однаковою i нижчою порiвняно з контрольною вщповщно на 7,5% i 8,8%. У послвд в дослiдних групах вмют пгроскотчно! вологи практично не вiдрiзнявся i вона була дещо нижчою вщ контрольно! на 1,26% i 1,01%.
Коефiцiент перетравностi наведений в таблиц 5.
6
Таблиця 5
Коефнцкнтн перетравност пожнвннх речовин ращону, %_
Показники Група
I II III
М±m М±m P М±m P
Суха маса 93,57±0,45 94,04±0,23 >0.1 93,68±0,09 >0.1
Зола 82,65±1,19 83,39±0,16 >0.1 81,64±0,59 >0.1
Загальш лшвди 72,87±2,19 76,22±0,79 >0.1 73,02±0,62 >0.1
Спостерiгаeться тенденцiя до тдвищення перетравност загальних лiпiдiв в II дослвднш rpyni на 4,4%, а в III дослiднiй rpyni цей коефщент був майже такий, як i у контpольнiй rpyni.
Що стосуеться пepeтpaвностi золи i сухо! маси, то значно! piзницi мiж групами не спостepiгaеться.
Таким чином, додавання пepлiтy зaмiсть соняшниково! олп сприяло пiдвищeнню середньодобових пpиpостiв у кypчaт-бpойлepiв на 5,26%. Пepeтpaвнiсть сухо! маси i золи змiнюеться не суттево. Проте перетравшсть загальних лшвдв пiдвищyвaлaсь на 4,4%.
Лiтература
1. Кузнецов А. Влияние бергафата на качество комбикормов и продуктивность бройлеров. Птицеводство №10, 2006. С. 39.
2. Калмыков С.Т. Определение качества кормовых жиров // М: Колос.-1976. 192 с.
3. Sibbald I.R. Price K. The effects of level of dietary inclusion and of calcium on the true metabolisadle energy values of fats // Poult. Sci.-1977.-56.-P. 2070-2078.
4. Elwinger K. Olic spannmalsslag. hel. Och. Mald spannmal, afte san linolsyra i foder till varphons//Lantman och Audelsfolk.-1980.-Vol.70.-№11.-472-474
5. Gillard. The value of fat in poultry diets // Feed management. - 1980. Vol.31.-№7.-P. 43-44.
6. Кейтс М. Техника липидологии. - М.: Мир, 1975.-С.322.
7. Folch I., Ius M., Stoane - Stanley G.H. A simple method for the isolation and purification of total lipids from animal tissues // I Bid Chem., - 1957. - 226. №1. p. 497-509.
Summary Barylo B.S. graduate student Kyryliv Ya.I. Dr. agricultural sciences, professor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
EFFICIENCY OF THE USE NURITUVES OF FORAGE AND PRODUCTIVITI OF CHICKENS - BROILERS UNDER ACT OF PEARLITE
In balance experiment influence of pearlite on the consumption of forage and water, chemical composition of forage, balance of lipids has been studied. It is set that the coefficient of digestability of dry matter and ash is almost unchangeable, the coefficient of digestability of general lipids increasing гnder act ofpearlite by 4,4%.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
7
