CC BY
75
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7107
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.52 1.58.087.7:637.54^652.07
Юльтсний i якчсний амiнокислотний склад м'яса курчат-бройлерiв за збагачення рацiону наномiкроелементною кормовою добавкою
«Мжростимулш»
В роботi проаналiзовано юльюсний i яюсний амтокислотний склад м 'яса курчат—бройлерiв за збагачення ращону нано-мжроелементною кормовою добавкою «Мжростимулт». Встановлено, що у м 'язах птиц контрольног та до^дних груп е таю незамтт амтокислоти: треонт, валт, iзолейцин, лейцин, фетлалатн, лiзин, метiонiн, цистт та триптофан. До^-дження яюсного складу замтних амтокислот показали наявтсть аспарагтовог кислоти, серину, глщину, тирозин, аланту, глутамтовог кислоти, пролту, гктидину, аргтту та оксипролту.
Встановлено, що застосування «Мжростимулту» тдвищуе вмiст амтокислот у м 'яЫ курчат-бройлерiв. У м 'язах курчат—бройлерiв 1—1 до^дног групи, яким додавали «Мжростимулт» в дозi 1 мл/дм3 води, кыьтсть незамтних та замтних амтокислот мае тенденцт до збыьшення в грудних, i стегнових м 'язах, порiвняно з контролем. Очевидно, це можна пояс-нити покращенням засвоення корму та стимулюванням синтезу амтокислот тд впливом складниюв щег кормовог добавки. У курчат 2—1 до^дног групи, яким задавали «Мжростимулт» у дозi 10 мл/дм3 води, рееструеться тенденщя до збыьшення незамтних амтокислот у грудних м 'язах, проте у стегнових -простежуеться тенденщя до гх зменшення. У курчат 3—1 до^дно! групи, яким задавали «Мжростимулт» у дозi 20 мл/дм3 води, рееструеться тенденщя до зменшення кiлькостi незамтних амтокислот у грудних i стегнових м 'язах. Кыьюсть замтних амтокислот у грудних м 'язах курчат 2—1 до^д-ноI групи теж дещо збшьшуеться, а у 3 — незначно зменшуеться, проте у стегнових м 'язах — дещо зменшуеться i в 2-й i в 3-й до^дних групах, порiвняно з контролем.
Доведено, що застосування наномжроелементног кормовог добавки «Мжростимулт» в дозi 1 мл/дм3 води покращуе яюсть i тдвищуе бiологiчну цттсть м 'яса.
Ключовi слова: курчата—бройлери, наномжроелементна кормова добавка «Мжростимулт», амтокислотний склад, яюсть м 'яса, грудт м 'язи, стегновi м 'язи.
Количественный и качественный аминокислотный состав мяса цыплят-бройлеров за обогащения рациона наномикроелементной кормовой
добавкой «Микростимулин»
Харьковская государственная зооветеринарная академия, ул. Академическая, 1, пгт Малая Даниловка, Дергачёвский р—н, Харьковская обл., 62341, Украина
В работе проанализирован количественный и качественный аминокислотный состав мяса цыплят—бройлеров при обогащении рациона наномикроэлементной кормовой добавкой «Микростимулин». Установлено, что в мышцах птицы контрольной и опытных групп регистрируються такие незаменимые аминокислоты: треонин, валин, изолейцин, лейцин, фени-лаланин, лизин, метионин, цистин и триптофан. Исследование качественного состава заменимых аминокислот показало
Citation:
Kirichenko, V.N. (2016). Qualitative and quantitative amino acid composition of broiler meat for enrichment their rations with nanotraceelement feed additive «Mikrostymulin». Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 30-36.
В.М. Кириченко kyrychenko111090@mail.ru
Харювсъка державна зооветеринарна академiя, вул. Ювыейна, 1, смт Мала Данилiвка, Дергачiвсъкий р-н, Харювсъка обл., 62341, Украша,
В.Н. Кириченко kyrychenko111090@mail.ru
наличие аспарагиновой кислоты, серина, глицина, тирозин, станина, глутаминовой кислоты, пролина, гистидина, аргинина и оксипролина.
Установлено, что применение «Микростимулина» повышает содержание аминокислот в мясе цыплят-бройлеров. В мышцах цыплят-бройлеров 1-й опытной группы, которым добавляли «Микростимулин» в дозе 1 мл/дм3 воды, количество незаменимых и заменимых аминокислот имеет тенденцию к увеличению в грудных и в бедренных мышцах, по сравнению с контролем. Очевидно, это можно объяснить улучшением усвоения корма и стимулированием синтеза аминокислот под воздействием составляющих этой кормовой добавки. У цыплят 2-й опытной группы, которым задавали «Микростимулин» в дозе 10 мл/дм.з воды, регистрируется тенденция к увеличению незаменимых аминокислот в грудных мышцах, однако в бедренных - регистрируется тенденция к их уменьшению. У цыплят 3-й опытной группы, которым задавали «Микростимулин» в дозе 20 мл/дм3 воды, регистрируется тенденция к уменьшению незаменимых аминокислот в грудных и бедренных мышцах. Количество заменимых аминокислот в грудных мышцах птицы 2-й опытной группы также несколько увеличивается, а в 3-й - незначительно уменьшается; в бедренных мышцах - несколько уменьшается - во 2-й и в 3-й опытных группах, по сравнению с контролем.
Доказано, что применение наномикроелементнои кормовой добавки «Микростимулин» в дозе 1 мл/дм3 воды улучшает качество и повышает биологическую ценность мяса.
Ключевые слова: цыплята-бройлеры, наномикроелементная кормовая добавка «Микростимулин», аминокислотный состав, качество мяса, грудные мышцы, бедренные мышцы.
Qualitative and quantitative amino acid composition of broiler meat for enrichment their rations with nanotraceelement feed additive «Mikrostymulin»
V.N. Kirichenko kyrychenko111090@mail.ru
Kharkiv State Zooveterinary Academy, Akademichna Str., 1, Mala Danylivka, Kharkiv region, Dergachi district, 62341, Ukraine,
The work analyzes qualitative and quantitative amino acid composition of broiler meat for diet enrichment nanotracelement feed additive «Mikrostymulin». It was founded that poultry muscle in control and experimental groups contain such essential amino acids, as threonine, valine, isoleucine, leucine, phenylalanine, lysine, methionine, and tryptophan tsystin. Research the quality of the essential amino-acids showed the presence of aspartic acid, serine, glycine, tyrosine, alanine, glutamic acid, proline, histidine, arginine and oxyproline.
It was established that the use of «Mikrostymulin» increases the content of amino acids in meat of broiler chickens. In muscles of broiler chickens in the 1st research group, have beenadded «Mikrostymulin» in a dose of 1 ml/dm3 of water, the amount of essential amino acids and replacement tends to increase at chest and hip muscles, compared with the contro group.. Obviously, this can be explained by improved assimilation offood and stimulating the synthesis of amino acids under the influence of the components of the feed additive. In chickens of the 2nd research group,they received «Mikrostymulin» at a dose of 10 ml/dm3 water, it was registered a tendency to increase essential amino acids in the pectoral muscles, but in the femoral - it was tendency to decrease. In chickens of the 3 rd research group, they received «Mikrostymulin» at a dose of 20 ml/dm3 water, it was registered a tendency to reduce the amount of essential amino acids in the chest and thigh muscles. Number of essential amino-acids in chicken pectoral muscle in the 2 nd experimental group also increased slightly, and in the 3 rd - reduced slightly, but in the femoral muscles they decreased slightly in the 2 nd and 3 rd experimental groups compared to control group.
It is proved that the use of nanotracelement feed additive «Mikrostymulin» in a dose of 1 ml / dm3 of water improves the quality and increases the biological value of meat.
Key words: broiler chickens, feed additive nanotracelement «Mikrostymulin» amino acid composition, quality of meat, pectoral muscles, hip muscles.
Вступ
У птах1вництв1 активно застосовують р1зноманггш кормов1 добавки для тдвищення продуктивное^ птищ, покращення якосп 1х продукцп, стимулювання 1мунггету тощо (Kal'nyckyj, 1985; Klicenko et al., 2001; Cowison et al., 2002; Lemesheva, 2006; Zabolotnij et al., 2007; Reutova, 2010; Berezovs'kyj and Fotyna, 2010, 2011). Зокрема, у птах1вництв1, все частше збагачу-ють рацюн наночастиноками метал1в (Borysevych et al., 2009; Berezovs'kyj and Fotyna, 2012; Kocjumbas et al., 2014). Одшею i3 таких кормових добавок e нано-мшроелементна кормова добавка «Мжростимулш», яку дослщжували, як препарат для тдвищення iмунi-тету курчат-бройлерiв за рiзних хвороб (Fotina and Kovalenko, 2012; Berezovs'kyj and Fotyna, 2013; Be-rezjvskiy et al., 2014). Проте в сучаснш науковш лгге-
parypi вщсутш вщомосп щодо оцшки впливу ще! кормово! добавки на показники якост м'яса курчат-6poräepiB, зокрема на його шльшсний i яшсний амь нокислотний склад.
Мета дослщження - встановити вплив наномжро-елементно! кормово! добавки (НМКД) «Мшростиму-лш» на кшьшсний та яшсний амшокислотний склад м'яса кypчaт-бpойлеpiв.
Для досягнення мети роботи були поставлен наступи завдання:
- встановити шльшсть незамшних амшокислот в грудних та стегнових м'язах кypчaт-бpойлеpiв;
- встановити шльшсть замшних амшокислот в грудних та стегнових м'язах кypчaт-бpойлеpiв;
- визначити сшввщношення триптофану до ок-сипрол^ в грудних та стегнових м'язах курчат-бpойлеpiв.
MaTepia^ i MeTogu goc^ig^eHHH
,3g:a gocgig®eHHa BHKopHCTaHi KypHara—6poHgepH Kpocy Ko66 500 3a6iHHoro BiKy (42-a go6a). npoTaroM ®Hrra Kypnar rogyBagu cyxHMH noBHopaqioHHHMH KoM6iKopMaMH $ipMH TOB «®iggaH$» (ochobhhh pa^-oh) y BignoBigHocTi go HopM BH^Tn. KypnaraM— 6poHgepaM 3 1-i go I8—1 go6u 3agaBagu cTapTOBHH, 3 19—i" go 37—1 go6u - BigrogiBegbHHH i 3 38—1 go 42— go6u — ^iHimHHH KoM6iKopM.
B rogiBgi KypnaT BHKopucTOByBagH HMK^, «MiKpocTHMygiH», y cKgag aKol" BxogaTb HaHoMiKpoegeMemn: KynpyM, Ko6agbT, MaHraH, ^hk, ApreHTyM, repMaHiH, oTpHMaHi MeTogoM KangyHemca—KociHoBa (Ty y 15.7— 35291116—009:2011). ,3ga gocgig®eHHa 6ygo c^opMo-BaHo 3 gocgigHHx i ogHy KompogbHy rpynu. KypnaTa Bcix gocgigHHx rpyn orpuMyBagu ochobhhh paцioн (OP), a TaKo® im BHnoMBagu «MiKpocTHMygiH» b go3i: nepmiH gocgigHin rpyni — 1 Mg/gM3, gpyriH — 10 Mg/gM3, rpeTiH rpyni — 20 Mg/gM3 Bogu, 5 gi6 nocnigb 3 irnepBa-goM 5 gi6. ^ocgig TpuBaB 3 5—1" go 42—1" go6u ®Hrra KypnaT. KypnaTa KoHTpogbHol" rpynu orpuMyBagu gume ochobhhh paqioH.
BMicT He3aMiHHHx i 3aMiHHHx aMiHoKHcgoT y rpyg-hhx i crerHoBHx M'a3ax KypnaT BH3Hanagu Ha ioHoo6-MiHHoMy xpoMarorpa^i aHagi3aTopi aMiHoKHcgoT (AAA 339—M) 3a ACTy ISO 13903:2009. AHagi3 KigbKicHoro aMiHoKucgoTHoro cKgagy M'aca KypHar—6poHgepiB npo-Bogugu, nopiBHraranu KigbKicTb 3aMiHHHx i He3aMiHHHx aMiHoKucgoT y rpygHHx i crerHoBHx M'a3ax, a TaKo® BH3Hanagu cniBBigHomeHHa Tpunro^aHy go oKcunpogi-
Hy.
Pe3y^bTaTH Ta ix oßroBopeHHH
npoBegeHHMH gocgig®eHHaMH BcraHoBgeHo, ^o y cTerHoBHx Ta rpygHHx M'a3ax KypnaT—6poHgepiB koht-pogbHoi" i gocgigHHx rpyn e aK 3aMiHHi, TaK i He3aMiHHi aMiHoKucgoTu.
I3 He3aMiHHHx aMiHoKHcgoT y M'a3ax KypnaT— 6poHgepiB BuaBgeHi TaKi, aK TpeoHiH, BagiH, iзogeнцнн, geнцнн, ^eHigagaHiH, gi3HH, MeTioHiH, цнcтiн Ta rpun-To$aH (Ta6g. 1). 3aragbHa KigbKicTb He3aMiHHHx aMiHo-KucgoT y KypnaT—poHgepiB 1—i gocgigHol rpynu y rpyg-hhx M'a3ax Ha 3,27% 6igbme Big KompogbHo! rpynu. Цe nigBH^eHHa Big6yBaeTbca 3a paxyHoK 36igbmeHHa BMic-Ty oKpeMux aMiHoKucgoT, TaKux aK TpeoHiHy (p < 0,001), $eHigagaHiHy (p < 0,001) Ta Tpunro^aHy (p < 0,05). y птнцi He! ® rpynu y M'a3ax cTerHa yMicT He3aMiHHHx aMiHoKHcgoT nepeBa®ae KoHTpogb Ha 0,63%, 3a paxyHoK gocTOBipHoro 36igbmeHHa rpunro^aHy (p < 0,01). y rpygHux M'a3ax KypnaT 2—" gocgigHo" rpynu KigbKicTb He3aMiHHux aMiHoKHcgoT nepeBa®ae KoHTpogb Ha 2,85%. TaKe 36igbmeHHa Big6yBaeTbca 3a paxyHoK TpeoHiHy (p < 0,01), ^emgagamHy (p < 0,001) Ta rpHnro^aHy (p < 0,01), aK i b rpygHux M'a3ax птнцi 1—1 gocgigHo" rpynu. Ha BigMiHy Big 36igbmeHHa BMicTy He3aMiHHHx aMiHoKHcgoT y rpygHHx M'a3ax (y Kypnar 2—i rpynu), y cTerHoBHx M'a3ax "x BuaBugoca MeHme Ha 2,54%, npoTH
Kompogro, 3a paxyHoK geнцннy (p < 0,05). y rpygHHx M'a3ax hthH 3—" gocgigHol rpynu KigbKicTb He3aMiHHHx aMiHoKHcgoT ge^o MeHma Ha 0,74% 3a KoHTpogb, 3a paxyHoK TpeoHiHy (p < 0,05), a y cTerHoBHx — MeHme Ha 4,56% (3aBgaKH BagiHy (p < 0,05), iзogeнцннy (p < 0,05), geнцннy (p < 0,01), ricTHgHHy (p < 0,01) Ta gi3HHy (p < 0,05).
36igbmeHHa He3aMiHHHx aMiHoKHcgoT y rpygHHx M'a3ax птнцi 1—1, 2—" Ta 3—" gocgigHHx rpyn, oneBHgHo, noB'a3aHo i3 Kpa^HM 3acBoeHHaM KopMiB nig BnguBoM cKgagHHKiB HMKfl «MiKpocTHMygiH», 3oKpeMa Цннк, aKHH BxogHTb go cKgagy kopmobo" go6aBKH e ogHHM i3 HaHBa®gHBimux MiKpoegeMeHTiB, aKHH BxogHTb go cKgagy 6araTbox ^epMeHTHHx cucreM, ^o perygMMTb ocHoBHi npo^cu o6MiHy penoBHH, 3oKpeMa 6epe ynacrb y cuHTe3i 6igKiB Ta b o6MiHi ByrgeBogiB. BiH 3a6e3nenye ^yHKqioHyBaHHa 6igbm Hi® 200 MeTago^epMemiB (Ha-npuKgag, Kap6oaHrigpa3H, Kap6oKcunenTHga3H A, agKo-rogbgerigporeHa3H, gy®Ho! $oc^aTa3H, PHK— nogiMepa3H to^o), a TaKo® gga 36epe®eHHa npaBHgbHo" cTpyKTypu HyKge^HoBux KucgoT, 6igKiB Ta KgiTHHHHx MeM6paH; cnpuae pocry Ta po3BHTKy KgiTHH, npaBHgb-HoMy ^yHKqioHyBaHHM iMyHHo" cucTeMH.
ApreHTyM y noegHaHHi 3 KynpyMoM xapaKTepu3y-MTbca 6aктepнцнgннмн BgacTHBocTaMH, 3oKpeMa y mgyHKoBo—KumKoBoMy KaHagi птнцi, nogaßgaMHH po3-bhtok naToreHHo! MiKpo^gopu Ta noKpa^yMHH 3acBo-eHHa KopMy.
MarHiH 6epe ynacrb b po6oTi 6gu3bKo 300 ^epMeH-TiB, aKTHBi3ye BiTaMiH 6ioTHH, aKHH Heo6xigHHH gga eHepreTHKH opraHH3My i pocry KgiTHH.
Ko6agbT cкoнцeнтpoвaннн y cKegeTHHx M'a3ax. BiH 3agiaHHH y 6igKoBoMy, ®upoBoMy H ByrgeBogHoMy o6-MiHi penoBHH, e aKTHBaTopoM 6ararbox TpaBHHx $epMe-HTiB, a TaKo® o6oB'a3KoBHM KoMnoHeHToM BHTaMiHy B12.
y cTerHoBHx M'a3ax KypnaT—SpoHgepiB 1—1 gocgigHol rpynu 3aragbHa KigbKicTb He3aMiHHHx aMiHoKHcgoT ge^o 36igbmyeTbca BigHocHo KoHTpogM, Ha BigMiHy Big Ix BMicTy y Kypnar 2—" Ta 3—" gocgigHHx rpyn, y aKux peecTpyeTbca He3HanHe 3MeHmeHHa KigbKocTi цнx aMiHoKHcgoT. OneBHgHo, цe noB'a3aHo 3 $i3iogorinHHMH noTpe6aMH opraHi3My KypnaT—6poHgepiB Ta BgacTHBocTaMH aMiHoKHcgoT, 3a paxyHoK, aKHx Big6yBaeTbca 3Me-HmeHHa "x 3aragbHo" KigbKocTi.
OT®e, HMKfl «MiKpocTHMygiH» b go3i 1 Mg/ gM3 Bogu noKpa^ye 3acBoeHHa KopMy opraHi3MoM nra^, a 3 nigBH^eHHaM go3H kopmobo" go6aBKH BH3HaneHi HaMH He3aMiHHi aMiHoKHcgoTH MaMTb тeнgeнцiм go 3MeH-meHHa.
nopiBHaHHaM 3aragbHox KigbKocTi He3aMiHHHx aMiHoKHcgoT y rpygHHx Ta cTerHoBHx M'a3ax KypnaT— 6poHgepiB gocgigHHx rpyn 3 KompogbHoro, 3'acyBagu, ^o HaH6igbma !x KigbKicTb cnocTepiraeTbca y M'a3ax Kypnar 1—" gocgigHo" rpynu. y M'a3ax птнцi 2—" rpynu — 3aragbHa KigbKicTb He3aMiHHHx aMiHoKHcgoT ge^o ne-peBa®ae KoHTpogbHy rpyny gHme y rpygHHx M'a3ax, npoTe b cTerHoBHx M'a3ax — peecTpyeTbca ge^o MeHma "x KigbKicTb npoTH KoHTpogM.
Таблиця 1
Вмпст незамшних амiнокислот у м'ясi курчат-бройлерiв, г/100 г, (M ± m, n=5)
Амшокис-лоти Контрольна група 1-агрупа 2-а група 3-я група
(1 мл/дм3) (10 мл/дм3) (20 мл/дм3)
Грудш Стегнж Грудш Стегнж Грудш Стегнж Грудш Стегнж
м'язи м'язи м'язи м'язи м'язи м'язи м'язи м'язи
Треонш 0,87 0,78 0,96 0,78 0,95 0,73 0,93 0,75
± 0,014 ± 0,017 ± 0,011 ± 0,014 ± 0,009 ± 0,028 ± 0,016 ± 0,015
*** ** *
%, до контролю + 10,35 - + 9,20 - 6,41 + 6,90 - 3,85
Валш 1,11 0,96 1,15 0,96 1,12 0,91 1,10 0,87
± 0,025 ± 0,025 ± 0,022 ± 0,019 ± 0,023 ± 0,017 ± 0,013 ± 0,027*
%, до контролю +3,60 - +0,90 -5,21 -0,90 -9,38
1золейцин 1,05 0,90 1,08 0,92 1,05 0,88 1,02 0,82
±0,019 ± 0,026 ± 0,016 ± 0,023 ± 0,014 ± 0,024 ± 0,009 ± 0,023*
%, до контролю +2,78 +2,17 - -2,22 -2,86 -8,89
Лейцин 1,68 1,47 1,75 1,47 1,72 1,40 1,66 1,36
±0,018 ± 0,021 ± 0,027 ± 0,027 ± 0,011 ± 0,015* ± 0,035 ± 0,014**
%, до контролю +4,00 - +2,38 -4,76 -1,19 -7,48
Феншала-шн 0,84 0,72 0,96 0,73 0,96 0,72 0,84 0,71
±0,016 ± 0,019 ± 0,011 ± 0,019 ± 0,013 ± 0,018 ± 0,014 ± 0,016
*** ***
%, до контролю + 12,50 + 1,37 + 14,29 - - - 1,39
Шзин 1,89 1,62 1,94 1,63 1,90 1,61 1,89 1,55
± 0,015 ± 0,021 ± 0,024 ± 0,015 ± 0,020 ± 0,016 ± 0,014 ± 0,020*
%, до контролю +2,58 +0,61 +0,53 -0,62 - -4,32
Метюнш 0,63 0,51 0,64 0,52 0,64 0,51 0,64 0,52
± 0,025 ± 0,013 ± 0,011 ± 0,019 ± 0,024 ± 0,021 ± 0,012 ± 0,019
%, до контролю + 1,56 + 1,92 + 1,59 - + 1,59 + 1,92
Цистгн 0,24 0,20 0,26 0,22 0,25 0,20 0,25 0,21
± 0,014 ± 0,015 ± 0,014 ± 0,016 ± 0,014 ± 0,015 ± 0,014 ± 0,013
%, до контролю + 7,69 + 9,09 + 4,17 - + 4,17 + 5,00
Триптофан 0,30 0,23 0,33 0,25 0,33 0,24 0,33 0,25
± 0,007 ± 0,003 ± 0,007 ± 0,003 ± 0,004 ± 0,005 ± 0,006 ± 0,003
* ** ** * **
%, до контролю + 10,00 + 8,70 + 10,00 + 4,35 + 10,00 + 8,70
Всього 9,48 7,89 9,79 7,94 9,75 7,69 9,41 7,53
± 0,16 ± 0,171 ± 0,145 ± 0,152 ± 0,144 ± 0,16 ± 0,138 ± 0,147
%, до контролю + 3,27 + 0,63 + 2,85 - 2,54 - 0,74 - 4,56
Примгтка: *р < 0,05, ** р < 0,01, *** р < 0,001 - пор1вняно з контролем.
У грудних та стегнових м'язах курчат 3-1 групи спостертаеться тенденц1я до зменшення загально! шльшсп незамшних амшокислот, пор1вняно з контролем.
1з замшних амшокислот у грудних та стегнових м'язах курчат-бройлер1в виявлен так1: аспарапнова кислота, серин, тирозин, глщин, аланш, глутамшова кислота, пролш, пстидин, арпнш та оксипролш (табл. 2). У грудних м'язах курчат 1-! дослвдно! групи ре-еструегься на 3,95% бшьше загально! кшькосп замш-них амшокислот, шж у контроле Це вщбуваеться за рахунок збшьшення кшькосп окремих амшокислот, зокрема, глщину (р < 0,05), глютамшово! кислоти (р < 0,001), пролшу (р < 0,001) та тирозину (р < 0,001). У стегнових м'язах - на 2,33% бшьше загально! кшькосп замшних амшокислот ввд контролю, завдяки збшьшенню шлькосп аспарапново! кислоти (р < 0,001). Загальна кшьшсть замшних амшокислот у грудних м'язах курчат 2-! групи на 0,82% б1льше проти контролю, оскшьки збшьшився вм1ст глютамь ново! кислоти (р < 0,001) та тирозину (р < 0,001), а у стегнових м'язах - на 7,58% (р < 0,05) менше за контроль, за рахунок серину (р < 0,001), глщину (р<0,001),
аланшу (р < 0,05), пролшу (р < 0,001), арпшну (р < 0,05). У курчат-бройлер1в 3-! досл1дно! групи шльшсть зам1нних ам1нокислот у грудних та стегнових м'язах дещо менш1 в1д контролю на 0,79% та 8,61% (р < 0,01) ввдповвдно. Це вщбуваеться завдяки зб1льшенню глщину (р < 0,01), алашну (р < 0,05), пстидину (р < 0,01), арпшну (р<0,01) та оксипролшу (р < 0,05) у грудних та аспарапново! кислоти (р < 0,001) глщину (р < 0,001), алашну (р < 0,05), глютамшово! кислоти (р < 0,01) i тирозину (р < 0,01) у стегнових м'язах.
Замшш амшокислоти за збагачення рацюну НМКД «Мжростимулш» у стегнових та грудних м'язах мають тенденщю до збiльшення лише за дози 1 мл/дм3 води (1-а дослвдна група). За дози 10 мл/дм3 води (2-а дослщна група), тенденцiя до збiльшення шлькосп замiнних амiнокислот залишаеться у грудних м'язах, а у стегнових - навпаки простежуеться достовiрне (р < 0,05) зменшення !х шлькосп. У грудних м'язах птищ 3-! дослiдно! групи як1й застосову-вали НМКД «Мiкростимулiн» у дозi 20 мл/дм3 води спостерiгаеться тенденщя до зменшення загально! кiлькостi, порiвнюючи з контролем, а у стегнових
м'язах птиц загальна шлькють замшних амшокислот дник1в «М1кростимул1ну», стимулювати синтез замш-достов1рно (р < 0,01) зменшуеться проти контрольно! них амшокислот, але за доз 10 1 20 мл/дм3 води вони, групи. Очевидно, щ змши пов'язаш 1з здатшстю скла- навпаки, пригшчують !х синтез.
Таблиця 2
Вм1ст замшних ам1нокислот у м'яи курчат-бройлерш, г/100 г, (M ± m, n=5)
Амшокис-лоти Контрольна група 1-агрупа 2-а група 3-я група
(1 мл/дм3) (10 мл/дм3) (20 мл/дм3)
Грудт Стегновi Груднi Стегновi Грудт Стегновi Грудт Стегновi
м'язи м'язи м'язи м'язи м'язи м'язи м'язи м'язи
Аспарап-нова 2,00 1,73 1,96 1,96 1,97 1,63 1,93 1,61
кислота ± 0,042 ± 0,012 ± 0,050 ± 0,009 ± 0,017 ± 0,009 ± 0,019 ± 0,012
*** *** ***
% до контролю - 2,00 + 13,30 - 1,50 - 5,78 - 3,50 - 6,94
Серин 0,80 0,64 0,69 0,64 0,75 0,58 0,76 0,66
± 0,016 ± 0,007 ± 0,014 ± 0,011 ± 0,009 ± 0,009 ± 0,012 ± 0,017
*** * ***
% до контролю - 13,75 - - 6,25 - 9,38 - 5,00 + 3,13
Глщин 0,99 0,92 1,05 0,92 0,89 0,77 0,91 0,55
± 0,019 ± 0,012 ± 0,016 ± 0,012 ± 0,013 ± 0,020 ± 0,013 ± 0,016
* ** *** ** ***
% до контролю + 6,06 - - 10,10 - 16,30 - 8,08 - 40,22
Аланш 1,24 1,11 1,26 1,10 1,22 1,01 1,19 1,01
± 0,014 ± 0,027 ± 0,016 ± 0,040 ± 0,016 ± 0,017* ± 0,008* ± 0,013*
%, до контролю +1,61 - 0,90 - 1,61 - 9,01 - 4,03 - 9,01
Глутамшо-ва 3,00 2,91 3,30 2,90 3,20 2,81 3,17 2,67
кислота ± 0,032 ± 0,041 ± 0,022 ± 0,037 ± 0,017 ± 0,031 ± 0,012 ± 0,030
*** *** ** **
%, до контролю + 10,00 - 0,34 + 6,67 - 3,44 + 5,67 - 8,25
Пролш 0,84 0,81 0,91 0,82 0,80 0,66 0,85 0,89
± 0,009 ± 0,020 ± 0,009 ± 0,019 ± 0,012 ± 0,021 ± 0,012 ± 0,020
*** * *** *
%, до контролю +8,33 +1,24 -4,76 -18,52 +1,19 +9,88
Тирозин 0,84 0,67 1,01 0,68 0,99 0,66 0,88 0,58
± 0,017 ± 0,012 ± 0,013 ± 0,019 ± 0,012 ± 0,012 ± 0,026 ± 0,017
*** *** **
%, до контролю + 16,83 + 1,47 + 17,86 - 1,49 + 4,76 - 13,43
Гiстидин 1,11 0,70 0,98 0,68 1,08 0,69 1,00 0,70
± 0,021 ± 0,026 ± 0,016 ** ± 0,013 ± 0,026 ± 0,016 ± 0,019 ** ± 0,010
%, до контролю - 11,71 - 2,86 - 2,70 - 1,43 - 9,91 -
Аргшш 1,45 1,23 1,41 1,22 1,42 1,12 1,37 1,16
± 0,014 ± 0,027 ± 0,014 ± 0,026 ± 0,014 ± 0,028* ± 0,014** ± 0,015
%, до контролю - 2,76 - 0,81 - 2,07 - 8,94 - 5,52 - 5,69
Оксипролш 0,06 0,04 0,06 0,04 0,06 0,04 0,06 0,04
± 0,002 ± 0,003 ± 0,002 ± 0,003 ± 0,003 ± 0,002 ± 0,002 ± 0,003
%, до контролю - - - - - -
Всього 11,46 10,26 11,91 10,50 11,55 9,48 11,37 9,38
± 0,179 ± 0,176 ± 0,17 ± 0,192 ± 0,127 ± 0,164* ± 0,132 ± 0,156**
%, до контролю + 3,95 + 2,33 + 0,82 - 7,58 - 0,79 - 8,61
Примiтка: *р < 0,05, ** р < 0,01, *** р < 0,001 - щ^вняно з контролем.
Застосування курчатам-бройлерам НМКД «Мж-ростимулш» у дозi 1 мл/дм3 води (1-а дослвдна група) дещо пiдвищуe кiлькiсть замiнних амшокислот як у стегнових, так i у грудних м'язах птицi. Проте щдви-щення дози «Мжростимул^» до 10 мл/дм3 води (2-а дослвдна група) характеризуеться тенденцieю до не-значного збiльшення кiлькостi замiнних амшокислот лише у грудних м'язах курчат. У 3-й дослщнш груш, курчата-бройлери яко! отримували кормову добавку у дозi 20 мл/дм3 води рееструеться тенденцiя до змен-шення загально! кiлькостi замiнних амiнокислот у грудних та доскшрне (р < 0,01) зменшення у стегнових м'язах, порiвняно з контролем. Очевидно, щ
змши пов'язаш 1з здатшстю складников «Мжростиму-лшу» та дози ще! кормово! добавки стимулювати синтез замшних амшокислот.
Найб1льша кшьшсть замшних амшокислот у грудних 1 стегнових м'язах курчат-бройлер1в рееструеться у курчат-бройлер1в 1-! дослвдно! групи, а у 2-ш та 3-ш -!х кшьшсть мае тенденщю до зменшення проти контролю.
Сшввщношення незамшних та замшних амшокислот у грудних та стегнових м'язах курчат-бройлер1в дослщних груп складае: у 1-й груш - 0,82 та 0,76; у 2-й груш - 0,84 та 0,81 вщповвдно; у 3-й груш - 0,83 та 0,80, а у контрольнш груш - 0,83 та 0,77 вщповвд-
но. Таким чином, у м'язах Kyp4aT-6poraepiB 2— дослано! групи спiввiдношення амiнокислот мае тенден-цш до збiльшення проти контролю, у м'язах птиц 1-1 дослвдно! групи - мае тенденцiю до зменшення, а у дослвджених зразках м'язiв птицi 3-1 дослвдно! групи - мае тенденцш до збшьшення у стегнових м'язах, проте у грудних - ввдповвдае контролю.
Для встановлення бюлопчно! цiнностi грудних та стегнових м'язiв курчат-бройлерiв контрольно! i всiх дослвдних груп ми розрахували спiввiдношення триптофану до оксипролшу (рис. 1).
Од
7- _
6 5 4 3 2 1
0
Рис. 1. Сшвввдношення триптофану i оксипролшу в грудних та стегнових м'язах курчат-6poärepiB
Встановлено, що у м'язах курчат-бройлер1в 1-ï i 3—ï дослвдних груп рееструеться тенденщя до збшь-шення спiввiдношення триптофану та оксипролшу, порiвняно з контролем, проте лише у м'язах птищ 2—ï дослвдно!' групи спостерiгаеться його незначне зменшення у стегнових м'язах.
Висновки
1. Амшокислотний склад м'яса курчат—бройлерiв залежить ввд задано!' дози наномшроелементно!' кор-мовоï добавки «Мгкростимулш».
2. Збагачення рацiону курчат—бройлерiв наномж-роелементною кормовою добавкою «Мжростимулш» у дозi 1 мл/дм3 води призводить до покращення бюло-гiчноï цiнностi м'яса за рахунок збшьшення замшних та незамшних амшокислот у грудних м'язах на 3,95 % та 3,27 % ввдповвдно, а у стегнових — на 2,33 % та 0,63 % ввдповвдно. Очевидно, це пояснюеться покращен-ням засвоення корму та стимулюванням синтезу амь нокислот пвд впливом складников цiеï кормово1' добавки.
3. У грудних та стегнових м'язах курчат— бройлерiв 2—ï (10 мл/дм3) та 3—ï (20 мл/дм3) дослвдних груп рееструеться дещо менша к1льк1сть амшокислот, порiвняно з 1—ю дослiдною групою.
4. У птицi 1—ï i 3—ï дослвдних груп рееструеться тенденцiя до збiльшення спiввiдношення триптофану та оксипрол^, порiвняно з контролем. Лише у курчат 2—ï дослiдноï' групи спостертаеться його незначне зменшення у стегнових м'язах.
nepcnexmueu nodanbrnux docnidweHb. B CHCTeMi
BeTepHHapHO-caHirapHoi eKcnepTH3H npogyKTiB 3a6oro
KypHar-6poH^epiB, pauioH akhx 36aranyBa^H HMK^,
«MiKpocTHMymH», ui gocmg^eHHH 6ygyTb gonoBHeHi
xapaKTepucTHKOM ^HpHO-KHcnoTHoro, BiTaMiHHoro,
MiHepa^bHoro CK^agy M'aca.
EiS^iorpa^inm iIOCII. lanim
Zabolotnij, M.V., Kurycina, V.M., Mal'ceva, P.M. (2007). Polnocennost' belka mjasa brojlerov pry prymenenyy v racyone ekstrakta sapropelja [The usefulness of the protein of broiler meat in the diet in the application of sapropel extract]. Ptycevodstvo [Poultry farming], 32-33 (in Russian).
Kal'nyckyj, B.D. (1985). Myneral'nie veshhestva v korm-lenyy zhyvotnih [Minerals in animal nutrition]. Lviv.: Agropromyzdat (in Russian).
Klicenko, G.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V., Lisovenko, V.T. (2001). Mineral'ne zhyvlennja tvaryn [Mineral nutrition of animals]. Kyi'v: Svit (in Ukrainian).
Lemesheva, M.M. (2006). Amynokyslotnoe pytanye ptycy [Amino acid nutrition of poultry]. Zhyvotnovodstvo Rossyy [Livestock Russia], 25-27 (in Russian).
Reutova, E.A. (2010). Amynokyslotnij sostav belkov y kachestvo mjasa cipljat-brojlerov pry yspol'zovanyy ymunomoduljatorov [The amino acid composition of proteins and quality of broiler meat using imunomod-ulyatorov]. Uchenie zapysky KGAVM [Scientific notes KGAVM]. 1(204), 236-239 (in Russian).
Cowison, A.J., Silva, S., Priyankarage, P., Guranatne, N. (2002). The effect of dietary enzymes on the endogenous Rosses from nutrient utilization and nitrogen exeretion in broiler chickens. Brif. Poultry Sc. 43(5), 48-50.
Berezovs'kyj, A.V., Fotyna, A.A. (2010). Sovremennie hymyoterapevtycheskye sredstva v tehnologyy ptycevodstva [Current chemotherapeutic agents in poultry technology]. Kyi'v: DIA (in Russian).
Berezovs'kyj, A.V., Fotina, G.A. (2011). Obgruntuvannja ta osoblyvosti vykorystannja kompleksnyh antybak-terial'nyh preparativ u tehnologijah promyslovogo ptahivnyctva [Rationale and especially the use of antibiotics in complex industrial technologies poultry]. Metodychni rekomendacii' [Guidelines] (in Ukrainian).
Berezovs'kyj, A.V., Fotina, G.A., Kovalenko, A.V. (2012) Nanoakvahelaty mikroelementiv - jak al'ternatyva antybiotykam u systemi profilaktyky bakterioziv ptyci [Nanoakvahelaty trace elements - as an alternative to antibiotics in poultry bakteriosis prevention system]. Ptahivnyctvo : mizhvid. temat. nauk. zb. 68, 22-28 (in Ukrainian).
Kocjumbas, I., Velychko, V., Kaplunenko, V., Av-dos'jeva, I. (2014) Zastosuvannja nanomikroele-mentnoi' kormovoi' sumishi u ptahivnyctvi [The use of nano microelements in poultry feed mixtures]. Metodychni rekomendacii' [Guidelines]. Kyi'v, 15 (in Ukrainian).
Borysevych, V.B., Borysevych, B.V., Kaplunenko, V.G., Kosinov, M.V. (2009) Vplyv nanochastok Cu, Zn,
m in
контроль 1 група 2 група 3 група
□ груды м'язи dcren-OBi м'язи
Mg, Co na produktyvnist' brojleriv [The impact of na-noparticle Cu, Zn, Mg, Cu performance in broilers]. Efektyvne ptahivnyctvo [Effective poultry]. 1(49), 28-31 (in Ukrainian).
Fotyna, A.A., Berezovskyj, A.V. (2013) Opredelenye effektyvnosty mykrostymulyna pry ek-sperymental'nom ynfekcyonnom synovyte cipljat [Determination of the effectiveness mykrostymulyna with experimental infectious Son tsbiplyat]. Urgent problems of conducting agricultural manufacture inarid to azone the centre the Asian region: mat. of thein tern. Scient.-prac. conf. Novosibirsk, 228-232 (in Russian).
Berezjvskiy, A.V., Fotina, H.A., Kovalenko, A.V. (2014). Determination of protective mikrostimulin capacity in poueltry. Trace elements in medicine. Moskov, 15(2), 18-21 (in Russian).
Berezovs'kyj, A.V., Fotina, G.A., Kovalenko, A.V. (2012). Vyznachennja zahysnoi' spromozhnosti prepa-ratu «Mikrostymulin» pry eksperymental'nomu in-fekcijnomu synoviti kurchat [Determining the defensive ability of the drug «Mikrostymulin» infectious synovitis in experimental chickens]. «Aktual'ni
problemy veterynarnoi' medycyny v Ukrai'ni»: Vseukr. nauk.- prak. konf. 19 veresnja 2012 r.: tezy dopov. Poltava, 3-4 (in Ukrainian).
Fotina, G.A., Kovalenko, A.V. (2012) Vyznachennja likuval'no-profilaktychnoi' efektyvnosti novogo preparatu «Mikrostymulin» za eksperymental'nogo esheryhiozu kurchat [Definition of therapeutic and preventive efficacy of a new drug «Mikrostymulin» in experimental esheryhioz of chickens]. Visnyk Zhyto-myrs'kogo nacional'nogo agroekologichnogo univer-sytetu. Ser. «Vet. Medycyna». 2(31), 151-156 (in Ukrainian).
Dobavka mikroelementna kormova «Mikrostymulin». Tehnichni umovy. TU U 15.7-35291116-009:2011 (in Ukrainian).
DSTU ISO 13903:2009. Metod vyznachennja vmistu aminokyslot. - vved. 2011-01-01. - K. : Derzh-spozhyvstandart Ukrai'ny, 2009, P. 22 (in Ukrainian).
DSTU ISO 13904:2008. Metod vyznachennja vmistu tryptofanu. - vved. 2009-01-01. - K. : Derzhspozhyvstandart Ukrai'ny, 2009, P. 19 (in Ukrainian).
Cmammn Hadiumna do pedax^ii' 22.08.2016
