CC BY
19
Корако1дно-грудинно-реберний м'яз выявлений у cipoi' чапл1, вш починаеться вщ дистального кшця мед1ально! поверхн1 коракоща, закшчуеться грудиш та 1-2-му pe6pi.
Коракощно-променевий м'яз спостер1гаеться у рудо! чаплг BiH починаеться вщ проксимального кшця корако!да плоским сухожилком i сухожильно вщ мед1ального горба плечово! юстки. На piBHi дистально! третини плечово! юстки роздшяеться на дв1 сухожилков1 шжки: лштьову та променеву, яю прикршлюються до проксимальних кшщв мед1ально! поверхн1 вщповщних юсток.
Сшввщношення маси дослщжених м'яз1в д1ючих на плечовий суглоб наведено у таблиц!.
Анал1з таблиц! свщчить, що найбшьшу ступ1нь розвитку серед дослщжуваних м'яз1в мае грудний м'яз. Загальна маса м'яз1в д1ючих на плечовий суглоб в вщсотковому сп1вв1дношенн1 у cipoi' 4anni складае 24,60 %, у рудо! 4anni -16,40%, великого бугая - 20,08 %.
Висновки
1. CTvniHb оозвитку м'яз1в обумовлена швидк1стю та тоивал1стю польоту.
2. Значний оозвиток гоулного м'яза св1лчить поо те шо опускания крила п1д час польоту потребуе б1льших ф1зичних навантажень, ан1ж його опускания
Л1тература
1. Мельник О. П. Бюморфолопя плечового поясу хребетних: Автореферат. дис. на здобуття наук. ступ. док. вет. наук. К., 2011. - 382 с.
2. Линдеман К. Е. Основы сравнительной анатомии позвоночных животных / К. Е. Линдеман. - С.-Пб.: Изд-во А.Ф.Маркса, 1899. - 686 с.
3. Fürbringer M. Untersuchungen zur Morphologie und Systematik der Vögel / M. Fürbringer. - Amsterdam, Jena, 1888. - 1751 s.
4. Gadow H. Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Anatomischer Theil / H. Gadow, E. Selenka. - Vögel. 1. - Bd. 6. - Leipzig, 1891.- 1008 s.
5. Fürbringer M. Zur vergleichenden Anatomie des Brustschulterapparates und der Schultermuskeln / M. Fürbringer // Z. Naturwiss., 1902. - Bd. 36. - S.289-736.
6. Сыч В. Ф. Морфология локомоторного аппарата птиц / В. Ф. Сыч. - СПб-Ульяновск : Изд-во Средневолжского научного центра,1999. - 520 с.
7. Melnyk O. P. The Strukture and Origin of the Second Collarbone in Birds / O. P. Melnyk // Journal of morpholodgy. - Vol. 248. - N 3. - 2001.- P. 261.
8. Fürbringer M. Zur vergleichenden latomie der Schultermuskeln / M. Fürbringer // Jen. Zeitschr., 1900 - Bd. IV. - S. 28 - 59.
9. Gadow H. Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Systematischer Theil / H. Gadow, E. Selenka. - Vögel. 2. - Bd. 6. - Leipzig, 1893. - 303 s.
Стаття надшшла до редакци 4.05.2015
УДК 577.042.16:591.3
Моравська О. В. ©
E-mail: elena.moravska@mail.ru
Прикарпатсъкий 1нститут iM. М. ГрушеесъкогоМАУП, м. Льв1в
BMICT СУМАРНИХ Л1П1Д1В ТА IX ОКРЕМИХ КЛАС1В У ЖОВТКУ ЯСЦЬ ЗАЛЕЖНО В1Д ДОДАТКОВОГО ВВЕДЕНИЯ ОКРЕМО I КОМПЛЕКСНО BITAMIHIB А, D3 i ЕВ РАЦЮН ГУСЕЙ У РЕПРОУКТИВНИЙ ПЕРЮД
Встаноелено вм\ст сумарних ninidie та перерозподы ix окремих macie у жоетку яецъ залежно eid додаткоеого введения окремо i комплексно eimaMiHie А, D3 ¡Евращон гусейурепродуктивний nepiod.
©Моравська О. В., 2015
124
Показано, що додаткове введения комплексно eimaMirne A, D3 i Е гз тдвищеною дозою токоферолу в ращон гусей е регуляторно-оптималъним щодо стабмзацп окремих процеав лШдного обмту. Зокрема, у жоетку яецъ спостериаетъся зростання eMicmy фосфолМд1в та етерифтованого холестеролу на фот зменшення eMicmy втьного холестеролу i неетерифтованих жирных кислот, що корелюе iз змгнами eMicmy деяких жирных кыслот, а саме зменшенням eMicmy насыченых жырных кыслот та зростанням eMicmy лтолевог, apaxidonoeoi, ейкозапентаеновог, докозапентаеноеог та докозагексаеновог кыслот nid еплыеом додаткоеого введения комплексно eimaMirne A, D3 i Е.
Ключовг слова: гусы, жоеток, етамты A, D3 i Е, сумарт лiniды, OKpeMi класы лiniдiв, жырш кыслоты.
УДК 577.042.16:591.3
Моравская Е. В.
Прыкарпатскыы Институт ым. М. ГрушевскогоМАУП, г. Львов
СОДЕРЖАНИЕ СУММАРНЫХ ЛИПИДОВ И ИХ ОТДЕЛЬНЫХ КЛАССОВ В ЖЕЛТКЕ ЯИЦ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ВВЕДЕНИЯ ОТДЕЛЬНО И КОМПЛЕКСНО ВИТАМИНОВ A, D3 и Е В РАЦИОН ГУСЕЙ В РЕПРОДУКТИВНЫЙ ПЕРИОД
Установлено содержание суммарных липидов и перераспределение ых отдельных классов в желтке яиц в зависимости от дополнительного введения отдельно и комплексно витаминов A, D3 и Е в рацион гусей в репродуктивный период.
Показано, что дополнительное введение комплексно витаминов A, D3 и Е с повышенной дозой токоферола в рацион гусей является оптимальным для стабилизации отдельных процессов липидного обмена. Так, в желтке яиц прослеживается увеличение содержания фосфолипидов и эстерифицированный холестерин на фоне уменьшения содержания свободного холестерина и неэстерификованых жирных кислот, а именно уменьшением содержания насыщенных жирных кислот и увеличением содержания ненасыщенных -линолевой, арахидоновой, эйкозапентаеновой, докозапентаеновой и докозагексаеновой кислот под влиянием дополнительного введения комплексно витаминов A, D3 и Е.
Ключевые слова: гуси, желток яиц, витамины A, D3 и Е, суммарные липиды, отдельные классы липидов, жирные кислоты.
UDC 577.042.16:591.3
O. V. Moravska
At Carpathian's Institute Grushevsky's IAMP, c. Lvov
THE CONTENTS OF THE GENERAL LIPIDS AND THEIR SEPARATE CLASSES IN EGG YOLK DEPENDING ON ADDITIONAL INTRODUCTION SEPARATELY AND IN A COMPLEX VITAMINS A, D3 and E IN THE DIET OF GEESE DURING THE REPRODUCTIVE PERIOD
The contents total lipid and redistribution of their separate classes in egg yolk is established depending on additional introduction separately and in a complex vitamins A, D3 and E in a diet of geese during the reproductive period.
125
Additional introduction in a complex vitamins is shown, that A, D3 and E with the increased doze of tocopherol in a diet of geese optimum stabilizes processes lipid's an exchange. Namely, the increase in the contents phospholipids and connected cholesterol on a background of reduction of the contents of free cholesterol and free fat acids is observed. That in turn coincides with changes fatly acid structure, namely reduction of the contents of the sated fat acids and increase in the contents of nonsaturated acids basically due to increase of a level linoleic, arachidonic, eicosapentaenoic, docosapentaenoic and docosahexaenoic acids in egg yolk und er influence of additional introduction in a complex vitamins A, D3 and E in a diet of geese during the reproductive period.
Key words: geese, egg yolk, vitamins A, D3 and E, general lipids and their separate classes, fatty acids.
Вступ. Даними л1тературних джерел показано, що жиророзчинш в1тамши А, D3 i Е вщ1грають вагому регуляторну роль у регуляцп обмшу речовин та ф1зюлопчних функцш в оргашзм1 тварин i птищ [6].
Вщомо, що специф1чна 6ioxiMi4Ha д1я жиророзчинних в1там1шв взаемопов'язана, тому важливим аспектом е i'x застосування в оптимальних дозах i комбшащях забезпечуючи максимальну ефектившсть бюлопчно! дп щодо впливу на pi3Hi ланки обмшу речовин. Застосування вказаних впамшв у репродуктивний перюд забезпечуе нормальний розвиток оргашзму тварин i птищ в ембрюнальний та постембрюнальний перюди [6].
Зокрема, вщомо, що в1тамши групи D вщграють невщ'емне значения у регуляцп кальщево-фосфорного обмшу в оргашзм1, що i обумовлюе необхщшсть i'x обов язкового застосування [9, 13]. Однак, науковими дослщженнями доведено, що в1тамши групи D при додатковому i'x введенш, проявляють токсичну д1ю, яка, на думку багатьох автор1в, зумовлена шщюванням пероксидацп окиснення лшщв [11, 12]. Зокрема показано [11], що шкубащя еритроцит1в з впамшом D2 супроводжуеться накопиченням у i'x мембранах продукпв перекисного окиснення лшдав та пригшченням АТФ-азно! активносп, яка може бути наслщком пероксидацп ненасичених жирних кислот еритроцитарно! мембрани, а також окисненням SH-груп, яю вдаграють важливу роль у шдтримщ функцюнально! активностА u,iei ферментативно! системи. KpiM цього, введения холекальциферолу активуе кальцш залежш фосфолшази-А2, що у свою черту корелюе ¿з зростанням BMicTy арахщоново! кислоти - попередником утворення простагландишв, лейкотр1ешв i тромбоксашв, яю е регуляторними кттинними метабол1тами, однак у шдвищеному piBHi чинять патолопчну дда [2, 9].
В свою черту, даними л1тературних дослщжень, а також i результатами наших дослщжень показано, що комплексне введения впамшв групи D ¿з токоферолом - основним природним антиоксидантом, ефективно стабшзуе процеси пероксидного окиснення лшщв та регулюе лшоксигеназний шлях метабол1зму арахщоново! кислоти [5, 11]. Зокрема, показано, що в процеа зв'язування з токоферолом ПНЖК накопичуються в фосфолшдному 6imapi кттинних мембран i тим самим стабшзують процеси ПОЛ, вщповщний р1вень якого необхщний для ф1зюлопчного nepe6iry багатьох 6ioxiMi4HHx процес1в, зокрема, шдукцп апоптозу та формування кштинного ¿муштету ембрюшв [5].
Вщм1тимо, що фосфолшщи е основними компонентами кттинних мембран. Зазначено, що фосфатидна кислота, яка е попередником як у синтез! фосфолшщв, так i тр1ацилглщерид1в синтезуеться шд впливом глщерол-3-фосфат-ацилтрансферази, яка для синтезу ацил-КоА використовуе переважно насичеш
126
жирш кислоти, зокрема пальмггинову та ненасичеш жирш кислоти, зокрема олешову [3, 4]. Встановлено, що жиророзчинш в1тамши A i Е впливають на активн1сть А9-десатурази (стеаро!л-КоА десатурази), що каташзуе синтез моноенових кислот, де основним продуктом кататзу цього ферменту е олешова кислота, яка, в свою черту, е основним компонентом тр1ацилглщерол1в та входить до складу фосфолшщв i естер1в холестеролу [14, 15, 16, 18], а також впливають на стимулящею активносп А6- i А5- десатураз, яю катал1зують бюсинтез полшенасичених жирних кислот та включаючись у фосфолшщи визначають npoHHKHicTb кттинних мембран [14, 20].
Необхщно зазначити i невщемну роль в1тамшу А у обмш1 речовин. Показано, що ретинол стимулюе використання пальм1тиново1 кислоти та, регулюе окисно-вщновш процеси та впливае на проникнють кл1тинних мембран, що пов язано з утворенням специф1чних глобулярних структур у мембранах та змшою i'x поверхневого заряду [3, 15, 19, 20]. Показано, що дефщит в1тамшу А у тканинах веде до порушення гл1кол1зування бшюв у кттинах, внаслщок чого порушуеться структура i функщя мембран, i насамперед, плазматичних мембран ештел1альних юлтин кишечника [6, 9]. Також зазначимо, що в1тамш А вщ1грае важливу роль у формуванш KicTOK, про що свщчить наявнють рецептор1в ретиноево! кислоти в остеобластах та остеокластах, де дефщит в1тамшу А викликае зменшення кшькосп остеобласпв [9].
В дослщженнях, проведених нами рашше, показано, що додаткове введения в1тамшу Е (у р1зних концентращях) в рацюн гусей у репродуктивний перюд виявляе виражений позитивний вплив на окрем1 ланки лшщного обмшу в тканинах ембрюшв [7]. Спираючись на даш проведених нами досл1джень, встановлено, що оптимальною дозою щодо впливу як на метабол1чш процеси, так i на продуктивш якосп е додаткове введения в рацюн гусей у репродуктивний перюд 35 МО в1тамшу Ена 1 кг комбшорму.
Виходячи з вищесказаного, метою нашо! роботи було досл1дження окремого i комплексного впливу додаткового введения впамшв A, D3, i Е в рацюш гусей у репродуктивний перюд на вмют сумарних лшщв та перерозподш i'x окремих клас1в, вм1ст продукпв ПОЛ та змши жирно кислотного складу у жовтку яець.
Матер1али i методи. Дослщження проводились на 6a3i фермерського господарства с.Меденич1 Дрогобицького району Льв1всько1 област1 на п ятьох групах гусей cipoi' оброшинсько! породи 3-pi4Horo вшу, аналопв за живою масою, упродовж 90 добового перюду (ачня - березня 2009 року). Утримання гусей вигульне з вшьним доступом до корму i води. У кожнш вщокремленш rpyni знаходилося по 5 гусок i 1 гусаку. Гуси контрольно! групи отримували упродовж дослщного перюду комбшорм ПК-33-3-89, збалансований за yciMa елементами живлення зпдно рекомендованих норм. Гуси u,iei групи отримували у склад1 корм1в 5000 МО вп-амшу А, 700 МО вп-амшу D3 i 10 МО внамшу Ена 1 кг комбшорму. До комбшорму гусей 1-oi (дослщно!) групи додавали 10000 МО впамшу А, до комбшорму 2-01 (дослано!) групи додавали 3000 МО впамшу D3, до комбшорму 301 (дослщно1) групи додавали 10000 МО впамшу A i 3000 МО внам1ну D3, до комбшорму 4-01 (дослщно!) групи додавали 10000 МО впамшу А, 3000 МО внамшу D3 i 35 МО вп-амшу Ена 1 кг комбшорму.
В дослщженнях використовували «MICRO VIT™ A PRO MIX 1000» (ддача речовина - ретинол-пальмнат); «MICROVIT™ D3 PROSOL 500» (холекальциферол) i «MICROVIT™ E PROMIX 50» (а-токоферол-ацетат) французько! ф1рми «Adisseo» у вигляд1 добавки до комбшорму з ретельним i'x змшуванням.
127
В процес1 дослщу окремо по трупах вщбирались шкубацшш яйця для визначення вмюту сумарних лшдав, ïx окремих клас1в, жирнокислотного складу та вмюту продукпв ПОЛ.
Штди екстрагували сумшшю хлороформу i метанолу у вщношенш 2:1 за методом Фолча i визначали ïx кшькють ваговим методом [1]. Окрем1 класи лшдав вид1ляли методом тонкошарово! хроматографи [1]. Визначення жирнокислотного складу загальних лшщв проводили методом газорщинно! хроматографи [7]. Вмют д1енових кон'югат1в у тканинах визначали за методом, який грунтуеться на властивосп спряжених подвшних звязюв поглинати випромшювання при довжиш хвил1 233 им [1]. Р1вень пдроперекис1в лшщв у тканинах визначали за ïx реакщею з тющанатом амошю теля попереднього екстрагування лшщ1в етанолом [1]. Вмют ТБК-активних продукпв визначали за методом, в ochobî якого лежить реакщя м1ж малоновим д1альдепдом та тюбарбпуровою кислотою [1]. Отримаш цифров1 даш опрацьовували статистично, використовуючи t-критерш Стьюдента, за допомогою комп'ютерно! програми «Microsoft Excel».
Результаты та ïx обговорення. Анал1з результата проведених нами дослщжень показуе (табл. 1), що додаткове введения окремо i комплексно жиророзчинних впамшв A, D3 i E у рацюн гусей у репродуктивний перюд ютотно не впливае на змши вмюту сумарних лшщв у жовтку яець гусей. Зокрема, слщ вщм1тити, що у жовтку яець гусей nepmoï (р<0,01) i четверто! (р<0,05) дослщних груп дещо, зовс1м не ютотно, шдвищуеться вмют сумарних лшщв.
Таблиця 1
Bmîct сумарних лшщв та окремих ïx клаав2 у жовтку яець залежно вщ
додаткового введения вггамш1в A, D3 i E в рацюн гусей (M ± m, n=5)
Дослщжуваш Групи гусей
контрольна 1-ша 2-га 3-тя 4-та
показники дослщна (А) дослщна (D3) дослщна (A D3) дослщна (AD3E)
Сумарн1 л1тди,г% 28,93±0,21 29,82±0,14** 29,12±0,11 29,03±0,17 29,79±0,16*
Класи лшвдв, (% по вщношенню до сумарних лшвдв)
Фосфолшщи 40,88±0,97 41,10±0,10 40,91±0,18 41,09±0,16 43,15±0,10*
Моно- i
д1ацилгль 23,94±0,17 23,65±0,11 23,40±0,17 23,45±0,13 23,05±0,17**
цероли
Вшьний холестерол 6,91±0,15 6,60±0,19 6,82±0,13 6,70±0,12 5,48±0,13***
НЕЖК 3,39±0,17 3,21±0,12 3,42±0,12 3,23±0,13 2,09±0,12***
Триацилгль цероли 19,70±0,18 19,91±0,15 19,75±0,16 19,86±0,13 20,03±0,14
Естерифжо-ваний 5,17±0,13 5,53±0,12 5,47±0,11 5,67±0,12* 6,19±0,21**
холестерол
Холестерол/фо сфолшщи 0,29 0,29 0,30 0,30 0,27
Примака: у цш i наступит таблиц! з1рочками позначен! значения, що статистично в1ропдно
в1др1зняються вщ контрольних (* р<0,05; ** р<0,01; *** р<0,001).
2 % в1д сумарних л1пвдв.
128
Що стосуеться перерозподшу окремих !х клаав3 , то тут слщ звернути увагу на змши вмюту окремих клас1в лшд1в у жовтку яець гусей четверто! (А, Б3 1 Е) дослщно! групи. У жовтку яець гусей вказано! дослщно! групи спостер1гаеться збшьшення вмюту фосфолшщв (р<0,05) 1 естерифшованого холестеролу (р<0,01) на фош зменшення вшьного холестеролу (р<0,001) 1 НЕЖК (р<0,001) пор1вняно до результата контрольно! групи. Зокрема, вмют фосфолшдав у жовтку яець четверто! дослщно! групи зростае на 5,5 %, а вмют естерифшованого холестеролу на 19,7 %, тод1 як вмют вшьного холестеролу зменшуеться на 20,7 %, а вмют НЕЖК на 38,3 % пор1вняно до контрольно! групи.
Що стосуеться результата досл1дження жирнокислотного складу жовтка яець залежно вщ додаткового введения окремо 1 комплексно жиророзчинних впамшв А, Б3 1 Еу рацюн гусей у репродуктивний перюд (табл. 2), то тут слщ вщмнити, що у кожнш дослщнш груш вщбуваеться перерозподш жирнокислотного складу ¿з зменшенням вмюту насичених та деяких мононенасичених жирних кислот на фош збшьшення р1вня полшенасичених жирних кислот.
Таблиця 2
Вмкт деяких жирних кислот жовтка яець залежно вщ додаткового введения
вггам1шв А, Б3 1 Е в рацюн гусей, % (М ± т, п=5)
Досладш групи гусей
Код
жирно! кислоти. Контрольна група 1- ша дослщна, (А) 2-га дослщна, (Оэ) 3-тя дослщна, №) 4-та дослщна, (АВ3Е)
С16:0 26,22±0,52 25,42±0,24 25,95±0,06 25,09±0,23 24,47±0,20*
С16:1 3,24±0,13 2,63±0,19* 3,03±0,06 2,89±0,07* 2,33±0,13**
С18:0 5,27±0,07 4,68±0,04*** 5,07±0,22 4,93±0,07** 4,42±0,17**
С18:1 53,49±0,19 51,25±0,19*** 52,48±0,22** 49,63±0,25*** 48,94±0,14***
С18:2 5,45±0,03 7,05±0,12*** 6,43±0,13*** 6,88±0,11*** 8,18±0,10***
С20:4 2,16±0,07 2,46±0,08* 2,89±0,07*** 3,24±0,13*** 6,12±0,07***
С20:5 0,20±0,02 0,20±0,01 0,14±0,09 0,21±0,02 0,41±0,02***
С22:5 0,49±0,03 0,53±0,03 0,32±0,02** 0,44±0,02 0,93±0,08***
С22:6 0,61±0,03 0,64±0,03 0,42±0,01*** 0,51±0,03* 1,12±0,03***
Нжк 32,32 30,79 31,81 30,75 29,49
Мнжк 57,67 54,75 56,43 53,35 51,95
Пнжк 9,65 11,51 11,01 11,92 17,31
1ндекс нена- 2,08 2,15 2,12 2,12 2,35
сиче-
ност1
Однак, вщмпимо певш особливосп змш жирнокислотного складу. Зокрема, пщ впливом додаткового введения окремо внамшу А (1-ша дослщна група) спостер1гаеться тенденщя до зростання р1вня лшолево! (С18:2) кислоти, що можливо пояснюеться стимулюючим впливом ретинолу на використання пальмпиново! кислоти у бюсинтез1 ПНЖК [15], тод1 як пщ впливом окремого введения додатково впамшу Б3 (2-га дослщна група) слщ вщмпити тенденщю до зниження вмюту докозапентаеново! (С22:5) та докозагексаеново! (С22:6) жирних кислот на фош зростання арахщоново! (С20:4) жирно! кислоти, що може бути наслщком активацп Са2+ - залежних фосфолшаз [11].
129
Особливу увагу слщ звернути на змши жирнокислотного складу пщ впливом додаткового введениям впамшв А, Б3 1 Е (4-та дослщна груиа), де сиостер1гаеться збщьшення р1вня лшолево! (С18:2), арахщоново! (С20:4) на фош ютотного зростання вмюту докозапентаеново! (С22:5) та докозагексаеново! (С22:6) жирних кислот иор1вняно до результата дослщження контрольно! групи, що очевидно, пояснюеться позитивним впливом токоферолу на активнють ферментних систем та е наслщком взаемодп метильних груп токоферола з цис-подвшними зв язками кислот та 1х похщних [5, 14], а також стимулюючим впливом ретинолу на використання пальмпиново! жирно! кислоти та на десатуразну активн!сть в процес! б!осинтезу пол!ненасичених жирних кислот [15, 19, 20].
Поряд з цим, варто звернути увагу ! на змши вмюту продукпв пероксидного окиснення лшщв пщ впливом додаткового введениям впамшв А, Б3 ! Е. Зокрема, серед даних, наведених нижче (табл. 3) сл!д в!дм!тити, що пщ впливом окремого введения впамшу Б3 (3-тя досл!дна група) р!вень продукт!в пероксидного окиснення л!п!д!в зростае, що п!дтверджуеться даними шших автор!в [11, 12] та пояснюеться збшьшенням внутр!кл!тинного р!вня Са2+, що супроводжуеться п!двищенням активност! ряду фосфол!паз, що розщепляють л!п!дну та л!поксигеназну складову мембран, в!дпов!дальних за первинне окиснення лшщв.
Тод! як п!д впливом комплексного введения додатково в!там!н!в А, Б3 ! Е (4-та дослщна група) вмют д!енових кон'югат!в зменшуеться на 2,59 %, р!вень пдроперекишв л!п!д!в - на 13,16 % ! вм!ст малонового д!альдег!ду - на 11,06 % пор!вняно до результата контрольно! групи. Вказаш змши пояснюються, насамперед, ефективною антирадикальною д!ею в!там!ну Е, яка полягае у вплив! а-токоферолу на процес переходу д!енових кон'югат!в в малоновий д!альдег!д [5, 9].
Таблиця 3
Вмкт продукт1в ПОЛ у жовтку яець залежно в1д додаткового введения
впамЫв А, Б3 1 Е в рац1он гусей (М ± т, п=5)
Дослщжуваш показники Групи гусей
контрольна 1-ша досл!дна (А) 2-га досл!дна (Оэ) 3-тя досл!дна (А Б3) 4-та дослщна (А Б3Е)
Д!енов! кон'югати, мкмоль/г 51,73±0,14 51,09±0,14* 54,08±0,23*** 52,04±0,19 50,39±0,17***
Г!дропереки си л!п!д!в, Е480/Г 5,09±0,19 4,85±0,17 6,28±0,12*** 5,00±0,16 4,42±0,17*
ТБК-активш продукти, мкмоль/г 8,59±0,15 8,06±0,17* 10,11±0,39** 8,47±0,16 7,64±0,24**
П!дсумовуючи результати приведених нами дослщжень, слщ звернути увагу, що р!вень сшввщношення холестерол / фосфолшщи (табл. 1), який корелюе ¿з зм!нами в'язкост! б!шару мембран зменшився у четверт!й досл!дн!й груп! (А, Б3! Е) на 14,8 %, що показуе позитивн! змши у перерозподш окремих клас!в лшщв жовтка яець вказано! досл!дно! групи. В свою чергу, це корелюе ¿з зростанням ¿ндексу ненасиченост! жирних кислот (табл. 2), який у вказанш груп! зростае у 1,9 рази, що вказуе на пщвищення антиоксидантно! активност! та переходом лшщв у бшьш «р!дкий» стан [10], що паралельно п!дтверджуеться суттевим в!рогщним зменшенням р!вня продукт!в ПОЛ. Зазначимо, що зростання р!вня ненасиченост! жирних кислот вщбуваеться в основному за рахунок зб!льшення вм!сту л!нолево!
130
(С18:2) кислоти - у 1,5 рази, арахщоново! (С20:4) - у 2,8 рази, ейкозапентаеново! (С20:5) - у 2 рази, докозапентаеново! (С22:5) - у 1,9 рази \ р1вень докозагексаеиово! (С22:6) - у 1,8 рази пор1вняно до результата контрольно! групи.
Вказаш змши е досить позитивними, зокрема, вщомо, що арахщонова (С20:4) кислота е попередником регуляторних ейкозано!д1в, яю вщграють важливу роль в процес! розвитку ембрюшв, однак при шдвищеному р!вш чинять патолопчну дда. Тод1 як, зростання ейкозапентаеново!, докозапентаеново! та докозгексаеново! веде до замши метаболтв С20:4 метаболнами С20:5, С22:5 та С22:6, а саме простагландинами (ПГ) серп 3, тромбоксанами (Тх) - А3, а також лейкотр1енами (ЛТ) серп 5, яи виконують майже т1 сам! функцп, але е значно менш активними [2,17].
Окремо, слщ зазначити, що докозагексаенова кислота вщ!грае важливу регуляторну роль в центральнш нервовш систем!, сптавщ ока та сперматозо!дах [4]. Зокрема, припускають, що особлива функщя у сптавщ ока належить не тшьки ретинолу, а \ докозагексаеновш (С22:6) кислот!, яка полягае у перенесенш 11-цис-ретиналю до фоторецептор!в, а також, за рахунок п!двищення ефективносп О-проте!нзалежно! сигнально! трансдукц!! родопсину у склад! мембранних фосфол!п!д!в [4]. Особливють функц!онально! рол! докозагексаеиово! (С22:6) кислоти у центральн!й нервов!й систем! полягае у виявленш нейропротекторних властивостей та за рахунок пригн!чення апоптозу нейрон!в [4].
П!дсумовуючи результата приведених нами досл!джень, можна побачити, що найб!льш позитивно-оптимальн! зм!ни як у сшввщношенш окремих клас!в лшщ!в, так ! у перерозпод!л! жирнокислотного складу лшщ!в та зменшенн! вмюту продукпв ПОЛ у жовтку яець, спостер!гаються при додатковому введенн! комплексно внамшв А, ! Е (!з п!двищеною дозою токоферолу) у рацюн гусей (4-та досл!дна група) у репродуктивний пер!од.
Позитивн!сть вказаних зм!н п!дтверджуеться показниками продуктивност! за 90-добовий пер!од яйцекладки. Зокрема, у 4-ш досл!дн!й груп! к!льк!сть шкубацшних яець зросла на 13,27%, кшькють запл!днених яець - на 14,9 %, а р!вень виводимост! гусенят п!двищився на 23,8 % пор!вняно !з результатами контрольно! групи [7].
Отже, виходячи з вище сказаного нами встановлено, що оптимальним щодо стаб!л!зац!! як окремих ланок лшщного обм!ну, так ! кальщево-фосфорного обм!ну е додаткове введения у рацюн гусей у репродуктивний перюд комплексно внамтв А, ! Е !з пщвищеною дозою токоферолу, а саме у кшькосп 10000 МО внамшу А, 3000 МО в!там!ну ! 35 МО в!там!ну Е на 1 кг комбкорму.
Перспективи подальших досл1джень. Досл!дити вплив додаткового введения окремо ! комплексно р!зних доз внамшв А ! у рацюн гусей на окрем! ланки лшщного ! кальц!ево-фосфорного обм!н!в у оргашзм! ембр!он!в.
Л1тература
1. Андреева Л. В. Ф!зюлого-бюх!м!чш методи дослщжень у б!олог!!, тваринництв! та ветер инарнш медицин! : дов!дник / Л. В. Андреева, П. I. Вербицький, О. I. Вщур, В. В. Вл!зло, С. И. Вовк та !н. - Льв!в, 2004. - 399 с.
2. Гаврисюк В. К. Применение Омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в медицине / В. К. Гаврисюк // Укр. пульмон. журн. - 2001. - № 3. - С. 5-10.
3. Гонський Я. I. Бюх!м!я людини / Я. I. Гонський, Т. П. Максимчук, М. I. Калинський. - Терноп!ль : Укрмедкнига. - 2002. - 744 с.
4. Гула Н. М. Жирш кислоти та !х пох!дн! при патолопчних станах / Н. М. Гула, В. М. Марг!тич. - Ки!в : Наук. думка. - 2009 - 333 с.
5. Евстигнеева Р. П. Витамин Е как универсальный антиоксидант и
131
стабилизатор биологических мембран / Р. П. Евстигнеева, И. М. Волков,
B. В. Чудинова // Биол. мембраны. - 1998. - Т. 15, № 2. - С. 119-135.
6. Куртяк Б. М. Жиророзчинш в1тамши у ветеринарнш медицин! i твариннищш / Б. М. Куртяк, В. Г. Янович. - Льв1в.: Тр1ада плюс, 2004. - 376 с.
7. Моравська О. В. Лшщний склад й антиоксидантний стан тканин гусей i ембрюшв та i'x корекщя впамшами A, D3 i Е : автореф. дис. на здобут. наук. ступ. канд. бюл. наук: 03.00.04 / О. В. Моравська. - 1нститут бюлогп тварин НААН -Льв1в, 2011. - 16с. ^
8. Немировский В. I., Терещук О. М., Гнат1в В. I., Скорохщ В. И. Визначення орган1чних кислот у бюлопчному MaTepiani методом газохроматограф1чного анал1зу // Методичш рекомендаций - Льв1в, 1984. - 40 с.
9. Ребров В. Г. Витамины и микроэлементы / В. Г. Ребров, О. А. Громова. -М. : Алев-В, 2003. - 648 с.
10. Северин С. Е. Биохимия липидов и их роль в обмене веществ /
C. Е. Северин. - М. : Наука, 1981. - 167 с.
11. Чаговец Р. В. Витамины VI Химия и биохимия витамина D и его приминение / Р. В. Чаговец, В. П. Вендт, Е. М. Лукьянова и др. - К. : Наук. думка, 1971. - 217 с.
12. Carlton S. Vitamin d deficiency: appropriate replenishment therapies and the effects of vitamin d toxicity / S. Carlton, D. Clopton, K. A. Cappuzzo // Consult Pharm. -2010. - Vol. 25(3). - P. 171-177.
13. DeLuca H. Overview of general physiologic features and functions of vitamin D / H. DeLuca // Am. J. Clin. Nutr. - 2004. - Vol. 80. - P. 1689-1696.
14. Juan P. Infante A function for the vitamin E metabolite a-tocopherol quinone as an essential enzyme cofactor for the mitochondrial fatty acid desaturases / P. Juan // FEBS Lett. - 1999. - Vol. 446, № 1. - P. 1-5.
15. Lee T. F. Downregulation of hepatic stellate cell activation by retinol and palmitate mediated by adipose differentiation-related protein (ADRP) / T. F. Lee, K. M. Mak, O. Rackovsky et al. // J Cell Physiol. - 2010. - Vol. 223(3). - P. 648-657.
16. Okayasu T. Effect of dietary vitamin B2 and vitamin E on the A9-desaturase and catalase in rat liver microsomes / T. Okayasu, K. Kameda, T. Ono, Y. Imai // Biochim. Byophys. Acta. - 1977. - Vol. 489. - P. 389-402.
17. Roland I. Modulation of the arachidonic cascade with omega3 fatty acids or analogues: potential therapeutic benefits / I. Roland, X. De Leval, B. Fvrard el al. // Mini Rev. Med. Chem. - 2004. - Vol. 4, № 6. - P. 659-568.
18. Scott V. Novel Transcriptional Activities of Vitamin E: Inhibition of Cholesterol Biosynthesis / V. Scott, T. Varsha, K. Kumar et al. // Biochemistry. - 2008. -Vol. 47(2). - P. 744-752.
19. Plow J. H. Metabolism of subcellular liver phospholipids in vitamin A deficiency / J. H. Plow, K. C. Beamer, R. F. Krause // Fed. Proc. - 1969. - № 2. - P. 489495.
20. Zolfaghari R. Fatty Acid Д5 -Desaturase mRNA Is Regulated by Dietary Vitamin A and Exogenous Retinoic Acid in Liver of Adult Rats / R. Zolfaghari, C. J. Cifelli, M. D. Banta, A. C. Ross // Archiv.Biochem. Biophys. - 2001. - Vol. 391(1). - P. 8-15.
Стаття надшшла до редакци 2.04.2015
132
