CC BY
29
11. Тарасюк С. I. Генетична структура деяких порвд Укра!ни / С. I. Тарасюк,
B. I. Глазко // Науковий вюник ЛДАВМ iм.С.З.Гжицького. - 1999. - Вип. 3 (4.1). -
C.247-249.
12. Федорович С. I. Захвдний внутршньопородний тип украшсько! чорно-рябо! молочно! породи: господарсько-бiологiчнi та селекщйно-генетичш особливостi / С. I.Федорович, Й. З. Орацький- К.: Науковий свгг, 2004.-385 с.
13. Характеристика полиморфизма основных пород крупного рогатого скота, разводимого на Украине, по локусам трансферрина, амилазы, церулоплазмина / [Э. И. Семенова, Г. С. Тараненко, В. С. Пахолюк и др.] // Молекулярно-генетические маркеры животных. -1994. - С.38-39.
14. Mohan M. Genome mappig, molekular marker and marker-assisted selection in crop planns / M. Mohan, S. Nair, A. Bhagwat et al // Mol. Breed.1997. Vol.3. P.87.
15. Williams J. L. The use of marker-assisted selection in animal breeding and biotechnology / J.L. Williams // Rev. sci. tech. Off. Int. Epiz. - 2005. - 24(1). - P. 379-391.
16. Яблонски Ц., Поглед върху съвременците възможности за определяне и анализ на генетичните дистанции между популациите / Ц. Яблонски, Е.Жулязков, Г. Бойчев // Селкостопанска наука. - 1990. - Г. 28, Б. 2. - C. 84-92.
Стаття надшшла до редакцИ 21.09.2015
УДК 636.98:577.115.3.161.1
Малетич М. Б., астрантка, Процик Я. М., к. с. г. н., PiBic Й. Ф., д. с.-г. н.©
(E-mail: maletich21@ukr.net)
1нститут сшьського господарства Карпатського регюну НААН, с. Оброшино
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ФОСФОЛ1П1Д1В ПЕЧ1НКИ ТА В1ДТВОРНА ЗДАТН1СТЬ КОРОП1В-ПЛ1ДНИК1В ЗА Р1ЗНОГО Р1ВНЯ В1ТАМ1НУ А В КОМБ1КОРМ1
Встановлено, що у печтц самок i самщв коротв-плгднимв дослгдних груп, як в переднерестовий перюд у складi стандартного гранульованого комбжорму отримували тдвищет кiлькостi втамту А, зростае вмiст фосфолiпiдiв. Одночасно в тх жирнокислотному складi вiрогiдно та дозозалежно знижуеться рiвень мононенасичених жирних кислот родини n-9, але тдвищуеться - полтенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6. У самок коропiв-плiдникiв до^дних груп, яким у переднерестовий перюд у складi стандартного гранульованого комбжорму додатково згодовували втамт А в кiлькостi 2500 i 5000 1О/кг корму, вiрогiдно та дозозалежно тдвищуеться робоча та вiдносна плодючiсть, а у самщв - об'ем молоюв. При цьому вiрогiдно та дозозалежно зростае виxiд личинок iз жри.
Ключов'1 слова: коропи-плiдники, печтка, фосфолтди, жирнокислотний склад, втамт А.
УДК 636.98:577.115.3.161.1
Малетич М. Б., аспирантка, Процик Я. М., к. с. г. н., Ривис И. Ф., д. с.-г. н.
Институт сельского хозяйства Карпатского региона УААН, с. Оброшино
ЖИРНОКИСЛОТНЫЙ СОСТАВ ФОСФОЛИПИДОВ ПЕЧЕНИ И ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ КАРПОВ-ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ ПРИ РАЗНЫХ УРОВНЯХ ВИТАМИНА А В КОМБИКОРМЕ
Установлено, что в печени самок и самцов карпов-производителей опитних групп, которые в преднерестовый период в составе стандартного гранулированного комбикорма получали повышенные количества витамина А, возрастает содержание
© Малетич М. Б., Процик Я. М., Ршс Й. Ф., 2015
241
фосфолипидов. Одновременно в их жирнокислотном составе достоверно и дозозависимо снижается уровень мононенасъщенных жирных кислот семейства n-9, но повышается - полиненасыщенных жирных кислот семейств n-3 и n-6. У самок карпов-производителей, которым в преднерестовый период в составе стандартного гранулированного комбикорма дополнительно скармливали витамин А в количестве 2500 и 5000 ИО/кг корма, достоверно и дозозависимо повышается рабочая и относительная плодовитость, а у самцов - объем молок. При этом достоверно и дозозависимо возрастает выход личинок из икры.
Ключевые слова: карпы-производители, печень, фосфолипиды, жирнокислотный состав, витамин А.
UDK 636.98:577.115.3.161.1
M. Maletich, I. Protsyk, J. Rivis
Institute of Agriculture Carpathian region NAAS, Obroshyno
OF FATTY ACIDS COMPOSITION OF PHOSPHOLIPIDS IN THE LIVER AND THE REPRODUCTIVE ABILITY OF CARPS-SIRES OF THE DIFFERENT LEVEL OF VITAMIN A IN THE MIXED FODDER
It was established that in the liver females' and males-sires carps of the research groups, which in the pre spawning period as a part of a standard granular fodder received higher amounts of vitamin A, it increases the content ofphospholipids. At the same time in their fatty acid composition and dose-dependent manner significantly reduced levels of monounsaturated fatty acids n-9 family, but increases - families of polyunsaturated fatty acids n-3 and n-6. Females carp-sires, which in pre spawning period in the part of standard granulated mixed fodder were fed additional vitamin A in quantities of2500 and 5000 IE / kg feed, operating and relative fecundity increase significantly and dose-dependent, and in the males - the volume of milk. This increases larvae out of eggs significantly and dose-dependent.
Key words: carp-sires, liver, the phospholipids, fatty acids composition of, vitamin A.
Обмшш процеси в opraHi3Mi ставкових риб, зокрема корошв, значною мiрою залежить вщ забезпечення 1хньо1 потреби у вгамшах [2, 6]. Серед останшх особливе мюце займае вггамш А [7, 9]. Наведений вище вгамш впливае на зорову, антиоксидантну та iмунну функцп оргашзму риб. ^iM того вгамш А здшснюе вплив на рiзнi ланки обмшних процешв у органiзмi ставкових риб [3].
Вмют вiтамiну А в кров^ органах i тканинах ставкових риб, зокрема корошв, значно коливаеться залежно вщ його вмюту в ращош [7]. Дефщит вгамшу А в ращош призводить до пригшчення обмшних процешв в органiзмi корошв [1, 10].
Жирш кислоти фосфолшщв в органiзмi е джерелом низки бюлопчно активних речовин (простагландишв, тромбоксашв i лейкотреешв), як мають значний вплив на вщтворну систему риб [8]. Однак до цього часу невщомими залишаються питання впливу ендогенного та екзогенного вiтамiну А на жирнокислотний склад фосфолшщв печшки та вщтворну здатшсть самок i самщв корошв-плщниюв.
Виходячи iз наведеного вище метою роботи було дослщити вплив шдвищено! кшькост вггамшу А в ращош на жирнокислотний склад фосфолшщв печшки та вщтворну здатшсть самок i самщв корошв-плщниюв.
Матерiали та методи дослщжень. Дослщ проведено на ставах Львiвськоl дослщно! станци 1нституту рибного господарства НААН.
Були сформоваш три групи любшських лускатих корошв-плщниюв (Cyprinus carpio L.) шестирiчного вшу (у кожнш груш по десять самок та самщв). Кожна група корошв-плщниюв утримувалася в ставках з незалежним водопостачанням. У
242
ставках перюдично визначалася чисельнють та бюмаса природного корму -зообентосу. Коропи кожно! групи щоденно о 800 годинi ранку впродовж одного мiсяця отримували стандартний гранульований комбiкорм К 111-2 з 50%-ним вмiстом бiлка в розрахунку 4 % вщ маси тша. Перша група коропiв була контрольною та отримувала наведений вище комбГкорм з нанесеною на нього соняшниковою олieю в кiлькостi 3 %. Друга та третя група корошв були дослщними та додатково отримували в складi згадуваного вище комбГкорму ретиншацетат (виробництва ЗАТ «Технолог» м. Умань). Останнш наносився на комбГкорм у наведенiй вище кiлькостi соняшниково! олн. Причому коропи першо! та друго! дослiдних груп отримували комбГкорм, на який було нанесено вщповщно 2500 i 5000 1О/кг вггамшу А.
Наприкшщ дослгду траловим методом риба зг ставкгв була виловлена. Вгд виловлених самок i самщв гз кожно! групи гормонально -гндукованим методом були отриманг вщповщно шра та молоки. Визначалася абсолютна та вщносна плодючють самок Гз кожно! групи. Визначалася також кшькють молоюв, отриманих вГд самщв Гз кожно! групи. Одночасно визначався вихщ заплщнено! Гкри вГд самок Гз кожно! групи. Заплщнена в лабораторних умовах Гкра шкубувалася в апаратах Вейса. Пюля декаштащ! чотирьох самок i самщв Гз кожно! групи для лабораторних дослщжень були вщбраш зразки печГнки. В остантх за методами Й. Ф. РГвюа i Р. С. Федорука [5] визначався вмют фосфолшщв i його жирнокислотний склад.
Отриманий цифровий матерiал було оброблено методом варiацiйно!' статистики з використанням критерiю Стьюдента. Вираховувалися середнi арифметичш величини (М), помилки середнiх величин (±m) i вГропднють рГзнищ мГж середнiми величинами (р). Змши вважалися вГропдними за р<0,05. Для розрахунюв використано стандартний пакет комп'ютерних статистичних програм Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA).
Результати дослщжень та ix обговорення. Встановлено, що в печшщ самок i самцiв корошв-плщниюв дослщних груп, яю в переднерестовий перюд в складi стандартного гранульованого комбшорму отримували додатковi кшькосп вiтамiну А, порГвняно з печiнкою самок i самцiв корошв -плщниюв контрольно! групи, що отримували комбшорм без добавок, вГропдно та дозозалежно зростае вмют фосфолшщв що, видно, пов'язано зГ зменшенням пероксидного окиснення !хшх полшенасичених жирних кислот [4].
Встановлено, що в жирнокислотному складГ фосфолшщв печшки самок корошв-плщниюв, порГвняно з самцями, мютиться менша кшькють малоактивних у бюлопчному вщношенш мононенасичених жирних кислот, але бшьша - дуже активних полшенасичених жирних кислот (табл. 1 i 2).
Разом з тим, в жирнокислотному складГ фосфолшщв печшки самок i самщв корошв-плщниюв дослщних груп, як в переднерестовий перюд у складГ стандартного гранульованого комбшорму отримували додатковГ кшькосп вГтамшу А, порГвняно з жирнокислотним складом фосфолшщв печшки самок i самщв корошв-плщниюв контрольно! групи, що отримували комбшорм без добавок, вГропдно та дозозалежно тдвищуеться рГвень мононенасичених жирних кислот родини n-7, але знижуеться - родини n-9. Одночасно в жирнокислотному складГ фосфолшщв печшки самок i самщв корошв-плщниюв дослщних груп, порГвняно з жирнокислотним складом фосфолшщв печшки самок i самщв корошв -плщниюв контрольно! групи, вГрогщно та дозозалежно тдвищуеться рГвень полшенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6.
243
Таблиця 1
Жирнокислотний склад фосфолш^щв печшки самок
коротв-плщниюв, %, М±т, n=4
Жирн1 кислоти та ]х код Групи риб
Контрольна I дoсл1днa (2500 IO в1т. А в ком61корм1) II досл1дна (5000 IO в1т. А в комб1корм1)
Каприлова, 8:0 0,15±0,002 0,17±0,002*** 0,17±0,002***
Капринова, 10:0 0,22±0,004 0,24±0,004*** 0,25±0,004***
Лауринова, 12:0 0,32±0,008 0,36±0,002*** 0,36±0,002***
М1ристинова, 14:0 0,54±0,012 0,59±0,002* 0,59±0,002***
Пентадеканова, 15:0 0,36±0,002 0,38±0,008*** 0,38±0,002***
Пальм1тинова, 16:0 7,43±0,237 8,17±0,041* 8,21±0,042*
Пальм1тоолешова, 16:1 0,92±0,026 1,06±0,027* 1,08±0,025***
Стеаринова, 18:0 7,78±0,196 7,66±0,199 7,54±0,169
Олешова, 18:1 20,21±0,684 13,27±0,647 12,80±0,644
Л1нолева, 18:2 14,34±0,238 15,27±0,057*** 15,34±0,057***
Лшоленова, 18:3 12,28±0,488 13,89±0,055* 13,94±0,056*
Арах1нова, 20:0 0,17±0,002 0,16±0,002 0,16±0,002
Ейкозаенова, 20:1 0,18±0,002 0,19±0,002* 0,20±0,005*
Ейкозадиенова, 20:2 0,27±0,008 0,32±0,004*** 0,33±0,004***
Ейкозатриенова, 20:3 2,14±0,031 2,40±0,038* 2,42±0,035***
Арахвдонова, 20:4 4,61±0,110 5,02±0,040* 5,05±0,031***
Ейкозапентаенова, 20:5 5,16±0,124 5,56±0,033*** 5,60±0,029*
Докозадиенова, 22:2 1,32±0,028 1,47±0,023*** 1,50±0,022***
Докозатриенова, 22:3 1,79±0,039 2,00±0,032*** 2,03±0,029***
Докозатетраенова, 22:4 2,71±0,076 3,02±0,039* 3,06±0,038***
Докозапентаенова, 22:5 7,05±0,162 7,70±0,071* 7,76±0,061***
Докозагексаенова, 22:6 10,05±0,270 11,10±0,128* 11,23±0,105***
Загальна к1льк1сть жирних кислот 100,00 100,00 100,00
у т. ч. насичеш 16,97 17,73 17,66
мононенасичен1 21,31 14,52 14,08
полшенасичеш 61,72 67,75 68,26
n-3/n-6 1,43 1,48 1,46
Бiльша кiлькiсть захищених BiTaMiHOM А полiненасичених жирних кислот родин n-3 i n-6 сприяе бiльшому синтезу в opraHÎ3MÎ самок i самщв корошв-плiдникiв бюлопчно активних речовин (пpoстaглaндинiв, тpoмбoксaнiв i лейкотреешв).
Нами встановлено, що зменшення BMicTy тpиaцилглiцеpoлiв у печiнцi та шдвищення piвня пoлiненaсичених жирних кислот в ix жирнокислотному склaдi приводить до покращення вiдтвopнoï здaтнoстi самок i самщв коротв -плiдникiв. З таблиц 3 видно, що у самок корошв-плщниюв дoслiдниx груп, яким у переднерестовий перюд у склaдi стандартного гранульованого комбжорму згодовували дoдaткoвi кшькосп вiтaмiнy А, пopiвнянo з самками корошв-плщниюв кoнтpoльнoï групи, яким згодовували стандартний гранульований кoмбiкopм без добавок, вipoгiднo та дозозалежно тдвищуеться робоча та вщносна плoдючiсть, а у самщв — об'ем молоюв. При цьому вipoгiднo та дозозалежно зростае вих1д личинок iз шри.
Висновки. 1. У печiнцi самок i самщв корошв-плщниюв пеpшoï та друго. дoслiдниx груп, якi в переднерестовий перюд у склaдi стандартного гранульованого комбжорму отримували вiтaмiн А в кшькосп 2500 i 5000 1О/кг корму, вipoгiднo та дозозалежно зростае вмют фoсфoлiпiдiв. Одночасно в .хньому жирнокислотному склaдi вipoгiднo та дозозалежно знижуеться piвень мононенасичених жирних кислот родини n-9, але тдвищуеться - полшенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6.
244
Таблиця 2
Жирнокислотний склад фосфолшщв печшки самщв
корошв-плщниюв, %, M±m, n=4
Групи риб
Жирш кислоти та ïx код Контрольна I дослщна (2500 IO в1т. А в комбжорм!) II дослщна (5000 IO вгг. А в ком61КОРМ1)
Каприлова, 8:0 0,14±0,002 0,16±0,002*** 0,16±0,002***
Капринова, 10:0 0,20±0,008 0,23±0,002* 0,23±0,002***
Лауринова, 12:0 0,30±0,008 0,34±0,002*** 0,34±0,002***
Мристинова, 14:0 0,51±0,016 0,59±0,008*** 0,60±0,011***
Пентадеканова, 15:0 0,37±0,010 0,43±0,010*** 0,44±0,009***
Пальмгшнова, 16:0 7,28±0,190 7,84±0,027* 7,84±0,028*
Пальмггоолешова, 16:1 0,90±0,026 1,02±0,022* 1,05±0,026***
Стеаринова, 18:0 8,22±0,239 7,49±0,052 7,43±0,058
Олешова, 18:1 24,40±0,752 17,68±0,729 16,99±0,707
Шнолева, 18:2 13,41±0,245 14,32±0,062* 14,41±0,066***
Шноленова, 18:3 10,77±0,437 12,47±0,104*** 12,57±0,090***
Арахшова, 20:0 0,20±0,008 0,19±0,004 0,18±0,004
Ейкозаенова, 20:1 0,17±0,002 0,18±0,002* 0,19±0,005*
Ейкозадиенова, 20:2 0,24±0,008 0,29±0,004*** 0,30±0,004***
Ейкозатриенова, 20:3 2,05±0,054 2,31±0,045* 2,35±0,028***
Арахвдонова, 20:4 4,43±0,104 4,91±0,060*** 4,98±0,052***
Ейкозапентаенова, 20:5 5,07±0,145 5,62±0,067* 5,68±0,059***
Докозадиенова, 22:2 1,28±0,045 1,52±0,045* 1,56±0,039***
Докозатриенова, 22:3 1,61±0,053 1,81±0,025* 1,85±0,190***
Докозатетраенова, 22:4 2,52±0,078 2,82±0,036* 2,87±0,031***
Докозапентаенова, 22:5 6,74±0,184 7,39±0,070* 7,45±0,066*
Докозагексаенова, 22:6 9,19±0,512 10,48±0,064* 10,56±0,053*
Загальна кшькють жирних 100,00 100,00 100,00
кислот
у т. ч. насичеш 17,22 17,27 17,22
мононенасичен1 25,47 18,88 18,23
пол1ненасичен1 57,31 63,94 64,58
n-3/n-6 1,39 1,44 1,43
Таблиця 3
Вщтворна здатшсть корошв-плщниюв за pi3M^ рiвня BÏTaMÏHy А в _комбжорм^ M±m, n=10_
Дослщжуваш показники Групи риб
Контрольна (ОР) I дослiдна (ОР + 2500 IO вiтамiну А в комбжорм!) II дослiдна (ОР + 5000 IO вггамшу А в ком6жорм1)
Робоча плодюч1сть у самок корошв-пл1дник1в, тис. жринок 669,1±10,01 709,4±6,23** 719,5±6,97**
В!дносна плодюч1сть у самок коротв-плщниюв, тис. жринок 92,4±2,82 115,9±4,93** 119,8±4,52**
Об'ем молок1в у самщв короп1в-пл1дник1в, мл 24,6±0,66 28,4±0,57** 29,4±0,68***
вихгд личинок 1з Жри, % 70,1±0,47 72,9±0,32** 73,4±0,27***
2. У самок коротв-плщниюв, яким у переднерестовий перюд у складi стандартного гранульованого комбшорму додатково згодовували Б^амт А в кiлькостi 2500 i 5000 1О/кг корму, вiрогiдно та дозозалежно тдвищуеться робоча та Бщносиа плодючють, а у самщв — об'ем молоюв. При цьому вiрогiдно та дозозалежно зростае вихiд личинок i3 iкри.
245
Перспективи подальших дослщжень. У подальшому плануеться дослщити питания впливу шдвищено! кшькосп вггашну А в рацюш на жирнокислотний склад триацилгл1церол1в печшки самок i самщв корошв-плщниюв.
Лiтература
1. Воробьев Д. В. Физиолого-биогеохимические основы применения микроэлементов в аквакультуре. / Д. В. Воробьев, Т. Д. Искра, Н. В. Кириллов, В. И. Воробьев. - Астрахань : Изд. ООО ЦНТЭБ, 2008. - 360 с.
2. Грициняк I. I. Науково-практичн основи ращонально! годiвлi риб / I. I. Грициняк. - К. : Рибка моя, 2007. - 306 с. - ISBN 978-966-2990-02-7.
3. Желтов Ю. А. Методичн вказiвки з проведення дослвдв по годiвлi риб / Ю. А. Желтов // Рибне господарство. - К., 2003. - Вип. 62. - С. 23-28.
4. Попик I. М. Стан про- i антиоксидантно! систем у печiнцi коропа при додаванш до ращону рiзних доз впашну А / I. М. Попик // Наук.-техн. бюл. Ы-ту бiол. тварин. та ДНДКI ветпреп. i корм. доб. - 2012. - Вип.13, № 1-2. - С. 44-49.
5. Рiвiс Й. Ф., Федорук Р. С. Кшьшсш хроматографiчнi методи визначення лiпiдiв i жирних кислот у бiологiчному матерiалi. Методичний посiбник. - Львiв: СПОЛОМ, 2010. - 109 с.
6. Смоляшнов К. Б. Вплив добавок впашну А до рацiоиу коропа на вмют продуктiв пероксидацii' та стан системи антиоксидантного захисту в !х оргаиiзмi / К. Б. Смоляншов, О. I. Вiщур, Н. П. Олексюк, I. М. Попик // Вюник ЖНАЕУ. — 2012. -Вип. 2 (33), т. 2. - С. 205-207.
7. Clagett-Dame M. Vitamin A in reproduction and development / M. Clagett-Dame,
D. Knutson // Nutrients. - 2011. - № 3. - R. 385-428.
8. Fatty acid pattern, oxidation products development, and antioxidant loss in muscle tissue of rainbow trout and Dicentrarchus labrax during growth / S. Passi, R. Ricci, S. Cataudella et al. // J. Agric. Food Chem. - 2004. - V. 52, № 9.- P. 2587-2592.
9. Harrison E. H. Mechanisms of digestion and absorption of dietary vitamin A /
E. H. Harrison. - Annu. Rev. Nutr. -2005. - V. 25. - P. 87-103.
10. Palace V. P. Vitamins A and E in the maternal diet influence egg quality and early life stage development in fish: a review / V. P. Palace, J. Werner // Sci. Mar. - 2006. - V. 70S2. - P. 41-57.
Стаття надшшла до редакци 23.09.2015
УДК 636.087.8:636.033
Новаковська В. Ю., астрантка (E-mail: novavy@mail.ru) ©1
1нститут кормiв та сыьського господарства Подтля НААН
Ф1ЗИКО-Х1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ М'ЯСА СВИНЕЙ ПРИ ВВЕДЕНН1 ДО
РАЦ1ОНУ ЦЕЛЮЛОЗОАМ1ЛОЛ1ТИЧНО1 КОРМОВО1 ДОБАВКИ
Якют показники м'ясног продукцП визначаються сукуптстю фiзико-xiмiчниx, органолептичних та мiкробiологiчниx показниюв сировини, техтчного рiвня виробництва, вдосконалення технологи, суворого дотримання режимiв роботи, використання прогресивних методiв контролю якостi та вiдповiдностi вимог до стандартiв. Одним iз шляxiв тдвищення ефективностi свинарства е розробка нових способiв використання поживних речовин кормiв за рахунок збагачення ращотв тварин кормовими добавками, а саме ферментними препаратами. У статтi наведено аналiз до^дног роботи щодо вивчення якюних показниюв м'яса свиней на вiдгодiвлi при використант целюлозоамтолтичног добавки у складi ращону. При використант остантх у годiвлi свиней тдвищуеться доступтсть основних поживних речовин корму
© Новаковська В. Ю.,2015
1 Науковий керiвник - к.с.-г.н. Чорнолата Л.П.
246
