CC BY
42
протозойш хвороби риб в комплекс з ешзоотолопчним обстеженням господарств забезпечуе мониторинг i контроль протозойних хвороб риби.
3. Регулярне проведення ветеринарно-саштарних профшактичних заходiв забезпечуе зниження випадюв реестрування захворювань на протозойш хвороби.
Лггература
1. Давидов О. М. Основи ветеринарно-санггарного контролю в рибництвг Посiбник / О. М. Давидов, Ю. Д. Темнiханов. - Кив: Фiрма «1НКОС», 2004 - 144 с.
2. Давидов О. Н. Болезни пресноводных рыб / О. Н. Давидов, Ю. Д. Темниханов.
- К.: «Ветинформ», 2003. - 544.
3. Микитюк П. Ппешчш основи виробництва яшсно! рибопродукцп в сучасних екологiчних умовах / П. Микитюк, П. Нштн // Ветеринарна медицина Украши. - 1999.
- № 9. - С. 31-32.
4. Хвороби риб з основами рибництва/ М. Г. Наконечна, О. Ф. Петренко, В. П. Ностой; За ред. М. Г.Наконечно!.-К:.Наук.свгг, 2003. - 222с.:ш..
5. Мазур Т. В. Етзоотична ситуащя з шфекщйних хвороб риби в Укрш'ш/ Т. В. Мазур, Н. Г. Сорошна, О. К. Гальчинська, О. Ю. Новгородова, О. Б. Олшник -Науковi доповiдi НУБiП, випуск 5(25), 2011. - С. 45-53.
Стаття надшшла до редакцИ 28.09.2015
УДК 577.16:639.21:597.551.2
Попик I. М., к. вет. н., м. н. с.1 (E-mail: ira_popyk@inenbil.com.ua) Понкало Л. I., к. вет. н., м. н. с.1, Ковальчук Н. I., к. вет. н., м. н. с.1, Лесьтв Х. Я., к. вет. н., асистент2, Олексик Н. П., к. б. н., н. с.1© Институт б1ологИ' тварин, м. Льв1в, Украгна 2Нащональний университет ветеринарног медицини та б1отехнологт iM. С. З. Гжицького, м. Львгв, Украгна ВПЛИВ В1ТАМ1НУ А У РАЦ1ОН1 САМОК КОРОП1В НА ШТЕНСИВШСТЬ ПЕРОКСИДНИХ ПРОЦЕС1В В IX ОРГАН1ЗМ1 У статтi наведет дат про вплив додаткового введення втамту А у формi масляного розчину ретитлацетату у дозах 25001О i 50001О/кг корму до рацюну самок коротв у переднерестовий перюд на процеси пероксидного окиснення лiпiдiв (ПОЛ). Встановлено зменшення кiлькостi гiдропероксидiв лiпiдiв та ТБК-активних продуктiв у кровi та скелетних м 'язах коротв. Виняток становить лише гх вмют у печтц самок третьог групи, очевидно, бтьша доза втамту А призводить до посилення синтезу полi ненасичених жирних кислот (ПНЖК), як е основним субстратом процеив ПОЛ. Результати наших до^джень показали, що процеси ПОЛ значною мiрою залежать вiд кiлькостi втамту А у рацюн риб, що можна пояснити антиоксидантними властивостями цього втамту.
Ключов'1 слова: втамт А, ретитлацетат, самка, короп, переднерестовий перюд, пероксидне окиснення лiпiдiв. УДК 577.16:639.21:597.551.2
Попык И. Н., к. вет. н., м. н. с.1, Понкало Л. И., к. вет. н., м. н. с.1, Ковальчук Н. А., к. вет. н., м. н. с.1, Лескив К. Я., к. вет. н., ассистент2, Олексюк Н. П., к. б. н., н. с.1 1Институт биологии животных, г. Львов, Украина 2 Национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина ВЛИЯНИЕ ВИТАМИНА А В РАЦИОНЕ САМОК КАРПОВ НА ИНТЕНСИВНОСТЬ ПЕРОКСИДНЫХ ПРОЦЕССОВ В ИХ ОРГАНИЗМЕ В статье приведены данные о влиянии дополнительного введения витамина А в форме масляного раствора ретинилацетата в дозах 2500 ИЕ и 5000 ИЕ/кг корма в рацион самок карпов в преднерестовый период на процессы перекисного окисления
© Попик I. М., Понкало Л. I., Ковальчук Н. I., Лесьюв Х. Я., Олексик Н. П., 2015
193
липидов (ПОЛ). Установлено уменьшение количества гидропероксидов липидов и ТБК-активных продуктов в крови и скелетных мышцах карпов. Исключение составляет лишь их содержание в печени самок третьей группы, очевидно, большая доза витамина А приводит к усилению синтеза полиненасыщенных жирных кислот (ПНЖК), которые являются основным субстратом процессов ПОЛ. Результаты наших исследований показали, что процессы ПОЛ в значительной степени зависят от количества витамина А в рационе рыб, можно объяснить антиоксидантными свойствами этого витамина.
Ключевые слова: витамин А, ретинилацетат, самка, карп, преднерестовый период, перекисное окисление липидов.
UDC 577.16:639.21:597.551.2
Popyk I.1, Ponkalo L.1, Kovalchuk N.1, Leskiv K.2, Oleksiuk N.1
institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine 2Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S. Z. Grhytskyi, Lviv, Ukraine THE INFLUENCE OF VITAMIN A IN THE RATION OF FEMALES OF CARPS ON THE INTENSITY OF PEROXIDATION PROCESSES OF THEIR
ORGANISM
The article presents a data on the impact of additional vitamin A in the form of oil solution retynilatsetatu doses in 2500 and 5000 IU/kg of feed in the diet of female carp during before-spawning period on the processes of lipid peroxidation (LPO). Established reducing the number of lipid hydroperoxides and TBA-active products in the blood and skeletal muscles of carp. The only exception is their content in the liver of females third group is obviously higher dose of vitamin A leads to increased synthesis field of unsaturated fatty acids (PUFAs), which are the main substrate LPO. Our results showed that LPO processes largely depend on the amount of vitamin A in the diet of fish, which can be attributed antioxidant properties of this vitamin.
Key words: vitamin A, retynilasetatu female, carp, in front of befor-spawning period, lipid peroxidation.
У процес аеробного метаболiзму в будь-якому живому оргатзм^ у тому числГ в риб, утворюються активт форми кисню (АФК), що е промiжними продуктами часткового вщновлення кисню у дихальному ланцюгу [1]. Основним субстратом для пероксидного окиснення лшдав е полшенасичет жирт кислоти (ПНЖК), як водночас е необхщними для оптимального росту та розвитку риб. АФК пероксид ПНЖК, утворюючи при цьому пдропероксид лшдав. За вмютом у тканинах тварин дiенових кон'югапв, пдро пероксидiв лшдав i ТБК-активних продукта, а також за ступенем хемшюмшесценци, яка корелюе з вмютом у них малонового альдепду, ощнюють штенсивнють процешв пероксидного окиснення лшдав у живому оргатзм^
Для захисту оргатзму вщ шюдливо! ди продукпв ПОЛ юнують специфiчнi мехатзми, зокрема вггамш А, що входить до ензимно! ланки антиоксидантно! системи захисту.
Мета роботи. Дослщити та обгрунтувати вплив додаткового введення вггамшу А у дозi 2500 i 5000 1О/кг корму у складi ращону коротв на процеси пероксидного окиснення лшщв в !х оргашзму
Матерiали i методи. Дослщ проведено на III групах самок лускатого коропа шестирiчного вшу, яких вирощували в окремих ставах у Львiвськiй дослщнш станцп 1нституту рибного господарства НААН. Самки коротв I групи, яким згодовували комбшорм без вггамшу А, були контрольними. Самкам коротв II- III
194
груп згодовували комбшорм з вмютом вггамшу А у формi ретиншацетату в кшькосп 2500 i 5000 1О/кг корму вiдповiдно. У кшщ дослiду, який тривав 30 дтв, вiд 5-х самок коротв кожно! групи вiдбирали зразки кров^ печiнки i скелетних м'язiв для подальших бiохiмiчних дослiджень.
У дослщжуваних тканин визначали вмiст гiдропероксидiв лшдав [2] i ТБК-активних продукпв [2]. Одержанi цифровi данi опрацьовували статистично з використанням програми Ехе1.
Результати дослщжень. Нашi дослiдження показали, що процеси пероксидного окиснення лшдав у кровi самок значною мiрою залежать вiд рiвня вiтамiну А у !х рацiонi. Так, з таблищ 1 видно, що вмют продуктiв ПОЛ у кровi коротв II i Ш-о! груп, яким до ращону вносили додаткову кшькють вiтамiну А, вiдповiдно, 2500 i 5000 1О/кг ретинiлацетату, вiрогiдно менший, нiж у коропiв 1-о! групи, як споживали лише стандартний комбшорм. Зокрема, вмiст гiдропероксидiв лiпiдiв у кровi коропiв дослiдних груп, на 13,7 i 38,6 % (р<0,01) менший, нiж у коропiв контрольно! групи. Проте вiрогiднi рiзницi виявлет лише у кровi коропiв Ш-о! групи. Вмют ТБК-активних продукпв у кровi коропiв ще! групи на 15,0 % менший, тж у коротв 1-о! групи (р<0,01). У кровi коропiв П-о! групи, вмют ТБК-активних продукпв не в^^знявся вщ !х вмiсту у кровi самок коропiв, якi споживали стандартний комбшорм без добавки вiтамiну А. У кровi самок Ш-о! групи, як додатково споживали 5000 1О/кг вiтамiну А, вмiст продуктiв ПОЛ вiрогiдно менший, нiж у коротв П-о! групи, яю отримували 2500 1О/кг цього вiтамiну. Отриманi дат свщчать про те, що бшьша доза вiтамiну А знижуе штенсивнють пероксидних процесiв у кровi коротв.
Таблиця 1.
Вмкт продуктiв ПОЛ у кровi самок залежно вщ рiвня вiтамiну А в _рацюш (М±т, п=5)_
Група риб Дослщжуваний показник
Пдропероксиди лшщв, од. опт. густ./мл ТБК-активш продукти, нмоль МДА/мл
I 0,31±0,02 3,9±0,14
II 0,26±0,02 3,9±0,12
III 0,19±0,01*** °° 3,4±0,06** °°
Прим1тка. Тут 1 дал1 ** - р<0,01; *** - р<0,001 пор1вняно до риб I групи.
° - р<0,05; °° - р<0,01; °°° - р<0,001 - пор1вняння до риб II групи.
Так само як i у кров^ iнтенсивнiсть пероксидних процесiв у печшщ самок значно залежить вiд кшькосп вiтамiну А в !х ращот (табл. 2). Зокрема, вмiст гiдропероксидiв лiпiдiв у печiнцi самок II групи, яким у переднерестовий перюд до ращону додатково вводили 2500 Ю/кг корму ретиншацетату, на 37,9 % (р<0,01), а ТБК-активних продукпв - на 38,1 % менший (р<0,001), тж у коротв I групи, яю споживали стандартний комбшорм. Вщомо, що вiтамiн А завдяки наявносп у хiмiчнiй структурi системи спряжених подвшних зв'язкiв, проявляе антиоксидантт властивостi [3]. Вiн захищае полшенасичет жирнi кислоти (ПНЖК), що входять до складу фосфолшщв клiтинних мембран, вщ окиснення активними формами кисню. Цим пояснюеться зменшення вмiсту продукпв ПОЛ у печшщ самок при додатковому введент до ращону вггамшу А. Проте, вмют продукпв ПОЛ гiдропероксидiв лшщв i ТБК-активних продукпв у печшщ самок III групи був практично такий самий, як i у коротв I групи. Збшьшення вмюту продукпв ПОЛ у печшщ риб при додатковому введент до !х ращону ретиншацетату можна пояснити стимулюючим впливом вггамшу А на синтез полшенасичених жирних кислот, яю е основним субстратом ПОЛ [4, 5].
195
Таблиця 2
Вмкт продуктов ПОЛ у печшщ самок залежно вщ р1вня вггамшу А в _рац1он1 (M±m, n=5)_
Група риб Дослгджуваний показник
Пдропероксиди лшщв, од. опт. густ./г ТБК-активш продукти, нмоль МДА/г
I 1,3±0,06 58,0±1,3
II 0,8±0,06*** 35,9±1,6***
III 1,3±0,08°° 56,3±1,2°°°
З отриманих результата випливае, що додаткове введення до рацiону самок ретиншацетату у дозi 2500 1О/кг корму знижуе iнтенсивнiсть пероксидних процесГв у печiнцi риб, тодi як доза 5000 1О не впливае на них.
Як свщчать дат, наведеш у таблицi 3, штенсивнють процесiв пероксидного окиснення лiпiдiв у скелетних м'язах самок також значною мiрою залежить вiд вмiсту вггамшу А в !х рацiонi, подiбно до того як це було виявлено у кровi та печшщ риб. Так, вмют продуктiв ПОЛ у скелетних м'язах самок II i III груп, яким до ращону додатково вводили, вiдповiдно, 2500 i 5000 Ю ретинiлацетату, був вiрогiдно менший, нiж у коротв I групи, якi отримували лише стандартний комбшорм. Зокрема, вмiст пдроперекишв лiпiдiв у скелетних м'язах коротв II i III-о! груп був на 62,6 i 33,6 % менший, тж у коротв I групи (р<0,001; р<0,01). Подiбнi рiзницi виявленi у вмiстi ТБК-активних продукпв. 1х вмiст у скелетних м'язах коротв II i III груп, яким до стандартного комбшорму додатково вводили, вщповщно, 2500 i 5000 Ю ретинiлацетату, на 14,7 i 6,9 % менший, шж у риб, яким додатково не вносили вггамш А.
Таблиця 3
Вмкт продуктiв ПОЛ у скелетних м'язах самок залежно вщ р1вня вiтамiну А в рац1он1 (M±m, n=5)
Група риб Дослгджуваний показник
Пдропероксиди лшщв, од. опт. густ./г ТБК-активш продукти, нмоль МДА/г
I 1,1±0,06 12,7±0,19
II 0,39±0,06*** 10,8±0,31***
III 0,7±0,06** °° 11,8±0,15** °
При цьому, вмiст гiдропероксидiв лiпiдiв i ТБК-активних продуктiв у
скелетних м'язах коротв III групи, яким додатково вводили 5000 1О вггамшу А, вщповщно, на 77,8 (р<0,01) i 9,1 % (р<0,05) бшьший, шж у коротв II групи, яким до ращону додавали 2500 IO вггамшу А. Очевидно, бшьша доза вггамшу А призводить до посилення синтезу ПНЖК, яю е основним субстратом процесГв ПОЛ
[5].
Висновок. Таким чином, додаткове введення вггамшу А до ращону самок коротв у переднерестовий перюд знижуе штенсивнють процесГв перекисного оксидного лшгщв в оргашзмГ риб.
Лггература
1. Davies K. J. A. Oxidative stress the paradox of life. / K. J. A. Davies // Biochemical Socies Symposia. - 2000. - V. 61. - P. 1-31.
2. Довгдник: фгзюлого-бюхгмгчш методи дослгджень у бюлогп, тваринництм та ветеринарнш медицинг / [вгдп. ред. Влгзло В. В.] - Львгв: ВКП «ВМС», 2004. - 399 с.
3. Antioxidante potentials of vitamin A and carotenoids and their relevance to heart disease / V. P. Palace, N. Khaper, G. Gin // Free Rad. Biol. Med. - 1999. - V. 26. - P. 746761.
196
4. Попик I. М. Вплив pi3H^ доз вггамшу А на стан про- i антиоксидантно1 систем у KpoBi коропа / I. М. Попик // Бюлогп тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 184— 187.
5. Попик I. М. Ытенсивнють процеав ПОЛ в органiзмi коропа залежно ввд р1вня впашну А у рацiонi / I. М. Попик, О. I. Вiщур, Н. П. Олексюк // Ветеринарна бютехнолопя: Бюл. Iнституту ветеринарно! медицини. Державного науково-контрольного шституту бiотехнологiï i штамiв мiкроорганiзмiв. - Кшв, 2013. - № 22. -С.436-440.
Стаття надшшла до редакцИ' 14.09.2015
УДК 636. 09:614.48
Салата В. З., к. вет.н., доцент 01
Льб1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицини та б1отехнологт гмеш С. З. Гжицького, м. Льеге, Украта
БАКТЕРИЦИДН1 ВЛАСТИВОСТ1 МИЙНО-ДЕЗ1НФ1КУЮЧОГО ЗАСОБУ «САН-АКТИВ»
Наведено результати лабораторних досл1джень щодо еизначення бактерицидно? актиеност1 мийно-дезтфтуючого засобу «Сан-актие». Встаноелено, що мийно-дезтфтуючий зааб «Сан-актие» проявляв бактерицидну дт у 0,1 % концентрацИ' на грампозитиеш бактерИ' уже протягом 10 хе. контакту, а на грамнегатиеш бактерИ' E. coli i P. aeruginosa упродоеж 30 хе. дп. За 0,5 % концентрацИ' бактерицидна дiя на S. aureus, E. faecalis, E. coli i P. aeruginosa прояелялася через 10 хе. експозицИ'.
За 0,5 % концентрацИ' бактерицидна дiя «Сан-активу» на B. subtillis i B. cereus прояелялася через 30 хе. експозицИ', на гриби Penicillium spp. через 20 хе. За 1,0 % концентрацИ' «Сан-актие» забезпечуеае бактерицидний ефект на спороутеорюючу i грибкоеу мтрофлору упродоеж 10 хе. експозицИ'.
Ключовi слова: Сан-актие, мийно-дезiнфiкуючий зааб, сантарна обробка, бактерицидна дiя.
УДК 636. 09:614.48
Салата В. З., к. вет. н.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицького
БАКТЕРИЦИДНЫЕ СВОЙСТВА МОЙНО-ДЕЗИНФИЦИРУЮЩЕГО СРЕДСТВА «САН-АКТИВ»
Приведены результаты лабораторных исследований относительно определения бактерицидной активности мойно-дезинфицирующего средства «Сан-актие». Установлено, что мойно-дезинфицирующие средство «Сан-актие» проявляло бактерицидное действие е 0,1 % концентрации на грамположительные бактерии уже е течение 10 мин. контакту, а на грамотрицательные бактерии E. coli и P. aeruginosa на протяжении 30 мин. действия. При 0,5 % концентрации бактерицидное действие на S. aureus, E. faecalis, E. coli и P. aeruginosa проявлялась через 10 мин. экспозиции.
При 0,5 % концентрации бактерицидное действие «Сан-актиеа» на B. subtillis и B. cereus проявлялась через 30 мин. экспозиции, на грибы Penicillium spp. через 20 мин.
© 'Науковий консультант - д.вет.н., с.н.с. Кухтин М. Д. Салата В. З., 2015
197
