CC BY
52
5.Стояновский В. Г. Макроморфология и топография иммунных структур кишечника птицы в разные периоды постнатального онтогенеза / М. Ю. Островская, И. А. Коломиец // §tiinta Agricola Universitatea agrara de stat din Moldova, Nr.2,2013.— P. 106 — 110.
6.Технология содержания перепелов в фермерских хозяйствах / Т. А. Столляр [и др.] // Ефективне птахiвництво та тваринництво. - 2004. - № 10. - С. 30-36.
7.Харченко Л. П., Скичко О. С. Морфология пищеварительного тракта перепела японского (Coturnix japonica) / материалы IX Украинской конференции по птицеводству с международным участием "Актуальные проблемы современного птицеводства". Алушта, сентябрь 15-18. — 2008. — С. 200-208.
References
Zajceva, E. V., Tel'cov, L. P., Seleznev, S. B. (2011). Morfologija immunnoj sistemy ptic /
Bijansk: Ladomir. 110. (in Russian). Oujen, R. L. (1996). Immunnaja sistema pticy / Pticevodstvo, № 2. — S. 39-41. (in Russian). Romejs, B. V. (1954). Mikroskopicheskaja tehnika / Romejs B. V. - M.: Izd. in. l-ry., 506 s. (in Russian).
Sapin, M. R., Nikitjuk, D. B. (2000). Imunnaja sistema, stres i immunodeficit / M. — APP
«Dzhangar». 184. (in Russian). Stojanovskij, V. G., Kolomiec, I. A. (2013) Makromorfologija i topografija immunnyh struktur kishechnika pticy v raznye periody postnatal'nogo ontogeneza / §tiinta Agricola Universitatea agrara de stat din Moldova, 2, 106 — 110. (in Russian). Stolljar, T. A. (2004). Tehnologija soderzhanija perepelov v fermerskih hozjajstvah / Efektivne
ptahivnictvo ta tvarinnictvo. № 10, 30-36. (in Russian). Harchenko, L. P., Skichko, O. S. (2008). Morfologija pishhevaritel'nogo trakta perepela japonskogo (Coturnix japonica) / materialy IX Ukrainskoj konferencii po pticevodstvu s mezhdunarodnym uchastiem "Aktual'nye problemy sovremennogo pticevodstva". Alushta, sentjabr' 15-18, 200-208. (in Russian).
Стаття надшшла доредакцп 4.04.2016
УДК 639.3.03.577.16.577.18 *
Фурманевич М. Б., астрант (mari.furmanevych.91@mail.ru)
1нститут бюлогп тварин НААН, м. Льв1в, Украгна
ВПЛИВ В1ТАМШНО-МШЕРАЛЬНО1 ДОБАВКИ В РАЦ1ОН1 САМИЦЬ КОРОПА НА IX РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦ1Ю ТА ВМ1СТ Л1П1Д1В В ОТРИМАН1Й В1Д НИХ 1КР1
У статтг наведено дат про вплив згодовування втамтно-мтеральног добавки, що мютить втамти А, D3, Е у форм1 препарату «Тривт», калш йодистий, цинку сульфат i натрЮ селент до ращону самиць коропа у переднерестовий перюд на гх репродуктивну функ^ю, а також вмют лiпiдiв та спiввiдношення окремих гх клаав в отриматй в{д них i^i. У зв'язку з цим метою наших до^джень було визначення оптимальног кiлькостi складников бiологiчно-активног добавки для коротв та вивчення впливу рiзних ктькостей жиророзчинних втамтв i мiкроелементiв Селену, Цинку i Йоду на показники плодючостi оргатзму самиць коропа та на деят показники метаболiзму лiпiдiв в отриматй вiд них i^i. У результатi проведених до^джень встановлено, що згодовування за мюяць до передбачуваного нересту втамтно-мтеральног добавки призводило до тдвищення абсолютной та вiдносног плодючостi самиць коропа. При цьому констатовано зростання загального вмюту лiпiдiв в отриматй вiд них i^i. Найвищi показники плодючостi було зафiксовано у риб першог до^дног групи, яю отримували мтеральну добавку, що мiстила «Тривт» у кiлькостi 2500 МО вШамту А, 3333 МО втамту D3, 1,7 мг втамту Е, а також 5 мг/кг йодистого калiю, 40 мг/кг сульфату цинку та 0,3 мг/кг селенту натрЮ на ктограм корму. Вiрогiдних змт у спiввiдношеннi окремих клаав лiпiдiв в i^i нашими до^дженнями не встановлено. Отриман дан свiдчать про ефективтсть
* Науковий кершник - доктор ветеринарних наук, професор Томчук В. А. Фурманевич М. Б., 2016
160
використання вШамтно-мтеральног добавки до рацюну самиць коропа у переднерестовий пергод.
Ключов1 слова: лШди, втамти, мжроелементи, жра, нерест, плодюч1сть, короп
УДК 639.3.03.577.16.577.18
Фурманевич М. Б., аспирант
Институт биологии животных НААН, г. Львов, Украина
ВЛИЯНИЕ ВИТАМИННО-МИНЕРАЛЬНОЙ ДОБАВКИ В РАЦИОНЕ САМОК
КАРПА НА ИХ РЕПРОДУКТИВНУЮ ФУНКЦИЮ И СОДЕРЖИМОЕ ЛИПИДОВ В ПОЛУЧЕННОЙ ОТ НИХ ИКРЕ
В статье приведены данные о влиянии скармливания витаминно-минеральной добавки, которая содержит витамины А, D3, Е в форме препарата «Тривита», калий йодистый, цинка сульфат и натрия селенит в рацион самок карпа в преднерестовый период на их репродуктивную функцию, а также содержание липидов и соотношение отдельных их классов в полученной от них икре. В связи с этим целью наших исследований было определение оптимального количества составляющих биологически активной добавки для карпа и изучение влияния различных количеств жирорастворимых витаминов и микроэлементов Селена, Цинка и Йода, входящих в состав исследуемой витаминно-минеральной добавки, на показатели плодовитости организма самок карпа и на некоторые показатели метаболизма липидов в полученной от них икре. В результате проведенных исследований установлено, что скармливание за месяц до предполагаемого нереста витаминно-минеральной добавки приводило к повышению абсолютной и относительной плодовитости самок карпа. Также нами отмечен рост общего содержания липидов в полученной от них икре. Высокие показатели плодовитости были достигнуты у рыб первой опытной группы, которые получали минеральную добавку, которая содержала «Тривит» в количестве 2500 МЕ витамина А, 3 333 МЕ витамина D3, 1,7 мг витамина Е, а также 5 мг / кг йодистого калия, 40 мг / кг сульфата цинка и 0,3 мг / кг селенит натрия на килограмм корма. Изменений соотношения отдельных классов липидов в икре нашимы исследованиями не установлено. Полученные данные свидетельствуют об эффективности использования витаминно-минеральной добавки в рацион самок карпа в преднерестовый период.
Ключевые слова: липиды, витамины, микроэлементы, икра, нерест, плодовитость, карп
UDC 639.3.03.577.16.577.18
M. Furmanevych, research student
Institute of Animal Biology NAAS, Lviv, Ukraine
INFLUENCE OF THE VITAMIN AND MINERAL SUPPLEMENT IN THE DIET OF FEMALE CARP ON THEIR REPRODUCTIVE FUNCTION AND LIPID CONTENT IN RECEIVED FROM THEM CAVIAR
The data about effects of feeding vitamin-mineral supplement containing vitamins A, D3, E in the form of the «Tryvit» and also Potassium Iodide, Zinc sulfate and sodium selenite to the diet of female carp in presparwing period on their reproductive function and content lipids and composition of their individual classes in obtained from them caviar presents in the article. In this context, the aim of our study was, on the one hand, to determine the optimal number of components of biologically active additives for carp, and on the second - the study of the effect of different amounts of fat-soluble vitamins and minerals Selenium, Zinc and Iodine, included in the studied vitamin and mineral supplements on the indexes of female fertility and some parameters of lipid metabolism in them caviar. As a result of studies it has been established that feeding a month before the intended spawning vitamin and mineral supplements led to elevation of absolute and relative fertility offemale carp. The increase in the total lipid content of caviar from them we also observed. It was shown that the highest
161
rates of fish productivity achieved in the first experimental group that received mineral supplement that contained «Tryvit» in the amount of 2500 IU of vitamin A, 3333 IU of vitamin D3, 1.7 mg of vitamin E and 5 mg / kg potassium iodide, 40 mg / kg zinc sulphate and 0.3 mg / kg sodium selenite per kg offeed. The changes ofproportion certain classes of lipids in caviar have not been established. The effectiveness of using of vitamin mineral supplements to the diet of female carp in presparwingperiod was demonstrated.
Key words: lipids, vitamins, minerals, eggs, spawning, productivity, carp
Вступ. Вивчення питань, пов'язаних з впливом жиророзчинних вгтамшв i мшроелеменпв у рацют риб на певн ланки метабол1зму в !хньому оргашзм^ знаходиться в ценр уваги впчизняних та зарубiжних дослвднишв. В останн роки наша основна увага при до^джент впливу впашшв i мшроелеменпв на оргашзм риб була зосереджена на вивчення ди вказаних бюлопчно-активних сполук на репродуктивну функщю плвднишв коропа та на певш ланки метаболiзму в !хньому органiзмi й шрь Жигтeдiяльнiсть ставових риб, зокрема коротв, !х репродуктивна здатшсть значною мiрою залежить вiд забезпечення !х потреби у вiтамiнах i мiкроелеменгах [1, 4, 6, 8]. Це зумовлено широким спектром бюлопчно! ди вказаних бiологiчно-активних сполук в органiзмi людини i тварин та !х позитивним впливом на рiзнi ланки обмiну речовин [1, 2, 8].
У зв'язку з цим метою наших до^джень було, з одного боку, визначення оптимально! кшькосп складников бюлопчно-активно! добавки для коропа, а з iншого -вивчення^впливу рiзних кшькостей жиророзчинних вiтамiнiв i мiкроелеменгiв Селену, Цинку i Йоду, що входять до складу до^джувано! вiтамiнно-мiнерально! добавки, на показники плодючост та на деяк ланки метаболiзму лiпiдiв в органiзмi самиць коропа у переднерестовий перюд, а також в отриманш вiд них шрг
Матерiали i методи. Дослiд проведено у Львiвськiй дослiднiй станци 1нституту рибного господарства НААН на 3-х групах самиць коропiв п'ятирiчного вшу, як за принципом аналогiв були роздшет на контрольну та двi дослiднi групи по 7-10 особин у кожнiй. Риби утримувалися у спещальних акварiумах за умов поспйно! замкнено! системи циркуляци води. Температурний режим пiдтримувався на рiвнi 20 °С. Самицям коротв контрольно! групи за 30 дiб до передбачуваного нересту згодовували гранульований комбiкорм (рибне борошно, пшениця, житне борошно, олiя). Самицям коротв першо! дослiдно! групи впродовж мiсяця згодовували аналогiчний комбшорм з добавками препарату «Тривп» у кшькосп з розрахунку 2500 МО впашну А та мiкроелеменгiв Йоду, Цинку i Селену у виглядi калiю йодистого дозою 5 мг/кг комбiкорму, цинку сульфату - 40 мг/кг та натрто селенiту - 0,3 мг/кг [7]. Самицям коротв друго! дослвдно! групи - комбшорм з добавками тривiту у кшькосп з розрахунку 5000 МО впашну А та мшроелеменпв Йоду, Цинку i Селену у виглядi калда йодистого дозою 10 мг/кг комбшорму, цинку сульфату - 60 мг/кг та натрда селенiту - 0,5 мг/кг.
По зашнченню до^ду та нересту у риб дослвдних та контрольно! груп брали iкру для до^джень.
В iкрi риб визначали вмiст загальних лiпiдiв ваговим методом тсля екстракци !х сумiшшю хлороформ-метанолу (2:1) за методом Фолча та вмют окремих класiв лiпiдiв методом тонкошарово! хроматографi! на силiкагелi в системi розчиннишв гексан -диетиловий ефiр - оцтова кислота (70:30:1) з наступним кiлькiсним !х визначенням бiхроматним методом [4].
Цифровi дат опрацьовували бiометричним методом варiацiйного непараметричного аналiзу за допомогою програми Microsoft Excel. Рiзницi мiж величинами вважали статистично вiрогiдними: р<0,05; 0,01 i 0,001.
Результати дослiдження. На рисунку наведено показники, яш характеризують ввдтворювальну здатнiсть самиць коропiв за ди згодовування вiтамiнно-мiнерально! добавки у переднерестовий перюд. З цих даних бачимо, що до^джуваш показники плодючост були вищими у риб дослiдних груп порiвняно з контрольною, що свiдчить
162
про позитивний влив впашнно-мшерально! добавки на показники, як характеризують репродуктивну здатнiсть самиць коропiв. Зокрема, встановлено, що абсолютна плодючють у риб першо! i друго! дослiдних груп була ввдповвдно на 26,5 (р<0,001) i 10,8 (р<0,05) %, а вiдносна в 1,7 (р<0,001) i 1,5 (р<0,01) разу бiльшою, нiж в особин контрольно! групи. Отриманi результати дослвджень свiдчать, що бiльший позитивний вплив отримано у риб першо! дослвдно! групи, як у переднерестовий перюд отримували препарат «Тривп» i мшроелементи у менших кшькостях.
450000
Абсолюта млодочюь, ¡кр/ос. Вщмосиа гшоцючкпь, ¡кр/м
Рисунок. Показники плодючостi самиць коропа за умов згодовування в^амшно-мшеральноТ добавки у рiзних кiлькостях
Примтка. На цьому рисунку [ таблиц - статистично в1ропдт р1знищ м1ж показниками, отриманими в контрольнш та дослщних групах риб: * - р<0,05; ** - р<0,01;*** - р<0,001.
У таблиц представлен! результати дослвдження лiпiдного складу iкри, отримано! ввд самиць коропа, яким за мюяць до нересту згодовувалася вiтамiнно-мiнеральна добавка, що мютить вiтамiни А, D3, Е i мiкроелементи Цинк, Селен i Йод у рiзних кшькостях. Результати проведених дослiджень показали, що вмют загальних лiпiдiв у iкрi коропiв першо! i друго! дослвдних груп був вiдповiдно на 20,5 (р<0,001) i 25,6 % (р<0,001) бiльший, н1ж в особин контрольно! групи. Таким чином результати проведених дослвджень свiдчать, що згодовування рибам впашнно-мшерально! добавки призводило до збшьшення вiдносного вмiсту загальних лimдiв у шрг При цьому таке зростання було виражене бiльшою мiрою у риб друго! дослвдно! групи, самищ яко! отримували бiльшу к1льк1сть втамшв i мiкроелементiв. Оскiльки вiдомо, що лтди е основним джерелом поживних речовин в iкрi риб, щ результати слiд вважати позитивними i такими, якi мають важливе практичне значения для подальшого розвитку молодняку коротв [5, 6]. Разом з цим, статистично-вiрогiдних змiн спiввiдношення окремих класiв лiпiдiв при цьому нами встановлено не було.
Таблиця
Вмкт лшвдв та спiввiдношення Тх окремих класiв у iкрi коронно %
Класи лшщв Групи риб
контроль дослщна 1 дослщна 2
Загальн1 л1п1ди 3,9±0,1 4,7±0,07*** 4,9±0,01***
Фосфол1п1ди 27,08±1,27 27,01±1,00 25,99±0,60
Диацилглщероли 16,79±0,45 17,89±0,95 17,48±0,74
Холестерол 29,05±0,85 27,50±0,56 28,11±0,70
НЕЖК 5,18±0,67 6,11±0,37 6,75±0,55
Триацилгл1цероли 13,12±1,05 11,03±0,64 12,04±0,53
Еф1ри холестеролу 8,93±0,53 10,43±0,84 9,49±0,28
Висновки. Констатовано, що згодовування у переднерестовий перюд самицям коротв впашнно-мшерально! добавки, що мютигь препарат «Тривп», калiй йодистий, цинку сульфат i натрiю селешт спричиняе вiрогiдне тдвищення абсолютно! i вiдносно!
163
плодючост та збшьшення вмюту загальних лiпiдiв в отриманш вiд них iкрi. При цьому найвищi показники плодючостi зафшсовано у риб, як отримували мшеральну добавку, яка мiстила тривiт у кшькост 2500 МО вiтамiну А, 3333 МО впамшу D3, 1,7 мг вiтамiну Е, а також 5 мг/кг йодистого калiю, 40 мг/кг сульфату цинку та 0,3 мг/кг селешту натрiю на кшограм корму.
Перспективи подальших дослiджень. Доцшьно провести до^дження впливу вказано! вгтамшно-мшерально! добавки на стан системи антиоксидантного захисту в органiзмi самиць коротв, а також провести визначення вмюту жирних кислот в отриманiй ввд них iкрi.
Лiтература
1. Кравщв Р. Й. Вмiсг мiкроелеменгiв у во,р сгавiв та м'язах коропа в рiзних рибницьких господарствах Львiвськоl обласгi / Р. Й. Кравщв, Н. £. Янович // Науковий вюник ЛНАВМ. - 2007. - Т. 9, - № 1. - С. 77-79.
2. Грициняк I. I. Рибопродуктивнють вирощувальних ставiв при удобреннi !х рiзними оргашчними добривами [Текст] / I. I. Грициняк, С. А Кражан, В. О. Коваленко // Рибогосподарська наука Укра!ни. - 2011. - № 3. - С. 59-62.
3. Грициняк I. I. Обмш лшщв у риб : моногр [Текст] / I. I. Грициняк, К. Б. Смоляншов, В. Г. Янович за ред. В. В. Влiзла - Львiв : «Трiада плюс», 2010. - 335 с.
4. Кейтс М. Техника липидологии [Текст] / М. Кейтс. - М., 1975. - 260 с.
5. Орел Н. М. Биохимия липидов [Текст] / Н. М. Орел. — Минск, 2007. - 37c.
6. Погорелов М. В. Макро- та мшроелементи (обмш, патолопя та методи визначення) : моногр. [Текст] / М. В. Погорелов, В. I. Бумейстер, Г. Ф. Ткач, С. Д Бончев, В. З. Окора, Л. Ф. Суходуб; Сум. держ. ун-т. - Суми, 2010. - 146 c.
7. Попик I. М. Вмют виашну А в органiзмi самок корошв, i^i та личинках залежно ввд його шлькосп у рацюш / I. М. Попик, Х. Я. Лесьшв, Л. I Понкало, О. М. Стефанишин, Н. П. Олексюк // Науково-техшчний бюлетень Шституту бюлогп тварин i Державного науково-дослiдного контрольного шституту вегпрепарагiв та кормових добавок. - 2014. -Вип. 15, № 4. - С. 50-53.
8. Янович Н. £. Роль мшроелеменпв у життедiяльностi ставкових риб [Текст] / Н. £ Янович, Д. О. Янович // Науковий вюник Львiвського нацюнального ушверситету ветеринарно!' медицини та бютехнологш iм. Гжицького. - 2014. - Т. 16, № 2(2). - С. 345372.
References
Kravciv, R. J., Janovych, N. Je. (2007). Vmist mikroelementiv u vodi staviv ta m'jazah koropa v riznyh rybnyc'kyh gospodarstvah L'vivs'koi' oblasti / Naukovyj visnyk LNAVM. 9. 1, 7779. (in Ukrainian).
Grycynjak, I. I., Krazhan, S. A., Kovalenko, V. O. (2011). Ryboproduktyvnist' vyroshhuval'nyh staviv pry udobrenni i'h riznymy organichnymy dobryvamy [Tekst] / Rybogospodars'ka nauka Ukrai'ny. 3, 59-62. (in Ukrainian). Grycynjak, I. I. (2010). Obmin lipidiv u ryb : monogr [Tekst] / I. I. Grycynjak, K. B. Smoljaninov,
V. G. Janovych za red. V. V. Vlizla - L'viv : «Triada pljus», 335. (in Ukrainian). Kejts, M. (1975). Tehnika lipidologii [Tekst] / M. Kejts. - M., 260. (in Russian). Orel, N. M. (2007). Biohimija lipidov [Tekst] / Minsk, 37. (in Russian).
Pogoijelov, M. V. (2010). Makro- ta mikroelementy (obmin, patologija ta metody vyznachennja) : monogr. [Tekst] / M. V. Pogorjelov, V. I. Bumejster, G. F. Tkach, S. D Bonchev, V. Z. Sikora, L. F. Suhodub; Sum. derzh. un-t. - Sumy, 146. (in Ukrainian). Popyk, I. M., Les'kiv, H. Ja., Ponkalo, L. I, Stefanyshyn, O. M., Oleksjuk, N. P. (2014). Vmist vitaminu A v organizmi samok koropiv, ikri ta lychynkah zalezhno vid jogo kil'kosti u racioni / Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu biologii' tvaryn i Derzhavnogo naukovo-doslidnogo kontrol'nogo instytutu vetpreparativ ta kormovyh dobavok. 15, 4, 50-53. (in Ukrainian).
Janovych, N. Je., Janovych, D. O. (2014). Rol' mikroelementiv u zhyttjedijal'nosti stavkovyh ryb [Tekst] / Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. G'zhyc'kogo. 16, 2(2), 345-372. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакци 30.04.2016
164
