CC BY
40
УДК 636.6.087.72:636.612.1
Шщеменко М.П., д.вет.н., професор, Саморай М.М., к.б.н., доцент, Порошинська O.A., к.вет.н., асистент, Стовбецька Л.С., acnipaHT ©
Быоцертвський нацюнальний аграрнийутверситет, м. Быа Церква, Кшвська обл., Украгна, 09111
ОСОБЛИВОСТ1 3MIH ПОКАЗНИК1В ОБМ1НУ Б1ЛК1В У ПЕРЕПЕЛ1В ПРИ ЗАСТОСУВАНН1Л13ИНУ, МЕТЮН1НУ ТА ТРЕОН1НУ
У cmammi викладеш дат щодо змт деяких показниюв обмту быте у nepenenie при застосувант комплексу амтокислот. BMicm быте та активтстъ фермент1в переамтування у сироватщ кровi птищ залежитъ eid р1зних фактор1в: росту молодняку птищ, nepiody яечног npodyKmuenocmi та вплыву бюлог1чно-активнихречовин. Встановлено, що через 15 di6 згодовування л1зину, метютну та треонгну eiposiduo тдвищуетъся eMicm загалъного быка в сироватщ кровi перепел1в дослгдних груп. Шд час яйцекладки (55-та доба) вгдмгчалосъ eipozidne зростання його eMicmy в сироватщ кровi перетлок дослгдних груп, пор1вняно з птицею контрольног групи, що зумовлено необх1дшстю його накопичення та подалъшого використання у процесах яйцеутворення. BMicm ам1нного азоту у сироватц1 кровi перепел1в дослгдних груп на 25-ту добу експерименту буе вгроггдно вищим, шж у контролътй, а на 40-ву добу вгдмгчаласъ лише тенденц1я до зростання його р1вня у перепел1в дослгдних груп. На початку ттенсивног яйцекладки eMicm амтного азоту в сироватщ Kpoei буе eipozidno вищим nopiвнянo з групою птищ, яка отримувала основний рацюн. Активтстъ фepмeнmiв аспартат- та алатнамтотрансферази на 40-ву та 55-ту добу до^дженъ мала тенденцт до незначного тдвищенняу сироватщ Kpoei nepeneлiв do^idmx груп.
Ключовг слова: перепели, амшокислоти, лiзuн, Memionin, треотн, обмт быте, сироватка Kpoei, загалъний быок, залишковий азот, амтний азот, алатнамтотрансфераза, аспартатамтотрансфераза.
УДК 636.6.087.72:636.612.1
Нищеменко Н.П., д.вет.н., профессор, Саморай H.H., к.б.н., доцент, Порошинская O.A., к.вет.н., ассистент, Стовбецкая Л.С., аспирант
Белоцеркоеский национальный аграрныйутеерситет, г. Белая Церковь, Киевская обл., Украина, 09111
ОСОБЕННОСТИ ИЗМИНЕНИЯ БЕЛКОВОГО ОБМЕНА У ПЕРЕПЕЛОВ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ЛИЗИНА, МЕТИОНИНА И ТРЕОНИНА
В статье изложены данные об изменениях некоторых показателей обмена белков у перепелов при применении комплекса аминокислот. Содержание белков и активность ферментов переаминирования в сыворотке крови птицы зависит от различных факторов: роста молодняка птицы, периода яичной продуктивности и влияния биологически активных веществ.
© Нщеменко М.П., Саморай М.М., орошинська O.A., Стовбецька Л.С., 2014
251
Установлено, что через 15 суток скармливания лизина, метионина и треонина достоверно повышается содержание общего белка в сыворотке крови перепелов подопытных групп. Во время яйцекладки (55-е сутки) отмечалось достоверное возрастание его содержания в сыворотке крови перепелов подопытных групп, по сравнению с птицей контрольной группы, что обусловлено необходимостью его накопления и дальнейшего использования в процессах образования яиц. Содержание аминного азота в сыворотке крови перепелов подопытных групп на 25-е сутки эксперимента было достоверно выше, чем в контрольной, а на 40-е сутки отмечалась лишь тенденция к росту его уровня у перепелов подопытных групп. В начале интенсивной яйцекладки содержание аминного азота в сыворотке крови был достоверно выше по сравнению с группой птицы, которая получала основной рацион, а содержание остаточного азота у крови перепелов подопытных групп имело тенденцию к увеличению. Активность ферментов аспартат- и аланинаминотрансферазы на 40-е та 55-е сутки исследований имела тенденцию к незначительному повышению в сыворотке крови перепелов подопытных групп.
Ключевые слова: перепела, аминокислоты, лизин, метионин, треонин, обмен белков, сыворотка крови, общий белок, остаточный азот, аминный азот, АлАТ, АсАТ.
UDC 636.6.087.72:636.612.1
N. Nischemenko, doctor veterinary sciences, N. Samoray, candidate biological sciences, O. Poroshinskay. candidate veterinary sciences, L. Stovbetskay, aspirant.
Bila Tserkva National Agrarian University
SPECIAL CHANGES OF PROTEIN METABOLISM IN THE QUAIL AT APPLICATION LYSINE, METHIONINE AND THREONINE
The article presents data on changes in some parameters of protein metabolism in the quail in the application of complex amino acids. Protein and enzyme activity in serum transamination birds depends on various factors: the growth of young birds, the period of egg productivity and influence of biologically active substances. Found that after 15 days of feeding lysine, methionine and threonine significantly increased the content of total protein in serum quail research groups. During oviposition (55 th day) was noted the likely increase in its content in the blood serum of quails experimental groups compared to the control group of birds, due to the necessity of its accumulation and subsequent use in the yaytseutvorennya. The content of amino nitrogen in serum quail research groups on the 25th day of the experiment was significantly higher than in controls, and the 40th day was observed only a tendency to increase its level of quail research groups. Early intensive egg amino nitrogen content in serum was significantly higher compared with the group of birds that received the basic diet, and the content of residual quail research groups tended to increase. The activity of the enzymes aspartate and alanine on 40th and 55 th day research has tended to a slight increase in serum quail research groups.
252
Key words: quail, amino acids, lysine, methionine, threonine, protein metabolism, serum total protein, the residual nitrogen, amino nitrogen, alaninaminotransferase, aspartataminotransferase .
До складу оргашзму тварин входять р1зномаштш бшки, кожш з яких мають свою ушкальну структуру. 1м належить провщна роль у молекулярних мехашзмах ycix прояв1в життед1яльност1 оргашзма. 1нформащя, що мштиться в бшках, записана у форм1 довгих послщовних амшокислотних залишюв i регулюеться генетичним апаратом кл1тини пщ час бюсинтезу бшюв.
За бюлопчним значениям, одне з важливих мюць серед бшк1в займають ферменти, за допомогою яких вщбуваються xiMi4Hi перетворення сполук та 1хня регулящя. Отже, бшки - незамшний структурний матер1ал, а одшею з найважливших функцш i'x е пластична, оскшьки бшки входять до складу клгтин та i'x мембран [1, 2].
Вивчення бiлкoвoгo складу сироватки KpoBi в певнш Mipi може свщчити про фyнкцioнaльний стан opraHiB i тканин, cпpямoвaнicть та piBeHb синтетичних процеав, якi визначають picT i продуктившсть птищ. BMicT бiлкiв у сироватщ KpoBi птищ залежить вщ багатьох фaктopiв. Зокрема, piBeHb загального бiлкa пiдвищyeтьcя у процеЫ росту молодняку птищ, досягаючи максимуму на початку яечно! продуктивности Проте вш може змiнювaтиcя залежно як вщ перюду яйцекладки, так i дня знесення яйця, коли piBeHb загального бшка в сироватщ KpoBi птищ може знижуватися на 25-60 % [3, 4].
Важливим показником обмшу бшюв е амшний азот. PiBeHb його в сироватщ KpoBi птищ залежить вщ концентрацп вшьних амшокислот, яю надходять у кров з кишечнику, штенсивност1 i'x використання для синтезу бшюв KpoBi печшкою або тканинних бшюв кл1тинами оргашзму. Збшьшення вм1сту амшного азоту в кров1 птищ вщм1чаеться у перюд И росту, розвитку, а також пщ час овогенезу [5].
Р1вень залишкового азоту в сироватщ кров1 свщчить про штенсившсть кшцевого метабол1зму бшюв i е критер1ем функционально! д1яльност1 видшьно! системи [6].
1нформативним показником вивчення впливу бюлопчно-активних речовин на оргашзм птищ е дослщження змш активност1 фермешгв АсАТ та Ал AT, як одного i3 показниюв функционального стану печшки. Змши активност1 фермешгв переамшування у кров1 пов'язують i3 надходженням азотовмюних сполук i3 травного тракту в оргашзм та i3 застосуванням р1зних бюлопчно-активнихдобавок [7, 8].
Питания обмшу бшюв у птищ ретельно вивчаеться впродовж останшх роюв, проте дослщи бшьшост1 автор1в були спрямоваш на вивчення якост1 живлення та впливу окремих амшокислот в ращонах р1зних вид1в сшьськогосподарсько! птищ [9]. В той же час дослщження щодо ф1зюлопчного впливу л1зину, мет1он1ну та треоншу в комплекс! на показники обмшу бшюв у перепел1в залишилось поза увагою дослщниюв i стало нашою метою.
Матер1али i методи. Для проведения дослщу були використаш перепели породи Фараон в1ком з 1 добового до 60-1 доби життя. Про умови проведения дослвдв ми повщомляли рашше [10].
253
Матер1алом для дослщжень служила сироватка кров1, в якш визначали вм1ст загального бшка б1уретовим методом, залишкового азоту -колориметричним з реактивом Неслера, амшного азоту - за методом Г. А. Узбекова. Актившсть ферменив аспартатамшотрансферази (АсАТ) та аланшамшотрансферази (АлАТ) визначали за методом S. Reitman, S. Frenkel [11]. Bei отримаш даш оброблеш статистично з визначенням р1вня в1рог1дност1 за критер1ем Стюдента.
Результати i обговорення. При дослщженш обмшу бшк1в у оргашзм1 перепел1в, встановлеш змши окремих показник1в у сироватщ кровь 1х результати представлен! у таблиц! 1.
Таблиця 1
_Показники обмшу бшкзв у сироватщ Kpoei перепел1в (M±m, n=6)_
Показ ник
1 контрольна | 2 доелвдна
Групи перепел1в
3 доелвдна
4 доелвдна
10-та доба (переддоелвднийперюд)
Загальний бшок, г/л
36,55±0,27
36,14±0,3
37,02±0,83
36,82±0,57
Залишковий азот, мг/100 мл
12,85±0,64
12,01±1,12
11,59±0,43
11,26±0,79
Амшний азот, мг/100 мл
3,11±0,29
3,54±0,18
3,07±0,41
3,46±0,14
25-та доба (доелвдний пе
pioj)
Загальний бшок, г/л
26,35±0,33
28,85±0,35**
36,63±1,55***
37,63±1,2***
Залишковий азот мг/100 мл
12,21±0,46
12,85±0,79
13,81±0,43
13,66±0,21
Амшний азот мг/100 мл
3,01±0,14
2,93±0,32
3,48±0,13*
3,86±0,11*
40-ва доба
Загальний бшок, г/л
34,28±1,27
36,33±1,22
38,75±1,32*
38,97±1,53*
Залишковий азот мг/100 мл
13,67±1,18
13,23±1,62
14,05±1,87
14,31±0,62
Амшний азот мг/100 мл
5,42±0,49
6,13±0,61
6,01±0,57
6,62±0,53
55-та доба
Загальний бшок, г/л
31,7±1,4
36,1±1,6
40,8±1,1*
41,7±1,2**
Залишковий азот мг/100 мл
9,81±0,32
10,32±1,21
10,48±0,26
10,15±0,71
Амшний азот мг/100 мл
4,04±0,14
5,09±0,25*
4,85±0,18*
6,16±0,51*
Примтка:*р<0,05; **р<0,01 - в1ропдшсть ввдмшностей м1ж птицею контрольно! та дослщних груп.
Вм1ст загального бшка у сироватщ кров1 перепел1в контрольно! та дослщних груп на початку дослщження був майже однаковим i становив 36,14±0,31-37,02±0,83 г/л. На 25-ту добу експерименту в 2-й, 3-й та 4-й дослщних трупах встановлено в1рогщне пщвищення концентрацп загального бшка вщповщно на 9,5-38,0 % (р<0,01-0,001), пор1вняно з показниками контрольно! групи, але це пщвищення було в межах ф1зюлопчно! норми (25-50 г/л). На 40-ву добу р1вень загального бшка у сироватщ кров1 перепел1в цих груп був вищим, шж у контрол1 i, зокрема, в 3-й - на 13,0 % (р<0,05) та в 4-й -
254
13,7 % (р<0,05). Пщ час яйцекладки (55-та доба) вщм1чалось в1рогщне зростання його вмкту в сироватщ кров! перепшок третьо! та четверто! групи на 28,6-31,4 % (р<0,05-0,01) пор1вняно з птицею контрольно! групи.
Вмкт залишкового азоту в сироватщ кров! перепел1в на початок дослщу не вщр!знявся м1ж трупами та становив 11,26-12,85 мг/100мл. Надал! нами встановлена лише тенденщя до пщвищення його р1вня у перепел1в дослщних груп пор1вняно з контрольною птицею.
Вмкт амшного азоту в сироватщ кров! перепел1в дослщних груп упродовж всього досл1ду був бшьшим, шж у перепел1в контрольно! групи. Так, на 25-ту добу експерименту ми спостер!гали в!рог!дне п!двищення цього показника в сироватц! кров! перепел!в 3-! та 4-! групи на 15,6-28,2 % (р<0,05-0,01) пор!вняно з контролем. На 40-ву добу вщм!чалась лише тенденц!я до зростання р!вня ам!нного азоту в сироватц! кров! перепел!в досл!дних груп. На початку штенсивно! яйцекладки вм!ст амшного азоту в сироватц! кров! перепел!в вщр!знявся. Зокрема, в групах, яким додавали л!зин, мет!он!н та треонш, в!н був в!рог!дно вищим на 20,0-25,9 % (р<0,05), пор!вняно з групою птиц!, яка отримувала основний рац!он. П!двищення вм!сту ам!нного азоту в сироватц! кров! перепел!в дослщних груп на нашу думку вщбувалося за рахунок азоту в!льних амшокислот кров!, як! надходять до оргашзму з травного тракту та включаються у процеси синтезу б!лк!в. За даними л!тератури [12] за кшьюстю ам!нного азоту можна судити про бюлопчну активн!сть б!лк!в у оргашзмг Чим вищий його, тим бшьше в б!лках в!льних функц!ональних групп -КН2, здатних вступати в реакци.
В процесах обм!ну речовин та бшюв зокрема, важливу роль вадграють трансферази, в тому числ! аспартат- та алан!нам!нотрансфераза. Результати проведених нами дослщжень !х активност! приведен! в табл. 2.
Таблиця 2
Актившсть АсАТ, АлАТ у сироватц1 кров1 перепел1в (M±m, п=6)
Показ ник Група
1 контрольна 1 2 дослщна 3 дослщна 1 4 дослщна
10-та доба (передцослщний пер1од)
АсАТ, ммоль/годхл 3,54±0,02 3,35±0,03 3,51±0,03 3,48±0,05
АлАТ, ммоль/годхл 0,25±0,05 0,23±0,02 0,18±0,01 0,23±0,02
25-та доба (досл1дний перюд)
АсАТ, ммоль/ годхл 3,09±0,02 3,09±0,02 3,11±0,1 3,13±0,11
АлАТ, ммоль/годхл 0,29±0,05 0,28±0,08 0,32±0,01 0,31±0,03
40-ва доба
АсАТ, ммоль/годхл 3,76±0,23 4,02±0,08 3,81±0,07 3,81±0,06
АлАТ, ммоль/годхл 0,21±0,01 0,18±0,02 0,22±0,02 0,19±0,01
55-та доба
АсАТ, ммоль/ годхл 3,54±0,16 3,57±0,09 3,68±0,13 3,69±0,07
АлАТ, ммоль/ годхл 0,19±0,02 0,16±0,09 0,16±0,02 0,19±0,01
При дослщженш сироватки кров! перепел!в до застосування комплексу ам!нокислот встановлено, що актившсть цих фермент!в мало в!др!знялася м!ж трупами ! становила в середньому: АсАТ - 3,47±0,04 ммоль/год^л, АлАТ -0,22±0,02 ммоль/год^л. На 40-ву та 55-ту добу наших дослщжень, спостер!гали незначне п!двищення активност! АсАТ в сироватц! кров! перепел!в дослщних груп, проте ця р!зниця не була в!рог!дною пор!вняно з контрольною групою.
255
Тенденщя до збшьшення активное^ АлАТ у сироватщ кров1 перепел1в вщм1чалась на 25-ту добу дослщу в 3-й та 4-й дослщних трупах 0,32±0,01-0,31±0,03 ммоль/годхл, пор1вняно з контрольною 0,29±0,05 ммоль/год*л. На 40-ву добу експерименту, актившсть АлАТ у сироватщ кров1 перепел1в дослщних труп коливалась в межах 0,18-0,22 ммоль/год^л.
На нашу думку змши активное^ АсАТ та АлАТ у сироватщ кров1 перепел1в, яким згодовували комплекс амшокислот евщчать про високу актившсть процеав трансамшування, як1 забезпечують необхщний загальний метабол1чний пул амшокислот в оргашзмг
Висновки.
1. Додавання до ращону перепел1в комплексу амшокислот позитивно впливае на обмш бшюв в ix оргашзмг Вже через 15 д1б застосування амшокислот спостер1галось в1рогщне збшьшення концентрацп загального бшка в сироватщ кров! перепел1в дослщних груп пор1вняно з контролем. Р1вень амшного азоту в сироватщ кров1 перепел1в дослщних груп протягом експерименту був також в1рогщно вищим, шж у перепел1в, як1 отримували основний ращон.
2. Тенденщя до зростання активное^ АсАТ та АлАТ у перюд штенсивного росту молодняку, евщчить про актив1зацш метабол1чних процеЫв в орган1зм1 перепел1в за впливу комплексу амшокислот i, зокрема, процеЫв переамшування, в яких безпосередньо беруть участь щ ферменти.
Перспективи подальших дослщжень. Подальш1 дослщження будуть спрямоваш на вивчення особливостей обмшу вуглевод1в та лшдав в оргашзм1 перепел1в при застосуванш комплексу амшокислот.
Л1тература
1. Нщеменко М. П. Вплив мжорму на деяю показники обмшу бшк1в у курей-несучок та ix продуктившеть / М. П. Нщеменко // Вкник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту.- БшаЦерква, 2001.- Вип. 19.- С. 159-163.
2. Камбур М.Д. Змши показник1в загального бшка та ¿муноглобулмв класу G у сироватщ кров1 шдиюв пщ впливом абютичного чинника / М.Д. Камбур, G.M. Л1вощенко, Л.П. Л1вощенко, I.B. Задорожнш // Вкник Сумського НАУ. - 2013.- В. 2 (32).- С. 13-16.
3. Лосева £. О. Ф1зюлопчний стан оргашзму курей-несучок друго! фази продуктивное^ на rai дп бюлопчно-активних речовин гумшово! природи: автореф. дис. для здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 03.00.13 «Ф1зюлопя людини та тварин» / G. О. Лосева. - Дншропетровськ, 2008. - 16 с. 259.
4. Azzam M. The effect of supplemental l-threonine on laying performance, serum free amino acids, and immune function of laying hens under high-temperature and high-humidity environmental climates / M. M. Azzam, X. Y. Dong, P. Xie [et all] // J. Appl. Poult. Res. - 2011. - Vol. 20. - P. 361-370.
5. Грант В. Эволюция организмов / В. Грант. - М.: Мир, 1980. - 407 с.
6 . Омоненко М. М. Показники бшкового обмшу в оргашзм1 курчат-бройлер1в при кл1тковш cxeMi утримання / М. М. Омоненко, О. I. Кононський // Проблеми зоошженерп та ветеринарно! медицини. Зб1рник наукових праць Харк1всько1 ЗВА.- 2001. - № 9. - С. 167-169.
256
7. Килимнюк О. I. Вплив споживання амшокислот промислового виробництва на х1м1чний склад м'яса i печшки, морфолопчш i 6ioxiMi4Hi показники кров! / О. I. Килимнюк // 36. наук. праць Вшницького державного аграрного ушверситету. - Вшниця, 2004. - Вип. 18. - С. 48-54.
8. Bregendahl K. Ideal Ratios of Isoleucine, Methionine, Methionine Plus Cystine, Threonine, Tryptophan, and Valine Relative to Lysine for White LeghornType Laying Hens of Twenty-Eight to Thirty-Four Weeks of Age / K. Bregendahl, S. A. Roberts, B. Kerr// J. Poul. Sci. - 2007. - Vol. 87. - P. 744-758.
9. 1батуллш I. I. Продуктивш якосп курчат-бройлер1в за р1зних р1вшв треоншу в комб!корм! / I. I. 1батуллш, Р. В. Мартинюк, О. В. Яценко // Вкник аграрно! науки. - 2009. - № 8. - С. 40-43.
10. Порошинська О. А. Незамшш амшокислоти для продуктивно! год1вл1 перепел1в / О. А. Порошинська // Таринництво Укра!ни.- 2010.- № 2.-С. 35-37.
11. Кондрахин И. П. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики: Справочник / И. П. Кондрахин, А. В. Архипов, В. И. Левченко [и др. ]; Под ред. проф. И. П. Кондрахина. - М.: КолосС, 2004. - 520 с.
12. Таранов М. Т. Биохимия и продуктивность животных / М. Т. Таранов. - М.: Колос. - 1976. - 240 с.
Рецензент - д.с.-г.н., проф.,чл.-кор.НААНУ Кирил1в Я.1.
257
