Научная статья на тему 'Пальмитиновая кислота: мифы и реальность, или еще раз об особенностях жировых компонентов заменителей грудного молока'

Пальмитиновая кислота: мифы и реальность, или еще раз об особенностях жировых компонентов заменителей грудного молока Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
3629
148
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГРУДНЕ МОЛОКО / СИНТЕТИЧНі ТРИГЛіЦЕРИДИ / ДИТЯЧі МОЛОЧНі СУМіШі / ПАЛЬМОВА ОЛіЯ / ГРУДНОЕ МОЛОКО / HUMAN MILK / СИНТЕТИЧЕСКИЕ ТРИГЛИЦЕРИДЫ / SYNTHETIC TRIGLYCERIDE / ЗАМЕНИТЕЛЬ ГРУДНОГО МОЛОКА / INFANT MILK FORMULAS / ПАЛЬМОВЫЙ ОЛЕИН / PALM OLEIN

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Белоусова О.Ю.

Пальмитиновая кислота жирная кислота, которая в грудном молоке составляет наибольшую долю, и по этой причине в детские молочные смеси добавляют смеси жиров, которые трансформируются в пальмитиновую кислоту в количестве, равном таковому пальмитиновой кислоты в грудном молоке. Но грудное молоко содержит большое количество именно b-пальмитата. Существуют данные, что большое количество a-пальмитиновой кислоты, содержащейся в стандартных смесях (> 20 %), может оказать негативное влияние на всасывание жиров и кальция, что приводит к формированию запора. Поэтому в большинстве продуктов компаний, которые производят высокоадаптированные смеси, доля пальмитиновой кислоты составляет < 20 %, а некоторые продукты обогащены именно b-пальмитатом.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Palmitic Acid: Myths and Reality or Once Again about Features of Fatty Components of Breast Milk Substitutes

Palmitic acid is the most prominent fatty acid in breast milk and for that reason fat blends are added into infant formulas that will be converted to palmitic acid in amounts mimicking the amount of that found in human breast milk. But breast milk contains high levels of b-palmitate. There is some evidence that high levels of a-palmitic acid standard mixtures contain (> 20 %) might negatively affect fat and calcium absorption, leading to stool hardness. Therefore most of companies producing highly adapted formulas use palmitic acid not more than 20 %, and some products are enriched with b-palmitate.

Текст научной работы на тему «Пальмитиновая кислота: мифы и реальность, или еще раз об особенностях жировых компонентов заменителей грудного молока»

УДК 616.391-053.2:547 БСЛОУСОВА о.ю.

Харювська медична академ'т п'слядипломно! осв'пи

■ ■ ■ ■

ПАЛЬМИИНОВА КИСЛОТА: М1ФИ I РЕАЛЬНЮТЬ, АБО ЩЕ РАЗ ПРО ОСОБЛИВОСТ1 ЖИРОВОГО КОМПОНЕНТА ЗАМ1ННИК1В

ГРУДНОГО МОЛОКА

Резюме. Пальмтинова кислота — жирна кислота, яка у грудному молоц становить найбшьшу частку. 1з цШ причини в дитячi молочш сумша додають жировi компоненти, ят трансформуються в пальмi-тинову кислоту в клькост^ що дорiвнюe такш пальмтиново'1 кислоти в грудному молощ. Але грудне молоко мстить багато $-пальмтату. 1снують дат, що велика кльксть а-пальмтиново'1кислоти, що мститься в стандартних сумшах (> 20 %), може справляти негативний вплив на всмоктування жирiв i кальцж, що призводить до твердих випорожнень. Тому в бiльшостi продуктiв компанш, що виробляють високоадаптован сумчастка пальмтиново'1кислоти становить < 20%, а деяк продукти збагачеш саме $-пальмтатом.

Ключовi слова: грудне молоко, синтетичт триглщериди, дитячi молочш сумша, пальмова ол1я.

Збшьшення частоти нутритивно-залежно! патологи, що вщзначаеться останшм часом, — проблема для лiкарiв ус!х спещальностей, особливо педiатрiв, що займаються питаннями первинно! профшакти-ки. З одного боку, харчування е одним iз найважли-вших факторiв, що визначають здоров'я дитячого населения: правильно збалансований ращон забез-печуе нормальш темпи зростання й фiзичного роз-витку дитини, сприяе профшактищ захворювань, шдвищенню працездатност й покращанню когш-тивних функцш, створюе умови для максимально! адаптаци до навколишнього середовища. Харчування, без сумшву, е потужним терапевтичним фактором. Правильно складена дiета стае ключовим механизмом, що дозволяе впливати на порушеш ланки метаболiзму, нормалiзувати функци травно! систе-ми, активiзувати захиснi сили органiзму, що багато в чому визначае переби i результат хвороби. Бшьше того, при окремих видах патологи харчування може бути единим засобом л^вання.

З шшого боку, неправильне харчування часто е причиною порушень обмшу речовин i розвитку су-путньо! патологи. Зазвичай це стшю порушення вь тамiнного, мшерального та iнших видiв обмiну, яю супроводжуються хронiчними захворюваннями, що тривало перебiгають. Крiм того, неповноцiнне харчування (як надлишкове, так i дефiцитне) створюе сприятливе шдГрунтя для розвитку iмунодефiцит-

них станiв i збшьшуе частоту серцево-судинних, ен-докринних i онкологiчних захворювань [7, 18].

Особливо критичними питання мальнутрицп i будь-яких iнших нутритивних порушень стають тодi, коли йдеться про найбшьш уразливу категорiю дитячого населення — дггей перших мiсяцiв i роюв життя. Результати наукових дослщжень, проведених останнiми роками, свщчать про те, що харчування дитини перших двох роюв життя впливае не тшьки на 11 зростання, розвиток, стан здоров'я в даний час, але й програмуе метаболiзм таким чином, що окремi порушення харчування можуть призвести до розви-тку тяжко! соматично! патолог!! (так званих хвороб цившзаци — метаболiчного синдрому, ожирiния, цукрового дiабету, алергiчних захворювань, остео-порозу та ш.) у наступнi перюди життя, у тому числi в дорослому вщ [17]. Тому i повноцiннiсть амшо-кислотного складу б!люв, i адаптац!я вуглеводного й жирового компоненпв, i збалансованiсть i стабшь-нiсть мiкроелементного i вiтамiнного складу — ус цi

Адреса для листування з автором: Белоусова Ольга Юривна E-mail: talis vita@mail.ru

© Белоусова О.Ю., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015

фактори, якi е обов'язковими умовами для нормального розвитку й функцюнування органiзму, стають особливо актуальними стосовно раннього дитячого вжу.

Безсумнiвним е той факт, що единим типом ви-годовування, що справляе ушкальний бiологiчний вплив на органiзм дитини, е грудне вигодовування. Грудне молоко — природний щеально збалансова-ний продукт харчування для вск дггей перших рокiв життя. Численнi дослщження пщтвердили уявлення про те, що молоко матерi — це фактично «жива тканина», яка за складом практично на 100 % збтаеться з тканинами новонароджено! дитини [1]. Однак пев-на кшьюсть дiтей перших рокiв життя з тих чи шших причин додатково до грудного молока отримують дитячi сум^ чи перебувають на повному штучному вигодовуванш. Вимушений перехщ на штучне ви-годовування автоматично зараховуе дитину в групу ризику з розвитку функщональних гастроштести-нальних порушень, алергiчних захворювань, iмуно-дефiцитних станiв, тому пильна увага повинна при-дiлятися правильному вибору замшниюв ж1ночого молока, ступеню !х адаптацп та вiдповiдностi харчо-во! цiнностi функцiональному стану оргашзму дитини з урахуванням вжових особливостей [18].

Протягом останнк десятирiч не припиняеться науковий пошук нових формул штучних молочних сумiшей, що максимально наближаються за сво!ми якiсними i кiлькiсними характеристиками до грудного молока [11]. Широко обговорюються джере-ла бiлка — молочний сироватковий бшок i казеш, !х оптимальна ыльюсть i спiввiдношення бшкових фракцш; достатня увага придiляеться вуглеводно-му компоненту, який в бiльшостi дитячих молочних сумiшей представлений найбшьш фiзiологiчним вуглеводом — лактозою, а в деяких лiкувальних формулах — мальтодекстрином. Разом iз цим останшми роками фахiвцi, якi займаються питаниями дитячого харчування, проявили штерес до жирового компонента сумшей, що е найбшьш енергоемним, та це питання вимагае глибокого осмислення його бю-логiчних впливiв на оргашзм немовляти, що форму-еться.

Жири та жироподiбнi речовини являють собою складш органiчнi сполуки, що значно вг^зняються одна вщ одно! за будовою i функцiональною значу-щютю. В органiзмi людини бшьша частина !х представлена триглiцеридами жирних кислот (нейтраль-ними жирами), що належать до простих лшщв, та !х пох1дними — жирними кислотами, стеринами (холестерин), стероидами, вiтамiнами Б, Е, К та ш. Велике значення для органiзму мають i складнi ль пiди (фосфолiпiди, що складаються з ефiрiв жирних кислот або спирпв, азотистих основ i фосфорно! кислоти, а також цереброзвддв, сфiнгомiелiну). У грудному i ранньому вщ в дiтей iнтенсивно вщбува-еться структурне i фуикцiональне дозрiвання орга-нiв i систем, для чого потрiбне високе енергетичне забезпечення [16]. Центральне мiсце в енергетично-му обмiнi займають лiпiди. У першому пiврiччi жит-

тя за рахунок жирiв покриваеться близько 50 % вае! добово! калорiйностi, у дггей вщ 6 мiс. до 4 роюв — 30—40 %. Лшщи входять до складу клгган рiзних тканин (головний мозок, статевi залози та iншi органи), утворюють прошарок в органах, але основна маса !х зосереджена в пiдшкiрнiй кликовиш у виглядi жирових депо, де постшно йдуть обмiннi процеси. Ненасичеш жирнi кислоти пiдвищують iмуиiтет до ди iнфекцiйних агентiв, покращують засвоюванють бiлка, впливають на дiяльнiсть ЦНС, регулюють проникнiсть судин. Деривати ненасичених жирних кислот вщграють роль гормошв. Фосфолiпiди е транспортною формою для жовчних кислот, сприя-ють синтезу бшка в органiзмi, регулюють моторику шлунково-кишкового тракту й вiдкладания баласт-ного жиру.

У даний час виробники замшниюв грудного молока (ЗГМ) намагаються максимально наблизити кшьюсний i якiсний склад жирних кислот i !х про-порцп до складу i пропорцш в грудному молоцi й з щею метою як основи жирiв у складi замiнникiв грудного молока найбшьш часто використовують рiзнi сум^ рослинних олiй. Вiдомо, що i в грудному молоцi, i в його замiнниках приблизно 45—50 % енерги акумульовано саме в жирах, як в сучасних сумшах мiстяться в такiй же кшькосп, як i в грудному молощ, але сумiшi iстотно вiдрiзняються вщ останнього профiлем жирних кислот, що в них мю-тяться [15].

Пальмиинова кислота (С16:0) — жирна кислота, яка у грудному молощ становить найбшьшу частку (приблизно 25 % уск жирних кислот) та е основним джерелом енерги. 1з ще! причини в дитячi молочнi сумiшi додають жировi компоненти, як трансфор-муються в пальмиинову кислоту в кiлькостi, що дорiвнюе такiй пальмииново! кислоти в грудному молощ. Джерелами пальмииново! кислоти е паль-мова ол1я (приблизно 45 %), жир коров'ячого молока (приблизно 26 %), какао-олiя (приблизно 26 %), ба-вовняна олiя (приблизно 25 %), сало (близько 25 %) i тваринний жир (приблизно 25 %), а також синтетич-ний трiацилглiцерид (Бетапол). Треба зауважити, що як джерело жиру не використовують коров'яче молоко, тому що воно мютить у три рази менше неза-мшно! лшолево! кислоти, н1ж грудне молоко, i значно вiдрiзняеться за структурою триглщервддв. Крiм того, насиченi жири, що входять до складу жиру коров'ячого молока, можуть пщвищувати ризик розвитку атеросклерозу та цукрового дiабету в наступи роки життя дитини. Крiм жирiв коров'ячого молока, у виробнищта дитячого харчування так само заборонене використання кунжутно! та лляно! олiй. Тому в сучасних молочних сумшах використовують сумiшi рiзних рослинних олiй, а саме високооле!но-во! соняшниково! олГ!, кокосово!, соево!, рапсово! та пальмово! (пальмовий оле!н).

Пальмова ол1я, а точнiше, його бшьш рiдка фракц1я — пальмовий оле!н, який мiстить велику кшьюсть пальмииново! кислоти, на сьогоднi е най-поширенiшою основою жирового складу дитячих

сумшей, становлячи загалом у жировому компонент 45 % i бгльше. Вона входить до складу як тра-дицiйних молочних сумiшей, так i сумшей на основi гiдролiзату молочного бiлка, сумiшей для недоно-шених, на основi iзоляту соевого бглка i низьколак-тозних сумшей [12]. Як джерело пальмгтново'1 кислоти розробники стали вводити пальмовий олеш до складу ЗГМ ще в 1970—1980-тi роки для того, щоб наблизити кгльюсть пальмгганово'1 кислоти в сумь шах до тако'1 в грудному молощ Крiм того, необх1дно вщзначити, що пальмова олiя е единим натуральним рослинним iнгредiентом, що дозволяе забезпечити кгльюсний вмiст пальмгтново'1 кислоти в дитячш сумiшi, близький до грудного молока [16]. Вщмш-ною особливютю пальмово'1 олИ (пальмового олешу) е стшюсть до окислення, що обумовлюе можли-вiсть бгльш тривалого збериання без впливу на його яюсть. Пальмова олiя являе собою сумш трГацил-глiцеридiв — ефiрiв глщерину i жирних кислот. У ïï складi також, за даними Codex Alimentarius, мютить-ся невелика кгльюсть холестерину (2,3 мг на 100 г). Вщношення насичених i ненасичених жирних кислот у пальмовш олИ становить 1 : 1. Основною жирною кислотою е пальмгтинова кислота (38—43,5 % вщ загально! кiлькостi жирних кислот), що входить до класу насичених жирних кислот.

Необхвдно пiдкреслити, що пальмовий олеш — фракцгя пальмово'1 олщ яка сьогоднi використову-еться виробниками замшниюв грудного молока в 1х продуктах без будь-яких обмежень у всгх крашах свiту.

Проте слщ розумiти, що дотримання кiлькiсного жирнокислотного складу, аналогiчного складу грудного молока, ще не означае рiвнозначного яюсного забезпечення [15]. I в даному питанш надзвичайно важливе значення мае позицiя пальмiтиновоï кислоти в молекулi триглицериду. Вiдомо, що пальмггинова кислота може перебувати в позицГях а або ß. I не-зважаючи на те, що бгльшють молочних сумiшей, яю мютять як основу жиру пальмову олш, мають кгль-юсний жирнокислотний склад, схожий з грудним молоком, у переважиш бгльшосп сумшей розта-шування жирних кислот у молекулах триглщерищв вщрГзняеться, i це розходження впливае на всмок-тування жирГв i кальщю. У грудному молощ людини 70 % пальмГтиново'1 кислоти — це ß-пальмгганова кислота. Це означае, що пальмгтинова кислота зна-ходиться у ß-позицiï в молекулГ триглщериду. У стан-дартних молочних сумшах як джерело пальмгтино-во'1 кислоти часто використовують пальмовий олеш (низькоплавка фракцгя пальмово'1 олИ), у якому 70 % пальмгтново'1 кислоти займае не ß-, а а-позищю у молекулГ триглщериду. Якщо пальмгтинова кислота знаходиться в а-позицщ фермент лшаза може ви-тюнити пальмгтинову кислоту з глщерину пщ час ль погенезу. Вгльна довголанцюгова пальмгтинова кислота може в подальшому незворотно зв'язуватися з кальщем (у великш кглькосп представленим у дитячш сумшГ для забезпечення розвитку скелета дитини), у результат чого утворюються нерозчинш i

неабсорбуючГ комплекси кальщю пальмгтату — так зване кальщеве жирнокислотне нерозчинне мило. Формування цих мил, яш не всмоктуються в кишечнику й виводяться з випорожненнями, роблячи 1х бгльш щгльним i зменшуючи 1х частоту, асоцгоють Гз твердими випорожненнями. Це може призводити до зниження всмоктування кальщю й жирних кислот i навиъ супроводжуватися дефщитом у мшералГзацИ зростаючого скелета.

Отже, максимально можливе кгльюсне набли-ження жирнокислотного складу сумшГ за рахунок додавання пальмового олешу в жировий склад грудного молока ще не означае автоматичного збережен-ня вщповщно'1 якост харчування й забезпечення од-наково'1 бюдостуиносп поживних речовин, оскгльки жири таких сумшей мютять пальмгтинову кислоту в протилежиш вгд грудного молока бГчний альфа-по-зицИ. Формування нерозчинного кальщевого мила при застосуванш стандартних сумшей може при-зводити не тгльки до втрати кальщю i жирГв, але i до формування бгльш твердих випорожнень немовляти i асощюватися з розвитком функцюнальних запорГв.

Проте позитивним фактором е те, що при штуч-нш змт положення пальмГтиново'1 кислоти в три-глщеридах пальмового олешу можливе наближення властивостей пальмГтиново'1 кислоти в дитячш су-мшГ до тако'1 в грудному молощ Така змшена олгя називаеться структурованою або бета-пальмггатом. У разГ змши положення пальмгтново'1 кислоти та наближення ïï властивостей до таких в жшочому молощ пальмгтинова кислота, естерифжована в бета-позицИ молекули триглщериду, ефективно захоплю-еться ентероцитами слизово'1 оболонки кишечника як моноглщерид без попереднього розщеплення, не змшюе консистенцго випорожнень i сприяе тд-вищенню всмоктування кальщю, необхщного для мшералГзацИ исток. Використання структуровано'1 олИ збгльшуе вартють дитячо'1 сумш^ i тому вона за-звичай присутня тгльки в дорогих спещалГзованих замшниках грудного молока. КрГм того, деяк1 сумь шГ (Nutrilon Комфорт, «НутрицГя») безпосередньо збагачуються синтетичним трГацилглщеридом (Бе-тапол), у якому пальмгтинова кислота в основному е в ß-позицй, що запобиае вищенаведеним нефГзГоло-гГчним явищам (рис. 1).

Ефекти дитячих сумГшей, що мютять у рГзних пропорцГях бета-пальмггат, вивчалися у великГй кГлькостГ клшчних дослГджень. Тема небажаних ефектГв пальмового олешу в складГ дитячих сумшей привернула таку значну увагу, що за останш 7 рокГв були опублжоваш щонайменше два метааналГзи/ клтчш огляди дослгджень, присвячених цГй про-блемГ.

Так, Koo i ствавт. (2006) [13] у своему оглядГ по-рГвнювали 9 публГкацГй, де описано додавання пальмового олешу в дитячу молочну сумш або його вщ-сутнГсть у нш СумГшГ з пальмовим оле'][ном мютили таку його кгльк1сть, що частка пальмгганово'1 кислоти становила > 20 % усгх жирних кислот, у той час як частка пальмгтново'1 кислоти в сумГшах без паль-

Липаза I Са:

S a-пальмiтинова кислота

Видiляeться з випорож-

a-пальмiтинова кислота

Лтаза Лiпаза

Са: Са:

б о ß-пальмiтинова кислота т>- < ¡5 \ Ü

ß-пальмiтинова кислота

► Засво-юеться

Лiпаза

Са2

Рисунок 1. Положення пальмтиновоi кислоти в пальмовому олеШ (а) i в грудному молоц (б)

мового олешу становила < 10 % ycix жирних кислот або ж так1 сум1ш1 м1стили Бетапол (ß-пальмгтнову кислоту). Цей огляд продемонстрував, що застосу-вання в молочних сум1шах велико! кглькост! пальмового оле!ну як жирово! сум1ш1 з > 20 % пальмгтиново! кислоти може призвести до ненавмисних ф1зюлопч-них наслщюв, включаючи зменшення всмоктування жиру, пальмгтиново! кислоти й кальщю в кишечнику. Тому, щоб запоб1гти цьому шкщливому ефекту, виробники зам1нник1в грудного молока, яю прийня-ли за основу сво!х сан1тарних та ф1тосан1тарних захо-д1в мгжнародш стандарти, рекомендаций та шструкщ! Codex Alimentarius, Мгжнародного етзоотичного бюро та Мгжнародно! конвенщ! про захист рослин, а також яю беруть участь у мгжнароднш гармошзащ! вщповщних норм, використовують пальмовий оле-!н в оптимальному сп1вв1дношенн1, так, щоб частка пальмггиново! кислоти становила < 20 % усгх жирних кислот.

Але ж у бгльшосп дослщжень ефекту пальмово! ол!1 на пом'якшення випорожнень пор1внювали все ж таки a- i ß-пальмгтнову кислоти. Так, Quinlan i ствавт. [14] продемонстрували у своему дослщжен-н1, що д1ти на штучному вигодовуванш мають ю-тотно бгльш тверд1 випорожнення (4,0 ± 0,5 проти 2,6 ± 0,7; 1 = рщо випорожнення, 5 = тверд1 випорожнення) пор1вняно з дпъми на грудному вигодовуванш внасл1док бгльшого р1вня жирних кислот, яю екскретувалися у вигляд1 мил (головним чином С16:0 та С18:0), що призводило до бгльшого вмюту м1нерал1в та жир1в у випорожненнях. Kennedy i ств-авт. (1999), а також Carnielli й ствавт. (1996) продемонстрували, що дгти, яю отримували молочну сум1ш, збагачену ß-пальмггатом, мали б1льш м'як1 випорожнення та меншу частку жирних кислот у них [5, 8]. Це спостереження було пщтверджене Bongers i сп1вавт. (2007), як1 продемонстрували, що додавання високо! концентраций ß-пальмгтново! кислоти, пре-б1отик1в, ол1госахарид1в i частково гщрол1зовано-го бглка молочно! сироватки призводило до стшко! тенденцп до пом'якшення випорожнень у дггей, яю страждали вщ запор1в, що могло розглядатися як ль кування для дггей з твердими випорожненнями [3].

Схожих висновюв д1йшли A. Lucas та ствавт. (1997) [10], у дослщжент яких п1дтвердилася гшоте-за, що абсорбцгя кальц1ю значно краща в д1тей, як1

отримують ß-пальмггат; також пщтвердилися гшоте-зи про кращу абсорбц1ю жир1в у них та про утворен-ня кальщевих мил у д1тей, як1 не отримують Бетапол.

У дослщженш I. Litmanovitz et al. (2013) зазначено, що при споживанш дитячих сумшей 1з високим вмю-том ß-пальмггату зм1ни в к1стков1й тканин1 пор1внян-н1 з такими в дггей, яю перебувають на грудному вигодовуванш, i бгльш сприятлив1, нгж при використанн1 сум1шей 1з низькою часткою ß-пальмiтатy [9].

Кр1м того, запоб1гання утворенню кальц1е-вих жирнокислотних мил не лише призведе до пом'якшення випорожнень, але й матиме позитив-ний вплив на всмоктування жирних кислот i кальц1ю. Насичен1 жирн1 кислоти, включаючи пальмгтино-ву кислоту, можуть краще всмоктуватися, оскгльки жирн1 кислоти не зв'язуються з кальщем i не утворю-ють кальц1ев1 жирнокислотш мила. Краще всмоктування жиру призведе до полшшення використання енерг!! жир1в. Carnielli i сп1вавт. (1995, 1996) продемонстрували, що в доношених дггей, яю отримували молочну сумш, збагачену ß-пальмiтатом, спостерь галося значно краще всмоктування пальмгтиново!, а також стеариново! кислот. Загальне всмоктування жирних кислот було значно кращим у таких доношених дггей [4, 5].

Кр1м того, згщно з останшми клшчними досль дженнями, сум1ш1 з пальм1тиновою кислотою пере-важно в ß-позиц!! також можуть справляти сприят-ливий ефект на кишкову м1крофлору пор1вняно з сумшами на основ1 пальмово! ол!!, що проявляеться пщвищенням вм1сту б1фщо- i лактобактер1й в кишечнику [2, 6, 12].

Тобто переваги сумшей, збагачених саме ß-пальмiтатом, безсумн1вн1. Ус1 ц1 дан1 дозволяють рекомендувати використання як замшниюв грудного молока саме сум1ш1, у яких a-пальмгтнова кислота повн1стю зам1нена на ß-пальмггат. Якщо сум1ш не м1стить синтетичних триглщервддв (тобто Бетаполу), то частка пальмгтиново! кислоти, що ви-користовуеться в сум1ш1, повинна становити < 20 %, що вщповщае вимогам мгжнародного стандарту Codex Alimentarius (CODEX STAN 210-1999) та ви-кладено в державних стандартах Укра!ни, яю вико-ристовуються для виробництва харчових продукт1в, таких як ДСТУ 4306:2004 «Олгя пальмова. Загальн1 техн1чн1 умови», ДСТУ 4438:2006 «Оле!н пальмовий. Загальш техн1чн1 умови», ДСТУ 4438:2006 «Стеарин пальмовий. Загальш техшчш умови».

Отже, використання пальмово! олп та !! фрак-ц1й повн1стю дозволене в ус1х европейських кра!нах для виробництва продукщ! дитячого харчування, i в Укра!ш повинно вщбуватися вщповщно до мгжнародно! практики. Необхщно пам'ятати, що паль-м1тинова жирна кислота, яка у грудному молощ становить 25 % ус1х жирних кислот, необхщна для дитячого орган1зму, оскгльки е головним джерелом енерг!!. Основними !! джерелами для виробництва дитячих сумшей можуть бути р!зномаштш олп, таю, наприклад, як пальмова чи шш1, за виключенням кунжутно! та лляно! олш, як1 е забороненими.

а щ

Отже, мiцна взаемод1я вчених i педiатрiв, як вь тчизняних, так i зарубiжних, дозволяе розширювати нашi уявлення про вплив жирово! складово! штуч-них сумiшей на органiзм дитини i сприяе пошуку нових технолопчних рiшень у цьому напрямку.

Список лператури

1. Agostoni C, Braegger Ch, Decsi T, Kolacek S., Koletzko B, Michaelsen K.F., Mihatsch W., Moreno L., Puntis J., ShamirR., Sza-jewska H., Turck D., van Goudoever J. ESPGHAN Committee on Nutrition. Breast-feeding: A Commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition // Journal of Pediatric Gastroenterology & Nutrition. — 2009. — 49(1). — Р. 112-125. Doi: 10.1097/MPG.0b013e31819f1e05.

2. Boehm G, Lidestri M, Casetta P., Jelinek J, Negretti F, Stahl B, Marini A. Supplementation of a bovine milk formula with an oligosaccharide mixture increases counts of faecal bifidobacteria in preterm infants // Arch. Dis. Child Fetal Neonatal. Ed. — 2002. — 86 (3). — F178-181.

3. Bongers M.E., de Lorijn F, Reitsma J.B., Groeneweg M, Ta-miniau J.A., Benninga M.A. The clinical effect of a new infant formula in term infants with constipation: a double-blind, randomized crossover trial//Nutr. J. — 2007. — Apr 11. — P. 6-8.

4. Carnielli V.P., Luijendijk I.H.T., van Goudoever J.B, Sul-kers E.J, BoerlageA.A., DegenhartH.J, SauerP.J.J. Feedingprema-ture newborn infants palmitic acid in amounts and stereoisomeric position similar to that of human milk: effects on fat and mineral balance // Am. J. Clin. Nutr. — 1995. — 61. — Р. 1037-1042.

5. Carnielli V.P., Luijendijk I.H.T., van Goudoever J.B., Sul-kers E.J., Boerlage A.A., Degenhart H.J, Sauer P.J.J. Structural position and amount of palmitic acid in infant formulas: effects on fat, fatty acid, and mineral balance // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 1996. — 23. — P. 553-560.

6. Costalos C., Kapiki A., Apostolou M, Papathoma E. The effect of a prebiotic supplemented formula on growth and stool microbiology of term infants//Early Hum. Dev. — 2008. — 84 (1). — Р. 45-49.

7. Cummings J.H., Antoine J.M., Azpiroz F, Bourdet-Sicard R., Brandzaeg P., Calder P.C., Gibson G.R., Guarner F, Isolauri E, Pannemans D., Shortt C., Tuijtelaars S., Watzl B. PASSCLAIM — gut health and immunity // Eur. J. Nutr. — 2004. — 43 Suppl 2. — II118-II173.

8. KennedyK., FewtrellM.S., Morley R.., AbbottR.., Quinlan P.T., Wells J.C.K., Bindels J.G., Lucas A. Double-blind randomized trial of a synthetic triacylglycerol in formula-fed term infants: effects on stool

biochemistry, stool characteristics, and bone mineralization // Am. J. Clin. Nutr. — 1999. — 70. — 920-927.

9. Litmanovitz I., Davidson K., Eliakim A. et al. The effects of infant formula beta-palmitate structural position on bone speed of sound, anthropometrics and infantile colic: a double-blind, randomized control trial. ESPGHAN Annual Meeting, May 25—28, 2011, Sorrento, Italy // JPGN. — 2011. — Vol. 52 (S1). — E215. Abstract PO-N-0242.

10. Lucas A., Quinlan P., Abrams S., Ryan S., Meah S., Lucas P.J. Randomised controlled trial of a synthetic triglyceride milk formula for preterm infants //Arch. Dis. Child. — 1997. — 77. — F178-184.

11. Mihatsch W.A., Pohlandt F. Protein hydrolysate reduces the gastrointestinal transit time in preterm infants: A controlled randomised trial// Pediatr. Res. — 1997. — 42. — 410A. Abstract.

12. Moro G.E., Arslanoglu S., Stahl B, Jelinek J., Wahn U., Boehm G. A mixture of prebiotic oligosaccharides reduces the incidence of atopic dermatitis during the first 6 months of age//Arch. Dis. Child. — 2006. — 91 (10). — Р. 814-819.

13. Koo W.W.K.., Hockman E.M., Dow M. Palm Olein in the Fat Blend of Infant Formulas: Effect on the Intestinal Absorption of Calcium and Fat, and Bone Mineralization // Journal of the American College of Nutrition. — 2006. — Vol. 25, № 2. — P. 117-122.

14. Quinlan P.T., Lockton S., Irwin J., Lucas A.L. The relationship between stool hardness and stool composition in breast- and formula-fed infants // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 1995. — Jan 20 (1). — Р. 81-90.

15. Верткин А..Л, Прохорович Е.А. Пальмовое масло в составе заменителей грудного молока. Обзор клинических исследований// Педиатрия. Восточная Европа. — 2014. — № 2(6). — С. 58-70.

16. Санникова Н.Е., Стенникова О.В., Бородулина Т.В., Лев-чук Л.В. Жировой компонент адаптированных детских молочных смесей: современное состояние и история вопроса//РМЖ. Педиатрия. — 2013. — № 2. — С. 115-118.

17. Скворцова В.А., Нетребенко О.К., Боровик Т.Э. Нарушения питания у детей раннего возраста // Педиатрия. — 2011. — 1 (4). — С. 32-36.

18. Турти Т.В., Намазова-Баранова Л.С., Беляева И.А., Зимина Е.П., Лазуренко С.Б., Митиш М.Д., Бакович Е.А., Ртищева М.С., Савватеева Н.Ю. Современные возможности сохранения естественного вскармливания у детей первых месяцев жизни, имеющих нарушения в состоянии здоровья // Педиатрическая фармакология. — 2014. — Т. 11, №3. — С. 70-74.

Отримано 09.11.15 ■

Белоусова О.Ю.

Харьковская медицинская академия последипломного образования

ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА: МИФЫ И РЕАЛЬНОСТЬ, ИЛИ ЕЩЕ РАЗ ОБ ОСОБЕННОСТЯХ ЖИРОВЫХ

КОМПОНЕНТОВ ЗАМЕНИТЕЛЕЙ ГРУДНОГО МОЛОКА

Резюме. Пальмитиновая кислота — жирная кислота, которая в грудном молоке составляет наибольшую долю, и по этой причине в детские молочные смеси добавляют смеси жиров, которые трансформируются в пальмитиновую кислоту в количестве, равном таковому пальмитиновой кислоты в грудном молоке. Но грудное молоко содержит большое количество именно Р-пальмитата. Существуют данные, что большое количество а-пальмитиновой кислоты, содержащейся в стандартных смесях (> 20 %), может оказать негативное влияние на всасывание жиров и кальция, что приводит к формированию запора. Поэтому в большинстве продуктов компаний, которые производят высокоадаптированные смеси, доля пальмитиновой кислоты составляет < 20 %, а некоторые продукты обогащены именно Р-пальмитатом.

Ключевые слова: грудное молоко, синтетические тригли-цериды, заменитель грудного молока, пальмовый олеин.

Belousova O.Yu.

Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine

PALMITIC ACID: MYTHS AND REALITY OR ONCE AGAIN ABOUT FEATURES OF FATTY COMPONENTS OF BREAST MILK SUBSTITUTES

Summary. Palmitic acid is the most prominent fatty acid in breast milk and for that reason fat blends are added into infant formulas that will be converted to palmitic acid in amounts mimicking the amount of that found in human breast milk. But breast milk contains high levels of P-palmitate. There is some evidence that high levels of a-palmitic acid standard mixtures contain (> 20 %) might negatively affect fat and calcium absorption, leading to stool hardness. Therefore most of companies producing highly adapted formulas use palmitic acid not more than 20 %, and some products are enriched with P-palmitate.

Key words: human milk, synthetic triglyceride, infant milk formulas, palm olein.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.