CC BY
113
ШАШСЫИЙ еТОМДТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАК 2008, N92
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧ
ПВШ
УДК 616.314-073.7
ЗУБИ I АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ В1ДРОСТОК У РЕНТГЕШВСЬКОМУ ЗОВРАЖЕНН1
Частина II. Особливосп рентген1вського зображення зуб ¡в та альвеолярного вщростка в дорослих
ВДНЗУ
«Укра/нська медична
стоматологмна
академя»
В.К. Югов, Л.М. Васько
Рентгенолопчний метод - один ¡з провщних метода дгёгностики хвороб щелепно-лицевоТ дтянки. Для своечасно!' та яюсноТ променевоТ д1агностики в стоматологи необхщн! знания рентгенанатомм, загальноТ рентгенсемютики та класифжацн хвороб щелепно-лицевоТ системи.
Дан1 рентгенолопчних метода дослщження широко використовуються для одержання уявлення пробуровузубю, продинам1куТхрозвиткутазмши пщ час захзорювань у клУчних умовах. Але в сучасних поо.онихах ¡з рентгенологи зубощелепноТ дтянки особливосп будови зуб1в у д1тей \ дорослих вщобрежен1 недостатньо повно, \ з таких даних не
складаеться и «сне уявлення про рентгенолопчн1 ознаки нормально! будови зуб1в та альвеолярного вщростка.
Метою роботи було сконцентрувати дан1 з рентгенанатомн зуб|в та альвеолярного вщростка \ рентгенолопчж особливооп ТхньоТ будови що нагадують патолопчж стани.
У дорослих ос1б зазвичай 32 поопйж зуби, по 16 на кожшй щелеш. Пост1йн1 зуби починають формуватися в 3-6 мюяцш теля народження, прор1зуються через 6-8 роюв, заюнчення формування настае через 12-15 роюв. ПостмВ зуби починають прорюуватися в 6-8 роюв, заюнчуеться прор1зування до 12-13 роюв.
Строки мшерал1заци, прор1зування, формування коронок \ корежв, розсмоктування корежв \ перюду розширеноТ перюдонгальноТ щтини постмних зуб1в наведен! в таблиц!
Таблиця №1
Зуб Початок формування коронки Строки звапнення коронок Прор1зування Звапнення коре т в козширена перюдонтальна штина
I рОець 3-8 мюяц1в 6 мгсяць - р1зальний край 9 шсашв -1\3 коронки 2 роки -1\2 коронки 3 роки - 3\4 коронки 5 помв - закшчення 7-8 роюв 4 роки -шийка, 10 роюв-закшчення 7-10 роюв
II р!зець 4 мюяцМ р1к нижн<й: 6 м1сяц!в -всрхнш край 9 м1сящв-верх1вка коронки 4-5 роюв повшстю 8-9 роюв 4 роки -шийка 10 роюв -заюнчення 8-11 роюв
¡клс 4-8 м1сяц1в 6 М1СЯЦ1В - роальний край 9 м1сяц1в -верх1вка коронки 6 роюв -закшчення 9-10 роюв 7 роюв -початок 12 роюв-закшчення 13-17 роюв
I поемоляр 1,5-2 роки початок-2,5-3 роки 2 горби, 5 роюв -1\4 части коронки 7 роюв - закшчення 11-12 роюв 9 роюв -початок 12-14 роюв -заюнчення 13-17 ооюв
II премоляр 2,5-3 роки 3 роки - горби 4 роки- жувальна поверхня 6 роюв -1\2 коронки 7-8 роюв - заюнчення 12-13 роюв 9 роюв початок 15-16 заюнчення 12-13 роюв
ГКРАШСЬКИК С10МЙТ0Л0Г1ЧНИЙ Ш МАпА 2000, На;
ЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗД1Л
Продовження таблиш №1
1 моляр 6 м1сяц1в внутршньоутробного життя або при народженж 9 МХЯЦ1В внутр!шньоутробного життя - передньощ1чний горб, 2 м1сяц1 п1сля народження -вЫ горби, 9 мюяц1 - жувальна поверхня роки - коронка 6-7 роюв 4 роки -Зсруркаыя 10 роюв -зак1нчення
II моляр 2,5-3 роки 8 роюв - початок, 12 роюв -закшчення формування коронки, 16 рок!в - зак1нчення 12-13 роюв 9 роюв -0|фуркацЬ 15 -16роюв - закшчення 12-13 рок1в
III моляр 5-10 роюв 8 роюв - початок, 12 рок1в -закшчення формування коронки, 16 рок1в - закшчення 17-21 р!к 18-25 роюв -заюнчення
Розглядаючи рентгенологи^ особливосл будови зубге дорослих, слщ звернути увагу на найважлив1 рентгенотопограф1чн1 взаемовщношення порожнини зубю \ кореневих канала. Порожнина зуба повторюе форму коронки \ тому в р1зних трупах зуб1в р1зна. В однокореневих зубах вона безпосередньо переходить у кореневий канал. Видтяють чотири типи канал1в:
• до першого типу належать зуби, що мають один кореневий канал по вай протяжности до верх1вки кореня;
• до другого типу належать зуби, що мають два коренев1 канали, яю в дтянц1 верх1вок кореня з'еднукгъся \ вщкриваються одним верх1вковим отвором;
• до третього типу належать зуби, що мають два керенев1 канали по вст Тхнш протяжное^ \ вщкриваються двома окремими верх1вковими отворами;
•до четвертого типу належать зуби, що мають один кореневий канал, який роздвоюеться в аткальнм частиж кореня I заюнчуеться двома аткальними отворами.
Сптьною для вс1х груп зубт особливютю е також наявнюто заглиблень, сходинок у кореневому канал1 \ др1бних розгалужень вщ ма.ютрального каналу, частше в дтянц1 верх1вки кореня. Коли канали добре сформован!, вони, поступово звужуючись до верх1вки, простежуються по вс1и протяжности Якщо канал вузький, вш бувае видимий не по всмй протяжности
Зрщка на рентгенограмах виявляються випадки тавродонтн, особливо молярт, переважно верхжх, коли широка пульпова камера поступово переходить в один дуже широкий л1йкопод1бний канал.
Для клЫщиста важливо знати довжину кореневого каналу. Для цього необхщно робити рентгенолсчне дослщження зуба з глибином1ром, за яким \ визначаеться його довж^на. Для тдтвердження наявност1 двох канал1в, у сумжвних випадках, треба робити повторний рентгентський зжмок пщ ¡ншим кутом напрямку рентгежвського променя. Кр1м того, для визначення довжини кореневого каналу можна користуватися даними л1тератури про серед! розм1ри зуб1в \ кореневих каналю. Параметри зуб I вщображеж в таблицях № 2,3.
Таблиця № 2
Параметри зуб1в (за АЮ.Депутовичем.1953)
Назва зуб1в Верхн! зуби Нижж зуби
ширина коронки (мм). довжина чуба (мм) ширина коронки (мм) довжина зуба (мм)
Центральн! р1зц| 8,4 24 5,4 21,4
Б1чн1 р)зц1 6 22,5 5,9 23,2
1кла 7,6 27 5.8 25,4
Премоляри 6 21.7 6,9 22.8
Моляри 1 9.8 21,3 11,5 22,8
2 10.1 10.7
УКРДШСЬКИЙ СТГМДТ0Л0Г1ЧНИЙ АЛЬМАНАХ 2008. №2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИИ
шьш
Таблиц; №3
Довжина коренш (у мм; (за В.А.Наумовим.1965, цит за А.К.Ншолшиним, 2005)
Найменування зуЫв веохня шелепа Нижня шелепа
Центральний о!зець 13,3 12,0
Латеральний р1зець 12,9 13.9
1КЛО 18,1 14,9
Перший моляр 14,0 14,7
Другий премоляр 14,6 15,6
Перший моляо 14,5 14,8
Другий моляр 13,8 14,3
Трели моляр 13,5 14,0
Таблиця № 4
Морфолопчш особливост1 корежв зуб1в дорослого (Короткий поабник ¡з кшшчноТ ендодонтм// Нове в стоматологи.-1997. - №3 С. 72-139)
Назва зуб1в Кшьюсть корен1в Юлыасть каналш
верхня щелепа нижня щелепа верхня щелепа нижня щелепа
центр^льний р1зець 1 (100%) 1 (100%) 1 (100%) 1 (60%) 2 (40%)
61ЧНИЙ р1зець 1 (100%) 1 (100%) 1 (100%) 1 (60%) 2 (40%)
1кло 1 (1С0%) 1 (98%) 2 (2%) 1 (100%) 1 (94%) 2 (6%)
1 премоляр 1 (19%) 2 (80%) 3 (1%) 1 (100%) 1 (40%) 2 (95%) 3 (1%) 1 (75%) 2 (20%) 3 (5%)
1 премоляр 1 (90%) 2 (9%) 3 (1%) 1 (100%) 1 (75%) 2 (24%) 3 (1%) 1 (89%) 2 (10%) 3 (1%)
1 мол. р 2 (15%) 3 (85%) 2 (98%) 3 (2%) 3 (60%) 4 (40%) 2 (13%) 3 (80%) 4 (7%)
2 моллр 1 (1%) 2 (19%) 3 (80%) 3 (1%) 2 (84%) 1 (15%) 1 (1%) 2 (2%) 3 (Ь/%) 4 (40%) 4 (7%) 3 (77%) 2 (13%) 1 '3%)
Для визначення довжини кореневого каналу зэ рентгенограмою необхщно знати рентгенанатом1чну будову зерх1вки кореня. Над верхшкою кореня на вщстан! 1,5-1,2 мм вщ не! наявне звуження на стику цементу й дентину, воно е межею мЬк кореневою пульпою й тканинами перюдонта. Це ф1зюлопчна верхтка, або апжальне звуження. На рентгенограмах рентгенолопчний отв1р у раз1 скривлення кореня або локал'заци отвору на ¿¡чн1й поверхы кореня не вщповщае анатошчному. Еядстань м1ж ф1зюлопчним отвором \ верх1вкою кореня 1 мм. Аткалына частина кореневого каналу зазвичай розташовуеться пщ
деяким кутом до мапстрального каналу. У зв'язку ¡з ^азначеними топографоанатомнними взаемовщно-шеннями на рентгенограм1 запломбований по вай поотяжност1 кореневий канал виглядае начебго не цтком запломбованим до верхшки кооеня (приблизно на 1-2 мм вщ рентгенолопчноУ верх1вки), тому що верх1вкою кореня на рентгенограм1 зображуеться звичайне вщкладання вторинного цементу.
Порожнини кореневих каналш розрЬняють за формою й кутом вигину, що важпиво враховувати пои ¡нструмен "пьжйобробц' каналу.
УКРШС1КИЙ ШЖШОПОПЧНиЙ ЬЛЫИШКАК 2008, N02
МЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНАЯ РОЗД1Л
Мапстральний або основний канал найчаспше мае л1йкопод1бну форму; розм1р каналу, стутнь його прох днослч визначаються вком, патолопчним проиесом. У д1тей та молодих людей коренев1 канали широю \ добре виды на рентгенограмах.
Вихщж отвори канал1в на рентгенограмах, за винятком дитячихзуб1в, виявляються рщко, ще рщше через мал1 ширину та довжину видно розгалуження канала.
Коронки зуб1в мають юлька поверхонь. У передне (фронтальних) зубах розр1зняють вестибулярну \ язикову, а також дв1 контактж - одна звернена до серединноТ лЫи - серединна (мед1альна) поверхня, ¡нша назовж - б1чна (дистальна). Коронка р1зцт долотопод1бна, на верхжй щелегн вона ширша, жж на нижжй. У премоляра \ моляр1в, кр1м того, розрганяють жувальну поверхню.
Кор1нь верхжх р1зц1в трохи потовщений, а в нижжх стиснений. Порожнина р1зцт трикутна при найбшьилй ширин! на р1вн1 шийки, нижче вона поступово звужуеться й дал1 переходить у канал кореня, який у 100% один. Ширин канали в центральних р1зцях верхньоТ щелепи. Канали ¡нколи мають вщгалуження, що слто заюнчуються.
Нижж р1зц1 формою нагадують верхж. але вони значно меншк Центральж нижж р1зц1 тонш1 вщ бокових р!зц1в нижньоТ щелепи, загалом у людини це найменинзуби.
У р1зцях нижньоТ щелепи канали мають дельтопод1бне розгалуження, яке знову з'еднуеться в дшянщ верх1вки кореня. У нижньому центральному р1зц1 1 канал - у 65%: 2 канали - в 35%. Вони розташовуютьс? у вестибулярному напрямку, запломбований один канал може закрити ¡нший.
Коронка ,кл1в мае форму ромба, або списопод1бна. Пульпова камера списопод1бноТ форми. Один кор1нь довший, жж у ¡нших зуб1в. У нижкьому кореневий канал прямий \ може давати скривлення в аткальжй частиж латерально в 20% або мед1ально в 7%. У верхньому ¡кл1 кореневий канал прямий у 40%, дистально вщхиляеться в 32%, вестибулярно - в 13%.
Коронка верхнього премоляра вщрюняеться вщ коронки р1зщв та ¡кла наявнютю горб1в жувальноТ поверхж. Премоляри верхньоТ щелепи бтыш, жж премоляри нижньоТ, часлше з одним коренем \ одним каналом. Верхжй перший премоляр мае два горби, в 60% два □ дивергуюч1 кореж - щ1чний \ пщнебЫний, один кор1нь - у 18%. На рентгенограм1 щ1чний \ пщнебЫний горби часто бтыиою або меншою м1рою нашаровуються один на один \ тод1 для одержання Тхнього окремого зображення треба змЫювати кут нахилу рентгежвського променя. 1нколи вони справд1 зрощеж м1ж собою. У зв'язку з тим, що при рентгенографм премолярю верхньоТ щелепи промеж направляються зверху, ззовж, вниз \ всередину, кореж четвертого верхнього зуба ¡нколи проекту-ються разом як один корЫь або, що бувае часлше, пщнебшний корЫь трохи бтьший, жж щ1чний. Насправд1 кореж приблизно однаков1 та здаються р1зними ттьки внаслщок проекцм. Щ1чний корть, вщхилений назустр1ч ходу промежв, виглядае зменшеним, а пщнебшний, розташований майже перпендикулярно ходу промежв, зображений у
натуральну довжину \ вип.ядае довшим. Така сама ситуащя \ в пщнебЫного \ ночного корежв моляр1в. Горби верхжх премолярт вщображаються на рентгенограмах також неоднаково залежно вщ напряму промежв 1 вщстаж горб1в вщ пл1вки. Ирчний горб на рентгенограм1 виглядае довшим, жж пщнебЫний.
Верхжй другий премоляр мае два горби, часлше однокореневий \ одноканальний □ 52% \ два канали □ 48%. Скривлення каналу типу байонета спостер^аеться в 21%, дистальне вщхилення кореня
- в 27%. Порожнини верхжх премолярт цилЫдричж ¡з двома виступами вщповщно горбкам, дно порожнини часто нижче шийки.
Нижж премоляри однокореневк Коронки нижжх премолярю вщрйняються вщ верхжх величиною та формою. Вони менш1 та кругл1ил, жж у верхжх. У нижнього першого премоляра на оклюзтжй поверхж два горби, язиковий горб слабко виражений, тому оклюзмна поверхня нахилена в бк язика. Пульпарна камера й канал овальж, добре виражений щнний р!г У 80% канал один, у 37% - скривлений дистально.
Нижжй другий премоляр нахилений дистально, пульпова камера \ кореневий канал овально! форми, прямий у 50%, нахилений дистально в 40% \ вестибулярно - в 10%.
Моляри мають найширьш коронки, а Т'хж кореж розташоваж в рЬних площинах.
Велию кутж зуби мають масивну коронку з чотирма жувальними горбками й юлька корежв. Верхжй перший моляр мае три кореж: два щмж — мед1альний дистальний (найкоротший) \ пщнебЫний
- конусопод1бний, найдовший. Ктьюсть канал1в: 370%, 4-29%, 5-10%. Четвертий канал у мед1альному кореж. Пульпарна камера швидше трикутна, жж прямокутна, може бути трапец1епод1бною або кубопод1бною.
Другий верхжй моляр - коронка масивна. Кореж др1бжил, жж у першому моляр1, порожнина така ж, як у першого. Ктьюсть каналш: 3 - в 87%, 4 - в 13%: зустрнаються зрощеж м1ж собою щ1чн1 кореж або е зрощення вах трьох корежв.
Розм1ри \ форма коронки й корежв гретього верхнього моляра непостшж. ¿¡н може не вщршятися формою вщ ¡нших, але може набувати форми клина, прямокутника \ т.д. Ктьюсть корежв коливаеться вщ 1 до 4. Два кореж щ1чж -мед1альний \ дистальний - коротип. Три канали - у 87%. Канали рЬноТ ширини, ширил в пщнеб!нному Й вужч1 в щ1чному. Пульпарна камера кубопод1бна або трапещепод1бна. У верхн1х багатокореневих зубах лж горб1в жувальноТ поверхн1 ¡нколи пеоекривають частково або побн1стю камеру зуба. У премоляр1в \ моляр1в на рентгенолопчному дослщженн1 лн1 щ1чних горб1в дещо видовжуються \ частково перекривають Т1Ж пщнеб1нних та язикових горб1в, унаслщок цього на щ1чних горбах премоляр1в \ моляр1в не диференцшеться емалевий шар.
На рентгенограмах лж корен!в премоляр1в \ моляр1в верхньоТ щелепи з техжчних причин неправильно вщображаються на пл1вц1. Т1н1 щ1чних корень цих зуб1в скорочуються, а пщнеб1нних подовжуються. Чим дал1 кореж один вщ ¡ншого
УКРАГНСЫМК СТ0МАТ0Л0Г1ЧНИК АЛЬМАНАХ 2В0В. Нй
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕ 1 | р® ЩШП)
розходяться, тим б!льша на рентгенограм1 буде р1зчиця в довжиж м1ж щпними га пщнебнними коренями. I навпаки, за близького розташування корежв Тхж т1ж нашаровуються одна на одну \ в деяких випадках вони не вщокремлюються \ на додатксвих рентгенограмах.
Вщношення окремих зуб1в верхньоТ щелепи до дна гайморово'! порожнини 1 порожнини носа рюне. 1кло в1ддтене вщ латеральноТ ст1нки носа \ вщ верхньощелепноТ порожнини губчастим шаром товщиною юлька мм. Верх1вка його ттьки при кезвичайжй довжиж кореня лежить бтя стЫки верхньсщелепноТ пазухи Найдал1 в1д порожнини розташований корЫь першого премоляра, осюльки вт лежить у товстому губчастому шар1 м1ж основою носовоТ \ гайморово)" порожнин. Альвеола другого премоляра тдходить ближче до основи верхньощелепно! порожнини \ ттьки при дуже велиюй порожниж коршь другого премоляра Зезпосередньо межуе з компактною пластинкою пазухи, як 1 кореж другого 1 гретього молярт. Найближчедо дна пазухи розташоваж перш1 моляри, особливо Тхж щ1чн1 корен;. Вони часто проникають у порожкину \ вщокремлеж вщ неТ ттьки компактною пластинкою дна пазухи а ¡нколи ттьки слизовою оболонкою порожнини. Часто проекцшно эображення верх1ьки тднебшного кореня виявляеться вище дна верхньсщелепноТ пазухи. Внаслщок цього, хоча кореж знаходяться поза порожниною, на рентгенограм1 вони начебто вдаються у верхньощелепну пазуху. Таке ж стввщношення може тоапитись \ в премоляр1в, особлиьо при незвичайно велиюй верхньощелепжй пазуа. Тому треба обережно вир!шувати - де розташована верх1вка кореня. В тих же випадках, коли необхщно точно розжзнати, чи вдаеться корЫь у по рожи ну пазухи, чи ж, треба робити юлька рентгенюграм. У деяких випадках промеж треба направляти горизонтальнее, тод1 кор1нь зуба буде розташований нижче дна гайморово!' пазухи. Зрозумто, що якщо верх1вка кореня зуба розташована в порожниж пазухи, то жколи зображення компактно! пластинки пазухи \ верх1вки кореня не будуть окремими.
У нижжх моляр1в прямокутна форма коронки бтьше виражена, жжу верхжх. Нижж моляри мають по два кореж □ мед1альний \ дистальний. Нижжй перший моляр: пульпарна камера розташована в мед1альних % коронки, мае трапещепод1бну форму з ширшою мед1альною, жж дистальною, частинами. Дно камери опукле \ розташоване нижче шийки зуба. Три каналиу87%.
Нижжй другий моляр: коронка трохи др1бжша, жж у першого. Будова й юльюсть корежв таю ж, як у першого. У другого нижнього моляра кореж зазвичай значно зщхилеж назад, часто в нього один масивний кор1нь. Обидва нижж моляри нахилеж в бкязика.
Зуби мудросп - трет1 моляри - трохи менцн в пор1внянж з ¡ншими молярами. У третьому ниж'ньому моляр1 бувае один або деюлька корежв.
Форма \ величина зубних альвеол (лунок ) вщповщають розмщеним у них кореням зуб1в. Ктьюсть лунок 1 корежв зб1гаеться. Зуби в альвеолярному вщростку вщдтеж один в1д одного
покритою яснами м1жзубною перегородкою. Корен! багатокореневих зуб1в вщмежовуються ще й М1Жкореневими перегородками. 1з заюнченням прор1зування пост1йного зуба закжчуеться \ формування м1жальвеолярноТ перегородки. Це проявляеться у формуванж верхток перегородок \ структури ТхньоУ губчастоУ речовини. У переджх зубах, яю прор1залися, верх1вки м1жальвеолярних перегородок трикутж, ¡нколи верх1вка округла. Верх1вки М1жальвеолярних перегородок у центральних зубах верхньоТ щелепи подвоеж. Подвоення спостеркаеться довжиною до 2 мм. Дв1 верх1вки, яю утворилися, мають форму трикутника, гостру або заокруглену форму \ не завжди розташоваж на одному р1вж. Плосю верхтки переюродок мЬк альвеолами зустр1чаються при д1астем1 або тремк На р1вж премолярт \ моляр1в верх1вки перегородок м1ж альвеолами плосю, гребеж нагадують трапецГТ. У перюд до 11 роюв перегородки вужч1 Подальчл зм1ни ширини перегородок залежать вщ умов проекцм, яю змЫюються у зв'язку з1 змЫами кривизни щелепи.
Верх1вки м1жзубних перегородок розташовуються на р1вн1 емалево-цементноТ меж1 або на 1 -2 мм нижче. Бтя емалево-цементноТ' меж1 част ¡ше видно верх1вки гостр1, нижче □ округлк У премоляр1в 1 молярш верх1вки перегородок част1ше розташоваж на р1вн! емалево-цементноТ меж1.
У звичайному стаж вся поверхня сттнки лунки бтя кореня покрита компактною пластинкою товщиною до 0,1 - 0.15 мм. Ч1тюсть зображення компактно!' пластинки на рентгенограм1 залежить в1д конституцмних особливостей юстковоТ системи. За добре сформованого компактного шару в юстках \ зокрема в щелет компактна пластинка ст1нки альвеоли також широка 1 навпаки □ вона може бути вузькою, якщо компактний шар юсток погано розвинутий Перервана або вщсутня компактна пластинка ст1нки альвеоли завжди вказуе на патолопчний процесу пародонтк
1нволюцмж зм1ни зуб1в полягають у поступовому стиранн1 емал1 та дентину, внаслщок чого коронки стають сплощуються та коротшають. У пульт зуб1в, як коронковм, так \ коренев1й, вщкладаеться замюний дентин, настають склеротичж зм1ни \ петрифкащя пульпи. Тод1 структура т1н1 пульповоТ камери стае неоднорщною за рахунок дтянок затемнения р1зних розм1р1в та форми, розм1ри пульповоТ хамери зменшуються, форма змЫюеться. У старих людей коренев1 канали звужуються за рахунок обл1терацм, ¡нколи наст1льки, що не виявляються на рентгено-лог1чномуобстеженн1.
Отже, знания ознак нормальних рентгено-лопчних особливостей будови зуба та альвеолярних перегородок у дорослих допоможе правильно д1агностувати патолопю, що важливо для подал ьшого л1кування.
VKPAÏllCbKMK СТОМАШОГШШ АЛЫШДК 2(08, №2
ИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗД1Л
Штература
1 .Терапевтична стоматолопя / За ред.
A.К.Нколкшна. - Полтава: Дивосвгг, 2005. -Т. 1. - 389 с.
2.Рабухина H.A., Аржанцев А.П. Рентгенодиагностика в стоматологии. - ООО" Мед.информ. агенство", 1999.-452 с.
3. Анатомические и топографические особенности строения альвеолярных отростков и челюстей и их значение для лечебной практики: Метод, реком. для врачей стомат. поликлиник, отделений, кабинетов, для стоматологов - интернов и субординаторов. -Ленинград, 1988.-20 с.
4. Воробьёв Ю.И. Рентгенодиагностика в практике врача-стоматолога. - М.: МЕД пресс информ, 2004. -110с.
5. Кураскуа A.A., Кубинец C.B., Мчедлидзе Т.Ш. Рентгеносемиотика заболеваний зубочелюстной системы (Уч.-метод, пособие).-СПб.. '■998.-6с.
6. Мороз Б.Т., Салова A.B., Перькова Н.И., Рехачов
B.М., Ермилов Д.А., Маслов В.В. Основы современной эндодонтии. - СПб.: Минздрав РФ, СП =5 МАПО, 1999.-72 с.
7. Борковский Е.В. Клиническая эндодонтия. - М.: Медицина, 1999.-365 с.
Резюме
Рентгенологический метод является одним из ведущих методов диагностики заболеваний челюстно-лицевой области. Для своевременной и качественной лучевой диагностики в стоматологии необходимы знания рентгенанатомии, общей рентгенсемиотики и классификации заболеваний челюстно-лицеиой системы. Но в современных пособиях по рентгенологии зубо-челюстной области особенности строения зубов у детей и взрослых отображены недостаточно полно, и из таких данных не состоит целостного представления о рентгенологических признаках нормального строения зубов и альвеолярного отростка В данной статье сконцентрированы данные по рентгенанатомии зубов и альвеолярного отростка, а также рентгенологические особенности их строения, напоминающие патологические состояния.
Ключевые слова: рентгенанатомия, постоянные зубы, коронки, корни, межзубные альвеолы.
8. Расулов М.М., АбакаровС.И., КуЬанова t.A. и др. Рентгенодиагностика в стоматологии. - М-.: Мед. книга, изд-во «Стоматология», 2007. -188 с
9. Депутович А.Ю. Основы рентгенологии. - М. Медгиз, 1953 376 с.
10. Кухта С ЙН Бунь Ю.М., Кухта B.C. Класифкац!я хвороб порожнини рота та ix рентгенод1агностика. -Льв1в, 2000. — 112 с.
11. Чибисова М.А., Дударев А.Л., Караскуа А.А. Лучевая диагностика в амбулаторной стоматологии. - СПБ.: Санкт-Петербургский ин-т стоматологии, 2002.-368 с.
12. Эндодонтия / Пер. с англ. О.А.Шульги, А.Б.Каудже - СПб.: НПО "Мир и семья" - 95, ООО "Интерлайн", 2000. - 695 с.
13. Дмитренко С.В., Краюшкин А.И., Сапин М.Р Анатомия зубов человека. - М.: Мед. книга; Н.Новгород: изд-во НГМА, 2000. -196 с.
14. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста. - М.: Мед. книга - Новгород: изд-во НГМА, 2001.-774 с.
15. К. Rateitshak, H.F Wolf, F.A. Pasler. Color atlas of dental medicine radiology-Thieme- ISBN 0865774609 -266 p.
Summary
X-ray method is considered to be one of the leading methods of maxillofacial region diseases diagnostics. Roentgenologic anatomy, general X-ray semiotics as well as maxillofacial region diseases classification knowledge is essential for modern and qualitative radial diagnostics in dentistry. But modern manuals on dental-jaw area X-radiology contain incomplete data on the peculiarities of teeth structure in children and adults. So, these data can not give integral representation of the X-ray signs of normal teeth and alveolar bone structure. Data on teeth and alveolar bone roentgenologic anatomy as well as their structure roentgenologic peculiarities related to the pathological conditions are concentrated in the given article.
Key words: rhoentgenologic anatomy, constant teeth, crowns, roots, interdental alveoles.
