CC BY
30
зростае на 6,55 %. Та в III rpyni цей показник був наближений до контрольно! групи.
Р1вень в1тамшу А суттево знижуеться в стегнових м'язах ycix дослщних груп вщповщно на 75,57 %, 66,53 % та 81,03 %.
В грудних м'язах спостер1гаеться така ж законом1рнють. Р1вень впамшу А знижуеться у II rpyni всього лиш на 5,88 %, III rpyni на 47,05 % та в IV rpyni на 44,54 %. PieeHb впамшу Е в стегновнх i грудних м'язах знижуеться в дослщних трупах. В стегнових м'язах вш нижний вщповщно на 31,42 %, 29,09 % та 43,21 %.
У грудних м'язах II групи вмют вггамшу А знижуеться на 3,11 %, III групи на 6,45 % та IV групи 32,43.
Отже в результат! проведених дослщжень встановлено що шдвищений вмют впамшв A i Е в комб1корм1 для курчат-бройлер1в позитивно впливае на ix picT, зокрема жива маса в кшщ дослщу пщвищуеться на 228 грам або 8,89 %. Також це сприяе суттевому тдвищенню р1вня глшогену в грудних м'язах на 55,15 % бшьше шж у контрольнш rpyni.
Л1тература
1. Птицеводство стран мира в конце XX века / В. И. Фисинин, С. А. Данкверт, А. М. Холманов, О. Ю. Осадчая - М., 2005. - 344 с/
2. Агеев В. Н. Питательные и биологически активные вещества, их роль в организме птицы / [В.Н. Агеев и др.]. - М. : Россельхозиздат, 1982. - С. 13-53/
3. Данкверт С. А. Производство мяса птицы и мировой рынок мяса в начале XXI / С. А. Данкверт, И. М. Дунин - М. Агробизнес - 2002 - 420 с.
4. Sandström B. Role of trace elements for health promotion and disease prevention / Brittmarie Sandström, Paul Walter // Proceedings of the 1996 Annual Meeting of the European Academy of Nutritional Sciences [August 22-24, 1996] -Copenhagen, Karger Publishers, 1998. - 169 p.
5. Месхи А.И. Биохимия мяса, мясопродуктов и птицепродуктов. -М.: Изд. Легкая и пищ. Промышленность, 1984. - 280 с.
6. Сычев А.И. Основные компоненты соединительной ткани мяса цыплят-бройлеров при разных уровнях метионина и лизина в рационах // Автореф. дисс. канд. биол. наук. - Боровск. - 1976. - 20 с.
7. Husveth F. Effects of saturated and unsaturated fats with vitamin E supplementation on the antioxidant status of broiler chicken tissues / F. Husveth, H. A. Manilla, T. Goal, P. Vajdovich et al. // Acta. Vet. Hung. - 2000-48(1). - P. 69-79.
Стаття надшшла доредакци 22.05.2015
УДК 636.5.087.7
*Кирил1в Б.Я., к.с.-г.н., ст. науковий сшвроб1тник, Барило Б.С., к.с.-г.н.°
E-mail: [email protected]
*1нститут б1ологИ' теарин НААНУ, м. Льв1в, Украгна Лъегесъкий нацгоналънийутеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziü ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ВПЛИВ ПРИРОДНОГО СОРБЕНТУ ЗБАГАЧЕНОГО Л1П1ДАМИ НА
ЯК1СТБ ПРОДУКЦ11 КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В I КУРЕЙ-НЕСУЧОК
Встановлено, що 6 % перлту який еикористоеуеаеся в ол1ймй промисловост1 для фыътрацИ може зам1нити в ращом добавку соняшникоеог олИ i сприяе тдвищенню фосфолМд!в у грудних та стегнових м'язах i печ1нц1. В печ1нц1 тдвищуетъся pieeHb втамту А та каротиноШв eidnoeidno на 22,52% та 30,77 %. Використання 3 % перлту який еикористоеуеаеся в ол1йшй промислоеост1 для фыътрацИ в районах курей-несучок сприяе тдвищенню фосфолШд1в,
© Киртв Б.Я., Барило Б.С., 2015
90
триацилглщерол1в,еф1р1в холестеролу, eimaMime A i Е в жовтку курячих яецъ. Також зростае pieenb втамту Е в печтщ курей-несучок.
Ключовг слова: курчата-бройлери, кури-несучки, фтьтроперлт, грудт та cmezHoei м'язи, печтка, жовтокяйця, л1тди, класи лтд1в.
УДК 636.5.087.7
*Кирилив Б. Я., к.с.-х.н., ст. научный сотрудник, Барило Б. С., к.с.-х.н.
* Институт биологии животных УААН, г. Львов, Украина Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
ВЛИЯНИЕ ПРИРОДНОГО СОРБЕНТА ОБОГАЩЕННОГО ЛИПИДАМИ НА КАЧЕСТВО ПРОДУКЦИИ ЦЫПЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ И КУР-НЕСУШЕК
Установлено, что 6 % перлита который использовался в масляной промышленности для фильтрации может заменить в рационе добавку подсолнечного масла и способствует повышению фосфолипидов в грудных и бедренных мышцах и печени. В печени повышается уровень витамина А и каротиноидов соответственно на 22,52 % и 30,77 %. Использование 3 % перлита который использовался в масляной промышленности для фильтрации в рационах кур-несушек способствует повышению фосфолипидов, триацилглицеролов, эфиров холестерина, витаминов Аи Е в желтке яиц. Такжерастет уровень витамина Е в печени кур-несушек.
Ключевые слова: цыплята-бройлеры, куры-несушки, фильтроперлит, грудные и бедренные мышцы, печень, желток яйца, липиды, классы липидов.
UDC 636.5.087.7
*Kyryliv B., Barylo B.
Institute of Animal BiologyfUAAS, Lviv, Ukraine Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
INFLUENCE NATURAL SORBENTS ENRICHED LIPID PRODUCT QUALITY BROILER CHICKENS AND LAYING HENS
Found that 6 % perlite is used in oil industry to filter can replace in the diet supplement sunflower oil and improves phospholipids in thoracic and femoral muscle and liver. In the liver, increased levels of vitamin A and carotenoids respectively 22,52 % and 30,77 %. Using 3 % perlite is used in oil industry for filtration in the diets of laying hens promotes phospholipids, triacylglycerols, cholesterol esters, vitamins A and E in egg yolk. Also increases the level of vitamin E in the liver of laying hens.
Key words: broiler chickens, laying hens, filtroperlit, chest and thigh muscles, liver, egg yolk, lipids, lipid classes.
Додавання жир1в до комб1корм1в для птищ сприяе покращенню ix смакових якостей та шдвнщення спожнвання, що позитивно позначаеться на продуктивность
Вщомо, що у птах1в засвоення енергп кормових жир1в е вищою, шж вуглевод1в i бшюв. Поряд з цим, жири i жирш кислоти, поступаючи в кишечник птах1в з кормом, здатш стимулювати всмоктування амшокислот [1]
Лшщи корму в процес1 травления i всмоктування не шддаються особливим змшам, а тому жирнокислотний склад лшщ1в м'яса, жирових депо i жовтка яець практично повторюе жирнокислотний склад лшщв корму [2, 3].
91
Широке використання у птах1вництв1 жирових добавок та пщвищення ix вартосп призвело до необхщносл пошуку нових доступшших джерел кормових жирових добавок. Перспективною ix замшою е вщходи олшно! промисловосп, зокрема перл1т, який був використаний для фшьтрацп соняшниково! олп, i в ньому залишаеться ще значна И кшьюсть.
У зв'язку з цим вивчення впливу фшьтроперлпу на продуктивнють курчат-бройлер1в та курей-несучок е актуальним та було метою наших досл1джень.
Матер1ал i методи. Нами були проведен! дослщи на 2 трупах курчат-бройлер1в та 3 трупах курей несучок.
Рацюни курчат-бройлер1в та курей-несучок були збалансоваш за вама поживними та бюлопчно-активними речовинами. Дослщна трупа курчат-бройлер1в отримувала 6 % фшьтроперлпу замють соняшниково! олп. В рацюн курей-несучок першо! дослщно! групи вводили 1,5 % фшьтроперлпу, а рацюн друго! дослано! групи вводили 3 % фшьтроперлпу.
Результати дослщжень. В перлт, який був використаний для фшьтрацп олп, залишаеться 59,13 % загальних лшщв. Штди представлен! в основному триациглщеролами - 55,98-36,54 %, еф1рами холестеролу - 13,46-10,59 %, фосфолшщами - 9,06-14,66 %, вшьним холестеролом - 7,13-14,62 %, неетерифшованими жирними кислотами - 7,98-14,81% та moho- i диацилглщеридами - 6,59-8,78%.
Таблиця 1
Bmíct загальних лшщ1в та Тх клас1в у тканинах курчат-бройлер1в при _ згодовуванш фшьтроперлггу, %, M±m, ^ n=5_
Стегнов1 м'язи Грудш м'язи Печшка
Класи лшвдв Г рупа
контрольна дослвдна контрольна дослщна контрольна дослщна
Загальш лшщи 3,69 ±0,06 4,12 ±0,20* 1,26 ±0,01 1,28 ±0,01 4,17 ±0,01 3,79 ±0,08***
фосфолшщи 19,27 20,24 24,07 24,10 27,68 31,99
±1,04 ±1,11 ±0,75 ±0,26 ±0,11 ±0,46***
в1льний 18,05 18,85 15,17 15,31 17,15 17,08
холестерол ±0,68 ±0,56 ±0,29 ±0,18 ±0,17 ±0,15
моно-i диацилглще-роли 13,18 ±0,08 13,29 ±0,61 12,63 ±0,15 14,53 ±0,07** 12,85 ±0,25 12,42 ±0,29
НЕЖК 12,97 12,71 12,81 13,61 12,25 10,51
±0,54 ±0,31 ±0,06 ±0,30* ±0,29 ±0,37**
триацилглще- 21,98 23,28 19,14 16,6 16,49 14,19
роли ±0,35 ±0,75 ±0,55 ±0,18** ±0,08 ±0,26***
еф1ри 14,55 11,63 16,18 15,84 13,55 13,81
холестеролу ±0,76 ±0,75* ±0,22 ±0,26 ±0,19 ±0,38
*Р<0,05, **P<0,01, ***P<0,001
У фшьтроперлт який використовувався в год1вл1 курей-несучок bmíct загальних лшщв становив 33,56 %, фосфолшщ1в 14,28 %, moho- i диацилглщерол1в 8,40 %, вшьних стерол1в 14,99 %, НЕЖК 14,92 %, триацилглщерол1в 36,62 %, етерифшованих стерол1в 9,86 %
Вщомо, що в соняшниковш олп сума загальних лшдав складае 99,90 %, з них 99,20 % триацилглщериди, 0,20 % Р-ситостерин, 94,90 жирш кислоти.
Частина насичених жирних кислот складае 11,30 %, в тому числ1 пальмитиново! 6,20 %, стериново! 4,10 %, бегеново! 0,7, арахщоново! 0,30 %. Мононенасичиних жирних кислот мютиться 23,80 %, в тому числ1 олешово! 22,8 %, а пальмниново! слщи. Найбшьшу частину складають полшенасичеш жирш
92
кислоти, зокрема, лшолева 59,8%. В 100 г олп мютиться 67 мг вггамшу Е, в тому числ1 92 % - ^-токоферолу, 3 % р,-у - токоферолу та 5 % 5-токоферолу [6].
Як видно з таблиц! 1, у стегнових м'язах курчат-бройлер1в спостер1гаеться досить високий вмют загальних лшщв у дослщнш груш1 становить 4,12 %.
В цшому не проглядаеться чггко! законом1рност1 чи особливост! у вмют! загальних лшщв 1 !х клас1в у стегнових та грудних м'язах при згодовуванш соняшниково! оли 1 фшьтроперлпу.
У стегнових м'язах дослщно! групи курчат-бройлер1в пор1вняно з контрольною групою дещо шдвищуеться р1вень триацилглщерид1в та ¿мов1рно знижуеться р1вень еф1р1в холестеролу (на 20,07 %).
Вмют загальних лшщв знижуеться в печшщ в дослщно! групи. При цьому спостер1гаеться пщвищення фосфолшщв та зниження НЕЖК, триацилглщерол!в у груш яка отримувала 6 % фшьтроперлггу. Чггких р1зниць м1ж шшими класами невиявлено.
Фосфолшщи е невщ'емним структурним компонентом плазматичних 1 внутршньоклггинних мембран. 1х синтез здшснюеться може у вс1х тканинах, проте головним джерелом е тканина печшки. У кров! м1ж плазмою 1 еритроцитами постшно вщбуваеться обмш м1ж фосфатидилхолшом та сфшгом1елшом, обидва щ фосфолшщи присутш в плазм! кров! у якосл складових компонента лшопротедав, де вони вщграють провщну роль, пщтримуючи в розчинному сташ неполярш лшщи, таю як триацилглщероли та еф1ри холестеролу. Ця властивють вщображае амфшатичний характер молекул фосфолшщв, за яко! неполярш ланцюги жирних кислот здатш взаемод1яти з лшщним оточенням, а полярш частини - з водним оточенням [5].
Якщо пщводити загальний шдсумок про залежнють складу загальних лшщв за класами вщ !х джерела у корм1, то особливо! чтсосп не спостер1гаеться. В цщому додавання фщьтроперллу в деяких випадках сприяло зниженню вщьного холестеролу та еф1р1в холестеролу у стегнових м'язах. У грудних м'язах також змш не було виявлено, що стосуеться печшки то тут знижуеться вмют загальних лшщв.
Визначення вмюту вггамшв А 1 Ета каротинощв в печшщ курчат-бройлер1в вказуе на те, що вмют вггамшу А 1 каротинощи пщвищуються вщповщно на 22,52 % та 30,77 проте спостер1гаеться зниження в1тамшу Е на 45,61% (табл. 2)
Таблиця 2
Вмют каротино'щв, вггамшу А 1 Е в печшщ курчат-бройлер1в, мкг/г, __М±т, п=5_
Показ ник Групи
контрольна досл!дна
BiTaMiH А 27,49±0,92 33,68±1,12**
Вггамш Е 3,99±0,15 2,17±0,22***
Каротино!ди 3,9±0,15 5,1±0,17***
*Р<0,05, **P<0,01, ***P<0,001
Значения жир1в зумовлене тим, що вони е нолями житево необхщних для оргашзму полшенасичених жирних кислот, жиророзчинних вггамшв, фосфолшщв та стеришв [6].
Жири корму сприяють всмоктуванню i депонуванню жиророзчинних вггамшв в орган1зм1. В наших дослщженнях спостер1гаеться пщвищення вггамшу А та каротинощв у дослщних групах.
Дослщження проведеш на курях-несучках вказують на те, що у жовтках яець курей-несучок bmíct загальних лшщв не залежав вщ кшькосп i hkoctí додано! до рацюну птиц! жирово! добавки (табл. 3).
Дослщженнями встановлено зниження на 15 % вмюту фосфолшщв у жовтках яець вщ курей першо! дослщних груп (р<0,01) пор1вняно з контролем, а також moho- i диацилглщерол!в (р<0,01; р<0,01) у птиц! bcíx дослщних груп за одночасного збшьшення кшькосп триацилглщерол!в (р<0,01; р<0,05) та
93
етерифкованого холестеролу (р<0,01; р<0,01). Проте звертае на себе увагу той фактор що згодовування 3 % перлпу (II дослщна трупа) мав тенденщю до шдвищення вмют фосфолшщв.
Таблиця 3
Вмкт загальних лшщ1в та сшввщношення Тх клаав у жовтках курячих
яець, % (М+т, п=5)
Показники Групи
контрольна дослщна 1 дослщна 2
Загальш лшщи 30,60±1,60 30,65±2,11 30,28±2,10
Класи лшвдв
Фосфолшщи 24,64±0,57 19,92±0,22** 25,25±1,43
Моно- 1 диацилглщероли 12,78±0,68 7,30±0,28** 7,85±0,38**
Вшьний холестерол 8,20±0,90 10,23±0,33 7,33±0,25
НЕЖК 11,58±0,70 10,50±0,47 10,54±0,31
Триацилглщероли 34,08±0,30 39,38±1,02** 38,54±0,96*
Еф1ри холестеролу 6,73±0,45 12,67±0,38** 10,50±0,69"
*Р<0,05, **Р<0,01, ***Р<0,001
Отже, не дивлячись на вщмшносп у характер! лшщного живлення, загальний вмют лшщв у жовтках курячих яець не змшюеться, що е дуже важливим чинником, який забезпечуе нормальний розвиток ембрюну. Такий стан забезпечуеться авторегуляторним впливом фолшулярно! мембрани шд час в1телогенезу. Збшьшення кшькост1 триацилглщерол1в можливо зумовлено тим, що певна кшьюсть !х утворюеться в процес1 обмшу глюкози через Ь-а-глщерофосфат, а у слизовш оболонщ кишечнику вихщним матер1алом для !х синтезу можуть служити моноацилглщероли. Триацилглщероли синтезуються печшкою \ кишечником поступають у кров 1 переносяться у ростуч1 фолшули [7].
Дош щодо вмюту жиророзчинних впамшв А, Е та каротинощв у печшщ курей-несучок та жовтку яець наведен! в таблиц! 4.
Вм1ст впамшу А та каротинощв в печшщ курей-несучок знижуеться в дослщних трупах. Проте спостер1гаеться шдвищенш в1тамшу Е у другш дослщш груш на 3,6 %, а у першш дослщнш груш вш був практично на одному р1вш з контрольною групою.
Це очевидно пов'язано з штенсившшою !х трансформащею у жовток яець, що особливо важливо для шкубацшних яець.
Таблиця 4
Вмкт каротино'щв та вггам1шв А 1 Ев печшщ та жовтку яець курей-
несучок, мкг/г (М±т, п=5)
Показники Групи
контрольна дослщна 1 дослщна 2
Печшка
В1тамш А 327,87±10,92 299,33±23,92 293,06±27,43
Вггамш Е 55,13±1,56 54,70±2,65 57,10±0,58
Каротинощи 9,25±0,48 7,63±0,55 8,56±0,32
Жовток яець
Впамш А 6,90±0,35 6,09±0,72 7,10±0,78
Вггамш Е 61,36±1,82 58,97±2,41 70,16±3,88
Каротинощи 8,88±0,21 7,75±0,43 7,25±0,73
В жовтку яець отриманих вщ курей-несучок яким згодовували 3 % фшьтроперл1ту спостерщаеться пщвищення в1тамш1в А { Е вщповщно на 2,9 % та 14,34 %. Вмют каротиновдв дещо знижуеться.
94
Вм1ст в1тамш1в А, Е та каротиновдв в жовтку яець отриманих вщ курей-несучок яким згодовували 1,5 % фшьтроперлпу був нижчим пор1вняно з контрольною групою.
Висновки. Встановлено що згодовування 6 % фшьтроперлпу курчатам-бройлерам суттево не впливае на вмют загальних лшщ1в в грудних та стегнових м'яз1в, а також в печшщ. Проте впливае на змшу класи лшдав в цих тканинах. Також спостер1гаеться збшьшення в1тамшу А та каротиновдв в печшщ курчат бройлер1в.
В жовтку курячих яець не виявлено змш щодо вмюту загальних лшдав пщ впливом фшьтроперлпу, проте спостер1гаються достов1рш змши в класах лшвдв. Поряд з цим у тканинах печшки спостер1гаеться пщвищення в1тамшу Е, в жовтку курячих яець пщвищуеться вмют в1тамш1в A i Е при згодовуваш im 3 % фшьтроперлпу.
Л1тература
1. Cole D. J. A. Recent developments in poultry nutrition / Cole D. J. A., Haresign W. // London etc. - 1989. - №8 - P. 344.
2. Андин И. С. Динамика жирнокислотного состава организма молодняка кур мясных пород / И. С. Андин, В. И. Матяев, В. Г. Матюшкин, В. Н. Ломанов // Матер, науч. конф. Мордов. гос. ун-таим. Н.П. Огарева, Саранск, 15-19 дек., 1998. 4.4. С.-х. науки, - 1998. - С. 94-96.
3. Lopez-Ferrer S. n-3 enrichment of chicken meat. 1. Use of very long-chain fatty acids in chicken diets and their influence on meat quality: fish oil / S. Lopez-Ferrer, M. D. Baucells, A. C. Barroeta, M. A. Grashorn // Poult Sci. - 2001. -80 (6).- P. 741752.
4. Артюнян H. С. Рафинация масел 4 жиров: теоретические основы, практика, технологыя, оборудование / Н. С. Артюнян, Е. П. Корпенко, Е. А. Нестерова. -СПБ. ТиоГД, 2004. - 288 с.
5. Russel T. Why eating less reeps mitochondria working in aged skeletal muskule / T. Russel // Exercise and Sport Sciences Reviews. - 2009. - V. 37, № 1. - P. 23-28.
6. Danicke S. Effects of dietary fat type and xylanase supplementation in rye containing diets on energy metabolism in male broilers / S. Danicke, E. Franke, E. Strobel, H. Jeroch et al. // J. Anim.Phisiol. and Anim. Nutr. -1999. -81.- №2.-P. 90102.
7. Bensadoun A., Kompiang I. P., 1979 Role of lipoprotein lipase in plasma triglyceride removal. Fed Proc. 1979 Nov; 38(12): 2622-2626.
Стаття надшшла до редакци 22.05.2015
УДК 638.12:612.397:57.068.8
Ковальська Л. М., к.с.-г.н. науковий сшвроб1тник, Ковальчук I. I., к.вет.н., старший науковий сшвроб1тник © E-mail: [email protected])
1нститут 6ionozii теарин НААН, м. Льв1в
МШЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ТА ЯК1СН1ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТ1В
БДЖЫЬНИЦТВА ЗА УМОВ ТРАДИЦ1ЙНОГО ТА ОРГАН1ЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В ЗОН1 ПОД1ЛЛЯ
У cmammi подано дам щодо eMicmy еажких метал1в (Co, Zn, Cr, Cu i Cd) у бджолиному обмжж1, медi та стыъниках медоносных бджы. Встановлено eipozidno ныжчыы вм\ст Хрому та Цынку в бджолыному обмжж1, Хрому та Купруму у стыъныках, Хрому у медi медоносных бджы, якг утрымуеалысъ в умоеах оргатчного щодо традыщйного еыробныцтеа в зот Подыля. Встановлено, що агроеколог1чш умоеы оргатчного еыробныцтеа спрыяютъ зныженню еажкых
© Ковальська Л. М., Ковальчук I. I., 2015
95
