CC BY
28
5. Pieic И. Ф. Кшьюсш хроматограф1чш методи визначення окремих лшдав i жирних кислот у бюлопчному MaTepiani : методичний пос1бник / И. Ф. PiBic, Р. С. Федорук. — Льв1в, 2010. — 109 с.
6. Скорохщ I. В. Газохроматограф1чне визначення високомолекулярних неетерифшованих жирних кислот в бюлопчному MaTepiani / I. В. Скорохщ, Б. Б. Данилик. Ук^>. 6ioxiM. журн. — 1997. — Т. 69, № 1. — С. 110-115.
7. PiBic И. Ф. Одночасне газохроматограф1чне визначення окремих етерифшованих i неетерифшованих високомолекулярних кислот у бюлопчному MaTepiani / И. Ф. PiBic, I. В. Скорохщ, Б. Б. Данилик // Укр. 6ioxiM. журн. — 1997. — Т. 69, № 2. — С. 107-112.
Стаття надшшла доредакци 20.04.2015
УДК 636.98:591.436:577.115.3.161.1
Pieic Й. Ф., д. с.-г. н., Малетич М. Б., acnipaHTKa © E-mail: maletich21@ukr.net
1нститут сшъсъкого господарстеаКарпатсъкогорег1онуНААН, с. Оброшино
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ТРИАЦИЛГЛ1ЦЕРОЛ1В ПЕЧ1НКИ ТА
В1ДТВОРНА ЗДАТН1СТЬ КОРОП1В-ПЛ1ДНИК1В ЗА Р13НОГО Р1ВНЯ В1ТАМ1НУ А В КОМБ1КОРМ1
Досл1джено еплие тдвищеног KinbKOcmi втамту А в рац1ош на жирнокислотний склад триацилглщерол^в печтки та eidmeopny здатмстъ Koponie-midHUKie. Досл1д проведено в переднерестоеий nepiod на тръох групах Koponie-midHUKie. Контрольна група коротв отримуеала стандартный гранулъоеаний комб1корм. Досл^дш групи Koponie-midHUKie додаткоео отримуеали в склаЫ згадуеаного вище комб1корму ретимлацетат. Встаноелено, що у печ1нц1 самок i самц1в Koponie-midHUKie досл1дних груп, якг в переднерестоеий nepiod в склаЫ стандартного гранулъоеаного комб1корму отримуеали eimaMin А в кыъкост1 2500 i 5000 IO/кг корму, eipozidno та дозозалежно зменшуетъся вм\ст триацилгл1церол1в. Одночасно в гх жирнокислотному склаЫ eipozidno та дозозалежно знижуетъся pieenb мононенасичених жирних кислот родини n-9, але тдвищуетъся - насичених жирних кислот з парною i непарною ктъюстю еуглецееих amoMie у ланцюгу та полтенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6. У самок Koponie-midHUKie do^idnux груп, яким у переднерестоеий nepiod у склаЫ стандартного гранулъоеаного комбторму додаткоео згодоеуеали eimaMin А в KrnbKOcmi 2500 i 5000 IO/кг корму, eipozidno та дозозалежно тдвищуетъся робоча та eidnocna nлoдючicmъ, а у самще — об'ем молоте. При цъому eipozidno та дозозалежно зростае euxid личинок i3 iKpu.
Ключовг слова: Koponu-midHUKU, печтка, триацилглщероли, жирнокислотний склад, eidmeopna здатмстъ.
УДК 636.98:591.436:577.115.3.161.1
Ривис И. Ф., Малетич М. Б.
Институт сельского хозяйства Карпатскогорегиона УААН
ЖИРНОКИСЛОТНЫЙ СОСТАВ ТРИАЦИЛГЛИЦЕРОЛОВ ПЕЧЕНИ И ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ КАРПОВ-ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ ЗА РАЗНЫХ УРОВНЕЙ ВИТАМИНА А В
КОМБИКОРМЕ
Исследовано влияние повышенного количества витамина А в рационе на жирнокислотный состав триацилглицеролое печени и воспроизводительную
© PiBic Й. Ф., Малетич М. Б., 2015
178
способность карпов-производителей. Опыт проведен в преднерестовый период на трех группах карпов-производителей. Контрольная группа карпов получала стандартный гранулированный комбикорм. Опытные группы карпов-производителей дополнительно получали в составеупомянутого выше комбикорма ретинилацетат. Установлено, что в печени самок и самцов карпов-производителей опытних групп, которые в преднерестовый период в составе стандартного гранулированного комбикорма получали витамин А в количестве 2500 и 5000 ИО/кг корма, достоверно и дозозависимо возрастает содержание триацилглицеролов. Одновременно в их жирнокислотном составе достоверно и дозозависимо снижается уровень мононенасыщенных жирных кислот семейства n-9, но повышается - полиненасыщенных жирных кислот семейств n-3 и n-6. У самок карпов-производителей, которым в преднерестовый период в составе стандартного гранулированного комбикорма дополнительно скармливали витамин А в количестве 2500 и 5000 ИО/кг корма, достоверно и дозозависимо повышается рабочая и относительная плодовитость, а у самцов - объем молок. При этом достоверно и дозозависимо возрастает выход личинок из икры.
Ключевые слова: карпы-производители, печень, жирнокислотный состав, триацилглицеролы, воспроизводительная способность.
UDC 636.98:591.436:577.115.3.161.1
J. Rivis, M. Maletich
Institute of Agriculture Carpathian region NAAS
FATTY ACID COMPOSITION OF TRIACYLGLYCEROLS OF LIVER AND REPRODUCIBLE ABILITY OF CARPS-FRUITFUL FOR VARIOUS LEVELS
OF VITAMIN A IN FODDER
The effect of increased amounts of vitamin A in the diet on the fatty acid composition of triacylglycerols of liver and reprodusible ability of carps-fruitful. The experiment conducted in the period perednerestovyy three groups carps- fruitful. The control group received standard granulated carp fodder. Study of carps-fruitful additionally received as part of the above - mentioned retynilatsetat fodder. Found that in the liver of females and males carps-fruitful research groups that are perednerestovyy period as part of standard granulated fodder received vitamin A in 2500 and 5000 the number of IE/kg of fodder is probably dose-dependent and increases the content of triacylglycerols. At the same time in their fatty acid composition and dose-dependent manner significantly reduced levels of monounsaturated fatty acids family n-9, but increases - saturated fatty acids with odd and even number of carbon atoms in the chain families of polyunsaturated fatty acids n-3 and n-6. Females carps-fruitful research groups, which in perednerestovyy period as part of standard granulated feed additionally fed vitamin A number of 2500 and 5000 IE/kg of fodder is probably dose-dependent manner and increased labor and relative fecundity and in males - the amount of milts. This significantly increases output and dose-dependent larvae ^ from caviar.
Key words: carp-fruitful, liver, triacylglycerols, fatty acid composition of reproducible ability.
Вступ. Обмшш процеси в оргашзм1 та вщтворна здатнють ставкових риб, зокрема корошв, значною м1рою залежить вщ забезпечення ix потреби у впамшах [2, 6]. Серед останшх особливе мюце займае вггамш А [7, 9]. Наведений вище в1тамш впливае на зорову, антиоксидантну та ¿мунну функци оргашзму риб. KpiM того, в1тамш А здшснюе вплив на pi3Hi ланки обмшних процес1в у оргашзм1 ставкових риб [3].
179
Вмют впамшу А в кров1, органах i тканинах ставкових риб, зокрема корошв, значно коливаеться залежно вщ його вмюту в рацюш [7]. Дефщит в1тамшу А в рацюш призводить до пригшчення обмшних процес1в в оргашзм1 та вщтворно! здатносп корошв [1, 10].
Жирш кислоти триацилглщерол1в в оргашзм1 е джерелом енергп та низки бюлопчно активних речовин (простагландишв, тромбоксашв i лейкотреешв) [8]. Однак до цього часу невщомими залишаються питания впливу ендогенного та екзогенного в1тамшу А на жирнокислотний склад триацилглщерол1в печшки та вщтворну здатшсть самок i самщв корошв-плщниюв.
Виходячи ¿з наведеного вище, метою роботи було дослщити вплив пщвищено! кщькосп в1тамшу А в рацюш на жирнокислотний склад триацилглщерол1в печшки та вщтворну здатшсть самок i самщв корошв-плщниюв.
Матер1ал та методи. Дослщ проведено на ставах Льв1всько1 дослщно! станцп 1нституту рибного господарства HAAH. Yci втручання та забш риб проводилися з дотриманням вимог «Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних i наукових цшей» (Страсбург, 1986) та ухвали Перш ого нацюнального конгресу з бюетики (Кшв, 2001).
Були сформован! три групи любинських лускатих корошв-плщниюв (Cyprinus carpio L.) шестир1чного в1ку (у кожнш rpyni по десять самок та самщв). Кожна група корошв-плщниюв утримувалася в ставках з незалежним водопостачанням. У ставках перюдично визначалася чисельнють та 6ioMaca природного корму -зообентосу. Коропи кожно! групи щоденно о 800 годиш ранку впродовж одного мюяця отримували стандартний гранульований комбшорм К 111-2 з 50 %-ним вм1стом бщка в розрахунку 4 % вщ маси тща. Перша група корошв була контрольною та отримувала наведений вище комбшорм з нанесеною на нього соняшниковою ол1ею в юлькосп 3 %. Друга та третя група корошв були дослщними та додатково отримували в склад! згадуваного вище комбшорму ретишлацетат (виробництва ЗАТ «Технолог» м. Умань). Останнш наносився на комбшорм у наведенш вище юлькосп соняшниково! олп. Причому коропи першо! та друго! дослщних груп отримували комбшорм, на який було нанесено вщповщно 2500 i 5000 IO/кг в1там1ну А.
Наприюнщ дослщу траловим методом риба 3i ставюв була виловлена. Вщ виловлених самок i самщв ¿з кожно! групи гормонально-шдукованим методом були отримаш вщповщно ¿кра та молоки. Визначалася абсолютна та вщносна плодючють самок ¿з кожно! групи. Визначалася також юльюсть молоюв, отриманих вщ самщв ¿з кожно! групи. Одночасно визначався вихщ заплщнено! ¿кри вщ самок ¿з кожно! групи. Заплщнена в лабораторних умовах ¿кра шкубувалася в апаратах Вейса. Пюля декаштацп чотирьох самок i самщв ¿з кожно! групи для лабораторних дослщжень були в!д!бран! зразки печ!нки. В осганшх за методами И. Ф. Pißica i Р. С. Федорука [5] визначався вм!ст триацилгл!церол!в i !х жирнокислотний склад.
Отриманий цифровий матер1ал було оброблено методом вар!ацшно! статистики з використанням критерда Стьюдента. Вираховуватися середш арифметичш величини (М), помилки середшх величин (±m) i в1рогщшсть р!знищ м1ж середшми величинами (р). Змши вважалися в!рогщними за р <0,05. Для розрахунюв використано стандартний пакет комп'ютерних статистичних програм Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA).
Результаты дослщжень та ix обговорення. Встановлено, що в печшщ самок i самщв корошв-плщниюв дослщних груп, яю в переднерестовий перюд у склад!
180
стандартного гранульованого комбшорму отримували додатков1 кшькосл в1тамшу А, пор1вняно з печшкою самок \ самщв корошв-плщниюв контрольно! групи, що отримували комбшорм без добавок, в1рогщно та дозозалежно зменшуеться вмют триацилглщерол1в (у самок I та II дослщних труп вщповщно до 10,21±0,079* \ 10,13±0,080* проти 10,85±0,199 г/кг сиро! маси у контроле а у самщв - вщповщно до 9,40±0,079* 1 9,34±0,068* проти 10,04±0,175 г/кг сиро! маси у контроле, що, видно, пов'язано з енергетичними потребами оргашзму та синтезу в ньому бюлопчно активних речовин [4].
Встановлено також, що в жирнокислотному склад1 триацилглщерол1в печшки самок 1 самщв коротв-плщниюв дослщних груп, яю в переднерестовий перюд у склад1 стандартного гранульованого комбшорму отримували додатков1 кшькосл в1тамшу А, пор1вняно з жирнокислотним складом триацилглщерол1в печшки самок 1 самщв корошв-плщниюв контрольно! групи, що отримували комбшорм без добавок, в1рогщно та дозозалежно пщвищуеться р1вень насичених жирних кислот (табл. 1 ! 2).
Таблиця 1
Жирнокислотний склад триацилглщерол1в печшки самок корошв-плщник1в,
%
Групи риб
Жирш кислоти I дослщна II дослщна
та 1х код Контрольна (2500 10 вт А (5000 10 вт А
в комб1корм1) в комб1корм1)
Каприлова, 8:0 0,32±0,008 0,34±0,002* 0,34±0,002*
Капринова, 10:0 0,23±0,008 0,26±0,002* 0,26±0,002***
Лауринова, 12:0 0,34±0,012 0,38±0,002* 0,39±0,002***
М1ристинова, 14:0 0,55±0,015 0,59±0,002* 0,60±0,002*
Пентадеканова, 15:0 0,32±0,008 0,35±0,002* 0,36±0,002***
Палыштинова, 16:0 14,14±0,475 15,48±0,041* 15,52±0,045*
Пальттоолешова, 16:1 1,23±0,043 1,35±0,011* 1,37±0,009*
Стеаринова, 18:0 8,90±0,243 8,55±0,196* 8,38±0,210*
Олешова, 18:1 24,34±0,688 18,17±0,646* 17,79±0,614*
Лшолева, 18:2 13,91±0,426 15,20±0,079* 15,29±0,052*
Лшоленова, 18:3 10,09±0,261 11,13±0,144* 11,22±0,140***
Арахшова, 20:0 0,21±0,008 0,21±0,007* 0,20±0,004*
Ейкозаенова, 20:1 0,19±0,004 0,21±0,004* 0,21±0,006*
Ейкозадиенова, 20:2 0,25±0,008 0,28±0,004*** 0,29±0,006***
Ейкозатриенова, 20:3 1,50±0,047 1,68±0,016* 1,69±0,013***
Арахщонова, 20:4 2,53±0,065 2,81±0,038* 2,84±0,032***
Ейкозапентаенова, 20:5 4,92±0,116 5,35±0,056* 5,41±0,047***
Докозадиенова, 22:2 0,88±0,024 0,98±0,013*** 1,00±0,012***
Докозатриенова, 22:3 1,21±0,049 1,41±0,027* 1,42±0,024***
Докозатетраенова, 22:4 2,02±0,055 2,24±0,027* 2,27±0,024***
Докозапентаенова, 22:5 4,84±0,106 5,31±0,058*** 5,36±0,054***
Докозагексаенова, 22:6 7,08±0,186 7,72±0,060* 7,79±0,059***
Загальна кшьюсть жирних кислот 100,00 100,00 100,00
у т. ч. насичеш 24,69 26,16 26,05
мононенасичеш 25,76 19,73 19,37
полшенасичеш 49,23 54,11 54,58
п-3/п-6 1,33 1,33 1,33
181
Таблиця 2
Жирнокислотний склад триацилглщерол1в печшки самщв корошв-плщник1в,
%
Жирш кислоти та 1х код Групи риб
Контрольна I дослщна (2500 10 вт А в комбжорм!) II дослщна (5000 10 вт А в комбжорм!)
Каприлова, 8:0 0,30±0,008 0,34±0,002*** 0,34±0,002***
Капринова, 10:0 0,19±0,008 0,23±0,002*** 0,23±0,002***
Лауринова, 12:0 0,30±0,008 0,34±0,002*** 0,34±0,002***
М!ристинова, 14:0 0,50±0,014 0,55±0,002* 0,55±0,002*
Пентадеканова, 15:0 0,29±0,008 0,33±0,002*** 0,34±0,002***
Палыштинова, 16:0 13,07±0,465 14,36±0,041* 14,41±0,042*
Пальм!тооле!нова, 16:1 1,20±0,039 1,36±0,025* 1,38±0,016***
Стеаринова, 18:0 9,48±0,300 9,32±0,286* 9,06±0,276*
Олешова, 18:1 29,85±0,750 23,47±0,751* 23,05±0,742*
Л!нолева, 18:2 10,98±0,421 12,37±0,118* 12,04±0,108*
Лшоленова, 18:3 9,45±0,268 10,45±0,091* 10,54±0,099***
Арах1нова, 20:0 0,25±0,011 0,23±0,010* 0,21±0,008*
Ейкозаенова, 20:1 0,17±0,008 0,19±0,006* 0,20±0,006*
Ейкозадиенова, 20:2 0,22±0,006 0,25±0,002*** 0,25±0,002***
Ейкозатриенова, 20:3 1,43±0,050 1,68±0,043* 1,71±0,040***
Арахщонова, 20:4 2,45±0,079 2,57±0,042* 2,61±0,026*
Ейкозапентаенова, 20:5 4,45±0,106 4,70±0,053* 4,75±0,047*
Докозадиенова, 22:2 0,84±0,028 0,97±0,020*** 1,00±0,018***
Докозатриенова, 22:3 1,15±0,049 1,32±0,021* 1,34±0,017*
Докозатетраенова, 22:4 1,90±0,048 2,12±0,026*** 2,14±0,025***
Докозапентаенова, 22:5 4,61±0,110 5,17±0,081*** 5,22±0,080***
Докозагексаенова, 22:6 6,92±1,84 7,77±0,087*** 7,86±0,070***
Загальна кшьюсть жирних кислот 100,00 100,00 100,00
у т. ч. насичен! 24,38 25,70 25,48
мононенасичен! 31,22 25,02 24,63
пол!ненасичен! 44,40 49,37 49,46
п-3/п-6 1,49 1,67 1,50
Вш пщвищуеться за рахунок жирних кислот з парною (у самок I та II дослщних труп вщповщно до 25,81 1 25,69 проти 24,37 % у контроле а у самщв -вщповщно до 25,37 1 25,14 проти 24,09 % у контрол!) та непарною (у самок I та II дослщних труп вщповщно до 0,35 1 0,36 проти 0,32 % у контроле а у самщв -вщповщно до 0,33 1 0,34 проти 0,29 % у контроле кщьюстю вуглецевих атом1в у ланцюгу.
Одночасно в жирнокислотному склад! триацилглщерол!в печшки самок 1 самщв корошв-плщниюв дослщних труп пор1вняно з жирнокислотним складом триацилглщерол!в печшки самок 1 самщв коротв-плщниюв контрольно! групи, в!рогщно та дозозалежно зменшуеться вмют мононенасичених жирних кислот, але зростае — полшенасичених (табл. 1 ! 2).
Вм1ст мононенасичених жирних кислот зменшуеться за рахунок жирних кислот родини п-9 (у самок I та II дослщних труп вщповщно до 18,38 ! 18,00 проти 24,53 % у контроле а у самщв - вщповщно до 23,66 ! 22,95 проти 30,02 % у контрол!). Вмют полшенасичених жирних кислот зростае з боку жирних кислот родин п-3 (у самок I та II дослщних труп вщповщно до 30,92 ! 31,20 проти 28,14 % у контрол!, а у самщв - вщповщно до 29,41 ! 29,71 проти 26,58 % у контрол!) ! п-6
182
(у самок I та II дослщних труп вщповщно до 23,19 1 23,38 проти 21,09 % у контроле а у самщв - вщповщно до 19,96 1 19,75 проти 17,82 % у контрол!).
Бшьша кшьюсть захищених вггамшом А полшенасичених жирних кислот родин п-3 1 п-6 сприяе не тшьки бшьшому синтезу в оргашзм! самок 1 самщв корошв-плщниюв бюлопчно активних речовин (простагландишв, тромбоксашв 1 лейкотреешв). Видно, бшьша кшьюсть згадуваних вище жирних кислот сприяе перетворенню наявного в оргашзм! риб холестеролу в естрогени та андрогени.
Таблиця 3
Вщтворна здатшсть корошв-плщник1в за р1зного р1вня вггамшу А в
комб1корм1, М±ш, п=10
Досл!джуваш показники Групи риб
Контрольна (ОР) I досл!дна (ОР + 2500 10 в!там!ну А в комбжорм!) II досл!дна (ОР + 5000 10 в!там!ну А в комбжорм!)
Робоча плодюч!сть у самок коротв-плщнишв, тис. жринок 669,1±10,01 709,4±6,23** 719,5±6,97**
В!дносна плодюч!сть у самок коротв-плщнишв, тис. !кринок 92,4±2,82 115,9±4,93** 119,8±4,52**
Об'ем молок^в у самщв коротв-плщнишв, мл 24,6±0,66 28,4±0,57** 29,4±0,68***
Вихщ личинок !з !кри, % 70,1±0,47 72,9±0,32** 73,4±0,27***
Нами встановлено, що зменшення вмюту триацилглщерол!в у печшщ та пщвищення р1вня полшенасичених жирних кислот в !х жирнокислотному склад! приводить до покращення вщтворно! здатносп самок 1 самщв корошв-плщниюв. 3 таблиц! 3 видно, що у самок корошв-плщниюв дослщних труп, яким у переднерестовий перюд у склад! стандартного гранульованого комбшорму згодовували додатков! юлькосп в1там1ну А, пор1вняно з самками корошв-плщниюв контрольно! групи, яким згодовували стандартний гранульований комб!корм без добавок, в!рогщно та дозозалежно п!двищуеться робоча та в!дносна плодюч!сть, а у самщв — об'ем молок!в. При цьому в!рог!дно та дозозалежно зростае вих!д личинок !з !кри.
Висновки. 1. У печ!нц! самок ! самц!в короп!в-пл!дниюв першо! та друго! досл!дних груп, як! в переднерестовий перюд у склад! стандартного гранульованого комбшорму отримували в!тамш А в юлькост! 2500 ! 5000 10/кг корму, в!рог!дно та дозозалежно зменшуеться вм!ст триацилгл!церол!в. Одночасно в !х жирнокислотному склад! в!рог!дно та дозозалежно знижуеться р!вень мононенасичених жирних кислот родини п-9, але п!двищуеться - насичених жирних кислот з парною ! непарною юльюстю вуглецевих атсмв у ланцюгу та пол!ненасичених жирних кислот родин п-3 ! п-6.
2. У самок корошв-плщниюв, яким у переднерестовий перюд у склад! стандартного гранульованого комбшорму додатково згодовували вггамш А в юлькоси 2500 ! 5000 10/кг корму, в!рогщно та дозозалежно п!двищуеться робоча та вщносна плодюч!сть, а у самщв - об'ем молоюв. При цьому в!рогщно та дозозалежно зростае вихщ личинок !з !кри.
Перспективи подальших досл1джень. У подальшому плануеться досл!дити питания впливу п!двищено! к!лькост! вггамшу А в рац!он! на жирнокислотний склад триацилгл!церол!в скелетних м'яз!в самок ! самц!в короп!в-пл!дник!в.
Л1тература
1. Воробьев Д. В. Физиолого-биогеохимические основы применения микроэлементов в аквакультуре. / Д. В. Воробьев, Т. Д. Искра, Н. В. Кириллов, В. И. Воробьев. — Астрахань : Изд. ООО ЦНТЭБ, 2008. — 360 с.
183
2. Грициняк I. I. Науково-практичш основи рацюнально! год1вл1 риб / I. I. Грициняк. — К. : Рибка моя, 2007. — 306 с. — ISBN 978-966-2990-02-7.
3. Желтов Ю. А. Методичш вказ1вки з проведения дослав по год1вл1 риб / Ю. А. Желтов // Рибне господарство. - К., 2003. - Вип. 62. - С. 23-28.
4. Попик I. М. Стан про- i антиоксидантно! систем у печшщ коропа при додаванш до рацюну р1зних доз в1тамшу А / I. М. Попик // Наук.-техн. бюл. 1н-ту бюл. тварин. та ДНДК1 ветпреп. i корм. доб. — 2012. — Вип.13, № 1-2. — С. 44-49.
5. PiBic И. Ф., Федорук Р. С. Кшыасш хроматограф1чш методи визначення лшдав i жирних кислот у бюлопчному MaTepiani. Методичний пос1бник. - Льв1в: СПОЛОМ, 2010. - 109 с.
6. Смоляншов К. Б. Вплив добавок в1тамшу А до рацюну коропа на вмют продуктов пероксидацп та стан системи антиоксидантного захисту в ix оргашзм / К. Б. Смоляншов, О. I. Вщур, Н. П. Олексюк, I. М. Попик // В1сник ЖНАЕУ. — 2012. — Вип. 2 (33), т. 2. — С. 205-207.
7. Clagett-Dame M. Vitamin A in reproduction and development / M. Clagett-Dame, D. Knutson // Nutrients. — 2011. —№ 3. — R. 385-428.
8. Fatty acid pattern, oxidation products development, and antioxidant loss in muscle tissue of rainbow trout and Dicentrarchus labrax during growth / S. Passi, R. Ricci, S. Cataudella et al. // J. Agric. Food Chem. — 2004. — V. 52, № 9.— P. 25872592.
9. Harrison E. H. Mechanisms of digestion and absorption of dietary vitamin A / E. H. Harrison. —Annu. Rev. Nutr. —2005. — V. 25. — P. 87-103.
10. Palace V. P. Vitamins A and E in the maternal diet influence egg quality and early life stage development in fish: a review / V. P. Palace, J. Werner // Sci. Mar. — 2006. — V. 70S2. — P. 41-57.
Стаття надшшла до редакци 4.03.2015
УДК 636.082.2
Руснак П. Й., асистент, Щербатий 3. €., д. с.-г. н., професор,
Кропивка Ю. Г., к. с.-г. н., доцент Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziu ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна Руснак П. П., acnipaHT © Incmumym сшъсъкого господарстеа Карпатсъкогорег1ону НААН Украти,
с. Оброшине, Украгна
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ЖИВ01МАСИ ТЕЛИЦЬ Р13НИХ ПОР1Д ТА ЙОГО ПРОГНОЗУВАННЯ В ОНТОГЕНЕ31
Досл1джено динам1ку росту живог маси, середнъодобоеих npupocmie, eidHOCHOi rneudKOcmi росту, Kpamnocmi збыъшення живог маси телицъ сименталъсъког, украгнсъког чорно-рябог молочног та айрширсъког nopid в конкреттй популяцп, а також проведено прогнозування росту живог маси на OKpeMi eiKoei nepiodu онтогенезу.
Встановлено, що з втом тварин середнъодобовi прирости i eidnocna швидюстъ росту живог маси знижувалися, а кратмстъ гг збыъшення зростала. При народженш телиц1 сименталъсъког породи мали живу масу в середнъому -38 кг, у 3-м1сячному eity - 106, у 6 м1сяц1в - 177, у 9 м1сяц1в - 236, у 12 м1сяц1в - 295,
© Руснак П. Й., Щербатий 3. £., Кропивка Ю. Г., Руснак П. П., 2015
184
