CC BY
14
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MegnuUHH
Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7725
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.6:612:636.5.087.7:577.1
Протешовий i амшокислотний обмш у м'язах курчат-бройлерiв кросу КОББ 500 на застосування кормово'1 добавки «ГумШд»
У статтi наведет дат щодо вивчення впливу кормово'1 добавки «Гумжд» на показники протеинового та амтокислотного обмту м 'язiв курчат-бройлерiв кросу КОББ 500. Показано, що у птахiв, яким у воду додавали «Гумтд», у водорозчиннт, найбыьша частка якоI представлена цитозольними протеинами, та мiтохондрiальнiй фракцiях м'язiв вiдбувалось тдвищення кiлькостi загального протешу. У гомогенатi м 'язiв загальна кыьтсть протешу збшьшувалась на 10%, у водорозчиншй та мiтохондрiальнiй на 20%, що дае можливкть твердити про стимулящю синтезу саме водорозчинних проте'жв тд впливом «Гумiлiду» та стимуляцп формування хондрюму мiоцитiв. Також отриман дан можуть свiдчити про ттенсифжацт процеав використання амтокислот для бiосинтезу протешу та адаптацтних процеав, що тдтверджено даними про тдвищення активностi гама-глутамытранспептидази у мiтохондрiальнiй фракцп м 'язiв у 2 рази, яка саме бере участь у транспортi амтокислот та глутатiону у мтохондрп, що розглядаеться як захисний мехатзм. Показано тдвищення активностi алантамтотрансферази у 3 рази у водорозчиннт фракцп та одночасне зниження лактатдегiдрогенази. Розрахунок спiввiдношення активностi ЛДГ/АлАТ показав змщення анаеробного шляху перетворення глюкози до глюкозо-алатнового циклу, быьш ефективного шляху вiдновлення та використання глюкози.
Ключовi слова: курчата-бройлери, бiологiчно активна кормова добавка «Гумтд», АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТП, ЛФ, протешовий обмт
Протеиновый и аминокислотный обмен в мышцах цыплят-бройлеров кросса КОББ 500 при использовании кормовой добавкой «Гумилид»
В статье приведены данные по изучению влияния кормовой добавки «Гумилид» на показатели обмена белков и аминокислот в мышцах цыплят-бройлеров кросса КОББ 500. Показано, что у птиц, которым в воду добавляли «Гумилид», в водорастворимой, наибольшая доля которой представлена цитозольной фракцией, и митохондриальной фракциях мышц наблюдали увеличение количества общего протеина. В гомогенате мышц общее количество протеина увеличивалось на 10%, в водорастворимой и митохондриальной на 20%, что дает возможность утверждать о стимуляции синтеза именно
Citation:
Myhaylenko, E.O., Dyomshyna, O.O., Stepchenko, L.M. (2017). Protein and amino acid metabolism in the muscles of broiler chickens cross COBB 500 during treatment feed additive «Humilid». Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 110-116.
СО. Михайленко1, О.О. Дьомшина2, Л.М. Степченко1 [email protected]
1 Днтропетровский державний аграрно-eKOHOMiHmü утверситет, вул. Сергiя Ефремова, 25, Днтро, 49027, Украта; 2Днтровсъкий нацюналъний умверситет iMeHi Олеся Гончара, пр. Гагарiна, 72, Днтро, 49010, Украта
Е.А. Михайленко1, О.О. Дьомшина2, Л.М. Степченко1 [email protected]
1 Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет, ул. Сергея Ефремова, 25, Днипро, 49027, Украина; 2Днипровский националъный университет имени Олеся Гончара, пр. Гагарина, 72, Днипро, 49010, Украина
водорастворимых протеинов под влиянием «Гумилида» и стимуляции формирования хондриома миоцитов. Также полученные данные могут свидетельствовать об интенсификации процессов использования аминокислот для биосинтеза протеина и адаптационных процессов, что подтверждается данными о повышении в митохондриальной фракции мышц в 2 раза активности гамма-глутамилтранспептидазы, которая участвует в транспорте аминокислот и глутатиона в митохондрии, что рассматривается как защитный механизм. Показано повышение в 3 раза в водорастворимой фракции активности аланинаминотрансферазы и одновременное снижение лактатдегидрогеназы. Расчет соотношения активности ЛДГ/АЛТ показал смещение анаэробного пути превращения глюкозы в сторону глюкозо-аланинового цикла, более эффективного пути восстановления и использования глюкозы.
Ключевые слова: цыплята-бройлеры, биологически активная кормовая добавка «Гумилид», АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТП, ЛФК, протеиновый обмен
Protein and amino acid metabolism in the muscles of broiler chickens cross COBB 500 during treatment feed additive «Humilid»
E.O. Myhaylenko1, O.O. Dyomshyna2, L.M. Stepchenko1 [email protected]
'Dnipropetrovsk State Agrarian University of Economics, st. Sergei Yefremov, 25, Dnipro, 49027, Ukraine;
2Oles Gonchar Dnipro National University, av. Gagarina, 72, Dnipro, 49010, Ukraine
The article presents data on the study of the impact of feed additives «Humilid» indicators on protein and amino acid metabolism of muscles of broiler chickens cross the COBB 500.The study tested that birds which additived «Humilid» the water increase in the muscles of total protein, which represented the largest share of the cytosolic and mitochondrial fractions. In homogenate of muscle, the total amount ofprotein increased by '0% in cytosolic and 20% in mitochondrial, which makes it possible to assert that stimulate the synthesis of cytosolic proteins is influenced «Humilid» and stimulated the formation chondriome of myocytes. Also, the data indicate an intensification of the use of amino acids for protein biosynthesis and adaptive processes, confirmed by increased in muscle mitochondrial fraction 2 times activity of gamma-glutamyltranspeptidase, which is involved in the transport of amino acids and glutathione in mitochondria that seen as a protective mechanism. The research has shown increased 3 times in cytosolic fraction activity of alanine aminotransferase and the simultaneous decrease in lactate dehydrogenase. Calculate the ratio activity of LDH/ALT showed bias towards anaerobic conversion of glucose to glucose-alanine cycle, more efficient way of recovery and using of glucose.
Key words: broiler chickens, bioactive feed additive «Humilid», ALT, AST, LDH, GTP, ALP, protein metabolism
Вступ
Харчова цшшсть курчат-бройлер1в полягае у якосл м'яса. Особливо цшним е бше м'ясо, в якому майже 92% легко перетравлюваних повноцшних протешв мютять ва незамшш амшокислоти в оптимальному сшввщношенш, багато Калш, Кальцш, Натрш, Фосфору, Зал1за, Хлору (Birta and Burgu, 2011) та вггамши А, Е, РР, групи В. Ведомо, що важливою особлив1стю курчат-бройлер1в е здатшсть 1х до швидкого росту. Таке явище пов'язане з тим, що вони у 1,5-2 рази швидше, шж шш1 тварини, перетворюють кормовий протеш на харчовий. Саме тому проте1новий обмш е 1ндив1дуальним показником, який вщображае загальний метабол1чний статус всього оргашзму, е прюритетним, первинним, широко специф1чним та забезпечуе вуглеводний i лшвдний обмши (Derho and Kolesnik, 2011; Stepchenko and Shulga, 2006). Крiм того, контроль за станом протешового обм^ в м'язах курчат бройлерного типу е важливим етапом 1хнього вирощування (Myhaylenko et al., 2014; Stepchenko, 2010, 2011). Даний тип обмшу забезпечуеться метаболiчними процесами за участю таких ензимiв, як аспартатамшотрансфераза (АсАТ, КФ 2.6.1.1.) та аланшамшотрансфераза (АлАТ, КФ 2.6.1.2.), яш е на перетиш процеав катаболiзму та анаболiзму протешв i амшокислот. Крiм того, важливу роль
вщграе мембрано пов'язаний ензим у-глутам^ранспептидаза (ГТП, К.Ф.2.3.2.2.), який кататзуе перенесення у-глутамшьно! групи внутршньоклггинного трипептида глутатюну на транспортовану амшокислоту i подальший перенос комплексу в клггану i таким чином забезпечуе не ильки транспорт амшокислот у клггану, а й саме клггану дуже важливим антиоксидантом. Ензим лактатдепдрогеназа (ЛДГ, КФ 1.1.1.27)
опосередковано залучен до протешового обмшу за рахунок постачання вуглецевого скелету кетокислот для синтезу амшокислот i забезпечення процеав енерпею. ОкрГм того, ЛДГ е ензимною ланкою, яка пов'язана з глюкозо-аланшовим циклом, основним ензимом якого е АлАТ. Саме сгаввадношення активност ЛДГ/АлАТ вказуе на iнтенсивнiсть анаеробно/аеробного глжолГзу, способу використання глюкози мюцитами та швидкосп 11 в1дновлення у печшщ, i, як наслiдок, саме ефектившсть забезпечення м'язГв енергiею. Особливого значения це набувае для бших м'язГв, як1 е з6ГднГлими на мггохондрп, що вказуе на превалювання анаеробного шляху перетворення глюкози.
Збiльшения о6сягГв виробництва птахiвничоl про-дукцП здiйснюеться не тшьки за рахунок впроваджен-ня новних технологiй i збiльшения поголГв'я птищ, а i шляхом введення до рацюну 6ГологГчно активних добавок (Stepchenko, 2005; Bykov et al., 2012; Oliva
and Gorshlov, 2013). З пвдвищенням продуктивное!! зб1льшуеться потреба в поживних речовинах корм1в та питнш вод1, в тому чиел1 й в макро- i мжроелемен-тах, що беруть участь в складних бiохiмiчних реакць ях синтезу нуклешових кислот, бшшв, вуглеводiв, лiпiдiв (Torshkov, 2010). Однак всмоктуватися i пере-творюватися в органiзмi в метаболiчно активну форму можуть тiльки так1 елементи, яким властива бюлопч-на доетупшеть, що визначаеться хiмiчною i фiзичною формами, розмiром часток, приеутнiетю хелатних форм. До таких вщносяться бюлопчно активнi добавки на основi гумiнових речовин, як1 широко викорие-товуються у тваринництвi. Наприклад, Гумшвд (Buchko, 2013; Galuzina, 2012; Myhaylenko, 2015; Myhaylenko et al., 2016; Skorik, 2008; Stepchenko, 2011), Гумiсол-Т-2 та Пдрогумат (Prihodchenko and Gladka, 2013; Stepchenko and Shulga, 2006, Stepchenko et al., 2008; Skorik, 2009), яш розроблеш та апробоваш епiвробiтниками науково-досл1дно1 лабораторй' з гу-мiнових речовин iм. Л.А. Христево1 Дшпропетровеь-кого державного аграрно-економiчного ушвереитету. Данi препарати вiдомi здатнiетю впливати на конвер-еш корму, рiст i як1еть м'яеа еiльеькогоеподареьких тварин та сво1ми антидiарейними, знеболюючими, iмуностимулюючими i антимiкробними влаетивоетя-ми. З шшого боку, гумати здатнi до хелатоутворення, а саме можуть утворювати стшку еполуку з мшроеле-ментами та покращують гх заевоення з корму i цим самим позитивно впливати на актившсть i синтез ензимiв, виявляють виеоку адеорбцiйну здатшсть в шлунково-кишковому трактi (Stepchenko, 2010). Та-кож важлива бiологiчна актившсть, яка властива гу-матам - гормональна актившсть. Показано, що шд дiею гумiнових речовин вiдбуваетьея додатковий синтез АТФ, ДНК, РНК, змша рiвня еАМР, а також участь цих речовин в бюсиш^ протешв, в т. ч. ен-зимiв, i регуляцiï ензим-iнгiбiторних взаемодiй при вившьненш додатковоï енергiï (Stepchenko et al., 2010; Stepchenko, 2011).
У лiтературi е сввдчення щодо полiфункцiонально-го впливу кормових добавок гумiновоï природи на рiзнi органи, тканини i еиетеми органiзму рiзних тварин (Buchko, 2013; Galuzina, 2012; Myhaylenko, 2015; Myhaylenko et al., 2016; Skorik, 2008; Stepchenko, 2011). Однак даш щодо стану протешового обмшу в курчат-бройлерiв кроеу Кобб 500 у м'язовш тканиш при додаванш до основного рацюну «Гумшду» ввд-еутнi. Окрiм того, ввдсутт евадчення про функцюну-вання мггохондрш у м'язовiй тканинi пiд впливом кормових бiологiчно активних добавок гумiновоï природи.
Мета роботи визначити вплив «Гумшду» на рь вень iнтенеивноетi протешового та амшокислотного обмiнiв у водорозчиннш та мiтохондрiальнiй фракщ-ях м'язово1' тканини курчат бройлерного типу кроеу КОББ 500.
Матерiал i методи дослвджень
Екеперимент проводили на курчатах бройлерного типу кроеу Кобб 500 з 0 до 42-денного вшу, яких утримували в стандартних умовах ТОВ «Птахокомп-
леке» Днiпровеький» Шкопольського району Дншро-петровеько1' облаетi. Утримання птицi пiдлогове. Ма-нiпуляцiï з тваринами проводилися вiдповiдно до правил «£вропейсько1' конвенцiï захиету хребетних тварин, яш викориетовуютьея для екепериментальних та шших наукових цiлей» (м. Страсбург, 1985 р.). Птахи були роздшет на 2 групи (по 23000 тварин у кожнш): у пташнику № 1 були штактш курчата (контроль), а у пташнику № 2 - курчата, яким у воду при випоюванш додавали «Гумшд» в оптимальнш шль-косп за схемою запропонованою ранiше (Myhaylenko, 2014). На 42 добу розвитку, теля вибiркового зважу-вання, вщбирали по 5 курчат з еередньою живою маеою за групами тварин. Для отримання м'язово1' тканини проводили декаштацш курчат п1д етерним наркозом.
Дослвдш фракцiï м'язово1' тканини отримували шляхом диференцшного центрифугування гомогена-та. Водорозчинну фракц1ю отримували шляхом центрифугування гомогенату при швидкосп 1000 об/хв протягом 10 хв. Мiтохондрiальну фракцiю шляхом послвдовного центрифугування водорозчин-но1' фракци у еередовищi, яке мiетило 0,25 М еахаро-зи, 1 мМ ЕДТА, рН 7,4, протягом 10 хв кожне при 2000 об/хв для осадження кттинних уламк1в та 3000 об/хв для осадження мггохондрш. Отриманий осад, який мГстив мГтохондрй', використовувували для по-дальшого в1дмивання у середовищ^ що мГстило 0,25 М еахарози. Суспензш мГтохондрГй центрифугували 10 хв при 3000 об/хв. Супернатант вщкидали, а отриманий осад мггохондрш ще двГчГ вiдмивали у середо-вищГ, яке мГстило 0,25 М еахарози. Отримаш мГтохо-ндрп викориетовували для подальших доелiджень. ВсГ манiпуляцiï з мГтохондрГями проводили на льоду та при температурi не вище 4 °С.
Отриманi гомогенат, водорозчинну i мiтохондрiа-льнГ фракци м'язГв викориетовували для визначення загально1' к1лькостГ проте1'ну, активноетi аепартатамi-нотрансферази (АсАТ, КФ 2.6.1.1), аланiнамiнотране-ферази (АлАТ, КФ 2.6.1.2), лактатдегвдрогенази (ЛДГ, КФ 1.1.1.27), у-глутамштранспептидази (ГТП, КФ 2.3.2.2), лужнох* фоефатази (ЛФ, КФ 3.1.3.1) з викориетанням стандартних лабораторних методик тест-наборiв (Фелiеiт, Укра1на, м. Дншро) за методами (Bertis et al., 2006; Young, 2001) зпдно протоколу фГрми виробника.
Статистичний аналiз отриманих результатiв проводили за Манна-Уит ВГрогГдними вГдмГнностГ вва-жали за Р < 0,05.
Результати та ïx обговорення
Протешовий о6мГн е iндивiдуальним показником, який ввдображае загальний метаболiчний статуе всьо-го органiзму, е прiоритетним, первинним, широко сшцифГчним та забезпечуе вуглеводний та лшдний о6мГни (Derho, 2011). Тому контроль за станом протешового о6мГну в м'язах швидкозростаючих курчат бройлерного типу е важливим етапом 1хнього виро-щування та контролю якосп 1стГвного м'яеа (Myhaylenko et al., 2014; Stepchenko et al., 2010, Stepchenko, 2011). У гомогенап м'язовоï тканини вщбува-
лось незначне збшьшення (у межах 10%) загально! кшькосп проте!ну при застосуванш бюлопчно активно! добавки «Гумшд» (рис. 1), у водорозчиншй фракцп цей показник збшьшувався на 20%, що вказуе на стимуляцш гумшовими речовинами синтезу саме цитозольних проте!шв, яш безпосередньо бере участь у метабол1чних процесах. Вщомий факт, що у бших м'язах мютиться незначна к1льк1сть мгтохондрш, тому синтез АТР, в основному, вщбуваеться за рахунок гл1кол1зу.
Додавання до питно! води «Гумшду» призводило до збшьшення загального проте!ну у мггохондр1альнш фракцп майже на 20%, що може свщчити про збшь-шення шлькосп мггохондрш у мюцитах. Таким чином, гумшов1 речовини здатш до стимуляцп форму-вання хондрюму бших м'яз1в курчат-бройлер1в та актив1зувати процеси енергозабезпечення, до яких залучеш мггохондрй.
Ензимами, як1 беруть активну участь у проте!но-вому та амшокислотному обмш i е на перетиш !хшх процеав катаболiзму та анаболiзму, це трансамiнази -аспартатамшотрансфераза (АсАТ, КФ 2.6.1.1.) та аланшамшотрансфераза (АлАТ, КФ 2.6.1.2.).
■ I
1а 16 2а
26 За
36
Особливо! уваги заслуговують змши активносп АлАТ у дослщних фракцiях м'язово! тканини курчат-бройлерiв при додаванш у питну воду бiологiчно активно! добавки «Гумшщ» (рис. 3).
100
Рис. 2. Актившсть аспартатамшотрансферази у м'язах курчат-брoйлерiв кросу Кобб 550 у водорозчиншй фракцй' (1) та мiтoхoндрiальнiй (2) контрольно! групи (а) та при випоюванш «ГумШдом» (б)
Активнiсть АлАТ у водорозчиншй фракцп збшь-шуеться у 3 рази порiвняно з контрольною групою. Водночас у мiтохондрiальнiй фракцй вiдбувалось пригнiчення активностi ензиму, що сввдчить про участь АлАТ у цитозольних метаболiчних процесах бiлих м'язiв птахiв.
3
л a. i
F ш s
-е- =
х О Я
со I £
11I
Рис. 1. Кшьккть загального протеТну у м'язах кур-
чат-брoйлерiв кросу Кобб 550 у гомогенат (1), вoдoрoзчиннiй фракцй' (2) та мiтoхoндрiальнiй (3) контрольноТ групи (а) та при випоюванш «Гумшщом» (б)
За ди «Гумшду» у водорозчиннiй фракцп вщбу-ваеться пщвищення активностi АсАТ на 25 % порiв-няно iз контрольною групою птахiв (рис. 2), у мггохо-ндрiальнiй фракцй' спостерiгали незначне зростання активностi ензиму.
Враховуючи той факт, що у птахiв ензиматичний апарат циклу сечовини вщсутнш, основним шнцевим продуктом проте!'нового обмiну е сечова кислота, у яку перетворюеться шкщлива сполука амiак (Kalachnjuk et al., 2007). У мiтохондрiях АсАТ забез-печуе цикл сечовини аспарапновою кислотою. Таким чином, отриманi експериментальш результати вказу-ють, що у бших м'язах курчат-бройлерiв АсАТ бере участь у постачанш субстрапв для синтезу цитозольних проте!шв, а речовини гумшово! природи стиму-люють цей процес.
I
п —-,-
I
16
26
Рис. 3. Актившсть алашнамшотрансферази у м'язах курчат-брoйлерiв кросу Кобб 550 у водорозчиншй фракцй' (1) та мiтoхoндрiальнiй (2) контрольно!' групи (а) та при випоюванш «ГумШдом» (б)
Суттеве тдвищення активносп АлАТ у бших м'язах за дп «Гумшду» вказуе на штенсифшацш глюкозо-аланшового циклу, а саме перетворення ш-рувату, який е основним продуктом глiколiзу у бiлих м'язах, на нешкщливу його транспортну форму ала-нiн. В подальшому аланiн може бути використаний на синтез протешу в м'язах або синтезу глюкози у печь нш, завдяки робот глюкозо-аланiнового циклу.
Також важливу роль у обмш проте!шв вiдiграе мембрано-пов'язаний ензим у-глутамштранпептидаза (ГТП, КФ 2.3.2.2.), який каталiзуе перенесення у-глутамшьно! групи внутршньоклпинного трипептида глутатюну на транспортовану амшокислоту i подальший перенос комплексу в кттину i таким чином забезпечуе транспорт амiнокислот та обмш глутатюну.
Встановлено, що у водорозчиннш фракци м'язово! тканини вадбувасться невГропдне шдвищення актив-ност ГТП за умов застосування препарату гумшово! природы (рис. 4).
É ? ■
я m _
я ;
Í ? i , .aFi :
i = 5
г s f
I
м1тохондр1й за рахунок регуляторних властивостей гумшових речовин, що i призводило до зниження И активности Окрiм того, ЛДГ опосередковано залучена до проте!нового обмiну за рахунок постачання вугле-цевого скелету кетокислот для синтезу амшокислот i забезпечення процеав енергieю. Також ЛДГ е ензи-мом, який пов'язаний з глюкозо-аланшовим циклом, основним ензимом якого е АлАТ.
70
. 60
5 i
í i
л « £
50
¡ 40
4
I о
30
20
Рис. 4. Активнiсть у-глутамштранспептидази у м'язах Kyp4aT-6po&™epÍB кросу Кобб 550 у водороз-чиннiй фракцй' (1) та мiтохондрiальнiй (2) контрольно!' групи (а) та при випоюванш «Гумшщом» (б)
1нша картина спостерiгаеться у мiтохондрiальнiй фракци, де за експериментальних умов вГдбувалась активiзацiя ГТП майже у 2 рази. По-перше, це вказуе на активiзацiю транспорту амшокислот, як необхiднi для синтезу протешв циклу Кребса, iнформацiя про яш закодована у мДНК, i, як наслщок - пiдвищуеться енергоефективнiсть клгган. По-друге, мггохондрп е основним мюцем використання та запасания глутать ону у клiтинi (Hall, 1999), у транспорта якого безпосе-редньо бере участь ГТП. Отже, отримаш дан вказу-ють на iнтенсифiкацiю процеав дихання клiтини, що пГдвищуе енергетичний потенщал, та адаптацiйних процесiв в умовах можливого впливу ксенобiотичних речовин. ОкрГм того, в роботi (Skorik, 2009) показано падвищення кiлькостi глутатюну у кровi та еритроци-тах курей-несучок пГд впливом бiологiчно активно! кормово! добавки гумшово! природи «ГГдрогумат».
Лактатдегiдрогеназа (ЛДГ, КФ 1.1.1.27) - це ен-зим, який бере участь у вуглецевому обмiнi та проце-сах забезпечення енергiею клгшн, особливо в анаеро-бних умовах та при фГзичних наваитажениях. Пере-буваючи на перетинi шлях1в метаболiзму вуглеводiв, ЛДГ бере участь в регуляцп тонко збалансованих процесiв катаболiзму i аиаболiзму, анаеробного i ае-робного глжолГзу (Xu and Becker, 1998). ВГдомо, що iснуе 5 Гзоферменпв ЛДГ. У м'язах присутня Гзофор-ма ЛДГ5 (ММММ субодинищ) (Zimin, 2001), яка виявляе високу спорiдненiсть до пiрувату та перетво-рюе його у лактат при нестачi оксигену в клтгаш. При випоюванш курчат-бройлерiв «Гумшдом» вщбува-лось 5% пригшчення активностi ЛДГ у водорозчиннш та мiтохондрiальнiй фракцiях м'язГв (рис. 5).
У сучаснiй науковш лiтературi е свГдчення про ме-ханiзм регуляцй' бюх1мГчних процесiв зворотною взаемодiею «розчинних» ензимiв Гз субклгганними структурами (Lushchak, 1998; Soloviev, 2013; Zimin, 2001). Таким чином, застосування «Гумшду» може стимулювати зв'язування вшьно! ЛДГ Гз мембраною
Рис. 5. Актившсть лактатдегiдрогенази у м'язах курчат-бройлерiв кросу Кобб 550 у водорозчиннш фракцй' (1) та мiтохондрiальнiй (2) контрольно'!
групи (а) та при випоюванш «ГумШдом» (б)
Саме сшввГдношення активносп ЛДГ/АлАТ вказуе на штенсившсть анаеробно/аеробного глшолГзу та способу використання глюкози мюцитами та швид-косп Tí вГдновлення у печшщ i, як наслГдок - ефекти-вшсть забезпечення м'язГв енерпею. Таким чином, у контрольнш груп курчат сшввГдношення активносп ЛДГ/АлАТ складало 17/1, а при застосуванш «Гумш-ду» цей показник знижувався до значення 6/1, що вказуе на переключення метаболГзму прувату на глюкозо-алашновий цикл. У мггохондрГальнш фракцй' контрольно! групи сшввГдношення активносл ЛДГ/АлАТ складало 8/1, а в експериментальнш груп цей показник шдвищувався до значення 14/1, що вказуе на бшьш значущу роль ЛДГ у метаболГчних про-цесах у мггохондрГях. Особливого значення отримаш даш набувають для бших м'язГв, як1 е збвдншими на мггохондрп, а застосування «Гумшду» стимулюе превалювання шляху перетворення глюкози у шруват, який в умовах активаци АлАТ (рис. 3) перетворюеть-ся у алашн. Також цей факт пГдтверджуеться активь защею АлАТ у печшщ курчат-бройлерГв за умов !х-нього випоювання «ГумшГдом» (Myhaylenko et al., 2016). Речовини, яш здатн корегувати у бших м'язах процес перетворення прувату у його менш токсичну траиспортну форму алашн, порГвняно Гз лактатом, е перспективними регуляторами метаболГчних проце-ав.
ЗагальновГдомий факт, що актившсть лужно! фос-фатази у м' язах незначна. Даний ензим бере участь у фосфорному обмш, однак у бГлих м'язах провГдна роль в цьому процеа вГдведена креатиншкшазГ, актившсть яко! в даному експерименп не дослщжувалась. ОтриманГ експериментальнГ дан вказують на порядок нижчу актившсть лужно! фосфатази у м'язах порГвня-
но i3 печшкою (Myhaylenko et al., 2016). Однак про-стежуеться однакова тeндeнцiя до незначного, у межах 5%, зниження активносл ЛФ як у бiлих м'язах (рис. 6), так i в печшщ курчат-бройлeрiв при додаван-ш до питноï води «Гумшду».
60
X
I 50
s"
m
Ê s i0
■e-1
4 " 20
£
и
Е
со
i 10
<
о
1 2
Рис. 6. Актившсть лужноТ фосфатази у м'язах Kyp4aT-6po&iepiB кросу Кобб 550 у водорозчиншй фракщУ контрольно! групи (1) та при випоюванш «ГумШдом» (2)
Висновки
Бюлопчно активна кормова добавка «Гумшд» стимулюе протешовий синтез, в основному за раху-нок водорозчинно! та мiтохондрiальноl фракцш, ак-тивiзуе глюкозо-аланiновий цикл, що тдтверджено даними щодо пiдвищення активностi алашнамшотрансферази у печшш та м'язовш тканинi та одночасного зниження активносл лактатдегiдрогенази у м'язах. Встановлено у мiтохондрiальнiй фракцп м'язiв штен-сифжацш y-глутамiлтранспептидази, яка забезпечуе транспорт амшокислот у клiтину та мггохондрп, а також забезпечуе адаптацш клiтини в умовах ксено-бiотичного впливу.
Перспективи подальших дослгджень. Техногенне забруднення навколишнього середовища, пiдвищення захворюваностi сiльськогосподарських птахiв та, як насл1док, зниження продуктивносп у тваринництвi потребуе пошуку шляхiв подолання таких негативних явищ. Одним з таких е застосування кормових бюлопчно активних добавок гумшово! природи, а саме «Гумiлiду». Тому юнуе необхiднiсть подальших дос-лщжень в даному напрямку, спрямованих на досль дження взаемозв'язкiв, в тому чи^ кореляцiйних, мiж показниками, що характеризують протешовш та амiнокислотний обмши у курчат бройлерiв в сирова-тцi кровi, а також тканинах печшки та грудних м'язiв.
Бiблiогрaфiчнi посилання
Birta, G.O., Burgu, Ju.G. (2011). Tovaroznavstvo m'jasa.
Navchal'nyj posibnyk. K., Centr navchal'noi'
literatury, 164 (in Ukrainian). Buchko, O.M. (2013). Vil'noradykl'ni procesy v
organizmi porosjat za dii' guminovoi' dobavky, Biol.
Tvarin. 1, 15, 27-33 (in Ukrainian).
Bykov, A.V., Bykova, L.A., Rahmatullin, Sh.G. (2012). Biohimicheskie i morfologicheskie izmenenija v krovi pticy pod vozdejstviem kormovogo faktora, Vestn. mjasnogo skotovodstva. 4, 78, 78-81(In Russian).
Galuzina, L.I. (2012). Vplyv kormovoi' dobavky «Gumilid» na kil'kisni ta jakisni pokaznyky m'jasnoi' produktyvnosti strausiv, Naukovo-tehnichnyj bjuleten'. Instytut biologii' tvaryn. 13, 1-2, 137-142 (in Ukrainian).
Derho, M.A., Kolesnik, E.A. (2011). Correlation of weight gain and the preservation of broilers ISA-15 cross-country with the level of blood biochemical parameters. Agricultural Vestnik Urals. 3, 27-29 (in Russian).
Zimin, Ju.V., Sjatkin, S.P., Berezov, T.T. (2001). Nadmolekuljarnaja reguljacija aktivnosti nekotoryh oksidoreduktaz kletki v norme i patologii. Vopr. Med. Himii. 47(3), 279-287 (In Russian).
Kalachnjuk, L., Mel'nychuk, D., Kalachnjuk, G. (2007). Aktyvnist' kljuchovyh enzymiv ornitynovogo cyklu u razi porushen' metabolizmu v klityni, Visnyk L'viv. Un-tu. Serija biologichna. 44, 37-42 (in Ukrainian).
Lushchak, V.I. (1998). Influence of Polyethylene Glycol on Lactate Dehydrogenase, Biochem. Mol. Biol. Int. 44, 425-431 (in Ukrainian).
Myhaylenko, E.A., Griban, V.G., Stepchenko, L.M. (2014). Osobennosti belkovogo obmena u cypljat-brojlerov krossa Kobb-500 pri vkljuchenii v racion Gumilida, Sbornik tezisov: Guminovye veshhestva i drugie biologicheski aktivnye soedinenija v sel'skom hozjajstve, Moskva. 55-58 (In Russian).
Myhaylenko, E.O. (2015). Gematologichni ta biohimichni pokazniki krovi kurchat-brojleriv pri vvedenni do ih racionu biologichno aktivnoi' kormovoi' dobavki «Gumilid» z vodoju, Naukovo-tehnichnij bjuleten' NDC biobezpeki ta ekologichnogo kontrolju resursiv APK. 3(4), 132-135 (in Ukrainian).
Myhaylenko, E.O., D'omshina, O.O., Ushakova, G.O., Griban, V.G., Stepchenko, L.M. (2016). Vplyv kormovoi' dobavky «Gumilid» na pokaznyky protei'novogo i aminokislotnogo obminiv i kurchat-brojleriv krosu Kobb 500, Biol. Tvaryn. 4, 66-71 (in Ukrainian).
Myhaylenko, E.O., D'omshina, O.O., Ushakova, G.O., Stepchenko, L.M. (2016). Efektivnist' antioksidantnoi' sistemi pechinki brojleriv krosu Kobb-500 pri vipojuvanni prirodnimi biologichno aktivnimi dobavkami na osnovi guminovih rechovin, Visnik Derzhavnogo agrarno-ekonomichnogo universitetu. 4, 42, 120-125 (in Ukrainian).
Oliva, T.V., Gorshkov, G.I. (2013). Ispol'zovanie preparata «Seleksen» pri vyrashhivanii cypljat-brojlerov, Vestnik MGOU. Serija «Estestvennye nauki». 1, 28-33 (In Russian).
Pryhodchenko, V.O., Gladka, N.I. (2013). Efektyvnist' vykorystannja biologichno aktyvnoi' kormovoi' dobavky gumisol v racionah kurchat-brojleriv, Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhyc'kogo. 15, 3(57), 3, 185-191 (in Ukrainian).
Skoryk, M.V. (2008). Vzaymosvjaz' funkcyonal'nogo sostojanyja jeritrocitov y mykrojelementov v pecheny kur-nesushek pod vlyjanyem gumynovyh kormovyh
dobavok razlychnogo proyshozhdenyja. Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhyc'kogo. 10, 3(38), 2, 190-197 (in Ukrainian).
Skoryk, M.V. (2009). Funkcional'nyj stan erytrocytiv i vmist mikroelementiv u vnutrishnih organah kurej-nesuchok za vplyvu rechovyn guminovoi' pryrody. -avtoref. dysert. na zdobuttja nauk.stup.kand. veter. nauk za special'nistju 03.00.13 - fiziologija ljudyny i tvaryn. L'vivs'kyj nacional'nyj universytet veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij imeni S.Z. G'zhyc'kogo (in Ukrainian).
Solov'eva, A.G., Ulanova, A.A., Zymyn, Ju.V. (2013). Ocenka vzaymodejstvyja nadmolekuljarnogo klastera «alkogol'degydrogenaza-laktatdegydrogenaza» s membranoj mytohondryj pecheny krys, Fundamental research. 8, 1400-1405 (In Russian).
Stepchenko, L.M. (2005). Mehanyzmy formyrovanyja byoprodukcyy u bystrorastushhej ptycy pod vlyjanyem preparatov gumynovoj pryrody, Visnyk Dnipropetrovs'kogo derzhavnogo agrarnogo universytetu. 2, 237-241(in Ukrainian).
Stepchenko, L.M., Shul'ga, O.V. (2006). Sklad lipidiv gepatocytiv molodyh shhuriv za umov alimentarnogo vplyvu gidrogumata, Visnyk Dnipropetrovs'kogo derzhavnogo agrarnogo universytetu. 1, 86-89 (in Ukrainian)
Stepchenko, L.M., Losjeva, Je.O., Skoryk, M.V., Goncharova, O.V. (2008). Funkcional'nyj stan organizmu produktyvnoi' ptyci za dii' gidrogumatu, Visnyk Dnipropetrovs'kogo derzhavnogo agrarnogo universytetu. 2, 99-103 (in Ukrainian).
Stepchenko, L.M. (2010). Reguljatorni mehanizmy dii' biologichno aktyvnyh rechovyn guminovoi' pryrody na organizm produktyvnoi' ptyci, Fiziologichnyj zhurnal. 56, 2, 306 (in Ukrainian).
Stepchenko, L.M., Galuzina, L.I. (2011). Vplyv biologichno aktyvnoi' kormovoi' dobavky «Gumilid» na m'jasnu produktyvnist' chornogo afrykans'kogo strausa za jogo promyslovogo vyroshhuvannja, Visnyk Dnipropetrovs'kogo derzhavnogo agrarnogo universytetu. 1, 165-171 (in Ukrainian).
Stepchenko, L.M. (2011). Byologychesky aktyvnye veshhestva gumynovoj pryrody kak reguljatory gomeostaza ptycy. Materyaly VII Mezhdunarodnoj konferencyy «Radostim» «Fytogormony, gumynovye veshhestva y drugye byoracyonal'nye pestycydy v sel'skom hozjajstve». Mynsk, 164-167 (in Belarus).
Stepchenko, L.M., Losjeva, Je.O., Jefimov, V.G. (2010). Aktyvnist' travnyh fermentiv kurej-nesuchok za dii' kormovoi' dobavky guminovoi' pryrody, Naukovyj visnyk nacional'nogo universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannja Ukrai'ny. 151, 1, 274-279 (in Ukrainian).
Torshkov, A.A. (2010). Influence of arabinogalactan on productive qualities of broiler chickens, Proceedings of the Orenburg State Agrarian University. 3, 27(1), 203-205 (In Russian).
Bertis, S.A., Ashvud, E.R., Bruns, D. (2006). Textbook of Clinical Chemistry and Molecular Diagnostics, 4Th ed.Filadelfiya, PA: WB Saunders, 549.
Hall, A.G. (1999).The role of glutathione in the regulation of apoptosis, European Journal of Clinical Investigation. 29, 238-245.
Xu, K.Y., Becker, L.C. (1998). Ultrastructural localization of glycolytic enzymes on sarcoplasmic reticulum vesticles, J. Histochem. Cytochem. 46(4), 419-427.
Young, D.S. (2001). Effects of disease on clinical laboratory test, 4th ed. AACC Press, 1850.
Стаття надiйшла до редакцИ' 23.03.2017
