CC BY
20
УДК 616. 314-089. 23. 001. 8 О. В. Рибась
обГрунтування використання пристрою
для морфометричного досл1дження уст1в канал!в багатокореневих зуб1в
ВДНЗУ «Украшська медична стоматопогЫна академ!я»
Вивченню анатом!Узуб!в людини присвячено багато праць в!тчизня-них та !ноземнихавтор!в [1], [3], [5]. Морфолопчне досл!дження в од-онтолот е тим фактором, на якому базуеться поняття взаемозв'язку р1зних д!лянок зубощелепноУ система
У кожному зуб!, з анатом!чноУ точки зору, вид!ляють коронку та коршь, в1ддглеж одне в!д одного шийкою Людина мае в однм зубн!й дуз< зуби, р!зн! за формою та розм1рами, тому Ух розподмя-ють на в1дп0в!дж групи: р1зц,1, !кла, премоляри та моляри. За юльюстю корен!в, що мають окрем! зуби, вид!ляють однокоренев! та багато-коренев! зуби. До однокореневих належать р)зц1, ¡кла та в бмьшосп -друг! премоляри верхньсТ та ниж-ньоТ щелеп. До багзтокореневих в!дносять групу молярш та роздво-ений коршь першого премоляра.
За даними досл1джень С. В. Дми-триенка, А. I. Краюшкша, М. Р. Сэ-п!на [2] встановлено в!дпов!дж характеристики.
1. Перший поспйний моляр верхньоУ щелепи.
Вестибулярж корен! першого моляра верхньоТ щелепи в чоло-вшв дивергують в1Д умовноУ се-рединноУ вертикал!. Верх!вки цих корежв у чолов!к!в розташоваж на б!лышй вметан! один шд одного, н!ж у жшок. У чоловтав верх!вки заокруглен!, а в ж!нок - кл1щопо-дюно вигнул з загостреними вер-х!вками. Язиковий коршь у зуб!в чолов!к!в б!льш сплющений, ма-сивний, поверхня його рельеф-на, верх!вка кореня часто закруглена. Язиковий коршь у жшок згладжений, ¡з виразною тал ¡ею та загостреною веревкою. Вести-
булярний контур вестибулярного медального кореня випуклий або близький до прямого. Язиковий контур того ж кореня може бути випуклий, близький до прямого або вв!гнутий {больше в д!лянц! верх!вки). Язиковий коршь вигну-тий у язиковий б!к. Верх!вка язи-кового кореня йльш загострена, и ¡ж вестибулярного медального, а весь язиковий коршь вужчий, н!ж вестибулярний мед!альний. Р1вень б!фуркац]Т язикового та вестибулярного медального корежв час-т!ше знаходиться поблизу переходу м1ж шийковою та середньою третинами.
Порожнина зуба в!дпов!дае його формк У пришийковм части-н! дно лорожнини коронки випу-кле в оклюзмний б!к. Умовн! лшн, з'еднуючи устя канал!в корен ¡в, утворюють майже р!внобедрений трикутник ¡з найб!льш гострою верх!вкою 6\ля устя каналу язикового кореня. Устя вестибулярних канал!в розташовуються ближ-че одне до одного, н!ж до устя язикового каналу. В!д кожного з
КуТ1В ПОрОЖНИНИ КОрОНКИ В1ДХО-
дять канали корежв. Найдовший язиковий канал кореня € прямим та в!дхиляеться в вестибулярний б!к у верх!8ковш третиж кореня. Вестибулярний дистальний канал найкоротший, еш мае дистальний напрямок. Порожнини кана-л!в вестибулярних корежв мають округлу форму, сплющену ы мёЗи одистальному напрямку, а порожнина язикового кореня мае округлу форму. Вестибулярж канали вужч!, жж язиковий.
2. Другий моляр верхньоУ щелепи.
У нього вар^юють юльккть ко-рен1в, Ухн! форма, розташування.
сп!вв!дношення розмрв корежв у одного й того ж зуба. Розташування корежв часпше бувае дивергу-ючим вщ шийки, !нод! корен! мо-жуть розташовуватися паралельно або верх1вками конвергувати один до одного (часпше конаергують верхтками вестибулярн! коре-н]). 1нод1 корен1 розташовуються близько один до одного або зростаються м1ж собою. Частше зростаються вестибулярний меди альний та язиковий корен1. У такому корен1 знаходяться два канали. Сп1вв1дношення висоти корен^в р1зноман1тне, але част^ше вестибулярний мед(альний кор!нь вищий та ширший вестибулярного дис-тального. Апроксимальн1 контури вестибулярних кореыв випукл1, а контури коренш, як1 повернул один до одного, вв^нул або близь-ю до прямих.
Ознака положения кореня в зубах як чоловшв, так! жшок часпше добре визначаеться. Кореж зуб!в у чолов!к1в зазвичай дивергують, але меншою м1рою, нЬк у першого моляра верхньо!* щелепи. Вестибу-лярн1 корен! других моляр!в верх-ньоУ щелепи в жшок часпше слабо вигнут! та розташовуються майже паралельно один до одного. "Та-л!я" зуба розташована в шийковш третин1 кореня. Язиковий коршь (зазвичай довший) дивергус в1д умовноТ серединноТ вертикал! в язиковий бк б)льше, н!ж вестибулярний мед1а/1ьний кор!нс у вйстй-булярний бж.
Р1вень б|фуркацй вестибулярного мед!ального та язикового корен!в розташований ближче до шийковоТ третини (може подво-юватись \ у верх1вков!й третиж кореня). Часто корен! зрощен! м!ж
собою, часпше в чоловше. Коре-н! зуб1в чоловк!в масивжш!, н!ж у ж!нок. Контури корежв нер!вж. Контури язикового кореня в!дпо-в!дають такому в мед!альн!й норми Вестибулярний дистальний кор!нь вужчий та нижний, н!ж язиковий. Вестибулярний контур вестибулярного дистального кореня може бути випуклим, ув!гнутим або прямим. Язиковий контур ЦЬОГО Ж КО' реня часпше вв!гнутий. Верх!вка вестибулярного дистального кореня може бути як заокругленою, так ! гострою. Р)вень бфуркац!!* язикового та вестибулярного дистального корежв розташований у серед-н!Й або шийков^й третин!.
Дно порожнини зуба випукле в б1к жувальноУ поверхн!. Умовн! л)ни, з'еднуючи устя трьох кана-л!в корежв, утворюють трикутник ¡з тупим кутом в устя каналу вестибулярного дистального кореня. Порожнини канала корежв щ!-линопод1бноТ форм и, звужеж в мезюдистальному напрямку. Устя вестибулярних каналш розташо-вуються ближче од не до одного, н!ж до устя язикового каналу. Най-довшим е язиковий канал кореня, який мае ще й найб!льший диметр,
3. Перший моляр нижньоУ щелепи.
Зуб мае два мщн! корен!: ме-дшльний та дистальний. Вищим може бути як мед!альний, так 1 дистальний коржь. Обидва корен! В1дхилеж дистально. Верх1вка ме-д1ального кореня часто розташо-вана лоблизу умовноУ середньоТ вертикал!. У ж!нок (напротивагу чолов(кам) поверхня кореня гладка, контури кореня р)вж, а верх!в-ка кореня загострена. Корен! зуб!в у чоловшв масивжш!, н!ж ж!ноч!. Контури конусопод!бного кореня вилукл! в середжй та верх1вков)й
третин! та вв!гнут| в шииков1и час-тин!. Верх!вка мед!ального кореня знаходиться з вестибулярного боку в!д умовноУ середньоТ вертикал!. Дистальний кор!нь за розм1-рами менший медиального, з вер-хшкою, вщхиленою вестибулярно в!д умовноУ середньоТ вертикал!. КорЫь зазеичай мае одну верх!в-ку. Поверхня дистального кореня менш рельефна, н!ж мед!альна. 1иод! зустр!чаються вар!анти роз-щепленого дистального кореня.
Дно порожнини зуба випукле в б!к оклюз!йноУ поверхн!. На дн! порожнини коронки розташоваж устя трьох канал!в. Мед!альному кореню в!дп0в!дають два канали - медгальний вестибулярний та ме-д!альний язиковий, а дистальному кореню - один (найбьльш об'емний канал). Устя мед!ального вестибулярного канал ¡в знаходяться в проекцм одноименного горбика. Устя мед!ального язикового каналу розташоване в проекцм м!ж од-нойменним горбиком та мед!аль-ною борозною. Устя дистального каналу проекцюються поблизу центрально*!* ямки. Напрямок ходу канал:в в!дпов!дае форм1 корен!в.
4. Другий моляр нижньоТ щеле-пи.
Мае, як ! перший моляр нижньоТ щелепи, два корен!. Мед!альний кор!нь часто перес!кае умовну се-редню вертикаль. Апроксимальн! контури корежв випукл! В1Д верх1-вокдо шийковоУ трети ни, де стають вв!гнутими, утворюючи найвужче м!сце зуба - "тал!ю". Корен! можуть дивергувати, конвергувати в!днос-но умовноУ середньоТ вертикал! та можуть зростатися м!ж собою. 3 язикового боку корен! практично нколи не зростаються м!ж собою, а при зростанн! корен!в з вестибу-
Юльккть досл1джених зубсв
Таблиця 1
Верхнящелепа Нижня щелепа Усього
праворуч л!воруч праворуч л!воруч
Перший моляр 15 13 12 14 54
Другий моляр 15 15 15 15 60
Усього 30 28 27 29 114
лярного боку в язиков!й норм! на корен! завжди видно добре вира-жену м!жкореневу борозну. Контури мед!ального кореня можуть бути р!вном!рно випуклими або б!льше складно-вигнутими. При цьому вестибулярний контур за-звичай випуклий у середн!й трети-Н1 та ввггнутий у верх!вков!й, а язиковий контур ув!гнутий. Верх!вка дистального кореня розташована поблизу умовно! середньоТ вертикал!. Дистальний коршь вужчий та коротший, жж мед1альний.
Дно порожнини коронки випукле в бж оклюзмноУ поверхн! та розташоване нижче шийки зуба. На дн! порожнини коронки € устя камалш корент, з яких два належать мед!альному кореню та один (об'емжший) - дистальному. Устя медиального вестибулярного каналу знаходиться в проекцм одно-йменного горбика, а устя медального язикового каналу - в проекцм м!ж однойменним горбиком та мезюдистальною борозною. Устя мед!альних канал!в ¡нод! почина-ються з одного вузького щЫино-под!бного отвору. Д1аметр мед!-ального язикового каналу б!льший, н!ж мед!ального вестибулярного. Устя дистального каналу зазвичай проектуеться поблизу перехрес-тя оклюз!йних борозен. Кгльюсть каналш корен!в у порожни™ зуба р!зна. Част!ше зуб мае 3 канали -2 мед!альн! та 1 дистальний. Най-бЫьш вар!юе канал дистального кореня, який часто роздвоюеться. Зустр!чаеться вар!ант дистального кореня з двома каналами.
Проанал!зувавши лтературн! джерела, ми д!йшли висновку, що проведен! досл!дження морфо-метрм розташування уст!в канал!в зуб!в недостатн!. У доступжй нам л!тератур! ми не знайшли в!до-мостей про Тх розташування та в!д-стань м!ж ними.
Метою нашого досл!джен-ня стало вивчення розташування уел в канал!в корен!в багатокоре-невих зуб!в (перил та друп моляри верхиьоУта нижньоУ щелеп), в^дста-н! м!ж ними-та розробка пристрою для морфометричних вим!рювань.
Як дошдний матерел ми вико-ристовували nepiui та друп моляри верхньоУ та нижньоУ щелеп, вида-лен! за p¡3HHX показань, ¡з добре збереженими коренями. Сдиною умовою було те, щоб канали цих зуб(в ран!ше не л^ували з приводу пульп!ту та перюдонтиту (це може завадити об'ективжй оцЫц[ уст!в каналов).
I. Перший етап досл1ду був п!д-готовчий. Для цього ми зр!зали корон кову частину зуба так, аби було добре видно дно порожнини зуба та устя каналов корежв.
II. Другий етап - безпосередне доондження успв канал!в, íx роз-ташування та в^стаж тж ними.
У дошдженж уст1в канал!в ба-гатокореневих зу&в виникае низка трудноиув: вим1рювання в!дстаж м1ж устями канал1в та перенесения Ух на nanip, а також фксування форми трикутника, який утворив-ся. Для цього ми пропонуемо ви-користовувати пристрм для мор-фометричного досл'|дження успв канал)в корежв багатокореневих зуб1в власноТ' конструкцн 14].
Методика морфометричного дооидження
Зуб ¡з трьома каналами без ко-ронковоУ частини встановлюють у спец1альний oTBÍp у столику пристрою для морфометричного до-сждження, який фксують спец)-альними затискачами. Зверху на поверхню столика встановлюють прозору пл1вку з мшметровою резинкою та закртлюють спец!-альним затискачем Пкля цього строго вертикально переносять на пл)'вку лроекц1ю успв канал!в зуба. Точки, ak¡ утворилися внаслщок ц(сУ мажпуляцн, з'еднують лЫями. Утворилася геометрична ф!гура -трикутник ¡з вершинами в|'дпсв1д-но ycTÍB канал1в.
Рис. 2. Схематичне зображення розта-шування устт кана/мв молярш верхньоУ щелепи:
А - дистальний щ'мний канал;
В - тднебшний канал;
С - мед1альний ицчний канал;
а - eidcmaHb м(ж дистальним щ1ч-ним устям каналу та Ыднебшним устям;
в - eidcmoHb м/ж Ыднебшним устям каналу та мед1альним Щ1чним устям;
с - eidcmaHb м1ж медюльним щм-ним устям каналу та дистальним щЫним устям;
й, Д у - кути трикутника eidno-eidHo
Устя канал(В моляров верхньоУ щелепи i нижньоУ щелепи схематично зображеж на рис. 2 та рис. 3 в[ДПОВ1ДНО.
Шсля цього вимфюють Ыдста-ж м1ж вершинами трикутникш та фксують форми трикутниюв, тобто розташування успв канал^ коре-Hie, дал1 вимфюють кути шляхом збмьшення цього трикутника в 10 раз)в.
При доел ¡д жен Hi в1дстаней М|'ж верх1вками трикутниюв ми вивели середн! в ¡дета Hi зубш верхньоУ та нижньоУ щелепи, яю представлен! в табл. 2.
Анал1зуючи проведен! власн! доЫдження, ми виявили к!лька законом!рностей:
1. Найдовшою для верхньоУ щелепи виявилася в1дстань ВС, тобто м1ж гнднебЫним та мед!альним 1Ц1чним устями, а для нижньоТ ще-
Рис. 3. Схематичне зображення розга шування уст! в каналов моляр!в нижньоТ щелепи:
А - мед'шльний язиковий канал;
В - мед1альний щ1чний канал;
С - дистальний канал;
а - 61встань м1ж мед1альним язи-коеим устям каналу та медюльним Щ1чним устям;
в - в!дстань М1Ж мед'юльним щ1ч-ним устям каналу та дистальним устям;
с - в(дстань М1ж дистальним устям каналу та мед'шлъним язико-вим устям;
а, ¡3, у - кути трикутника екЭло-в(дно
лепи - в|'дстань СА м1ж дистальним та медшльним язиковим устями.
2, Найкоротшою для верхньоУ щелепи виявилася В1дстань СА м!ж дистальним та мед|'альним устями каналт, а для нижньоУ щелепи -в(дстань АВ м|'ж мед^льним язиковим та мед1альним щ1чним устями.
3. Пор|'внюючи однойменн! моляри з правого та Л1вого боку, ми знайшли деяк( в1дм1нност1:
3.1. В]дстаж М1ж верх1вками трикутника першого моляра верхньоУ щелепи з правого боку бтьчн таких у однойменного моляра з лто-го боку.
3.2. В1дстаж М1Ж верх1вками трикутника другого моляра 8ерхньоУ щелепи з правого боку б!льш( таких у однойменного моляра з л!во-го боку.
Таблиця 2
Середнг etdemani мЬк верх1вками трикутнишв зуб1в верхньоХ та нижньоХ щелеп
Сто-рони трикутника Верхня щелепа Серед-нШ по-казник Нижня щелепа Серед- Н!Й по-казник
праеоруч люоруч праворуч л!воруч
1 моляр N=15 2 моляр N=15 1 моляр N=13 2 моляр N=15 1 моляр N=12 2 моляр N=15 1 моляр N=14 2 моляр N=15
АВ 5,5 4,75 4,2 4,2 4,6 2,7 1,8 3,3 2,4 2,6
ВС 7,5 6,0 4,8 5,2 5,9 4. 5 4,1 5.0 4,0 4,4
СА 3,2 2,75 2,3 2,5 2,7 4,8 4,4 5,5 4,8 4,9
3. з. Вметан! м1ж верх1вками три-кутника першого моляра нижныЛ щелепи з правого боку менш! за raKi в першого моляра зл1вого боку.
3.4. В1дстан) Mix верх!вками три-кутника другого моляра нижньоУ щелепи з правого боку менин за Taxi в другого моляра з л!вого боку.
4. Лор]внюючи перший та дру-гий моляри з одного боку, ми зна-йшли юлька розб)жностей:
4.1. BiflCTaHi Mix верх1вками три-кутника першого моляра верхньоТ щелепи з правого боку значно бтыш, жжц1 BiftCTawi в другого моляра того ж боку.
4. 2. В|дстан1 мЬк верхгёками три-кутника першого моляра верхньоТ щелепи з рлвого боку дещо меншЬ н\ж ц) В1дстаж в другого моляра того ж боку.
4. 3- В|дстан1 Mix верх(вками три-кутника першого моляра нижньоУ щелепи з правого боку значно ЫльиЯ Hix ц) в^дстаж в другого моляра того ж боку.
4.4. BiflCTani М1Ж верх!вками три-кутни ка першого моляра нижньо! щелепи з лшого боку знзч.но б1ль-
жж щ вщстэж в другого моляра того ж боку.
Литература
1. Методы измерения зубов / [Гончаров В. В., Дмитриенко С. В., Краюшкин А. И., Сидоров В. В. ]. -Волгоград, 1998. - 48 с.
2. Дмитриенко С. В. Анатомия зубов человека /Дмитриенко С. В., Краюшкин А. И., Сапин М. Р. - М. : Медицинская книга; Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2000. - 196 с.
3. Зубов А. А. Одонтология. Методика антропологических исследований / Зубов А. А. - М.: Наука, 1968. - 198 с.
4. Пат. 7410 УкраТна, А 61 С 13/00. Пристрт для морфометрично-го дсслшження устя канал!в бэ-гатокореневих зуб!в / Рибась О. В., Рибась А. В., Король М. Д., Король Д. М. - №20041210198; заявл. 13.12,04,опубл. 15.06.05,Бюл. №6.
5. Bruhn С. Handbuch der Zahn-heiikunder / С. Bruhn, H. Hofrath, G. Korkhaus. - München, 1939. -182 s.
Стаття надшшла 2. 06. 2010 р.
Резюме
Автор статьи пришел к выводу, что в имеющейся литературе недостаточно освещены морфометрические данные о расположении устьев каналов многокорневых зубов. На основания измерений первых и вторых моляров верхней и нижней челюстей были выявлены некоторые закономерности. Устья каналов образовывали, как правило, треугольник, вершинам которого присвоены буквенные значения, Наиболее длинным оказалось расстояние на верхней челюсти ВС (между нёбным и медиальным щечным устьями), а на нижней челюсти - СА (между дистальным и медиальным язычным устьями). Наиболее короткими были выявлены для верхних моляров расстояние СА (между дистальным и медиальным щечными устьями), а для нижних - АВ (между медиальными язычным и щечным устьями). Также были найдены некоторые отличия в расположении устьев каналов в молярах на правой и левой стороне одной челюсти. Эти данные могут быть полезны при решении проблем с распределением жевательной нагрузки в случае восстановления коронковой части разрушенного многокорневого зуба различными конструкциями.
Ключевые слова: исследование, устья корневых каналов, морфометрия, многокорневой зуб.
Summary
On the basis of the available literature analysis the author concluded the insufficiency of the morphometric data on the channel openings location in multirooted teeth. The conducted measurements of the first and second molars of both maxilla and mandible allowed grounding some principles. As a rule, openings of the channels formed triangles, their apices were named with letters. The longest distance was fixed at the maxilla between palatine and mesial buccal openings, while at the mandible the longest distance occurred to be between distal and mesial lingual ones. The shortest distance for maxillary molars was between distal and mesial buccal openings and for mandibular ones it was between medial buccal and lingual channel openings. Some differences in channel opening location were revealed between left and right jaw sides. These data may be used for the solution of the problem of chewing loading distribution in case of multirooted tooth crown restoration with the help of versatile orthopedic constructions.
Key words: investigation, opening of the channel, morphometry, multirooted tooth.
