CC BY
51
К^ш!ребёнка
КлУчш лекцп / С!1п1со! Ьес^геэ
УДК 613.221:577.125-053.3
АОБРЯНСЬКИЙ А.О. Льв/вський нацюнальний медичний унверситет ¡мен/ Аанила Галицького
РОЛЬ ДОВГОЛАНЦЮГОВИХ ПОЛНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ХАРЧУВАНН НЕМОВЛЯТ
Резюме. Довголанцюговi полтенасичет жирн кислоти (ДЛПНЖК) е основними функцюнальними жирами материнського молока. Переважаючими та функцшнально найважлившими ДЛПНЖКе арахiдо-нова (АК) i докозогексаенова кислота (ДГК). Крiм Штаци складу грудного молока, кнують ще двi важ-ливi причини, щобдодавати ДЛПНЖК у молочт сумш для немовлят. По-перше, немовлята не можуть синтезувати достатню кльшсть ДЛПНЖК, щоб компенсувати вiдсутнiсть цихречовин у продуктах харчування. По-друге, тканина мозку, атшвка очей та iмунна система потребують великоХ кiлькостi ДЛПНЖК як будiвельного матерiалу та функцональних складових, щоб тдтримати нтенсивний ркт i розвитокуранньому дитинствi. Цей перод е критичним для формування тарозвитку цих оргатв, тому оптимальне постачання субстратiв е необхiдним для хх оптимального функцонування. Щ iдеiв поеднан-н зрезультатами понад 20рандомiзованих контрольованих ^шчних випробувань i численних нших до-^джень, що доводять позитивний вплив харчових ДЛПНЖК на здоров'я й розвиток немовлят, свiдчать про необхiднiстьзбагачення продуктiв дитячогохарчування ДГКi АК. Найбиьш вивченими позитивними ефектами такого збагачення е полтшення зоровоХ функщ i когнтивного розвитку дтей раннього вку. Новi дан пов'язують тдвищене споживання ДЛПНЖК 1з корисним впливом на iмуннi функщ i серцево-судинну систему малюшв.
Ключовi слова: довголанцюговi полшенасиченi жирн кислоти, харчування, дти раннього вжу.
Здоровий рют i розвиток дитини в першi 1000 дшв життя мае надзвичайно важливо значення не лише для виживання та покращення показни-юв здоров'я в ранньому дитинст, але i для про-ф!лактики важливих нешфекцшних захворювань старшого в!ку. Темпи росту людини е найвищими в останнш триместр ваптносп та в першi мюящ життя. Пд час останнього триместру ваптносп маса дитини зб!льшуеться приблизно в!д 900 до 3400 г, тобто б!льше н!ж утричь В першi 4 мгс. життя доношена дитина подвоюе свою масу при народженш, а протягом найближчих 24 мгс. и розмiри зб!льшу-ються удвiчi, проте дорослих розмiрiв вона досягае лише в тзньому тдлггковому вщь Водночас мозок дитини набувае величини мозку доросло! людини (приблизно 1200 г) уже у 2 роки. В останньому триместр! ваптносп маса мозку збшьшуеться приблизно вщ 150 г до 400 г, а до шестимгсячного вжу мозок знову подвоюе сво! розмiри, досягаючи приблизно двох третин величини мозку доросло! людини [1]. Склад i структура мозку також швидко змшюються протягом цього часу [2], i щ змши продовжують в!д-буватися в ранньому дитинствь
Вщповщно перинатальний перюд i ранне ди-тинство характеризуються високими потребами в енерг!! i нутрiентах, насамперед б!лках, щоб пщтри-мати необхiднi темпи росту. Жири, що мгстяться в грудному молощ та молочних сумiшах, також мають надзвичайно важливе значення з к!лькох причин. Перш за все вони е основним джерелом енерг!!, щоб шдтримувати в!дпов!дний р!ст ! розвиток, забез-печуючи споживання близько половини калорш у вигляд! жиру. Однак деяю жирн! кислоти (ЖК) на додаток до !х рол! як джерела енерг!! е важливими компонентами кл!тинних мембран !/або метабо-л!чними попередниками б!олог!чно активних спо-лук. Людина не може синтезувати жирн! кислоти з подвшними зв'язками в положенш п-6 (ю6) або п-3 (ю3). Ц! кислоти е незамшними й !х надходжен-ня потр!бно забезпечити ззовн! через харчов! продукта. Важливими похщними незам!нних жирних кислот е довголанцюгов! пол!ненасичен! жирн! кис-
© Добрянський Д.О., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
лоти (ДЛПНЖК), що е необхщними для нормального росту 1 дозр1вання багатьох систем оргашзму, однак особливе значення мають для мозку, очей, серцево-судинно! й 1мунно! систем. Найважливь шими представниками ДЛПНЖК е докозогекса-енова (ДГК) 1 арахщонова (АК) кислоти, що вщ-грають важливу роль у формуванн1 зорово! функцп 1 розвитку ЦНС у раннш постнатальний пер1од. Оби-дв1 вони переважають серед п-6 1 п-3 жирних кислот нервово! тканини, а ДГК е основним компонентом мембрани фоторецептор1в сижгвки ока немовлят. Ендогенний синтез цих жирних кислот може не за-безпечувати потреби новонароджених, насамперед недоношених д1тей, яю не встигають отримати до-статньо! к1лькост1 ДЛПНЖК трансплацентарно.
ДГК 1 АК наявш в грудному молощ, !х зарахову-ють до бюлопчно активних сполук, що визначають ушкальш властивост1 цього еталонного природного продукту здорового харчування д1тей раннього в1ку.
Номенклатура та б\ох\м\я жирних кислот
Жирш кислоти класиф1кують за довжиною ланцюга, насиченням або к1льк1стю подвшних зв'язк1в 1 просторовою ор1ентац1ею останшх. В1д-пов1дно розр1зняють коротколанцюгов1 (< 8 вуг-лецевих залишк1в), середньоланцюгов1 (8—11 за-лишк1в), пром1жно! довжини (12—15 залишк1в) 1 довголанцюгов1 (> 16 залишк1в) ЖК. Насичен1 ЖК не мютять подв1йних зв'язк1в, мононенасичеш мають один зв'язок, а полшенасичеш — два 1 бшьше зв'язки. В 1дентичних за кшькютю вуглецевих за-лишк1в 1 ступенем насичення ЖК подв1йн1 зв'язки можуть знаходитись в положенн1 цис- або транс-1зомер1в, що впливае на ф1зичш та б1олог1чн1 влас-тивосп кислот [3].
Характеризуючи ЖК, вщповщно до м1жнарод-но! номенклатури зазначають к1льк1сть вуглецевих залишк1в 1 подвшних зв'язюв, а також положення першого подв1йного зв'язку за порядковим номером вуглецевого залишку, рахуючи вщ стаб1льного СН3- (п- або ю-) к1нця. Наприклад, оле!нова кислота е мононенасиченою кислотою, молекула яко! мютить 18 вуглецевих залишк1в 1 один подвшний зв'язок м1ж дев'ятим 1 десятим залишками. Таку структуру описують формулою 18:1п-9.
У людському оргашзм1 синтезуються насичен1 та мононенасичен1 жирш кислоти, проте не утво-рюються п-3 1 п-6 довголанцюгов1 полшенасичеш жирш кислоти. Попередниками цих сполук е аль-фа-лшоленова кислота (АЛК), що м1стить 18 ато-м1в вуглецю, три подв1йн1 зв'язки з першим таким зв'язком у п-3 положенш (С18:3п-3), 1 л1нолева кислота (ЛК), структура яко! описуеться формулою С18:2п-6. Ц1 жирн1 кислоти не можуть перетворю-ватись одна в шшу, тому обидв1 вони е незамшними й мають обов'язково бути наявними в харчовому рацюш людини.
АЛК 1 ЛК перетворюються на бгльш ненасичен1 сполуки з довшим ланцюгом через ферментатив-
не подовження ланцюга (елонгац1ю) 1 денасичен-ня (десатурацго). Внасл1док цього процесу з АЛК спочатку утворюеться ейкозопентаенова кислота (С20:5п-3), а дал1 — ДГК (С22:6п-3). В1дпов1дно ЛК перетворюеться на АК (С20:4п-6). В обох типах пе-ретворень беруть участь т1 сам1 ферменти ланцюго-вого подовження 1 десатураци, що визначае конку-ренц1ю ферментних субстрат1в [4] (рис. 1). 1ншими словами, утворення певних ДЛПНЖК залежить вщ сшввщношення м1ж п-3 1 п-6 кислотами у харчовому рацюш людини. У немовлят темпи ендогенного синтезу ДГК 1 АК не задовольняють пщвищених потреб росту.
Отже, ДГК 1 АК е важливими компонентами кль тинних мембран, особливо в головному мозку, сгг-ювщ, серцево-судинн1й та 1муннш системах. Кр1м того, АК е попередником бюлопчно важливих сиг-нальних молекул, простагландин1в 1 лейкотр1ешв.
Внутр1шньоутробне \ постнатальне накопичення ДЛПНЖК в орган\зм\ дитини
Накопичення ДГК у тканиш мозку розпочи-наеться внутршньоутробно 1 в друг1й половиш ваг1тност1 його можна визначити кшьюсними методами [5]. Цей процес тривае п1сля народження, забезпечуючи досягнення п1ково! концентрацГ! ДГК (близько 4 г) у дггей в1ком вщ двох до чотирьох рок1в [5]. ДГК е також важливим структурним компонентом лшщв с1тк1вки. I! частка серед ус1х жирних кислот зовшшшх сегмент1в паличок 1 колбочок перевищуе 50 % [6]. На вщмшу вщ ДГК шш1 п-3 ДЛПНЖК у цей перюд не акумулюються в тканинах мозку 1 очей. У внутршньоутробний 1 шсляпо-логовий пер1оди у тканинах мозку також збшьшу-еться кшьюсть АК.
Ферменти подовження 1 десатураци для перетво-рення ПНЖК наявш у печшш плода на раннк тер-м1нах ваг1тност1, але до народження !х активн1сть е низькою [7]. Таким чином, внутршньоутробно вщ-буваеться накопичення п-6 1 п-3 ДЛПНЖК, отрима-них переважно трансплацентарно, а !х концентрац1я в пуповиннш кров1 залежить в1д харчового рацюну матер1 [8]. Новонароджен1 немовлята здатш синте-зувати ДГК 1 АК незалежно в1д терм1ну гестацп [9]. Швидк1сть перетворення АЛК на АК 1 АЛК на ДГК залежить вщ генетичних чинник1в, стат1 та к1лькост1 жирних кислот-попередник1в, наявних у харчовому рацюш [10]. Водночас, як було зазначено вище, ендогенний синтез цих жирних кислот може не за-безпечувати потреби новонароджених, насамперед недоношених дггей, яю не встигають отримати до-статньо! кшькосп ДЛПНЖК трансплацентарно.
Шсля народження немовлята отримують АК 1 ДГК 1з грудним молоком, що забезпечуе переважан-ня вм1сту ДГК у тканиш мозку пор1вняно з диъми на вигодовуванн1 сум1шами, що не мютять ДЛПНЖК. У дггей, яких годують сум1шами, не збагаченими ДЛПНЖК, темпи синтезу власних ДЛПНЖК 1з по-передник1в С18 е недостатшми для того, щоб шд-
тримати ïx стiйкi концентраций у nna3Mi й еритроци-тах [11].
ДЛПНЖК шд час BariTHOCTi
Наявнiсть активного (проти градieнта концентраций материнсько-фетального плацентарного транспорту ДГК свiдчить про важливе фiзiологiчне значення цieï кислоти. Активне надходження ДГК i3 кровi матерi у кров плода забезпечують специ-фiчнi транспортнi бшки жирних кислот (FATP-1 i FATP-4) i мембранш бiлки, що сприяють вибiрко-вому плацентарному захвату саме ^eï кислоти [12]. Кiлькiсть ДГК, що потрапляе в циркуляцiю плода, визначаеться ïï вмiстом у материнському оргашзмь Цей показник, у свою чергу, залежить вiд харчового рацiону матерi та способу ïï життя. Саме тому м1ж-народнi рекомендацïï, розроблеш ще у 2001 р., ви-значали потребу середнього добового споживання ДГК пщ час вагiтностi та лактацИ на рiвнi 200 мг/до-бу [13]. Жiнки дiтородного вжу можуть викона-ти цю рекомендащю, споживаючи одну-двi порцïï морсь^ риби на тиждень, у тому чи^ жирних сор-тiв, що е важливим джерелом n-3 ДЛПНЖК. Спо-живання та^ кiлькостi риби звичайно не переви-щуе допустимих рiвнiв споживання потенцiйниx забруднювачiв навколишнього середовища. Iншi джерела n-3 ДЛПНЖК включають збагаченi про-дукти харчування та xарчовi добавки. Надходження АЛК, що мютиться в продуктах харчування i е по-передником ДГК, менш ефективне щодо забезпе-чення оптимального статусу ДГК, н1ж безпосередне
споживання ще'1 кислоти, i е недостатнiм для досяг-нення бажаних pîbhîb акумуляцН ДГК у мозку плода [14].
Ряд дослщжень показали, що споживання n-3 ДЛПНЖК з риби, риб'ячого жиру або олп одно-клггинних водоростей пiд час вагiтностi подовжуе тривалiсть останньо'!, сприяе народженню дитини з бшьшою масою i зменшуе ризик передчасних по-логiв. Багатоплщш вагiтностi та короткий iнтервал м1ж вагiтностями ще бiльше пiдвищують вщповщ-Hi потреби материнського органiзму [15]. М1жна-родне епiдемiологiчне дослiдження засвщчило, що з вищими концентрацiями ДГК у молощ матерi та вищим рiвнем споживання морепродуктiв була пов'язана менша поширенiсть пiсляпологовоï де-пресИ (24,5 % у Пiвденнiй Африщ проти 2 % в Япо-Hiï) [16].
ДЛПНЖК у перюд лактацм
До складу грудного молока входить лише 20 % полшенасичених жирних кислот, однак ця фрак-цiя включае не лише незамшш кислоти (лшоле-ву й а-лшоленову), але i ДЛПНЖК, частка яких е особливо значною в молозивь Домiнуючими ДЛПНЖК у грудному молощ е ДГК i АК. Умют АК у молощ е вщносно постшним в усiх регiонах свь ту, тодi як умiст ДГК е варiабельним i бiльше залежить вщ харчового рацiону i способу життя матерi (рис. 2) [17, 18]. СередН популяцiйнi концентраций АК у грудному молоцi становлять 0,35—0,7 % за-гальноï юлькост! жирних кислот, у той час як умют
Рисунок 1. Метабол'зм n-3 i n-6 довголанцюгових пол1ненасичених жирних кислот Примтки: ЕПК — ейкозопентаенова кислота; ПОС — пероксисоми.
ДГК коливаеться вiд 0,17 до 1,0 % [17]. У MaTepiB, яю отримували додаткову ДГК, ïï вмгст у молоцi був вищим. Водночас piBeHb ДГК у молоцi вище вiд 0,8 % зaгaльноï кглькостГ жирних кислот мало впли-вав на збгльшення вмiсту ДГК у плазмi або еритро-цитах немовлят [19].
ДЛПНЖК у молочних сумшах для немовлят
Вiдомо, що вмiст АК i ДГК у плaзмi й еритроци-тах немовлят, яю перебували на грудному вигодовуванш, вiрогiдно перевищуе вiдповiднi показники дггей, яких годували стандартними адаптованими молочними суммами без ДЛПНЖК. У спробах до-сягнути статусу ДЛПНЖК дггей на грудному виго-довувaннi (за вмгстом ДЛПНЖК у плaзмi або ери-троцитах) немовлят годували суммами з рГзними концентрац1ями i сшввщношенням С18 ПНЖК, АЛК i ЛК. Хоча споживання сумшей з вищим сшввщношенням АЛК/ЛК забезпечувало незначно ви-щий умгст ДГК у плaзмi й еритроцитах, щ показники все одно не досягали рГвня показниюв дггей на грудному вигодовуванш Водночас використання сумшей з високим сшввщношенням АЛК/ЛК при-зводило до зменшення концентрацш АК у кровГ новонароджених [20]. Численш дослщження по-рГвнювали рГвш ДЛПНЖК у плазмГ й еритроцитах немовлят, яких годували материнським молоком, суммами, збагаченими ДЛПНЖК, або суммами без ДЛПНЖК. РГвшв ДГК i АК у дггей на грудному вигодовуванш можна було досягнути лише без-посередшм додаванням обох цих жирних кислот у сумш. Збагачення сумшей лише n-3 ДЛПНЖК без АК може зменшувати вмгст АК у кровГ недоноше-них [10] i доношених [21] дггей i, отже, негативно впливати на ЗСх фГзичний розвиток [22].
KëiHi4Hi результати застосування продукпв харчування, збагачених ДЛПНЖК
Харчовi ДЛПНЖК i формування зоровоУ функцп у немовлят
Немовлята народжуються з незрглою функщею зору, але протягом першого року життя вона стрГм-ко розвиваеться. ЕлектрофГзюлопчш методи ощ-нювання ^eï функцïï, зокрема за допомогою про-
вокованих зорових потенщалГв, у дггей раннього вГку вважаються найбгльш чутливими, а тому ЗСх використання дозволяе виявляти незначш вщмшносп м1ж групами [23].
Численш дослщження ощнювали вплив забез-печення ДГК на розвиток зоровоï функцïï у немовлят. В одному з них вивчали вплив призначення риб'ячого жиру ваггтним на ДГК-статус дггей на момент народження i подальше формування зо-ровоï функцïï. Вищий умГст ДГК у кровГ немовлят був пов'язаний ¡з бгльш зрглими провокованими зоровими потенщалами у ввд 2,5 i 6 мгсящв [24]. КоординацГя «око — рука» (вГзуальна моторна ш-теграцГя) у ввд 2,5 року також була кращою у дггей, чш матерГ отримували висою дози риб'ячого жиру тд час ваптносп [25]. Декглька дослщжень ¡з залу-ченням матерГв-годувальниць, яю додатково отримували n-3 ДЛПНЖК або плацебо, не виявили вщ-мшностей м1ж вщповщними групами, хоча автори продемонстрували вГрогщну позитивну корелящю м1ж гостротою зору i рГвнями ДГК у молощ або ДГК статусом малююв [26, 27]. 1ншГ дослщження ощнили вплив збагачення сумшей ДЛПНЖК на розвиток зорово! функцИ у дггей, яю отримували таю сумшГ вщразу тсля народження або тзшше. Частина авторГв повщомила про позитивш результати, в той час як шшГ не знайшли статистич-но значущих вщмшностей залежно вщ сумшГ, що споживалась [15]. Водночас у дослщженнях, яю не виявили позитивного ефекту збагачення сумь шей ДЛПНЖК, використовували продукти з дуже низьким рГвнем ДГК.
У двох дослщженнях було ощнено вплив до-даткового споживання ДЛПНЖК зГ збагаченими сумГшами або продуктами прикорму в другому тв-рГччГ життя на розвиток зоровоï функцИ немовлят. Встановлено полшшення зору у дггей, яких годували збагаченими продуктами порГвняно з дгтьми з контрольноï групи [28, 29].
У трьох дослщженнях розглянуто потенцш-ш довгостроковГ переваги годування збагаченими суммами. Одне з них не засвщчило полшшення стереозору у дггей вжом 4—6 роив, яю попередньо отримували сумш^ збагачеш ДЛПНЖК [30]. Друге дослщження не виявило жодних вщмшностей м1ж малюками вжом 39 мгсящв, яю перебували на
АК (вщсоток в|д загальноТ кiлькостi ЖК) ДГК (вщсоток в|д загальноТ кшькосл ЖК)
Рисунок 2. Розподл концентрацй АК i ДГК у грудному молоц за даними 106 дослщжень [19]
грудному вигодовуванш, отримували збагачену або контрольну сумш [31]. У третьому дослщженш про-тягом 17 тижнiв дггей годували трьома рiзними сумi-шами (контрольною, збагаченою лише ДГК або АК i ДГК) або грудним молоком, тсля чого у вод чо-тирьох роив оцшювали зорову функцго й штелект. Обидва показники були значно пршГ в контрольнш груш порГвняно з диъми на грудному вигодовуван-ш, проте таких вiдмiнностей не було в малююв, яю отримували двГ збагачен сумшГ [32].
Кокрейшвсью огляди 16 дослщжень ¡з залучен-ням передчасно народжених дгтей [33] i 9 досль джень за участю доношених немовлят [34] не ви-явили суттевих зв'язюв м1ж збагаченням сумшей ДЛПНЖК, формуванням зоровоï функцïï i загаль-ним розвитком дгтей раннього вжу. Водночас авто-ри зазначили, що недоношен немовлята, залучен у дослщження, були вщносно зрглими i здоровими. 1снували також значн вщмшносп м1ж дослщжен-нями за схемами i методолопею ощнювання зоро-воï функцИ, технолопею отримання ДЛПНЖК, ЗСх складом i вмютом у суммах. Зокрема, у бгльшост дослщжень ефективносп сумшей, збагачених ДГК, немовлят контрольноï групи годували сумшами, що мютили АЛК [35] або низью концентрацïï ДГК [36]. Лише в одному дослщженш порГвнювали ефектив-нють рГзних доз ДГК у доношених немовлят за на-явностГ контрольноï групи, в якш дгти отримували сумш без будь-яких ДЛПНЖК. У немовлят, яких годували суммами, що мютили 0,32; 0,64 або 0,96 % ДГК, виявляли подГбну гостроту зору у ввд 1 рж, однак вона була вищою, н1ж у дггей, яю отримували сумш без ДЛПНЖК [37]. Використання бгльш присюпливого пщходу до оцшки якостГ дослщжень дозволило авторам останнього метааналГзу, що за-галом включив 16 дослщжень i 1949 передчасно народжених i доношених дггей, зробити висновок, що наявш даш доводять суттевий вплив збагачення сумшей ДЛПНЖК на гостроту зору дггей вжом 12 мгсящв [38].
Харчов! ДЛПНЖК i раннй когнтивний розвиток
Беручи до уваги те, що переважаючими n-3 i n-6 жирними кислотами у мозку е ДГК i АК, доцгль-но передбачити потенцшний вплив споживання мапр'ю ДГК пщ час ваптносп та в перюд лактацïï або збагачення ДЛПНЖК молочних сумшей на когштивний розвиток немовлят. Проведен в цьому напрямку дослщження використовували рГзш ме-тоди, зокрема тести для оцшки загального (Bayley Scales of Infant Development) i психомоторного (тест Brunet — Lezine) розвитку немовлят, а також бгльш специфГчн обстеження, спрямован на оцшку розвитку мовлення i здатносп виршувати проблеми. Кожен ¡з зазначених методГв оцшюе рГзн компо-ненти розвитку мозку, а тому суперечливГ результа-ти цих дослщжень не е несподГваними.
ЕпщемюлопчнГ дан засвщчили наявнють асо-щацИ м1ж високим рГвнем споживання риби пщ
час ваптносп та темпами постнатального розвитку дитини. Зокрема, йдеться про покращення зоро-во! пам'ятГ [39], вищий рГвень мовного штелекту й шших поведшкових показниюв у дгтей вжом аж до восьми роюв [40]. У дгтей на грудному вигодовуванн вжом два мгсящ ДГК-статус корелював ¡з розвитком мовлення i розумшня в 14 i 18 мюяшв [41]. Jensen i сшвавт. [42] оцшювали показники когнитивного розвитку немовлят на грудному вигодовуванш, ма-терГ яких протягом чотирьох мюящв шсля полопв додатково отримували ДГК (200 мг/добу) або плацебо (рослинну олш). У 30-мюячному вшд у дгтей, яких годували збагаченим молоком, встановлено значне збгльшення шдексу психомоторного розвитку, хоча групи не вщрГзнялись за показниками зорово1 функций або шдексом ментального розвитку.
У подвшному слшому рандомГзованому до-слщженнГ збагачення рацюну матерГ пщ час ваггт-носп та в перюд лактацïï маслом печшки трюки (споживання близько 1,2 г ДГК i 0,8 г ЕПК), за-безпечувало перевагу когнггавного розвитку дггей, народжених вщ цих матерГв, у вод чотирьох роив у тест Kaufmann ABC (стандартизований тест оцшки штелекту) приблизно в 4 бали [43]. Три шших дослщження пщ час лактацИ не виявили значного по-лшшення когнГтивного розвитку дГтей [15]. Однак контролювати потенцГйнГ фактори впливу у досль дженнях грудного вигодовування i шзнавального розвитку складно.
СуперечливГ результати були отримаш у дослГ-дженнях ¡з використанням збагачених молочних сумшей. ДеякГ з них засвГдчили значш переваги в когнГтивному розвитку дггей, яких годували зба-гаченими ДЛПНЖК сумГшами, тодГ як ¡ншГ досль дження не довели таких переваг [15]. Як i у випадку дослщжень, що оцшювали функцГю зору, використання сумшей з низьким умютом (< 0,2 %) ДГК, як правило, не забезпечувало досягнення позитивних ефекпв.
Ранне споживання ДЛПНЖК може також впливати i на моторний розвиток дгтей раннього вГку. Самовгльна рухова поведГнка немовлят, яку називають загальною руховою активнГстю, свщ-чить про органГзацГю нервовоï системи в ранньому вщ1 ПГсля двох мюяшв вигодовування сумГшами, збагаченими ДЛПНЖК, сумГшами, що не мГстили ДЛПНЖК, або грудним молоком у немовлят, яю не отримували ДЛПНЖК, виявляли бгльший вщсоток аномальних самовГльних загальних рухГв [44]. Однак, дгти вГком 18 мГсяцГв ¡з цих трьох груп не вщ-рГзнялись у своему розвитку за пщсумками тесту Bayley або шкали Hempel, яку використовують для стандартизованого виявлення незначних невроло-гГчних дисфункцш. У дГтей тримГсячного вГку, народжених вщ матерГв ¡з недостатшм споживанням АК, виявлялась значно вища аномальна загальна рухова активнють [45], а низький статус ДГК при народженш був пов'язаний ¡з меншою кГлькГстю балГв за шкалою Hempel у вщ1 18 мГсяцГв [46]. У рандомГзованому дослГдженнГ прийом жшками в
другш половиш ваптносп високих доз риб'ячого жиру (добове споживання близько 2,2 г ДГК i 1,1 г ЕПК) покращував вГзуальну моторну штегращю у дггей вжом 2,5 року [47]. Отже, як забезпечення в перинатальний перюд, так i постнатальне спожи-вання ДЛПНЖК можуть сприяти розвитку немов-лят.
Незважаючи на наведет вщносно оптимгстичш ранш результати, останш масштабш дослщження ¡з залученням передчасно народжених немовлят, яких годували збагаченими грудним молоком або сумь шами [36, 48], i доношених дггей, матерГ яких год час вагггаосп отримували ДГК 800 мг/добу [49], дшшли висновку, що споживання ДГК або бГльших доз цiеï речовини не покращуе когштивний розвиток дггей вжом 18 мгсящв i 8 роив. Автори кГлькох останшх метааналГзГв зробили такий самий висновок [33, 34, 50]. Водночас у бГльшосп дослщжень, включених у згадаш метааналГзи, когштивний розвиток дггей оцшювали за допомогою шкали Bayley, що не при-значена для таких цГлей i показники я^ загалом недостатньо корелюють ¡з вщдаленим дошкГльним розвитком дггей [51]. Натомгсть на сьогодш гсну-ють докази того, що статус ДГК бгльше впливае на делжатшшГ особливосп формування шзнавальних функцш у дитинст, таю як увага, пам'ять, швид-юсть обробки шформацИ й шшГ показники штелек-туaльноï дГяльносп вищого порядку [35]. Отже, без виконання новоï серïï дослщжень ¡з використанням шших методГв ощнки когштивного розвитку i три-валшим перюдом спостереження (до досягнення шильного вГку) робити будь-яю висновки про ре-альний вплив споживання ДЛПНЖК i розумовГ функцïï дггей передчасно.
iншi ефекти ДЛПНЖК
Вплив на iMyHHi реакци
1снують свщчення, що споживання ДЛПНЖК у ранньому дитинствГ може модулювати ¡мунну вщ-повщь. Частка цих кислот вщ зaгaльноï юлькосп ЖК в ¡мунних клгганах становить 25 % i функцю-нально вони е найважлившими [52]. Для станов-лення ¡мунних функцш у новонароджених необ-хщш ргст i диференцшвання ¡мунних клгган. АК е найважлившим структурним компонентом мембран лГмфоципв i необхщна для формування адек-ватних ¡мунних функцш. Кльюсне сшввщношен-ня м1ж n-6/n-3 ДЛПНЖК у клгганних мембранах визначае особливосп iмунноï вщповщ, перш за все мгсцевоь Вмгст ЖК у фосфолшщах клгганних мембран уах клгган дитини, крГм нейрошв, безпо-середньо залежить вщ складу жирГв, що спожива-ються. Високий умгст ДЛПНЖК у харчовому ращо-ш вщбиваеться на складГ мембранних фосфолшщдв клгган кишечника i визначае ЗСх реакщю на анти-генну стимулящю: n-6 i n-3 ДЛПНЖК по-рГзному впливають на ¡мунш реaкцïï. Як уже зазначалось, АК (n-6 ДЛПНЖК) е основним метаболГчним по-передником ейкозанощв. Простагландини вщгра-ють особливо важливу роль у модуляцïï штенсив-
носп та тривалосп зaпaльноï й iмунноï вщповщей, забезпечуючи переважно прозапальний ефект. Простагландин E2 (ПГЕ2) модулюе ¡мунну вщповщь за учасп лГмфоципв Tht i Th2, стимулюючи синтез IgE. Якщо дГета дитини збагачена АК, мембранш фосфолшщи клгган кишечника також будуть мгс-тити пщвищену юльюсть цих кислот. АктивацГя ¡мунних клгган кишечника буде супроводжуватися переважно продукшею ПГЕ2 i пщсиленням запаль-них реакцш, у тому числГ алерпчних. На вщмшу вщ АК ДК пригшчуе продукцго ПГЕ2, а також цито-юшв, що стимулюють Th2 вщповщь, — IL-6, IL-8, IL- 1ß, TNF-a. Таким чином, ДГК мае протизапаль-ш властивосп [53].
У двох рандомГзованих дослщженнях вивчали вплив ДЛПНЖК на ¡мунну функцш немовлят. В одному з них недоношеш немовлята з 8-го по 42-й день життя отримували збагачену або незбагачену сумшГ, а ЗСх даш порГвнювали з даними дггей, яких годували грудним молоком. Годування сумшшю для недоношених дней, збагаченою ДЛПНЖК, за-безпечувало формування популяцш лГмфоципв, мембранний умгст ДЛПНЖК, продукщю цитою-шв i здатшсть реагувати на антигени, що вщповь дали показникам немовлят, яких годували грудним молоком, i вщрГзнялись вщ показниюв дггей на штучному вигодовуванш незбагаченою сумшшю [54]. В шшому дослщженш з аналогГчним дизайном доношених немовлят годували збагаченою або незбагаченою сумшшю вщ 2-го до 6-го тижня пГсля пологГв. Додавання ДГК i АК зменшувало стимульовану пролГферащю лГмфоципв порГвня-но з вщповщним показником у дГтей на винятково грудному вигодовуваннГ. Водночас на вщмшу вГд контрольноï групи клГтинний i цитокшовий про-фГлГ у немовлят, яю отримували збагачену сумГш, були наближеними до профГлГв дГтей на грудному вигодовуванш [55].
Немовлята, народжеш ваптними ж1нками з ато-тею, якГ були рандомГзованГ для отримання високих доз олïï морських водоростей у другГй половинГ ваптносп, продемонстрували кращу реакцГю на ан-тигенний шкГрний прик-тест у вщ1 один рГк i менш тяжкий атотчний дерматит порГвняно з немовлята-ми, чиï матерГ отримували плацебо [56].
У норвезькш когортГ з 3086 дггей, якГ перебували пщ спостереженням протягом 2-го року життя, споживання риби щонайменше 1 раз на тиждень (середнш вГк дГтей на момент включення риби до харчового рацюну — 9,1 мГсяця) вГрогщно та сутте-во зменшувало шанси виникнення екземи: будь-яка риба — 0,62 (95% довГрчий ¡нтервал (Д1) 0,42-0,91), жирна риба — 0,21 (95% Д1 0,05-0,86). Асоцiацïï м1ж особливостями харчового рацГону матерГ та виник-ненням екземи до досягнення дитиною дворГчного вГку були невГрогщними. Автори дослГдження зро-били висновок, що споживання риби немовлятами протягом першого року життя було важлившим, н1ж наявнГсть цього продукту у харчовому рацюш ЗСх матерГв п1д час ваптносп [57].
За тдсумками шшого когортного дослщжен-ня, вигодовування немовлят сумшшю, збагаченою ДГК/АК, асощювалось зГ збгльшенням ЗСх вГку на момент першого встановлення дГагнозу iнфекцïï верхшх дихальних шляхГв i найбгльш поширених алерпчних захворювань, а також меншою частотою ще1 патологИ протягом перших 3 роив життя [58].
Вплив на серцево-судинну систему
Захисний вплив n-3 ДЛПНЖК на серцево-су-динну систему найкраще продемонстрований i не викликае сумшвГв у дорослих.
Споживання молочних сумшей для немовлят, збагачених ДГК й АК, асощювалось ¡з нижчим ар-терГальним тиском у дггей вжом 6 роив [59]. По-рГвняно з диъми, яких протягом перших 4 мюящв життя годували незбагаченими суммами, у малю-юв, як отримували сумшГ з ДГК i АК, у 6-рГчному вщ були значно нижчими показники середнього артерГального тиску (вщмшнють середшх показ-ниюв становила —3,0 мм рт.ст.) i дГастолГчного ар-терГального тиску (вщмшнють середшх показниюв становила —3,6 мм рт.ст.). Оскгльки артерГальний тиск мае тенденщю до персистенцИ з дитинства в доросле життя, раннш вплив харчових ДЛПНЖК може мати довгостроковГ наслщки щодо зниження артерГального тиску i серцево-судинного ризику.
Два рандомГзованих контрольованих дослщження продемонстрували вплив збагачення харчового рацюну немовлят ДЛПНЖК на функщю серцево-судинноï системи. Щоденне призначення чайноï ложки риб'ячого жиру (~ 1 г ДГК + ЕПК) у ввд 9—12 мюящв зменшувало вмют трГацилглщеролу в кровГ, показники артерГального тиску i частоти серцевих скорочень, а також збгльшувало варГабельнють сер-цевого ритму [60, 61].
Отже, сучасш дан свщчать, що збагачення дГети немовлят n-3 ДЛПНЖК оптимГзуе розвиток серце-во-судинноï системи, що може зменшувати вщпо-вщний ризик у дорослому вод (насамперед щодо розвитку артерiальноï гiпертензïï).
Шляхи 36ië^eHHn cnoœnBaHHn ДЛПНЖК для MaTepiB i âiTeé
Численн дослщження оцшювали ефекти i без-пеку збагачення харчового рацюну ваггтних i жь нок-годувальниць ДЛПНЖК. У цих дослщженнях використовували тгльки ДГК або риб'ячий жир ¡з рГзним умютом ДГК i ЕПК. Споживання риби може пщдавати оргашзм матерГ та плода впливу забруд-нюючих речовин, таких як метил-ртуть, дюксини i полГхлороваш бГфенгли, а також збгльшувати вмют цих забруднювачГв у материнському молощ З огля-ду на це для жшок дгшродного вГку вважаеться без-печним споживати рибн страви двГчГ на тиждень [15]. Декглька когортних дослщжень засвщчили по-зитивний взаемозв'язок м1ж високим споживанням морсь^ риби ваггтними женками i полшшенням когнгтивних функцш, вербального штелекту, тон^ моторноï координацИ i просоцiальноï поведшки у
дггей, що вказуе на те, що позитивш ефекти бгльшо-го споживання n-3 ДЛПНЖК ¡з морською рибою на розвиток дитини переважують потенцшний ризик дïï токсичних речовин [13].
МожливГ джерела ДЛПНЖК для дггей першого року життя включають грудне молоко, молочн су-м1ш, збагачен ДЛПНЖК, i таю продукти прикорму, як яйця, жирна риба i м'ясо. Безпека мае першо-рядне значення. ОлГя високого ступеня очищення, отримана з одноклиинних оргашзмГв (специфГчн види водоростей i грибГв), яйця або риба як джерела ДГК i/або АК е прийнятними для використання в молочних сумшах для немовлят i харчових продуктах прикорму, якщо чистота i безпека олщ що використовуеться, була встановлена. Систематич-ний огляд впливу збагачення молочних сумшей ДЛПНЖК на фГзичний розвиток засвщчив, що збагачення ДГК i АК забезпечуе такий самий рют немовлят, як i пщ час годування незбагаченими продуктами [62]. Декглька дослщжень ¡з молочними сумГшами, збагаченими лише ДГК, також продемонстрували адекватне збгльшення маси в доноше-них новонароджених, проте наявних даних недо-статньо для остаточних висновюв.
Якщо ДЛПНЖК додають до молочних сумшей, поеднане використання ДГК i АК е доцгльним. Вщ-носна сталють забезпечення немовлят АК пщ час грудного вигодовування свщчить про необхщнють споживання обох кислот. АК е переважаючою жирною кислотою-попередником ейкозанощв, оскгль-ки у високих концентрацГях мютиться в мембран-них фосфолшщах. АК може бути окисненою за учасп трьох рГзних ферментативних систем: цикло-оксигеназ (утворюються простагландини i тромбок-сани), лшооксигеназ (утворюються лейкотрГени) i цитохром Р450 монооксигеназ (утворюються 19- i 20-гщроксГейкозотетраеновГ кислоти). Ейкозаноь ди е надзвичайно важливими бюлопчно активними сполуками. Наприклад, лише один простагландин (ПГЕ2) впливае на судини, дихальш шляхи, шлунок, нирки, нейтрофгли, лГмфоцити i вщчуття болю. На сьогодш юнуе база даних не тгльки щодо безпеки, а й ефективносп молочних сумшей, що мютять АК i ДГК. Ус викладен вище факти разом пщтриму-ють необхщнють додавання обох кислот, АК i ДГК, якщо сумш збагачуеться ДЛПНЖК.
Розвиток мозку тривае протягом раннього дитинства, що визначае необхщнють споживання адекватноï кглькосп ДГК i АК. 1з уведенням прикорму дгти отримують менше грудного молока або сумшГ, i загальне харчове надходження ДЛПНЖК може зменшитись, якщо введет продукти не мютять ЗСх. Регулярне споживання яечного жовтка, риби, печшки або шших продукпв харчування, збагачених ДЛПНЖК, може бути доцгльним, про-те точш потреби у цих речовинах для немовлят другого твроку життя i дгтей ясельного вГку невщомг ОскГльки споживання ДЛПНЖК може бути корис-ним для подальшого оптимального неврологГчного розвитку, потрГбнГ додатковГ данГ, якГ б довели до-
цшьшсть використання продукт1в харчування, зба-гачених ДГК i АК, у цш в1ков1й rpyni д1тей [15].
РекомендацП щодо споживання ДЛПНЖК для ваптних i годувальниць
Вагин ж1нки та матерьгодувальниш мають спо-живати ДГК принаймш 200 мг/добу [15].
Рекомендацп щодо споживання ДЛПНЖК для немовлят
Грудне вигодовування е пр1оритетним методом харчування здорових дней. У цьому контекст1 важ-ливим е також адекватшсть i збалансован1сть хар-чового рацюну матер1в-годувальниць, у тому числ1 з регулярним споживанням ДГК. Наявш дан1 вка-зують на необхвдшсть збагачення ДГК молочних сум1шей для немовлят. Додавання ДГК у юлькосп щонайменше 0,2 % загального вмгсту жирних кислот е необхщним, щоб досягнути важливих функ-цюнальних ефект1в, однак концентрация ДГК не повинна перевищувати 0,5 % загального вмгсту жирних кислот, оск1льки даш про безпеку споживання тако! к1лькост1 ДГК в1дсутн1. Вм1ст АК мае принаймш вщповщати аналог1чному показнику для ДГК, а концентрация ЕПК не повинна перевищувати вмгст ДГК. Харчовий рац1он дитини другого тв-р1ччя життя також мае мгстити ДЛПНЖК, але у наш час недостатньо шформацп для кшьюсних рекомен-дац1й щодо !х концентрацп у в1дпов1дних продуктах харчування [15].
Таким чином, експериментальш та клш1чш дан1 свщчать про важливу роль ДЛПНЖК для здоров'я i розвитку д1тей раннього в1ку, визначаючи ф1зюло-г1чну доц1льн1сть i безпеку збагачення молочних су-м1шей для немовлят арахщоновою i докозагексаено-вою кислотами. Водночас продовжуеться подальше вивчення оптимальних концентрац1й i сп1вв1дно-шень цих речовин у продуктах дитячого харчування.
Список л1тератури
1. Dobbing J. Quantitative growth and development of human brain / J. Dobbing, J. Sands //Arch. Dis. Child. —1973. — Vol. 48. — P. 757-767.
2. Georgieff M.K. Nutrition and the developing brain: nutrient priorities and measurement/M.K. Georgieff//Am. J. Clin. Nutr. — 2007. — Vol. 85. — P. 614S-620S.
3. Dietary essential fatty acids in earlypost natal life: long-ter-moutcomes / R. Uauy, C. Rojas, A. Llanos, P. Mena // Theimpact of maternal nutrition on the offspring / Ed. by G. Hornstra, R. Uauy, X. Yang. — Nestle Nutr. Inst. Workshop Ser, 2005. — Vol. 55. — P. 101-136.
4. Burdge G.C. Conversion of alpha-linolenic acid to longer-chain polyunsaturated fatty acids in human adults / G.C. Burdge, P.C. Calder//Reprod. Nutr. Dev. — 2005. — Vol. 45. — P. 581-597.
5. Martinez, M. Polyunsaturated fatty acids in the developing human brain, red cells and plasma: influence of nutrition and peroxisomal disease/M. Martinez,// J. World Rev. Nutr. Diet. — 1994. — Vol. 75. — P. 70-77.
6. Stillwell W. Docosahexaenoic acid: membrane properties of a unique fatty acid / W. Stillwell, S.R. Wassall // Chem. and Phys. of Lipids. — 2003. — Vol. 126. — P. 1-7.
7. Long chain polyunsaturated fatty acid formation in neonates: effect of gestational age and intrauterine growth / R. Uauy, P. Mena, B. Wegher[et al.]//Pediatr. Res. — 2000. — Vol. 47. — P. 127-133.
8. Fish oil and folate supplementation of pregnant women and maternal and fetal DHA and EPA plasma levels — a randomized European multicenter trial/S. Krauss-Etschmann, R. Shadid, C. Campoy [et al.]//Am. J. Clin. Nutr. — 2007. — Vol. 85. — P. 1392-1400.
9. The very low birth weight premature infant is capable of synthesizing arachidonic and docosahexaenoic acids from linoleic and linolenic acids/ V.P. Carnielli, D.J.L. Wattimena, I.H.TLuijendijk [etal.]// Pediatr. Res. — 1996. — Vol. 40. — P. 169-174.
10. Impact of early dietary intake and blood lipid composition of long-chain polyunsaturated fatty acids on later visual development / D.R. Hoffman, E.E. Birch, D.G. Birch [et al.]// J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2000. — Vol. 31. — P. 540-553.
11. Reduced docosahexaenoic acid synthesis may contribute to growth restriction in infants born to mothers who smoke / C. Agos-toni, C. Galli, F. Riva [etal.] // J. Pediatr. — 2005. — Vol. 147. — P. 854-856.
12. Koletzko B. Placental transfer of long-chain polyunsaturated fatty acids (LC-PUFA) / B. Koletzko, E. Larque, H. Demmelmair [et al.]// J. Perinat. Med. — 2007. — Vol. 35. — P. S5-11.
13. Koletzko B. Dietary fat intakes for pregnant and lactating women / B. Koletzko, I. Cetin, J. Brenna // Br. J. Nutr. — 2007. — Vol. 98. — P. 873-877.
14. Brenna J.T. Efficiency of conversion of alpha-linolenic acid to long chain n-3 fatty acids in man / J.T. Brenna// Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. — 2002. — Vol. 5. — P. 127-132.
15. The roles of long-chain polyunsaturated fatty acids in pregnancy, lactation and infancy: review of current knowledge and consensus recommendations/ B. Koletzko, E. Lien, C. Agostoni [et al.]// J. Perinat. Med. — 2008. — Vol. 36. — P. 5-14.
16. Hibbeln J.R. Seafood consumption, the DHA content of mothers' milk and prevalence rates of postpartum depression: a cross-national, ecological analysis / J.R. Hibbeln // J. Affect. Disord. — 2002. — Vol. 69. — P. 15-29.
17. Yuhas R. Human milk fatty acid composition from nine countries varies most in DHA / R. Yuhas, K. Pramuk, E.L. Lien // Lipids. — 2006. — Vol. 41. — P. 851-858.
18. Docosahexaenoic and arachidonicacid concentration sin human breast milk world wide/ J.T. Brenna, B. Varamini, R.G. Jensen [et al.]//Am. J. Clin. Nutr. — 2007. — Vol. 85. — P. 1457-1464.
19. Gibson R.A. Effect of increasing breast milk docosahexaenoic acid on plasma and erythrocyte phospholipid fatty acids and neural indices ofexclusively breastfed infants/R.A. Gibson, M.A.. Neumann, M. Makrides//Eur. J. Clin. Nutr. — 1997. — Vol. 51. — P. S78-84.
20. A randomized trial of different ratios of linoleic to alphali-nolenic acid in the diet of term infants: effects on visual function and growth / M. Makrides, M.A. Neumann, B. Jeffrey [et al.]// Am. J. Clin. Nutr. — 2000. — Vol. 71. — P. 120-129.
21. Erythrocyte fatty acid composition in term infants fed human milk or a formula enriched with a low eicosapentanoic acid fish oil for 4 months / A. Lapillonne, N. Brossard, O. Claris [et al.] // Eur. J. Pediatr. — 2000. — Vol. 159. — P. 49-53.
22. Lapillonne A. Polyunsaturated fatty acids and infant growth / A. Lapillonne, S.E. Carlson // Lipids. — 2001. — Vol. 36. — P. 901-911.
23. Teller D.Y. First glances: the vision of infants / D.Y. Teller // Investigative Ophthalmology & Visual Science. — 1997. — Vol. 38. — P. 2183-2203.
24. Maternal docosahexaenoic acid supplementation during pregnancy and visual evoked potential development in term infants; a double blind prospective, randomized trial / C.A. Malcolm, D.L. Mc-Culloch, C. Montgomery [et al.]//Arch. Dis. Child. Fetal. Neonatal. Ed. — 2003. — Vol. 88. — P. F383-390.
25. Fish oil supplementation in pregnancy modifies neonatal allergen specific immune responses and clinical outcomes in infants at high risk ofatopy: a randomized, controlled trial/ J.A. Dunstan, T.A. Mori, A. Barden [et al.]// J. Allergy Clin. Immunol. — 2003. — Vol. 112. — P. 1178-1184.
26. A randomized trial of arachidonic acid dose in formulas containing docosahexaenoic acid in term infants / R.A. Gibson, M. Makrides, J.S. Hawkes [et al.] // Essential fatty acids and eico-sanoids: invited papers from the Fourth International Congress. — Ed. by R.A. Riemersma et al. — Champaign, IL: AOCS Press, 1998. — P. 147-153.
27. Maternal fish oil supplementation in lactation: effect on visual acuity and n-3 fatty acid content of infant erythrocytes / L. Lauritzen, M.H. Jorgensen, T.B. Mickelsen [et al.] // Lipids. — 2004. — Vol. 39. — P. 195-206.
28. Visual function in breast-fed term infants weaned to formula with or without long-chain polyunsaturated at 4 to 6 months: a randomized clinical trial / D.R. Hoffman, E.E. Birch, S. C. Yolanda [et al.]// J. Pediatr. — 2003. — Vol. 142. — P. 669-677.
29. Maturation of visual acuity is accelerated in breast-fed infants fed baby food containing DHA-enriched egg yolk / D.R. Hoffman, R.C. Theuer, Y.S. Castaneda [et al.] // J. Nutr. — 2004. — Vol. 124. — P. 2307-2313.
30. Infant nutrition and stereoacuity at age 4—6years/A. Sing-hal, R. Morley, T.J. Cole [et al.] // Am. J. Clin. Nutr. — 2007. — Vol. 85. — P. 152-159.
31. Visual, cognitive and language assessments at 39 months: a follow-up study of children fed formulas containing long-chain polyunsaturated fatty acids to 1 year of age / N. Auestad, D. T. Scott, J.S. Janowsky [et al.] // Pediatrics. — 2003. — Vol. 112. — P. e177-83.
32. Visual acuity and cognitive outcomes at 4years ofage in a double-blind, randomized trial of long-chain polyunsaturated fatty acid-supplemented infant formula / E.E. Birch, S. Garfield, Y. Castaneda [et al.]//Early Hum. Dev. — 2007. — Vol. 83. — P. 279-84.
33. Schulzke S.M. Long chain polyunsaturated fattyacid supplementation in preterminfants / S.M. Schulzke, S.K. Patole, K. Simmer // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2011. — Issue 2. — Art. No.: CD000375.
34. Simmer K. Longchain polyunsaturated fatty acid supplementation in infants born at term / K. Simmer, S.K. Patole, S.C. Rao // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2011. — Issue 12. — Art. No.: CD000376.
35. Scholtz S.A. Clinical overview of effects of dietarylong-chain polyunsaturated fattyacids during the perinatal period/ S.A. Scholtz, J. Colombo, S.E. Carlson // The importance of immunonutrition. — Eds. M. Makrides, J.B. Ochoa, H. Szajewska. — Nestle Nutr. Inst. Workshop Ser. — 2013. — Vol. 77. — P. 145-154.
36. Neurodevelopmental outcomes ofpreterminfants fed high-dose docosahexaenoic acid. A randomized controlled trial/ M. Makrides, R.A. Gibson, A.J. McPhee [et al.] // JAMA. — 2009. — Vol. 301. — P. 175-182.
37. The DIAMOND (DHA intake and measurement of neural development)study: a double-masked, randomized controlled clinical trial of thematuration of infant visual acuity as a function of the dietary level ofdocosahexaenoic acid / E.E. Birch, S.E. Carlson, D.R. Hoffman [et al.] // Am. J. Clin. Nutr. — 2010. — Vol. 91. — P. 848-859.
38. Qawasmi A. Meta-analysis of LCPUFA supplementation of infant formula and visual acuity / A. Qawasmi, A. Landeros-Weisen-berger, M.H. Bloch // Pediatrics. — 2013. — Vol. 131. — P. 262-e272.
39. Maternal fish consumption, hair mercury, and infant cognition in a U.S. cohort / E. Oken, R.O. Wright, K.P. Kleinman [et al.]// Environ. Health Perspect. — 2005. — Vol. 113. — P. 1376-1380.
40. Maternal seafood consumption in pregnancy and neurodevel-opmental outcomes in childhood (ALSPAC study): an observational cohort study/J.R. Hibbeln, J.M. Davis, C. Steer [et al.]// Lancet. — 2007. — Vol. 369. — P. 578-585.
41. Innis S.M. Are human-milk long-chain polyunsaturated fatty acids related to visual and neural development in breast-fed infants?/ S.M. Innis, J. Gilley, J. Werker// J. Pediatr. — 2001. — Vol. 39. — P. 532-538.
42. Effects of maternal docosahexaenoic acid intake on visual function and neurodevelopment in breastfed term infants / D.L. Jensen, R.G. Voigt, T.C. Prager [et al.]//Am. J. Clin. Nutr. — 2005. — Vol. 82. — P. 125-132.
43. Maternal supplementation with very-long-chain n-3 fatty acids during pregnancy and lactation augments children's IQ at 4 years of age / I.B. Helland, L. Smith, K. Saarem [et al.] // Pediatr. — 2003. — Vol. 111. — P. e39-44.
44. Long-chain polyunsaturated fatty acids have a positive effect on the quality of general movements of healthy term infants / H. Bou-
wstra, D.J. Dijck-Brouwer, J.A. Wildeman [et al.] // Am. J. Clin. Nutr. — 2003. — Vol. 78. — P. 313-318.
45. Relationship between umbilical cord essential fatty acid content and the quality of general movements of healthy term infants at 3 months / H. Bouwstra, D.J. Dijck-Brouwer, T. Decsi [et al.]// Ped. Res. — 2006a. — Vol. 59. — P. 717-722.
46. Neurologic condition of healthy term infants at 18 months: positive association with venous umbilical DHA status and negative association with umbilical trans-fatty acids / H. Bouwstra, D.J. Dijck-Brouwer, T. Decsi [et al.]// Ped. Res. — 2006b. — Vol. 60. — P. 1-7.
47. Cognitive assessment of children at age 2(1/2) years after maternal fish oil supplementation in pregnancy: a randomised controlled trial/ J.A. Dunstan, K. Simmer, G. Dixon, S.L. Prescott//Arch. Dis. Child. Fetal. Neonatal. Ed. — 2008. -Vol. 93. — P. F45-50.
48. Long-chain polyunsaturated fattyacids and cognition in VLBW infants at8 years: an RCT/ A.N. Almaas, C.K. Tamnes,
B. Nakstad [et al.]// Pediatrics. — 2015. — Vol. 135. — P. 972-980.
49. Effect of DHA supplementation during pregnancy on maternal depression and neurodevelopment of young children. A randomized controlled trial / M. Makrides, R.A. Gibson, A.J. McPhee [et al.] // JAMA. — 2010. — Vol. 304. — P. 1675-1683.
50. Meta-analysis of long-chain polyunsaturated fatty acid supplementation offormula and infant cognition/A.. Qawasmi, A. Lande-ros-Weisenberger, J.F. Leckman, M.H. Bloch//Pediatr. — 2012. — Vol. 129. — P. 1141-1149.
51. Colombo J. Is the measure the message: the BSID and nutritional interventions / J. Colombo, S.E. Carlson // Pediatrics. — 2012. — Vol. 129. — P. 1166-1167.
52. Dose-related effects of eicosapentaenoic acid on innate immune function in healthy humans: a comparison of young and older men/D. Rees, E.A. Miles, T. Banerjee [et al.]//Am. J. Clin. Nutr. — 2006. — Vol. 83. — P. 331-342.
53. Calder P.C. Dietary modification of inflammation with li-pids / P. Calder // Proceedings of the Nutrition Society. — 2002. — Vol. 61. — P. 345-358.
54. Lower proportion of CD45R0+ cells and deficient interleu-kin-10 production by formula-fed infants, compared with human-fed, is corrected with supplementation of long-chain polyunsaturated fatty acids/ C.J. Field, C.A. Thomson, J.E. Van Aerde [et al.]//J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2000. — Vol. 31. — P. 291-299.
55. Effect of providing a formula supplemented with long-chain polyunsaturated fatty acids on immunity in full-term neonates /
C.J. Field, J.E. Van Aerde, L.E. Robinson, M.T. Clandinin//Br. J. Nutr. — 2008. — Vol. 99. — P. 91-99.
56. Dunstan J.A. Does fish oil supplementation in pregnancy reduce the risk of allergic disease in infants?/ J.A. Dunstan, S.L. Prescott// Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. — 2005. — Vol. 5. — P. 215-221.
57. Oien T. Do early intake offish and fish oil protect against eczema and doctor-diagnosed asthma at 2 years ofage? A cohort study / T. Oien, O. Storro, R. Johnsen // J. Epidemiol. Community Health. — 2010. — Vol. 64. — P. 124-129.
58. The impact of early nutrition on incidence of allergic manifestations and common respiratory illnesses in children / E.E. Birch, J.C. Khoury, C.L. Berseth [et al.]//J. Pediatr. — 2010. — Vol. 156. — P. 902-906.
59. Long chain polyunsaturated fatty acid supplementation in infant formula and blood pressure in later childhood: follow up of a randomized controlled trial / J.S. Forsyth, P. Willatts, C. Agostoni [et al.]// Br. Med. J. — 2003. — Vol. 326. — P. 953-958.
60. The effect of fish oil supplementation on heart rate in healthy Danish infants / L. Lauritzen, J.H. Christensen, C.T. Damsgaard, K.F. Michaelsen//Pediatr. Res. — 2008. — Vol. 64. — P. 610-614.
61. Fish oil affects blood pressure and the plasma lipid profile in healthy Danish infants / C.T. Damsgaard, L. Schack-Nielsen, K.F. Michaelsen [et al.]// J. Nutr. — 2006. — Vol. 136. -P. 94-99.
62. Supplementation of infant formula with long chain polyun-saturated fatty acids does not influence the growth of term infants / M. Makrides, R.A. Gibson, T. Udell [et al.]// Am. J. Clin. Nutr. — 2005. — Vol. 81. — P. 1094-1101.
OTpuMaHO 23.12.14 ■
Аобрянский А.О.
Львовский национальный медицинский университет имени Аанила Галицкого
РОЛЬ ДЛИННОЦЕПОЧЕЧНЫХ ПОЛИНЕНАСЫЩЕННЫХ ЖИРНЫХ КИСЛОТ В ПИТАНИИ МЛАДЕНЦЕВ
Резюме. Длинноцепочечные полиненасыщенные жирные кислоты (ДЦПНЖК) являются основными функциональными жирами материнского молока. Преимущественными и функционально наиболее важными ДЦПНЖК являются арахидоновая (АК) и докозогексае-новая кислота (ДГК). Кроме имитации состава грудного молока, существуют еще две важные причины, чтобы добавлять ДЦПНЖК в молочные смеси для младенцев. Во-первых, младенцы не могут синтезировать достаточное количество ДЦПНЖК, чтобы компенсировать отсутствие этих веществ в продуктах питания. Во-вторых, ткань мозга, сетчатка глаз и иммунная система требуют большого количества ДЦПНЖК как строительного материала и функциональных составляющих, чтобы поддержать интенсивный рост и развитие в раннем детстве. Данный период является критическим для формирования и развития этих органов, поэтому оптимальная поставка субстратов является необходимой для их оптимального функционирования. Эти идеи в сочетании с результатами свыше 20 рандомизированных контролированных клинических испытаний и многочисленных других исследований, которые доказывают позитивное влияние пищевых ДЦПНЖК на здоровье и развитие младенцев, свидетельствуют о необходимости обогащения продуктов детского питания ДГК и АК. Наиболее изученными позитивными эффектами такого обогащения являются улучшение зрительной функции и когнитивного развития детей раннего возраста. Новые данные связывают увеличенное потребление ДЦПНЖК с полезным влиянием на иммунные функции и сердечно-сосудистую систему малышей.
Ключевые слова: длинноцепочечные полиненасыщенные жирные кислоты, питание, дети раннего возраста.
Dobrianskyi D.O.
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
THE ROLE OF LONG-CHAIN POLYUNSATURATED FATTY ACIDS IN THE NUTRITION OF INFANTS
Summary. Long-chain polyunsaturated fatty acids (LCPS-FA) are the main functional fats of mother's milk. The predominant and functionally most important LCPSFA are arachidonic acid (AA) and docosahexanoic acid (DHA). In addition to imitation of breast milk, there are two important reasons to add LCPSFA in infant formula for babies. Firstly, infants can not synthesize sufficient number of LCPSFA to compensate for the lack of these substances in food. Secondly, the brain tissue, the retina of the eyes and immune system require a large number of LCPSFA as a building material and functional components to support intensive growth and development in early childhood. This period is critical for the formation and development of organs, therefore, optimal supply of substrates is necessary for their optimal functioning. These ideas, combined with the results of over 20 randomized controlled clinical trials and numerous other studies that show the positive impact of food LCPSFA on the health and development of infants, indicate the need for enrichment of baby food with DHA and AK. The most studied positive effects of this enrichment are the improvement of visual function and cognitive development of young children. According to new data, increased consumption of LCPSFA is associated with beneficial effects on immune functions and cardiovascular system of infants.
Key words: long-chain polyunsaturated fatty acids, nutrition, infants.
