CC BY
22
УДК 636.92:612.015.1
Цехмктренко С.1., д. с.-г. наук, Федорченко М.М., астрант © Бтоцерюеський нацюнальний аграрный утеерситет
АКТИВН1СТЬ ТРАНСАМ1НАЗ У ПЛАЗМ1 КРОВ1 КРОЛ1В
Стаття присеячена еиеченню актиеност1 фермент1е АсАТ I АлАТ у плазм1 кроег крол1е р1зного егку Ноеозеландськог породи. Зразки плазмы кроег слугуеали матер1алом для дослгджень. У плазм1 кроег кргм фермент1е еизначали, також загальний бток. У 15-ти добоеих кроленят актиетсть АсАТ знизилась у 2,1 рази, а актиетсть ферменту АлАТ характеризуеалась егроггдним зростанням показните на 30-ту добу у 1,5 рази, що були еищими у пор1енянш гз значеннями за попередн егкоег пергоди. У результатг дослгджень естаноелено, що актиетсть АсАТ найеищою була у кроленят добоеого егку г складала 1,07±0,09 мкмоль/год^мл, а актиетсть АлАТ - у крол1е 90-денного егку гг актиетсть була 1,26±0,12 мкмоль/год^мл. Розрахунок коефщента де Рт1са показае, що егн буе найеищий у кроленят 1-но г 45-ти добоеого егку. Дат показники обумоелет народженням I е1длученням кроленят. Саме Ц перюди характерн д1ею стресу на оргатзм теарин.
Бглкоеий обмт е ¡нтегруючою ланкою есгх систем оргатзму. Результати наших дослгджень показали, що ем1ст загального бтка е плазм1 кроег крол1е, е1д 1-но добоеого егку г до 60-ти д1б зростае, а далг до 90 добоеого егку егдмгчалось поступоее його зниження. Змти ем1сту загального бтка спостер1гались г характеризуеались егроггдним зростанням показните на 15-ту добу у 1,2 рази (р<0,01), що були еищими у пор1енянШ гз показниками за попередтй е1к.
Ключовi слова: трансамтази, кролг, плазма кроег, аспартатамтотрансфераза, алатнамтотрансфераза, бток, коефщент де Рт1са.
УДК 636.92:612.015.1
Цехмистренко С.И., д. с.-г. наук;
Федорченко М.Н., аспирант Белоцеркоеский национальный аграрный униеерситет
АКТИВНОСТЬ ТРАНСАМИНАЗ В ПЛАЗМЕ КРОВИ КРОЛИКОВ
Статья посеящена изучению актиености ферментое АсАТ и АлАТ е плазме кроеи кроликое разного еозраста Ноеозеландской породы. Образцы плазмы кроеи служили материалом для исследоеаний. В плазме кроеи помимо ферментое определяли, также общий белок. В 15-ти суточных крольчат актиеность АсАТ снизилась е 2,1 раза, а актиеность фермента АлАТ характеризоеалась достоеерным ростом показателей на 30-е сутки е 1,5 раза, что были еыше по сраенению со значениями за предыдущие еозрастные периоды. В результате исследоеаний устаноелено, что актиеность АсАТ была
© Цехмктренко С.1., Федорченко М.М., 2014
214
высокой у крольчат суточного возраста и составляла 1,07±0,09 мкмоль/ч^мл, а активность АлАТ - у кроликов 90 суточного возраста ее активность была 1,26 ± 0,12 мкмоль/ч^мл. Расчет коэффициента де Ритиса показал, что он был самый высокий в крольчат 1-но и 45-ти суточного возраста. Данные показатели обусловлены рождением и отлучением крольчат. Именно эти периоды характерны действием стресса на организм животных. Белковый обмен является интегрирующей звеном всех систем организма. Результаты наших исследований показали, что содержание общего белка в плазме крови кроликов, от 1-но суточного возраста и до 60-ти суток рос, а дальше до 90 суточного возраста отмечалось постепенное его снижение. Изменения содержания общего белка наблюдались и характеризовались достоверным ростом показателей на 15-е сутки в 1,2 раза (p <0,01), которые были выше по сравнению с показателями за предыдущий возраст.
Ключевые слова: трансаминазы, кролики, плазма крови, АсАТ, АлАТ, белок, коэффициент де Ритиса.
UDK: 636.92:612.015.1
S.Tsehmistrenko, Dr. of Agricultural Scs.,
M.Fedorchenko, postgraduate student Bila Tserkva National Agrarian University
TRANSAMINASES ACTIVITY IN RABBITS BLOOD PLASMA
The article deals with the study of AST and ALT enzyme activity in blood plasma of New Zealand breed rabbits of different age. Blood plasma samples were regarded the research material. Enzymes as well as total protein in blood plasma were determined. AST activity was decreased by 2,1 times in 15 one day-old rabbits, and the ALT enzyme activity was characterized by probable growth rate of 1,5 times by the 30th day of the research, which were higher compared with the previous age periods. The studies found out that AST activity was the highest in the rabbits who were only one day old which was 1,07±0,09 mmol/h^ml, and the ALT activity of the rabbits aged 90 days it was 1,26±0,12 mmol/h^ml. The Ritis Calculation showed that it was the highest in 1 day aged rabbits and in those aged 45-days. These figures are caused by rabbits birth and weaning since these periods are characterized by stress influence on animals.
Protein metabolism is an integrating element of all body systems. Our results showed that the total protein content in rabbits blood plasma increased from 1-day age up to 60 days, and then at the age of 90 days its gradual reduction was noted. The total protein changes were observed and they were characterized by probable growth rate of 1.2 times (p <0,01) in the 15th day, which were higher compared to the figures of previous age groups.
Key words: transaminases, rabbits, blood plasma, aspartataminotransferase, alaninaminotransferase, total protein.
Вступ. На сучасному етат розвитку людства одне з важливих завдань залишаеться забезпечення населення продуктами харчування високо! якостг Велику роль у виршенш ще! задачi вдаграе розвиток тваринництва, а саме
215
тако! rany3i як кролiвництво, що штенсивно розвиваеться i вiдiграe значну роль у забезпеченш людства високоцiнним дiетичним м ясом та хутровими виробами [1].
За хiмiчними, морфолопчними та технологiчними якостями кролятина мае ряд переваг над м'ясом шших тварин. Бшок м'яса кролiв засвоюеться на 90%. М'ясо кролiв вважаеться високоцiнним дiетичним продуктом, надзвичайно корисним у хaрчувaннi людей так як воно мютить: води - 65,3%, бшка - 20,7, жиру - 12,9, мшеральних речовин - 1,1, азотистих i безазотистих екстрактних речовин - 3,5%, в^амши групи В, А, D, РР. Енергетична щншсть м'яса становить 800-900 кДж / 100 г [2, 3].
В умовах сучасного ведення кролiвництвa, залишаеться актуальною проблема в оргашзаци повноцiнностi годiвлi кролiв. Велике значення у живленш кролiв належить бiлковим речовинам, якi вiдiгрaють важливу роль i входять до складу, ферменив, коферментiв, гормонiв, а тому беруть активну участь у рiзних дiлянкaх метaболiзму [4].
Дослiдження активност трaнсaмiнaз мае важливе значення для визначення загального фiзiологiчного стану оргашзму тварин. Трaнсaмiнaзи -внутрiшньоклiтиннi ферменти, яю здiйснюють кaтaлiтичне трaнсaмiнувaння -перенесення амшогрупи (NH2) вiд амшокислот i до а-кетокислот без промiжного утворення aмiaку. Тим самим здшснюеться взаемозв'язок обмiну азотистих сполук з вуглеводним обмшом [5].
Всi амшокислоти, за винятком лiзину i треонша, пiддaються ди aмiнотрaнсферaз. Головна роль амшотрансфераз в оргaнiзмi тварин полягае в участ у промiжному перетворенш aмiнокислот, основного пластичного мaтерiaлу для бюсинтезу бiлкiв. Нaйбiльше значення мають двi з них -аспартатамшотрансфераза i aлaнiнaмiнотрaнсферaзa. Дaнi ферменти переносять амшогрупи вщ аспарагшово! кислоти (АсАТ) та aлaнiну (АлАТ) на а-кетоглутарову кислоту. Вони локaлiзуються у гiaлоплaзмi клiтин та в мiтохондрiях (АсАТ) тому при незначному пошкодженш тканин збiльшуеться !х aктивнiсть у кровг Змiнa aктивностi сироваткових трансамшаз здебiльшого свiдчить про пошкодження гепатоциив чи еритроцитiв [6].
Зважаючи на те, що актившсть ферментiв АсАТ i АлАТ е iндикaторною за рiзних змiн у внутрiшнiх органах, то !х iнтерпретaцiю необхiдно розглядати в поеднальному aспектi при дослщженш чiтко визначеного органу. Так, високу актившсть АлАТ виявляють у кл^инах печiнки, меншу - в нирках, пщшлунковш зaлозi, серцi i скелетних м'язах, а АсАТ - у скелетних м'язах, серщ i практично у вЫх пaренхiмaтозних органах - печшщ, нирках, легенях, головному мозку, пщшлунковш зaлозi i еритроцитах [7].
Особливе мюце в обмiнi речовин займають бiлки, вони е основною складовою частиною живо! речовини i мaтерiaльною основою процесiв життедiяльностi оргашзму. Бшковий обмiн це сукупнiсть перетворень бшюв i aмiнокислот в оргашзму Бiлки - високомолекулярнi оргaнiчнi сполуки, побудоваш з aмiнокислот. З занесених кров'ю амшокислот до кл^ин,
216
синтезуються бшки, властивi данш тканиш. Вони вiдрiзняються за сво1ми фiзiологiчними функцiями, дшть як каталiзатори, рухливi переносники, е структурними компонентами рiзних тканин [8].
В органiзмi тварин вiдбуваеться штенсивне взаемоперетворення бiлкiв кровi i бшюв тканин. Це призводить до того, що мiж кiлькiстю бiлкiв плазми кровi i вмiстом бiлкiв в тканинах встановлюеться вiдносна рiвновага. Основний синтез бшюв плазми вiдбуваеться в печшщ. При порушеннi синтезу бшюв змiнюеться вмiст загального бiлку у плазмi кровi. Обмiн бiлкiв в органiзмi кролiв знаходиться у ткному зв'язку з iнтенсивнiстю росту, продуктивними якостями та перебувае пщ контролем гормональних i субстратних механiзмiв регуляци, змiнюеться з вiком тварин i залежить вiд генетичних факторiв. В результат розпаду бiлкiв утворюються амшокислоти, якi потiм пiд дiею рiзних ферментiв пiддаються перетворенню до кшцевих продуктiв азотистого обмiну -амiаку, вуглекислого газу, води iз звшьненням енерги [9].
Мета досл1джень: дослщити активнiсть АлАТ i АсАТ, вмют загального бiлка, коефiцiент де Ртса у плазмi кровi кролiв Новозеландсько1 породи рiзного вiку.
Матер1али i методи. Дослiдження проводили на кролях Новозеландсько1 породи, яких утримували у кролiвничому господарствi ТОВ «Грегут», що знаходиться в смт. Кожанка, Фасивського району Кшвсько1 областi. Всi кролi були клiнiчно здоровими, впродовж дослщу мали вiльний доступ до води та корму. Ращон годiвлi тварин був повнощнний однотипний. Для дослщження було вiдiбрано проби кровi кролiв з додавання до не1 антикоагулянта (гепарина). Плазму кровi вiддiляли шляхом центрифугування (3000 об./хв. 10 хв.) З щею метою було сформовано по п'ять груп тварин рiзного вжу, а саме 1; 15; 30; 45; 60; 75; 90 дiб. У плазмi кровi кролiв визначали активнiсть АлАТ, АсАТ методом Райтмана-Френкеля, з використанням стандартних дiагностичних наборiв реактивiв фiрми "Felisit". В плазмi кровi кролiв також визначали вмкт загального бiлка i вираховуеться коефщент де Рiтiса. Отриманi результати дослщжень обробленi загальноприйнятими методами варiацiйноï статистики за допомогою комп'ютерноï програми MS Excel iз використанням t-критерш Стьюдента [10].
Результати дослiдження. Результати дослщжень активност АсАТ, АлАТ у плазмi кровi наведенi в таблиц 1. Активнiсть АсАТ була найвищою у кроленят 1-но добового вжу i складала 1,07±0,09 мкмоль/год^мл. Встановлено, що у 15-ти добових кроленят актившсть АсАТ знизилась у 2,1 рази, що було вiрогiдно нижче у порiвняннi з добовими тваринами. В наступш вiковi перiоди: 30, 45, 60, 75, 90 дiб тсля народження кролiв активнiсть ферменту АсАТ у плазмi кровi вщображала тенденцiею до незначного зростання, що може характеризуватись фiзiологiчним пiдвищенням штенсивност метаболiчних процесiв в органiзмi тварин.
Саме в перюд з 30 по 45 день у кроленят нормалiзуеться зорова здатшсть, вони повшстю опушенi, проводиться вiдлучення i переведення тварин в 45
217
денному вщ на повноращонний комбжорм. З 60 по 90 день спостер^аеться незначне зростання активност АсАТ. У свою чергу змши активност ферменту АлАТ спостер^ались у кролiв 30, 60, 75 добового вжу i характеризувались вiрогiдним зростанням показникiв на 30-ту добу у 1,5 рази (р<0,05), 60-ту - 1,8 рази (р<0,01) та 75-ту - 1,3 рази (р<0,05) у порiвняннi iз значеннями за попереднш термiн дослiдження.
Таблиця 1
Актившсть АсАТ, АлАТ у плазмп кров1 крол1в р1зного в1ку (М±т, п=5,
мкмоль/годхмл)
В1к д1б АсАТ АлАТ
1 1,07±0,09 0,63±0,04
15 0,50±0,04*** 0,38±0,05**
30 0,53±0,12 0,57±0,06*
45 0,60±0,11 0,46±0,08
60 0,56±0,11 0,83±0,04**
75 0,78±0,04 1,12±0,09*
90 0,71±0,11 1,26±0,12
Прим1тка:* - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 - пор1вняно з попередшм вжом.
Так активнiсть АлАТ була найвища у кролiв 90-то добового вiку i становила 1,26±0,12 мкмоль/год^мл.
Проте активнiсть АсАТ найвищою була у кроленят 1 -но добового вжу, а активнiсть АлАТ - у кролiв 90-то добового вжу.
Коефiцiент де Рiтiса вказуе на стввщношення активностi ферментiв АсАТ i АлАТ (рис. 1).
2,0
11 ■ I ■
1 15 30 45 60 75 90
Вт, д?6
Рис.1. Кое(|нщент де Ртса (АсАТ/АлАТ)
218
Найбшьший коефщент де Ртса, був у кроленят 1-но i 45 добового вжу. Даш показники обумовлеш народженням i вiдлученням кроленят. Саме в щ перiоди характернi дieю стресу на оргашзм тварин.
Встановленi показники активност трансамiназ е фiзiологiчними, а !х динамiка iз змiнами метаболiчних процеЫв в органiзмi у кожний термш дослiду.
Велике значення для характеристики стану оргашзму тварин мае вмкт загального бiлка (рис.2).
г/л 140
120
1 15 30 45 60 75 90
В1К., д 16
Рис.2. Вмкт загального бшка в плалуп кров! крол1в, (М±щ, п=5, г/л)
Бiлковий обмiн е штегруючою ланкою всiх систем органiзму. Результати наших дослщжень показали, що вмкт загального бiлка в плазмi кровi кролiв, вiд 1-добового вiку i до 60 дiб зростав, а далi до 90-добового вiку вiдмiчалось поступове його зниження. У свою чергу змши вмiсту загального бшка спостеркались i характеризувались вiрогiдним зростанням показникш на 15-ту добу у 1,2 рази (р<0,01), були вищими у порiвняннi iз значеннями за попереднш вiк. Починаючи з 75 по 90 добу спостеркалось зниження вмкту загального бiлка, вiрогiдна рiзниця зниження (р<0,001) була у тварин 75 дiб проти 60 добового вку.
Висновки 1 перспективи подальших дослщжень
1.Активнiсть АсАТ була найвищою у кроленят 1-но добового вку, а активнiсть АлАТ - у кролiв 90 добового вiку. Таю змши можна пов'язати iз тдвищенням метаболiчних процесiв в органiзмi.
2. Найбшьший вмкт загального бiлка в плазмi кровi кролiв, вiд 1-добового вiку i до 60 дiб зростав, а далi до 90 добового вку вiдмiчалось поступове його зниження.
219
Актуальним е подальше вивчення обмшу бшюв та процеЫв ПОЛ в opraHi3Mi KponiB pi3Horo вжу, та за додавання бюлопчно-активних добавок з метою тдвищення продyктивностi.
Л1тература
1. Вакуленко 1.С. Сучасний стан та перспективи розвитку кролiвництвa в Укра!ш / 1.С. Вакуленко // Сучасна ветеринарна медицина. - 2012. - № 2 (32). -С. 62-65.
2. Nutrition of the Rabbit / Carlos Bias, Julian Wiseman. - CABI, 2010 - 338
P. . ...
3. Лесик Я.В. 1нтенсившсть росту та забшш показники кролiв за згодовування лiзин-протеlновоl добавки i хлориду хрому / Я.В. Лесик, Р.С. Федорук // Науковий вкник Львiвськоl нащонально! академи ветеринарно! медицини iм. С. З. Гжицького. - Львiв, 2010. - Т.12, Ч.2, № 2.(44) - С. 169-173.
4. 1батуллш I.I. Вплив рiзних рiвнiв протешу та лiзинy в рaцiонi на продyктивнiсть молодняку кролiв / I.I. Iбaтyллiн, В.£. Попов, Д.П. Уманець // Бюресурси i природокористування. - 2010. - Т. 2, № 3/4. - С. 79-82.
5. Чорнолата Л.П. Вплив протеаз на розчеплювашсть та розчиншсть протешу / Л.П. Чорнолата // Тваринництво Укра!ни. - 2011. - № 7. - С.35-37.
6. Колганова К.М. Применение гепатопротекторов в клинической практике / К.М. Колганова // Здоров'я Укра!ни. - 2009. - № 18 (223). - С. 53.
7. Clark J.M. The prevalence and etiology of elevated aminotransferase levels in the United States. / J.M. Clark Brancati, A.M. Diehl // Am. J. Gastroenterol. 2003. - vol. 98(5). -P. 960-967.
8. Петрух 1.М. Показники бшкового обмшу у корiв, хворих на кетоз / I. М. Петрух // Бюлопя тварин. - 2013.- Т. 15, № 4. - С.95-99.
9. Energy and protein metabolism and nutrition / edited by G. Matteo, 3rd EAAP International Symposium on Energy and protein metabolism and nutrition. -Parma, Italy. - 2010. - 735 p.
10. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
Рецензент - д. с-г. н., професор Дяченко Л.С.
220
