CC BY
49
3. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, тваринництв1 та ветеринариш медицин! [текст] : довщник / В. В. Вл1зло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ш.; за ред. В. В. Вл1зла. - Льв1в: СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
4. Rcichling I., Schnitzler P., Suschkeu, Sailer R/ Essential oils of aromatic plants with on tibacterial, antifungal, antiviral, and cytotoxic phoperties - an overview. Forsch Komplemcntmed. 2009 Apr; 19(2), P 79-90 http://www.pranamonde.co.za/ publication. Pdf.
5. Panda F., Rama Rao, Savaram and Raju, Mantera Watt Agr Net. Com. 06.07.2009
Стаття надшшла доредакци 22.05.2015
УДК 636.5.087.7
Кирил1в Я. I., д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ, *Ноджак М. М., викладач 2 категорп, Барило Б. С., к. с.-г. н. ©
Льегеський нацгональнийутеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziu iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
* Золоч1вський коледж Льв1вського национального аграрногоутверситету
ЕФЕКТИВН1СТБ ВИКОРИСТАННЯ BITAMIHIB ТА М1НЕРАЛ1В У ГОД1ВЛ1 КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В
На сучасному emani еиробництео продукцп птах1вництва характеризуешься еисоким технолог1чним pieneM розеитку заедяки цыеспрямовамй po6omi селекц1онер1в, технолог1в з еиробництеа комб1корм1в та обладнання.
Використовувант кроси волоЫютъ еисоким потенциал росту i розеитку, тому еиникае необх^дтстъ стимулюеати таку особлив1сть шляхом оптим^зацп в ращош б1олог1чно-активнихречовин або пошук ноеих ефектившших ix джерел.
В cmammi наведет дат про позитиений еплие тдвищених доз eimaMiHie A i Е в комб1кормах для курчат-бройлер1в. Зокрема, жива маса збыъшуетъся на 8,89 % пор1еняно з контрольною групою. Анатом1чна розробка myrni показала що у досл1дних групах суттеео тдвищуетъся маса грудних м'яз1в eid 11,09 до 37,30 %. Поряд iз зростанням маси грудних м 'яз1в у курчат-бройлер1в досл1дних груп зменшуетъся юлъюстъ внутр1шнього жиру, що св1дчить про покращення якост1 м'яса. Також cymmeeo вищий вм\ст глжогену в грудних м'язах.
Ключовг слова: курчата-бройлери, втамти A i Е, гл1коген, жива маса, icmieni частини, м'язи.
УДК 636.5.087.7
Кирилив Я. И, д.с.-х-н, проффесор, *Ноджак М. Н., преподаватель 2 категории, Барило Б. С., к.с.-х.н.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
* Золочевский колледж Львовского национального аграрногоуниверситета
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ВИТАМИНОВ И МИНЕРАЛОВ В КОРМЛЕНИИ ЦЫПЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ
На современном этапе производство продукции птицеводства отличается высоким технологическим уровнем развития благодаря целенаправленной работе селекционеров, технологов по производству комбикормов и оборудования.
© Киртв Я.1., Ноджак М.М., Барило Б.С., 2015
85
Используемые кроссы обладают высоким потенциалом роста и развития, поэтому возникает необходимость стимулировать такую особенность путем оптимизации в рационе биологически-активных веществ или поиск новых эффективных их источников.
В статье приведены данные о положительном влиянии повышенных доз витаминов Аи Ев комбикормах для цыплят-бройлеров. В частности, живая масса увеличивается на 8,89 % по сравнению с контрольной группой. Анатомическая разработка тушки показала что в опытных группах существенно повышается масса грудных мышц от 11,09 до 37,30 %. Наряду с ростом массы грудныхмышцу цыплят-бройлеров опытных групп уменьшается количество внутреннего жира, что свидетельствует об улучшении качества мяса. Также существенно выше содержание гликогена в грудных мышцах.
Ключевые слова: цыплята-бройлеры, витамины А и Е, гликоген, живая масса, съедобные части, мышцы.
UDC 636.5.087.7
Kyryliv Y.. *Nodzhak M.. Barylo B.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhvtskvj * College of Zolochiv Lviv National Agrarian University
EFFICIENCY VITAMINS AND MINERALS IN FEEDING BROILER
CHICKENS
At the present stage of poultry production is characterized by a high technological level of development thanks to purposeful work of breeders, animal feed production technologies and equipment. Use of crosses with high potential of growth and development, so we must encourage such feature by optimizing the diet of biologically active substances or to search for new effective their sources. The article presents data on the positive effects of high doses of vitamins A and E in feed for broiler chickens. In particular, the live weight increased by 8,89 % compared with the control group. Anatomical development carcasses showed that in experimental groups significantly increased breast muscle mass from 11,09 to 37,30 %. Along with the growth of the mass of pectoral muscles in broiler chickens research groups reduced the number of internal fat, indicating that the improvement of the quality of meat. Also significantly higher glycogen content in the pectoral muscles.
Key words: broiler chickens, vitamins A and E, glycogen, live weight, the edible parts, muscle.
Вступ. Сучасний розвиток птах1вничо! галуз1 характеризуеться високим р1внем технологш. яю передбачають застосування KpociB птищ з високим генетичним потенщалом. найновших досягнень в технологи подготовки корм1в та год1вл1. удосконалених умов утримання та профшактики р1зних захворювань i використання обладнання здатного забезпечити мшмальш затрата ручно! пращ та максимальне дотримання Bcix технолопчних параметр1в [1].
Особливо стр1мко за останш десятир1ччя прогресували технологи з виробництва м'яса курчат-бройлер1в. Це пов'язано i3 здатнютю птищ до високо! конверсп корму при вщмшнш пристосованосп до промислових умов утримання. а також завдяки високим д1етичним якостям продукпв птах1вництва великому BMicri бшка при низькш калоршносп та piBHi холестерину [2]. В свт все бшьше змщнюсться думка про те. що птах1вництво волод1е найкращими можливостями забезпечення потреб населения. що штенсивно збшьшуеться. в ращональному харчуванш з найменшими затратами енергетичних i бшкових pecypciB. Основна увага прид1ляеться виробництву пташиного м'яса. яке за даними ФАО. за останш 30 роюв зб1льшилося майже у 4 рази. При цьому доля м'яса птиц1 в загальному об'ем1 виробництва м'яса зросла з 14 до 26 %. В Ившчнш Америц1 доля пташиного
86
м'яса в загальному м'ясному баланс! досягае 36,6 %, а в Ази досягнула р1вня тшьки 11,8 %.
Швидкому розвитку птах1вництва сприяе широке розповсюдження високопродуктивних крос1в 1 прогресивних технологш, а л1мпуючим фактором залишаеться дефщит високоенергетичних бшкових корм1в. На даному еташ корми визначають ефектившсть виробництва. За даними Редд1 (США) на !х долю припадае 60 % 1 бшьше вс1х затрат, а прогрес з покращення показниюв конверси корму складае 1 % в рш.
Поряд з тдвищенням генетичного потенщалу нових крос1в не завжди звертаеться увага на шдвищення якосп отриманого м'яса, оскшьки основним руш1ем прогресу е економ1чна вигода, яка характеризуеться мшмальними затратами корму та високш штенсивносп росту. Так, зокрема, найпоширешш1 сучасш кроси курчат-бройлер1в Кооб-500 та Яо88-308 досягають живо! маси у 42-денному в1щ 2,2-2,5 кг, тод1 коли ще 30 роюв тому кроси пбридно! птищ досягали тако! маси у 56-60 дшв [3, 4].
Бюлопчна повнощншсть м'яса птищ обумовлена складом його бшка, в ньому е вс1 незамшш амшокислоти в оптимальному сшввщношенш для засвоення оргашзмом людини. Харчова щншсть м'яса птищ залежить також вщ кшькосп жиру 1 сшввщношення жирних кислот. У м'яа птищ багато кал да, натрда, фосфору, зал1за, хлору. € у м'яс1 птищ вп-амши А, Е, РР, групи В. Залежно вщ виду, породи, кросу, в1ку, стат1, умов утримання 1 год1вл1 х1м1чний склад та пожившсть м'яса р1зна [5]
Специф1чний запах 1 смак м'яса птищ обумовлеш вщносно високим вмютом у ньому екстрактивних речовин (1,5-2,5 % у сирому м'яс1 при дозр1ванш якого !х кшькють збшьшуеться). Ц1 сполуки в процес1 варшня м'яса переходять у бульйон, що при його вживанш позитивно впливають на секрецда фермешгв травних залоз оргашв людини.
На яюсть м'яса впливають амшокислотний склад, впамшно-мшеральних прем1кс1в, лшщний та жирно кислотний склад корм1в та добавка до них рослинних 1 тваринних жир1в.
Повнощншсть бшюв м'яса визначають за вмютом, триптофану, який служить показником р1вня загально! кшькосп незамшних амшокислот у м'яс1, а оксипролш як найменш щнний складник. Тому сшввщношення триптофан оксипролш використовуеться як показник щнносп протешу м'яса [6]. Також на пропозищю Всесв1тньо1 оргашзацп ФАО повнощншсть бшюв м'яса птищ визначають за вмютом треоншу 1 триптофану, яю вважаються найбшьш дефщитними амшокислотами в ращош людини. Тому !х вмют приймають за одиницю 1 за ними розраховують вс1 шш1 амшокислоти. Поряд ¿з поживними та смаковими якостями важливим елементом е здатнють м'яса до збер1гання. Зокрема, встановлено, що стшюсть м'ясопродукпв до окисления напряму залежить вщ концентрацп в них токоферол1в 1 в першу чергу вщ в1тамшу Е (а-токоферолу) [7]. Найбшьше шддаються окислювальним процесам внутр1м'язев1 жири, яю мютяться в м'яс1 птищ 1 риби , в меншш м1р1 в свиней, а пот1м в баранин! 1 яловичиш. При окисленш жир1в м'ясо набувае пропрклого запаху 1 присмаку. Причому це вщбуваеться в замороженому м'яа1 при його тепловш обробщ.
Встановлено, що в м'яс1 птищ повинно мютитися не менше 7 мкг/г Р-токоферолу. В заруб1жнш практищ, щоб зберегти смаков1 якосп 1 кол1р м'яса, впамш Е починають давати в пщвищених дозах за кшька тижшв до забою птищ. Це особливо актуально тод1, коли в рацюнах все часпше використовують рослинш оли багап на легкоокислююч1 полшенасичеш жирш кислоти. Ще бшьше впамш Е необх1дний птиц1 яка штенсивно росте 1 орган1зм яко! чутливий до утворення в тканинах в цей час перекис1в.
87
Hoßi високопродуктивш кроси, вщр1зняються тдвищеним обмшом речовин i це вимагае уточнения норм поживносп i збагачення комб1корм1в бюлопчно активними речовинами.
Метою наших дослщжень було вивчити вплив впамшв, А i Е та м1кроелемент1в Zn, Se на продуктившсть та яюсть м'яса курчат-бройлер1в.
Матер1али i методи. Досл1дження проводились в умовах ТзОВ «Улар» Глинянське вщдшення протягом грудня 2011 та с1чня 2012 року. Для дослщжень було сформовано 4 групи курчат бройлер1в кросу «Кобб-500» пщбраних за принципом аналопв по 100 гол1в у кожнш rpyni.
Перша трупа контрольна отримувала стандартний комбшорм збалансований за основними поживними та бюлопчно активними речовинами. 1нш1 три групи дослщш: II - шдвищену дозу в1тамшу А, III - шдвищену дозу в1тамшу Е, IV -шдвищену дозу в1тамш1в А i Ета м1кроелемент1в Zn i Se.
Параметри м1крокл1мату вщповщали вимогам технологи, доступ до води i корму був вшьний.
Протягом дослщу проводили зважування на 11, 17, 24, 31, 38 та 46 день. Забш курчат-бройлер1в проведено у 46 дшв. Щд час забою визначали забшний вихщ, масу печшки, серця, шлунку залозистого та м'язевого, кишечника, шдшлунково! залози, вола та слших вщростюв шляхом зважування.
Для 61ох1м1чних дослщжень брали тканини грудних та стегнових м'яз1в i визначали в них вмют глшогену та впамшв А i Е.
Результати дослщження. В результат! проведених дослщжень встановлено що жива маса в кшщ дослщу була найвища в IV яка отримувала шдвищену дозу впамшв А i Ета Zn i Se (рис. 1). Бона переважала показник у контрольнш rpyni на 228 грам або 8,89 %.
□ 1 контрольна □ 2 дослщна □ 3 дослщна □ 4 дослщна
3000 -2500 -2000 -и 1500 -1000 -500 0 -
11 17 24 . 31 38 46
BiK, днш
—
:г: II —
Рис. 1. Динамжа живоТ маси курчат-бройлер1в
Якщо анал1зувати рют курчат-бройлер1в та в 17 денному вщ1 жива маса вища у третш груш пор1вняно з ус1ма шшими. В 24 денному вщ1 спостер1гаеться незначне вщставання у росл II та IV групи. Проте у 31 денному вщ1 живала маса в IV груш дещо переважала показник у контрольнш груш. В 38 денному вщ1 цей показник був найвищим у IV груш \ така тенденщя спостершаеться до кшця вирощування.
Жива маса в II груш була нижчою пор1вняно з ус1ма трупами до 38 денного вшу. В 46 денному вщ1 вона переважала показник контрольно! групи лише на 13 г. або 0,5 %. В третш груш жива маса була вищою в ус1 вшов1 перюди окр1м 38 денного вшу де спостер1гаеться несуттеве зниження.
88
В результат! анатом1чно! розробки тушок встановлено що в ycix дослщних трупах суттево знижуеться вщкладання внутршнього жиру вщповщно на 47,17 %, 40,57 %, 44,34 % (рис. 2).
Як видно з рисунка 2 маса kíctok е найвищою у контрольнш rpyni незважаючи на вищу живу масу в IV rpyni. У дослщних трупах зростае маса стегнових м'яз1в вщповщно на 6,58 %, 6,97 % та 3,25 %.
Маса грудних м'яз1в е також вищою у bcíx дослщних трупах. Найвищий показник спостер1гаеться в IV rpyni який становив 594,5 г. що на 161,5 г. або 37,30 % бшьше шж у контрольнш rpyni. В II i III rpyni вона збшьшувалася на 21,49 % i 11,09 % вщповщно.
Маса шюри суттево знижуеться в II rpyni на 22,13 %. Також спостер1гаеться зниження цього показника i в III rpyni на 12 % та в IV на 6,16 %.
Що до маси крил до суттево! р1знищ не спостер1гаеться за виключенням зниження в III rpyni на 5 %.
□ 1 контрольна □ 2 досщдна □ 3 дослздна □ 4 досщцна
700 600
500 f-400 300 200 100 0
ш
Kíctkh CTerHOBi м'язи Грудн1 м'язи Шк1ра
Крила Внутрший
жир
Рис. 2. Анатом1чна розробка тушок курчат-бройлер1в
Як видно з рисунка 3 bmíct гл1когену в стегнових м'язах знижуеться у дослщних трупах вщповщно на 37,3 %, 12,94 % та 31,42 %. Проте цей показник пщвищуеться в грудних м'язах.
1 контрольна 2 дослщна 3 дослщна 4 дослщна
Рис. 3 Bmíct гл1когеи1 в стегнових i грудних м'язах
Найвищий bmíct глшогену в грудних м'язах був у IV rpyni та становив 27,26 мг/г що на 55,15 % бшьше шж у контрольнш rpyni. В II rpyni bmíct глшогену
89
зростае на 6,55 %. Та в III rpyni цей показник був наближений до контрольно! групи.
Р!вень в1тамшу А суттево знижуеться в стегнових м'язах ycix дослщних труп вщповщно на 75,57 %, 66,53 % та 81,03 %.
В грудних м'язах спостершаеться така ж законом1ршсть. Р1вень в1тамшу А знижуеться у II rpyni всього лиш на 5,88 %, III rpyni на 47,05 % та в IV rpyni на 44,54 %. Р1вень в1тамшу Е в стегнових i грудних м'язах знижуеться в дослщних трупах. В стегнових м'язах вш нижний вщповщно на 31,42 %, 29,09 % та 43,21 %.
У грудних м'язах II групи вмют вггамшу А знижуеться на 3,11 %, III групи на 6,45 % та IV групи 32,43.
Отже в результат! проведених дослщжень встановлено що шдвищений вмют впамшв A i Е в комбшорм1 для курчат-бройлер1в позитивно впливае на ix picT, зокрема жива маса в кшщ дослщу шдвищуеться на 228 грам або 8,89 %. Також це сприяе суттевому шдвищенню р1вня глшогену в грудних м'язах на 55,15 % бшьше шж у контрольнш rpyni.
Л1тература
1. Птицеводство стран мира в конце XX века / В. И. Фисинин, С. А. Данкверт, А. М. Холманов, О. Ю. Осадчая - М., 2005. - 344 с/
2. Агеев В. Н. Питательные и биологически активные вещества, их роль в организме птицы / [В.Н. Агеев и др.]. - М. : Россельхозиздат, 1982. - С. 13-53/
3. Данкверт С. А. Производство мяса птицы и мировой рынок мяса в начале XXI / С. А. Данкверт, И. М. Дунин - М. Агробизнес - 2002 - 420 с.
4. Sandstrom B. Role of trace elements for health promotion and disease prevention / Brittmarie Sandstrom, Paul Walter // Proceedings of the 1996 Annual Meeting of the European Academy of Nutritional Sciences [August 22-24, 1996] -Copenhagen, Karger Publishers, 1998. - 169 p.
5. Месхи А.И. Биохимия мяса, мясопродуктов и птицепродуктов. -М.: Изд. Легкая и пищ. Промышленность, 1984. - 280 с.
6. Сычев А.И. Основные компоненты соединительной ткани мяса цыплят-бройлеров при разных уровнях метионина и лизина в рационах // Автореф. дисс. канд. биол. наук. - Боровск. - 1976. - 20 с.
7. Husveth F. Effects of saturated and unsaturated fats with vitamin E supplementation on the antioxidant status of broiler chicken tissues / F. Husveth, H. A. Manilla, T. Goal, P. Vajdovich et al. // Acta. Vet. Hung. - 2000-48(1). - P. 69-79.
Стаття надшшла доредакци 22.05.2015
УДК 636.5.087.7
*Кирил1в Б.Я., к.с.-г.н., ст. науковий сшвроб1тник, Барило Б.С., к.с.-г.н.°
E-mail: bogdanbarulo@ukr.ne
*1нститут б1ологИ' теарин НААНУ, м. Льв1в, Украгна Лъегесъкий нацгоналънийутеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1ы iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ВПЛИВ ПРИРОДНОГО СОРБЕНТУ ЗБАГАЧЕНОГО Л1П1ДАМИ НА
ЯК1СТБ ПРОДУКЦ11 КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В I КУРЕЙ-НЕСУЧОК
Встановлено, що 6 % перлту якыы еыкорыстоеуеаеся в ол1йтй промысловост1 для фыътрацИ може зам1ныты в ращот добавку соняшныкоеог олИ i спрыяе тдвыщенню фосфолМд!в у грудных та стегноеых м'язах i печ1нц1. В печ1нц1 тдвыщуетъся pieeub втамту А та каротыногд1в eidnoeidno на 22,52% та 30,77 %. Выкорыстання 3 % перлту якыы еыкорыстоеуеаеся в ол1йтй промыслоеост1 для фыътрацИ в районах курей-несучок спрыяе тдвыщенню фосфолШд1в,
© Кирнтв Б.Я., Барило Б.С., 2015
90
